Текстовий супровід у роботі експлоратора за програмою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Текстовий супровід у роботі експлоратора за програмою

Литвиненко Яна

Попри потужний розвиток діалектної лексикології словниковий склад народної мови, зокрема тематична група лексики “Назви птахів”, вивчено недостатньо. Збирання орнітоно- менів здійснено за програмою-питальником, що складається з 2156 питань та охоплює максимальну кількість денотатів (220 видів об'єктів орнітофауни). Проте, як зазначає П.Ю. Гриценко, є “очевидним, що навіть найдокладніші програми для записування діалектного матеріалу, змодельовані з урахуванням парадигматики і синтагматики досліджуваних одиниць діалектної мови, не охоплюють багатьох мовних рис, які виявляються у великих текстах” [2, 3]. Отже, необхідним у роботі експлоратора за програмою є текстовий супровід, адже “саме у тексті набір одиниць, їхні співвідношення, функції, частотність вияву є автентичними, об'єктивно сформованими і природно розгорнутими лінійно... ” [3, 7].

Хоча більшість записаних текстів є результатом комунікативних ситуацій, спровокованих експлоратором, діалектні тексти не обмежуються лише специфікою програми-питальника. Завдяки фіксації живого народного мовлення дослідження виходить за межі основного об'єкта, адже на відтворення інформації впливають соціокультурні, ситуативні та особистісні чинники.

До аналізу залучено записи діалектного мовлення, здійснені у 128 говірках східнополіського діалекту, використано наративні, фольклорні тексти, а також етнографічні описи.

Зафіксовані тексти відрізняються за зовнішніми параметрами. У роботі оперуємо одиницями різного об'єму, які можуть бути як завершеним текстом, так і складним за будовою висловлюванням (щодо обох різновидів послуговуємося терміном мікротекст).

Зразки діалектного мовлення відрізняються за кількістю учасників мовленнєвого акту. Перевагу надаємо текстам-монологам із мінімальним втручанням експлоратора, проте в текстотеці східнополіських говірок є тексти-діалоги та тексти- полілоги. Безсумнівно, особливо цінним є спонтанне мовлення однієї особи, однак засвідчуємо, що одночасне опитування кількох інформантів створює невимушену комунікативну ситуацію та актуалізує більшу кількість інформації.

Попри наявність відмінностей у зовнішній характеристиці розповідей виявлено інтеграційні ознаки, на підставі яких типологізовано діалектні тексти. Класифікаторами тексту є: тематика, семантика, комунікативна функція, спосіб передачі інформації тощо.

Тематика мікротекстів, зафіксованих у східнополіських говірках, містить відомості про факти й події позамовної дійсності, які посідають важливе місце в аксіологічній системі діалектоносіїв. Г.І. Мартинова слушно зауважує, що “діалектні тексти є скарбницею народної культури, адже в них відображено не тільки світ, що оточує людину, не лише реальні умови її життя, але й суспільну самосвідомість мовця, його ментальність, національний характер, спосіб життя, традиції, мораль, систему цінностей, специфіку світобачення й світосприйняття” [5, 327].

Особливо актуальними для інформантів є теми, пов'язані з людським існуванням, народним побутом і культурою, устроєм сільського життя, особливостями господарювання тощо.

Діалектні тексти, записані у східнополіських говірках, згруповано за двома гіпертемами - екзистенційні теми (І) (особисте життя мовця, ширше - людини взагалі) і теми, що стосуються буття села (ІІ) (минуле і теперішнє села), у межах яких виділено окремі мікротеми.

І. Екзистенційні теми.

Освіта: йа с т'риц:ат'д'руго: году / у'же шчи'таїт'еа йак ваї'на нача'л ас 'дак м 'і'н 'е бу'л о с 'ім год /даку'же 'тойа / уЖе йа с 'ім к\л 'асау тут Кончил а Чар'нис 'каш ш'кол 'и / і шче тут бу'л'а у 'С'ед'наві / С'ед'нау / дак бу'л'а района кал ''хозна ш'кол а / в 'етц 'ер 'ена'р 'ійі / дак се й ту'ди ха'д 'іл а / дак там у'же / ну це та'к 'ійа^ж бу'л й 'годи га'л однийе / дак там да'вал 'і т'рох і ст 'еаП енд 'ійі да йа'куйу там хл 'а'б 'іну / дак 'тойе /ту'ди ха'д 'іл а // (Черниш).

Хвороба: са'ма на х'верм і ро'бил а / са'ма 'дурка 'падал а ко'л'іна вибйвал'а оц'і^о / сус'тави / не пош'л'а натої ... / направит ' / шобп направил 'и / ну і усе / оце у 'хат 'і у'пал а /

1 це хот ' на х1 верм і дадал а / а це у Хат 'і уПал а /зачеПил ас ' за дорошку / уПал а і 1 вибил а тої // ну буЛ о уже ж поїти дак хот 'одну направит '//Кажут 'боЛ 'ит 'дуже /напрауЛ 'айут ' / дак 1 дуже боЛ 'ит '// те Пер йа не Можу хо 1 дит '/ те 1 пер бо Л 'ит ' / дв і пал 'ки / не Можу хо дит '// (Горобіївка); о'то вода (Оксана Іваненко - ЯЛ) йакрас пидал а Тарасов і шл 'а'хиі / чет'вертиї том / дак йа у 'нейі жиЛ а / вода йіздиЛ а і по л 'довах і скр 'із ' / а йа буЛ а ''дома /у дейі дочда не ходил а но'гами / не ходил а но'гами // 'кончил а інсти'тут / поп'равил 'и йіх на 'с 'евер / так йак / ну ... // і во'на ту'ди при'йіхал а / а уже там не ... / прил 'е'т 'іл 'и ту'ди /а там во'на уже с:амо'л 'ота не 'виїшл а // йі'йі 'винесл 'и // і о'то 'деуйат 'д ' год во'на л 'е'жал а / а то'д 'і у'мерл а / та'ка Ларна //у'же йа п'рауда п 'іш'л а од 'нейі / йак во'на у'мерл а // (Лемешівка).

Як бачимо, з темою хвороби пов'язана тема смерті, що також може актуалізуватися на тлі інших тем (див. далі).

