Моделі аргументації у процесі навчання монологу-доказу німецькою мовою після англійської

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделі аргументації у процесі навчання монологу-доказу німецькою мовою після англійської

Наталія Скляренко

Анотації

У статті розглядається проблема навчання монологу-доказу німецькою мовою після англійської. Проаналізовано та відібрано чотири моделі аргументації монологів-доказів з різними комунікативно- мовленнєвими функціями. Досліджено засоби міжфразового зв'язку, характерні для монологу-доказу в німецькій та англійській мовах та наведено їх порівняльну характеристику.

Ключові слова: монолог-доказ, модель аргументації, комунікативно-мовленнєва функція, засоби міжфразового зв 'язку.

Табл. 4. Рис. 4. Літ. 5.

Наталья Скляренко, аспирантка кафедры методики преподавания иностранных языков монолог доказ німецький

Киевского национального лингвистического университета

МОДЕЛИ АРГУМЕНТАЦИИ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ МОНОЛОГУ-ДОКАЗАТЕЛЬСТВУ НА НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ ПОСЛЕ АНГЛИЙСКОГО

В статье рассматривается проблема обучения монологу-доказательству на немецком языке после английского. Проанализированы и отобраны четыре модели аргументации монологов-доказательств с разными коммуникативно-речевыми функциями. Исследованы средства межфразовой связи, характерные для монолога-доказательства в немецком и английском языках и представлена их сравнительная характеристика.

Ключевые слова: монолог-доказательство, модель аргументации, коммуникативно-речевая функция, средства межфразовой связи.

Natalia Sklyarenko, Postgraduate of Methods of Teaching Foreign Languages Department

Kyiv National Linguistic University

MODELS OF ARGUMENTATION IN TEACHING MONOLOGUE IN GERMAN AFTER ENGLISH

The question of teaching monologue-argumentation in German after English is considered in the article. Four monologue-argumentation models with different functions of speech communication are analysed. The linking words and phrases, characteristic for the monologue-argumentation in German and English are analysed and its comparison characteristic is represented.

Keywords: monologue-argumentation, model of argumentation, function of speech communication, linking words and phrases.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблема навчання монологічного мовлення (ММ) німецькою мовою після англійської на початковому ступені навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ) - є однією з актуальних проблем в методиці навчання іноземних мов (ІМ). Вона є складною та багатоаспектною, що пояснюється, перш за все, лінгвістичними особливостями німецької як другої іноземної (ІМ 2), а також психологічною і психолінгвістичною специфікою ММ, зокрема у ІМ 2. Згідно з Загальноєвропейськими рекомендаціями студенти мають оволодіти ІМ 2 в такій мірі, щоб вільно користуватися нею в різних загальнокультурних, академічних, публічних і професійних ситуаціях [2]. Очевидним є той факт, що за умови вивчення німецької мови (НМ) на базі англійської мови (АМ) при формуванні німецькомовної компетенції у ММ необхідно спиратися на вже сформовану компетенцію говоріння в АМ та на відповідні навчальні стратегії, якими студенти володіють свідомо або несвідомо.

Існує низка робіт, присвячених окремим питанням методики навчання ІМ 2, зокрема, читання та інших видів комунікативної діяльності (М.В. Баришніков, 2003; Н.М. Топтигіна, 2004; Б. Хуфайзен (B. Hufeisen), 1994; Г. Нойнер (G. Neuner), 2003), з'ясування психолінгвістичних закономірностей навчання ІМ 2 (І.Л. Бім, 2001; Б.А. Лапідус, 1980), дослідження міжмовної інтерференції (Є.М. Верещагін, 1968; П.В. Лушин, 1983) та ін.

Запропоновані підходи і методики дозволяють якісно покращити формування окремих компетенцій в ІМ 2. Однак найменш розробленими є питання, присвячені навчанню усного мовлення взагалі та ММ зокрема. Тому пошук ефективних шляхів навчання ММ в процесі вивчення ІМ 2 є однією з актуальних областей методичних досліджень.

