Вербалізація концепту жінка у новогрецькій та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА У НОВОГРЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті розглянуто особливості вербалізації концепту ЖІНКА у новогрецькій та українській мовах. Наведено класифікацію, яка охоплює "Зовнішні характеристики людини", "Внутрішні характеристики людини" та "Соціальні характеристики людини". Аналіз подано із урахуванням національної специфіки кожної мови.

Ключові слова: жінка, концепт, концептуальна ознака, національна специфіка.

Аннотация

В статье рассмотрены особенности вербализации концепта ЖЕНЩИНА в новогреческом и украинском языках. Приведена классификация, которая охватывает "Внешние характеристики человека", "Внутренние характеристики человека" и "Социальные характеристики человека". Анализ подан с учетом национальной специфики каждого языка.

Ключевые слова: женщина, концепт, концептуальный признак, национальная специфика.

Abstract

The article deals with the peculiarities of verbalization of the concept WOMAN in modern Greek and Ukrainian languages. It provides a classification that covers "External characteristics of a person", "Internal characteristics of a person" and "Social characteristics of a person". Analysis served taking into account national specificity of each language.

Key words: woman, concept, conceptual feature, national specificity.

Формування антропоцентричної парадигми зумовило звернення лінгвістичної проблематики до людини, її місця в культурі. У межах цієї парадигми з'явилися нові напрями, орієнтовані на культурний чинник у мові. Одним з таких напрямів є лінгвокультурологія, основним завданням якої є розкриття ментальності народу і його культури через мову. У центрі уваги лінгвокультурології є суперконцепт "людина", який, у свою чергу, складається з декількох базових концептів, одним з яких є концепт ЖІНКА. На його розвиток та зміст впливають культурно-історичні, соціально-економічні та інші фактори, що обумовлюють універсальні та національно- специфічні характеристики концепту ЖІНКА.

Дослідженню різних аспектів вираження концепту ЖІНКА на матеріалі української, англійської, російської, німецької, китайської та інших мов присвячені роботи В.М.Телія,О.І. Горошко,І.В. Зикової,А.В. Кириліної,Ю.В. Абрамової, Т. М. Сукаленко, О. Ю. Гетте, Лю Бо та ін. Однак, досі немає жодної роботи, присвяченої лінгвістичним особливостям вираження концепту ЖІНКА на матеріалі новогрецької мови у зіставленні з українською. Саме цьому вважаємо тему цієї розвідки надзвичайно актуальною, адже сучасна лінгвістика спрямована на інтеграцію зіставно-типологічного та лінгвокультурологічного підходів, необхідністю більш детального та глибокого опису ґендерно маркованої лексики, яка є унікальним фрагментом мовної картини світу в плані семантичного наповнення та культурологічного значення.

Метою розвідки є комплексний зіставний аналіз гендерно маркованої лексики як засобу вербалізації концепту ЖІНКА в грецькій та українській мовних картинах світу.

Як вже зазначалось вище, одним з ключових концептів будь-якої культури є концепт ЖІНКА. Він є проекцією стереотипних уявлень про жінку як носія соціально предписаних якостей та ознак. Вони сформувались на основі ролей, що виконує жінка у суспільстві [Ковальчук 2009, 94].

О. А. Чибишева, досліджуючи концепт ЖІНКА, що об'єктивується у фразеологізмах російської та англійської мов, пропонує таку класифікацію для його аналізу: 1. Мікроконцепт "Зовнішні характеристики людини"; 2. Мікроконцепт "Внутрішні характеристики людини"; 3. Мікроконцепт "Соціальні характеристики людини" [Чибишева 2005]. На нашу думку, запропонована класифікація є найоптимальні- шою та всеохоплюючою для характеристики концепту ЖІНКА в новогрецькій та українській мовах. Отже, перейдемо до аналізу. жінка лінгвістичний культура антропоцентричний

До мікроконцепту "Зовнішні характеристики" входять концептуальні аспекти "Зовнішність", "Біологічні характеристики" та "Сексуальна привабливість" (новогрецька мова - 70 %, українська мова - 60 %).

Українська мовна картина світу репрезентує зовнішній вигляд жінки шляхом його позначення за такими параметрами: за кольором шкіри і волосся; за будовою тіла та зростом; характеристика в опозиції вродлива / невродлива; характеристика в опозиції гарно, зі смаком убрана / неохайно (недоладно) вбрана, нечупарна [Сука- ленко 2009, 12].

