Дієслівні предикати зі значенням травмування в німецькій та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЄСЛІВНІ ПРЕДИКАТИ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ТРАВМУВАННЯ В НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

The paper explores the predicatives with the meaning of injury in German and Ukrainian from the contrastive-typological perspective. Their semantic groups and subgroups are analysed; the semantic and syntactic features of the predicative space under study are established.

Keywords: predicatives with the meaning of injury, contrastive-typological perspective, semantic group and subgroup, syntactic and semantic features of the constituents.

Однією з важливих для розвитку новітньої європейської лінгвістичної думки є теорія вербоцентризму, що була сформована ще в німецькій класичній філософії граматики, представники якої акцентували увагу на ролі дієслова як організаційного центру речення (К. Беккер, Й. Майнер та ін.). Ця теорія набуде визнання та стане панівною й у вітчизняному мовознавстві з огляду на домінування дієслова у формально- граматичній будові речення, на його виняткове значення у вираженні предикативності, на семантичні функції та найбільший набір морфологічних категорій (І. Вихованець).

Із ідеєю вербоцентризму пов'язане виникнення в другій половині ХХ століття валентної граматики, яка посіла провідне місце в сучасних дослідженнях і репрезентована фундаментальними працями В. Адмоні, Г Гельбіга, Ш. Ен- гельберга, М. Степанової, Г Шумахера, В. Юнга та ін. - у лінгвогерманістиці й І. Вихованця, А. Загнітка, М. Мірченка та ін. - у лінгвоукраї- ністиці. Прикметно, що визначальним принципом розвідок вітчизняних та зарубіжних учених є ідея валентного потенціалу дієслова, оскільки саме лексична семантика вербатива і в німецькій, і в українській мовах найбільш функціональна й максимально адаптована до ролі предиката як центрального елемента структури речення. Беззаперечними є значні напрацювання науковців у вивченні дієслівних предикатів як реченнєвотвірних компонентів, їхнього валентного потенціалу, семантико-синтаксичних параметрів у межах конкретної мови. Натомість на міжмовному рівні ще й досі не розв'язано чимало проблем. Зокрема, у лінгвістиці до комплексного двобічного (Р. Штернеманн) зіставного аналізу ще не було залучено континууму верба- тивів-предикатів зі значенням травмування, що становлять одну з найуживаніших тематичних груп класу предикатів-деструктивів як у німець© Ожоган А. В., Ожоган В. М, 2014 кій, так і в українській мовах. Відтак метою нашої розвідки є дослідження спільних та відмінних характеристик цих ознакових слів в обох мовах на семантико-синтаксичному рівні.

Дієслівні предикати зі значенням травмування позначать пошкодження істоти, ураження тканин або органів її тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо, і роль індифікаторів тут виконують вербативи: нім. verletzen, з яким корелюють abtrennen, anschiefien, aufschrammen, sabeln, sich schneiden, sich verbrennen, schlagen, schrammen, verstummeln і под. (напр.: Er hat bereits zwei ihrer Verehrer zu Kruppeln geschlagen (E. M. Remarque)) та укр. бити, ранити, до яких приєднуються батожити, карати, катувати, мордувати, разити, різати, сікти, травмувати, ударяти, шмагати тощо (напр.: Страшно покритки Катерини Мордували покірливу плоть (Є. Маланюк)). З огляду на спрямованість деструктивного впливу в межах цієї групи виокремлюємо дві підгрупи: 1) предикати поранення суб'єкта; 2) предикати ушкодження об'єкта.

