Парадигма моделей універсуму в мовних та концептуальних картинах світу

Характеристика універсально концептуальних моделей мови, які маніфестують глибинні взаємозв’язки мови, логіки, філософії, інформатики та соціології. Дослідження проблеми концептуальних та мовних картин світу, віддзеркалення їх у моделях універсуму.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.01.2019
Размер файла 24,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК811.11Г42

ПАРАДИГМА МОДЕЛЕЙ УНІВЕРСУМУ В МОВНИХ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНИХ КАРТИНАХ СВІТУ

В.Г. Пасинок

Установлення та опис побудови когнітивно- прагматичних моделей Універсуму є об'єктом дослідження. Предметом - конкретні моделі мовної та метамовної комунікації. Мета - постановка проблеми, конструювання, систематизація, побудова парадигми когнітивно-концептуальних моделей Універсуму та впровадження їх у навчальний процес. Моделювання як вища ступінь пізнання залишається актуальним: віддзеркалює сутність явищ лінгвістики, розглядається крізь призму мовних та концептуальних картин світу.

Постанова проблеми “Когштивно-концептуальні моделі мови”, конструювання, їх створення та реалізація у дослідницькому Каразін - університеті (м. Харків) віддзеркалює перш за все синтез, єдність системи лінгвістичних, філософських гносеологічних категорій базових знань, взаємозв'язок лінгвістики з логікою, соціологією, інформатикою та іншими науками.

Проблема мовної і концептуальної картин світу неодноразово порушувалась у працях іноземних та вітчизняних мовознавців. Концептуальна діяльність рефлексованої свідомості визначалася у філософських працях Аристотеля, Т. Гоббса, Дж. Локка, П. Флоренського, у працях психологів Ж. Піаже, Н. Маслової, вітчизняних мовознавців О.Потебні, О. Серебренікова, К.С. Кубрякової, Л.Д. Бєлової, В.Г. Пасинок, І.С. Шевченко, М.М. Полюжинаі ін. Аналіз системовідтворюю- чих знаків моделі світу представлений у працях Ю. Апресяна, Н. Арутюнової, Т. Булигіної та інших вчених. Мовні і концептуальні картини світу залишаються популярними об ' єктами дослідження і в наш час, бо вивчати мову, відокремивши її від людської концептуалізації, це значить оволодіти частково пізнавальним процесом у природі, соціумі, мові. Чому?

Концептуальна та мовна картини світу, когнітив- на картина, семантика, парамовні засоби, невер- бальні засоби та інше представлене в різних моделях свідчать про загальний та лінгвістичний детермінізм, за яким одне явище породжує інше. Лінгвістичний детермінізм - складова філософського детермінізму, який визнає об'єктивність матеріального та ідеального, матерії і форми її функціонування - простору і часу, матерії і її ознак, властивостей. Узагальнимо, що будова цілісної наукової моделі базується на синтезі різних наук, як то: природничих, соціологічних, гуманітарних тощо. Теорія лінгвістичної відносності щодо картини світу, мовна модель світу як складова частина інтегративної наукової моделі світу допоможе подолати мозаїчність його бачення і в певній мірі сприятиме формуванню його цілісного розуміння [1; 7].

Концептуальна та мовна картини світу - це модель реального (референтно) існуючого Уні- версуму, який формується на мисленнєвому (поняттєвому, концептуальному) рівні і є відображенням автора в мовному (вербальному) просторі людського досвіду [3]. Б.О. Серебреніков, К.С. Кубрякова, В.Г. Пасинок, Л.П. Кургут, Ж.П. Соколовська та інші вітчизняні та зарубіжні вчені трактують термін “картина світу”, “модель світу” як опис побудови світу, вираження реальної структури природних явищ [2; 6].

Методологічним важелем визначення виникнення та функціонування будь-якої мови є універсальна фундаментальна когнітивно-концептуаль- на модель мови, конституенти котрої маніфестують глибинний каузальний простір появи будь-якої мови на фоні концептуальних картин світу:

Мова ^ Мислення ^ Свідомість ^ Буття, Язык ^ Мышление ^ Сознание ^ Бытие, Sprache Denken BewuBtsein Sein, Language Thinking Consciousness Being, Langue Pensee Conscience Etre

Життєдіюча модель має свою університетську історію: функціонує з XX століття до сьогодення. Технологія її конструювання: перша складова - мова-мислення - вилучена студенткою із лекцій у Харківському державному університеті імені О.М. Горького, друга - свідомість - буття - виникла внаслідок осмислення творів німецьких класиків під час навчання та домашнього читання (Hauslektiire як вид роботи в університеті): Das BewuBtsein ist nichts anders als das bewuthe Sein - Сознание не что иное, как осознанное бытие. Модель - це синтез, узагальнення мислительних форм вчених різних країн у різних зрізах часу [3; 4].

