Трансформація додавання при аудіовізуальному перекладі художніх фільмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРАНСФОРМАЦІЯ ДОДАВАННЯ ПРИ АУДІОВІЗУАЛЬНОМУ ПЕРЕКЛАДІ ХУДОЖНІХ ФІЛЬМІВ

Н.І. Пантикіна, А.Є. Деарт

Актуальність пропонованого дослідження зумовлена тим, що на фоні розширення масиву наукових розробок у галузі перекладознавства проблема аудіовізуального перекладу (АВП) є малодослідженою вітчизняними науковцями, що негативно впливає на якість кіно- й телепродукції іншомовного походження, яка зявляється на вітчизняних екранах. Проблему АВП представлено значною кількістю робіт зарубіжних дослідників, а саме: М. Бейкер (M. Baker), Г. Ґотліба (H. Gottlieb), Х. Діас Сінтаса (J. Diaz Cintas), Й. Іварсона (J. Ivarsson), Дж.-М. Люйкена (G.-M. Luyken), А. Сербан (A. Serban) та ін. Проте специфіки україномовного перекладу аудіовізуальної продукції зарубіжні науковці не розглядають. У роботах вітчизняних дослідників, зокрема, В. Демецької, А. Є. Кулікової, Т. Г. Лук'янової, Н. В. Розумеєнко, О. Федорченко, проблема перекладу аудіовізуального тексту знаходить лише фрагментарне висвітлення.

Метою пропонованого дослідження є охарактеризувати проблему декомпресії аудіовізуального тексту за рахунок трансформації додавання при перекладі з англійської українською мовою. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) висвітлити поняття „декомпресія”; 2) розглянути особливості трансформації додавання та чинники, які зумовлюють її застосування при перекладі; 3) виявити найхарактерніші для АВП випадки додавання мовних одиниць при перекладі з англійської українською мовою. переклад декомпресія аудіовізуальний додавання

На початку ХХ ст. німецький лінгвіст Дітер Вундерліх констатував наявність у мовленні двох співвідносних рис - Kurze-Breite (з нім. стислість і широта), і з того часу феномен збільшення текстового обсягу при перекладі цікавив багатьох науковців [1]. Зазвичай з двох „паралельних” текстів українською та англійською мовою при аудіовізуальному перекладі більш об'ємним буває український текст. Однією з причин цього є більша тенденція англійського мовлення до стислості, лаконічності та компресії мовних засобів. Отже, компресовані англійські лексичні мовні одиниці при перекладі, як правило, замінюються декомпресованими українськими структурами, а перекладацьку трансформацію, яка сприяє розширенню змісту чи форми мовної одиниці мови оригіналу порівняно з мовою перекладу, називають декомпресією.

Причинами декомпресії є особливості граматичної і лексичної будови мов, а також відмінності норм і традицій мовлення різними мовами. Декомпресія виникає внаслідок найрізноманітніших перекладацьких трансформацій, мотивованих всілякими об'єктивними причинами, які не залежать від волі перекладача. Під декомпресією перекладного тексту не мають на увазі тільки описовий переклад, який використовують перекладачі за відсутністю міжмовної рівнозначної відповідності. Декомпресія може бути наслідком додавань, замін, антонімічного перекладу [2].

Розрізняють різні види декомпресії при перекладі, такі як додавання слів, заміна простих синтаксичних конструкцій складними, членування речень та ін.

Додавання - граматична або лексична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі змісту оригіналу [3].

Додавання певним чином деформує вихідний текст, оскільки внаслідок його застосування у переклад додається слово, відсутнє у вихідному тексті. На думку М. К. Гарбовського, „деформація - це свідоме викривлення будь-якого параметру тексту оригіналу, який обумовлюється прагненням вирішити глобальне перекладацьке завдання” [4]. Деформація оригіналу у перекладі припустима у таких випадках: коли перекладач уводить роз'яснення запозичених ним, тобто неперекладених, слів; намагається продемонструвати красоту та багатство своєї мови; намагається зробити текст максимально зрозумілим навіть непідготовленому читачу; прагне створити текст, який відповідає художнім вподобанням публіки та коли неможливо передати засобами мови перекладу текст, що містить так звану „гру слів” [Там само].

Серед основних причин використання трансформації додавання можна назвати такі: 1) різниця в значенні слова у вихідній та цільовій мовах, тобто в еквівалентах слів відзначаються різні ознаки одного і того ж явища або поняття; 2) різниця у сполучуваності слів у реченні; слова перебувають у певних для даної мови зв'язках та їх сумісність в різних мовах може бути різна: те, що можливе в одній мові, є неприйнятним в іншій. Чим більший семантичний об'єм слова, тим ширша його сполучуваність; 3) заміна слова або словосполучення з більш вузьким референтним значенням на ширше з додаванням лексичних одиниць; 4) відсутність у мові перекладу відповідного слова або лексико- семантичного варіанту даного слова; 5) необхідність тлумачення неперекладених оригінальних слів з тексту і додавання роз'яснення в дужках або у вигляді виноски в кінці сторінки або в кінці твору; 6) додавання слів-реалій, які відіграють першорядну роль у відображенні соціально-історичного та культурного контексту, надають національного забарвлення; 7) незрозумілість контексту може спричиняти появу пояснювальної або уточнюючої фрази або слів; 8) намагання перекладача продемонструвати колорит та велич лексичного запасу цільової мови [5].