Метою цієї статті є розгляд та аналіз робіт, присвячених навчанню ММ, зокрема його лінгвістичним засадам, а також аналіз та відбір моделей аргументації монологів-доказів та порівняльна характеристика засобів міжфразового зв'язку в німецькій та англійській мовах.

Іншомовне ММ досліджується в роботах багатьох методистів (Н.Ф. Бориско, В.А. Бухбіндер, П. Запорожченко, Ю.І. Пассова, В.С. Пащук, Л. Скалкіна, W. Littlewood, A. Steeven та ін.). Аналіз наукових джерел показав, що існують різні підходи до визначення лінгвістичної природи монологу, насамперед до вирішення питання класифікації продуктів ММ - монологів. Існують класифікації з позицій комунікативно- функціонального та змістовно-функціонального підходу, за домінуючою композиційно- мовленнєвою формою, а також на основі ознак внутрішньої вмотивованості висловлювання. На жаль, більшість авторів орієнтуються на різні критерії класифікації монологічних висловлювань. Ми дотримуємося класифікації німецького науковця Гунтера Вайзе, який, відповідно до комунікативно-функціонального підходу за домінуючим комунікативним наміром інформативності, розрізняє всі композиційно- мовленнєві форми на складні та прості. Складні комунікативно-мовленнєві форми складаються в свою чергу з простих. Так першою комунікативно-мовленнєвою формою він називає опис, до складу якої входять: дефініція, характеристика, порівняння, пояснення, узагальнення. Другою комунікативно- мовленнєвою формою є повідомлення та його форми: твердження, свідчення, узагальнення. До третьої комунікативно-мовленнєвої форми він відносить коментар з його складовими: припущення, схвалення, сумнів, відхилення. Останньою складною комунікативно- мовленнєвою формою є міркування, яке складається з простих форм: доказу, висновку, протиставлення тощо [5, 85].

В нашому дослідженні ми зупинимось на аналізі та відборі моделей аргументації монологів- доказів та порівнянній характеристиці засобів міжфразового зв'язку в німецькій та англійській мовах. Вибір саме цього типу монологічного висловлювання зумовлений потребами реальної комунікації в сучасному світі, його значенням і великою роллю в студентському і майбутньому професійному житті.

Слідом за Н.Ф. Бориско ми відмічаємо, що монолог-міркування відрізняється від інших форм ММ тим, що для нього є характерною проблема або проблемне питання [1]. Метою монологу- міркування є вміння співрозмовника не лише передавати отриману інформацію, а й систематизувати отримані знання, приймати рішення щодо розв'язання проблеми, обмірковуючи всі можливі наслідки, обґрунтовуючи свій вибір або дії, логічно і зв'язно пояснювати хід свого мислення, охарактеризувати проблему, предмет, явище.

Основною та найбільш частотною простою формою монологу-міркування є доказ. Так як монолог-доказ передбачає використання різних засобів аргументації, ми звернулись до роботи Гельмута Гайснера (H. GeiRner), який розробив так звану "техніку п'яти кроків" [4].

"Техніка п' яти кроків" - це своєрідній розумовий план, який допомагає побудувати упорядковану та цілеспрямовану аргументацію. Вона дозволяє всього за п'ять кроків створити коротку, логічну, структуровану та цілеспрямовану аргументацію.

Перевага цієї техніки полягає в тому, що з її допомогою можна дуже просто, чітко та ясно навчитися аргументувати свою позицію і дуже швидко висловлювати її суть. Вона також допомагає слухачеві розуміти та швидко сприймати суть справи. Існують різні види цієї техніки, але всі вони складаються, перш за все, з трьох основних частин: вступу, основної частини

підсумків. У вступі формулюється проблема, підкреслюється її важливість та за потребою привертається увага співрозмовника до необхідності її вирішення. Основна частина, яка складається з трьох кроків, слугує власне для обґрунтвання, наприклад, завдяки протиставленню аргументів та контраргументів, які будують основу для власної точки зору Цей процес побудови трьох кроків аргументації детальніше розглянемо нижче. У підсумках робляться висновки, а співрозмовник, в разі необхідності, спонукається до певних дій.