Сім'я: йа та'кайа 'тик і бу'л а Шустра 'баба /дар'ма шо

'д 'ет 'і ва'д 'іл а / і ха'з 'айін п'риїдзеа / пад'л 'убл 'увау 'в іп іт '/ ра'б 'іу у та'коїро'бот 'і / то у ка'морах / то там у жел 'е'з 'ац 'і д 'і/дак шос ''в ікраіт '//а даб і шо?//і ка'л 'иска т 'ц 'ел 'і'пайец:а пас 'е'р 'ед 'хати /двара'зи с'троіл ас 'а /то так жи'л 'і /а т 'ц'е у'же с'троіл ас 'а тут упос'л 'а / і 'д 'іт 'і парас'л 'і // а йон у'же д'вац ':ат ' а'д 'ін год у'м ер / у'т 'ц 'е Поб еда д 'з 'еау'йатого / а йон у'м ер 'с 'омого / 'вос 'мо: ха'вал 'і // у'же 'думал 'і / у'же шоб 'тойа / д'3 'еау'йатого ... / дак хаї схо'вайут ' / то тої на д '3 'еау'йатого там у'же ж суйеат ''н 'а дак заха'вал 'і / так у кал ''госп іра'биу /та'ди шче да'вал 'і і м'йаса йе'ко: /х'верми^ж бу'л 'и у'с'е / дак 'тойа // ну дак так пражи'л а 'наче не 'тойа // йа'кайа 'тайа бу'л ал 'у'боу? //да 'д 'ет 'і в 'а'л 'іс 'а/ус 'ак бу'л о // а шо муш'чин 'і? // дак йа^ш ка'жу / л 'а'тал а / ха'д 'іл а / н'е пас'л 'ед 'н 'а бу'л а н'е у кал ''госп і / н'е ... / і так йа^ш ка'жу / і у с 'еам'йе / 'матка бу'л а / ба'ба 'тойе / і та'кої/ ка'л 'ішн 'айе / у'м 'іл а ус 'о ра'б іт ' (Черниш); 1 бат 'каваї Хати тут неШа / 1 бат 'кава Хата / то там не1 в 'іестка / бра 1 тавайа // там Хата у 1 бат 'ка ... / мої 1 бат 'ка два ради же диуси / первиї раз у н 'о: буЛа жуінка Шарха / о // ви 1 со-ока / с 1 троїна / кра 1 с 'іва / во вр 'емйа граж^дан 'с 'каї ваїни у1 б 'іл 'і // (Анисів).

Розповіді про життя: о'це йа йш'ла/да і сеїгод/коте'н 'а вона (сойка - ЯЛ) йак зобра'зила // дак йа ка'жу 'Господи / дес ' 'наше ка'жу коте'н 'а кри'ч іт ' // а то зи'мойу йшла / с 'Л 'ігу так г'либоко /во'на там на вер'б і йак зан 'ау'чит '/а йа 1думайу Боже / коте'н 'а заЛ ізло /по та'кому с 'н 'ігу на'зад не Лил 'ізе / йа по тому с 'н 'ігу і Л 'ізу / коЛи во'на заскреко'т 'іла сво'йім ''голосом / ох ти^ж ка'жу об 'і'з 'ана та'ка! // (Хаєнки); ка'зала ме'н 'і ма'д 'арка у 'Венгр 'ійі / 'Миклош / ос'тан 'с 'а / ну йа йі'йі ко'н 'ешно пожа'л 'іу // не ос'таус 'а // (Ядути).

ІІ. Теми, що стосуються буття села.

Заснування села, походження назви села (засвідчено тексти-наративи та легенди): тут ран 'че жиЛ и та 1 тари1 / і во но буЛ о у нас сеЛ о звал ос ' Тсі тароука / бо 1 черес те шо... // у нас о 1 це буЛ о у ту су1 боту бу Л о ден' сеЛ а / дак там го товил 'и уже ж допов ід ' гол о ва с 'іл 'ради / ро 1 биу там

1 допов ід ' / дак 1 каже шо ран 'че жиЛ 'и 1 тутачки та 1 тариі / у 1 ц 'ому сеЛ 'і і 1 черес те нази 1 вал ос 'а сеЛ о Та 1 тароука //а то 1 д 'і переїмено 1 вал 'и / с 1 тал а СоХв 'ійоука /а чоЛо СоХв 'ійоука? //у нас буЛ 'и ... / там радгосп буу / паНи жиЛ 'и / зваус 'а Жол об /

1 там за се Л 'ом / тр ди о 1 так о / дак там жиу пан о 1 дин / а друЛ 'іїпан жиу о 1 тут о /о 1 тут д 'і 1 д:ому нас буу сох 1 в ійоус 'киї/ ос 'у1 ди на ц 'у с 1 торону / о 1 тут о / там л 'і 1 сок та 1 к 'ії / і там жи Л а 1 бариін 'а СоХ в 'ійа / тод 'і 1 черес те о 1 то переїмено 1 вал 'и сеЛ о Сох 1 в 'ійоука // дак о 1 це те 1 пер Сох 1 в 'ійоука // (Софіїв- ка); ну Астра'вушк'і / ка'да уже П от 'п'ерв'ії пр'і'йехау са сва'йім і ваїс'кам і / ваіна бу'ла / а тут да'йехау / а у нас ... / т'ц'е с 'е'ч ас от 'йакс 'е н 'еа сн 'еа'гоу н 'еа'майеа так і ... / н 'еа з'найу 'йакс 'е ка'л 'іс 'з Уже ва'да / так і с 'а'ло у'тут у'ход 'іла / калаУЗаіцевих / дак у'ход 'іло з р 'еч 'к і / ва'да 'така: бу'ла ва'да / і тут даб'рац:а н 'іку'ди / у'тутд^же 'озер 'і шче / дак

'л 'етам 'озер 'і / ба'гата 'тожеа / кру'гом ва'да / тут 'наша 'р 'еч 'ка В іт ' / а там Д'еас'на / 'тоже урЛе у нас // ... ка'да даїш'ли а'ни с ваїс'кам і / і'т 'і н 'іку'ди не'з 'а / ва'да // вот йон і 'каже / ну / тут у'же 'нада д 'з 'ер'жат 'ц ' 'остра 'ушк і // т 'ц 'е йа та'кое 'ч ула /а Бог йо'го з'найе // (Остроушки).

Устрій села: буЛо вас 'ем1 сот двац:ат ' дваруу /а шчас не з 1 найу с 1 кол 'к і / чи м енеї чи 1 буиіеї/на1 в ерна м енеї/ бо да 1 вол 'і паум'ірало / да 1 вол 'і тдк'іх // (Анисів); ... а темпер у'же се'л о зми'райе у'же / мол ' о д 'ож у се'л 'і не'майе / ус 'а мол ' о д 'ож пош'л а у 'город / а са'ми стар'ц 'і у се'л 'і /уми'райут '/ дак о'це о'тут заІд 'іт 'у 'хату / дак 'хати сто'йат'/ а во'ни пус'ти // л 'у[деї... /мол од 'ож йа[ка буЛ а пошЛ а... /а са[ми поМерл 'и/ і Лати стойат 'пус '[т 'і // (Хибалівка).