Проаналізуємо оригінальні скрипти, субтитри та дубльовані версії художніх фільмів „Освідчення” (2009 р.), „Робін Гуд” (2010 р.), „Час” (2011 р.) задля виявлення найхарактерніших проявів трансформації додавання. При проведенні перекладацького аналізу ми будемо ґрунтуватися на теоретичних засадах, викладених вище.

Розглянемо спочатку кілька прикладів додавання лексичних одиниць у фільмі „Робін Гуд”. У реченнях 1, 3, 5, 6 (див. табл. 1) додаються суспільно-політичні слова-реалії: „король”, „маршал”, „вельможі” („посланці”), „сер”. Це зумовлене тим, що ці слова мають безпосередній зв'язок зі специфічними фактами й відіграють першорядну роль у відображенні соціально-історичного та культурного контексту Англії ХІУ століття, тому додавання зазначених лексичних одиниць є необхідним для більшої зрозумілості українському глядачеві.

Таблиця 1

Додавання мовних одиниць при перекладі х/ф „Робін Гуд” (2010 р.)

У реченнях 2, 4 (див. табл. 1) спостерігаємо додавання слів: „Ноттінгемський”, „Франція” з метою уникнення незрозумілості контексту за допомогою пояснення та уточнення місцезнаходження героїв фільму.

Як бачимо, у більшості випадків додаються однакові лексичні одиниці, як при субтитруванні, так і при дублюванні діалогів.

У ході дослідження нами було виявлено такі причини додавання слів при субтитруванні й дублюванні в х/ф „Час” (2011 р.): 1) заміна слова або словосполучення з більш вузьким референтним значенням на ширше з додаванням лексичних одиниць у реченнях 1 та 3, але у третьому реченні додавання слів при дублюванні не спостерігається;

2) різниця в значеннєвому обсязі слова; немає цілком однакових слів в різних мовах, найчастіше співпадає перший лексико-семантичний варіант таких слів, їх основне значення у реченнях 2 та 5. Зазначимо, що у п'ятому реченні при дублюванні в результаті додавання слова „їде” змінюється прикметник „slowest” на прислівник „повільно” [6];

3) намагання перекладача продемонструвати колорит та велич лексичного запасу цільової мови у реченні 4 додається образний вираз,,apretty corps” - гарна мертва парочка [6]. Але слід зауважити, що при дублюванні цих змін ми не бачимо.

Таблиця 2

Додавання мовних одиниць при перекладі х/ф „Час” (2011 р.

Дослідивши випадки вживання трансформації додавання у х/ф „Освідчення” (див. табл. 3), ми прийшли до висновку, що у більшості речень трансформація додавання застосована задля уникнення незрозумілості контексту. Лексичні одиниці, які додаються у реченнях 1, 3, 5 пояснюють значення маловідомих вітчизняному глядачеві реалій американської культури.

Таблиця 3

Трансформація додавання при перекладі х/ф „Освідчення” (2009 р.)

Отже, проведений аналіз оригінальних діалогів фільмів „Робін Гуд”, „Час”, „Освідчення” та їхніх перекладів українською мовою показав, що додавання при субтитруванні та дублюванні зумовлюється формальною невиразністю семантичних компонентів словосполучень у вихідному тексті, яке потребує пояснення та уточнення (44%); необхідністю введення додаткових слів або словосполучень з більш вузьким референтним значенням на ширше з додаванням лексичних одиниць (12,5%); збільшенню значеннєвого об'єму слів (12,5%); вживанню слів-реалій, які відіграють першорядну роль у відображенні соціально-історичного та культурного контексту і надають національного забарвлення (25%); демонструванню колориту та величі лексичного запасу цільової мови (6%) (див. рис. 1).

Рис. 1 Причини застосування трансформації додавання при субтитруванні й дублюванні кінодіалогів

Також під час дослідження було виявлено, що трансформація додавання в „чистому” вигляді зустрічається рідко. Як правило, трансформації різного роду здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з однією. Саме такий складний комплексний характер перекладацьких трансформацій і робить аудіовізуальний переклад складною і відповідальною справою. На нашу думку, у наведених прикладах додавання в „чистому” вигляді ми можемо прослідкувати тільки у реченнях 1, 2, 4, 6 („Робін Гуд”), 5 („Час”) та 1, 4 („Освідчення”).

