Експлікація концепту мода у віртуальному просторі

Розробка методики концептуального аналізу, типологізація концептів та визначення їхніх характерних особливостей. Дослідження засобів вербалізації концепту мода. Урахування когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць у вивченні мовних явищ.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.12.2018
Размер файла 20,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКСПЛІКАЦІЯ КОНЦЕПТУ МОДА У ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Абрамова Яна

Науковий керівник

- доцент Заболотська О. В

«This is a funny place to live, isn't it? Don't they know what they want to put on in the morning? You see this is why you get yourself all mixed up.»

Helen Fielding

«Bridget Jones: The Edge of Reason»

Одним з провідних понять сучасної когнітивної парадигми є концепт. Увагу лінгвістів привертають перш за все концепти, що найтісніше пов`язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості. У своїх роботах провідні лінгвісти розробляють методики концептуального аналізу, типологізують концепти, визначають їхні характерні особливості [2, с. 13].

Серед основних дослідників поняття «концепт» виокремлюють таких учених: Н.Д. Арутюнова, А. Вежбицька, О.С. Кубрякова, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов, О.О. Селіванова, З.Д. Попова, Й.А. Стернін. Незважаючи на те, що поняттям «концепт» послуговуються представники різних напрямів лінгвістичної науки, єдиного визначення все ще немає. Це свідчить не стільки про відсутність єдності поглядів щодо природи та функцій концепту, скільки про багатство його ознак і властивостей [3, с. 46].

Аналізуючи концепт з точки зору когнітивної лінгвістики, О.С. Кубрякова визначає його як засіб пояснення «ментальних ресурсів» людської свідомості. Вона звертає увагу на природу та функціональність концепту, наголошуючи на його ключовій ролі у формуванні «концептуальної системи та мови мозку», а відтак і мовної картини світу людини. Подібну думку висловлює В.А. Маслова, яка розглядає концепти як «ментальні сутності». Саме у зв'язку з цим на перший план наукових досліджень виходить поняття ментальності. Дослідниця переконана, що експлікація змісту концепту доступна лише людині, яка сама є носієм цієї мови [2, с. 90].

Метою нашої статті є виявлення засобів експлікації концепту МОДА у віртуальному просторі. Актуальність дослідження концепту МОДА та засобів його вербалізації зумовлена загальною тенденцією до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників з урахуванням когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

Концепт МОДА ми відносимо до соціокультурних концептів- регулятивів, які, слідом за В.І. Карасиком, висловлюють оціночний кодекс лінгвокультур і в своєму системному вираженні пояснюють культурні домінанти поведінки. По відношенню до моди це виражається в дотриманні особливих правил поведінки, манери триматися або одягатися за певних обставин і в конкретних ситуаціях. Подібні соціокультурні концепти є семіотичними одиницями, інтегруючими національну культуру, мову й етнічну ментальність. Динаміка концепту детермінована його польовою структурою, що містить, крім статичної (константної, архетипічної) понятійної частини, соціокультурний фон - динамічну частину, яка під впливом зовнішніх, соціальних і культурних факторів еволюціонує в процесі зміни цінісно-смислових компонентів. Як один з концептів - регулятивів, змістом яких є норми поведінки, МОДА є явищем соціального порядку та регулює відносини в суспільстві, з одного боку, і містить набір ознак, відповідних «модній» поведінці, - з іншого [1, с. 150-153].

Як соціокультурне явище мода - це комплексна система, яка сприяє і забезпечує постійне оновлення різних сторін життєдіяльності як всього суспільства в цілому, так і індивідів. Незважаючи на множинність інтерпретацій феномена моди, виявлених в процесі абстрактно-логічних міркувань зарубіжних і вітчизняних дослідників, моду як окрему область соціокультурного простору можна звести до формули «мода - культура - суспільство - індивід» [4, с. 5]. мода концепт лексичний вербалізація

