Лінгвістичне забезпечення предметних галузей комп'ютерних наук і кібернетики

Розглянуто системний підхід та методичні засади розробки, внесення змін і доповнень до рубрикатора наукової бібліотеки. Описано авторську розробку розділів Рубрикатора Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського “Інформаційна та обчислювальна техніка” та “Кібернетика”.

Ключові слова: лінгвістичне забезпечення, тематичний пошук, предметний доступ до інформації, рубрикатор, ієрархічна структура предметної галузі, лінгвістична база даних.

рубрикатор національний бібліотека науковий

Вступ

У відділі систематизації Національної Бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ) започатковано роботи щодо підготовки робочих таблиць бібліотечнобібліографічної класифікації українською мовою та створення на їх основі електронного варіанту Рубрикатора НБУВ. У межах цих робіт, з метою покращання тематичного доступу до інформаційних ресурсів, акумульованих у фондах НБУВ у відділі систематизації, було здійснено авторську розробку та експериментальне впровадження доповнень і змін до розділів Рубрикатора НБУВ “Інформаційна та обчислювальна техніка” і “Кібернетика”, які охоплюють коло питань, що стосуються теоретичної та технологічної бази інформатики.

До розділу “Кібернетика” традиційно віднесено питання, пов'язані з основними теоретичними засадами й моделями кібернетики, що широко застосовуються практично у всіх сферах наукових досліджень (теорія мереж, моделі штучного інтелекту, прийняття рішень, розпізнавання образів, концептуальне моделювання, теорія інформації, системний аналіз, теорія автоматів).

Розділ “Інформаційна та обчислювальна техніка” стосується питань технологічної бази інформатики і комп'ютерних наук (комп'ютерні комплекси, системи, мережі, програмування, пристрої обчислювальної техніки, окремі типи комп'ютерів).

Література з розглянутої тематики представлена у НБУВ понад 40 000 видань і користується попитом читачів. Традиційні класифікаційні таблиці з даного кола питань, якими користувались у відділі систематизації для індексації літератури, відповідають реаліям початку 70х років (1964 р. видання [6]). Сучасну тематику практично не було відображено, знайти необхідну літературу чим далі, тим ставало важче.

Модифіковані таблиці Десяткової Класифікації Дьюї (ДКД) із питань комп'ютерних наук були опубліковані у 1985 р. [16], таблиці Універсальної Десяткової Класифікації (УДК) українською мовою, опубліковані Книжковою палатою України у 2000 р. [15], містять оновлений розділ, присвячений комп'ютерним технологіям, нові таблиці БібліотечноБібліографічної Класифікації (ББК) для масових бібліотек 1997 р. видання [5] з відповідними змінами й доповненнями далеко не задовольняють потреб наукової бібліотеки. До того ж, безпосередньо скористатись класифікаційними таблицями ДКД чи УДК було неможливо, з тієї причини, що вони не сумісні з внутрішньо бібліотечною технологією аналітикосинтетичного опрацювання документів, прийнятою у НБУВ. Саме ці обставини та відсутність альтернатив і викликали необхідність оновлення розділів Рубрикатора НБУВ із питань комп'ютерних наук і кібернетики.

Матеріали рубрикатора укладено на протязі 19982000 рр. з урахуванням досвіду і напрацювань співробітників відділу систематизації, матеріалів систематичного каталогу НБУВ, видань і документів, що зберігаються у НБУВ. У роботі використовувались полілінгвістичні та енциклопедичні словники й довідники (у тому числі електронні довідкові ресурси), державні стандарти, галузеві тезауруси і рубрикатори, навчальні видання, програми учбових закладів, програми для аспірантів, видання Інституту кібернетики НАН України, видання з історії кібернетики (а саме видання до 80річчя Національної академії наук України), залучались для консультації галузеві спеціалісти.