Визначена базова модель співвідноситься з інтегративною моделлю комунікації у творчому просторі Універсуму, де першорядною складовою є концептуальна картина світу: матерія, людина, її свідомість, мислення тощо, далі слідує мовна картина, невербальні засоби, її можна доповнювати без кінця (створена у 2002 році). Характерні складові визначеної моделі, розглядаємо як каузальний простір комунікації, де невербальні засоби доповнюють комунікацію. Її можна трактувати також як модель комунікативної компетенції. Комунікативна компетенція у широкому смислі слова включає передачу ідей і інформації'; добір, відбір та аналіз інформації; планування організації визначених видів цієї діяльності; використання новітніх технологій; рішення проблемних ситуацій та інше. Відсутність необхідних видів комунікативної компетенції можна також оцінювати як зневагу до інтересів кому- нікантів, відмову від використання тих чи інших екстравербальних, вербальних та невербальних можливостей відповідно до складових у культурі спілкування комунікативної компетенції [10].

Таблиця 1 Інтегративна модель комунікації

Концептуальна картина світу

Мовна картина світу

Інші невербальні засоби

(екстравербальні засоби) Матерія

Об'єкт

Людина/Особистість

Рух

Дія

Час

Простір

Місце соціокультурної комунікації та інше

(вербальні засоби) Лексика

Фразеологія

Фонетика

Граматика

Стилістика

Мовні засоби, які включають слова, словосполучення,

речення,

тексти/дискурси/гіпертексти).

Оптико-кінетичний компонент Просодика Екстралінгвістика Проксеміка Ольфакторна система Хрономіка

Обидві картини світу (концептуальна та мовна) взаємопов'язані, хоча і мають певні відмінності. Концептуальна модель світу передбачає інформацію, яка подається у поняттях через сенсорно- моторний, символьний, логічний етапи сприйняття. У мовній моделі світу суттєвим є знання, закріплене за словами, словосполученнями, реченнями, текстами/ дискурсами, гіпертекстами конкретних мов. Мова формує предметні уявлення про довкілля, допомагає людині об'єктивувати предметний світ, формувати і виражати ідеї.

Сукупність предметів, явищ і процесів, зафіксованих у свідомості людини, у сприйнятті реципієнта, становить “концептуальну картину світу”, яка вер- балізується через мовні засоби. Зрозуміло, що концептуальна картина світу є багатшою, ніж мовна. Мовна картина світу створювалася віками, і у кожного народу вона різна. У її творенні беруть участь носіїрізнихментальностейтарівнів. Не все, що пізнано людиною, вербалізується, відображається за допомогою мови і не вся інформація, яка надходить із зовнішнього світу, набуває мовного вираження. Неоднакове світоглядне (ментальне) бачення певного референта навіть у споріднених мовах пояснюється різними концентратами культури.

Логічна послідовність нерозривної єдності моделей базується на надбаннях людства: знаннях, вічних ціїлюстях, наукових дослідженнях, філософії, детермінізмі, силогізмах логіки, багатогранності життя, аналізі/синтезі мислення, свідомості, людини. При цьому вагома складова - досвід, мовознавчий світогляд, світосприйняття людини/ конкретної особистості. концептуальний мова логіка універсум

Прослідкуємо визначені тези на вірші українського поета Тараса Григоровича Шевченка “Садок вишневий коло хати... ” [9] та його перекладі на французы^ мову. Наявна різниця у світобаченні та світосприйнятті автора та транслятологів уже в заголовках твору української класики. До 200-річчя з дня народження поета по-новому звучить та трансформується у свідомість читача/ слухача/реципієнта творче надбання Великого Кобзаря. Перекладений на французы^ мову заголовок “Вечір” свідчить про декілька інше пояснення змісту речей, подій, інакші стереотипи сприйняття української та французької ментальності.

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих... [1840, С.-Петербург]

У автора - різнобарвна концептуальна картина України у просторі та часі, добре подано етноспе- цифічне країни. З любов'ю, пошаною до України колоритно передаються фрагменти концептуальної картини тодішньої України, оточуючий автора світ, Le Soir

Un jardin de cerisiers entoure la maison;

Les hannetons bourdonnent au-dessus des arbres; Les laboureurs avec leurs charrues, les jeunes filles avec leurs chansons, rentrent Et les meres les attendent pour le souper.

