Словотвірний потенціал непохідних прикметників у кримськотатарській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Словотвірний потенціал непохідних прикметників у кримськотатарській мові

Асанова Зера Арипівна

канд. філол. наук, доцент

кафедри кримськотатарського

та турецького мовознавства

Кримський інженерно-педагогічний університет

У статті розглянуто непохідні прикметники кримськотатарської мови, що використовуються як словотвірна база для утворення іменників, прикметників, дієслів і прислівників. Як вершина словотворчого гнізда, прикметник у своїй словотворчій активності підлягає структурно-семантичним перетворенням, виявлення і характеристика яких сприяють всебічному аналізу словотвірної системи. Основний зміст дослідження становить аналіз дериватів всіх ступенів деривації, що утворені афіксальним способом. У ході дослідження словотвірних значень було виявлено, що найбільша кількість відповідних їм мотивованих лексем складають дієслова, далі - іменники, ад'єктиви і прислівники. Встановлено, що непохідні прикметники неоднакові за своєю дериваційною активністю.

Ключові слова: словотвір, словотвірний потенціал, словотвірне значення, непохідні прикметники, кримськотатарська мова

Word-formation potential of non-derivative adjectives in Crimean Tatar language

Asanova Zera Aripovna, PhD (Philology), Associate Professor

The article describes the non-derivative adjectives of the Crimean Tatar language, which are used as a derivative base for the formation of nouns, adjectives, verbs and adverbs. Being the pinnacle of the word formative nest, the adjective in its word-formation activity undergoes structural-semantic transformations, the identification and characterization of which contribute to a comprehensive analysis of the word-formation system. The main content of the study is the analysis of derivatives of all levels of derivation, formed in an affixal way. During the study of word-formative meanings it was revealed, that the highest number of corresponding to them motivated lexemes are verbs, then - nouns, adjectives and adverbs. It is established that non-derivative adjectives are not the same on their derivational activity.

Keywords: word-formation, word-formation potential, word-formation meaning, non-derivative adjectives, Crimean Tatar language

Словотвірний потенціал є однією з мовних категорій, що виражається кількісним складом похідних слів у словотвірній парадигмі, словотвірному ланцюжку, словотвірному гнізді. На розвиток дериваційного потенціалу лексичних одиниць впливають такі фактори як актуальність даної одиниці, її частиномовна приналежність, широта сполучуваності та непохідність [2].

Словотворча семантика також становить особливий інтерес, тому що це сфера специфічного значення, яке відрізняє мотивовані слова певного словотворчого типу від відповідних мотивуючих. Центральним поняттям словотворчої семантики є словотворче значення, яке продовжує залишатися дискусійним. Деякі дослідники розглядають словотвірне значення в обсязі «семантичної різниці», вичленовуючи з семантики мотивованого семантику мотивуючого, інші - в обсязі «семантичної суми», враховуючи взаємодію семантики мотивуючого і форманта. Специфіка словотвірного значення в тому, що це значення лежить в плані вмотивованості між словами, як один із проявів «внутрішньої форми» [4].

Існує широке і вузьке розуміння дериваційного потенціалу [5]. Широке розуміння пов'язане зі словотвірною системою мови, що володіє сукупністю дериваційних ресурсів, завдяки яким мова розвивається. Словотвірний потенціал у вузькому сенсі - це дериваційні можливості окремої одиниці словотвірної системи.

Зіставлення типових явищ при аналізі словотвірного потенціалу слів, що належать до однієї частини мови, дозволяє виявити реальні і потенційні словотвірні можливості прикметників.

У статті розглянуто словотворчі гнізда, які утворені непохідними прикметниками. Вершини гнізд - непохідні прикметники - відносяться до різних лексико-семантичних груп (ЛСГ кольоропозначень у статті не розглядається, оскільки дана група в повному обсязі описано в роботі Н. С. Сейдаметової [6]). В якості твірної бази прикметники в кримськотатарській мові використовуються для утворення іменників, прикметників, дієслів, форм дієслів та прислівників.

Аналіз дериваційних парадигм непохідних прикметників проводиться з метою виявлення словотвірного потенціалу прикметників у кримськотатарській мові. Дослідження передбачає аналіз дериватів (утворених за допомогою афіксальних способів словотвору) всіх ступенів деривації.

У складі аналізованих прикметників можна виділити наступні типові словотвірні ланцюжки, що характеризуються лексико-граматичною спільністю твірної основи, словотвірного форманта і словотвірного значення:

1) одноланкові типові ланцюжки: сербест > сербестлик, семиз > семизлик, къыйын > къыйынлыкъ, гурь > гурьлешмек, бош > бошуна, буюк > буюклик, темиз > темизлик, темиз > темизсиз, кенъ > кенълик, сагъыр > сагъырджа, тендирист > тендиристлик, чевик > чевиклешмек, чевик > чевикликнен та ін.;

2) дволанкові типові ланцюжки: тазе > тазлемек > тазелев, тегиз > тегизлемек > тегизлейиджи, саф > сафланмакъ > сафланув, саф > сафлашмакъ > сафлашув, серин > серинлешмек > серинлештириджи, сагъ > сагълам > сагъламлыкъ, паалы > паалылашмакъ > паалылашув, къыскъа > къыскъармакъ > къыскъарув та ін.;

