Форми давального та місцевого відмінків іменників ІІ відміни однини в мові першодруків П.О. Куліша
Розгляд граматичних форм іменників ІІ відміни на матеріалі прижиттєвих першодруків П. Куліша з урахуванням мовного довкілля, яке могло впливати на досліджуване індивідуальне мовлення і формування рис тексту. Вплив східно-поліського говору на мову Куліша.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2019 |
| Размер файла | 31,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка
ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО ТА МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ІМЕННИКІВ II ВІДМІНИ ОДНИНИ В МОВІ ПЕРШОДРУКІВ П. О. КУЛІША
О.П. Кумеда
Анотація
У статті розглянуто окремі граматичні форми іменників ІІ відміни на матеріалі прижиттєвих першодруків П. О. Куліша з урахуванням мовного довкілля, яке могло впливати на досліджуване індивідуальне мовлення та формування рис тексту.
Ключові слова: східно-поліський говір, мовне довкілля, першодрук, відмінок, флексія.
Annotation
FORMS OF DATIVE AND PREPOSITIONAL CASES OF NOUNS OF ІІ DECLINATION OF A SINGULAR IN THE LANGUAGE OF THE KULISH'S FIRST PRINTING
H. P. Kumeda, State Pedagogical University named after A. S. Makarenko
The separate case forms of nouns ІІ declinations are examined in the article based on the material of Kulish 's first printing in view of a language environment from which the writer has grown.
Keywords: eastern Polissiadialect, dialect source, language environment, the primary source, case, inflection.
Аннотация
ФОРМЫ ДАТЕЛЬНОГО И ПРЕДЛОЖНОГО ПАДЕЖЕЙ ИМЕН СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ ІІ СКЛОНЕНИЯ ЕДИНСТВЕННОГО ЧИСЛА В ЯЗЫКЕ ПРОИЗВЕДЕНИЙ П. А. КУЛИША
Е. П. Кумеда,
Сумской государственный педагогический университет им. А. С. Макаренко
В статье рассмотрены, отдельные падежные формы, имен существительных ІІ склонения на материале первоисточников с учётом языкового окружения, из которого вырос писатель.
Ключевые слова: восточнополесский говор, языковое окружение, первоисточник, падеж, флексия.
Виклад основного матеріалу
куліш іменник граматичний мовний
Вивчення мови письменників, зокрема, тих, які стояли біля витоків становлення нової української літературної мови й долучилися до процесу її становлення, “необхідне як у практичному, так і в теоретичному відношеннях” [15, с. 133]. В україністиці досі не було спеціальних робіт, які б висвітлювали зв'язок ідіолекту П. О. Куліша - “одного з найкращих творців літературної мови” [13, с. 383, 398] - з його локальним говірковим оточенням в оперті на докладний аналіз першодруків.
Ареалогічного прочитання мови творів П. О. Куліша раніше не здійснювано, однак спостереження Ю. В. Шевельова [16], І. Г. Матвіяса [12], Т. І. Должикової [7] засвідчують виразний вплив на мову письменника рідного йому східнополіського говору північного наріччя.