Об'єкти села: ну ос ' /р 'адому ш[кол 'і /там од[н 'і [женш- чини // буЛ а Церква /а теПерачка там ізробил 'и спортЛал' / а Церкву убрал 'и / а бат 'ушка два [годи там побуу / Л 'уди не Лод 'ат ' /аун /зарпЛ ати^ж н 'ійакойі не пол у[чайе /[муч ' іус 'а і бросиу нас//(Шевченкове); о[там^жеутоу дом 'іку стайала Лата та[кайа /шо ш[колна буЛа стаЛова /то сау[с 'ім гуЛ 'ала / теП ер о[там ар 'ен[датар / аш то майех де[дуоу / ба[буоу / праба[буоу / [...] / ну сха[диу се па[дау у суд і адсу[диу /аш там П ' еуч і [каже шо ни[чо: ун не паЛучит ' / стайала гуЛ 'ала не[кому не треба / темпер м 'іи абарудували усе / а теПер нас [будут 'га[нит '? // дак оЦе та[кейе о[то д 'етка // а у нас буЛа кра[с 'іва Церква^ж дакрас[к 'іидали / [гади /а[дин предсе[дател і рас[к'іидау // на[шо ти рас[к'іидау? // неЛаї^б'іи вес'ш' час стайала / кра[савица буЛа не Церква // йак с 'іл 'са[вет оЦе наш /дак на том [м ес 'т'е /с 'іл 'са[вет пастройіли /і оЦе так нас сПортилос ' сеЛо / дак оЦе усе урем 'а без Церкв 'іи // дак м 'іи у[же стар 'ійе дак [кажем на [тийе шо / д 'іуки ви 1ходите спе[ват 'у хор / ви^ж даб 'іи[ваїтес 'а ха[д 'ет 'у Церкву / да аткриїте старим Л 'уд 'ам Церкву /і мала[д 'ож:е темпер дак і пан 'і[майе і усе //ну дак Це уже ... // [бат 'ушка та[киїхарошиї у нас / ш Черй 'ігова /прийеж[^айе // (Шестовиця).

Побут і культура села.

Трудова діяльність: корову держал'и / і Лози держал 'и // поперед коЛу куйил а // зразу куйил а маЛ ен 'ке козе 1 н 'а // і Лл опчик буу маЛ ен 'киї у мене / си 1 нок / Кол 'а // а то 1 д 'і із од 1 ного козе 1 н 'ати розвеЛ а / 1 козака буЛ а / дак на друг 'ії год д 1 войе привеЛ а // і так іш 1 че розвеЛ а^розвеЛ а ко Леї / а то 1 д 'і 1 кози уже попродал а / дер жал а корову // (Дубовий Гай).

Рід занять: шче йа буу н'еав'еаЛиким / дак^нтере- со[валис' / дак о[то зймойу / ро[бит' [н'ічого / о / ішйе^ж маЛими буЛи дак /коу'пакробили /о /коу[пакробили іс [того / і[с ':еткиі/то[д 'і обруч г[неЦ ':а /дв і балачки науЛрест /то[д 'і робиш товчок іс:[н 'ігу/о/с[тавиеш /насйпайеш бурйану ту[ди уже / с[м іт ':а йаЛогос ' / а то[д 'і бурйан устромЛ 'айеш / коно[пел 'ки / і реп 'аЛьї / і оЦе обгородиш / обпку[кобиш йо[го / а то[д 'і іс ц 'ілреп' аЛ іу / оЦе лопуЛьї оЦ 'ійі о здорови / іс ц 'іл репав 'іу забирайеш з[нач іт ' зер'на / пудЖаруйеш / ш ЗігЗ 'і йшли / о / пудт коу'пак // сн 'ігур 'і на каЗину йшли // о / і оЦе п[тичок^же й ловили // (Ядути).

Матеріальна культура (артефакти): сорочки сПидн'і шо ми 1 шил 'и / дак це ж обйа ват 'ел 'но шоб уни Зу буу узор

1 вишитиї // і о 1 тут на ру1 кавах / то 1 д 'і 1 шил 'и / дак ру 1 кава / теПерже 1 шийут ' дак шо то? // Маїкойу / зро 1 биу сорочку / йак сам 1 шийе / дак маїкойу / а то 1 д 'і ру 1 каваж був 'и тав і р 'авни широкиі і ше й 1 вишити о 1 тут о // (Софіївка); пол "от[н 'ан 'і сорочки буЗ "и /саМ і [шил "и і саМ і і т[кал "и / пол "от[н 'ан 'і сорочки буЗ "и / пл"а[точок оЦе [мати ме '[н 'і те / обторочит ' йо[го / то[д 'і у ду'бов 'ії кор 'і окрасит ' / і та[к:иї пл"а'точок шо куди т...! // спод[нцниц'а у добов ії кор 'і окрашена / [коуточка /це так ранше ходил "и / це мо[йе д 'ецтво так проїшЗ "о //на [ноги /о[це йак дерож:евес ':а Роботи [кирзов і буЗ "и/а йак б 'ід[н 'іше ми жиЗ "и/до дес '[мати заробит '/о[тої/ один та[киії чо[б іт / один та[киії чо[б іт / дак 1мати [ш:ийе ме[н'і вал'анки іс кЗ'очЗа / пол'отва / і тод 'і к[л ' оч :а покл "аде [ш:ийе / дак йа увуну тої вал 'анок у [чоб іт і йду на хверму / о[то так ми жи[л "и / а теПеречки уЖе і до та[кого дожиЗ "ос 'а // (Чопилки).

Духовна культура (звичаї та обряди, сімейні та релігійні свята тощо): нау 1 б 'ітк і гув 'ал 'і //ка3 'іс 'був 'і 1 вумнийе 3 'уд 'і чи дур 1 нийе /дак йа 1 ни шо? // 1 д 'ірачку пра 1 тойе /у1 с 'о 1 вит 'агне а 1 т:уда /а ту1 ди смаЗи чи 1 шо? // 1 каже ус 'о / сма3 'анка //і йон о ^то і д 'ет 'ц 'на ц 1 в інтар / а л'р д 'еї! // і о то гуЗ 'айе у циї / і йон с 1 тол 'ки йіх нав ігра 1 йе сво 1 йойу сма 3 'анкаї // пата му шо йа 1 но н 'еа йаїцо уЖе // (Івот); от ку[т ':у ми с[тавим на Новиї год / так / Новиїгод^там /Кре[ш :ен 'ійе^там /і[ш :е / три ку[т ':і у нас бувайе //л 'еЖит ' в 'іно на стоЗ 'і / і туди^ш с[тавил 'и ку[т ':у / а те в 'іно роскЗ адувал 'и пут квочок / так / і даже заЗ 'азил 'и пат стол ' ц 'а [бабка о[це і о[тош квокайе там/шос ' при[казуйе / ну йа йо[го не з[найу // (Лозова); [йел 'ци вйут 'ц ' / вта йел'ци ка[да вот мала[дуйу ... / [палк'і та[к'ійеа /а та[да крав 'іва цв 'еат[на: бу[мага / в ір 'еа[зал 'і у[с 'ак 'ійеа тийеаж іс хв 'івурам і / там і [туйу ... / да та[ди пас 'ар 'од / називалас ' [тайа йак т 'ц'е?//шо карону... //і каЗ 'іну з[нач іт 'ц'в 'ешал 'і/ ус 'о / ну вопшем крав 'іве // [тийи [йел 'ци стремЗ 'ал 'і у хл 'еб / у круглиї хл 'еб / стремЗ 'ал 'і [тийи уЖе [йел 'ци / і в 33 'і / [ка- жат ' мала^дої йел 'ци у'же вйут 'ц ' // ну сп 'еавали зЛач іт 'ц ' у'же ж та'к і д 'з 'еук і /ш е П ес 'н 'і буЛ 'і стар 'ін:ийе //ш :ас йіх н 'еаІмайе // (Остроушки).