Г Гайснер виділяє сім моделей аргументації, які можна співвіднести з домінуючими комунікативно-мовленнєвими функціями, які виконує монолог-доказ. Оскільки нашим завданням є навчити студентів: реалізовувати комунікативний намір адекватно завданню та умовам спілкування і будувати висловлювання відповідно до комунікативно-мовленнєвої функції монологу-доказу, то ми вважаємо, що студентів слід вчити продукувати монологи-докази з такими домінуючими комунікативно-мовленнєвими функціями: 1) опис, 2) переконання, 3) протиставлення та 4) оцінювання.

Таблиця 1

Засоби міжфразового зв'язку для реалізації "логічної4' моделі аргументації

Із семи запропонованих Г. Гайснером моделей аргументації ми розглянемо логіко-композиційну будову лише чотирьох моделей ("логічної", "лінійної", "альтернативної" та "компромісної"), їх провідні комунікативно-мовленнєві функції та проілюструємо їх використання на прикладі монологів-доказів, створених на основі роману сучасного швейцарського письменника Патріка Зюскінда "Парфумер".

Вибір тільки чотирьох (простіших) моделей аргументації зумовлений тим, що предметом нашого дослідження є навчання студентів ММ третього курсу, які вивчали НМ тільки протягом двох семестрів. Інші моделі, запропоновані Г. Гайснером, як більш складні, можна використовувати на наступних ступенях навчання. Обрані ж чотири моделі презентують практично всі домінуючі комунікативно-мовленнєві функції: "логічна" - описову функцію, "лінійна"- функцію переконання, "альтернативна" - функцію протиставлення, а "компромісна" - функцію оцінювання.

Розглянемо докладніше відібрані чотири моделі аргументації та їх типові засоби міжфразового зв'язку, які відібрано за критерієм "наявність аналогів в обох мовах".

1. Перша модель, яку виділяє Г. Гайснер, і яку ми пропонуємо для навчання монологу-доказу, називається "логічна" модель. Вона характеризується тим, що має просту логіко- композиційну побудову: I - вступ, де формулюється предмет монологічного висловлювання типу "опис" та комунікативний намір (крок 1); II основна частина, де розкривається предмет висловлювання, уточнюються та деталізуються висловлювання за допомогою відповідних лексико-граматичних засобів (кроки 2-3-4) та III кінцева підсумкова частина, яка завершує висловлювання (крок 5). Основна частина складається з трьох аргументів. Найсильніший аргумент має стояти в самому кінці, щоб аргументація була переконливішою. Провідною комунікативно-мовленнєвою функцією "логічної моделі" є описова функція. Схематично цю модель можна представити таким чином.

В таблиці 1 наведена порівняльна характеристика типових засобів міжфразового зв'язку, характерних для "логічної" моделі аргументації в англійській та німецькій мовах.

Наведемо приклад: Доведіть, що запахи відіграють в житті Гренуя велику роль - Beweisen Sie, dass Genche in Grenouilles Leben eine groЯe Rolle spielen.

Die Geruche sind der Lebensinhalt Grenouilles. Erstens beginnt er schon vom Tag seiner Geburt, jeden eingeatmeten Geruch in seinem Gehirn abzuspeichern. Zweitens ist sein Geruchssinn derart ausgepragt, dass er sich selbst im Dunkeln zurechtfindet und seiner Nase mehr vertraut, als seinen Augen. Drittens sind diese Geruche das einzige, was in Grenouilles Leben Gefuhle hervorruft, wahrend korperliche und seelische Leiden keine Emotionen hervorrufen. Deshalb lasst sich folgern, dass er alle Geruche beherrschen will, merkt jedoch nicht, dass die Geruche ihn beherrschen. ware, wenn irgendwann jemand ihm das gesagt hatte? Daraus wird klar, dass Jean-Baptiste Grenouille ein Nichts ist und mit dem Geruch der anderen kann er auch ein Gott werden aber wenn

Таблиця 2.

