Особливості лексичної репрезентації концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості лексичної репрезентації концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові

Лазер-Паньків Олеся Василівна,

канд. філол. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

У статті представлено результати дослідження особливостей лексичної репрезентації концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові. На основі семантичного аналізу лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ характеризуються його поняттєва, образна та ціннісна складові.

Ключові слова: концепт ЕОФОЕ, лексеми-репрезентанти, вербалізація, семантичний аналіз, метафора, метонімія.

В статье представлены результаты исследования особенностей лексической репрезентации концепта ЕОФОЕ в древнегреческом языке. На основе семантического анализа лексем-репрезентантов концепта ЕОФОЕ дается характеристика его понятийной, образной и ценностной составляющих.

Ключевые слова: концепт ЕОФОЕ, лексемы-репрезентанты, вербализация, семантический анализ, метафора, метонимия.

The results of the research of peculiarities of concept ЕОФОЕ in their lexical representation in Ancient Greek language are presented within this article. Conceptual, figurative and axiological components of the concept are being described by means of the semantic analysis of concept ЕОФОЕ lexemes-verbalizers.

Key words: concept ЕОФОЕ, lexemes-verbalizers, verbalization, semantic analysis, metaphor, metonymy.

лексема давньогрецький семантичний еофое

У сучасному мовознавстві значна увага дослідників приділяється дослідженню концептів ментальної сфери життєдіяльності людини на матеріалі різних мов. Як зазначає Т. В. Леонтьєва, "мовні свідчення того, як уявляє людина себе ... є одним із центральних об'єктів антропологічної лінгвістики" [Леонтьева 2008, 3].

Питання визначення понять "розум, мудрість", наявність яких вважається ознакою розумної людини, а відсутність свідчить про невисокі ментальні здібності, викликало інтерес ще з античності. Так, у діалозі "Протагор" Платона знаходимо роздуми щодо тогочасного уявлення про мудрість, "як певні готові знання-вміння, які перебувають у володінні індивіда (а не бога, як у співців, поетів та віщунів) та складають його суть душу" [Липкин]. Навчитися і стати було одним і тим самим. Як зазначає А. І. Ліпкін, "відомі на той час уявлення про розум та мудрість годилися для торгівлі, ремесла, управління" [Липкин].

Квінтесенцію античного тлумачення поняття "мудрість" як "практично-технічного вміння" подає О. Ф. Лосєв, зазначаючи, що "суміш побутових та банальних висловлювань з кривавими злочинами та протиприродними шлюбами, великий життєвий досвід, дотепність і безстрашна самовідданість це дійсно залишається для нас чимось незрозумілим, особливо коли вся ця протиприродна суміш отримує назву мудрості" [Лосев 1986, 23].

Доповнення відомостей про моральні та етичні пріоритети давніх еллінів та визначення характеристик розумної (з точки зору давніх еллінів) людини стає можливим завдяки дослідженню особливостей репрезентації концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові.

Мета дослідження дати інтерпретацію давньогрецьких лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ, з'ясувати їх семантичні особливості, виявити у їх семантичній структурі концептуальні метафори як засіб об'єктивації досліджуваного концепту та проаналізувати їх емоційно-ціннісну конотацію.

Для аналізу в якості об'єкта дослідження був обраний концепт ЕОФОЕ у давньогрецькій мові. Услід за В. І. Карасиком, концепт розглядається як "багатовимірне смислове утворення, у якому виокремлюються ціннісна, образна та поняттєва сторони" [Карасик 2004, 109].

Предмет дослідження особливості понятійної, образної та ціннісної складових досліджуваного концепту. Для окреслення особливостей понятійної складової концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові було здійснено аналіз словникових дефініцій лексеми-репрезентанта концепту, у яких, за М. В. Піменовою, у вигляді семантичних компонентів (сем) актуалізуються понятійні ознаки [Пименова 2007, 314], та визначено семантичні особливості синонімів лексеми-репрезентанта концепту. Було також проаналізовано етимологію деяких лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ, що дозволило визначити внутрішню форму імені, на основі аналізу якої можна говорити про понятійний компонент концепту.