Мікротексти, що містять інформацію про минуле, часто передають семантику типовості подій, що відбувалися: шо од 'аЛал 'и // шо приїшл ос 'а / тоЛ 'іж Мал о буЛ о / таКе / 'н 'ічого буЛ о / і убувац ':а і^д 'аЛац ':а / бо^тоЛ 'і та'ка жиз ' / перед^воінойу // а тоЛ 'і воіна поїшЛ а / і так оЦе / таКе й ода'ган ':а буЛ о / х 'іЛа Лумайеш так йак Лараз? // не Лнайет ' ''шо йо'му ... // (Малківка); ку'кушка / ку'кушка / с'кол'ка мн'е га'доу? //а'на сКаж 'іт 'ц 'с'коЛ 'ка //ку'кушка /ку'кушка /а с'коЛ 'ка мн 'е_ж 'іт 'ц '? // аЛа сКаж 'іт 'ц ' с'коЛ 'ка //у 'д 'ецтв і п 'і^тал 'і // ку-ку / ку-ку / а ми уже ста'нов'імс 'а / куЛушка / ку'кушка / ска'жи с'коЛ 'ка мн 'е га'доу ж 'іт 'ц '? // а'на / ку-ку // а ш:ас у'же ку'кушк і кУкуйат 'ц' / н'а пан 'Лмайут 'ц ' а'ни Лтага (онуки - ЯЛ) // (Рожковичі); - Які танці танцювали? - ну йа'к і ^тан 'ц 'і? // не та'к і йак теПер танЦ 'уйут ' / теПер таК'е / с 'уЛи^туЛи (сміється) // вихи'Л 'айец ':а // а то' д 'і та' к'е-е! // ' тан 'ц 'і буЛи не та' к і // Лол 'ка / кракоуйак // ну і шче йе та' к і / йа уже й позабувала (сміється) // (Софіївка). Протиставлення минулого життя сучасному експліковано за допомогою синтаксичних конструкцій: х і' ба ' думайеш так йак Лараз? // не Лнайет '' шо йо'му; н 'а пан 'Лмайут 'ц 'а^ни ' етага; ' тан 'ц 'і буЛи не та' к і.

Аналіз зафіксованих зразків діалектного мовлення засвідчив, що, окрім основної теми розповіді, текст може містити й додаткові теми.

Наявність додаткових інформаційних блоків “зазвичай виражається у різноманітних вставках, так би мовити, “від себе”, які не передбачені основною темою розповіді і які оповідач вводить з метою пояснити, прокоментувати, іноді висловити своє ставлення до повідомлюваного” [1, 8].

Основна і додаткові теми утворюють певну ієрархію, логічно поєднуючись за принципом “нанизування” або “мозаїки”. У першому випадку підтеми відображають послідовність подій, ніби нанизуючись на часову вісь, у другому - вони розташовані в одній часовій площині та виникають на основі асоціативних зв'язків [6, 11].

За принципом “нанизування” тем побудований текст, у якому інформант головно розповідає про своє навчання у школі: йа заК 'інчил а пйат ' (класів - ЯЛ) / а у [шостиї поча[л а ходит ' восе[ни о[так / М іс 'ац ' походил а / а тод 'і забо'л 'іл а [тихом / це йак у сороковому году / і про[л 'ежал а у бол '[ниц 'і / аш у Л'одиноуц 'і л 'е[жал а / у бол '[ниц 'і про[л 'ежал а бил 'ш М іс 'ац 'а / а [тод 'і уже приш[л а / вит:и[л 'а прийіхал а уже з бол '[ниц 'і і так у[же і не пош[л а у ш[кол 'у / а на весну воїна! // у [сорок Первому поча[л ас 'а воїна //так йа о[це пйат 'к[л ас 'іу і1кончил а // (Софіївка).

Наведемо приклад тексту, в якому теми впорядковані за принципом “мозаїки”: - А є тільки голуб? Чи є ще якісь? - ну н'е / во[ни [т 'іки двойе / паруйуц ':а / удвох во[ни / та[ки / [чорнен 'ка [шиїка /[наче тої/[наче шнурочком так переуйазане / і ти з[найеш шо?//йіх не[ма/о[це ц'у 3 'іму /чи вони вимерзл 'и? // чи з [гол оду видохл 'и? // з 'і[ма бу[л а [л 'ута / оце йіх не[ма не однойейі Пар 'і /не[ма //у [мене на ор 'іс 'і там бу[ла / і кубел 'це йіх / двоїко тої / нако'хал 'и / гол 'убе[н 'ат / знес[л 'и йайечок і двоїко гол 'убе[н 'ат викохал 'и // і во[ни пол 'е[т 'іл 'и / не[ма / не[ма!//ну йіх с[тик і бу[л 'о! //о[це ле[тайе/с'ідайут 'о[тут о/ виш[чупуйуц ':а /водичку пйут 'йак дошчик іде /а [зараз не[ма // і вопш[че і гороп[ц 'іу не^ма / [мал о / не[майе / не^ма // чи во[ни вимерзл 'и? // чи йіх вийіу хто? //о[то вови йе // вови /воби^ж уно[ч і бачат '/ б еднен 'кийі //(Горобіївка).

Поданий мікротекст складний за своєю семантичною структурою. Основною є розповідь про життя голубів. Додатково виділено 7 інформаційних блоків: 1) про зовнішність голубів (чорнен 'ка [шиїка / [наче тої / [наче шнурочком так переубазане); 2) про зникнення голубів (йіх не[ма; оце йіх не[ма не однобейі Пар 'і / не[ма; ну йіх с[тик і бу[л 'о! //... а 1зараз не[ма); 3) про причини зникнення (чи вони вимерзл и? // чи з вол'оду видохл'и?); 4) про погодні умови (з'їма бу'л'а [л 'ута); 5) про зникання горобців (і вопшбе і гороп[ц 'іу не[ма / [мал о / не[майе / не[ма); 6) про наявність сов (о[то вови йе); 7) про характеристику сов (вови^жуно[ч і бачат ').

Зауважимо, що в тексті кількома способами (експліцит- но та імпліцитно) виражене бережливе ставлення інформанта до голубів. Захоплення птахами передано за допомогою синонімічних конструкцій: ну йіх с[тик і бу[л о! // о[це ле[тайе / с 'ідайут 'о[тут о /виш[чупуйуц ':а/вобичку пйут 'йак дошчик іде. Стурбованість зниканням птахів із фауни села виражене повторами присудкового слова неМа (не'майе) (зафіксовано 8 разів). Невербально почуття діалектоносія виявлено у прискореному темпі мовлення, інтонації замилування.

