Структурна модель лексико-семантичного поля "підліток" у тетралогії Марини Павленко "Русалонька із 7-В" як репрезентант ідеї лексичної неперервності
Використання семантичного поля як методу аналізу номінативної різноманітності, способу виявлення його понять і явищ. Аналіз лексики дитячої літератури для встановлення зв’язку між периферійною та ядерною частиною лексико-семантичного поля "підліток".
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 26,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структурна модель лексико-семантичного поля «підліток» у тетралогії Марини Павленко «Русалонька із 7-В» як репрезентант ідеї лексичної неперервності
Крутоголова О.В., Гладченко К.Ю.
Анотація
У статті визначено теоретичну й методологічну базу дослідження, з'ясовано зміст та ієрархічну упорядкованість поняття «лексико-семантичне поле», запропоновано власний метод аналізу лексико-семантичного поля ««підліток». Значна увага приділена визначенню ядерно-периферійної структури та здійсненню компонентного аналізу лексико-семантичного поля ««підліток» на матеріалі тетралогії «Русалонька із 7-в».
Ключові слова: лексико-семантичне поле, лексико-семантичне мікрополе, лексико-тематична група, ядро, периферія, семантична структура, сема, семема.
Аннотация
В статье определены теоретическая и методологическая база исследования, очерчено содержание и иерархическая упорядоченность понятия «лексикосемантическое поле», предложен собственный метод анализа лексикосемантического поля «подросток». Значительное внимание уделено определению ядерно-периферийной структуры и осуществлению компонентного анализа лексико-семантического поля «подросток» на материале тетралогии «Русалочка из 7-в».
Ключевые слова: лексико-семантическое поле, лексико-семантическое микрополе, лексико-тематическая группа, ядро, периферия, семантическая структура, сема, семема.
Abstract
The article deals with the theoretical and methodological basis of the research. The content and hierarchical ordering of the term ««lexical-semantic field» are found. The scheme of analysis of lexical-semantic field «teenager» is proposed. Considerable attention is paid to the finding the nuclear and peripheral structure and implementation of component analysis of lexical-semantic field «teenager» based on the tetralogy «Rusalonka iz 7-v».
Key words: lexical-semantic field, lexical-semantic microfield, lexical-thematic group, nucleus, periphery, semantic structure, seme, sememe.
Для опису лексичного рівня мови сучасна лінгвістична наука послуговується системно-функціональним принципом як домінантою дослідження будь-яких структурних утворень, що передбачає використання комплексних одиниць, з-поміж яких виділяють найбільш універсальну одиницю-семантичне поле, котре визначається як «група слів зі спільною гіперсемою, тобто єдиним (інтегральним) значенням для усієї групи» [5, с. 305].
Актуальність пропонованого дослідження визначається тим, що воно виконане в руслі важливого для сучасного мовознавства напряму - дослідження проблем системності лексики на матеріалі окремого семантичного поля.
Основне завдання статті - використання семантичного поля як методу аналізу номінативної різноманітності, як способу виявлення основних сутностей, понять і явищ, які це поле містить, тобто дозволяє визначити дійових осіб фрагмента дійсності, відображеного в мові сучасної української літератури для дітей, що пов'язано з ідеєю розподілу лексики на різні лексичні групи, котрі утворюють самостійні підсистеми, котрі постійно взаємодіють між собою.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що вперше польовий аналіз лексики був застосований до аналізу лексики дитячої літератури для встановлення зв'язку між периферійною та ядерною частиною лексико-семантичного поля «підліток».
Теорія поля в лінгвістиці є відносно новим аспектом дослідження, яке разом із тим має достатньо супровідних напрацювань. Спираючись на вчення В. фон Гумбольдта про внутрішню форму мови, вчені вкладали різний зміст у поняття «поле», обираючи різні предмети й методи дослідження. Й. Трір і Л. Вейсгербер надавали перевагу вивченню понятійного змісту мови, а В. Порціг, Г. Іпсен, А. Йоллес, Н. Дорнзейф і В. Вартбург брали за основу лінгвістичне дослідження групи слів або весь словник мови. О.О. Потебня, М.М. Покровський і Л.В. Щерба також досліджували конкретні мовні явища, але не ізольовано, як це робили попередники, а групами, обов'язково беручи до уваги і факти історії народу. Комплексно вдалося побудувати дослідження про зміни значень у словах лише В.В. Виноградову: він аналізував усі аспекти слова (звуковий, значеннєвий, граматичний) і досліджував їх групами крізь призму суспільних змін.
Дослідження лексико-семантичного поля актуальні й на сучасному етапі розвитку мовознавства. Але якщо раніше превалювали теоретичні пошуки, то на сучасному етапі популярності набули практичні дослідження теорії поля, наприклад аналіз семантичного поля «земля» на матеріалі англійської мови А.А. Уфімцевої. Учені приділяють увагу й теоретичному аспекту, але ці дослідження часто мають узагальнювальний, описовий або критичний характер. Хоча лінгвісти погоджуються з ієрархічною будовою та ядерно - периферійною організацією поля, все ж тлумачать вони це явище по-різному. Порівняймо:
1) Лексико-семантичне поле - сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, що об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну чи функціональну подібність позначуваних явищ [3, с. 211; 4, с. 265].
