Поняття "гостинність" вербалізоване в німецькій та українській мовних картинах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [811.112.2+811.161.2]'371(045)

Поняття "гостинність" вербалізоване в німецькій та українській мовних картинах світу

І.O. Василькова

Завдяки змінам, що відбулися за останні п'ятнадцять років, лінгвокультурологічний напрям в якому взаємодія „мовця і оточення”, „особистості і ситуації” створюють певну реальність та визначають підстави мислення та діяльності. Сьогодення лінгвокультурології відповідає вимогам симбіозу діяльності, свідомості і мови. „Основною одиницею лінгвокультурології є концепт, як одиниця колективної свідомості (що відправляє до вищих духовних цінностей), має вербальне оформлення і відзначається етнокультурною семантикою” [1, с. 5]. Концепти будують концептуальну картину світу, що являє собою базу для мовної картини світу. Мова вбирає свідомі і несвідомі вербальні форми картини світу, підкорюючись національному менталітету певної лінгвокультурної спільноти, що примушує науковця виявити вербальне відображення концепту в мовній картині світу, на прикладі концепту „гостинність”, що і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Зазначене дослідження репрезентує витоки гостинності, що відображені в свідомості мовців і, як наслідок, віддзеркалилось в тому світобаченні, який був створений мовцями певної етнічної спільноти, що і стало метою нашого дослідження.

Невирішеними завданнями у галузі дослідження мовної картини світу є вербальне оформлення важливих для духовної культури певного етносу концептів, прояв яких ми можемо спостерігати лише досліджуючи мовні картини світу, які зберегли в незмінному вигляді етнічні особливості, залишаючись актуальним як генетичний код, що передається у спадок.

Тому для досягнення зазначеної мети, ми окреслили такі завдання: 1) виявити підходи до дослідження мовної картини світу; 2) виявити вербальну складову концепту „гостинність” у мовній картині світу німецької та української мов.

Існуючі визначення поняття мовної картини світу свідчать про необхідність розробки проблеми мовної картини світу, як утримувача досліджуваного нами концепту „гостинність”. МКС досліджували Ю. Д. Апресян [2], Г. А. Брутян [3], Л. М. Віноградова [4], Й. Л. Вайсгербер [5], В. П. Сімонок [6], І. О. Голубовська [7], А. С. Зеленько [8], А. П Загнітко [9], Ю. М. Караулов [10], Л. А. Лисиченко [11], В. А. Маслова [12], Т. О. Попова [13], В. І. Постовалова [14], Н. В. Руда [15], М. І. Толстой [16], Н. І. Ашиток [17].

Дослідники по різному уявляють етапи дослідження мовної картини світу, але виявлення національної специфіки об'єднує дослідження. Аналізуючи дослідження сучасних лінгвістичніх публікацій, автори проводять свої наукові студії мовної картини світу у декількох напрямах: 1) типологічні дослідження, семантичний аналіз лексики, фразеології, певна система уявлень без уваги до специфічного чи універсального Ю. Д. Апресян, Н. Д. Арутюнова, Т. В. Булыгина, В. А. Маслова); 2) дослідження мовної картини світу у зв'язку з національним надбанням, ключовими лінгвоспецифічними концептами (В. фон Гумбольдт, В. І. Постовалова, Т. О. Попова, Н. В. Руда, І. О. Голубовська, С. Д. Кацнельсон, Г. А. Брутян, В. В. Жайворонок, Н. І. Ашиток); 3) дослідження певних галузей мови: мовна картина світу в вербальному прояві певної мови, метафорах, словотворі (Дж. Лаккоф, М. Джонсон, Н. А. Кожевникова, А. П. Чудинов, З. Ю. Петрова, А. Н. Баранов, Г. Вежбицкая, Ю. Н. Караулов, Э. Кассирер).

Тлумачення поняття „гостинність'”, завдяки філософськими джерелам, представлено такими моделями: 1) суб'єкт - обєкт - предикат, тобто господар - гість - зустріч (пригощання); 2) релігійна модель гостинної комунікації, що виражається у шанобливому ставленні до простих та знатних гостей [18, с. 141 - 143].

