Паузальна організація і її вплив на когнітивні механізми сприйняття інформації в англомовній лекції
Експериментально-фонетичне дослідження паузальної організації англомовної лекції. аналіз перцептивных і акустичних параметрів. Огляд оптимальних статистично значущих показників тривалості пауз, які впливають на когнітивні механізми сприйняття інформації.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 101,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПАУЗАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ І її ВПЛИВ НА КОГНІТИВНІ МЕХАНІЗМИ СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ В АНГЛОМОВНІЙ ЛЕКЦІЇ
Ю.С. Полєєва
При сприйнятті лекції важливу роль серед компонентів часової підсистеми відіграють паузи різних типів. Аналізуючи багатофакторну природу пауз, британський лінгвіст Девід Кристал [9, с. 174] зокрема, зауважує, що саме вони виконують функцію розподілу мовленнєвого потоку на смислові кванти, сигналізують про когнітивну діяльність мовця та структурують мовлення. Мета статті - викласти результати проведеного експериментально-фонетичного дослідження паузальної організації англомовної лекції. Вибір об'єкта дослідження зумовлюється передусім тим, що інформація, яка міститься в лекції, переважно сприймається через слухові аналізатори, тому дослідження просодичного оформлення лекції є центральним у з'ясуванні специфіки когнітивного механізму сприйняття. Актуальність цього дослідження визначається недостатнім ступенем вивченості впливу часових параметрів на когнітивні процеси, що організовують розуміння мовлення. Етапи експерименту ґрунтувалися на доповненні та уточненні вже існуючих (В.О. Артьомов, М.П. Дворжецька, Ю.О. Дубовський, Ю.М. Захарова, А.А. Калита, Н.В. Ланчуковська, Р.К. Потапова, А.Д. Петренко, Л.К. Цеплітіс). Інтерпретація даних у статі представлена у вигляді кількох блоків: інтерпретація даних адитивного аналізу, проведеного аудитора- ми-фонетистами; інтерпретація даних акустичного аналізу; порівняльний аналіз етапів експерименту. Акустичний аналіз здійснювся за допомогою комп'ютерної програми Speech Analyzer (version 1.5.), розробленої на замовлення Літнього інституту лінгвістики (СІЛА), та програми PRAAT (version 4.0.41), розробленої на кафедрі фонетики Амстердамського університету. Для забезпечення репрезентативності отриманих даних використано кількісні й статистичні методи, які дали змогу підтвердити достовірність та об'єктивність здобутих результатів.
Перцептиений аналіз. У роботі ми ідентифікували структурний тип пауз. Установлено, що паузи структурного членування становлять 90, 9% від усіх зафіксованих пауз. За існуючими розробками [6, с. 231-233; 5, 88] прийняли таку їх класифікацію: внутрішньо-синтагменна, міжсинтагменна, міжфразова.
Маємо вказати, що аудиторами також реєструвалися паузи хезитації, емфатичні, психологічні паузи тощо. Оскільки ці типи пауз не були предметом нашої наукової роботи, їх було вилучено з подальшого дослідження. Зауважимо лише, що на початкових стадіях експерименту досліджувані зразки англомовних лекцій були розподілені інформантами на три категорії, залежно від ступеня сприйняття інформації: “добре”, “посередньо”, “погано”. Учасники експерименту визнали характерною ознакою текстів лекцій з оцінкою “добре” так звану дикторську паузу [ 1, с. 112], яка вживається перед новими іменами, назвами, складними термінами, цифровими даними або складними синтаксичними цілими. У зразках “посередньо” й “погано” таких пауз виявлено не було. Наведемо кілька прикладів такого паузального членування:
~Let's 1take the example of \ hyper lens ion ||.
The first ofythese I is 1what we --> call \ Kjross Wational Product ||.
У першому прикладі лектор робить паузу перед словом “hypertension”, яке вводиться вперше і є специфічним медичним терміном. Так само й у другому випаду засвідчено підсилення ключових слів “Gross National Product” у повідомленні засобами авторської паузи. В обох випадках було зафіксовано вживання паузи з середньою перцептивною довготою.
