Особливості фонетичної асиміляції англіцизмів у сучасній українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

особливості фонетичної асиміляції англіцизмів у сучасній українській мові

Ольга Петришин, старший викладач кафедри практики англійської мови Олександра Лужецька, старший викладач кафедри практики англійської мови Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Ольга Петришин, старший преподаватель кафедры практики английского языка

Александра Лужецкая, старший преподаватель кафедры практики английского языка

ОСОБЕННОСТИ ФОНЕТИЧЕСКОЙ АССИМИЛЯЦИИ АНГЛИЦИЗМОВ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ

Статья содержит анализ ассимиляции заимствований из английского языка в современном украинском языке. Актуальность этого вопроса обусловлена растущим интересом к языковым заимствованиям, и процессом их функционирования в новых условиях системы языка - реципиента. Новизна разведки заключается в исследовании заимствований последних десятилетий, которые не получили достаточного лингвистического изучения.

Olga Petryshyn, Senior Lecturer of Pactice English Department Alexandra Luzhetska, Senior Lecturer of Practice English Department Drohobych State Pedagogical University by I. Franko

THE PECULIARITIES OF PHONETIC ASSIMILATION OF ANGLICISMS IN THE MODERN UKRAINIAN LANGUAGE

The articlefocuses on the assimilation of English borrowings in the modern Ukrainian language. The actuality of this is determined by an increasing interest in loan-words from English and processes of their functioning in the system of the recipient language. The peculiarities of phonetic assimilation of the latest English borrowings have been taken into consideration in the given article (investigation).

Постановка проблеми

У сучасній українській мові активно відбуваються об'єктивні зміни в її лексичному складі, пов'язані, зокрема, з новітніми англомовними запозиченнями (новими лексемами або новими значеннями та їх засвоєнням).

Сьогодні англійська мова продовжує значною мірою впливати на українську, і у XXI ст. англіцизми систематично поповнюють вітчизняний словниковий склад. Процес освоєння запозичених лексичних одиниць є результатом тісної взаємодії фонетичних, граматичних і семантичних систем “мови-донора” і “мови- реципієнта”. Оскільки фонетичні, граматичні та інші явища в системах різних мов не збігаються, при переході в запозичувану мову іншомовні слова зазнають необхідної обробки, пристосовуючись до її норм і законів, тобто відбувається адаптація слова до фонологічної системи мови-реципієнта.

У сучасній соціолінгвістиці простежується яскраво виражена тенденція до вивчення міжмовної комунікації як джерела запозичень у різних мовах: в українській (дослідники Б. Ажнюк, Д. Баранник, Н. Диб'як, Ю. Жлуктенко, Т Кияк, Л. Мацько, О. Стишов) та англійській (науковці В. Hansen, Н. Hitchings, А. Stanforth, S. Thomson). Питання мовного запозичення набули особливої актуальності у зв'язку з активними розробками різноманітних аспектів взаємодії мов і культур. Більшість сучасних лінгвістів наголошують, що запозичені слова - а) мовна універсалія (Е. Володарська, Л. Кислюк, В. Ярцева, К. Gibson); б) закономірність, притаманна всім або більшості мов світу (О. Ахманова). Наявність запозиченої лексики в будь-якій мові обов'язкова, що зумовлено як позалінгвальними факторами, так і власне природою мови як цілісної системи.

Останнім часом увага численних науковців зосереджена на дослідженні лексичних запозичень з англійської мови, які називають англізмами (Б. Ажнюк, О. Юферева), або англіцизмами (А. Дьяков, А. Міщенко, Л. Архипенко).

Вивчення англомовних запозичень особливо активізувалося в мовознавстві протягом останнього десятиріччя і торкалося переважно виявлення тематичних груп досліджуваної лексики, переважно термінологічної (С. Федоровець, Ю. Безрукова, А. Наумовець, О. Бершов, О. Стиглов, О. Махньова, Л. Кислюк та ін.).

Незважаючи на широкий спектр досліджень із цієї проблеми, і сьогодні дискусійним залишається з'ясування особливостей асиміляції запозиченої лексики у мові-реципієнті.