Засоби міжфразового зв'язку для реалізації "лінійної" моделі аргументації

2. Друга модель, яка має назву "лінійна", характеризується тим, що досягнення мети відбувається не за допомогою послідовних, незалежних один від одного аргументів, а за допомогою логічної або темпоральної послідовності аргументів. Провідною комунікативно-мовленнєвою функцією цієї моделі є функція переконання. До вмінь продукування монологу-доказу з елементами переконання входять уміння впливати на слухача логічним шляхом (міркувати, доводити), що в свою чергу реалізують вміння реалізовувати комунікативний намір адекватно завданню та умовам спілкування. Що стосується логіко-композиційної побудови, монолог-доказ з функцією переконання складається зі І - вступу, де формулюється вихідна теза (крок 1); ІІ - основної частини, де пропонуються аргументи, доводиться теза; теза ілюструється прикладами, висловлювання уточнюється за допомогою причинно-наслідкових зв'язків (кроки 2-3-4); ІІІ - заключної частини, де формулюються висновки (крок 5). Схематично цю модель можна представити таким чином.

В таблиці 2 наведена порівняльна характеристика типових засобів міжфразового зв' язку, характерних для "лінійної" моделі аргументації в англійській та німецькій мовах.

Наведемо приклад: Ким є Жан-Батіст Гренуй: нічим, людиною або Богом?

Аргументуйте свою точку зору. - Ist Jean- Baptiste Grenouille ein Nichts, eine Person oder der Gott? Argumentieren Sie Ihre Meinung.

Ich meine, (der Sachverhalt ist so) dass Jean- Baptiste Grenouille sehr begabt ist aber seine Begabung bleibt immer unbemerkt. Und ich glaube, dass im ersten Teil des Romans das standig bestatigt wird. Dabei ist besonders zu beachten, dass seine gute Arbeit, seine Genialitat nie erkannt wird. Es ist hier zu uberlegen, was geschehen irgendwann jemand ihm uber seine Begabung gesagt hatte, konnte er auch eine Person sein.

3. Наступна модель аргументації - "альтернативна". Домінуючою комунікативно- мовленнєвою функцією цієї моделі є функція протиставлення. Для цієї моделі характерне протиставлення двох протилежних поглядів різних людей. Логіко-композиційна побудова цієї моделі наступна: І - представлення однієї точки зору та її об'єктивне обґрунтування (кроки 1-2); ІІ - представлення іншої точки зору з об'єктивним обґрунтуванням (кроки 3-4); ІІІ - підведення підсумків, висловлення власної точки зору з урахуванням двох попередніх (крок 5). Схематично цю модель можна представити таким чином.

В таблиці 3 наведена порівняльна характеристика типових засобів міжфразового зв'язку, характерних для "альтернативної" моделі аргументації в англійській та німецькій мовах.

Наведемо приклад: Чому Гренуя в романі названо самотнім кліщем? Що спільного має Гренуй з кліщем? - Warum wird Grenouille im Roman eine einsame Zecke genannt? Was hat Grenouille mit einer Zecke gemeinsam?

Der Autor mochte mit diesem Buch zeigen, wie schwer es ist seinen Platz in der Gesellschaft zu finden, wenn man nicht so ist wie ihre Mitglieder. Er weis darauf hin, dass Grenouilles auflere Erscheinung ziemlich unauffallig ist und er keinen eigenen Korperduft hat. Auf der anderen Seite betont der Autor, dass man den Willen benotigt, um sich in die jeweilige Gesellschaft einzugliedern und sich ihren Ansichten, Werten und Normen anzupassen. Als Begrundung dafur fuhrt er an, dass Grenouille durch seinen auflerordentlich widerstandsfahigen und genugsamen Korper alle Krankheiten und Unmenschlichkeiten uberlebt. Deswegen muss man wohl sagen, dass obwohl es ganz schwierig fur eine ungewohnliche Person ist, sich im Leben zu verwirklichen, soil man nie kapitulieren.