Слухове членування текстів лекцій із різним ступенем сприйняття інформації виявило співвіднесеність абсолютної більшості зафіксованих аудиторами пауз із такими смисловими фрагментами текстів, як синтагми й фрази, що підтверджує факт існування тісного зв'язку між інтонаційно-смисловим членуванням і “озвучуванням” лекцій, з однієї сторони, та законами синтаксичної будови цієї мови, - з іншої. Водночас, різне розуміння тексту мовцем відображається на синтагматичному членуванні, кількості синтагм та місці появи синтагмо- розділів. У цьому, на нашу думку, і полягає одна зі складових просодичної актуалізації когнітивної стратегії мовця, тобто певне співвідношення й розташування пауз може вплинути на розуміння інформації слухачем.
Таблиця 1 Розподіл пауз у лекціях із різним ступенем сприйняття інформації з урахуванням їх перцептивної довготи (%)
|
Ступінь сприйняття інформації |
Розподіл пауз з урахуванням їх перцептивно! довготи |
|||
|
короткі |
середні |
довгі |
||
|
добре |
25, 87 |
30, 26 |
43, 85 |
|
|
посередньо |
17, 80 |
39, 72 |
42, 46 |
|
|
погано |
17, 91 |
41, 79 |
40, 29 |
При визначенні відносної довготи пауз ми виходили з того положення, що в ході дослідження мовлення принципово важливими є дані про мінімальні розбіжності тривалості, які людина спроможна сприйняти [2, с. 32-33].
Незважаючи на відому суб'єктивність аудиторських оцінок, у цілому відзначено досить послідовний зв'язок між типом пауз і їхньою перцептивною довготою. Паузи середньої довготи відмічено більшістю аудиторів. Ступінь їх слухового розпізнавання виявився доволі високим. Найбільш надійно в експерименті сприймалися довгі паузи. їх зафіксовано всіма аудиторами без винятку. Стосовно коротких пауз зауважимо, що не завжди їх наявність відзначена більшістю аудиторів.
Аудитивний аналіз засвідчив, що паузальне оформлення має певні особливості, які простежуються в усіх досліджуваних зразках. Попередні результати їх спостережень наведено в табл. 1.
Дослідження розподілу пауз з урахуванням їх перцептивно! довготи засвідчило, що на перцептивному рівні аудитори не ідентифікували істотних відмінностей у тривалості пауз. Так, спотерігається збільшення кількості коротких пауз у зразках “добре” (25, 87%) порівняно з “посередньо” (17, 80%) та “погано” (17, 91%). Середні паузи демонструють тенденцію до зростання їх кількості з пониженням ступеня сприйняття інформації.
У підвибірці “погано” вони склали 41, 79%, ав“доб- ре” - 30, 26% відповідно. Відзначимо, що довгі паузи майже рівномірно представлені в усіх трьох досліджуваних різновидах.
На наступному етапі слухового аналізу ставилося завдання встановлення зв'язку між перцептивною довготою пауз і їх локалізацією на ділянках міжфразових, міжсинтагменних та внутріш- ньосинтагменних стиків (табл. 2).
Таблиця 2
|
ї довготи пауз і їх різновидів (%)Ступінь сприйняття інформації |
Співвідношення перцептивно! довготи пауз і їх різновидів |
|||||||||
|
короткі |
середні |
довгі |
||||||||
|
Внутрішньосинтаг менні |
міжсинтагменні |
міжфразові |
Внутрішньосинтаг менні |
міжсинтагменні |
міжфразові |
Внутрішньосинтаг менні |
Міжсинтаг менні |
міжфразові |
||
|
добре |
74, 14 |
9, 34 |
-- |
24, 66 |
78, 66 |
4, 66 |
U9 |
12 |
95, 33 |
|
|
посередньо |
77 |
7.5 |
-- |
23 |
65 |
-- |
-- |
27.5 |
100 |
|
|
погано |
62, 5 |
19, 35 |
-- |
37, 46 |
74, 19 |
5, 55 |
-- |
6, 45 |
94, 44 |
Внутрішньосинтагменні паузи у досліджуваних зразках мовлення віднесені здебільшого до групи коротких (“добре” - 74, 14%; “посередньо” - 77%; “погано” - 62, 5%), а міжфразові оцінювалися як довгі (“добре” - 93, 33%; “посередньо” -100%; “погано” - 94, 44%). Відповідно міжсинтагменні стики переважно оформлені паузою із середньою слуховою тривалістю. Щоб пересвідчитися, чи існує істотність розходження процентних показників за цим параметром, було здійснено статистичну перевірку на основі видозміненої формули обчислення критерію Стьюдента, яка визначає істотність розходження саме між відсотковими показниками.