Предикати поранення репрезентовані дієсловами (переважно зворотними), що об'єднані спільною диференційною семою «діставати травму» і містять зазвичай у своїй семантиці вказівку на спосіб пошкодження (нім.: sich reifien, sich ritzen, sich scheuern, sich schneiden, sich brennen, sich verheben, sich stechen, sich verbruhen, sich verletzen, sich versengen - та ін.; укр.: калічитися, нівечитися, обпалюватися, обпарюватися, обпікатися, обшпарюватися (розм.), опікатися, пектися, поранитися, подряпатися, уражатися і под.), напр.: Du hast dich ja blutig gerissen (DGW); Wenn Kinder zwischen den Muschelbanken spielen, schneiden sie sich (VALBU, S. 641); Ich habe mir mit dem kochenden Wasser die Hand verbrdht (LGD); Тріпався [Петрик], як птах у клітці. І ще дужче калічився (СУМ, IV, с. 78); Артем сердито сьорбнув чаю, обпікся і поставив склянку на стіл (СУМ, Т V, с. 557); - Де ци ти подряпався? (Григорій Тютюнник); Христя обшпарила руку (СУМГ, Т ІІІ, с. 33).

Виступаючи в ролі предиката, вербативи поранення прогнозують наявність валентно зумовленої лівобічної позиції на позначення суб'єкта- назви істоти (людини, рідше тварини), що заповнюється іменниками або його еквівалентами у формі називного відмінка, напр.: Eine 20 _jahrige Berlinerin hat sich selbst ein Hakenkreuz auf die Haut geritzt und einen Uberfall vorgetauscht. (http://www.berlinonline.de/); Er fiel vom Fahrrad und schlug sich das Knie auf (http://de. thefreedictionary.com); Ich habe mir am Kaffee die Zunge verbrannt; Як пролазив Митруньо крізь пліт, то з поспіху роздер на собі сорочку й покалічився в личко (СУМ, Т VII, с. 15); Калічиться бідна дитина (СУМГ, Т II, с. 211); Так він у терен, думав: там хоть подряпається (СУМГ, Т III, с. 247); Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться (СУМ, Т III, с. 105); А він в кущах ноги покалічив (СУМГ, Т, III, с. 269).

У німецькій та українській мовах досліджувана група представлена також предикатами ре- ципрокної семантики, у ролі яких функціонують взаємно-зворотні дієслова - нім.: sich schlagen, sich schneiden, укр.: битися,різатися,рубатися, товктися, штрикатися (розм.), що маніфестують деструктивну дію, яка виконується кількома суб'єктами, що одночасно є й об'єктами, напр.: Die beiden schlagen sich schon wieder (de. wiktionary.org), А два брати знов далі б'ються - ніяк їх не рознять (Павло Тичина). Як стверджує А. П. Загнітко, «у дериваційному плані такі предикативні одиниці є похідними від двох елементарних структур, в яких кожен з актантів виступає в суб'єктній позиції, напр.: Петро б'ється з Миколою = Петро б'є Миколу + Микола б'є Петра» [47, с. 37].

Специфіку аналізованих предикатів у німецькій та українській мовах становить їхня сполучуваність із розчленованим суб'єктом. Власне, ці дієслова означують ситуацію, де одна особа «роздвоюється» на суб'єкт і об'єкт одночасно, оскільки тут названі як сама істота, що мимохіть чи зумисне травмувалася, так і тканини чи органи її тіла, які були травмовані, напр.: Ich habe mich am FuB geschnitten (VALBU, S. 641); Er hat sich an der Hand verletzt (VALBU, S. 790); Die Tanzer haben sich ihre Arme und Beine auf der Buhne verrenkt; Bei einem Aufprall flog der nicht angeschnallte Autofahrer mit dem Kopf durch die splitternde Windschutzscheibe und verletzte sich an beiden Augen (VALBU, S. 790); Хтось тонкі копитця зранив, комусь в очі зазираючи (!ван Драч); Хоч до кісток ми шиї стерли... (Олександр Олесь); Ярина збила собі ноги і сьогодні все одно не могла йти далі (Петро Панч). Характерною ознакою розчленованого суб'єкта є лексичне обмеження його другої частини, яка позначає лише найменування частин людського тіла чи істоти взагалі. Щодо загальної семантики речень із таким суб'єктом, то її можна визначити як наявність певного фізичного стану з локалізацією травмування. Розчленований суб'єкт дієслівних предикатів поранення реалізує модель: форма називного відмінка іменника або його еквівалента, що виражає суб'єкт як цілісну особу, та форма знахідного відмінка назв частин тіла й органів людини, рідше тварини, що вказують на місце пошкодження - в українській мові, і відповідно форма Nominativ та форма Dativ з прийменником an - у німецькій.