Таким чином, переклад має бути адекватним оригіналу стосовно відтворення його значення, включаючи емоційно-експресивні елементи змісту. Задля максимального досягнення цієї мети, безсумнівно, доводиться обирати ті чи інші види додавання. Проведене дослідження свідчить, що у багатьох випадках додавання слів у перекладі при субтитруванні та дублюванні переважно може бути доцільним прийомом перекладу за умови врахування всіх прагматичних, семантичних та стилістичних параметрів вихідного тексту.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. До перспективних питань, що потребують подальшого наукового вивчення, вважаємо за доцільне віднести особливості перекладацької декомпресії при АВП.

Список використаної літератури

1. Камінський Ю. І. Комплементарна єдність компресії та декомпресії в межах закону мовної економії / Ю. І. Камінський // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологія. Суми: СумДУ, 2007. № 1, Т. 2. С. 109 - 112.

2. Науменко Л. П. Практичний курс перекладу з англійської мови на українську/ Practical Course of Translation from English into Ukrainian: навч. посіб. / Л. Науменко, А. Гордєєва. Вінниця: Нова Книга, 2011. 136 с.

3. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров. М.: Изд-во „ЭТС”, 2001. 278 с.

4. Гарбовский Н. К. Теория перевода / Н. К. Гарбовский. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. 544 с.

5. Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову: навч. посібник- довідник для студентів вищих навчальних закладів / В. І. Карабан, Дж. Мейс. Вінниця: Нова книга, 2003. 608 с.

Анотація

Пантикіна Н. І., Деарт А. Є. Трансформація додавання при аудіовізуальному перекладі художніх фільмів

У статті висвітлено проблему декомпресії аудіовізуального тексту за рахунок додавання мовних одиниць при перекладі з англійської українською мовою. На основі проведеного аналізу фільмів „Робін Гуд”, „Час”, „Освідчення” було виявлено, що додавання мовних одиниць при субтитруванні й дублюванні зумовлюється: формальною невиразністю семантичних компонентів словосполучень у вихідному тексті, яке потребує пояснення та уточнення (44 %); необхідністю пояснень слів- реалій, які відіграють першорядну роль у відображенні соціально- історичного та культурного контексту і надають національного забарвлення (25 %); необхідністю заміни слів або словосполучень з більш вузьким референтним значенням на ширше з додаванням лексичних одиниць (12,5 %); збільшенню значеннєвого об'єму слів (12, 5%); демонструванню колориту та величі лексичного запасу цільової мови (6 %).

Ключові слова: аудіовізуальний переклад (АВП), декомпресія, додавання мовних одиниць, дублювання, субтитрування, трансформація.

Аннотация

Пантыкина Н. И., Деарт А. Е. Трансформация добавления при аудиовизуальном переводе художественных фильмов

В статье освещена проблема декомпрессии аудиовизального текста за счет добавления языковых единиц при переводе с английского на украинский язык. На основе анализа фильмов „Робин Гуд ”, „Время”, „Предложение” было выявлено, что добавление языковых единиц при субтитрование и дублирование обусловлено: формальной невыразительностью семантических компонентов словосочетаний в тексте оригинала, что требует пояснений и уточнений (44 %); необходимостью пояснения слов-реалий, которые играют важную роль в изображении социально-исторического и культурного контекста и придают национальную окраску (25 %); необходимостью замены слов или словосочетаний с более узким референтным значением на более широкое с добавлением лексических единиц (12,5 %); увеличение смыслового объема слов (12,5 %); демонстрация колорита и величия лексического запаса целевого языка (6 %).

Ключевые слова: аудиовизуальный перевод (АВП), декомпрессия, добавление языковых единиц, дублирование, субтитрование, трансформация.

Annotation

Pantykina N. I., Dehart A. Ye. Transformation of Addition in Audiovisual Translation of Feature Films

The present paper deals with such a problem of audiovisual translation as the decompression of the audiovisual text while translating from English into the Ukrainian Language. Contradiction between the necessity to improve the AVT practice in Ukraine, on the one hand, and absence of the theoretical background in this field, on the other hand, stipulates the motivation for the suggested investigation. Addition as one of the main translation transformations of decompression aims relevant and adequate context transfer. The analysis of the source and target language scripts of films “Robin Hood”, “In Time”, “The Proposal” showed that the addition of language units in subtitling and dubbing due to: a formal semantic expressionless of language unit components in the original text, that requires clarification and explication (44%); the need of explanation and clarification of nationally biased notions - realities that play an important role in the image of socio-historical and cultural context and give national colouring (25%); the need to replace a word or phrase with a narrower referential meaning for wider with the addition of lexical units (12.5%); increase notional amount of words (12.5%), the demonstration of colour and grandeur of the target language vocabulary (6 %).

Key words: audiovisual translation (AVT), decompression, addition of language units, dubbing, subtitling, transformation.

Размещено на Allbest.ru