La famille prend son repas autour de la maison; A l 'horizon brille l 'aurore du soir.

Premiere паї

C 'est la maison que les cerisiers environnent. Autour des cerisiers, les hannetons bourdonnent, Les hommes du labour reviennent peu a peu;

Et les filles en chceur chantent et papillonnent. Cependant que la тёге attend devant le feu.

La famille est dёja гёите : elle dine,

L eloile du berger au levant s 'illumine.

сприймаються і відтворюються крізь призму української поетики культурно-національні особливості, загальнолюдські концептуально-структурні і національні реалії.

La fille presente les mets du souper;

Sa mere voudrait lui donner des conseils;

Mais le rossignol l 'en empeche.

A couche les petits enfants;

ЕПе-тёте dort pres d 'eux.

Tout bruit s 'eteint... Seuls, la jeune fille

Et le rossignol veillent encore.

Traduit par Emile Durand ution : La Revue des Deux-Mondes , 15 juin 1876

Une des filles sert la soupe et puis le pain,

La тёге va ргёсЬег la pieuse doctrine,

La voix du rossignol la fait taire soudain.

Les tous petits enfants ont sommeil, et la тёге Les couche doucement dans la nuit presque claire. Et s 'endort elle-тёте а сб!ё d 'un berceau.

Et seuls restent encore sonores, sur la terre,

Des filles, les chansons et le chant de l 'oiseau. Traduit par Demand Mazade [19-30 mai 1847, St-Pёtersbourg]

La тёге allait gronder sa fille,

Le rossignol l 'en empecha.

Pres de la porte, sous un saule,

On а соисЬё les plus petits.

La тёге aupres s 'est endormie --

Silence... Seul le rossignol Et les jeunnesses le dёfient.

Traduit par Nina Nassakina

Chevtchenko. Oeuvres choisies. Dnipro. K. 1978

У різних варіантах перекладу залишається (так чи інакше) концептуальна єдність оригіналу, але очевидною є різноманітність світобачення, світосприйняття, пізнання сутності об'єктів світу з боку перекладачів, проявлення їх у просторі, часі, віці, місці комунікації, оточенні, а також пояснення змісту речей, подій, предметів, законів природи. У процесі мислення/міркування, творчого акту автора спрацьовують також штампи і стереотипи сприйняття, оцінки, упередження тощо. У наведених трьох варіантах виявляється різний підхід перекладачів, їх сутність, соціальні, етнічні, психічні та інші особливості. Формуються різні концептосфери, цілі, задачі, які ставить перекладач hie et nunc.

Наступна модель прояснює деякий зміст речей метамовної комунікації, сутності трансляту, нові аспекти пізнання - напр. концептуальну єдність оригіналу/трансляту у мовленнєвому акті: транс- місор/реципієнт, сприйняття реципієнтом концепту транслянту, функції перекладача та інші різновиди лінгвотехнологій. Порівняймо у цьому напрямі наступні наукові дослідження факультету (2006 рік):4. Предмет

Наповнення моделі співвідносимо з функціональною діяльністю перекладача та його особистості. На нашу думку, можна говорити про різні функції перекладача: мисленнєву, метамовну, комунікативну, репрезентативну, інформативну, фатичну, емоційну та інші. Наявна парадигма функцій перекладача відповідно до парадигми функцій мов. Отже, йдемо від практики до нових горизонтів теорії у лінгвістиці, перекладо- знавстві. Варто зауважити, що кожна функція мови має своє призначення, напр. репрезентативна функція виокремлює водночас ментальну репрезентацію автора. Кожна функція мови передбачає визначення функції перекладача, оскільки транслято- лог має пряме відношення до мов, з якої та на яку перекладає, виконуючи при перекладі поліфункціо- нальнудіяльність [8].

Узагальнюючи проблему, можна зробити певні висновки:

1. Фундаментальна когнітивно-концептуальна модель мови творчо реалізована у подальших наукових дослідженнях: у парадигмі інтегративних функціональних категорій каузальності [5], у парадигмі культури спілкування, в комунікативній компетенції [10], в інтегративній моделі комунікації; концептуальній моделі перекладу, що доповнює науковий методологічний інноваційний план, а також навчальний процес. Напр. інформаційна культура когнітивної моделі метамовної комунікації свідчить, що транслятолог, перш за все, використовує першорядні функ-ції - гносеологічну та метамовну. Через мову - мислення - свідомість - буття (конституенти базової моделі) конкретної особистості-транслятолога передається концептуальна єдність оригіналу/трансляту, концентрати культур, зміст сказаного/ прочитаного тощо.