2) Поле - сукупність мовних (головним чином лексичних) одиниць, що об'єднані спільністю змісту (іноді навіть спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ [6, с. 380].
3) Лексико-семантичне поле - відносно автономна сукупність лексем, об'єднаних спільною гіперсемою [2, с. 220].
4) Семантичне поле - угрупування лексем, яке створює «тематичну» групу, що стосується якоїсь виділюваної людською свідомістю частини фізичної чи психофізичної дійсності [8, с. 194].
5) Семантичне поле - 1) частинка («шматок») дійсності, яка виділяється в людському досвіді і теоретично має в мові відповідність у вигляді більш-менш автономної лексичної мікросистеми (семантичне поле радості, семантичне поле часу); 2) сукупність слів і виразів, які є складовими тематичного ряду, слова і вирази мови, які у своїй сукупності покривають певну сферу значень (слова, які в мові належать до одного із семантичних полів) [1, с. 334].
6) Семантичне поле - 1) сукупність явищ або частина дійсності, які мають у мові відповідник у вигляді тематично об'єднаної сукупності лексичних одиниць (семантичне поле часу); 2) сукупність слів і виразів, які утворюють тематичний ряд і покривають певну частину значень (рік, місяць, тиждень, день) [7, с. 376].
В одному випадку лексико-семантичне поле виступає лише як певна сукупність лексичних одиниць (визначення М.П. Кочергана, А.М. Кузнєцова, О.І. Бондаря), а в другому лексико-семантичне поле розглядають не лише як групу лексики, але і як фрагмент дійсності, репрезентований у мові відповідною групою лексики (позиція С.В. Семчинського, О.С. Ахманової, Д.Е. Розенталя й М.О. Теленкової). Ми дотримуємось двоєдиного погляду на поле, вважаючи, що лексико-семантичне поле «підліток» - це не лише сукупність слів, об'єднаних спільною архісемою, але й фрагмент дійсності, відображений у мові.
Аналіз сучасних практичних напрацювань у галузі поля показав, що методологія польових досліджень розвивається у двох руслах: семасіологічному й ономасіологічному. Більшість робіт створюється в напрямі від форми до значення: дослідження лексико-семантичного поля «жестикуляція» на матеріалі англійської мови І.П. Попік, лексико-семантичного поля «успіх» на матеріалі англійської та української мов Н.О. Герцовської, семантичного поля прикметників розміру на матеріалі старогрецької мови М.Й. Петришин, семантичного поля «засоби пересування на матеріалі англійської, німецької, російської й української мов В.В. Тарасової, лексико-семантичного поля «коштовне каміння» на матеріалі англійської мови Л.В. Строченко, лексико-семантичного поля «добро» на матеріалі української та англійської мов Н.В. Іваненко, лексико-семантичного поля «інтелектуальна діяльність» на матеріалі англійської мови Л.О. Ніжегородцевої-Кириченко, лексико-семантичного поля «час» на матеріалі української мови О.О. Петрушенко, лексико-семантичного поля звуконайменувань на матеріалі української мови І.В. Багмут, семантичного поля назв емоційно-афективних станів на матеріалі польської мови І.А. Аскерової, лексико-семантичного поля «мрія» на матеріалі англійської мови А.А. Іванової, семантичного поля назв кольорів на матеріалі російської мови С.В. Кезіної, лексико-семантичного поля «море» на матеріалі російської мови О.Є. Потапової, лексико-семантичного поля «страх» на матеріалі російської й корейської мов Мун Чун Ок.
Інколи основний метод дослідження доповнюється додатковим: семантико-синтаксичний аналіз лексико-семантичного поля дієслів статичної локалізації в простих реченнях на матеріалі російської мови С.Л. Саввіної, історико-семантичний аналіз семантичного поля «земля» на матеріалі англійської мови А.А. Уфімцевої, семантико-логічний аналіз лексико-семантичного поля «рідини» на матеріалі української мови І.Г. Шевченко й семантичного поля назв кольорів на матеріалі німецької мови Т. Лупенко. В ономасіологічному напрямі працює В.П. Даниленко, який досліджував лексико-семантичне поле «ціль» на матеріалі російської мови. Дослідження семантичного поля «нечиста сила» на матеріалі російської мови І.В. Кирилової й лексико-семантичного поля «рибальство» на матеріалі російської мови М.С. Крапивіна поєднують у собі семасіологічний і ономасіологічний напрями, додаючи лінгвокультурологічний аспект.
Узявши до уваги особливості вибірки й проаналізовані методології, для аналізу лексико-семантичного поля ми обрали семантико-логічний метод і на основі методології Т. Лупенко створили власний метод-схему дослідження лексико-семантичного поля, яка складається з п'яти етапів:
1) визначення назви лексико-семантичного поля шляхом знаходження центрального слова, семний склад якого окреслює семантичний контур майбутньої вибірки;
2) вивчення лексики художніх творів у напрямі від форми до змісту, аналіз слів щодо наявності в їхньому складі сем центрального слова лексико-семантичного поля;
3) виокремлення мікрополів і лексико-тематичних груп;
4) дослідження відібраних лексичних одиниць щодо рівня інтенсивності виявлення ознак, визначення ядра і периферії поля;
5) встановлення парадигматичних зв'язків у межах поля і між його структурними елементами.