Образні ознаки було виявлено шляхом зіставлення прямих та переносних значень лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ та аналізу образних засобів його об'єктивації (когнітивних метафор, метонімії).

Дані аналізу понятійної та образної складових концепту ЕОФОЕ становили основу для окреслення емоційно-ціннісної сторони досліджуваного концепту.

Матеріалом дослідження слугували давньогрецькі лексеми-репрезентанти концепту ЕОФОЕ (79 одиниць), вилучені методом суцільної вибірки зі словників давньогрецької мови [Дворецкий 1958, Liddle, Frisk 1959-1961].

Для вербалізації концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові використовується значна кількість лексем. Домінантною є лексема оофо^ 3, яка, за даними словників, вживалася у давньогрецькій мові у значеннях: 1) досвідчений, вправний; 2) розсудливий, кмітливий; 3) розумний; 4) вчений, мудрий; 5) винахідливий [Дворецкий 1958, Liddle, Frisk 1959-1961].

У результаті проведеного аналізу словникових дефініцій основних лексемрепрезентантів концепту ЕОФОЕ, їх синонімів та спільнокореневих дериватів було виокремлено низку семантичних ознак, які формують понятійну складову структури концепту ЕОФОЕ.

Однією з семантичних ознак концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові є "розумний = знаючий", що вербалізується у лексемах аофютг|^ о знавець, майстер, винахідник, мудрець, emarrmrav 2 знаючий, досвідчений, розумний, auvsxog 3 розсудливий, мудрий, проникливий, знаючий.

Як зазначає І. О. Аполонов, мудрість, "первісно представлена в окремих символах, що охоплюють сферу пізнання, хитрості, мистецтва та управління, осмислювалася, перш за все, як ефективне застосування стихійної сили розуму" [Аполлонов 1999, 145]; актуальним для еллінів було розуміння мудрості як "практичного знання, як еманації знання у дійсність" [ibid.]. Семантична ознака "розумний = майстерний, вправний; винахідливий" вербалізується у лексемах оофо^ 3 досвідчений, вправний, розсудливий, кмітливий, розумний, вчений, мудрий, винахідливий, Јvaoфog 2 мудрий, майстерний, Ss^rog 3 правий, прихильний, розумний, майстерний, Saltypwv хоробрий, розумний, майстерний, ^nTiosig мудрий, майстерний, eoOkog 3 хороший, мужній, благородний, розумний, вправний, досвідчений, знатний та фpd5цюv 2розумний, винахідливий.

Важливим фактором, який визначав високий рівень розумових здібностей людини, був досвід. Часто розумною вважалася людина саме завдяки здобутим на практиці знанням та вмінням, а їх відсутність, навпаки, свідчила про низький рівень інтелектуального розвитку. Семантична ознака "розумний = досвідчений" актуалізується, зокрема, у лексемах оофо<; 3 досвідчений, вправний, розсудливий, кмітливий, розумний, вчений, мудрий, винахідливий, єлтатгцю' 2 знаючий, досвідчений, розумний, eoBAog 3 хороший, мужній, благородний, розумний, вправний, досвідчений, знатний, лрауцатікод 3 досвідчений, сильний, розумний (< лрауца то дія; заняття). Поняття досвідченості / недосвідченості тісно пов'язане з віковими характеристиками людини, що створює у свідомості греків стійкий стереотип "старий = досвідчений = розумний". Свідченням цього є, зокрема, дані етимології лексем naAmo9p®v 2 який має давню мудрість, досвідчений (< naAaiog 3 старовинний, давній + фр^ Л душа; розум; мислення) та ouvsTog 3 розсудливий, мудрий, проникливий, знаючий (< єтод то рік). Таке стереотипне уявлення зафіксоване також вживанням лексеми Л auvsTr <т]Алкха> (дослівно розумний, мудрий <вік>) у значенні зрілий <вік>.