Фундаментальні лінгвістичні дослідження каузальності, її методологія, “каузальна семантика” ре- левантні для будь-якої діяльності людини, галузі країни (напр. машинобудування, педагогіка, бізнесові структури, маркетинг) [11] тощо.

2. Представлені вагомі концептуальні моделі Універсуму - когнітивно-концептуальні моделі мови як найважливіші категорії пізнання - створені у класичному університеті та пройшли світові і вітчизняні наукові апробації і успішно використовуються щорічно у подальших наукових дослідженнях та навчальному просторі: лекції, семінари, науково-практичні конференції, Інтернет-конференції протягом довготривалого часового періоду. Це - класичне у динаміці надбання, золотий фонд дослідницького університету у просторі та часі.

З. Визначені моделі Універсуму, їх парадигма дають спектр нових ідей, оригінальних пропозицій для перспективних наукових досліджень лінгвістики, перекладознавства, методики викладання іноземних мов та будь-якої мови.

Література

1. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание, управление / В.Г. Афанасьев. - М. : Политиздат, 1981. - 432 с.

2. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности / Е.С. Кубрякова / [АН СССР Институт языкознания ; отв. ред. акад. Б.А. Серебренников]. - М. : Наука, 1986. - 149 с.

3. Кургут Л.П. Універсальне та етноспецифічне при- чинно-наслідкового кола (на матеріалі німецької та української мов) / Л.П. Кургут // Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук, праць. - К. : Київ. нац. ун-т, 2001. - № 5. - С. 114-117.

4. Кургут Л.П. Каузальный комплекс в коммуникативной модели / Л.П. Кургут // Теория языкознания и русистика: наследие Б.Н. Голавина; сб. статей: материалы меж- дунар. науч. конф. - Нижний Новгород : НГУ имени Н.И. Лобачевского, 2001. - С. 191-193.

5. Кургут Л.П. Функціональні категорії каузальності у сучасних лінгвотехнологіях /Л.П. Кургут // Сучасні фундаментальні теорії та інноваційні практики навчання іноземної мови у ВНЗ : колективна монографія / [за ред. В.Г. Пасинок]. -X. : ХНУ імені В.Н. Каразі- на, 2013. -С. 161-176.

6. Пасинок В.Г. Мовна і концептуальна модель світу / В.Г. Пасинок // Вісник Харків, нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. - X. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2003. - № 586. - С. 101-104.

7. Пасынок В.Г. Каузальность: взаимосвязь лингвистики и философии / В.Г. Пасынок // Вісник Харків, нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. - X. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. -№ 635. - С. 133-138.

8. Пасинок В.Г. Функції мови - функції перекладача / В.Г. Пасинок // Вісник Харків, нац. ун-ту імені Н. Каразіна. - X. : Константа, 2006. - № 726. - 201-204.

9. Шевченко Т.Г. Твори у п'яти томах. - К. : Дніпро, 1970. - Том 2.

10. Пасинок В.Г. Освітні виклики XXI століття: у фокусі уваги - навчання іноземних мов / В.Г. Пасинок// Сучасні фундаментальні теорії та інноваційні практики навчання іноземної мови у ВНЗ : колективна монографія / [за ред. В Г. Пасинок]. - X. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013. - С. 98- 112.

11. Шматков Д.І. Методика навчання неруйнів- ного контролю майбутніх інженерів-педагогів з використанням каузальних мереж : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. техн. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання” (технічні дисципліни) / Д.І. Шматков. - X., 2012. - 20 с.

Анотація

Розглядаються універсально концептуальні моделі мови, які маніфестують глибинні взаємозв'язки мови - логіки - філософії - інформатики - соціології. До 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка по-новому звучить та трансформується у свідомість читача/слухача/реципієнта дискурс поета на фоні розгорнутої проблеми концептуальних та мовних картин світу, віддзеркалення їх у моделях Універсуму. Перспективно створюється можливість подальшого спектра нових ідей для дослідження лінгвістики, перекладознавства, культури мовлення тощо.

Ключові слова: інтегративна модель комунікації, когнітивно-концептуальна модель мови, когнітивна модель метамовної комунікації, лінгвістичний детермінізм, класичне надбання дослідницького університету, перспективні нові ідеї.

Рассматриваются универсально концептуальные модели языка, которые манифестируют взаимосвязи языка - логики - философии - информатики - социологии. К 200-летию со дня рождения Т.Г. Шевченко по- новому звучит и трансформируется в сознание читателя/слушателя/реципиента дискурс поэта на фоне проблемы концептуальных и языковых картин мира, отражение их в моделях Универсума. Перспективно создается возможность дальнейшего спектра новых идей для исследования лингвистики, транслятологии, культуры речи и т.д.