3) триланкові типові ланцюжки: къыскъа > къыскъармакъ > къарскъартмакъ > къыскъартув, муреккеп > муреккеплешмек > муреккеплештирмек > муреккеплештирюв, къалын > къалынлашмакъ > къалынлаштырмакъ > къалынлаштырув, къавий > къавийлешмек > къавийлештирмек > къавийлештирюв, кенъ > кениш > кенишленмек > кенишленюв, кенъ > кениш > кенишлетмек > кенишлетюв, саде > саделешмек > саделештирмек > саделештирюв та ін.;

4) чотириланкові типові ланцюжки: кямиль > кямиллешмек > кямиллештирмек > кямиллештирюв, къалын > къалынлашмакъ > къалынлаштырмакъ > къалынлаштырув, муреккеп > муреккеплешмек > муреккеплештирмек > муреккеплештирюв, мусавий > мусавийлемек > мусавийлешмек > мусавийлештирмек > мусавийлештирюв, тегиз > тегизлетмек > тегизлетюв > тегизлеттирмек > тегизлеттирюв, темиз > темизленмек > темизленген > темизленюв та ін.

Серед типових словотвірних ланцюжків можна зустріти й поодинокі типи: азыр - азырки, арам - арамланмакъ - арамланды, балабан - балабанлашмакъ - балабанлаштырмакъ - балабанлаштырылгъан, серт > сертеймек та ін.

До регулярних значень дериватів від непохідних прикметників на першому ступені словотворення належать: 1) іменники з абстрактним значенням ознаки: адийлик, уджузлыкъ, темизлик, салкъынлыкъ, эминлик, эйилик та ін.; 2) прикметники зі значенням ступеня прояву якості: уджузджа, алчакъча, бошча, салкъынджа, ювашча, явашча та ін.; 3) прикметники зі значенням відсутності ознаки, названої мотивуючим прикметником: агъувсыз, темизсиз, хошсуз, чюрюксиз та ін.; 4) прикметники зі значенням суб'єктивної оцінки: алчачыкъ, томалачыкъ, уфачыкъ, явашчыкъ та ін.; 5) дієслова з інхоативним значенням: чалармакъ, юфкъармакъ, къыскъармакъ та ін.; 6) дієслова зі значенням `здійснювати дію, названу мотивуючим прикметником': азырламакъ, зайыфламакъ, уджузламакъ, тюзлемек, темизлемек, тякъынламакъ та ін.

На другому ступені словотворення у гніздах прикметників утворюються дієслова, що становлять станові кореляти дієслів, утворених на першому ступені словотворення: юфкъармакъ `стоншуватися' - юфкъартмакъ `робити тонким', бошамакъ `звільнитися' - бошатмакъ`звільняти', къыскъармакъ `скорочуватися` - къыскъартмакъ `робити коротшим`.

На третьому і четвертому ступенях відзначені віддієслівні іменники з абстрактним значенням: темизлетюв, уджузлашув, салкъынлаштырув, якъынлашув та ін.

До нерегулярних дериваційних значень від непохідних прикметників у кримськотатарській мові відносяться: 1) прислівники зі значенням «ознака, яка названа мотивуючим прикметником, і непроцесуальна ознака дії, предмета чи іншої ознаки, якості або властивості»: бошуна, яхшыджасына та ін; 2) іменники з абстрактним значенням: хасиет, фаалиет та ін; 3) дієслова: диал. сагъылтмакъ, сертеймек, сомурданмакъ, тенъештирмек, торсаймакъ та ін; 4) назви осіб зі значенням спільності за тією ознакою, яка виражається основою: тенъдеш та ін.

Таким чином, типовим для словотворчих гнізд прикметників є набір похідних, що складається з субстантивної та дієслівної зон.

Аналіз лексем показав, що регулярні значення займають 80 % від усього обсягу виявлених дериваційних значень, а 20 % є несистемними. Непохідні прикметники в кримськотатарській мові мають різний словотвірний потенціал. Деякі з непохідних прикметників інертні у словотворчому відношенні (шырын, чылкъ, шывшыкъ та ін.). Найбільша кількість похідних відзначається в таких словах, як азыр(18 похідних), яваш (16 похідних), янъы (13 похідних). Також в ході дослідження словотвірних значень було виявлено, що основна частина похідних слів у словотвірних гніздах припадає на I - II ступені. Найчисельнішою в сучасній кримськотатарській мові виявляється I ступінь словотворення непохідних прикметників.

словотвірний непохідний прикметник кримськотатарський

Список литературы

1. Асанова З. А. Прикметник у кримськотатарській мові: грамматика і семантика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец 10.02.13 «Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії» / З.А. Асанова. - Київ, 2014. - 22 с.

2. Земская Е. А. Словообразование / Е. А. Земская. // Современный русский язык. - М., 1999. - С. 286-442.

3. Имля лугъаты (орта мектеплер ичюн) / [сост. Меметов А. М.]. - Акъмесджит: Къырым окъув-педагогика нешрияты, 1994. - 176 с.

4. Кравченко О. Н. Словообразовательный потенциал соматизмов сердце и голова: на материале английского, немецкого и русского языков: автореферат дис.... кандидата филологических наук: спец 10.02.19 «Теория языка» / О.Н. Кравченко. - Белгород, 2009. - 22 с.

5. Свечкарева Я. В. О деривационном потенциале слова как языковой категории / Я. Н. Свечкарева. // ВЕСТНИК ТОМСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА. - Выпуск № 300-3. - 2007. - С. 15-16.

6. Сейдаметова Н. С. Структурно-семантичні особливості іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец 10.02.13 «Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії» / Н. С. Сейдаметова. - Київ, 2010. - 22 с.

Размещено на Allbest.ru