Використавши розроблену й описану вище методику дослідження лексико-семантичного поля на матеріалі тетралогії Марини Павленко «Русалонька із 7-в», ми одержали вибірку з 6757 слів і словосполучень, значення яких утворюють поняттєву категорію «підліток». На відміну від кількісної, якісна вибірка склала 662 лексеми (під якісним показником розуміємо одержані значення, під кількісним - загальне число одиниць). Із цього стало зрозумілим, що лексико-семантичне поле поняття «підліток» - явище неоднорідне.
У ході подальшого аналізу відібраних слів було виявлено, що вони об'єднуються в 12 мікрополів (у дужках подано інформацію про кількість одиниць кожної групи в якісній / кількісній вибірках): 1) «загальна назва» (26 од. / 325 од.); 2) «власна назва» (49 од. / 3109 од.); 3) «прізвиська» (80 од. / 227 од.); 4) «зовнішність» (34 од. / 57 од.); 5) «риси характеру» (83 од. / 138 од.); 6) «розум» (20 од. / 39 од.); 7) «здібності» (25 од. / 27 од.); 8) «мова» (198 од. / 561 од.); 9) «родинні зв'язки» (15 од. / 130 од.); 10) «члени сім'ї» (59 од. / 1683 од.); 11) «соціальні зв'язки» (38 од. / 212 од.); 12) «жива природа» (35 од. / 249 од.).
Кожне мікрополе, виступаючи структурною одиницею, складається з менших елементів (лексико-тематичних груп), які об'єднуються спільною гіперсемою меншого ступня узагальнення.
Мікрополе «риси характеру» має найпростішу будову. Воно поділяється на 2 лексико-тематичні групи: «позитивні риси характеру» і «негативні риси характеру».
Мікрополе «загальна назва» також має просту будову, але складається з 3 лексико-тематичних груп: «особи жіночого роду», «особи чоловічого роду» й «особи без ідентифікації роду».
Мікрополе «родинні зв'язки» має дещо ускладнену структуру. Воно об'єднує 2 лексико-тематичні групи: «одне покоління» й «різні покоління». Друга група поділяється на 2 підгрупи: «різниця в межах 1 покоління» й «різниця в межах 2 покоління».
Мікрополе «розум» ділиться на 2 лексико- тематичні групи: «вияв розуму» й «оцінка розуму». Перша група складається з 2 підгруп: «достатній вияв розуму» й «недостатній вияв розуму». Друга група поділяється на 3 підгрупи: «позитивна оцінка розуму», «негативна оцінка розуму», «нейтральна оцінка розуму».
Мікрополе «соціальні зв'язки» має схожу з попереднім мікрополем структуру. Воно також складається з 2 лексико-тематичних груп, які називаються «керівник - підлеглий» і «колеги». Група «колеги» представлена 3 підгрупами: «позитивний зв'язок», «негативний зв'язок» і «нейтральний зв'язок». У групі «керівник - підлеглий» виявлено тільки «нейтральний зв'язок».
Мікрополе «члени сім'ї» об'єднує в собі лексеми на позначення кровних родичів. Усі одиниці цього мікрополя поділяються на 2 лексико-тематичні групи: «одне покоління» й «різні покоління». Друга група поділяється на 3 підгрупи: «різниця в межах 1 покоління», «різниця в межах 2 покоління» й «спільна назва».
Мікрополе «здібності» об'єднує 4 лексико- тематичні групи, які вказують на сферу, у якій підліток має або не має талант: «малювання», «музика», «література», «педагогіка». Кожна група поділяється на 2 підгрупи: «талант є», «таланту немає». У групі «педагогічні таланти» виявлено лише підгрупу «талант є».
Мікрополе «прізвиська» поділяється на 5 лексико-тематичних груп відповідно до того, що покладено в основу: прізвиська «за зовнішніми ознаками», «за розумовими здібностями», «за асоціаціями», «за ставленням», «інші причини». Кожна група об'єднує в собі оцінки прізвиськ: «позитивну», «негативну», «нейтральну». Нами помічено, що прізвиська за зовнішніми ознаками й за ставленням не характеризуються нейтральністю, а прізвиська за розумовими здібностями несуть виключно негативну оцінку.
Мікрополе «жива природа» має ще більш ускладнену структуру. Воно складається з 2 лексико-тематичних груп: «тварини» й «птахи». Група «тварини» поділяється на 2 підгрупи: «домашні тварини» й «дикі тварини». Підгрупа «домашні тварини» складається з 3 елементів: «кличка», «родо-видова назва» й «інше», а підгрупа «дикі тварини» - з елементу «родо-видова назва». Група «птахи» представлена підгрупою «дикі птахи» («родо-видова назва»).