Обчислення показали, що значимими для ефективної просодичної актуалізації когнітивних стратегій виявилися довгі міжсинтагменні паузи (Іфакт = 2, 1), що негативно вплинули на ступінь сприйняття. Звернемо увагу на те, що хоча короткі міжсинтагменні й середні внутрішньосинтагменні паузи значно переважають у зразках “погано”, їх кількість не виявила статистичних розбіжностей (t, =1, 02таї, = 1, 03 відповідно).
Таким чином, за результатами аудиторської перевірки було зроблено висновки про те, що паузальна організація впливає на когнітивні механізми сприйняття інформації. Розподіл пауз за їх перцептивною довготою майже однаковий і в рівній частці припадає на кожну сукупність (довгі, середні, кроткі). Виявлена тенденція до зростання кількості коротких пауз у підвибірках з оцінкою “добре”, тоді як паузи із середньою перцептивною довготою переважають у підвибірках, що гірше сприймаються слухачем. Довгі паузи рівномірно представлені у всіх досліджуваних зразках мовлення. Важливою відмінністю паузального членування дискурсу лекції у когнітиному аспекті стала локалізація цих пауз на структурних стиках. Так, такими що володіють статистичною значимістю виявилися довгі міжсинтагменні паузи. Короткі міжсинтагменні й середні внутрішньосинтагменні паузи засвідчили тенденцію до зростання їхньої кількості з пониженням ступеня сприйняття усної інформації у лекційному дискурсі.
Аналіз особливостей паузального членування, проведений аудиторами-фонетистами, дазволив виявити потенціал просодичних засобів, які визначають специфік просодичної актуалізації когнітивних стратегій. Очевидно також і те, що лише перцептивних критеріїв довготи пауз для точного їх співвіднесення з типом міжфразових, міжсинтагменних та внутрішньо-синтагменних стиків виявляється недостатньо. Паузальне вивчення було також здійснено на наступному етапі експерименту, у ході акустичного аналізу.
Рис. 1. Осцилограма фрази “Well 11 said [I would talk to you in more detail about printers, so here we go. ]
Акустичний аналіз. Для проведення інструментального аналізу використовувались експериментальні тексти лекцій, що були оцифровані у масштабі реального часу й попердньо розмічені аудиторами на фрази, синтагми, ритмогрупи. Сегментація мовленнєвого сигналу проводилася за осцилограмою при одночасному звуковому та візуальному відтворенню мовленнєвого сигналу [2, с. 32; 7, с. 55].
Тривалість паузи (тривалість перерви в фонації) вимірювалося згідно з методичними вказівками [8, с. 70; 10; 11 ] по осцилограмі, довжиною відрізка нульової інтенсивності від кінця попереднього сегмента (звука) до почату наступного. Зауважимо, що при комп'ютерному визначенні тривалості паузми дотримувались перцептивних оцінок аудиторів.
Результати проведеного акустичного аналізу показали, що всі ідентифіковані аудиторами паузи можна розподілити на дві групи:
• паузи з перервою в фонації (темпоральні, абсолютні, фізичні паузи),
• паузи без переви в фонації (нетемпоральні, квазіпаузи).
Паузи без перерви в фонації характеризуються низьким ступенем аудиторської ідентифікації, їх кількість в аналізованих фрагментах невелика. Вони склали 7% від загальної кількості зафіксованих інтерсегментних пауз. “Фізичний аналіз нетемпоральних пауз ускладнюється тим, що тривалість залишається поки що єдиним доступним показником паузації” [там само]. Цей тип пауз визначався лише суб'єктивним методом і при акустичному аналізі до уваги не брався.
Маємо заначити, що нетемпоральні паузи рівною мірою зустрічаються в усіх зразках дикторського мовлення (“добре”, “посередньо”, “погано”) і складають переферію статистичного розподілу по цьому параметру. Нижче продемонстровано вживання паузи із сукупності “погано”, що була ідентефі- кована аудиторами, але не може бути досліджена при інструментальному аналізі мовлення (рис. 1).
У цьому випадку, ефект відзначеної аудиторами паузи пояснюється частотним перепадом у 189 Гц. На перцептивному рівні як пауза був сприйнятий так званий “просодичний шов” (термін О. В. Кривнової [3]), тобто перепад висоти тону. Аналіуючи даний темпоральний параметр інтонації, ми також реєстрували фізичні паузи (вдиху), логічні паузи, паузи хезитації (заповнені, незаповнені), рідше - емфатичні. Проте ці типи пауз у нашому дослідженні не підлягали ретельному аналізу. Паузи з перервою в фонації склали більш чисельну групу. їх тривалість на міжфразових, міжсинтагменних і внутрішньосинтагменних стиках відображено в табл. З. Для структурних пауз визначалися як діапазон значення тривалості, так і середнє значення. Отримані результати дали змогу побачити, що диференційною ознакою лекцій з різним ступенем сприйняття інформації по такому темпоральному компоненту як структурні паузи є фізична тривалість міжфразових пауз. У зразках “добре” вони в середньому на 300 мс довші та є статистично значущими порівняно з “посередньо” й “погано”. Із зазначеного випливає висновок, що збільшення тривалості міжфразових пауз приводить до покращення сприйняття інформації в лекції.
Таблиця З Тривалість структурних пауз у текстах лекцій із різним ступене сприйняття інформації (мс)
|
Ступінь |
Тривалість |
Середня |
Тривалість |
Середня |
Тривалість |
Середня |
|
|
сприйняття |
внутрішньо- |
тривалість |
міжсин- |
тривалість |
між- |
тривалість |
|
|
інформації |
синтагмен- |
внутрішньо- |
тагменних |
міжсин- |
фразових |
між- |
|
|
них пауз |
синтагмен- |
пауз |
тагменних |
пауз |
фразових |
||
|
(t) |
них пауз |
(t) |
пауз |
(t) |
пауз |
||
|
добре |
52... |
107... |
595... |
||||
|
561 |
204, 7 |
902 |
598, 35 |
1735 |
1344, 59 |
||
|
46... |
220... |
513, 85 |
690... |
||||
|
посередньо |
532 |
235, 76 |
1019 |
1216 |
951, 5 |
||
|
98... |
192... |
796... |
|||||
|
погано |
394 |
263, 2 |
839 |
407, 29 |
1539 |
991, 6 |
Коефіцієнт паузації [4, с. 66] було вивчено для вияву закономірностей паузальної організації досліджуваних зразків мовлення. Коефіцієнт паузації (К, , ) вимірювався нарівні структурних блоків (одиниць вибірки). Тривалість усіх пауз сумувалася, потім їх інтегрована тривалість віднімалися від загальної тривалості структурного блоку, таким чином, отримувалась сумарна тривалість тексту без пауз. Одержаний показник ділився на загальну фізичну тривалість обраних фрагментів лекційного дискурсу. Результати обчислень подано в табл. 4.
Результати обчислень коефіцієнта паузації у текстах лекцій із різним ступенем сприйняття інформації
Таблиця 4
|
Шкала ступеня сприйняття інформації |
добре |
посередньо |
погано |
|
|
к, |
1, 27 |
1, 23 |
U6 |
Результат був прогнозованим, адже на попередніх етапах експерименту було доведено, що зразки “добре” мають довші структурні паузи та коротші фрази з меншою кількістю синтагм. Саме ці фактори є визначальними для такого параметра як коефіцієнт паузації. Таким чином, було з'ясовано, що чим ближче коефієнт до 1, тим ступінь сприйняття інформації знижується.
Звернемо також увагу на той факт, що ідентичний нашому дослідженню кофіцієнт паузації (К, , = 1, 27) було отримано в роботі В. В. Берковець [ 1, с. 113 ] при дослідженні наукового функціонального стилю українського мовлення. Такі результати можуть спрямувати подальші розвідки у русло виявлення просодичних універсали, характерних для ефективної актуалізації когнітивних стратегій різних мов.
Такий складник темпоральних характеристик мовлення як паузація суттєво впливає на темп мовлення, тому наступним перспективним завданням дослідження може бути визначено вивчення особливостей темпоральної організації мовленнєвих зразків англомовних лекцій.
акустичний англомовний лекція пауза
ЛІТЕРАТУРА
1. Берковець В.В. Просодичні диференційні ознаки функціонального стилю в українській мові: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / Берковець Віра Володимирівна. - К., 2004. - 203 с.
2. Блохина Л.П. Методика анализа просодических характеристик речи / Л.П. Блохина, Р.К. Потапова. - М.: Наука, 1977. - 84 с.
3. Кривнова О.Ф. Смысловая значимость просодических швов в тексте / О.Ф. Кривнова // Проблемы фонетики: сб. стах / Отв. ред. Р.Ф. Касаткина. - М.: Наука. - 1999. - С. 247-258.
4. Методы экспериментально-фонетического исследования звучащей речи: учеб, пособие по теоретической фонетике иностранных языков / [М.П. Дворжецкая, Е.И. Стериополо, О.Р. Валигура и др. ]. - К.: КГПИИЯ, 1991. - 76 с.
5. Петренко І.В. Лінгвоакустичні характеристики паузації в сучасному англомовному лекційному дискурсі: дис.... канд. філол. наук: 10.02.04 / Петренко Інна Володимирівна. - К., 2000. - 210 с.
6. Потапова Р.К. Об одном подходе к пополнению базы параметрических данных (применительно к немецкой слитной речи) / Родмонга Кон- дратьевна Потапова // Проблемы фонетики: сб. статей / Отв. ред. Р.Ф. Касаткина. - М.: Наука. - 2002. - С. 225-240.
7. Семенова О.В. Інтонаційна організація тексту радіорепортажу (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі французської мови): дис.... канд. філол. наук: 10.02.05 / Семенова Олена Валентинівна. - К., 2005. - 250 с.
8. Цеплитис Л.К. Анализ речевой интонации / Л.К. Цеплитис. - Рига: Зинатне, 1974. - 272 с.
9. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language / D. Crystal. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997. - 480 p.
10. Fry D.B. The Physics of Speech / D.B. Fry. - Cambridge: Cambridge University Press, 1996. - 148 p.
11. Speech Analysis Tutorial [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела: http://www.ling.lu.se/research/ speechtutorial/tutorial.html.
12. Speech Analyzer: version 1.5. Summer Institute of Linguistics. Copyright ©1996 -2000. Acoustic Speech Analysis Prodject: JAARS - CCS, Waxhow, NC.
13. Praat: version 4.0.41. Coptright © 1992-2003 by Paul Boeusma and David Weenink SIL Encore FontsrM: © 1992-1998 Simmer Institute of Linguistics.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виділено основні концептосфери та конкретні концепти імен учасників Інтернет-спілкування. Комплексний аналіз механізмів сприйняття і відтворення концептуальних складових за допомогою відповідних когнітивних моделей сприйняття і відтворення дійсності.
статья [17,7 K], добавлен 24.11.2017Когнітивні компоненти фрейму "жіночність". Поняття "жiночнiсть" у лінгвістиці. Фреймовий підхід в дослідженні семантики. Виділення облігаторних і необлігаторних компонентів. Семантичний аналіз лексичних одиниць, що складають периферію фрейму "жіночність".