Актуальність запропонованої розвідки зумовлена загальною тенденцією до комплексного дослідження власне процесів контактування мов як об'єкта наукових інтересів соціолінгвістів у сучасному мовознавстві, а також результатів цих взаємодій, одним із яких є запозичення.

З огляду на таку постановку проблеми актуалізується вивчення англіцизмів в українській мові та процесів асиміляції, адаптації, пристосування й використання запозичень у мові- реципієнті.

Мета нашої статті - визначення загальних тенденцій асиміляції англомовних запозичень у сучасній українській мові.

Об'єктом розвідки є англійські запозичення в українській мові (90-х років ХХ-го ст. - початку XXI ст.), зафіксовані у словниках та вживані у засобах масової інформації.

Предмет статті становлять процеси фонетико-графічної асиміляції, граматичної адаптації, семантичного пристосування та функціонально-стилістичного використання англійських запозичень в українській мові (90-х років ХХ-го ст. - початку XXI ст.).

Як відомо, необхідною умовою запозичення іншомовних слів вважається наявність контакту мови-реципієнта з мовою-донором. Слід зазначити, що з розвитком електронних технологій в умовах зростаючої міжкультурної комунікації процес запозичення відбувається все інтенсивніше. На відміну від лексичного проникнення, запозичення, на думку В.В. Мартинова, “передбачає як необхідну умову культурний вплив і експорт-імпорт реалій (нові знаряддя та засоби виробництва, нові поняття суспільного життя)” [13].

Процес запозичення включає перехід лексем з однієї мови в іншу, проте лінгвісти враховують не лише можливість проникнення в рідну мову іншомовного слова, а й характер запозичення на фонетичному, граматичному та лексико-семантичному рівнях (В. Аристова, Л. Крисін, Д. Лотте, В. Ярцева).

Для сучасної української мови характерне стрімке збільшення абсолютної кількості англіцизмів та їх відносної частки серед інших чужомовних запозичень. Інтенсифікацію запозичення новітніх англіцизмів зумовлюють передусім позамовні чинники: 1) суспільно- політичні та економічні перетворення в Україні, її відкритість та інтеграція в міжнародні структури, долучення до культурних та інформаційних процесів; 2) потужніший (порівняно з попередніми періодами) англо-американський вплив на Україну та інші держави світу; 3) надзвичайне прискорення інформаційних процесів з появою міжнародних телекомунікаційних мереж, посиленням небувалого впливу мас-медіа та реклами, порівняно з попередніми історичними періодами.

Дослідниця І. Скорейко-Свірська до мовних чинників, що сприяють активізації запозичень, відносить: 1) потреби синхронного узгодження української мови на її номінаційно-лексичному рівні (мовної картини світу) з її поняттєвою системою; 2) авторитетний міжнародний статус англійської мови у світі і нестабільність української мови у власній державі; 3) відсутність вітчизняних лексем для найменувань нових понять, запозичених із зарубіжної дійсності, а також обмежений час для номінативних процесів української мови на тлі тенденції до універсалізації й інтернаціоналізації словникового складу сучасних мов; 4) наявність словотвірного, граматичного та лексико-семантичного потенціалу для освоєння українською мовою запозичуваних англіцизмів [16].

Сьогодні основним способом запозичення новітніх англіцизмів у систему української мови залишається прямий, безпосередній: англійська мова є мовою-донором у 80%, а мовою- посередницею - лише у 20% запозичень [15].

Запозичення відбувається як письмовим, так і усним шляхом. Специфікою цього процесу на сучасному етапі є надзвичайна стрімкість цього процесу, внаслідок чого новітні англіцизми фіксуються лексикографічно зі значним відставанням порівняно з їх фактичним входженням до загальномовного вжитку, чому сприяють засоби масової інформації, реклама тощо.