Предикати поранення валентно зумовлюють правобічну інструментальну синтаксему, напр.: Ich habe mich am Ofen gebrannt (LGD, S. 186); ...Berto Simeoni verbrannte sich an dem Polentakessel das Bein... (Thomas Valentin); Я муками висушив сльози І розпачем душу спалив (Олександр Олесь). Морфологічною формою вираження інструментальності в німецькій мові є периферійний Dativ іменника з прийменником an. Натомість в українській мові серед морфологічних варіантів носіїв інструментальних значень, окрім типової форми орудного безприйменникового відмінка, вживається місцевий прийменниковий відмінок, який є показником «дифузних (просторово-інструментальних) значень» [113, с. 169], напр.: Лише долоні роздираю на терніях іржавих (Софія Майданська), а також знахідний з прийменником об, інструментальна семантика якого виникла на ґрунті лока- тивних, напр.: Зголоджений, я падав серед лісу і руки дряпав об трухляві пні (Ліна Костенко).

З-поміж інтенційних характеристик найвагомішими для дієслів цієї підгрупи є каузативний та темпоративний адвербіальні компоненти (напр.: Er hat sich beim Verladen der Kisten verhoben (DGW); Bei dem schweren Sturz hat er sich an mehreren inneren Organen verletzt (VALBU, S. 790); Er verzerrte sich beim Sport einen Muskel (http://de.thefreedictionary.com);

Через тую рожу гожу Пальці покалічив (Богдан Лепкий); Це вона, бідненька, ще давно зіпсувала собі ногу будяками (Адріан Кащенко). Предикати поранення програмують також і локативи (напр.: Sie hat sich beim Sonnen den Rucken verbrannt (LGD, S. 1057); Пошкодив собі патер Бертрам ногу в дорозі (Наталена Королева), і характеристики інтенсивності (напр.: Der alte Mann fiel auf der vereisten Strafie hin und verletzte sich schwer (VALBU, S. 790).

Майже всі предикати досліджуваної підгрупи мають відповідні об'єктні варіанти. У німецькій мові в дієслів sich brennen, sich verheben немає об'єктних варіантів.

Предикати ушкодження об'єкта утворюють вербативи, які мають диференційну сему «завдавати травм» (нім. abbeifien, abbrechen, abhauen, abreifien, abtrennen, absabeln, abschiefien, abschlagen, abquetschen, verwunden, verstummeln та ін.; укр. відкушувати, відривати, відрубати, відрізати, відбивати, катувати, підстрелювати, покалічити, ранити, роздавлювати і под.). Зазначені одиниці становлять ядерну зону предикатів травмування.

У німецькій мові дієслова з префіксами ab-, aus-, weg- (ausbeifien, ausstechen, ausstofien, ausschlagen, ausbrechen, ausschiefien, auswerfen; wegreifien) позначають відокремлення частини тіла, що зближує їх із вербативами членування об'єкта, напр.: Er hat mir einen Fingernagel abgebrochen. Префікс durch- надає дієсловам ушкодження значення проникнення (durchbohren, durchschneiden, durchbeifien, напр.: Der Lowe hat ihm das Bein durchgebissen); auf- - відкривання, роз'єднання (aufratzen, aufreiben, aufschurfen, aufritzen, aufschneiden, aufhauen, aufreifien, aufschlagen, aufschrammen, напр.: Die Frau hat ihr die Pulsadern aufgeschnitten (Siegfried Lenz); ein- інтенсивного впливу на кого-небудь, нападу, руху всередину тіла (einrennen, einschlagen, eindrucken, einschneiden, einstechen, einstofien: Der Gurtel schneidet in die Haut ein (Rolf Tophen); ver- - неправильної, невдалої за своїм результатом дії (verbrennen, verbruhen, versengen, verdrehen, verknacksen, verrenken, verschrammen, verzerren, напр.: Er hat mir den Arm verdreht (Erich Maria Remarque); nieder- руху вниз, падіння (niederschlagen, niederschmettern: Er schmetterte ihn mit einem Fausthieb nieder (Erich Maria Remarque). У дієслів, які мають у своїй семантиці значення результату, префікс ver- реалізує сему «зміна стану, перетворення в що-небудь» (verstummeln, verwunden), а префікс zer- - сему «розділення, руйнування» (zerfleischen, zerschrammen, zertummern, zerfetzen, напр.: Der Hund hat ihm das Bein zerfleischt (Michael Ende); Die Tretmine zerfetzte dem Kind die Beine). У сполученні з основами, що позначають руйнування, префікс zer- реалізує сему «інтенсивність дії» (zermalmen, zerquetschen, zerschmettern, zerbeifien, zerschneiden, zerhacken, zerstechen, zerkrarzen, напр.: Der Wolf hat seinen Finger zerbissen (Erich Maria Remarque).