У мовній картині світу греків, на відміну від українців, зріст людини не постає експресивно маркованою частиною дійсності. Ця ознака є периферійною у новогрецькій мові, наприклад у лексичних одиницях кщкаргооа (гарна, висока, струнка жінка), кд^атод (дуже гарна та висока жінка), перш за все, актуалізується краса жінки, а вже потім її зріст. В українській мові в структурі мікроконцепту "Зовнішні характеристики" домінує пейоративно забарвлена ознака високого зросту, це підтверджують лексеми, які вживаються на позначення високої на зріст жінки: шафа, гаргара, драбина, кобила, жирафа.

В обидвох мовах частіше концептуалізується худа жінка, ніж товста. Худу, струнку, тендітну жінку асоціюють із: стеблина, билина, тополина, берізка, дошка (худа, позбавлена жіночої принадності жінка), видра (енергійна й надмірно худа жінка), лань (тонка і тендітна жінка). У новогрецькій мові теж присутні лексичні одиниці, які характеризують струнку або надмірно худорляву жінку: кикаріоог (струнка дівчина), Хиуєрц (струнка жінка), Qapyava (струнка та тендітна жінка), aepivd корітог (тендітна, легка дівчина), svZwvog (струнка жінка, з дуже стрункою талією), аврдд (струнка та тендітна дівчина).

На позначення товстої, огрядної, неповороткої жінки в українській мові вживаються: тумба (товста, неповоротка жінка); гарба (огрядна жінка); корова, кобила, свиня, (товста жінка), туча (огрядна жінка). В новогрецькій мові теж є свої аналоги, що характеризують товсту жінку: уюкга (товста, незграбна жінка), аХдуа (велика та некрасива жінка), катата (товста баба), yalaiva (товста жінка), воив&Ха (товста та неохайна жінка), уакХаха (товста жінка, з великим животом), катода (дуже товста жінка), оаХоЬуа (погана та товста жінка).

І в новогрецькій, і в українській мовах концептуальна ознака "фізично красива" є домінантною. Ця ознака для жінки є визначальною, бо є досить багато мовних засобів для об'єктивації та оцінки жіночої краси, наприклад, в українській мові троянда, квітка, маків цвіт, зірка, писанка, картинка, венера; у новогрецькій - ваоіХгооа (королева, жінка з виразною красою та поставою), коЬкХа (лялька, вродлива жінка), аХдуато (шикарна жінка), Zоркга укд^єуа (дуже гарна жінка), коиуєто (цукерка, гарна дівчина), аотєрг (зіронька, неймовірно вродлива та яскрава жінка), цюрд (вродлива жінка). Концептуальна ознака "невродлива" вербалізується у системі фемінно маркованих лексичних одиниць: свиня, ряба корова, жаба, мокра курка, динозавр. У новогрецькій мові некрасиву жінку позначають такими лексемами: кажарц (кривонога та некрасива жінка), цкоироЬха (некрасива жінка), оаХоЬуа (некрасива дівчина), оавоЬра (негарна жінка).

У сучасному світі однією з найважливіших ознак гарної жінки є її вбрання. Вона має бути модною, стильною, доглянутою. Таким чином, цей стереотип позначився на мовних засобах: павичка (жінка, яка має привабливе вбрання і привабливий зовнішній вигляд); лялька (гарна жінка, схожа на іграшку вбранням і виглядом); тЬжгооа (стильна, жінка, яка слідкує за собою), ка^ю^атоЬ (весела жінка, що слідкує за своєю зовнішністю). Неестетично одягнена жінка концептуалізується у таких фразеологічних одиницях: коза в сарафані (некрасиво, неакуратно одягнена жінка); сіренька птаха (бідно вдягнена жінка з непомітною зовнішністю); ефдреое tov оирауд fie аотра (виряджена, розчепурена жінка), окоХі (жінка, яка яскраво фарбується та вульгарно одягається), аХєщеуц каї жаоаХег^леуп ушаіка (занадто нафарбована жінка), Хатеруа фортю^еуп (розмальована жінка, багато косметики). Частіше об'єктивується аспект "Неохайна, брудна жінка": нечупара, свиня, мавпа; катщад, ХоЬта, жатоа/ЗоЬра (нечупарна жінка, що недбало ставиться до своєї зовнішності).

Отже, позитивну оцінку викликають такі риси, як приваблива зовнішність, уміння викликати до себе симпатію, вміння одягнутись зі смаком. Домінантною в українській, та ще більш в новогрецькій мовах залишається концептуальна ознака "фізична краса". Зневажливі конотації превалюють у одиницях на позначення занадто худої та огрядної жінки, а також занадто нафарбованої жінки, з дуже яскравим макияжем.