Запозичуючи слово, мова рідко засвоює його в тому вигляді, в якому воно існувало в мові- донорі. Упродовж вживання більша частина лексем, що приходять з інших мов (як правило, разом із запозиченням понять, реалій і т.д.), уподібнюються структурі мови-реципієнта. Поступово багато слів, асимільовані українською мовою, проникають до складу загальновживаної лексики й перестають сприйматися як іншомовні.

Під час освоєння запозичення зазнають різноманітних змін (фонетичних, морфологічних, семантичних), відповідно до законів розвитку української мови, її функціонально-стилістичним норм. Відмінності у звуковому складі, граматиці, семантико-словотворчих властивостях української мови й тих, звідки приходить слово, зумовлюють його поступову асиміляцію.

Упродовж асиміляції іншомовні слова пристосовуються до звукової системи української мови, підкоряються правилам вітчизняного словотвору та словозміни, втрачаючи, таким чином, риси свого неукраїнського походження.

Запозичення означають подальшу адаптацію і включення іншомовного слова чи його елемента до словникового складу мови-реципієнта.

У лінгвістичній літературі різними авторами виділено низку аспектів асиміляції.

Ми виокремимо такі аспекти асиміляції, як фонетичний, морфологічний (граматичний), графічний і семантичний.

Фонетична асиміляція полягає в тому, що при першому усному відтворенні слова мовою- реципієнтом відбувається заміщення його складових фонем англійської мови близькими їм за акустичними й артикуляційними характеристиками фонемами української мови. Така фонемна субституція завжди має місце при прямому запозиченні.

У багатьох запозичень фонетична асиміляція проявляється також у зміні складової й акцентної структур слова, тобто у можливому перенесенні поділу складів, зміні кількості складів, а також місця, сили, кількості та характеру наголосів.

Сутність графічної асиміляції - відтворення графічного вигляду запозиченої одиниці орфографічними засобами мови-реципієнта.

Морфологічна асиміляція передбачає перебудову морфемної структури слова. Як правило, морфологічно складне запозичене слово при переході в нову мову зазнає спрощення і сприймається в цій мові як просте і непохідне.

Семантична асиміляція - надзвичайно складний для аналізу аспект. Відомо, що будь- яка полісемічна мовна одиниця запозичується лише в одному з її значень. Саме це явище є основою семантичної асиміляції. Подальші зміни, що відбуваються в семантичній структурі запозиченої мовної одиниці, слід, найвірогідніше, визнати фактом розвитку значення певної одиниці в рамках нової мовної системи, а не ознакою асиміляції.

Запозичення значною мірою впливають на семантичну організацію лексикону мови- реципієнта, на зміну значень існуючих у ній одиниць [14].

Оскільки діакритичні знаки і невластиві українській мові поєднання звуків, що використовуються в англійській мові, суперечать нашим нормам вимови української мови і підтверджують іноземне походження слова, важливими критеріями дослідження запозичень вважають графічний і фонетичний. Два інші критерії - морфологічний та семантичний, на нашу думку, є другорядними, факультативними і можуть застосовуватися при неможливості з'ясувати походження слова за його фонетичним складом.

Методом суцільної вибірки з газетних та журнальних текстів україномовних періодичних видань, електронних словників нами були відібрані певні лексичні одиниці і класифіковані за двома показниками:

За ступенем асиміляції англіцизмів у сучасній українській мові (повністю асимільовані, частково асимільовані, неасимільовані);

За основними сферами вжитку англіцизмів у сучасній українській мові (культура, суспільно- політичне життя, повсякденне життя, науково- технічна сфера).

І.В. Арнольд за ступенем асиміляції поділяє запозичення на: І) повністю асимільовані - ті, що відповідають усім морфологічним, фонетичним і орфографічним нормам нашої мови і сприймаються як українські, а не іноземні слова: старт, раунд, трейлер, скотч, фініш, ринг, гол, айсберг, хол, тост, чек, лідер, спонсор, поло, сейф, шоу, радар, дайвінг, бампер, фен, ліга, саміт, секонд-хенд;

частково асимільовані, що залишилися іноземними за своєю вимовою, написанням або граматичними формами. У цю групу входить більшість розглядуваних нами англіцизмів. Вони існують у нашій мові порівняно недавно, і процес їх асиміляції триває.