Матеріали обговорено на засіданнях робочого семінару Фізикоматематичноастрономічної термінологічної комісії (к.ф.м.н. О.Д. Кочерга, к.ф.м.н. Є.В. Мейнарович), прорецензовано на факультеті інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України “КПІ” (д.т.н. В.П. Широчин) та кафедрі комп'ютеризованих систем управління Київського міжнародного університету цивільної авіації (д.т.н. В.С. Дем'янчук).

Рубрики поповнено синонімами і ключовими словами, прийнятими скороченнями, вони наділені посиланнями до асоціативних та семантично пов'язаних понять, методичними вказівками.

Розроблені матеріали містять 90 % авторських доповнень і методичних рішень до відповідних розділів Рубрикатора НБУВ та складаються з таких основних частин: рубрикатора розділу “Кібернетика”, рубрикатора розділу “Інформаційна та обчислювальна техніка”, алфавітно предметного покажчика до цих розділів, списку основних скорочень та покажчика власних назв.

Матеріал охоплює понад 1700 термінологічних одиниць (ТО), алфавітнопредметний покажчик (АПП) до розділів рубрикатора має відповідно понад 2700 точок доступу. Матеріали підготовлено на основі лінгвістичної бази даних, що дало можливість легко вносити необхідні зміни й правки, швидко відновлювати інформацію.

Матеріал пройшов апробацію на протязі 19982001 рр. у систематичних каталогах НБУВ, електронному каталозі НБУВ та як рубрикатор представленої тематики реферативного журналу “Джерело”.

Системний підхід до розробки рубрикатора

Розробка доповнень і змін до рубрикатора наукової бібліотеки складна і багатоаспектна задача. Системний підхід до неї вимагає вирішення таких основних завдань:

-- визначення основних груп об'єктів та характерних категорій предметної галузі;

-- побудови ієрархічної структури розділу рубрикатора відповідно до структури предметної галузі, яку він охоплює;

-- використання механізму введення нових рубрик, який повинен відповідати співвідношенням і властивостям об'єктів представленої предметної галузі;

-- приведення термінологічного забезпечення рубрикатора у відповідність до терміносистеми конкретної предметної галузі.

-- урахування особливостей внутрішньо бібліотечної технології аналітико-синтетичного опрацювання документів (систематизації та реферування бібліотечних документальних потоків);

-- забезпечення довідково пошукового апарату як традиційних систематичних каталогів бібліотеки, так і автоматизованої бібліотечної інформаційно-пошукової системи (БІПС).

-- задоволення інформаційних потреб читачів із різним профілем інтересів (з одного боку, висококваліфіковані спеціалісти з питань комп'ютерних наук -- програмісти, інженери системотехніки, науковці, а з іншого -- звичайні користувачі персональних комп'ютерів різного рівня підготовки, студенти);

-- виконання комунікативної функції рубрикатора (створення зручного інтерфейсу користувача й вирішення завдань комунікативної лінгвістики).

Враховуючи окреслене коло завдань, пов'язаних із розробкою рубрикатора, було визначено методичні засади та шляхи вирішення поставлених проблем.

Добір термінології

Для укладання розділів рубрикатора було проаналізовано понад 30 000 бібліографічних описів, біля 300 документів було ретроспективно переглянуто devisu, крім того, досліджувалась сучасна література даної тематики, що надходить до бібліотеки; тільки за останні 4 роки це приблизно 4 000 видань. Підготовлено статистичні покажчики частотності вживання певних термінів для предметних галузей кібернетичних досліджень і комп'ютерних наук за ЕК НБУВ (~ 20 000 слів із більш ніж 4 000 назв документів). Так, найбільш вагомими термінами, що позначають певні об'єкти розглядуваних предметних галузей, виявились: системи, методи, комп'ютери, інформація, дані, обробка, програмування, структури, мережі, алгоритми, середовища, обчислення, моделі, моделювання. Саме ці об'єкти та їх типи і було обрано за основу для визначення певних поділів рубрикатора та його ієрархічної будови.