Концептуальний аспект "Вік жінки" традиційно пов'язаний з молодістю та старістю жінки. Однак, слід підкреслити, що лексичних та фразеологічних одиниць на позначення жінки середнього та старшого віку набагато більше, ніж молодої: зів'яле осіннє листя (жінка старше середнього віку); літо (мудра жінка середнього віку); достиглі ягоди (зріла жінка); гиба (стара, немічна жінка); акрджоХц (дуже стара жінка), жатодурга (зморшкувата стара), лжаугатгщ ^жонуатоа (стара жінка), та ejei та Хроуакга тц^ (жінка у віці), жерогуа fyva отафіХга (згадала бабуся як була дівчиною), уероутокдрп, цеую (ужатую) ото рафг (стара діва), п урга кдта ехег то Qou^i (стара діва з молодим чоловіком), кафекоЬтг, жатооЬра, fiжаугата (стара жінка), текуат^оЬ (стара жінка, якій подобаються молоді хлопці), угоЬжг угауга (бабка-ягідка, енергійна жінка у віці, що приваблює чоловіків).

Отже, можна зробити висновок, що домінування негативно забарвлених мовних одиниць на позначення жінки середнього та старшого віку є універсальною закономірністю функціонування фемінітивів. Однак, зауважимо той факт, що у новогрецькій мові, окрім позначення власне віку жінку, акцентується увага на спроможності зрілої жінки приваблювати молодих чоловіків.

У межах аспекту "Сексуальна привабливість" актуалізації зазнають такі жіночі концептуальні ознаки, як "жінка як об'єкт чоловічого сексуального інтересу" та "розпусна, легкодоступна". Ці лексеми характеризують зовнішню привабливість, округлість жіночих форм чи їх відсутність, наприклад, плоскирка, грушечка; кдутра жХаке, п жаутдфХа (жінка з маленькими грудями), та fiжаХкдуга, о ОХи^жод каг о Кіооа/Зо^ (великі груди). Здебільшого ці лексичні одиниці належать до сленгу або, навіть, вульгаризмів: вириня, гарка, шворка, бинда; п кара^оит^оЬ, П @їСа, то кХаріуо, то ооирющрг (легкодоступна, аморальна жінка). Слід зазначити, що цей аспект доречно розглядати в межах двох мікроконцептів: "Зовнішні характеристики" та "Соціальні характеристики". І в українській, і в новогрецькій мовах існує розмаїття лексем на позначення вищезазначених ознак, адже сексуальна привабливість жінки, її статева активність завжди були і залишаються у центрі уваги як чоловіків, так і жінок. Однак, у новогрецькій мові згідно отриманих даних (40 %) цей аспект представлено найбільшою кількістю одиниць. Можливо, це пояснюється тим, що сексуальність грецького народу, його жага до пристрастей та чуттєвість як етносу, що проживає у південному Середземномор'ї, є загальновідомими.

До мікроконцепту "Внутрішні характеристики" входять концептуальні аспекти "Морально-етичні якості", "Емоційно-психологічні характеристики" та "Інтелектуальні здібності" (новогрецька мова - 20 %, українська мова - 30 %).

До лексико-семантичного поля "Морально-етичні якості" належать здебільшого негативно забарвлені лексичні та фразеологічні одиниці, що уособлюють гординю, пихатість, лицемірство, хитрість, аморальну, розпусну поведінку жінки, наприклад: пава, зозуля, сова, лисиця, бестія, шельма; фиХаєг то [Зракі тцд ца поиХаєг то ааркі тцд (лицемірна аморальна жінка), каро рє пататєд (дуже погана, аморальна жінка), yvvaio (нестерпна жінка), ёга^дХгааа (чортиця, хитра жінка, авантюристка), ОцХгкд тои dmftdXov (хитра жінка), кокєХга (дівчина без моральних цінностей). Однак, існує ряд позитивних лексем, що позначають добру, щиру, чесну, роботящу жінку: ангел, сонечко, киця, бджілка, богиня; єруатгкга, цєХгааа (працьовита жінка), жарвєча (чиста, цнотлива дівчина), хащХовдра (скромна жінка).

Концептуальний аспект "Емоційно-психологічні характеристики", з одного боку, представлено лексичними одиницями, що позначають схильність до пліткарст- ва, балакучість, злість, знервованість, нестерпність: відьма, мегера, ворона, сорока, змія, гадюка; уаргдХа, цєуагра (зла жінка), катма, afiavrnpa, уХюааокожама, киратоа (пліткарка), уаХгамёра, караката (говірлива, балакуча жінка), атагкигёа (кропива, жінка-язва), укрмгара (сварлива баба), атріууХа (відьма, жінка з поганим характером), кротаХіад (змія підколодна); а з іншого боку, лексемами, що позначають врівноважену, спокійну, недратівливу жінку: душечка, голубонька, лебідонька; Хєама (спокійна, сильна, врівноважена, мужня жінка).