У цій групі запозичень можна виокремити такі підгрупи:

а) запозичені слова, асимільовані граматично, яким властиві граматичні категорії роду, числа і відмінка: знамениті діджеї, просунутий денс, простий смайлик; за допомогою системи Блютус з'єднується все: мобільні телефони, ноутбуки, принтери, кондиціонери; якщо він не говорить, то відправляє SMS-ки всім підряд; лижі - це теж вид фітнесу;

б) запозичені слова, асимільовані графічно. Ця підгрупа досить велика і різноманітна та охоплює: 1) неологізми, написані українськими літерами: маршрут шопінг-марафону; ресторан системи фрі-фло суперагент-суперкіллер; нова онлайн- інтернет-гра; телевізійний бренд; бейс- джампінг; фрістайл; бойз-бенд; 2) одночасне використання в тексті (назвах) поєднання українських та англійських слів: звуки heavy metal; New-металева група; Іванушки International; USB-порт; VIP-персона; VIP-таксі; супер-VIP- запрошення; SP4-центр; UF-філкгр; 3) використання у слові букв латинського алфавіту і кирилиці: Тема в журналі “Найприкольніші fakmu”; Театр TPIADA; Телеканал Noстаїьгія;

III) неасимільовані, так звані варваризми (іншомовні слова або вирази, не до кінця освоєні запозичуваною мовою) і ксенізми (запозичені одиниці, що відображають специфіку побуту країни-донора) [12]. Ця група слів включає назви понять, пов'язаних із чужоземною національною культурою (наприклад, назви національного одягу, житла, музичних інструментів, звань, професій, чужоземної природи (назви тварин, рослин). Ці слова вживаються у міру потреби, особливо в художній літературі, для відтворення так званого “місцевого колориту” (фунт, пенс, клерк, бутси, пунш, сендвіч, янкі, блюз, джаз, бітлз, тауер, шейк, тустеп та інші).

Сюди також можна віднести слова, що входять в український текст у незмінному вигляді, тобто англійською мовою (іноді транскрибовані). В основному вони вживаються в рекламі, назвах компаній, друкованих видань, музичних груп тощо:

- у рекламі: Аромат Clinique Happy; Бальзам Daily Results Dry Ends Serum; Технологія Feria Color Booster; Туш Tripple Mascara; Помада Forever Lipcolor;

- у новинах: Будівля Empire State Building у Нью-Йорку; Навчання в Middleton Sea State University; Кращі спортсмени Iron World Club;

- у назвах агентств, компаній: General Motors; Northwest Airlines; Real Records; FIFA; NASA; Technogym; Universal Nutrition; Active Wear;

- у назвах журналів і газет: Forbs; The Times; Oil and Gas Journal; New York Times; Men's Health;

За сферами вжитку ми класифікуємо англіцизми на чотири тематичні групи: культура, економіка, суспільно-політичне життя, повсякденне життя, науково-технічна сфера. Найчисленнішу групу становить лексика з галузі “Економіка, банківська справа і фінанси”. Специфіку цієї тематичної групи вбачаємо в переважному входженні до неї частково детермінологізованих економічних, банківських та фінансових назв: мерчандайзинг, стайлінг, крос- курс, маркетинг, ф'ючерс, бонд, екю, дисконт- брокер, бренд-менеджер, джобер, трейдер, дилер, дистриб'ютор, фактор-компанія, офшор, бізнес- хол тощо.

Численну групу становлять запозичення, пов'язані зі сферою культури: бойз-бенд, рок, саундтрек, хіт; бестселер, трилер, продакшн, кастинг, рімейк, шоумен, екшин, блокбастер, ток- шоу, брейн-ринг, хай-фай, реаліті-шоу, свінгер, ді- джей, хіп-хоп, хіт, ремікс, топлес, кастинг.