Мікрополе «зовнішність» об'єднує 2 лексико-тематичні групи: «фізичний стан» й «ставлення до фізичного стану». Ці групи мають 2 підгрупи: «задовільний фізичний стан», «задовільне ставлення» й «незадовільний фізичний стан», «незадовільне ставлення». Друга підгрупа кожної групи поділяється на елементи «надмірна вага», «ставлення до надмірної ваги» й «недостатня вага».
Мікрополе «власна назва» представлене 2 лексико-тематичними групами:«ім'я» й «прізвище». Ці групи поділяються на 2 підгрупи: «правильна форма» й «змінена форма», які у свою чергу поділяються на 3 елементи: «позитивна оцінка», «негативна оцінка» й «нейтральна оцінка». Прізвища правильної форми представлені лише нейтральною оцінкою, прізвища зміненої форми - лише негативною, імена зміненої форми - нейтральною й позитивною оцінками.
Мікрополе «мова» складається з 3 лексико- тематичних груп: «емоційні вислови», «звичайні вислови» й «етикетні вислови». Група «емоційні вислови» поділяється на 4 підгрупи за типами емоцій: «роздратування й обурення», «розпач, байдужість», «здивування, переляк, сором» і «захват, радість». Група «звичайні вислови» поділяється на 3 підгрупи залежно від об'єкта номінації: «назва предметів, явищ», «назва дій, процесів, станів» та «інші назви». Група «етикетні вислови» поділяється на 5 підгруп відповідно до ситуації: «вітання», «прощання», «прохання», «подяка», «перепрошення».
Ядерно-периферійна структура будь-якого лексико-семантичного поля характеризується тим, що в центрі (ядрі) поля розташовуються слова з високою частотністю вживання, які мають домінантні семи, а до периферії належать або рідковживані слова, або слова, семи яких не є домінантними.
Для розуміння того, які одиниці вибірки належать до ядра, а які - до периферії лексико-семантично поля «підліток», звернемося до тлумачення лексеми назви поля.
За визначенням 11-томного «Словника української мови», підліток - це хлопчик або дівчинка 12-16 років - перехідного віку від дитинства до юнацтва [10, с. 451].
Автори навчального посібника «Вікова психологія», рекомендованого для студентів вищих навчальних закладів, дають таку інформацію: «Підлітковий період - перехідний від дитинства до дорослості вік, що триває від 10 (11) до 15 років і охоплює навчання дитини в основній школі» [9, с. 364].
Орієнтуючись на ці визначення, центральними одиницями поля вважатимемо такі, які у своєму семному складі мають пряму або опосередковану вказівку на підлітковий вік (недорослість) і/або навчання в основній школі (5-9 класи). Інші одиниці вибірки належатимуть або до ближньої, або до дальньої периферії. Під ближньою периферією маємо на увазі слова і словосполучення, семний склад яких частково збігається із семним складом ядерних слів і словосполучень, а під дальньою периферією - одиниці вибірки, які контекстуально доповнюють поняттєву категорію «підліток».
Після компонентного аналізу вибірки ми дійшли висновку, що ядро поля складатимуть одиниці мікрополів «загальна назва» й «соціальні зв'язки», адже саме вони вказують на вік і навчання в середній школі. Проте не всі компоненти цих структурних елементів увійдуть у центр поля. Так, у мікрополі «загальна назва» ядерними є 18 од. / 293 од. з 26 од. / 325 од.: дитина (діти); дитя; дівки; дівчина (дівчата); дівчинка (дівчатка); дітки; діточки; молодь; парубок (парубки); парубота; пацан (пацани); підлітки; поц; хлопець (хлопці); хлопчаки; хлопчик; хлопчина; хлоп 'як, а в мікрополі «соціальні зв'язки» - 5 од. / 17 од. з 38 од. / 212 од.: 7-в; без п 'яти хвилин восьмикласники; без п 'яти хвилин семикласниця; повноправна семикласниця; семикласниця (семикласники). Загальна чисельність ядра лексико-семантичного поля «підліток» - 23 од. / 310 од. з 662 од. / 6757 од.
До ближньої периферії належать одиниці мікрополів «прізвиська», «розум», «соціальні зв'язки», «здібності», «риси характеру» й «мова», які вказують на навчання в школі, але не деталізують, що це відбувається в середній школі. Так, у мікрополі «прізвиська» ближньо-периферійними є 2 од. / 2 од. з 80 од. / 227 од.: зубр з башкою; не шоха-ботанка, у мікрополі «розум» - 7 од. / 9 од. з 20 од. / 39 од.: ботанка; буквоїдка; відмінниця; вчишся без фанатизму; зубрилка; останні уроки можна й пропустити; штурмує храм науки, у мікрополі «соціальні зв'язки» - 11 од. / 64 од. з 38 од. / 212 од.: аківець; аківки; аківські хлопці; веківські хлопці; веківці; клас; класна родина; однокласник (однокласники); учень (учні); шкільна братія; школярі, у мікрополі «здібності» - 1 од. / 1 од. з 25 од. / 27 од.: найкращий у класі художник, у мікрополі «риси характеру» - 1 од. / 1 од. з 83 од. / 138 од.: слідчим працювати, а не в школі вчитись, а в мікрополі «мова» - 1 од. / 1 од. з 198 од. / 561 од. Загальна чисельність ближньої периферії лексико- семантичного поля «підліток» склала 23 од. / 78 од. з 662 од. / 6757 од.