Н. І. Ашиток пропонує репрезентувати узагальнений зміст у словах. Для цього, по-перше, треба виявити два рівні узагальнення, тобто вказівку на те явище, яке узагальнюється і вказівку на те, як дане явище узагальнюється. По-друге, виявити об'єднання слів в різні частини мови, включення слова до різних лексичних об'єднань. Узагальнення може відбуватись за певною ознакою при багатозначності слова, за лексико- семантичними, граматичними категоріями.

З метою виявлення основних вербалізаторів досліджуваного концепту проведено аналіз словникових дефініцій, що містяться в синонімічних та тлумачних лексикографічних джерелах.

Тлумачний словник німецької мови „Duden. Deutsches Universalwoerterbuch” пропонує наступне визначення поняттю „die Gastfreundschaff”. Die Gastfreundschaft - jemandem [dem Rechtsbrauch gemafi] erwiesenes Entgegenkommen, das besonders in freundlicher Aufnahme als Gast und in [Schutz und] Beherbergung besteht (Гостинність - виказувати комусь люб'язність [відповідно неписаного закону (традиції), особливо дружне вшанування гостя і полягало у [захисті] ночівлі) [19].

Тлумачний словник німецької мови пропонує таке визначення поняттю „die Gastfreundschaft”. Die Gastfreundschaft - die Eigenschaft, dass man bereitwillig Gaste bei sich aufnimmt und sie zuvorkommend behandelt (Гостинність - здатність, яку виказують приймаючи когось в якості гостей з дорогою душею та поводячись люб 'язно) [20].

Ми вважаємо необхідним згадати синонімічне поняття „die Gastfreundlichkeit". Die Gastfreundlichkeit - gern bereit, Gaste bei sich aufzunehmen und ihnen Essen zu geben (Гостинність - готовність приймати в якості гостей, пропонуючи їжу) [21].

„Гостинність"" в українській мові згідно з тлумачним словником української мови - готовність, бажання приймати гостей і пригощати їх [22, с. 143].

Німецьке слово „die Gastfreundshaft" складається з двох коренів „Gast" та „Freundschaft", яке має також спільний корінь в українській мові „гість”. Грецьке слово „xenos”, еквівалентне „гість, незнайомець"", що призвело до появи „die Philoxenie"" в німецькій мові, що означає „гостинність"". Староанглійське „gwst, giest", протогерманське „gastiz"", нідерландське „gast", готське „gasts"" що означає „гість, ворог, незнайомець"" і стало джерелом німецького „Gast" [23].

Певна етимологічна подібність свідчить про спільне відношення до такого явища як гостинність, тобто приймання незнайомця, що пізніше призвело до християнізованого образу у слов'янській культурі, раніше примання річних гостей, тобто гостей не з цього світу (славни, ждани, богати, чесні, добри гості приходять з далеких країн, чужої землі) і ще раніше зустріч з ворогом, чужинцем, що спільне в обох мовних картинах світу німецької та української мов.

Словник німецької мови [24] пропонує такий семантичний ряд німецькому слову „Die Gastfreundschaft". Die Gastfreundschaft - die Gastfreundlichkeit, Die Gastlichkeit, die Hospitalitat, die Philoxenie, die Artigkeit (чемність, ґречність; почтивість), die Freundlichkeit (привітність), die Geselligkeit (товариськість), das herzlich Entgegenkommen (люб'язність), die Herzlichkeit (душевність), die Innigkeit (щиросердість), die Leutseligkeit (прихильність, ласка, ласкавість, доброзичливість), die Liebenswtirdigkeit (послуга, ласка), die Umganglichkeit (ввічливість; прихильність; послужливість), die Wirtlichkeit (хазяйновитість, домовитість, гостинність).

Словник синонімів української мови явище синонімії слова „гостинність"" представляє як: щирість, хлібосольність, добре вшанування, трактамент (від лат. tractare спілкуватися), щедре частування.

Тотожність асоціацій пов'язаних із гостинністю свідчить про спільні риси, які зближають мовні картини світу різносистемних мов німецької та української і свідчить про інтернаціональний характер людського мислення, про спільність мов усього людства, універсальну логіко-поняттєву базу людства, сукупність ментальних універсалій, позанаціональний мисленнєвий код, що отримало назву „проміжна мова думки” завдяки Ю. М. Караулову. „Перекодування єдиного для всіх етносів мисленнєвого коду на вербальний у межах конкретної мови, „дискретизація інформаційного континууму” певною мовою „переплавляє” єдину логіко-поняттєву базу людства, відливаючи її в етнічнозумовлені семантичні матриці змістової структури мови” [10, с. 4]. У нашому випадку поняття „гостинність'' асоціюється з доброзичливістю щодо гостей, щиросердістю, душевністю, щедрим частуванням. Ми спостерігаємо, що від гостя також вимагають певної поведінки, тому що „Gastfreundlichkeit missbrauchen” „зневажити гостинність” має негативний контекст стосовно порушника.