У тематичній групі “Суспільно-політичне життя” ми простежили такі запозичення: кілер, фандрайзер, тендер, бебі-бум, прайм-рейт, саміт, екзит-пол, агента, стингер, грин-кард, дайджест, бізнес-вумен, бренд, брокер, дефолт, дилер, лізинг, де-маркетинг, бренд-менеджер, мерчандайзер, офіс, промоушн, ріелтер, спікер, спонсор, факс, експорт, крос-курс, стайлінг.

Науково-технічна сфера: банер, блог, браузер, десктоп, дорвей, інтерфейс, клік, ксерокс, лептоп, мікропроцесор, онлайн, офлайн, сервер, софтвер, спам, файл, хай-тек, еквалайзер.

Повсякденне життя:

а) У тематичній групі спорт виокремлюємо відносно велику кількість новітніх спортивних назв, які ще не зафіксовані лексикографічно, хоча ввійшли до слововжитку й часто використовуються засобами масової інформації у спортивних програмах, новинах, рекламі: армреслінг, бадмінтон, батерфляй, бейсбол, бокс, ватерполо, віндсерфінг, геймер, голкіпер, гольф, джоґінґ, кікбоксинг, крос, нокаут, овертайм, офсайд, пенальті, плей-офф, раунд, рефері, ринг, серфінг, сноуборд, софтбол, спаринг, стрітрейсинг, тайм, тобоган, трек, фальстарт, фол, форвард, фрістайл, шейпінг;

б) транспорт: скутер, спідвей, трейлер, маунтинбайк;

в) одяг: свінгер, смокінг, топлес, трузера;

г) продукти харчування: джус, чикен, сендвіч, біґ мак, тонік, фаст фуд, чіпси, фреш;

д) інші: вегетаріанець, дансинг, мейнстрім, рейтинг, сленг, спінінг, спрей, тінейджер, тюнер, фризер, хенд-мейд, хеппі енд, шопінг, андеграунд.

Тематична група “Комп'ютерна техніка і технології” налічує численні запозичення з англійської мови, що прийшли в українську останнім часом та зумовлені стрімким упровадженням у наше життя новітніх технологій, а також використанням широкими масами мовців комп'ютерної техніки, яка має переважно англомовні найменування: принтер, вінчестер, інтернет-провайдер, картридж, трафік, ноутбук, компакт-диск, сайт, файл, факс, чіп, мультимедіа, інтернет-сервер, тюнер, чипсет, директорія, флеш- пам ять, вірус, інтернет- провайдер, хакер, юзер, геймер, онлайн-магазин, компакт-диск, інтернет- картка, веб-камера та ін.

Такі новітні англіцизми швидко входять до загальномовного вжитку і детермінологізуються завдяки популяризації комп'ютерної техніки та послуг серед населення, створенню густої мережі магазинів, упровадженню комп'ютерів у навчання, широкому залученню нефахівців до використання комп'ютерів.

Розглядаючи відібраний лексичний матеріал із погляду асимільованості/неасимільованості, можна також виділити графічні особливості запозичених слів: а) написання слів англійською мовою (Fashion Show у стилі MTV); б) одночасне використання слів, написаних кирилицею і латиницею (PR-проект); в) використання у слові букв латинського алфавіту і кирилиці (Плюгава, Ма^им); г) написання англійських слів українськими літерами (билдінг, кіднепінг, бой енд герл).

Граматичне (морфологічне) засвоєння англійських запозичень виражається, наприклад, у тому, що нові іменники відмінюються як іменники (SMS-ки, лейбл / а / ом / и) і дієслова української мови (смоукати - смоукають - смоукали; дрінкати - дрінкають - дрінкали). Той факт, що в українській мові паралельно співіснують різні форми для позначення одного поняття (PR - піар - паблік рілейшнз), свідчить про те, що українська мова ще не “обрала” найбільш адекватну лексичну одиницю.

англійський український мова запозичення

Висновки

Унаслідок інтенсивних міжкультурних контактів, що відбуваються сьогодні на фоні розвитку швидкісних Інтернет-технологій, українська мова активно поповнюється новітніми англіцизмами. Високий коефіцієнт поширення англомовних запозичень серед носіїв української мови є закономірним результатом глобалізації, що підсилює вплив англійської мови на всі мови світу, в тому числі й на українську.