У концептуальному аспекті "Інтелектуальні здібності" було знайдено незначну кількість прикладів і в українській, і в новогрецькій мовах, які здебільшого позначають дурну, неосвічену, нерозумну дівчину або жінку: овечка, калоша, курка; каврм (дурна жінка), ^аувга (дурна жінка, що не розуміє з першого разу), жро^атма (безглузда жінка, вівця), жартаакХд (дурна провокаційна дівчина).

Отже, проаналізувавши мікроконцепт "Внутрішні характеристики", можна зробити висновок, що в обох мовах засуджуються такі риси жінки, як чванливість, озлобленість, хитрість, надмірна балакучість та пліткарство, невисокі розумові здібності. Зауважимо, що у новогрецькій мові, на наш погляд, нетерпимість щодо цих рис є більш вираженою і саме цьому пояснюється значне переважання у ній негативно забарвлених одиниць на позначення цього мікроконцепту у порівнянні з українською.

До мікроконцепту "Соціальні характеристики" входять концептуальні аспекти "Сімейний стан", "Взаємовідношення з оточуюючими людьми", "Соціально- значима діяльність" та "Соціальний статус" (новогрецька мова - 10 %, українська мова - 10 %).

Ядром цього мікроконцепту виступають лексеми, що об'єктивують жінку, перш за все, як мати, дружину, берегиню домашнього вогнища та гарну господиню. Наприклад, лебідка, гуска, куріпочка, мадонна, берегиня; кота, кХшооа (квочка, домо- сідка, домогосподарка, дбайлива дружина та мати), аЈш (гарна дружина), Ssa^sv^evri (заміжня жінка). Периферійним ж є одиниці, що позначають професійний статус та діяльність жінки, її зв'язки з соціумом: бізнес-леді, шоу-вумен; отарХєтітоа (успішна, молода, незалежна жінка, що робить кар'єру), svZsvv (молода, фотогенічна, сексапільна дівчина, що робить кар'єру у шоу-бізнесі).

Ознака самотня концептуалізує жінку, яка не має родини або не живе в родині: верба, билина (самотня жінка), голубиця Ноєва (самотня жінка, яка не має пари й не може визначитися в житті). У новогрецькій мові знайдено лише один приклад: коикои^ауга (самотня жінка).

Також можна виділити такі концептуальні ознаки, які виявляються у ставленні до чоловіка, наприклад: віддана - лебідка (вірна, віддана жінка); жінка, яка має владу над чоловіком - владна королева (жінка, яка має владу над чоловіком); tov єхєг Ss^svo oTtfv каАтоодєта тцд (жінка, що керує чоловіком), tov єхєг ото вракі тцg (тримати чоловіка під каблуком). Негативні ознаки жінки, які виявляються в сімейному житті: погана господиня, яка дратує свого чоловіка - ґвалт; anovoiKOKupd - погана господиня; жінка, яка нав'язливо намагається вплинути на чоловіка, змінити його думку, поведінку, ставлення до життя - навіжена мантачка; ^єкшХо (прилипала, приставуча жінка).

Отже, з проаналізованого матеріалу видно, що найчастіше концепт ЖІНКА зображено негативно. Це, очевидно, показує, що ще й сьогодні у суспільстві присутня дискримінація жінок та жінка зображується як другорядний член суспільства, що вказує на патріархальність сучасного суспільства. Вербалізація аналізованих концептів має національну специфіку, що зумовлена особливостями етнічної свідомості носіїв мови, яка віддзеркалюється крізь призму соціально-аксіологічних, емотивно-оцінних, морально-етичних показників.

Подальша перспектива вбачається у дослідженні мовної картини світу, що постає у грецьких та українських прислів' ях та приказках, що зображують жінку.

Література

1. Ковальчук, Л. П. Лингвокультурные особенности концепта "Женщина" - "Frau" в русских и немецких фразеологизмах / Л. П. Ковальчук // Вестник Челябинского национального университета. 2009. - Вып. 38. - С. 93-96.

2. Сукаленко, Т. М. Метафоричне вираження концепту ЖІНКА в українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 "Українська мова" / Сукаленко Тетяна Миколаївна. - К., 2009. - 21 с.

3. Чибышева, О. А. Концепт "Женщина" в русской и английской фразеологии : на материале предметных фразеологизмов, именующих женщину : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 "Сравнительноисторическое, типологическое и сопоставительное языкознание" / Чибышева Ольга Анатольевна. Челябинск, 2005. - 250 с.

Размещено на Allbest.ru