У своєму спостереженні над мовою П. О. Куліша ставимо за мету розглянути форми давального та місцевого відмінків іменників ІІ відміни однини з урахуванням двох основних інформаційних складових - тексту, у якому реалізована мовна діяльність носія ідіолекту, та мовного довкілля, яке могло впливати на досліджуване індивідуальне мовлення та формування рис тексту [6, с. 16, 20]. Зокрема, об'єктом нашого прочитання є першодруки: роман “Чорна рада” (1857), історичний “Хмельнищина” (1861) та автобіографічний “Жизнь Куліша” (1868) нариси, оповідання “Орися” (1882); форми іменників аналізуємо у зв'язку зі свідченням діалектних джерел з території східнополіських говірок, в ареалі яких народився та зростав П. О. КулішЯк відомо, П. Куліш народився на хуторі поблизу містечка Вороніж колишнього Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер Шосткинський р-н Сумської обл.). Дитячі та юнацькі роки провів на східному Поліссі: спочатку на батьківському хуторі, далі, навчаючись у повітовому училищі, а потім у гімназії Новгорода-Сіверського.. У джерельній базі інформації про східнополіський говір чільне місце посідає АУМ До уваги взято інформацію карт АУМ [1] з території говірок найближчого мовного оточення П. О. Куліша, зокрема, таких сучасних населених пунктів Шосткинського р-ну, як с. Макове (хутір П. О. Куліша розташовувався приблизно за 6 км від Воронежа - на півдорозі до с. Макове), с. Клишки (відстань від Воронежа - 12 км), с. Собич; с. Смяч Новгород- Сіверського р-ну, найближчого населеного пункту до Новгорода-Сіверського (як свідчив сам письменник: “30 верстъ від містечка Вороніжа " до Новгорода-Сіверського [Ж.К. 33] - тут П. О. Куліш у підлітковому віці до 1834 р. навчався в повітовому училищі та гімназії); с. Хомви, с. Смоляж, с. Шаповалівка, с. Мала Загорівка Борзнянського р-ну, найближчих до хут. Мотронівка, де письменник подовгу проживав у батьків дружини (Ганни Барвінок), а згодом майже безвиїзно провів останні чотирнадцять років свого життя. [1], тексти діалектного мовленняОбстеженню підлягали, зокрема, тексти, записані у 1970 р. Т. В. Назаровою (говірки с. Вовна Шосткинського р-ну, с. Береза Глухівського р-ну та с. Блистова Новгород-Сіверського р-ну) [4]. Інформативними є також етнографічні записи П. О. Куліша з території Чернігівської губ. (1856-1857рр.) [9] та Б. Д. Грінченка (90-тірр. XIX ст.) [5].; ці джерела доповнено новою інформацією - нашими спостереженнями 2009 р.4 На уважне прочитання заслуговують описи окремих східнополіських говірок, здійснені в 20-х рр. ХХ ст. П. Д. Гладким (с. Блиставиця, Гостомельський р-н) [3] та О. Б. Курило (с. Хоробичі, Городнянський р-н) [11].
У сучасній українській мові в дав. відм. одн. в іменниках чоловічого роду всіх основ --о- (-jo-), -й-, -і- та -п-- дуже поширилася флексія -ові (-еві), тобто флексія іменників колишньої -й- основи. Цю флексію здебільшого мають іменники - назви живих істот, але в багатьох говорах (у південно-західних діалектах та в більшості південно-східних говорів) вона широко вживана також в іменниках -назвах неживих предметів, і, навпаки, у низці говорів (у північних діалектах та в північній частині середньонаддніпрянських говорів) флексія давального однини -у (-ю) вживається і в іменах власних, у назвах істот взагалі [2, с. 37, 40]. Форми місц. відм. одн. на -ові, -еві широко представлено в літературній мові і в південно-східних діалектах від назв істот; південно-західні діалекти часто мають такі форми і від іменників назв неживих предметів [2, с. 46-47].
У більшості північних діалектів української мови, зокрема східно- та середньополіських, дав. та місц. відмінки одн. колишніх -о- (-jo-) основ не набули закінчень -ові, -еві: бат'ку, конлу, воду, другу; нал'оду, надубу, након']у [8, с. 79; 14, с. 117, 124, 126-127]. За даними карт АУМ [1], у східнополіських говірках іменники чол. роду переважно колишніх -о- та -jo- основ у дав. відм. одн. та іменники в місц. відм. одн. (дуб, ліс) мають тільки закінчення -у; записи діалектного мовлення підтверджують поширеність -у в дав. та місц. відм., однак сучасні спостереження (2009 р.), записи П. Д. Гладкого [3] та Б. Д. Грінченка [5] засвідчують також флексію -ові; зокрема, П. Д Гладкий відзначає, що в говірці с. Блиставиця для дав. відм. звичайне закінчення -у, “проте раз чув і з закінченням -ові”: дат' примбк[ові] [3, с. 125].