В українській мові значення наскрізного проникнення надає префікс про- (пробити, прогризати, просвердлювати, напр.: ... стріла пробила йому обидві щоки, пройшла крізь рота й зачепила язика (Андріан Кащенко), різного ступеня інтенсивності деструктивної дії - префікси з-, пере-, по-, роз- (здирати, перебити, перегризти, перерізати, побити, розбити, роздряпати, напр.: ...він усім парубкам у своїм селі одним добрим ударом перебивав носи (Майк Йогансен); З-під дротових вальців мало хто виходив на пенсію цілий - дріт перепалював ноги і перетикав тіло з кулеметною швидкістю (Майк Йоган- сен); Дерево єсть найдужче на землі, воно розбило мені ногу (Майк Йогансен); Невідомі нападники покалічили керівника «Криммедіахол- дингу» (Україна молода. - 23 січня 2010 р., с. 2).

Прикметною ознакою предикатів ушкодження є об'єктність. Показово, що правобічна об'єктна синтаксема репрезентована назвами істот, напр.: Der Tater verletzte einen Polizisten durch drei Schusse aus einer Pistole (VALBU, S. 789); Шріт ранив пса в голову, і він, звиваючись, у гарячці став стискати лапами морду... (Олександр Жовна); Гноблять, калічать, труять рід... (Євген Маланюк); Люто довбає німців Довбня по ребрах та по головах своїм келе- пом... (Адріан Кащенко); Син мій мене катує (Валер'ян Підмогильний). Зауважимо, що для української мови характерним є функціонування в позиції об'єкта іменників-персоніфікова- них назв: Скалічено й зганьблено тіло твоє, Батьківщино... (Євген Маланюк). У разі, коли об'єкт позначає частину тіла людини, тварини і при цьому вказано на ту істоту, якій завдається ушкодження, доцільно говорити про розчленований об'єкт, напр.: Er brach meinem Grofivater das Schlusselbein (Siegfried Lenz); ...als wollte er mir die Nase abbeifien (Thomas Mann); Ein herabfallender Stein hat seinen Fufi zerquetscht; Він глибоко розсік пану Преславу плече! (Адріан Кащенко); Долоні мої, зволочі, кинжалами попроверчували (Улас Самчук); Осколками бомби йому перебило праву ногу (Григорій Тютюнник); ... але у цю мить німець влучив його шаблею по правій руці і розрубав її до маслака (Андріан Кащенко). Розчленований об'єкт ушкодження істоти в німецькій та українській мовах морфологічно експлікують форма давального відмінка іменника (займенникового іменника), що виражає об'єкт як цілісну істоту, та знахідний іменника зі значенням частини тіла або органа людини, рідше тварини, які травмовані. Зауважимо, що в українській мові розчленована об'єктна синтаксема дієслівних предикатів може скорочуватися за рахунок лексеми на позначення істоти. Тоді носієм об'єктної ознаки слугує форма знахідного відмінка зі значенням частини тіла, тканини, органу істоти, напр.: Могутні м'язи різав катівський ніж (Євген Маланюк); Коліна крає різу- чий камінь (Майк Йогансен); Крячуть чорні дні і ночі, Все недобре щось віщують, Рвуть, клюють розбите серие (Олександр Олесь).

