Міфологія у фразеологічній рефлексії: проблеми кодування і декодування

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

На будь-якому етапі розвитку суспільства безпосереднім «супутником» та «керманичем» людської діяльності виступає світогляд як комплекс уявлень людини про світ, її переконань, ідей, духовних цінностей та почуттів, що формують принципи життєвої позиції. Серед історичних типів світогляду міфологічне мислення репрезентує найдавнішу форму суспільного пізнання. І, якщо сучасна людина мислить поняттями та судженнями, то первісне мислення не знає абстрактних понять, а базується на міфологічних образах [1, с. 24].

Зміна світоглядних парадигм в історії людства відбивається не лише у результатах людської діяльності, а й «карбується» тією чи іншою мірою у її мовній свідомості. Фразеологія як «''чорний ящик" історико-культурної інформації » [2, с. 9] постає певною ланкою мовної пам'яті, що акумулює діахронію осмислення та омовлення дійсності. Типологічний підхід до аналізу фразеологічного матеріалу різних мов виявляє досвід колективного осмислення певних явищ навколишньої дійсності, а також феномен індивідуально-національної рефлексії.

Актуальність роботи визначається важливістю урахування спільностей і відмінностей у фразеологічних картинах світу в сучасному контексті глобалізації та інтеграції культур як фактору успішності мовного посередництва та комунікації в цілому. Крім того, особливості декодування ідіом-алегорій релігійно-міфологічного походження залишаються недостатньо вивченими і дотепер.

Метою статті є вивчення особливостей відображення міфологічно-релігійної культури в англійських ідіомах. Об'єктом дослідження виступає англомовна ідіоматика міфологічного змісту; предметом - її етимологічні та семантичні характеристики.

Дослідженням поліаспектних питань фразеології присвячені численні праці зарубіжних та вітчизняних лінгвістів, серед яких A. Raichshtein, G. Knappe, H. Burger, R. Klappenbach, R. Glaser, В.В. Виноградов, В.Н. Комісаров, В.М. Телія, Є.А. Мартинкевич, Л.Ф. Дмитрієва, О.В. Кунін, С.Є. Кунцевич, Т.П. Клюкіна. Утім, фразеологія - це розділ лексикології, що фактично зародився та був всебічно досліджений на теренах саме вітчизняного мовознавства.

Факт належності англійської мови до західно-германської групи індоєвропейських мов зумовлює високу спорідненість фразеологічних фондів у межах цієї групи. Тим не менш, у фразеологічній картині світу кожної національної мови виокремлюють як загальнолюдські, так і ідіоетнічні ціннісні концепти, що обумовлено онтологічними факторами, з одного боку, та культурними традиціями народу, з іншого. Світ є єдиним для всіх народів, але досвід його пізнання є різним, адже у кожного народу є свої традиції та норми поведінки, і життя кожного народу протікає за певних природних умов, у певному соціальному мікрокліматі [3, с. 26].

Розширення соціокультурних контактів народів сприяє поступовій диверсифікації лексичних фондів мов, зокрема фразеології. Фразеологічними запозиченнями вважають ті одиниці іншокультурного походження, що прижилися на певному лінгвокультурному ґрунті у будь-якій мовній формі. Так, у певні періоди історичного розвитку джерелами поповнення фразеологічного фонду англійської мови ставали кельтська та германська міфологія, релігійна міфологія епохи античності, періоду експансії християнського вчення, а також міфологія інших народів світу.

Кельтський містицизм вважається першим етапом розвитку міфологічної культури в острівній ізольованій Британії - батьківщині оригінальної культової традиції друїдів. Ці давні служителі культу використовували в магічних цілях руни - знаки призначені для письма (так званий «рунічний алфавіт»), віщування та практикування магії.