Як показує семантичний аналіз лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ, у свідомості давніх еллінів опозиція "розумний / дурень" межує з опозицією "здоровий / хворий". Людина з високим рівнем розумового розвитку усвідомлюється як людина здорова (нуіг|? 2 здоровий, неушкоджений, розумний, правильний) або така, яка має здоровий розум (a^prav розсудливий, стриманий, непорочний < oaog 3 здоровий + фр^ Л душа; розум; мислення).

При аналізі семантичних компонентів лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ знаходимо також свідченням того, що, на думку еллінів, людина, щоб вважатися розумною, повинна бути "багато-" та "добре-мислячою", що вербалізується, зокрема, лексемами SiavonTiKog 3 розумний, інтелектуальний, e%^p®v 2 розумний, розсудливий (досл. який має душу, розум < є%ю мати + фр^ Л душа; розум; мислення), noA^povTioTog 2 глибокодумний, розумний (досл. який багато думає < noAU дуже, найбільш + фрогтї^ю думати, піклуватися), suyvw^rav 2 доброзичливий; благородний; розумний, розсудливий (досл. з гарною думкою < su добре + уушцп Л розум; знання; переконання; думка), noAuyvw^rav 2 дуже розумний (досл. з численними думками < noAU дуже, найбільш + уушцп Л розум, знання, переконання), обачною та обережною (л^ріуонд 2 дуже обачливий, розумний, ouwoug 2 замислений, занепокоєний, розсудливий, обережний, фра5Лд 2 розсудливий, обережний, л^ріфраЗЛд 2 дуже обачливий, розумний).

Важливими для характеристики людини як розумної для давніх греків були також певні соціальні аспекти її життя: ставлення до інших людей, шана та відомість у суспільстві, благородність, мужність тощо. Саме тому при аналізі лексемрепрезентантів концепту ЕОФОЕ виокремлюються такі його семантичні ознаки як "розумний = прихильний, доброзичливий" (s^prav 2 радісний; прихильний; розумний, розсудливий, e^poverav 2 розумний, прихильний, suyvw^rav 2 доброзичливий; благородний; розумний, розсудливий, елшкЛд 2 помірний; достатній; зручний; правильний; обдарований), "розумний = славетний, шанований" K^rnovoog 2 мудрий (досл. зі славетним розумом < кАитод 3 славетний + voug о розум), поАнфраотод 2 дуже розумний; прославлений (досл. про якого багато говорять < noAU дуже, найбільш + фра^ю говорити, оголошувати), єа0Аод 3 хороший, мужній, благородний, розумний, вправний, досвідчений, знатний, KsSvog 3 турботливий, вірний; шанований, достойний; хоробрий; дорогий; радісний, щасливий), "розумний = мужній" 5a'L9p®v хоробрий, розумний, майстерний, ЈoBA,6g 3 хороший, мужній, благородний, розумний, вправний, досвідчений, знатний, KsSvog 3 турботливий, вірний; шанований, достойний; хоробрий; дорогий; радісний, щасливий) "розумний = достойний" (KsSvog 3 турботливий, вірний; шанований, достойний; хоробрий; дорогий; радісний, щасливий, s'lKwg (eoiKwg) який личить; гідний, ЈmsiKT|g 2 помірний; достатній; зручний; правильний; обдарований), "розумний = хороший порадник" (PouA^sig який може давати хороші поради; розумний, no^uPouAug 2 дуже розумний, мудрий (досл. з численними порадами < nokv дуже, найбільш + PouAr| Л воля, думка, порада)) та "розумний = благородний" (ЈoBA,6g 3 хороший, мужній, благородний, розумний, вправний, досвідчений, знатний, suyvw^rav 2 доброзичливий; благородний; розумний, розсудливий).

Для розуміння сутності концепту як ментального утворення, у якому фіксується своєрідність культури того чи іншого етносу, необхідно звернутися також до аналізу його образної складової.