Виходячи із необхідності повного смислового об'єму поняття „гостинність” ми вважаємо доцільним проаналізувати семантичний простір ключової лексеми „гість” у різносистемних мовах німецької та української.

Семантичне поле „гість'” в українській мові відображене такими лексемами: „гість” - „гостювати, гостити, гоститися, гостиниця, (пестл.) гостонько, вгощатися, пригощати, гостинець (зменш., гостинчик), згодом заїжджі купці та їхні подарунки - гостина, шлях, яким вони їздили, - гостинець”, „гість” в образі Бога ходив по землі поміж людей, прийнявши людську подобу. Чужинці викликали певну недовіру, тому на Поліссі збереглось архаїчне вітання подорожнього: „Щоб прихід твій був добрим”, - власне, формула закляття проти недобрих намірів. „Гостинний двір” - іст., торгові ряди в спеціально збудованому приміщенні.

Демінутивні назви гостя: гостейко, гостенько, [троє] гостюнок. Явище „гість” з інших світів зберіглося в давній назві однієї з хвороб „гостець” (ревматизм суглобів, пізніше розвинулось в „кострець”), „гостцьоватий” (ревматичний, ломотний, цинготний) „гіщиця / гіщованець” (зілля від гістцю) [25, Т. 1, с. 575]. Хвороба пов'язана з міфом про маленьку демонічну істоту, котра приходить до людини і може принести їй біду, а щоб задобрити такого ”гостя” треба було розтопити лазню. „Гостівником / гостинчиком” називали герань кривавочервону, при-писуючи їй лікувальні властивості. „Гостем” нерідко називали й небіжчика. „Зібратись у гості” - „вмерти”, перейти до іншого світу (обряди запрошення померлих родичів на урочисту вечерю, і ходіння до них у гості на могилу).

У словотворчому гнізді слова „гість” української мови наявні деривати: гостя, нагостюватися, погостювати, загостюватися, відгостювати, гістьба (подорож,гостина), гостинник (господар готелю), гостівник (той, хто охоче ходить на бенкети), гостовниця (готель), гостьовицтво (гостинність), гостебний, гостеливий (гостинний), гостівний, гостний, гостьовитий, гощний, гоститися (вгощатися, гостювати), відгостини (відвідини-відповідь), погост (у Київській Русі - місце торгу і адміністративно-територіальна одиниця), пригіст (привіт), пригістник /пригісне (подарунок від гостей, подарунок на пам'ять), [25, Т. 1, с. 517] гостювальник, гостювання, гостювати, гостюватися, гостюк (=остюк - довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків, остзейці - (заст.) Прибалтійські німці [26, с. 786.]), гостьовий [22, с. 147.], гостинодворець, гостинник, гостинница, гостин, гоститва [27, с. 633], гостелюбний, гостия (Ham.hostie, приношення, пожертва).

Дериватами слова „гість /гостинний" виступають такі назви: Гостята, Гостів, Гостомель, Гостилєщи, Гостилса [28, с. 257], Гостинці, Білогоща, Доброгостів, Дорбогоща; прізвища: Кгречный, Кгощенко (від гречный, гощний, гостинний) [25, Т 1, Т. 2, Т. 3] та власні імена: Гостский, Гостьский, Гоский, Готило, Готка [28, с. 258], Гостена, Гостило, Гостилець, Гостька [30].

Такі лексеми, як: нагостюватися, погостювати,

загостюватися, відгостювати, відгостини (відвідини-відповідь), мають у складі морфеми: на-, по-, від-, що відповідає завершеності процесу відвідин, за- відповідає вже переходу за рамки, зловживанню гостинністю.