Асиміляція сучасних англіцизмів відбувається прискорено. На фонетичному рівні лише незначна кількість слів зберігає невластиві для звукового складу української мови звукосполучення. Засвоєння переважної частини новітніх англіцизмів здійснюється в сучасній українській мові в межах традиційно визначених аспектів - набування ними звукових, морфологічних і семантичних рис слів приймаючої мови-реципієнта.

Здійснений нами аналіз асиміляції англомовних запозичень у системі сучасної української мови підтвердив, що на фонографемному рівні найбільшою мірою, на відміну від граматичного та семантичного, проявляється національна специфіка мови-донора. Саме фонетичний і графічний “вигляди” запозиченого слова, особливо на початковій стадії асиміляції, демонструє його іншомовне походження. Також виявлено, що асимілятивна перебудова запозичень на фонографемному, граматичному та семантичному рівнях відбувається неоднаковими темпами. Найбільш швидко асиміляція здійснюється на рівні формальної асиміляції (фонографемний, граматичний рівень), значно довше - на рівні функціональної асиміляції (семантичний рівень).

Зазначимо також, що слова, запозичені писемним шляхом, зазнають менших змін у звуковому складі, ніж слова, запозичені усно. Однак процес їхньої асиміляції на фонетичному рівні є дещо уповільнений внаслідок упливу орфографії мови, з якої ці слова запозичені. Уплив іншомовної орфографії у процесі освоєння запозиченого слова є особливо відчутним; англійською й українською мовами існують значні відмінності у вимові та написанні.

Асиміляція запозичень є, по суті, основною формою існування запозиченої мовної одиниці в мові-реципієнті, оскільки визначає подальше функціонування цієї лексеми в мові та мовленні. Асимілятивні процеси сприяють подальшому функціонуванню запозичених лексичних одиниць у системі мови-реципієнта і включенню їх у парадигматичні та синтаксичні зв'язки з іншими лексичними одиницями.

Сьогодні не можна передбачити, чи вийдуть нові англіцизми з ужитку, не встигнувши закріпитися в українській мові, чи перестануть сприйматися в ній як чужорідні елементи і міцно увійдуть до її лексичної системи.

Література

1. Газета "Голос України". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. solos. com.ua

2. Газета "День". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www dav. kiev/uk

3. Газета "Дзеркало". - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: www.dt.ua

4. Газета "Критика ". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.krytyka.com/fiont content.php?idcat=35

5. Газета "Літературна Україна". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. litukraina. kiev. ua

6. Газета "Україна молода". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.umoloda.kiev.ua

7. Газета "Українська правда". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. pravdacomua/news/ 2013/10/2/6999093

8. Журнал "Віче". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.viche.info

9. Журнал "Всесвіт". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. vsesvit-joumal. com

10. Журнал "Дніпро". - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: www.dnipro-ukr.com.ua

11. Журнал "Кіно-театр". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ktm.ukma.kiev.ua

12. Журнал "Слово і час" (НАНУ). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.slovoichas.in.ua

13. Мартинов В.В. Мова в просторі та часі. До проблеми глоттогенезу слов 'ян. - 2е вид. - 2004. - 112 с.

14. Мухін С.Б. Співвідношення понять асиміляції та натуралізації запозичень / С.В. Мухін // Теорія і практика лексикологічних досліджень: Вісник МЛУ. - 2007. - Вип. 532. - C. 15 - 25.

15. Попова Н.О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. XX ст. - початок XXI ст.: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 /Н.О. Попова; Запоріз. держ. ун-т. - Запоріжжя, 2005. -19 с.

16. Скорейко-Свірська І. Загальні тенденції фонетико-графічної асиміляції науково-технічних термінів англомовного походження. - 2008. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// archive.nbuv. sov.ua/portal/natuml/vnulp/lJkr tenn/2008 620/l 7.pdf