У прозових текстах П. О. Куліша у формах дав. відмінка іменників ІІ відміни однини значно переважає над давнішою -у (82)5 нова флексія -ові, -еві (229), маловідома у східнополіських говірках; зафіксовано 18 пар альтернативних словоформ, напр.: батькові - батьку; ханові - хану. З -ові, -еві відбито власні назви людей (імена та прізвища), напр.: Зосимові, Иродові, Шевченкові; загальні назви (титули, посади, соціальні верстви тощо) - аристократові, війтенкові, шинкареві; назви тварин - пацюкові, хижакові; значно вужче - назви неістот та абстрактні поняття: куріневі, ридванові і мирові. З -у, -ю ширше відбито назви істот, ніж неістот, напр.: Гулаку, Петру, Спасителю, пану, звірю і війську, лиху. Загалом у мові прижиттєвих першодруків П. О. Куліша флексію -ові, -еві відбито тільки в 3 -х назвах неістот (10 словоформ): куріневі, мирові, ридванові; у загальній назві пану - винятково -у.
Варіювання флексій іменника Бог, імовірно, зумовлено впливом конструкцій, близьких до фразеологічних, що проникли в живу мову, на зразок молитися Богу, слава Богу, єй (же) Богу, оддати душу Богу [15, с. 144]. Зауважимо, що в мові різних першодруків П. О. Куліша, зокрема, і в зразках фольклору, широко цитованому (й співаному) персонажами “Чорної ради”, можливі варіанти з ові, -еві та -у6. Записи діалектного мовлення - зберігаються в автора та в Українському діалектному фонофонді (Інститут української мови НАН України, м. Київ) - з території говірок, найближчих до місця народження П. О. Куліша (с. Макове, с. Клишки, с. Чапліївка Шосткинського р-ну, с. Слоут Глухівського р-ну), а також гов^рки хут. Мотронівка Борзнянського р-ну (див. виноску 2). Цифра в дужках показує кількість словоформ. "Наше діло Богові молитись, Спасителю христитись...” (із нар. пісні) (Ч.р. 32); "Спасибі Богу та мині, а господару ні... ” (Ч.р. 129); "Чи вже жъ дармо тая безщасна Україна Богові молила /.../ Чи вже жъ дармо вона Богові молила?” (з нар. пісні) (Ч.р. 190); "Скажи на милость Богу... ” (Ч.р. 362); "Дякувавъ Богові, що рідна его мати лежала вже въ домовині” (Ж.К. 299); "Да й за те слава Богу, що хочъ на кручу выбрався” (Ор. 13). - Правопис цитованих джерел збережено.
Важливо відзначити, що в мові прозових текстів, виданих за життя автора, виявлено 15 прикладів евфонії - чергування флексій -ові, -еві та -у, -ю, напр.:Кирилові Туру і Кирилу Турові, цареві Петру. З іншого боку, зафіксовано 7 конструкцій (одна з них тричленна), у яких відбито або тільки іменники з -ові, -еві, або тільки з -у, -ю, напр.: батькові Пугачові і пану гетьману.
Епістолярій П. О. Куліша 40-50-х рр. підтверджує обидві флексії, однак нову флексію -ові, -еві значно ширше репрезентують листи 50-х рр.У листах 40-х рр. на 5 словоформ з -ові, -еві (Господеві, добродієві, Ханенкові, чоловікові, Юзефовичові) припадає 11 з -у, -ю (братчику, грішнику, пану, Судденку), а вже листи 50-хрр., за винятком одиничного брату й конструкцій на зразок слава Богу, відбивають іменники на - ові, -еві, серед яких зафіксовано 2 назви неістот - журналові, кожухові [10]. Крім того, лист 1848 р. засвідчує накладання флексії -у - нашому брату, чоловічку простому[10, I, с. 226], а пізніший лист 1853 р., навпаки, - один приклад евфонії: паничеві Оксаку[10, II, с. 78]. За спостереженнями П. Д. Тимошенка, у мові поезій Т. Г. Шевченка назви неживих предметів фіксуються рідко, а назви людей, здавна вживані в українській народній мові, незалежно від умов віршування, за невеликими винятками, мають закінчення -ові, -еві, як і в основних південних говірках [15, с. 144-145]. Припускаємо, що в 50-х рр. П. О. Куліш, уважаючи питоме діалектне оточення Т. Г. Шевченка взірцевим, міг свідомо зазнати впливу мови поета, віддавши перевагу закінченню -ові, -еві в епістолярії й поширивши його у художніх текстах.