У німецькій мові похідними словами від слова „Gast", етимологічно ідентичного латинському „hostiS" такі: Gastgebern / Gastgeberin - той / та, хто приймає гостей (етимологія німецького слова „господар (той, який виказує гостинність)" відповідає „gasti - geberi", ON gest - gjafi „host", MHG gast-gebe), Gastarbeiter - працівник-іммігрант, Gastdozent / Gastprofessor - лектор, якого запросили в інше місто, Gastfreundlichkeit - привітність, любязність, Gastfreundschaft - гостинність, Gastlichkeit - хлібосольність, Gastgeber - господар, Gastgeschenk - подарунок гостю чи господарю, Gasthaus - готель, трактир, Gasthof - заїжджий двір, Gasthorer - вільний слухач , Gastrecht - закони гостинності, право гостя, Gastrolle / Gastspiel / Gastspielreise - гастролі, Gaststatte - ресторан, готель, Gaststube / Gaestezimmer - гостинна кімната, Gastvorlesung - лекція, яку читає приїжджий лектор, Gastvorstellung - гастрольний спектакль, Gastwirt - власник ресторану, Gastwirtschaft - невеликий готель; Gasteliste - туристична брошура; gastfreundlich /Herbergsvater - странноприимець (гостинний), gastlich - хлібосольний, щирий.

Аналізуючи якості, яки протиставляють „гостинності" ми знаходимо спільні риси між мовною картиною німецької та української мов: в українській мові негостинній людині відповідають такі синоніми: скнара, жадібна, скупа людина, скупар, скупендра, скупердяй, скупердяга, жаднюга, жадюга, жаднюга, жадоба, скрягага, захланник, жмикрут, жила, нетовариській, відлюдний, самотинний.

У німецькій мові не гостинній людині відповідають такі синоніми: Unwirtlichkeit (не домовитість, негостинність), unfreundlich gegen Gaste (нелюб'язний стосовно гостей), wenig gastfreundlich (не дуже хлібосольний), ungastfreundlich (непривітний, нещирий), ungastlich (непривітний, негостинний), що до приміщення або місцевості: nicht so gemutlich, dass man dort gern ist (ein Zimmer; eine Gegend) (не дуже затишна кімната, чи місцевість для перебування людини), ungastlich (nicht angenehm zum Aufenthalt (Haus, Statte) (неприємно залишатися).

Ми можемо виявити певну подібність стосовно ставлення до проявів негостинності в німецькій та українській мовних картинах світу (не домовитий, непривітний,не хлібосольний), але в німецькій мовній картині світу існує деяка градуальність від гостинної людини - не дуже гостинної - і не гостинної взагалі.

Українську гостинність можливо: виявляти, виказувати, оказувати а німецьку гостинність: gewahren (оказувати, дарувати), uben (виказувати), werden gastlich empfangen /aufgenommen / bewirtet (гостинно зустрічати, приймати, частувати), Gaste freundlich aufzunehmen (гостей приязно приймати).

Дії, що супроводжують ритуал гостинності в українській мові супроводжують: просимо до хати, до господи (до хати), будьте дорогими гостями, ласкаво просимо; просимо завітати; раді вітати вас, просимо, коли ласка, будьте дорогим гостем (дорогою гостею, дорогими гістьми), гостюйте, коли ласка; вітайте (вітай) у гостині, а в німецькій мові: herzlich willkommen zu Hause, а також для позначення гостинного дому: offenes Haus fuhren / offenes Haus haben (жити відкритим домом, тобто бути гостинним, приймати багато гостей), offenes Haus halten (влаштовувати бенкети), ein gastfreies Haus fuhren (бути гостинним хазяїном).

Фразеологічні звороти демонструють „право гостя” (тобто шановний прийом кожного гостя) в німецькій мові: Und sei der Gast auch noch so schlecht, er wird geehrt, das ist sein Recht (навіть якщо гість не найкращій, він має право бути гостем); verweilen wenig verlockend, wenig einladend (погано пригощає поганий хазяїн).

Як ми бачимо в обох мовних картинах світу особливого вираження отримує концепт „Серце”, який в українській мові віддзеркалюється в концепті „Душа”, завдяки чому відчуваються найделікатніші емоції, яки сприймають через слуховий канал, який в культурі і пов'язують з серцем, і в німецькій мові також.