Наявність у мікротекстах додаткових інформаційних блоків свідчить про ступінь комунікативної взаємодії (тлумачення, пояснення, коментарі, адресовані експлораторові) та специфіку світобачення мовців.

Як бачимо з поданих мікротекстів, об'єкти позамовної дійсності інформанти сприймають не атомарно, а в контексті при- чинно-наслідкових зв'язків, у взаємодії з іншими реаліями, що відображено в складній внутрішній організації тексту, його семантичній структурі та способах поєднання змістових частин.

Науковці зазначають, що від фіксації матеріалів за питальником годі й очікувати відтворення системних відношень між одиницями в межах говірки [3, 7], натомість текстовий супровід дає змогу вивчити окрему лексему як складову системи та дослідити її у взаємозв'язках з іншими одиницями.

Наведений нижче текст ілюструє, що саме під час спонтанного мовлення інформант відтворює системні відношення в лексиці, оперуючи синонімічними орнітоназвами, що функціонують у говірці: ди'суха / ну ми звем йі'йі 'диска / бо у 'нейі на [лоб і та'ке п 'іт'но б 'ілейе / [диска 'т'іпа / з'вец ':а во'но [диска / або ш :е з'вец ':а по-нашому воро'на 'утка / ну во'на Чорна / дак воро'на 'утка // і йе ш :е нази'вайут 'хЛопц 'і пу'пи /тобушо у 'нейі та'к 'іїпуп / 'дуже ве'дик 'ії//ну там йі'йі ду'пит '/скубти /о'бично / беспо'д 'езно /ш'куру здер // 'то^йак на 'К ійоус 'кому 'мор'і / 'миртам на о'хот'і бу'ди / дак там 'шо^обично? // пу'пи / г'рутку забирали і бтегна / остад'^не^усе ми вики'дади // ну вобиусот ' і 'ц 'ійі з'вуц ':а / 'курочками / ну / 'можна 'йісти / йіх на 'К'ійоус'кому 'мор'і о'ц'іх 'дисок! // воро'нийе 'утк ' і /г'ідро'утк і нази'вайут 'йіх і'ш' :е 'можна / ну 'г' ідро вобауцеуж//(Велика Дорога).

Зауважимо, що текстовий супровід дає змогу не тільки виявити системність лінгвістичного явища, а й отримати моти- вологічний коментар від інформанта і встановити принципи номінації птаха: ну ми звем йі'йі Лиска / бо у 'нейі на Лоб і та'ке п 'іт'но 'б 'ідейе / 'диска 'т 'іпа; а'бо ш':е з'вец ':а по-нашому воро'на 'утка / ну во'на 'чорна / дак воро'на 'утка; і йе ш':е нази'вайут ' х'допц 'і пу'пи / то'о^шо у 'нейі та'к 'ії пуп / 'дуже ве'лик 'ії//ну там йійі лу'пит ' /скупити /о'бично /беспо'л 'езно / ш'куру здер // ... дак там 'шо^обично? //пу'пи /г'рутку забрали і дтегна / остал ''негусе ми вики'дали.

Текст - це складна ієрархічно організована система знаків, що утворюють широкий семантичний простір, тому вивчення структурно-семантичних особливостей лексики доцільно здійснювати з опертям на діалектний текст. При збиранні орнітологічної лексики застосована інваріантна модель-матриця1, яка дозволяє дослідити мовне явище як систему, але поданий нижче мікротекст якнайкраще підтверджує тезу про те, що робота діалектолога за програмою неодмінно має супроводжуватися записом народного мовлення, адже спонтанне мовлення часом дає більше інформації, ніж передбачає питальник:

[ласт'івочка //у нас он 'даже пит Хатойу намос'тил'и пит кришойу гн 'із'дечко і нанес'л о //і нача'л 'и об:и'ват ' 'ш іфером 'хату / а во'но пит кришейу на угЛ 'у / і уже 'вил 'упил 'ис '/уже та'ки / с'коро 'вил 'іт 'ат ' / а от шче [мати не 'виведе йіх // во'но^б не вил 'і'тал о / во'но до 'ц 'ого у'ремйа // а йа ка'жу / Ван 'а ка'жу / а йакг^же^ж о'то гн 'із'дечко? // в ін 'каже / йа [мамо сам не з'найу шо ро'бит '// ка'жу / ш'кода^ж гн 'із'дечко роски'дат' // ну це^ш патичка / во'но старал ос ' так йакг^би ти о'це 'хату / о'так і во'ни / во'ни гур'том / о'це так / тройе / то гн 'із'дечко / гур'том / зл 'і'пил 'и / а то'д 'і уже та 'пара остайуц ':а / і в ін і во'на // і во'на о'то нанесЛ а йе'йечок / с 'і'дайе на йейечка / і в ін йійі го'дуйе / а то'д 'і уже йак во'на 'висед 'іл а ма'л ен 'ких / дак то'д 'і уже і йійі го'дуйе / і 'д 'іток і бес кон'ц 'а о'це / тут пол 'е'т 'іл о / л 'е^тит 'уже на це / од:аЛ о /а войи уже сие'д 'ат 'вигл 'а'дайут '/ і во'но сво'го І5 'обика йому у |з 'обик і на'зад // дак о'то у нас пит Хатойу д'воїко / йіх ба'гато не'ма / д'войе // прийіхау / о'б:иу кру'гом Хату / а то / ну 'л аточка та'ка // йак йа диу'л 'ус 'а / сие'зу на д'вор 'і на л ав і /йіх так нал 'е'т 'іл 'о! //зЛрайа! //і вйман 'уйут ' йак / шоб войо 'вил ет 'іл о / оп'с 'іл 'и кру'гом те гн 'із'дечко / і на с 'т 'і[н 'і чиепЛ 'айуц ':а о1 то / а йа сие[зу л 'убуйус ' йак то во1 ниробитимут '/ а во[но^ш на с 'т 'і[н 'і гн 'іздечко /так воби йак нал 'е[т 'іл 'и /коЛ б вобо йак ша[рахне! //ро[с:ипал ос 'а теа гн 'іздечко / і воби дим ет 'іл 'и й пол 'е[т 'іл 'и // прийіж^айе син ка[жу ус 'о Ван 'а / [можеш у1 же теа[пер шос ' робит '//дак в ін /уЖеж гніздечка неМайе /дак в ін зро[биу // о[то та[ке / н 'і[миї йа[зик /а [каждиїпо^с[войему розу'м 'ійе // (Помоклі).