Руни не лише уможливлювали читання в прямому сенсі цього слова - розпізнавання образів букв, складання їх в слова, а й «читання» майбутнього та долі. Розкидавши під молитву на шматку тканини палички з вирізаними на них рунічними символами, жрець брав навмання три палички і ворожив, читаючи знаки на них [4, с. 256]. Таким чином, англійське дієслово to read - читати у фразеологічних одиницях типу to read smb 's hand, to read smb 's mind, to read smb 's fortune, to read the cards, to read between the lines експлікує значення «вгадувати» за аналогією з нім. raten - відгадувати.

Англомовна фразеологія зберігає факти давніх римських інтервенцій на територію британських островів. Фразеологізми античності слугують прекрасним емоційним камертоном для передачі почуттів, емоцій та особистого ставлення учасників комунікації. Утім доцільність їх використання та вірність декодування передбачає обізнаність щодо джерел їх появи. Наприклад, за часів Стародавнього Риму в світлицях на стелі часто малювали троянду як нагадування присутнім на обіді, що сказане напідпитку (sub vino) має залишатися таємницею (sub rosa). Так, походження ідіоми under the rose пов'язують з трояндою - емблемою єгипетського бога Гарпократа, який в античній міфології вважався богом мовчання та таємниці. За одним із міфів Афродіта дала своєму синові Еросу троянду, а він передав її Гарпократу у обмін на те, що вчинки його матері та інших богів залишаться таємницею. Варто додати, що троянда й понині використовується як символ таємниці. Зокрема, гриф sub rosa у Сполучених Штатах застосовується до операцій секретних спецслужб країни.

Появу фразеологізмів to rest (sit) in one's laurels, to gain laurels та to look to one's laurels пов'язують з міфом про закоханого бога Аполлона та німфу Дафну, яка перетворилась на лавр, щойно Аполлон наблизився до неї. З метою ніколи не розлучатися з коханою, бог відрізав гілку лавру і став носити її як вінок, проголосивши дерево священним. З часом лавр набув культової символіки, адже саме лавровим вінком вшановували переможців Олімпійських ігор.

Значну долю в англійській мові становить група фразеологізмів античного походження з міфологемами ономастичного характеру, серед яких передусім виокремлюється група антропонімів. Образи героїв, царів чи богів, до яких вони реферують, уособлюють певні людські риси характеру або звички, як-от: Bacchus has drowned more men than Neptune - Бахус втопив більше людей, ніж море; bed of Procrustes - Прокрустове ложе; to have the Midas touch - мати здібність приводити до фінансового успіху всі проекти і починання; Achilles ' Heel - Ахіллесова п 'ята; as rich as Croesus - багатий (як Крез); Gorgon/Medusa - зла жінка [5].

Ідіоми топонімічного характеру символізують життєві обставини, в яких опинилася людина: Between Scylla and Charybdis - між Сциллою та Харібдою; Stygian Darkness - пекельна темрява; Elysium fields - рай; a labyrinth - складна ситуація [5], хоча й зустрічаються випадки непрямої референції. Так, наприклад сталий вираз sword of Damocles реферує не стільки до самого античного героя Дамокла як уособлення людських вад, скільки до самої ситуації постійної небезпеки, що завжди присутня, незважаючи на зовні безтурботне життя.

У V ст. н. е. територія сучасного Сполученого Королівства почала поступово заселятися германськими племенами - англами, саксами та ютами разом з багатьма іншими племенами, яких було частково витіснено з материка [6, с. 29]. Вони принесли з собою власні вірування, казки, міфи, легенди, перекази, які згодом укорінилися в британській лінгвокультурі.

Англи, сакси та юти були язичниками, що поклонялися сонцю і місяцю, морю і дереву, а також іншим природним божествам. Культ богів був настільки популяризований у германських племен, що низка божественних імен «закарбувалася» у календарних іменуваннях, які використовуються й понині. Так, в англомовних назвах днів тижня фігурують імена бога темряви Ту або Туеско, бога війни Водана (Одіна), бога-громовержця Тонараза (сканд. Thorr, герм. Donar), а також ім'я богині любові, родючості та врожаю Фреї. Спільні елементи германської міфології об'єктивують міжмовні паралелі:

Таблиця 1