Дальню периферію репрезентують ті одиниці з наявних мікрополів, які у своєму семному складі не мають домінантних сем, але контекстуально пов'язані з поняттям «підліток». Такі слова мікрополя «загальна назва», як братія; ватага; зграя; істота; компанія; особа; постать; юрба можуть стосуватися людей будь-якого віку, але у тетралогії «Русалонька із 7-в» ними позначені головні й другорядні герої - підлітки. Показники мікрополя: 8 од. / 32 од. з 39 од. / 51 од.
Дальню периферію репрезентують і одиниці мікрополя «соціальні зв'язки», а саме: ворог; ворогиня; господар; гостя (гості); друг; друган; дружбан (дружбани); злодії; знайомий; колишній сусід; корефан; кривдник; підопічні; подруга; подружка (подружки); провідники; продавець; суперниця; товаришка (товариші); учителька; хазяїн; хазяйка, також стосуються будь-кого. Кількісні показники: 22 од. / 131 од. з 38 од. / 212 од.
Частина мікрополя «розум» (13 од. / 30 од. з 20 од. / 39 од.), яка не ввійшла в ближню периферію, здатна характеризувати будь-якого члена суспільства: бути тобі краєзнавцем чи фольклористом; вміла міркувати; завжди втулю якусь не ту букву; інтелектуалка; неграмотно підписав; не жени вумняк не тупа; поліглотка; проявляв здібності справжнього пошуковця; розумний; справжні пошуковці; тямуще. Лише словосполучення юні дослідники опосередковано вказує на вік, який не обов'язково збігається з підлітковим.
Слова й словосполучення мікрополя «прізвиська» - алкогони; алконавт; бідолашний; б 'ютифул ґйол; бомжатник; бомжик; бридкий марабу; Вадим-дим; вальтонутий шнобель; відьма; відьмачка; гад; гидке каченя; голубчик; горе-порадник; додик; дорогенька; дуже хороший; дурень; дурень закоцаний; дурепа-розтелепа; дурна; дурненька; жабурниця скойчаста; зрадниця; Ірка-упирка; кохання; кралечка; красунчик; красуня; красуня лебідка; крутелик з кубиком; лапчик; лох; лузер; лунь; люба (прикметник); ляля; мажорне сміття; матрьоха; найкайфовіша подруга; найкращий у світі; наштукатурена лялька; не занюхала мандоліна; ненависна; нечисть; нещасний; очеретна жаба; пан; панна; панич; паскуда; приколістка; принц на білому коні; п'явка лускошкіра; реальний кореш; розмальована лялька; ропуха зелена; русалка; русалка драговинна; русалонька; саламандра тритонівна; свистулька; селючка; сердега; сердешна; сирена смачноголоса; соска засмоктана; справжній принц; тьола; хохмачка; царівна болотяна; чеба; чебурашка; червоноголова; чистенька; чистьоха; шнобель обковбасяний - зазвичай використовуються не лише підлітками, але й іншими віковими групами. Якісно й кількісно вони складають 78 од. / 225 од. з 80 од. / 227 од.
Більшість одиниць мікрополя «здібності» (24 од. / 26 од. з 25 од. / 27 од.) також є дальньопериферійними через відсутність домінантних сем: автор нічних концертів; автор картини вартий щонайвищих похвал; виявився талановитим; в поезії теж - темний ліс і купа дров; геній художнього слова; далекі від музики люди; зовсім не тямлю зображувати людей; лицар пера; найяскравіші таланти; невикористані вчительські таланти; нічим не вразить публіки; прояв малярських здібностей; руки засвербіли від бажання й собі так малювати; самобутній талант; самородок; справжній маляр; справжній репетитор; справжній талант; талант - він у всьому талант; талант дизайнера; у кольорах тямить; утратив майстерність. Тільки словосполучення юна художниця; юний маляр опосередковано вказує на вік, який не обов'язково збігається з підлітковим.
Одиниці мікрополя «риси характеру» (82 од. / 137 од. з 83 од. / 138 од) також можуть називати людину будь-якого віку, тому вони належать до дальньої периферії: ангельська вдача; безвідмовний; безстрашна; ввічливий; веселий; винахідлива; вірний; вразливий; дбайлива; делікатна вдача; добросерде; жертовна; золота; інтелігент; наївна; найвірніший; наймудріший; найтерплячіший; не дівчина, а рентген; неегоїстична; не жмот; не любить інших наражати на небезпеку; не люблю говори ' зайвого; ощадлива; податливий; порожняка не жену; прониклива; самовіддана; скромний; скромниця; слів на вітер не кидає; слухняна; справжня рятівниця; усевидющий; усезнайка; усезнаюча; фантазерка; цікава до всього; чемна; Шерлок Холмс у душі не дрімав; дотепниця; Шерлок Холмс і доктор Ватсон в одній особі; байдужа; безсердечний; безсовісний; брехун; вересклива; все про всіх зна'; говориш багато; гонористе; гордий; грубіян; егоїст; жмотяра; задавака; занадто сувора; зануда; злюка; зрадливий; інтриганка; легковажна; мов сніг на голову; Нарцис; настирлива; нахабна; наче словесну трубу прорвало; неввічливий; неуважний; нечемний; одержимий; підлиза; проноза; пронозлива; противна; прямолінійна; псих; рак- самітник; скандаліст; скупердяй; стукач; хвороблива делікатність.