Спонтанна оповідь дала змогу отримати відповіді на запитання програми й зафіксувати одиниці, що належать до різних лексико-семантичних груп: “Загальні назви птахів” (бтичка), “Назви птахів за біологічним видом” ([л аст 'івочка), “Назви сукупностей птахів” (з[грайа), “Назви птахів за статтю” (в ін `самець сільської ластівки', во[на `самка сільської ластівки'), “Назви птахів за віком” (д 'ітки || ма[л ен 'к і `малята сільської ластівки'), “Назви частин тіла птахів” (У 'обик), “Назви продуктів життєдіяльності птахів” (йебечка), “Назви гнізд птахів” (гн 'іздечко).

Текстовий супровід дозволив виявити надійну лінгвістичну інформацію, не передбачену програмою: виводити || вбси^увати `плодити потомство'; вил'і[т'ати `залишати гніздо'; вбл 'упл 'уватис ' `(про малят птаха) прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця'; л'і[тати `пересуватися у повітрі'; [мати `доросла особина сільської ластівки ж. р. відносно своїх малят'; намос[тити гн 'іздечко `влаштувати гніздо'; нанес[ти йебечок `відкласти яйця'; [пара `самець і самка птаха'; с 'ідати на йебечка `починати плодити потомство'.

Розповідь про ластівок відображає одну з характерних рис менталітету українців - бережливе (сакральне) ставлення до птахів.

Крім цього, текстовий супровід дає змогу виявити особливості мовного портрету говірки на всіх структурних рівнях.

Отже, діалектний текст - це надійний засіб зберігання діалектного мовлення та водночас джерело фіксації та передачі різноманітної інформації, яка зумовлює характер основних функцій тексту - комунікативної і когнітивної.

Комунікативна функція тексту реалізується в риторичних запитаннях, що імітують діалог, метамовних вставках, які вказують на достовірність фактів, і звертаннях до експлоратора: гавар 'ат [йесл 'і п 'еі[тух дн 'ом нач 'і[найе п ет ' / з[нач іт ' аб 'і[зат 'еіл 'на дош': / [йесл 'і [целиїд 'ен 'па[йот /аб 'і[зат 'еіл 'на дош [буіт // так а[но чи н 'е? // хто йо: з[найе? // (Баничі); поЛ 'у йа там пид горойу гр 'адки / 1 йіде ма 1 шина / ста 1 новиц ':а кол "о Мене ма1 шина та // драстуїте / драстуїте // та 1 ки Л 'уди Ларн 'і / ну / на1 чал 'ство йа 1 кес '/ ну та 1 к 'іх /у па 1 гонах / да й пи 1 тайут 'ме 1 не / а шо то у вас за кул 'тура на боЛ "от 'і? // рис? //кукуруз 'аниїрис поЛ 'ійаниї? //а йа ка^жу /очерет 'аниї рис по 1 с 'ійаниї! // а во 1 но очерет у1 се боЛ "ото зацв іЛ "о / так йак кукуруза /рис / йа^ж йоЛо не 1 бачиЛ "а / 1 кажут ' так йак рис зацв 'іу // (Чопилки); бачиЛ а йа ма[йа [вишен 'ка уже ус- се! // (Перелюб), ти з[найеш ш :о? // [іл 'і во[ни дес'живут ' чи [тейе? // оре [коло [мене / [соїки жМвут' // йа ка[жу / і сво'йії ка[жу / отдУбачиш у гайах / то ран 'ше во[ни [тиіки у га[йах жиЛи //а це дес ' примудрилис 'а о[це жи[вут ' коло^дому /от // а у гайах йа йіх не [бачу [сойок // (Авдіївка).

Залежно від комунікативної мети і завдань, які інформант реалізує під час мовленнєвого акту, адресованого слухачеві (характеристика об'єкта або явища, передача послідовності перебігу подій, висловлювання власних суджень), тексти поділяються на такі види:

тексти-описи: йе патичка / йейе вал 'а[с 'н 'анка

нази[вайут ' / вал ас '[н 'аначка / на л 'а[зин 'ц 'і / то[нен 'ка л а[зинка та[ка / ну та[ким ме[шочкам / ад л а[зинки начи[найе то[нен 'ка таді^[так / ну [т 'іпа ота[к 'ім пу[т 'ом (подібне до груші - ЯЛ) / на л 'а[зин 'ц 'і ви[сит' /і з[боку [дирачка / доршч і[де / ва[но не нама[кайе // робит ' із вал ас '[н 'і / із:а [то: вал ас '[н 'анка /о[то із ва[л ос із [куин 'с 'ких /із карови чи ка[зи / ва[на спл 'е[тайе і ва[на Л 'іпит '/ вид 'і[л 'айе та[ку с[л ину / шо ва[на л 'ип[ка / скЛ 'ейуйец:а // і доршч і[де не праб 'і[вайе / ва[да не папа[дайе /ма[л ен 'к 'і там си[д 'ат '/ва[ни у [суш і си[д 'ат '// і дабрац:а да його ни [куит них[то не доберец:а /ва[на [в 'ішайе на та[куиїл 'а[зин 'ц 'і йак с[п 'ічка //ва[на са[ма маЛ ен 'ка /ва[на ма[л ен 'ка^ма[л ен 'ка та п[тичечка // (Горбове);

тексти-оповіді: ... 1 івол га / вдна^ш та 1 ка / коЛ'ис' мейе л 'сЧкал а / йак буЛ а йа маЛ ойу // ну й шо во 1 на ме 1 не л 'а 1 кал 'а? // дак йа й те бер з 1 нейу ба Л 'акайу^ба Л 'акайу / дак во 1 на прил 'е1 тит ' / 1 с 'аде і се 1 дит '/ і о 1 то куЛ 'у-куЛ 'у-куЛ 'у /а йа со 1 б і / во 1 на со 1 б і / і ото по^по^баЛ 'акайем / йак йа перес 1 тал а / і во 1 на пол'е 1 т'іл'а // ... йа не пон'імал'а шо це 1 івол га / ну може ме1 н 'і гот с 'ім буЛ о / шче 1 опиту не буЛ о у гол о 1 в і / і у л 'у 1 деї... / йа сама з Дудоркова /а тут мати 1 виїшл а с 'у1 ди