Ключевые слова: интегративная модель коммуникации, когнитивно-концептуальная модель языка, когнитивная модель метаязыковой коммуникации, лингвистический детерминизм, классическое наследие исследовательского университета, перспективные новые идеи.

The article examines the universal conceptual language patterns, manifesting the language - logic - philosophy - information science - sociology interconnections. In view of the two hundredth anniversary of Taras Hryhorovych Shevchenko's birthday the poet's discourse has a new sounding and transformation in the reader/listener/recipient's consciousness on the background of the issue of conceptual and linguistic pictures of the world, their reflection in thae patatems of the Universum. As a perspective, a possibility for creating a further range of new ideas for research into linguists, translation studies, speech culture etc.

Key words: integrated communication pattern, cognitive conceptual language pattern, cognitive metalanguage communication pattern, linguistic determinism, research university classic heritage, perspective new ideas.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики. Особливості мовної концептуалізації світу. Концептуальна та семантична природа лексеми "влада" в українській мовній картині світу. Структурна організація концептуальних полів.

    дипломная работа [179,8 K], добавлен 25.04.2011

  • Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015

  • Співвідношення мови і мислення — одна з центральних проблем не тільки теоретичного мовознавства (філософії мови), а й філософії, логіки, психології. Психофізичні основи зв'язку мови і мислення. Внутрішнє мовлення і мислення. Роль мови у процесі пізнання.

    реферат [25,5 K], добавлен 14.08.2008

  • Дослідження проблеми оцінювання сформованих умінь та навичок з іноземної мови у навчальному процесі в Україні. Характеристика та цілі міжнародних мовних тестів, особливості їх структури та рівень складності. Аналіз основних моментів підготовки до іспитів.

    статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017

  • Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.

    курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010

  • Поняття про знак і знакову систему мови: типологія, структура, специфіка мовних знаків. Своєрідність мови як знакової системи, знаковість і одиниці мови. Семіотика як наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем та символів.

    реферат [24,5 K], добавлен 14.08.2008

  • Мова постійно змінюється. Історична змінність мови — її суттєва ознака, внутрішня властивість. Синхронія і діахронія. Зовнішні причини змін у мові як наслідок змін різних суспільних чинників. Внутрішні причини мовних змін. Темпи та динаміка мовних змін.

    реферат [38,3 K], добавлен 15.08.2008

  • Чинники, що сприяли введенню давньоанглійської запозиченої лексики до лексичного складу мови. Етапи історії англійської мови. Аналіз поняття "інтерференція" та її взаємозв’язок із білінгвізмом як фактору проникнення запозичених лексичних одиниць.

    статья [30,4 K], добавлен 07.02.2018

  • Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.

    курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011

  • Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.

    реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015

  • Виникнення давньоіндійського мовознавства. Види мов, їх функції, склад, ступінь їх самостійності відносно одна одної та їх географічне розповсюдження. Основна класифікація мов світу та методи їх вивчення. Сучасні індоіранські мови та мовні конфлікти.

    курсовая работа [103,3 K], добавлен 12.02.2014

  • Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.

    дипломная работа [673,2 K], добавлен 24.11.2010

  • Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.

    реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008

  • Особливості контакту мовних систем. Внутрішньонаціональні мовні культури і їх взаємодія. Мовна поведінка різних двомовних носіїв. Соціокультурні умови мовного контакту. Аспекти проблем, пов'язаних з функціями мови в багатомовному та двомовному колективі.

    контрольная работа [26,4 K], добавлен 17.01.2011

  • Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.

    реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009

  • Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.

    статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Огляд мовних процесів, які сформували сучасні англійську та українську мови. Аналіз тематичної класифікації латинізмів за джерелом запозичення та по ступеню асиміляції. Характеристика взаємодії історичних чинників у формуванні лексичного складу мови.

    курсовая работа [80,8 K], добавлен 01.12.2011

  • Вивчення типів запозичень, елементів чужої мови, які було перенесено до іншої мови в результаті мовних контактів. Огляд зберігання іноземними словами свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.

    курсовая работа [80,5 K], добавлен 21.11.2011

  • Місце штучних мов у сучасній системі світу. Формування мов програмування, їх роль в якості особливого їх підвиду. Есперанто як засіб рівноправного міжнародного спілкування. Інтерлінгва як один з видів штучної мови. Аналіз синтаксиса Ідо. Риси мови Ложбан.

    курсовая работа [34,9 K], добавлен 30.11.2015

  • Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.

    книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.