Центральною лексемою, що об'єктивує концепт МОДА в англійській мові виступає fashion, що має наступні дефініції: 1) popular style (of clothes, behaviour) at a given time or place, usually a short-lived one («fashions in art and literature change constantly») - sg. and pl.; 2) the act or process of making something; 3) manner or way of doing something, mode of action or operation («he was behaving in a strange fashion»); 4) a distinctive or peculiar and often habitual manner, way or gesture («he always does it in his own fashion»); 5) the form of something or the way it's constructed. У рамках базової лексеми, що репрезентує досліджуваний концепт, виділяється синонімічний ряд: style, vogue, mode, dress, clothes. Змістове наповнення концепту МОДА в англійській мові включає одиниці на позначення предметів одягу, взуття, головних уборів, зачісок, аксесуарів, модних стилів та течій, назви колекцій високої моди, назви брендів та виробників одягу й аксесуарів, що формуюють відповідні семантичні групи. Англійська лексика моди розвивається під сильним впливом зовнішніх соціокультурних факторів. Нові предмети одягу виникають як реакція на зміни у суспільстві, семіотизуються і відповідно отримують характер тих явищ, що сприяли до появи того чи іншого одягу.

Розглянемо лексичні одиниці, що входять до семантичної групи «Взуття», що експлікують концепу МОДА. Останнім часом в англомовних та російських електроних виданнях з'являються такі лексеми на позначення взуття та його видів:

1. Chelsea boots - чоловічі високі шкіряні черевики з еластичною вставкою збоку, висотою приблизно до щиколотки і звуженими носками. З'явилася ця модель черевиків ще за часів Вікторіанської епохи в Англії, коли це взуття використовували дами для верхової їзди. Пізніше челсі перекочували і в чоловічий гардероб, в якому зайняли міцні позиціі. В 60-ті роки минулого сторіччя такі черевики стали неймовірно популярні завдяки групі «Бітлз», музиканти якої дуже любили таке взуття [5].

2. Monks boots - туфлі, що застібаються переважно на ремінці, без шнурівки і з круглим носком. Власне через ремінці вони і отримали свою назву, ремінці схожі на застібки взуття у ченців (іноді на один ремінець - Monks, а іноді на два - Double Monks). Модель досить стародавня, ще в XI столітті ченці носили щось подібне - сандалі на пряжках і широкому ремені. Спочатку це було парадно-вихідне взуття, адже вони не були зручними, а потім, подібні туфлі стали виготовляти з м'якої шкіри. Через це туфлі вийшли вельми зручні і вкрай дешеві, що сприяло швидкому поширенню даної моди [5].

3. Derby shoes - це туфлі з відкритою шнурівкою з нашитими поверх основної частини бічними деталями. Ці туфлі отримали однойменну назву з прізвищем графа Дербі, який їх винайшов. Граф шалено любив брати участь у скачках, але не міг знайти закритого зашнурованого взуття, внаслідок чого і винайшов практичні і зручні туфлі, тим самим полегшивши життя не лише собі, а й іншим [5].

4. Loafers - ці туфлі зі шкіри та без шнурків. В англійській мові лексема «loafer» має денотативне значення «ледар». Через те, що на зорі виникнення перших моделей такого взуття їх носили переважно вдома, такі туфлі і назвали лофери. Вони були дуже зручними, не потрібно було витрачати час на одягання і застібання і вони не спадали з ніг. Потім взуття подібного фасону стали носити студенти та фермери. І лише з часом їх стали носити офісні працівники, які також прагнули до зручності, але і не забували про моду і стиль та дотримувалися ділового дрес-коду [5].

5. Chukka Boots - чоловічі черевики з мінімум декорацією і шнурівкою. Своє ім'я вони отримали завдяки різновиду гри в гольф. Chukka boots були популярні в кінці 1940-х та 1950-х років XX ст. Матеріалом для цього виду чоловічих черевиків служить теляча шкіра або замша [5].

Отже, концепт МОДА відноситься до соціокультурних концептів, регулює відносини різного роду між спільнотами, групами людей і окремими особистостями та есплікується різними лексичними одиницями, які умовно можна поділити на 8 семантичних груп.

Література

1. Карасик В.И. Языковая личность: аспекты лингвистики и лингводидактики / В.И. Карасик. Волгоград: Перемена, 1999. 477 с.

2. Кубрякова Е.С. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова. М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В. Ломоносова, 1997. 245 с.

3. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно- дискурсивній парадигмі лінгвістики. / Анатолій Миколайович Приходько. Запоріжжя: Прем'єр, 2008. 332 с.

4. Чурсина О.В. Лингвокультурный концепт «МОДА» в языковом сознании и коммуникативном поведении: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. фил. наук: 21.05.10 / О.В. Чурсина. В., 2010. 20 с.

5. MENS-LOOK.RU - журнал о моде и стиле для мужчин [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://mens-look.ru/encyclopaedia.html.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.