Домінуючою комунікативно-мовленнєвою функцією цієї моделі є оціночна функція. Модель компромісу має наступну логіко- композиційну будову: І - пред'явлення двох різних точок зору (кроки 1-2); ІІ - власна точка зору, що виокремлює та підкреслює спільне цих двох позицій (крок 3); визначення проблеми (крок 4) та ІІІ - шляхи її вирішення (крок 5). Схематично цю модель можна представити таким чином.

В таблиці 4 наведена порівняльна характеристика типових засобів міжфразового зв'язку, характерних для "компромісної" моделі аргументації в англійській та німецькій мовах.

4. "Компромісна" модель розглядає дві протилежні точки зору, протиставляє або порівнює їх з метою виявлення спільних рис цих позицій та вирішення проблеми, яке б задовольняло обидві

Рис. 4. "Компромісна" модель аргументації

Наведемо приклад: Ким є Гренуй: вбивцею чи жертвою? - Ist Grenouille ein Morder oder ein Opfer?

Einerseits ist Grenouille ein herzloser Morder, dessen einziges wirkliches Gefuhl der Haas ist. Er empfindet nichts dabei, wenn er einen Menschen umbringt, kein Mitgefuhl, keine Trauer und kein Mitleid. Andererseits kann er solche Gefuhle nicht empfinden, weil sie ihm unbekannt sind. Nie hat ihm jemand Sympathie oder Liebe entgegengebracht, was sich jedoch schlagartig andert, als es ihm gelingt den Duft der Madchen zu materialisieren. In einem Punkt stimmen die beiden Ansichten uberrein, dass Grenouille seiner Umwelt die gleiche Hartherzigkeit und Gefuhllosigkeit entgegenbringt, die er ertragen muss. Das Problem also ist das Wesen der Gefuhle, das sehr kompliziert und unbegreifbar ist. Daraus sollen wir die Konsequenz ziehen, dass Grenouille trotz seiner abscheulichen Taten nicht nur Ablehnung, sondern auch Mitleid und Betroffenheit hervorruft.

Використовуючи ці моделі, які є досить універсальними для європейських культур, та відібрані засоби міжфразового зв'язку можна досить швидко та ефективно навчити студентів продукувати монологи-докази, в основі яких лежить аргументація.

Висновки. Отже в цій статті ми описали моделі аргументації, які належать до "техніки п'яти кроків", відповідно до рівня володіння студентами ММ відібрали чотири моделі, які вважаємо доцільними для навчання ММ на цьому ступені та зробили порівняльну характеристику властивих цим моделям засобів міжфразового зв'язку в німецькій та англійській мовах. Так "логічна", "лінійна", "альтернативна" та "компромісна" моделі, домінуючими комунікативно-мовленнєвими функціями яких є відповідно опис, переконання, протиставлення та оцінювання рекомендуються нами для використання у навчанні ММ, а саме для навчання монологу-доказу.

Одним із перспективних напрямів є розгляд та аналіз інших моделей аргументації для навчання студентів ММ на старших ступенях навчання.

Література

1. Бориско Н.Ф. Обучение устной монологической речи с использованием видеофонограммы в интенсивном курсе на начальном этапе языкового вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Бориско Наталия Федоровна. - К., 1987. - 226 с.

2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/[науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С.Ю. Ніколаєва]. - К.: Ленвіт, 2003. - 273 с.

3. ПетранговськаНР Навчання студентів немовних вищих навчальних закладів професійно спрямованому монологу- міркуванню на основі англомовних фахових автентичних аудіотекстів /НР Петранговська //Вісник Житомирського державного університету. - 2005. - С. 185-187.

4. Geifiner H. Der Funfsatz /H. Geifiner // Wirkendes Wort. -1968. - q 4. - 271 s.

5. Weise G. Erortern als komplexes Kommunikationsverfahren und seine Realisierung in englischen naturwissenschaftlichen Texten /G. Weise //Kommunikativ-funktionale Sprachbetrachtung als theoretische Grundlage fur den Fremdsprachenunterricht. - Leipzig 1981. -S. 80- 97.

Размещено на Allbest.ru