Усі одиниці мікрополя «мова», крім словосполучення сачконули урок, можуть уживатись у мовленні людини будь-якого віку й соціального статусу: без паніки; блін; далі так тривати не може; досить; є ж якась межа принижень; задовбало; здуріти можна; кому що, а курці - просо; кому яке діло, що в тебе - вихідний? Що в тебе можуть бути свої плани?; короче; мусять бути якісь межі; не дитячий табір - казарма; не квартира, а вокзал; ні чорта знайти не можу; ну й заявочки; ог-г-го, заявочки; пошліть на три клавіші; просто лікарня якась, а не табір відпочинку; та пішов на три клавіші; тихо; трясця твої ребра; тьху; фу, яка мерзота; хай би валила на всі чотири сторони; хай йому грець; це порушення права на особисте життя; чорт; ша; якби знала, що й тут годуватимуть супом, - нізащо б не поїхала; якого дідька красти?; веселий настрій уже корова язиком злизала; вся романтика відразу розвіялась; гайки; гаплик; завал; зостаються крихти зі столу суперниці; кожному своє; кокнутись можна; кранти; до лампочки; на жаль; на жаль, справжніх друзів не існує; натуральний капець; не в кайф; не думай, що дуже ціную твої здібності; облом; от невезуха; паралельний; пиши пропало; по барабану; повний абзац; повний облом; попід саме вухо (байдуже); тю; фігня; фінал; хана; хоч би хни; шкода; якби ж то; Боже; ганьба; Господи; джунглі виздихують; Єзус Марія; жах; здрейфить; леле; лишенько; Матка Боска; може, ти бре-бре?; оба-на; овва; оу; сором; ти ба; упс-с- с; фанатію; хіба так просто можна зробитися друзями?; бардзо файно; вау; вері ґуд; відпадно; з радістю; й-й-йес; кайфово; клас-с-с; класно; кльова; кульна; люксово; негаліма; неймовірно; нормальо-о-ок; с-с-супер; суперово; шарман; яке щастя; бабки; власний хід; гроші; кафешка; ліві гроші; мані-мані; мобілка; мобільний; одинадцятий номер; патли; пішкаріус; Тарасик (100-гривнева купюра); тусня; тусовка; туфта; хавчик; ходулі; бахнем по п 'ять крапель; башку закумарили; бути в прольоті; валяй; випадаю в осад; відсохни; відтягуєшся; в'їжджаєш; врубайся в мою ситуейшен; втріскався; годі нюняти; життя в натурі хаванеш; запала; запахло неабиякими враженнями; здиміла; зійди з дороги; злиєш інформейшен; злиняв; зовсім нюх загубив; кимарнув; косуй сюди; ласти склеїв; лафф; лохонувся; метнись кабанчиком; набанячилась; навернув на вуха лапші; набухались; нарилячилась; настругались; натовк гризло; нашохаєш; не вставляє; не в темі; не можу вдуплити; не розпускай нюні; не шарю; підвалюй на хауз; підрулили; підсів на неї; похаваєм; прибалділа; пригріб; прикинь; причалив; прошвирнемось; ратиці відкину; розколешся; скинься в тюбик; спікати; сухар мучить; тяпнули; хильнула; валом; все о'кей; для понту; єс; западло; ноу проблемз; окейно; по приколу; реально; розслабуха; слабо; точняк; ще б пак; алло; альо; ку-ку; хелоу; до побачення; па-па; покедово; чао; плі-і-із; дзенькує; красненько дякую; мерсі; сенк'ю; сенк'ю-мерсі; пардон; сорі. Якісно й кількісно це 197 од. / 560 од. з 198 од. / 561 од.
Мікрополя «власна назва» (49 од. / 3109 од.), «жива природа» (35 од. / 249 од.), «зовнішність» (34 од. / 57 од.), «родинні зв'язки» (15 од. / 130 од.), «члени сім'ї» (59 од. / 1683 од.) повністю належать до дальньої периферії. Це також пов'язано з тим, що одиниці цих мікрополів не мають домінантних сем на позначення віку (недорослості) й навчання в школі.
Мікрополе «власна назва»: Вадимчик; Вітуся; Дімасик; Дімончик; Дмитрик; Дмитрусь; Іруся; Павлик; Росавонька; Сашко; Софі; Софійка; Ірка; Леська; Росавка; Роська; Софа; Софка; Вад; Вадим; Віка; Віта; Дмитро; Казимир; Леся; Росава; Рося; Росяниця; Софія; Ян; Ян-Казимир; Ві-ку-ку; Ві-ку-куся; «НатАлінОляДашІлонаРит...»; Соф'; Альбабарін; Завадчук; Завтрашній; Іваненко; Кулаківський; Підлісняк; Радзивіл; Фадійчук; Щербань; Алі-баба; Альба-баран; Завадчучка; Підліснячка; Радзивілка.