дипломная работа [125,9 K], добавлен 17.01.2011Опис психологічних особливостей сприйняття тексту. Тлумачення змісту малозрозумілих елементів тексту. Трактування поведінки персонажа та його мотивів, виходячи з власного досвіду та існуючих теорій. Проектування своїх уявлень, відчуттів на художні образи.
презентация [228,6 K], добавлен 03.03.2016Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження інноваційної лексики в українському мовознавстві. Проблема неологізмів з погляду новизни сприйняття та індивідуально-авторського вживання. Лексико-семантичний аналіз іменників-оказіоналізмів у поезії В. Стуса. Структура оказіональних дієслів.
дипломная работа [86,8 K], добавлен 13.10.2014Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Текст як спосіб організації значень, структуризації смислової інформації. Закономірності формування когнітивної структури в семантичній пам'яті на підставі стосунків інтерпретації і репрезентації. Когерентні засоби. Критерії оцінювання зв'язності тексту.
реферат [17,8 K], добавлен 08.04.2011Вивчення особливостей звукової будови української мови. Виявлення комбінаторних та позиційних алофонів фонеми. Аналіз типів губної артикуляції дикторів. Застосуванням прийомів осцилографування та спектрометрування при проведенні фонетичного дослідження.
статья [996,4 K], добавлен 22.02.2018Дидактичні та психолінгвістичні передумови навчання лексики англійської мови в основній школі. Психолінгвістичні особливості навчання англомовного лексичного матеріалу. Відбір та організація матеріалів для навчання англомовної компетенції учнів.
курсовая работа [43,4 K], добавлен 09.04.2014Огляд двох сучасних контрарних позицій та їхні аргументи щодо проблеми правомірності використання виразів емоційної мови в аргументації канадської та нідерландської шкіл. Теоретичні механізми включення засобів емоційної мови у критичну дискусію.
статья [99,9 K], добавлен 13.11.2017Окреслення механізму мовного втілення реалій дійсності з точки зору індивідуально-авторського сприйняття світу в американських сучасних поетичних текстах. Аналіз реалізації та інтерпретації образних засобів через залучення інфологічного підходу.
статья [187,2 K], добавлен 21.09.2017Проблеми перекладу драми в сучасному перекладознавстві. Особливості драми як перекладознавча проблема. Легковимовність і зручна побудова реплік. Синхронність сприйняття і розуміння тексту драми. Відтворення перекладачем прихованих сементичних контекстів.
дипломная работа [94,3 K], добавлен 19.03.2012Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.
статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017Сутність впливу реклами, роль слогану в сприйнятті споживача. Огляд оцінного компоненту як невід’ємного елементу рекламного слогану. Механізми впливу на покупця, формування позитивного оцінювання якості товару. Принципи вибору засобів створення оцінки.
статья [10,0 K], добавлен 04.10.2014Збір та характеристика наукових та народних назв птахів, їх походження за етимологічними словниками. Аналіз та механізми взаємозв’язків між науковими та народними назвами та біологією птахів. Типологія наукових і народних назв за їх етимологією.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 20.12.2010Дослідження процесу становлення мовознавства для більш точного розуміння лінгвістичної ситуації у світі. Деривація як провідна традиція мовотворення англійської мови. Способи англійського словотвору. Приклади скорочень та абревіацій англійської мови.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 13.04.2015Природа мотивації та її вплив на формування лексичних навичок. Віршовано-пісенні матеріали як засіб підвищення мотивації. Використання пісень для підвищення ефективності сприйняття лексики й граматики англійської мови. Римівки як засіб навчання лексики.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 08.04.2010Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів. Вербальний символ та його функціонування. Аналіз статей про образ України в англомовній пресі. Невербальні компоненти спілкування. Засоби вербалізації образу.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 13.09.2015Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty. Порівняльний аналіз словникових дефініцій, навколоядерний простір суперфрейму "beauty".
курсовая работа [72,2 K], добавлен 31.03.2019Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017