Найбільш часто вживаним засобом об'єктивації абстрактних понять, до яких належать і розумові здібності людини, у давньогрецькій мові є метафора. Саме завдяки метафоричному переносу, сутність якого, за Дж. Лакофом та М. Джонсоном, "полягає у осмисленні та переживанні явищ одного роду у термінах явищ іншого роду" [Лакофф 1990, 389], розумові здібності людини складне та недоступне для безпосереднього спостереження людиною поняття змальовуються через посередництво більш простих та знайомих.

Численні приклади метафоризації розумових здібностей людини свідчать про активну і продуктивну експлікацію цієї характеристики людини засобами вторинної номінації. На основі класифікації концептуальних метафор, запропонованої Дж. Лакофом та М. Джонсоном [Лакофф 1990], при аналізі лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ було виокремлено наступні типи метафоричного переносу:

Просторова (орієнтаційна) метафора, яка полягає у концептуалізації предметів чи явищ у категоріях простору: РаВицДта мудрий (PaBug, sla, и глибокий + ц^тід Л мудрість), aKpooo9og 2 дуже розумний (aKpog 3 верхній + оофод 3 мудрий).

Онтологічна метафора трактування абстрактних понять та фізичних об'єктів як певних матеріальних сутностей та речей. Так, вербалізація концепту ЕОФОЕ відбувається через метафоричне представлення розумної людини як ємності, у якій міститься розум, а розуму як об'єкта володіння. Такий тип метафоризації простежується, зокрема, у лексемі vouPuouKog 3 розумний (досл. повний розуму < voug о розум + Рию наповнювати), а також у лексемах, до складу яких входить морфема є%(< Ј%ю мати): Ј%єВицод 2 який володіє собою; розумний (досл. який має дух < Ј%ю + Вицод о дух), Ј%^p®v 2 розумний, розсудливий (досл. який має душу, розум < Ј%ю + фрДг Л душа; розум; мислення), vouvs%Tg 2 розумний, розсудливий (досл. який має розум < voug о розум + Ј%ю).

Застосування онтологічної метафори (і, як наслідок, репрезентація розуму як реального об'єкта) дозволяє наділяти розум людини конкретними характеристиками, притаманними реальним предметам. Так, етимологічний аналіз лексеми PpiBuvoog 2 мудрий, розумний дозволяє побачити розуміння давніми греками розумної людини як такої, яка має "важкий розум" (Ррі0и^, віа, и важкий + voug о розум). Аналіз словникових дефініцій лексеми nuKvog 3 щільний, товстий; міцний, твердий; сильний, важкий; розумний показує, що у свідомості давніх еллінів людина була розумною завдяки "твердому" та "сильному" розуму.

Особливості образної складової концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові визначаються також використанням метонімічних моделей:

"частина ціле". У такому випадку характеристика певної частини людини (духу, грудної перегородки, розуму) екстраполюється на всю людину. Метонімічне перенесення цього типу простежується у семантиці усіх лексем, до складу яких входять морфеми voo(voug о розум) (oo9ovoug 2 мудрий, досл. з розумним розумом oo9og 3 досвідчений; розсудливий; розумний + voug о; K^movoog 2 мудрий, досл. зі славетним розумом < кАтод 3 славетний; чудовий; дивовижний + voug о), 0u^o(0ицод о дух) (0u^ooo9iKog 3 та 0u^ooo9og 2 розсудливий, розумний, досл. з розумним духом < 0ицод о + oo9og 3 досвідчений; розсудливий; розумний) та 9p®v-/9pnv(< 9pr|v ц душа; розум; мислення) (mvmo9p®v 2 розумний, досл. з розумною душею mvuTog 3 розумний, розсудливий + фр^ ц; nepioo69p®v 2 дуже мудрий, досл. з надзвичайною душею < nspiooog 3 надзвийчайний, чудовий + фр^ ц; вифром 2 радісний; прихильний; розумний, розсудливий, досл. з хорошою душею < ви добре + фр^ ц; oыфрюv 2 радісний; приємний; прихильний; розумний, розсудливий, досл. зі здоровою душею < odog 3 здоровий + фр^ ц).