Ламуж і йа 1 виросл а тут // ну у чол о 1 в 'іка груша 1 дика / та 1 ки грушки 1 гарни / гниЛ 'ички / 1 ос 'ін ':у уже / 1 вибрал 'и 1 картошку / а грушки йе // ну во 1 на там чи Може веЛ ас 'а / чи Може так прил 'е1 тал а да с 'і 1 дал а /і о 1 це так ... / (пошепки) 1 ої! //поІду йа накраду ц 'іх Зрушак // при 1 б 'ігл а / 1 тик і хо 1 т 'іл а грушу брат ' / а во 1 на ку Л 'у-ку Л 'у-ку Л 'у / йа т 'і 1 кат ' / йа т 'і 1 кат ' / не вз 'аЛ а грушу /по 1 б 'ігл а // неМайе /неМа-а //а то^ш л 'а 1 кал 'и 1 куцойу 1 бабойу / о 1 то заЛ 'ізнойу 1 бабойу // не йди у гур 1 ки / бо там заЛ 'ізна ба ба се дит '/ о / дак во За те1 бе забере // ну л 'а 1 кал 'и^ш то коЛ 'ис ' буЛ о / шоб у гур 1 ки не Л 'ізл 'и / красти ... / Маку не р 1 вал'и // (сміється) ну / неМа / перес 1 тал'а // поб і 1 жу^ш та 1 ки йа / 1 д 'ат 'ка неМайе кол о^ц 'і 1 йейі груши / поб і 1 жу йа накраду / 1 тик і до 1 б 'ігл а / хо 1 т 'іл а Зрушу / во 1 на зноу куЛ 'у-куЛ 'у-куЛ 'у / і зноу йа т 'і 1 кат ' // це во 1 на мє 1 не так л 'а 1 кал а // і йа йі 1 йі помн 'у / і о 1 це 1 сину рос 1 казувал а / дак во 1 ни ре 1 гочут ' (сміється) // ну це маЛ ойу йа буЛ а (Горобіївка);

- тексти-роздуми: Заїстер / л 'еЛ 'ека // називайут ' і чорно Луз йо Зо і 1 тейе // ну йа то 1 б і так скажу / в Укра 1 йін 'і ув од 1 ному сеЛ 'і так баЛ 'акайут ' / такгже? // а у другому так баЛ 'акайут '/ у трет 'ому так // так 1 само і 1 тейе / во 1 но пол 'у1 чайец ':а шо Лцент не до б 'іел'орус 'кого / от так баЛ 'акайут ' шо не до б 'іел 'орус 'кого не доХодиц ':а / не до рус 'кого не до украйін 'с 'кого // (Адамівка); от йа / оре оЛукам по^рус 'ки ка'жу не баЛ 'акаїте / ви^ж украінци / баЛ 'акаїте ка'жу по^украін 'с 'ки // а тут прийіхал а рнучка / і усе поУрус 'ки // йа кау / йа то'б ' і / Зирежу березову л ' о'зину / да ка'жу те'бе отшма'гайу л 'о'зинойу // а'ну ка'жу се'час! // ба'л'акаї по^укра'ійн 'с 'к ' і //хо'т 'іж у нас і не укра'йін 'с 'ка /у нас та'ка г'руба / с 'іл 'с ''ка Мова /у нас не Листа укра'йін 'с 'ка // це там у 'Западнуї там у'же 'бул 'ше укра'йін 'с 'каї / а у нас г'руба та'ке / с 'іл 'с ''ка // (Вертіївка).

Уважаємо за доцільне принагідно проаналізувати фольклорні тексти та етнографічні описи, адже окрім того, що мовні форми культури - ритуали, обряди, повір'я, прикмети тощо - є цінним джерелом вивчення традиційної культури поліщуків [8, 8], такі зразки народного мовлення виконують інші функції, зокрема інструктивну та прогностичну.

До текстів-інструкцій відносимо розповіді, що виконують функцію застереження, заборони, указівки, спонукають до дій тощо.

Наведемо приклад бувальщини, що застерігає слухача від роботи та інших видів занять у свята: бувала на праз 'н 'ік падд 'ош / дак шо^н 'і[бут ' пр 'і[ч уд 'іц:а / вта 1часта бувала у л 'у[д вї та[койеа // шо с 'ід 'іт ' / ід 'ош / с 'ід 'іт ' глу[хар ' / н 'еі[с 'ош патрадташ [поуниї патронау / с[тан 'еа / ба[туйеарба[туйеа / патрони [кон 'ч 'іл 'іс ' // на Хам 'іду Паску йа па[шол /ада дож:е дашеиї/ ХаМа н 'ев 'еруйуш ':ії/ка[ториї н 'еі пав ер 'іл шо І'сус васкр 'ес // дик бу[вайеіт Хам 'іда Паска // дик вот / і вот с 'ід 'іт ' глу[хар ' / йа ідурстр 'еі[л 'айу / патрадташ в істр 'еіл 'іу /а он с 'ід 'іт ' сп 'івайе і хотд^би шо // а када йа стау ід 'іт '/ пат[ход 'іт '/ он пал 'еі[т 'еу // а то вот стр 'еі[л 'ау^стр 'еі[л 'ау / н 'еі мох падас 'т ' // [іл 'і д 'ен ' тадої / Чл 'і ета бил н 'еі глу[хар ' / і н 'еі [т 'ет 'ер 'еіу / а в Чд 'ен 'ійе / та[кога бувайеит даста // на праз 'н 'ік і а[хот 'н 'ік і Старте н 'еі хад 'іл 'і //патаМу^ша даста [бил 'і вот вт 'і пр 'ів Чд 'енци разнийе // в ід 'еіл 'іс '1тол 'ка п[т 'іци // (Стара Гута).

У східнополіських говірках записано мікротексти про заборону руйнувати гнізда білих лелек і сільських ластівок, яких мовці вважають святими птахами: ну йіх дажат ' не[з 'а йіх [ластавак ізбиват ' і бит '// чо[го? // ка[лис ' ка'зали он / ддт 'а та[ке у ласта[вин:і / дак [каут ршо то [ластавак ізби[вау / дак д'тож і ласта[вин ':а па йім пашіло // а чи ва[но та[ке чи не та[ке? // ну да йіх н 'і[кол 'і не зби[вала ба[йалас 'а / і тедер не зби[вайу // (Савинки); ну та[ка ле[генда йес 'т ' / йес 'і гн 'із[до ле[леки / шос' там йо[му зробиш па[гане / ма[лих подер / а[бо [шо^н 'ібуд ' та[ке / [т 'іпа по[жар а[бо шос ' та[кейе / дак в ін хва[тайе [в'етку і на [хату // ну це та[ке ба[лакали ран 'ше / це та[ке по[в ірйа чи поговорка /йа не з[найу /та[керос[казували / ну о[бично так н'іх[то не пров'ір'ау / бо йіх н'іх[то і не з 'іЧмайе // (Велика Дорога).

До текстів-прогнозів відносимо метеорологічні прикмети і прикмети, що передвіщають зміни в житті людини: йу[рочок йа[к іс ' там ото йес 'т' / у нас нази[вайут ' йурочок / йак горо[бец ' / [т 'ік і отут^о грудачка трохи [наче та[ка красна[вата: /в ін а[б ічна йак о[то на похд'лоду /пахала[дайе / дак у[с 'о урем а урр-урр-рр-рр / дак йо[го йу[рок і праз[вали // [каже йурок т 'ур'чит ркаже на [холод // (Радомка); то у нас [кажут ' йак [кур 'іца почде сп Ч[ват ' дак то на йа[кус ' б Ч[ду // [то па[гано // то йії [мигом одрубуйут ' [гол ову / бо йак [курка то не на доб'ро начи'найе сп 'і'ват '/ о'це та'к е // (Проців); си'ничка о'то бу'вайе шо 1о! // кае пас'тукала в а'кенце / у'же з'в 'істку йа'кус ' принесла // с'тукайе в а'кенечко / бу'вайе і на 1добре і на па'гане / ну пас'тукайе // (Савинки).