Однією з найвизначальніших категорійно- семантичних ознак дієслів цієї підгрупи є акціо- нальність, яка передбачає облігаторну лівобічну позицію суб'єкта, що деструктивно діє на об'єкт. При предикатах ушкодження носіями суб'єктної ознаки можуть бути як істоти, так і різні артефакти, натурфакти, абстрактні поняття, напр.: Die Schnaken haben ihn furchterlich zerstochen (DGW); Flohe hatten ihn zerbissen (DGW); Bei dem schweren Gewitter hat ein Blitz einen Hirten und mehrere Schafe verletzt (VALBU, S. 789); Люте горе вже калічить наші душі... (Іван Франко); Туркомани стрінули їх своїми стрілами і ранили кількох... (Іван Франко); Рвуть вітри мене, рвуть, бурі душать і б'юmь, Кров тече з мох ран (Олександр Олесь); І дикунів державна диба Нам люто мордувала плоть (Євген Маланюк); Терни невидимії їй все тіло поранили, змучили... (Леся Українка). У німецькій та українській мовах непоодинокі випадки сполучення предикатів ушкодження з лівобічною синтаксемою із синкретичним значенням інструментального суб'єкта: ...Astzeug rip ihm einige Schrammen... (Siegfried Lenz); Die Dornen haben ihre Fufie zerstochen; З крана зірвалася стальна хрестовина й перебила Остапові праву ногу (Микола Хвильовий).

Суб'єкт стає факультативним у німецькій мові в пасивних конструкціях: Schon innerhalb des ersten Jahres wurden 20 000 Palastinenser verletzt... (Rolf Tophen); Bei dem Unfall wurde sein Bein zerquetscht. Натомість в українській мові поширеними є предикативні форми на но-, то-, які передають «значення результативного стану як наслідку виконаної дії» [31, с. 243], напр.: У Запоріжжі поранено профспілкового активіста (Голос України. - № 2 (4752). - 12 січня 2010 р., с. 11). Для української мови характерним є вживання в безособових односкладних реченнях предиката ушкодження, вираженого формою минулого часу середнього роду дієслова або особовим дієсловом у безособовому значенні: Багато людей поранило (Осип Маковей); Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило... (Григорій Тютюнник). Фіксуємо й безсуб'єктні конструкції на кшталт: Мене пекли, сікли, обидві ноги Гарячими залізами скували (Микола Костомаров), що зумовлено актуалізацією процесуальності деструктивної дії. При цьому контекст дозволяє легко встановити суб'єкт.

Майже 40 % дієслівних предикатів досліджуваної підгрупи потенційно тримісні і передбачають у своїй валентній рамці, окрім суб'єкта й об'єкта, ще й інструменталь - S - Praed - Obj - Instr: Der kleine Junge hat seinen Freund mit einem Stein verletzt (VALBU, S. 789); Знов ти душу зором раниш, Знов огнем печеш (Грицько Чупринка); Уходники били бердишами і дишлами від возів по татарських лобах (Андрій Чайков- ський). У німецькій мові в окремих випадках простежується поєднання в одній синтаксемі значення засобу / знаряддя деструктивної дії та локативне значення: Ich habe mir die Haare an der Kerze versengt (DGW). Морфологічним варіантом такого дифузного значення є Dativ із прийменником an.

Деякі вербативи ушкодження потенційно чотиримісні й передбачають у своїй валентній рамці адресата. Властиво вони утворюють таку модель: - S - Praed - Obj - Instr - Adr: Englanderin Dominique Fischer ritzte ihrem Liebhaber mit einem Teppichmesser ihren Namen in die Haut (http://www.bz-berlin.de/archiv/); Солдат вирізав ножем полоненому на спині хрест. Морфологічною формою адресатності в німецькій та українській мовах є давальний відмінок.