Виливати / вилити душу (серце) - щиро ділитися з кимось най- потаємнішим; висловлювати свої почуття; відводити / відвести душу - звірятися кому-небудь, втішатися; вкладати / вкласти душу в що, у кого - виконувати з великою любов'ю, натхненням; піклуватися про когось; до (по) душі - відповідний чиїм-небудь смакам, уподобанням; душа в душу - говорити, розмовляти щиро, відверто; душа (серце) не лежить чия (чиє) до кого, чого - хто-небудь не має прихильності до кого-, чого-небудь; від чистого серця /з чистим серцем - щиро, з добрим наміром; потеплішало (потепліло) на серці у кого - стало відрадно [8, с. 168].

Es nicht Ubers Herz bringen etw zu tun - рука не піднімиться щось зробити, mit allen Fasern seines Herzen - всіма фібрами души своєї , alles, was das Herz begehrt - все, що завгодно, am Herzen liegen - зацікавити, ans Herz wachsen - подобатися все більше, aus dem innersten Herzen heraus - з глибини душі, від усього серця (душі), aus dem tiefsten Inneren des Herzens - всією душею (серцем) бути вдячним, aus ehrlichen Herzen - від чистого серця, Balsam furs Herz - услада серця, bewegten Herzens - схвильований до глибини душі, da jauchzt einem das Herz im Leibe - душа радіє (дивлячись на щось), das hat mir ans Herz gegriffen - це зачепило мене за серце, das Herz auf dem rechten Fleck haben - бути добрим, das Herz auf den Lippen haben - бути щирим, das Herz auf der Zunge tragen- бути відвертим, das Herz erfreuen - зігріти серце, das Herz ging ihm auf - душа переповнена щастям, das Herz in der Hand tragen - виказати все, що на душі, dem Herzen folgen - прислухатися до серця, dem Zuge des Herzens folgen / den Vorschriften seines eigenen Herzens folgen - йти за голосом серця.

Приємні гості: ein gern gesehener Gast, willkommener Gast, привітно привічати гостей: sehr freundlich (herzlich) begrufien. А гостинність, яка є надзвичайно приємною і вдалою описується як: eine herzliche Gastlichkeit, freundliche Gastlichkeit, warmer Gastlichkeit, traditionelle Gastlichkeit, gepflegte Gastlichkeit, traditioneller Schweizer Gastlichkeit, die traditionelle osterreichische Gastlichkeit (die fur Salzburg typische Freundlichkeit), traditionelle Gastlichkeit, eine faszinierende Tradition der Gastlichkeit, die typisch Gastlichkeit, den besonderen Charme traditioneller Gastlichkeit suchen.

В українській мовній картині світу очікувані річні гості (славни гості, ждани гості) приносять у дім гаразди. Їх дари, то - побажання щастя, добробуту, в той час як у німецькій мовній картині світу існує слово для позначення дару гостю чи хазяїну: „Gastgeschenk”.

Гість прилучається до духів та божеств цього роду, приймаючи скибу хліба та щіпку солі, дістане господнє благословіння і ніколи не посміє скривдити того, хто частує.

Концептуальний аналіз поняття „гостинність” виявляє ключові ознаки, що існують в мовних картинах світу німецької та української мов: щирість, частування, створення приємної атмосфери для гостя, право бути гостем, традиційність - це чеснота гостинності.

Подані приклади свідчать про бажання та готовність виказувати гостинність, приймати та пригощати гостей і цей звичай розповсюджений серед українців та німців, але німцька гостинність має градуальну шкалу гостинності. Присутня асиметрія стосунків, що регулюється звичаями, комунікативною культурою етносу, які формує національна ментальність і світогляд.

Подібність ритуалів гостинності у народів, історично і географічно віддалених один від одного, не є випадковістю: це свідчення стійкості глибинних структур гостинності як фундаментальної умови існування соціуму. У той самий час у кожному просторовому локалі зберігалась етнічна (а згодом - національна) самобутність вияву гостинності.

Перспектива подальшого дослідження стосується явища синегргетики, досліджуючи концепт „гостинність” в різносистемних мовах. Запропоноване дослідження повинно представити концепт „гостинність” як самоорганізуючу систему.

гостинність німецький український

Список використаної літератури

1. Воркачев С. Г. Лингвокультурный концепт: типология и области бытования : монография / С. Г. Воркачев. - Волгоград : ВолГУ, 2007. - 400 с.