Мікрополе «жива природа»: Ромашка, Фантик, Чорнобілка; вгодований котик; кицька; кицюня; киця; кішечка; кішка; котенята; коти; котик; котисько; кошеня; нещасна тваринка; пес; пухнаста вгодована тварина; тваринка; чіпка пухнастенька істота; гарненьке; милі; улюблениця; миша; мишенята; голуби; голубка; голубки; голуб'ята; голуб'ятка; горобець; дика птаха; дикі качки; качечка; качка (качки); пташка (пташки).
Мікрополе «зовнішність»: виструнчилась; виточилась-витончилась; зробився ще стрункіший; не худне, на відміну від більшості ровесниць; струнка й тоненька, мов очеретина; схуд; тоненька фігурка; худенький; дефекти фігури; опецьок; подушка подушкою; товстенький; здихлик; кволий; мов хрущик; сили - як у горобця під коліном; сухоребрий; сухоребрик; худе; худюще; чахлик; щупленьке; не здавався товстим;
відображення здебільшого їй не подобалось; дієта має бути щонайстрогіша; доведеться робити пластику чи мінімум якусь ліпосакцію; критично розглядала себе в дзеркалі; напоєна чаєм без цукру - для тоншої талії; ніколи не думала, що така товста; спорт би не завадив - трохи жиру зігна...; талія буде таки найтоншою; талія неодмінно має бути найтоншою; хотілося бути ідеальною; чому він не худне?
Мікрополе «родинні зв'язки»: сестричка; бебік; донечка; донька; доня; доця; дочка; небога; племінниця; племінничка; син; синочок; спадкоємець; онук; онука.
Мікрополе «члени сім'ї»: братик; маленький; малий; пискля; Ростик; сестри; сонько; справжнє янголятко; шалапут малий; шкідник; батьки; батько; батяня; Гонората; дядечко; дядько; дядько Сергій; мазер; мама; маман; маманя; мама-тато; мамуся; мати; матка; мутір; на хату зайвий рот (дядько); предок (батько); родак; Сергій; Сніжана; старий (батько); старі (батьки); татів брат; татко; таткова сестра; тато; таточко; тітка; тітонька; тітонька Сніжана; тітунечка; тітуся; фазер; шнурки; ба; баба; бабуня; бабуся; бабуся Ліна; бабця; дияволиця (баба); дід; дідуньо; дідусь; дракула (баба); стара; рідні; родина.
Загальна чисельність дальньої периферії лексико-семантичного поля «підліток» склала 616 од. / 6369 од. з 662 од. / 6757 од.
Проаналізувавши ядерно-периферійну структуру лексико-семантичного поля поняття «підліток», ми виявили, що поле ділиться на 3 фрагменти: ядро, ближню периферію й дальню периферію. Ядро поля склали одиниці мікрополів «загальна назва» й «соціальні зв'язки», оскільки вони мають домінантні семи на позначення недорослого віку й навчання в середній школі. Ближню периферію склали одиниці мікрополів «прізвиська», «розум», «соціальні зв'язки», «здібності», «риси характеру», «мова», семи яких вказують на навчання в школі взагалі. На дальній периферії об'єднались одиниці всіх мікрополів, причому мікрополя «власна назва», «жива природа», «зовнішність», «родинні зв'язки», «члени сім'ї» відійшли в цю зону повністю. Дальня периферія - слова, які стосуються підлітків лише в тетралогії Марини Павленко. У відсотках ядро якісно й кількісно склало 3,5 % і 5 %, ближня периферія - 3,5 % і 1 %, а дальня периферія - 93 % і 94 %.
Досліджуючи зв'язок лексичних одиниць у межах поля, ми помітили, що лексико-семантичне поле «підліток» тісно пов'язане з іншими лексико- семантичним полями («людина, «родина», «соціальна група», «природа»). Особливо це стосується ближньої й дальньої периферійних зон аналізованого поля, адже вони лише опосередковано й контекстуально стосуються поняття «підліток». Цей зв'язок і довів реальність ідеї лексичної неперервності.
У перспективі - дослідження структурної моделі лексико-семантичного поля «підліток» на матеріалі англійської й російської дитячої літератури.
лексичний семантичний поле підліток
Література
1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 576 с.
2. Бондар О.І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / О.І. Бондар, Ю.О. Карпенко, М.Л. Микитин-Дружинець. - К.: ВЦ «Академія», 2006. - 368 с.
3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. - К.: ВЦ «Академія», 2008. - 368 с.
4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / М.П. Кочерган. - К.: ВЦ «Академія», 2003. - 464 с.
5. Кочерган М.П. Лексико-семантична система / М.П. Кочерган // Українська мова: Енциклопедія / редколегія: В.М. Русанівський (співголова), О.О. Тараненко (співголова), М.П. Зяблюк та ін. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2004. -С. 305-306.