"дія розумові здібності". Через характеристику дій, виконуваних суб'єктом (порад, думок, мови), або їх результату позначаються розумові здібності суб'єкта виконуваної дії: suPouAog 2 розсудливий, розумний, досл. з гарною волею / порадою (< ви добре + Pou^r ц воля, рішення; порада; роздум), Buyvw^rav 2 доброзичливий; благородний; розумний, розсудливий, досл. з гарною думкою (< ви добре + yvw^n ц розум; знання; переконання; думка), BuAOyioxog 2 розсудливий, розумний; обміркований та BuAoyog 2 розумний; вірогідний, досл. з гарним словом, судженням (< ви добре + A6yog о слово; сказане; судження).

Концепт ЕОФОЕ відтворює оцінку людини носіями мови її інтелектуального потенціалу, життєвого досвіду, адекватності поведінки у певній ситуації тощо. Для повної характеристики особливостей репрезентації досліджуваного концепту необхідно проаналізувати також його емоційно-оцінні характеристики, що дозволить виявити пріоритетні цінності давніх еллінів.

Проаналізувавши понятійні та образні характеристики концепту ЕОФОЕ у давньогрецькій мові, можна стверджувати, що він має чітко виражену позитивну оцінку. У першу чергу, позитивна емоційно-оцінна характеристика репрезентується на морфологічному рівні, адже значна частина лексем-вербалізаторів утворені за допомогою формантів, які підкреслюють високий рівень вираження ознаки та надають лексемі позитивної конотації, зокрема: ви(< ви добре), арідуже, значно, noAu(< лиАи дуже, найбільш), n^rnoo(< n^rnoog 3 надзвичайний, особливий), пврі(у складних словах має значення дуже, зовсім), артідуже, відмінно, наприклад: ар^раЗ^ 2 дуже помітний; розумний, л;oАuфраЗrg 2 дуже розсудливий, nspi^pa5|g 2 дуже обачливий, розумний (поряд з фра5г|^ 2 розсудливий, обачний); nspLvoug 2 дуже обачливий, розумний (< voug о розум); dpxi^prav 2 розсудливий, розумний, л;spшo6фpюv 2 надзвичайно мудрий, e^poverav 2 розумний, прихильний, s^prav 2 радісний; прихильний; розумний, розсудливий (< фрг^ Л душа; розум; мислення); no^uPou^og 2 дуже розумний, мудрий, suPou7,og 2 благорозумний, розсудливий (< PouAr| Л воля, думка, порада); suyvw^rav 2 доброзичливий; благородний; розумний, розсудливий, no^uyvw^rav 2 дуже розумний (< yvw^n Л розум, знання, переконання); noT^povxioxog 2 глибокодумний, мудрий (< фpovxLZю думати, піклуватися), su^oyioxog 2 розсудливий, розумний, продуманий, su^oyog 2 розумний, вірогідний (< ^oyog о слово, судження).

Ціннісну складову досліджуваного концепту дозволяє також доповнити аналіз просторової метафори. Зокрема, вживання лексеми 5sЈ,iog 3 правий; прихильний у значенні розумний, а також наявність у лексемах РаВиц^ха мудрий та dкp6aoфog 2 дуже розумний сем високий та глибокий засвідчують позитивну конотацію давньогрецького концепту ЕОФОЕ, оскільки протиставлення правого та лівого, високого та низького, глибокого та мілкого співвідносяться з опозицією "хороший поганий".

Про позитивну оцінку досліджуваного концепту свідчать також лексемирепрезентанти, у яких значення розумний є одним з неосновних або периферійним. Так, значення розумний вербалізується лексемами, значеннями яких є також: s^prav 2 радісний, веселий, eoB^og 3 хороший, KsSvog 3 турботливий, вірний; дорогий; радісний, щасливий, s'lKwg (eoiKwg) який личить; гідний, emsiKr|g 2 помірний; достатній; зручний; правильний; обдарований.

Натомість негативна конотація присутня лише у значенні трьох лексем:

Лц-LOOфog 2 наполовину мудрий;

nspi^prav 2 розсудливий, розумний; зверхній, зарозумілий; у негативній конотації цієї лексеми простежується негативно-оцінна характеристика давніми греками невідповідності розумових здібностей людини її соціальній поведінці;

ooфюxrg о знавець; майстер; мудрець, значення якої зазнало модифікації внаслідок використання лексеми як терміну на позначення платних вчителів філософії та риторики, а згодом (починаючи з Платона) лжефілософів та шарлатанів.

Як зазначає О. С. Поліщук, "лексика й фразеологія, що вербально відображає прояви й міру людської дурості, завжди в мовах представлена більш широко: у мовній формі прагматично орієнтованих одиниць, як правило, відображається відхилення від норми, яке підлягає осуду" [Поліщук 2013, 89]. Натомість, кількісне співвідношення давньогрецьких лексем, які вербалізують концепти ЕОФОЕ та MQPOE, становить 79:28, що свідчить про надзвичайну важливість, цінність та актуальність для давніх еллінів такої риси людини, як розум.

Отже, семантичний аналіз лексем-репрезентантів концепту ЕОФОЕ дає підстави зробити висновок, що давні елліни розумною вважали людину, яка не лише мала високий рівень розумових здібностей та інтелектуального розвитку (зокрема, і завдяки досвіду), що відображалося у способі її мислення, але й могла знайти практичне застосування своєму розуму та відповідно поводилася у суспільстві, за що отримувала славу та повагу.

Література

Аполлонов, И. А. Мудрость как объект понимания в предфилософии Древней Греции : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.01 "Онтология и теория познания" / Аполлонов Иван Александрович. Краснодар, 1999. 159 с.

Дворецкий, И. Х. Древнегреческо-русский словарь : в 2 т. / Иосиф Хананович Дворецкий М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1958.

Карасик, В. И. О категориях лингвокультурологии / В.И. Карасик // Языковая личность : проблемы коммуникативной деятельности. Волгоград, 2001.

Лакофф, Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Теория метафоры. М. : Прогресс, 1990. С. 387-415.

Леонтьева, Т. В. Интеллект человека в русской языковой картине мира / Татьяна Валерьевна Леонтьева. Екатеринбург : Изд-во ГОУ ВПО "Рос. гос. проф.-пед. ун-т", 2008. 280 с.

Липкин, А. И. Процесс этической индивидуализации в древней Греции [Електронний ресурс]. Режим доступу : URL : http://philosophy.mipt.ru/publications/works/lipkin/civilization/crisis_renascence/ part02.html. Назва з екрана.

Лосев, А. Ф. Диоген Лаэрций и его метод [Електронний ресурс]. Режим доступу : URL : http://psylib.org.ua/books/diogenl/txt00.htm. Назва з екрана.

Пименова, М. В. Концепт СЕРДЦЕ : образ, понятие, символ / Марина Владимировна Пименова. Кемерово : КемГУ, 2007. 500 с.

Поліщук, О. С. ЛЮДИНА НЕРОЗУМНА крізь призму слов'янських компаративних фразеологізмів / О. С. Поліщук // Наукові записки НДУ ім. М. В. Гоголя : Філологічні науки. 2013. Кн. 4. С. 87-92.

Frisk, H. Griechisches etymologisches Worterbuch / Hjalmar Frisk. Band I-II. Heidelberg : Carl Winter, Universitatsverlag, 1959-1961.

Liddel H. G., Scott R. A Greek-English Lexicon [Електронний ресурс]. Режим доступу : URL : http://stephanus.tlg.uci.edu/lsj/#eid=1&context=lsj.

Размещено на Allbest.ru