2. Апресин Ю. Д. Языковая картина мира и системная лексикография / Апресин Ю. Д. - М. : Школа „Языки славянских культур”, 2006. - 910 с.

3. Брутян Г. А. Языковая картина мира и ее роль в познании / Брутян Г. А. // Методологические проблемы анализа языка. - Ереван : Издательство Ереван. гос. ун-та, 1976. - C. 57 - 64.

4. Виноградова Л. Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования / Виноградова Л. Н.; под. ред.

H. И. Толстого. - М. : Академия наук СССР Институт сславяноведения и балканистики; Изд-во „Наука”, 1982. - 258 с.

5. Вайсгербер Й. Л. Родной язык и формирование духа / Вайсгербер Й. Л. - М. : Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. - 232 с.

6. Сімонок В. П. Мовна картина світу. Взаємодія мов / В. П. Сімонок ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х. : Основа, 1998. - 171 с.

7. Голубовська І. О. Етноспецифічні константи мовної свідомості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / О. Голубовська - К., 2004. - 27 с.

8. Неленько А. С. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних вчень: Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови : [посібник] /. А. С. Зеленько. - [Вид. 2-ге, перероб.]. - Луганськ : Альма-матер, 2002. - 276 с.

9. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії / А. П. Загнітко. - [2-ге вид., випр. і доп.]. - Донецьк : Юго-Восток Лтд, 2007. - 219 с.

10. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов - М. : Наука, 1987. - 264 с.

11. Лисиченко Л. А. Структура мовної картини світу / Л. А. Лисиченко // Мовознавство. - 2004. - № 5 - 6. - С. 36 - 41.

12. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика : учебное пособие / Маслова В. А. - Минск : ТетраСистемс, 2008. - 272 с.

13. Попова Т. О. Психосемантика універсальних етичних концептів в етномовній картині світу : дис... канд. філол. наук : 10.02.15 / Т. О. Попова - К., 2004. - 208 с.

14. Постовалова В. И. Существует ли языковая картина мира? / В. И. Постовалова // Язык как коммуникативная деятельность человека. - М. : Наука, 1987. - С. 67 - 79.

15. Руда Н. В. Мовна репрезентація категорії демінутивності: універсальне та ідіоетнічне : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15 / Руда Наталя Вікторівна. - К., 2009. - 304 с.

16. Толстой Н. И. Избранные труды. Очерки по славянскому языкознанию / Толстой Н. И. - М. : „Языки русской культуры”. Т. 3. - 1999. - 464 с.

17. Ашиток Н. І. Мовна картина світу в філософсько- освітньому аспекті: монографія / Н. І. Ашиток; Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. І. Франка. - Дрогобич, 2011. - 250 с.

18. Мороз В. Я. Гостинність як асиметрична модель історичної комунікації / В. Я. Мороз // Держава та

регіони. Сер. Гуманіт. науки. - 2012. - Вип. 2. - С. 141 - 143.

19. Duden. Deutsches Universalwoerterbuch [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.duden.de/recht schreibung/Gast_Besucher. - Назва з екрану.

20. Електронний архів (TheFreeDictionary.com Deutsches Worterbuch., 2009 Farlex, Inc. and partners) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.thefree dictionary.com/.- Назва з екрану.

21. Електронний архів (TheFreeDictionary.com GroBworterbuch Deutsch als Fremdsprache., 2009 Farlex, Inc. and partners) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://de.thefreedictionary.com/. - Назва з екрану.

22. Словник української мови: в 11 т. [гол. ред. кол. акад. І. К. Білодід]. - Т. 2. - 1971. - 550 с.

23. Online Etymology Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.etymonline.com/index.php?term=guest. - Назва з екрану.

24. Glosbe [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ru.glosbe.com/ ru/de/. - Назва з екрану.

25. Етимологічний словник української мови : в 7 т. [уклад. Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, Т. Б. Лукинова, О. С. Мельничук, Г. І. Нікулін, Г. П. Півторак, Д. Пономарьов, Н. С. Родзевич, Н. П. Романова, О. Б. Ткаченко, А. Н. Шамота]. - Т. 1., Т. 2, Т3. - АН УРСР. НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. - К. : Видавництво „Наукова думка”, 1982.

26. Словник української мови: в 11 т. [гол. ред. кол. акад. К. Білодід]. - Т. 5. - 1974. - 840 с.