Одна з флексій місц. відмінка - -ові, -еві, перенесена з давального, найбільш поширена в південно-західному наріччі, менше - у південно-східному і найменше - у північному. У мові прижиттєвих першодруків П. О. Куліша флексію -ові, -еві на тлі словоформ з -і, -у відбито тільки в 21-му іменникові в текстах 1857 та 1868 рр., напр.: на гетьманові, у порядкові, по світові. Листи П. О. Куліша 40-50-х рр. підтверджують -ові в 3-х формах місц. відм. - у мізкові, на тротуарові, по шляхові [10, II, с. 78]. На підставі поетичної мови неприжиттєвого видання 1909 р. не здійснювався підрахунок словоформ з -ові, -еві та -у, оскільки їхній ужиток тут значною мірою підпорядкований ритмічним законам віршування. Відзначимо тільки, що і в цьому тексті відбито іменники з -ові: у дав. відм. - Богові (М.Б. 24, 53, 173), козакові (М.Б. 111), ляхові (М.Б. 121), манастиреві (М.Б. 141), султанові (М.Б. 61), Юрові (М.Б. 31); у місц. відм. - на учинкові (М.Б. 61).
П. Д. Тимошенко спостеріг, що зак. -ові, -еві в місц. відм. є досить поширеним у поезії та прозі Т. Шевченка [15, с. 151]. В опорі на свідчення діалектних джерел припускаємо, що за часів П. О. Куліша у східнополіських говірках у формах дав. та місц. відмінків флексія -ові, -еві була маловідомою, однак її пріоритетність у дав. відм. у прижиттєвих прозових першодруках, імовірно, відповідає спеціальній мовній настанові письменника. Щодо форм місц. відмінка, то хоча П. О. Куліш не оминав нової флексії, однак надавав перевагу одній із рис локального мовного довкілля.
Подальше спостереження над мовою першодруків П. О. Куліша дозволить створити цілісну працю про ідіолект письменника та визначити його роль в розвиткові нової української літературної мови.
Список використаних джерел
1. Атлас української мови: у 3 т. К.: Наук. думка, 1984-2001. Т. I: Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі. 1984. 498 с.
2. Бевзенко С. П. Історична морфологія української мови. Нариси із словозміни та словотвору / С. П. Бевзенко. Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1960. 416 с.
3. Гладкий П. Д. Говірка села Блиставиці Гостомельського району на Київщині / П. Д. Гладкий // Український діалектологічний збірник. Кн. 1. К., 1928. С. 93-141.
4. Говори української мови: збірник текстів / [уклад. С. Ф. Довгопол, А. М. Залеський, Н. П. Прилипко]. К.: Наук. думка, 1977. 590 с.
5. Гринченко Б. Д. Этнографические материалы, собранные въ Черниговской и сосЬднихъ съ ней губернияхъ / Б. Д. Гринченко. Вып. 1. Черниговъ, 1895. С. 80-296.
6. Гриценко П. Ю. Ідіолект і текст / П. Ю. Гриценко // Лінгвостилістика: об'єкт - стиль, мета - оцінка: збірник наукових праць. К.: Наук. думка, 2007. С. 16-43.
7. Должикова Т. І. Мовна особистість Пантелеймона Куліша: дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 “Українська мова” / Т. І. Должикова. К., 2003. 187 с.
8. Жилко Ф. Т. Нариси з діалектології української мови / Ф. Т. Жилко. [2-ге вид., перероблене]. К.: Рад. школа, 1966. 308 с.
9. Кулиш П. А. Записки о Южной Руси: у 2 т. / П. А. Кулиш. К., 1994. Т. 1. С. 43-63.
10. Куліш П. Повне зібрання творів. Листи / Пантелеймон Куліш; [упор., комент. Олесь Федорук]. К.: Критика, 2005. Т. I: 1841-1850. 648 с. ; Т. II: 1850-1856. 672 с.