Як зазначають дослідники, “текст рівночасно є і одиницею спілкування, і способом формування, поширення та передавання знань, ... і здійснює художньо-естетичний вплив” [4, 64], тому окрім збереження інформації про конкретні історичні факти, культуру і побут діалектоносіїв, мікротексти виконують естетичну та емоційну функції, які реалізовано у фольклорних текстах:

- легендах: нас бу'л о багато / дак вуін (дід - ЯЛ) бу'л о о'це нас по'саде /і нач ' і'найерос'казуват '/ о /чо'го куін ' н 'і'кол 'и не найі'дайец:а да чо'го карова ж'вачку жу'йе //ну і'шоу Бох па л у'гу / там Трієчка / вуін даї'шоу / 'н 'ійак переїти р 'іечку / вуін пуди'шоу до биі'ка / і 'каже / переве'зи меи'не через 'р 'іечку / а бик йе'му от'в 'ітиу шо меи'н 'і 'н 'іекал 'и /меи'не с'кора ха'з 'айін забе'ре / дак меи'н 'і треба на'пастис' / ка'н 'у / да ка'н 'а вуін пуди'шоу шобп перерв ' із / а то йа чут ' не набре'хал'а! // а куін ' і 'каже меи'не с'кора ха'з 'айін 'буде запр 'а'гат '/ меи'н 'і т'реба на'пастис 'а // ну па'шоу / пуди'шоу да би'ка і 'каже / переве'зи меи'не /а вуш паста'йау^паста'йау /та'д 'і й 'каже /ну 'л'адно / да'ваї / а сам бистро ^бистро у рот тра'ви нахва'тау / 'каже по'кул' 'буду па 'р'іечк і і'ти дак пажу'йу // о Це^ш перерв із вуін 'Бога // і так Бог йім дау / шо карова бистро тра'ву хва'тайе / не пере'жовуйе / а та'д 'і л 'е'жит ' і пере^жовуйе / а куін ' ус 'ігда га'л одниї / пата'му^ша / так йо'му Бог дау шо не на'пасуйец:а // (Береза); гр 'ат Ут'р 'іста л 'ет 'воран жи'в от ' // ка'да^та 'воран пр 'еідла'гау 'коршуну / 'коршун / 'йа^гр 'іт ' / т'р 'іста л 'ет / а 'коршун т'р 'іц:ат ' і тр 'і 'года / гр 'іт 'упаї'д 'ом / с 'ік'р 'ет атк'ройу // 'н 'е^гр 'іт ' / йа 'луч :е тр 'і 'года пражи'ву / а 'падал ' йес 'т ' н 'і 'буду! // (Василівка); то ка'зал 'і ка'дас' Д'еас'ну мат 'ц ' пракл 'а'ла / пашіла йа'на у да'рогу / уп 'е'р 'ед / у пут ' // пашіла / і н 'і'йак н 'еа пр 'і'тул 'і ... / а Дн'епр / 'нач 'іт'4' Дн'епр і Д'еас'на / брат і с'еас'тра / а Дн 'епр па'шоу з'нач ' іт 'ц 'у'же ж па'заду /і йон с 'еа'б'е пр 'і'тул наї'шоу /у ' Чорна 'мор 'е // а т 'ц 'а ха'д 'з 'іла^ха'д 'з 'іла Д 'еас'на / у теї шес 'т ' пр 'і'токау / ха'д 'з 'іла^ха'д 'з 'іла / і ус 'е ад'но у Дн 'епр йа'на за'ход 'з 'еа // (Остроушки);

піснях:

л 'е'т 'іл а за'зул 'а через мойу 1хату /

'с 'іл а на ка'л 'ину да й с'тал а комбати //

ої тож не за'зул 'а / то р 'іднайа [мати /

во'на прил 'е'т 'іл а доч'ку р 'ату'вати /

йаґ^би мати з'нала /йа'ка мен 'і 'б іда /

во'на^б переедал а га'робчиком х'л 'іба /

га'робчиком х'л 'іба /га'л 'убкойу 'сол 'і /

ої 'мамо / ої 'мамо / йак 'т 'ажко без 'дол 'і // (Шевченкове);

прислів'ях і приказках: 'йесл'і пр'іл'еі'т'іт с'іваг'рак / то напа'с 'от ка'н 'а і ду'рак // (Стара Гута); Пет^р івочка миі'найец ':а / 'сизайа зе'зул ен 'ка хо'вайец ':а // йач'м ін ' 'кол ос вики'дайе / сол о'веїко 'гол ос поки'дайе // (Стара Оржиця);

закличках: 'бусел^ко'лода йа'ка заутра по'года? // (Буда);

дражнилках: 'бус 'ал^бус 'ал кал 'а'сом / твайі 'д 'з 'ет 'ц 'і за л 'а'сом / пала'в іна у ''жит 'і / т'реба йіх па'б іт 'ц 'і // (Гута Ткачова);

загадках: ле'т'іла са'рока / а за 'нейу 'сорак / с'к'іл'ки ле'т 'іло са'рок? // (Черниш) тощо.

Наведені тексти поліфункціональні, з одного боку, вони - джерело збереження відомостей про традиційну культуру поліщуків, а з другого - форма відображення картини світу мовців.

Під час дослідження типологізовано тексти за темами та комунікативними функціями, вивчено особливості структурної організації розповідей. текстовий супровід лінгвістичний комунікативний

Очевидним стало те, що дослідження мовного явища за програмою необхідно здійснювати з опертям на діалектний текст.

Порівняно з програмою текстовий супровід значно розширює емпіричну базу дослідження, дає змогу вийти за межі вивчення основного об'єкта.

Література

1. Большакова Н.В. Взаимодействие дискурсов в диалектном тексте // Вестник Новгородского государственного университета. № 54. 2009.

2. Гриценко П.Ю. Передмова // Говірки Чорнобильської зони: Системний опис. К. 1999.

3. Гриценко П.Ю. Діалектний фонофонд як джерело інформації про українську мову // Український діалектний фонофонд. К. 2004.

4. Лемещук Л.В. Текст у світлі новітніх теорій пізнання // Філологічні трактати. Т. 3. № 1. 2011.

5. Мартинова ПІ. Вербалізація менталітету середньонаддніпрянців у діалектному тексті // Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов'янський контекст. К. 2014.

6. РуснакН.О. Структурно-семантичні особливості діалектних текстів російських “острівних” говірок на території Чернівецької області. К. 1996.

7. Словник української мови: в 11 т. К. 1970-1980.

8. Толстые Н.И. и С.М. О задачах этнолингвистического изучения Полесья // Полесский этнолингвистический сборник. Мат. и исслед. М. 1983.

Размещено на Allbest.ru