27. Етимологічний словник української мови : в 2 т. [опрац. Я. Б. Рудницьким]. - Т. 1. - Вінніпег, УВАН, 1972. - 968 с.

28. Словник староукраїнської мови XIV - XV ст. : в 2 т. [уклад. Д. Г. Гринчишин та ін.]. - T. 1. - К. : Видавництво „Наукова думка”, 1977. - 633 c.

29. Русавська В. А. Гостинність в українській побутовій культурі ХІХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 17.00.01 „Теорія та історія культури” / В. А. Русавська. - К., - 2007. - 23 с.

30. Фразеологічний словник української мови [В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко]. - К. : Освіта, 1998. - 204 с.

Василькова І.О. Поняття „гостинність” вербалізоване в німецькій та українській мовних картинах світу

Дана стаття пропонує дослідження поняття „гостинність” в німецькій та українській мовних картинах світу. Товариськість, щирість, хлібосольність - ці риси викликають повагу в обох зазначених мовних картинах світу, докази чого ми знаходимо в мовному пласті словарних дефініцій. Поняття „гостинності” відображає асиметричність відносин між гостем та хазяїном. Етимологія слова „гість”, відображає відношення стосовно чужинця в зазначених мовних картинах світу і дає нам інформацію про розвиток такого явища як „гостинність”, яке тісно пов'язане з концептом „душа” і „серце” в німецькій та українській мовах. Певна тотожність в уявленнях щодо явища „гостинності” свідчить про спільні риси, які зближають мовні картини світу різносистемних мов німецької та української і свідчить про інтернаціональний характер людського мислення, про спільність мов усього людства, універсальну логіко-поняттєву базу людства.

Ключові слова: лінгвокультурологічний підхід, концепт, концептуальна картина світу, мовна картина світу, менталітет, національна специфіка.

Василькова И. О. Понятие „гостеприимство” вербализванное в немецкой и украинской языковых картинах мира

Данная статья предлагает исследование понятия „гостеприимство” в немецкой и украинской языковых картинах мира. Общительность, открытость, щедрость - эти особенности вызывают уважение в обеих языковых картинах мира, проявления которого мы выявляем в языковом пласте словарных значений. Понятие „гостеприимства” отражает некоторую асимметричность отношений между гостем и хозяином. Этимология слова „гость” отражает отношения относительно чужого в указанных языковых картинах мира и дает нам информацию про развитие такого явления как гостеприимство, которое тесно связано с концептом „душа” и „сердце” в немецком и украинском языке. Некоторое подобие в представлениях относительно явления „гостеприимство” свидетельствует о схожих представлениях, которые сближают языковые картины мира разносистемных языков немецкого и украинского и свидетельствует об межнациональном характере человеческого мышления, про общность языков всего человечества, универсальную логико-понятийную базу человечества.

Ключевые слова: концепт, языковая картина мира, лингвокультурологический подход, концептуальная картина мира, менталитет, национальная специфика.

Vasilkova I. O. Verbalization of the Notion “Hospitality” in German and Ukrainian Language World Pictures

This article suggests the investigation of the notion “hospitality” in the language milieu of the German and Ukrainian languages, representing lingo-cultural character of the pointed out ethnic groups, their worldviews, which consists of the universal and idioethnic components. A concept as an item of the conceptual milieu, marked by the ethnocultural semantics, absorbs value dominants of examined lingo cultural societies. Language milieu collects verbalized facts of the concept “hospitality” in the language. Native speakers are guided by it, which source is non-verbal subconscious. Sociability, sincerity, lavishness are highly appreciated in both language milieus, and we can draw this conclusion by analyzing language strata of the word notions. The notion “hospitality” reflects the asymmetry of the guest related to the master of the house. The etymology of the word “guest” reflects the relation to the stranger in the pointed out language milieus and let us know the occurrence and development of the notion “hospitality”, which is related to the concepts “soul” and “heart” in the German and Ukrainian languages. Some familiarity of the perception of this notion proves the existence of common features, which gives a common ground for the language milieus of the languages based on different systems and demonstrates the international character of the human thinking, the common base for the languages of the mankind, the universal logical notional base of the mankind.

Key words: linguo-cultural approach, concept, conceptual milieu, language milieu, mentality, national character.

Размещено на Allbest.ru