11. Курило О. Б. Фонетичні та деякі морфологічні особливості села Хоробричів / О. Б. Курило // Збірник історико-філологічного відділу Всеукраїнської академії наук: праці етнографічної комісії. К., 1924. № 21. 111 с.
12. Матвіяс І. Г. Діалектна основа мови в творах Пантелеймона Куліша / І. Г. Матвіяс // Українська мова. 2008. № 1. С. 95-99.
13. Нахлік Є. К. Пантелемон Куліш: Особистість, письменник, мислитель: наукова монографія: у 2 т. / Є. К. Нахлік ; НАН України. Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Вип. 11 / 12 ; Міжнародний фонд Пантелеймона Куліша. К.: Український письменник, 2007. (Серія “Літературознавчі студії”). Т. 2: Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша. Вип. 12. 462 с.
14. Самійленко С. П. Нариси з історичної морфології української мови / С. П. Самійленко. К.: Рад. школа, 1964, 1970. Ч. I. 1964. 234 с.
15. Тимошенко П. Д. Морфологічні риси мови творів Шевченка (Іменник) / П. Д. Тимошенко // Збірник праць XV наукової шевченківської конференції. К.: Наук. думка, 1968. С. 133-162.
16. Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мови / Ю. Шевельов. Львів - Нью-Йорк: Наук. т-во ім. Шевченка, Українознавча бібліотека НТШ, 1996. 192 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.
реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в англійській мові. Творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Виявлення продуктивних словотворчих моделей іменників.
курсовая работа [63,4 K], добавлен 18.01.2014Іменники, що мають лише форми однини, є іменниками singularia tantum, іменники, що мають лише форми множини, є іменниками pluralia tantum. Встановлення особливостей іменників множинностi та їх існування і функціонування в сучасній українській мові.
дипломная работа [89,8 K], добавлен 27.06.2008Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012Іменник як частина мови, його значення та основні морфологічні ознаки. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини. Які категорії числа має іменник. Поняття про особливості вживання іменників, що мають форму тільки однини чи множини.
презентация [1,1 M], добавлен 20.04.2015Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.
реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.
контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010Виявлення словотвірної спроможності іменників назв овочів, фруктів і злакових культур, а також структурної й семантичної типології відсубстантивних утворень в українській мові. Способи деривації, дериваційні форманти та їх продуктивність у словотворі.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 11.05.2011Характеристика повних та коротких форм прикметників. Вираження синтетичними та аналітичними формами вищої і найвищої ступенів порівняння; порушення літературних норм їх вживання. Поняття присвійних, присвійно-відносних та відносних прикметників.
презентация [549,1 K], добавлен 06.11.2013Загальна характеристика граматичної категорії як ряду співвідносних граматичних значень, виражених в певній системі співвідносних граматичних форм. Дослідження категорій роду, числа і відмінка як граматичних категорій іменника в англійській мові.
контрольная работа [52,2 K], добавлен 19.06.2014Частини мови: самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); вигуки і звуконаслідування. Назви загальні та власні. Конкретні і абстрактні, збірні, речовинні іменники, відмінки іменників. Морфологічний розбір іменників. Прикметники та їх розряди.
учебное пособие [59,9 K], добавлен 28.10.2009Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.
курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.
автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012П’єса М. Куліша "Мина Мазайло" - сатира на міщанство, критика будь-якої національної упередженості від українського націоналізму до великоросійського шовінізму. Ознаки українця у комедії. Розкриття багатства, своєрідності і неповторності української мови.
презентация [645,1 K], добавлен 20.01.2013Слова категорії стану в англійській мові, способи їх утворення та функції, форми перекладу. Практичний аналіз речень, дібраних з матеріалів суспільно-політичної спрямованості, у яких представлені категорії активного та пасивного стану англійської мови.
научная работа [329,1 K], добавлен 11.11.2015Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014Визначення поняття науково-технічного тексту. Характеристика лінгвістичних особливостей НТТ. Аналіз граматичних та синтаксичних особливостей перекладу з німецької на українську мову. Виявлення особливостей поняття науково-технічного тексту та дискурсу.
статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017