6. Кузнецов А.М. Поле / А.М. Кузнецов // Языкознание: Большой энциклопедический словарь / главный редактор Н.В. Ярцева. - М.: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 1998. - С. 380-381.
7. Розенталь Д.Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д.Э. Розенталь, М.А. Теленкова. - М.: Просвещение, 1976. - 543 с.
8. Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. - К.: Вища школа, 1988. - 328 с.
9. Сергєєнкова О.П. Вікова психологія / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєка. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 376 с.
10. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. - Т. 6. - К.: Наукова думка, 1975. - 832 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".
курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012Дослідження функціонально-семантичного поля темпоральності в латинській мові. Аналіз праць лінгвістів щодо поняття "поле". Огляд основних характеристик функціонально-семантичного поля. Вивчення структурних особливостей мовних явищ у польовому вимірі.
статья [24,7 K], добавлен 19.09.2017Дослідження лексики за полями як лінгвістична проблема. Біографія письменниці Люко Дашвар, її життя творчий шлях. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар, його структура та лексико-семантичні варіанти.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 17.02.2011Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Проведення структурного аналізу лексико-семантичного поля концепту, та етимологічного аналізу ряду синонімів лексем-номінацій емоції "гнів" в іспанській мові. Конкретизація та систематизація компонентів внутрішніх форм, які складають цей концепт.
статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014Закони утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів. Морфологічні і неморфологічні способи словотвору. Результати лексико-синтаксичного способу словотвору або зрощення. Особливості лексико-семантичного способу. Дериваційна метафора і метонімія.
реферат [26,4 K], добавлен 13.03.2011Дискурс як тип комунікативної діяльності, інтерактивне явище та мовленнєвий потік. Особливості дистрибуції та значення дієслів заборони, їхній вплив на адресата політичного дискурсу. Специфіка та будова лексико-семантичного поля дієслів заборони.
статья [80,2 K], добавлен 08.07.2011Історія становлення, проблематика та завдання контрастивної лінгвістики. Національно-культурного компонент в зіставній лексичній семантиці. Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах.
дипломная работа [72,7 K], добавлен 14.07.2009Дискусійний характер визначення терміна. Мовознавчі вимоги до терміна. Відмінні риси термінів торгівлі. Семантичне поле, ядро і периферія лексико-семантичного поля. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Драйзера "Фінансист".
курсовая работа [34,3 K], добавлен 25.02.2010Понятие феномена "решение" в психологии и лингвистике. Основные ориентиры для принятия решения. Понятие лексико-семантического поля в английском языке. Соотношение феноменов "решение" и "выбор". Ближняя периферия лексико-семантического поля "Decision".
курсовая работа [85,9 K], добавлен 18.06.2012Смех как философско-культурно-социальный феномен. Состав и структура лексико-семантического поля "Lachen"/"Lächeln" в современном немецком языке, сочетаемость данных существительных. Лексико-семантическая группа глаголов, обозначающих состояние смеха
дипломная работа [119,6 K], добавлен 17.09.2014Структура лексико-семантической системы языка. Смысловая мотивированность и организация лексики. Ядро, центр лексико-семантической группы, системы цветообозначения. Типы семантических отношений лексических единиц. Типология и основные признаки поля.
курсовая работа [122,9 K], добавлен 08.03.2016Суть асоціативних зв’язків, реалізованих у межах асоціативно-семантичного поля концепту "кохання". Виявлення найчастотніших асоціацій, породжуваних концептом "кохання". Збереження їхнього функціонально-прагматичного навантаження в українському перекладі.
статья [33,5 K], добавлен 07.11.2017Понятие поля в лингвистике. Роль лексических и семантических факторов. Коннотация и денотация. Семантические признаки в интенсионале. Биографическая справка из жизни Э.П. Ремарка. Потерянное поколение в романах писателя. Лексико-семантическое поле "Wein".
дипломная работа [66,7 K], добавлен 21.04.2015Лексико-семантическое поле - проявление системности в лексике. Объединения лексических единиц по семантическому признаку. Структура лексико-семантического поля "Одежда" в романах С. Кинселлы о шопоголике. Применение лексики в обучении иностранному языку.
дипломная работа [133,3 K], добавлен 28.07.2017Развитие теории лексико-семантического поля (ЛСП). Теория Шмелева о регулярных переносах значений в рамках лексико-семантического поля. Оценочная основа эпидигматической системы ЛСП прилагательных вкуса в испанском языке. Лингвистическая теория оценки.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 12.10.2013Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.
дипломная работа [57,5 K], добавлен 25.02.2010Функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля та філософії говору. Характеристика дослідження граматики та психолінгвістики. Особливість пошуку мовних універсалій.
статья [42,9 K], добавлен 06.09.2017Поле в языкознании как совокупность языковых единиц, объединенных общностью содержания и отражающих понятийное, предметное или функциональное сходство обозначаемых явлений. Общие признаки языкового поля, классификация и разновидности его образований.
статья [24,5 K], добавлен 23.07.2013