Паралельно фіксувались ТО, які вже мають відображення у Рубрикаторі НБУВ і за якими індексами, для організації системи відповідних посилань, виявлялись асоціативні і семантично пов'язані поняття. Кібернетика та комп'ютерні науки, завдяки своєму загальнонауковому статусу, тісно пов'язані з іншими розділами політематичного середовища Рубрикатора НБУВ: загальнонаукове і міждисциплінарне знання (загальні праці з питань інформатики, кібернетики, обчислювальної техніки, кібернетизації та інформатизації суспільства); математика (математична логіка й теорія алгоритмів, дискретна математика, теорія ймовірностей і математична статистика, математична теорія оптимізації, дослідження операцій, прикладна та обчислювальна математика, теорія графів); радіоелектроніка (автоматика, телемеханіка, електроніка, електроакустика, електричний зв'язок); науки про Землю (географічні інформаційні системи), біологія (біокібернетика, інформаційні процеси в біологічних системах); медицина (комп'ютерна медицина, комп'ютерна діагностика, медична інформатика та кібернетика, томографія); соціологія (мережі та системи комунікації); історія (кліометрика); економіка (економматематичні моделі, економічні кібернетика та інформатика); юридичні науки (юридична інформатика, комп'ютерна злочинність); культура, наука, освіта (науковоінформаційна діяльність, інформатика, бібліотечні інформаційнопошукові системи, системи автоматизованого навчання, програмоване навчання, засоби масової інформації, видавнича справа); мовознавство (прикладне мовознавство, комп'ютерна лінгвістика); мистецтво (комп'ютерна анімація, комп'ютерний дизайн, віртуальна реальність).

Остаточний добір термінів для рубрикатора здійснювався особливо ретельно, використовувались сучасні тлумачні і термінологічні словники, довідники, енциклопедії, учбові видання й програми, державні стандарти. На основі проведеного аналізу було укладено список термінологічних одиниць, які повинні знайти своє місце у розділах.

Визначення ієрархічної структури рубрикатора

Ієрархія розділів укладалась у відповідності з традиційними вимогами удосконалення таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації [4] і методами формальної логічної класифікації [14].

Додатково, було необхідно, поперше, не порушити структуру та логіку традиційної системи рубрик, а подруге -- зробити її зручною для використання в електронному каталозі (ЕК). Тому в цій роботі було використано як традиційні підходи вдосконалення, розширення, оптимізації систем бібліотечно-бібліографічної класифікації [4, 9, 10], так і враховано можливості нових комп'ютерних технологій [7, 8, 13].

Після проведення таксономічного аналізу (виявлення груп об'єктів (систематичних категорій), пов'язаних спільними властивостями, визначення підпорядкування груп та їх ієрархічної побудови) окреслених предметних галузей (кібернетичних досліджень та комп'ютерних наук) було запропоновано ієрархічну структуру та основні підрозділи (традиційні та нові) розділів Рубрикатора НБУВ “Інформаційна та обчислювальна техніка” (~ 400 рубрик) та “Кібернетика” (~ 100 рубрик) [1, 2]. Максимальна глибина розробки розділів має сім рівнів ієрархії.

Так, ієрархічна структура введеної нової рубрики “Системи обробки даних” має вигляд.

Для деталізації рубрик розділу “Інформаційна та обчислювальна техніка” було широко використано систему категорій спеціальних типових поділів (СТП), прийняту для індексації літератури технічного профілю. Крім загальноприйнятих СТП було запропоновано цілий ряд нових (моделювання, обробка даних і сигналів, режими (доступ), оптимізація, розпізнавання та ін.). Рубрики СТП мають ієрархічну структуру та можуть вільно поєднуватись за фасетним принципом із будьякими основними тематичними рубриками. Застосування категорій СТП (виявлених однорідних термінів, які пов'язані спільними ознаками, характерними для даної предметної галузі) робить процедури генерації нових рубрик, прийняття методичних рішень і подальшого пошуку алгоритмізованими та параметричними (такими, що наперед задані), а тому більш зручними й простими. Така структурованість тематичного середовища створює природний і ефективний механізм для організації та відновлення інформації.

Так, ієрархічна структура рубрики спеціальних типових поділів “Програмування” має вигляд: