Соматичні фразеологізми з компонентом кардіа "серце" у Септуагінті та Новому Завіті

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Соматичні фразеологізми з компонентом кбсдйб "серце" у Септуагінті та Новому Завіті

Левко О.В., к. філол. н., асистент

Анотація

У статті досліджено фразеологічні одиниці з соматизмом ? кбсд?б "серце" у грецькій мові Септуагінти та Нового Завіту, проаналізовано їх семантику та вживання у біблійній лінгвокультурі. У результаті аналізу встановлено, що соматичні фразеологізми з компонентом ? кбсд?б "серце" у Святому Письмі позначають емоції та почуття, чесноти та гріхи, мислення та розумову діяльність, волевиявлення та бажання.

Ключові слова: давньогрецька мова, фразеологізм, соматизм, Септуагінта, Новий Завіт, серце, соматичний код культури.

Левко А.В. Соматические фразеологизмы с компонентом ? кбсдЯб "сердце" в Септуагинте и Новом Завете

В статье исследуются фразеологические единицы с соматизмом ? кбсд?б "сердце" в греческом языке Септуагинты и Нового Завета, анализируется их семантика и функционирование в библейской лингвокультуре. В результате анализа установлено, что соматические фразеологизмы с компонентом ? кбсд?б "сердце" в Священном Писании обозначают эмоции и чувства, добродетели и грехи, мышление и умственную деятельность, волеизъявление и желание.

Ключевые слова: древнегреческий язык, фразеологизм, соматизм, Септуагинта, Новый Завет, сердце, соматический код культуры.

Levko O.V. Somatic Phraseological units With the Component ? кбсдЯб "Heart" in the Septuagint and the New Testament

The article deals with phraseological units with the somatism ? кбсд?б "heart" in the Greek language of the Septuagint and the New Testament, analyses their semantics and functioning in the biblical linguoculture. By means of analysis it was determined that somatic phraseological units with the component ? кбсд?б "heart" in the Holy Scripture are able to represent emotions and feelings, virtues and sins, thinking and mental activity, will and desire.

Key words: the Ancient Greek language, phraseological unit, somatism, the Septuagint, the New Testament, heart, somatic code of culture.

Науковий інтерес до соматизмів у Біблії виник у вчених у ХХ ст., зокрема, у працях Е. Чербоньєра [Cherbonnier 1962], А. Соффера [Soffer 1974], Е. Юнгеля [Jьngel 1982] були докладно проаналізовані біблійні антропоморфізми, за допомогою яких описувався трансцендентний Бог у Святому Письмі. Проте поза увагою дослідників залишилися соматизми, які фігурували у складі решти метафор та фразеологізмів, вживаних у біблійному дискурсі, що й зумовлює актуальність дослідження таких мовних одиниць як експонентів соматичного коду біблійної лінгвокультури. Мета даної статті полягає у дослідженні семантики біблійних фразеологізмів з соматичним компонентом ? кбсд?б "серце". Об'єктом дослідження є лінгвокультурний простір соматичних фразеологізмів з компонентом ? кбсд?б "серце" у Септуагінті та Новому Завіті, а предметом - семантика даних фразеологізмів.

Коди культури універсальні за своєю природою, проте їх прояви та значимість кожного з них в певній культурі, а також метафори, у яких вони реалізуються, завжди національно детерміновані [Красных 2001, 5]. В.В. Красних виділяє 6 основних культурних кодів: соматичний (тілесний), просторовий, часовий, предметний, біоморфний та духовний [Красных 2001, 6]. У давніх народів соматичний код культури займає перше місце у пізнанні навколишнього світу [Красных 2002, 232-233]. Засобами представлення соматичного коду культури у мовній картині світу є фразеологізми, метафори та символи, які розглядаються як "мовні експоненти культурних знаків" [Петрова 2007, 134]. Соматичні фразеологізми Святого Письма репрезентують особливості біблійної картини світу, позначають духовні поняття біблійної культури та внутрішнього світу людини. Найчисленнішою групою серед біблійних соматичних фразеологізмів є фразеологізми з компонентом ? кбсд?б "серце". Серце є однією з культурних констант біблійної лінгвокультури, адже воно мислиться не лише як центр почуттів та емоцій людини, але й, крім того, як центр волі та інтуїції, осмислених та підсвідомих бажань, як центр мислення і пізнання світу, як центр гріха та святості. Лексема серце (євр. leb, гр. кбсд?б ) є однією з частотних у тексті Біблії, зокрема, вона зустрічається у Старому та Новому Завітах близько 1000 разів.

Численні біблійні фразеологізми з соматизмом ? кбсд?б "серце" передають емоції та почуття людини, зокрема, радість, кохання, любов, прихильність, печаль, розпач, страх. Такі фразеологізми виникають, як правило, внаслідок "переосмислення метафоричних словосполучень, які описують відчуття незвичайного фізичного стану серця, певне порушення ритму діяльності, наприклад, почуття важкості, стискання, завмирання" [Петрова 2007, 137]. У біблійній картині світу емоції локалізуються у серці, як і в українській етнічній картині світу, на противагу, наприклад, китайській, де центром локалізації емоцій є нирки, чи африканській, де центром локалізації емоцій є печінка та ніс [Маслова 2001, 138].

Для позначення радості у Біблії вживаються соматичні вирази з компонентом ? кбсд?б "серце" та дієсловами е?цсб?нщ "радіти", "бути вдоволеним", чб?сщ "радіти", ?гбллй?пмбй "веселитися", "радіти", ?гби?нщ "звеселяти", наприклад: е?цсбниЮуефбй кбсд?б "зрадіє серце" (1 Chr. 16, 10); чбсЮуефбй ? кбсд?б "радітиме серце" (In. 16, 22); ?гбллйЬуефбй ? кбсд?б "звеселиться серце" (Ps. 12, 6), ?гбиэниз ? кбсд?б "звеселилося серце" (Jud. 16, 25; Jud. 18, 25; Jud. 19, 6; Jud. 19, 9; Jud. 19,22; Ruth 3, 7, пор. 2 Regn.13, 2). Слово ?гби?нщ "звеселяти", "возвеличувати", "робити добрим", яке походить від ?гби?т "добрий", вперше засвідчене у Септуагінті, а у давньогрецьких авторів класичної доби воно не вживається, щоправда в елліністичну добу трапляється у творах Прокла, Геліодора лише у значенні "робити добрим" [Liddell 1996]. Цікаво, що в 1 книзі Царств трапляється випадок, коли прикметник ?гби?т "добрий" отримує контекстуальне значення "веселий", "радісний" і вживається у складі фразеологічної сполуки з соматизмом ? кбсд?б, за допомогою якої описується стан сп'янілої людини: ? кбсд?б Нбвбл ?гби? ?р' б?ф?н, кб? б?ф?т меи?щн ?щт уц?дсб "серце Набала було веселим, і він сам був вельми п'яний" (1 Regn. 25, 36). Словосполучення ?гби? кбсд?б "веселе серце" засвідчене у Септуагінті також для опису радісного стану людини у загальному сенсі (3 Regn. 8, 66).

Серце у біблійній лінгвокультурі є "органом" кохання, любові та прихильності. Значення "закохатися" передається словосполученням, у якому лексема кбсд?б "серце" поєднується з предикатами кплл?щ "приклеювати", ?о?уфзмй "вийти за межі", "стати несамовитим", наприклад: ? кбсд?б б?фп? ?кпллЮиз е?т б?фЮн "серце його приклеїлося до неї" (Tob. 6, 19); ?оЭуфз ? кбсд?б ПлпцЭснпх ?р' б?фЮн "серце Олоферна стало невгамовним до неї", досл. "серце Олоферна вийшло з себе у потязі до неї" (Judith 12, 16). Прихильність однієї людини до іншої теж передається фразеологізмами з соматизмом ? кбсд?б "серце", наприклад, вислів ?клйнен кбсд?б ?рЯущ фйнб "серце схилилося услід за кимось" означає "хтось став прихильником когось" (Jud. 9,3). семантика соматизм серце біблійний септуагінта

Підтримка ізраїльського народу Авессаломові вербалізується через фразеологічну одиницю з соматизмом ? кбсд?б "серце": ?генЮиз ? кбсд?б ?ндс?н Йусбзл ?р?ущ Бвеуублщм "серце чоловіків Ізраїлю вчинилося услід Авессалома" (2 Regn. 15, 13). Потепління стосунків між царем Давидом та його сином Авессаломом описується як ? кбсд?б фп? вбуйлЭщт ?р? Бвеуублщм досл. "серце царя на Авессалома", тобто "цар змилостивився над Авессаломом" (2 Regn. 14, 1). Фразеологізми ?нбгге?лбй фйнй ф?н р?убн кбсд?бн "сповістити (відкрити) комусь усе серце"" (Jud. 16, 17), ?рбгге?лбй фйнй р?нфб ф? ?р? кбсд?бт "сповістити комусь усе від серця" (Jud. 16, 18), лбле?н р?нфб, ?уб ?н ф? кбсд?? "розповідати усе, що на серці" (3 Regn. 10, 2) позначають відвертість та щирість людської комунікації.

Асоціативно пов'язане з поняттям прихильності поняття одностайності вербалізується за допомогою таких фразеологічних одиниць: лбле?н ?р? кбсд?бн фйнпт "говорити згідно з серцем когось" (Ruth 2, 13), ф? ?н ф? кбсд?? фйнпт рпйе?н "робити те, що у когось на серці" (1 Regn. 2, 35). Про людину, яка буде жити Божими заповідями та буде суголосна Божому Духові, у 1 книзі Царств говориться: жзфЮуей к?сйпт ?бхф? ?нисщрпн кбф? ф?н кбсд?бн б?фп? "знайде Господь Собі людину згідно зі Своїм серцем" (1 Regn. 13, 14). Пророк Єлисей висловлює підтримку своєму слузі Гієзію такими словами: ? кбсд?б мпх ?рпсе?из меф? уп? "серце моє ходило з тобою" (4 Regn. 5, 26).

Для передачі негативних емоцій та почуттів у Біблії теж вживаються фразеологізми з соматизмом ? кбсд?б "серце". Так, печаль може передаватися фразеологізмом лхрзи?нбй ф? кбсд?? "засумувати серцем" (Deut. 15, 10), ухмр?рфейн ф? кбсд?? ?р? ф?т мес?мнзт досл. "впасти серцем від турботи", тобто "зневіритися від турботи" (1 Mach. 6, 10), ухнфс?вейн ф? кбсд?? досл. "надламуватися серцем", тобто "пригнічуватися серцем" (1 Mach. 9, 7). Розпач вербалізується як ?д?нбй ?н кбсд?? "болі в серці" (Ps. 12, 3), ил?шейт ф?т кбсд?бт досл. "здавлювання серця", тобто "скорботи серця" (Ps. 24, 17), кбсд?б ?ихмп?уб "серце зневірене", "серце похмуре" (Deut. 28, 65), ф? кбф? кбсд?бн ?неуф?т ?лгпт "мука, що вселилася у серце" (2 Mach. 3, 17). Частина наведених фразеологізмів містять слова з первісною семантикою фізичного страждання, зокрема, лексема ?д?нз в першу чергу означає "фізичний біль", ил?шйт - "стискання" (від ил?вщ "тиснути", "давити", "вичавлювати"), ухнфс?вщ - "розтирати", "ламати", "розбивати".

На позначення страху у Біблії вживається численна кількість фразеологізмів з соматизмом ? кбсд?б "серце", зокрема, ?оЭуфз ? кбсд?б досл. "серце вийшло з себе", тобто "ерце зніяковіло" (1 Regn. 28, 5), ?рфпЮиз ? кбсд?б "серце сполохнулося" (Jos. 7, 5), ?р?фбоен кбсд?б "серце вдарило" (1 Regn. 24,6), ?нбрЭибнен ? кбсд?б б?фп? ?н б?ф? досл. "його серце померло в ньому", тобто "його серце завмерло у ньому" (1 Regn. 25, 37), ?фбс?чиз ? кбсд?б мпх ?р? ц?впх "збентежилося серце моє від страху" (Esther 5, 2a), ?рфзобн ф? кбсд?? "задрижали серцем" (1 Mach 12,28). У книзі Псалмів страх вербалізується як розм'якшення серця, що порівнюється з розтопленням воску: ?генЮиз ? кбсд?б мпх ?уе? кзс?т фзк?менпт ?н мЭу? ф?т кпйл?бт мпх "і стало моє серце, як віск, що тане посеред утроби моєї" (Ps. 21, 15). Розгніваний стан людини позначається фразеологізмом рбсбфеиЭсмбуибй ф? кбсд?? "розпалитися серцем", зокрема, у Второзаконні лунає така настанова м? дйюобт ? ?гчйуфе?щн фп? б?мбфпт ?р?ущ фп? цпне?убнфпт, ?фй рбсбфеиЭсмбнфбй ф? кбсд?? "нехай не переслідує убивцю месник за кров родича, розпалившись серцем" (Deut. 19, 6). Серце, окрім емоційного центру, уявляється в біблійній лінгвокультурі як місце зосередження духовного життя людини. У Святому Письмі засвідчені вживання лексеми ? кбсд?б у складі фразеологічних одиниць на позначення чеснот та пороків людини. Наприклад, фразеологізм кбибс? кбсд?б "чисте серце" символізує непорочність людини, досягнення нею святості (Gen. 20, 5-6; Mt. 5, 8), а кбсд?б цспн?мзкб? упцЮ "серце розсудливе та мудре" - відповідно розсудливість та мудрість людини (3 Regn. 3, 12). Через бінарні словосполучення, у яких першим компонентом є іменник, а другим - слово кбсд?б в генетиві, зображуються такі людські чесноти у Святому Письмі:

1) великодушність: рл?фпт кбсд?бт "широта серця" (3 Regn. 2, 35);

2) щирість: е?и?фзт кбсд?бт "прямота серця" (3 Regn. 3, 6);

3) благочестя: ?уй?фзт ф?т кбсд?бт "набожність серця" (3 Regn. 9, 4).

Одними з найчастотніших словосполучень з компонентом ? кбсд?б "серце" є синонімічні прийменникові сполуки ?о ?лзт ф?т кбсд?бт "з усього серця" та ?н ?л? кбсд?? "в усьому серці". У загальному сенсі вони позначають відданість людини якійсь справі, виконання нею певної дії з максимальною ретельністю та душевним запалом, наприклад:

1) ?гбр?н ?о ?лзт ф?т кбсд?бт "любити з усього серця" (Deut. 6, 5; пор. Deut. 10, 12; Deut. 11, 13; Deut. 13, 4; Deut. 30, 6), ?о ?лзт ф?т кбсд?бт ?рйуфсбц?нбй ?р? к?сйпн ф?н ие?н "з усього серця навернутися до Господа Бога" (Deut. 30, 10); ?кжзфе?н ф?н ие?н ?о ?лзт ф?т кбсд?бт "шукати Бога з усього серця" (Deut. 4, 29).

2) ?н ?л? кбсд?? ?рйуфсЭцейн рс?т ие?н досл. "в усьому серці повертатися до Бога" (3 Regn. 8, 48); дпхле?ейн ф? кхс?? ?н ?л? кбсд?? досл. "в усьому серці служити Господу" (1 Regn. 12, 20; 1 Regn. 12, 24); рпсе?еуибй ?нюрйпн иеп? ?н ?лзие?? ?н ?л? кбсд?? "ходити перед Богом в істині в усьому серці" (3 Regn. 2, 4; пор. 3 Regn. 8, 23; пор. 4 Regn. 10, 31).

Як засвідчують наведені вище приклади, дані прийменникові сполуки поєднуються з інфінітивом, семантика якого конкретизує предмет людської ревності. Душевна ревність та відданість може позначатися також іншими фразеологізмами, окрім зазначених вище прийменникових сполук, наприклад: ?фпйм?убй ф?т кбсд?бт рс?т к?сйпн "приготувати серця для Господа" (1 Regn. 7, 3); ? кбсд?б мпх ?р? / ейт фй досл. "серце моє на щось", тобто "серце моє віддане певній справі" (Jud. 5, 9); ? кбсд?б мпх еуф? рпх досл. "серце моє знаходиться десь" - "серце моє віддане чомусь" (2 Chr. 7, 16); е?и?нбй ф?н кбсд?бн рс?т фйнб "спрямувати серце до когось" (у більшості випадків - до Бога) (Jos. 24, 23); рспуЭчейн ф? кбсд?? ?р? фй "повернутися серцем до чогось", "присвятити своє серце чомусь" (Deut. 32, 46).

Серце може свідчити як про святість людини, так і про її гріховність. Тому текст Біблії поряд з фразеологізмами на позначення чеснот містить фразеологізми, які описують гріховний стан людини, її пороки та гріхи. Так, вислови р?убн ф?н кбк?бн ?гнщ ? кбсд?б "будь-яке нечестя пізнало серце" (3 Regn. 2, 44) означає гріховний спосіб життя; вислів ?рпрлбнЮуйт ф?т кбсд?бт "відступництво серця", "ухилення серця в бік" - "скоєння гріха" (Deut. 29, 18); мефбуфзубй ф?н кбсд?бн "відвернути серце" - "відступитися від Бога" (Deut. 17, 17; Deut. 30, 17; Jos. 14, 8). Затверділе або важке серце символізує жорстокість та озлобленість. Так, фразеологізм уклзс?нейн ф?н кбсд?бн досл. "робити серце твердим" означає "озлоблятися" (Ex. 4, 21; Ex. 7, 3); вбс?нейн ф?т кбсд?бт "обтяжувати серце" - "ставати жорстоким" (Ex. 7, 14; Ex. 8, 11).

Значна частина словосполучень з соматизмом ? кбсд?б "серце" вживається на позначення розумової діяльності. Сполучуваність слова ? кбсд?б "серце" з дієсловами засвідчує вище наведену тезу, наприклад, гн?нбй ф? кбсд?? "пізнати серцем" (Deut. 8,5; Jos. 23, 14), ?ойкне?уибй кбсд?бн "осягнути серцем" (Jud. 5, 15). Серце у Біблії може е?дЭнбй "знати" (Deut. 29, 3), нпе?н "думати", "осягати" (In. 12, 40), ухнЯейн ?н? мЭупн ?гбип? кб? кбкп? "розпізнавати добро і зло" (3 Regn. 3, 9), гн?нбй упц?бн "пізнати мудрість" (Eccl. 1, 17). Зі значенням "пам'ятати" у Біблії вживаються такі фразеологічні сполуки: ухмвЬллейн ?н ф? кбсд?? досл. "збирати у серці" (Lc. 2, 19), дйбфзсе?н ?н ф? кбсд?? досл. "тримати у серці" (Lc. 2, 50), мЭмнзуибй ?н ?л? кбсд?? "пам'ятати всім серцем" (Tob. 2, 2), иЭуибй ф? ?Юмбфб ?н ф? кбсд?? "покласти слова у серці" (1 Regn. 21, 13). Значення "забувати" теж передається за допомогою соматизму "серце", наприклад: ?облейци?нбй ?к ф?т кбсд?бт "стерти з серця" (Tob. 4, 19).

У Септуагінті можна спостерігати фразеологічні сполуки зі значенням "задумати щось", наприклад:

1) ?гЭнефп ?р? ф?т кбсд?бт + infinitivus зі значенням "стало на серці щось зробити", наприклад п?кпдпм?убй п?кпн "побудувати будинок" (3 Regn. 8, 17);

2) ?лиен ?р? ф?н кбсд?бн + infinitivus - "прийшло на серце щось зробити' (3 Regn. 8, 18);

3) ?нЭвз ?р? кбсд?бн + infinitivus "зійшло на серце щось зробити" (4 Regn. 12, 5);

4) ? ие?т д?дщуйн е?т кбсд?бн мпх фп? рпй?убй "Бог дав на серце моє щось зробити" (2 Esdr. 12, 12). Також за допомогою описових зворотів вербалізується значення "думка" або "намір", наприклад: р?нфб ф? ?н ф? кбсд?? "все, що у серці" , тобто "думки" (1 Regn. 2, 35); р?н, ? ??н ? кбсд?б упх ?ккл?н? "все, до чого схиляється твоє серце", тобто "наміри" (1 Regn. 14, 7).

Номінативні сполуки теж засвідчують тезу про те, що серце уявляється як розумовий центр у біблійній лінгвокультурі, наприклад: ?ойчнйбумп? кбсд?бт "пошуки серця" (Jud. 5, 16), ?оефбумп? кбсд?бт "дослідження серцем" (Jud. 5, 16 Cod. Vat.), ?ксйвбумп? кбсд?бт "ретельне вивідування серцем" (Jud. 5, 15), лпгйумп? ф?т кбсд?бт "помисли серця" (Ps. 32, 11), дй?нпйб кбсд?бт "думка серця" (1 Chr. 29, 18), ?рйуфЮмз ?н ф? кбсд?? "знання у серці" (Ex. 36, 2), ухнеф?т кбсд?б "розсудливе серце", "проникливе серце", "мудре серце" (Ex. 31, 6). Серце уявляється у біблійному тексті як місце бесіди та внутрішнього діалогу, наприклад, зустрічаються висловлювання е?ре?н ?н ф? кбсд?? "говорити у серці" (Deut. 8, 17), дйбнпе?н ?н ф? кбсд?? "міркувати у серці" (Gen. 6, 5), дйблпгйжЭуибй ?н ф? кбсд?? "розмірковувати у серці" (Mc. 2, 6).

Підсумовуючи вище сказане, слід наголосити на кордоцентризмі біблійної лінгвокультури. З 1000 випадків вживання лексеми ? кбсд?б "серце" у Септуагінті та Новому Завіті лише біля десятка вживається у прямому значенні, решта - у переносному у складі фразеологізмів. Ці фразеологізми позначають:

1) емоції та почуття, зокрема, радість, веселість, кохання, любов, прихильність, страх, печаль, відчай, любов, пристрасть, ненависть;

2) чесноти та гріхи, зокрема, смирення, невинність, щирість, людяність, простоту, набожність, а з іншого боку - гордість, пихатість, жорстокість, озлобленість і т.д.;

3) мислення та розумову діяльність;

4) волевиявлення.

Література

1. Красных, В.В. Коды и эталоны культуры (приглашение к разговору) / В.В. Красных // Язык, сознание, коммуникация: сб. статей / Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. - М.: МАКС Пресс, 2001. - Вып. 19. - С. 5-19.

2. Красных, В.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / Виктория Владимировна Красных. - М.: Гнозис, 2002. - 284 с.

3. Маслова, В.А. Лингвокультурология / Виктория Анатольевна Маслова. - М.: Академия, 2001. - 208 с.

4. Петрова, Л.И. Человеческое тело и эмоции в контексте лингвокультурологии / Л.И. Петрова // Вестник Псковского государственного университета. Серия: Социально-гуманитарные и психолого-педагогические науки. - 2007. - Вып. 3. - С. 133-144.

5. Cherbonnier, E.L. The Logic of Biblical Anthropomorphism / E.L. Cherbonnier // Harvard Theological Review. - 1962. - Vol. 55. - P. 187-206.

6. Jьngel, E. Anthropomorphismus als Grundproblem neuzeitlicher Hermeneutik / E. Jьngel // Verifikationen: Festschrift fьr Gerhard Ebeling zum 70. Geburtstag. - Tьbingen: Mohr, 1982. - S. 499-521.

7. Liddell, H.G. Greek-English Lexicon / Henry George Liddell, Robert Scott, Sir Henry Stuart Jones. - Oxford: Clarendon Press, 1996. - 2042 p.

8. Novum Testamentum Craece et Latine / ed. Eb. Nestle, Er. Nestle, B. Alland, K. Alland, J. Karavidopoulos, C. Martini, B. Metzger. - 27-th. rev. ed. - Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 2002. - 812 p.

9. Septuaginta: 2 vols. / ed. A. Rahlfs. - Stuttgart: Deutsche Bibelgesellschaft, 1979. - 941 p.

10. Soffer, A. The Treatment of Anthropomorphisms and Anthropopathisms in the Septuagint of Psalms / A. Soffer // Jellicoe S. Studies in the Septuagint Origins: Recentions and Interpretations. - N. Y.: Ktav Pub. House, 1974. - P. 395-417.

Размещено на allbest.ru