Суфіксальний словотвір відад’єктивних іменників чоловічого роду в українських говорах Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суфіксальний словотвір відад'єктивних іменників чоловічого роду в українських говорах Закарпаття

Олеся Харьківська

Анотація

іменник непродуктивний словотвірний дериват

На основі зібраного матеріалу описується продуктивність словотвірних типів відад'єктивних іменників чоловічого роду. По можливості залучається аналогічний матеріал з інших діалектів української мови та сучасної української літературної мови.

Ключові слова: словотвір, відад'єктивні іменники, українські говори Закарпаття.

Summary

Відад'єктивні утворення - це похідні, твірними основами в яких виступають прикметники. Такі похідні в мовознавчій літературі ще називають деад 'єктиви або відад'єктиви. За допомогою прикметників можуть утворюватися іменники, дієслова, прислівники та прикметники [3: с. 81]. Частіше загальним словотвірним значенням для відприкметникових іменників є «носій ознаки» та «абстрагована ознака». Такі деривати в українській літературній мові утворюються переважно за допомогою суфіксації з використанням понад 50 суфіксів [ib.: с. 81]. Основою відприкметникових дериватів виступають частіше якісні прикметники. Значення відприкметникових дериватів можна співвіднести із атрибутивним словосполученням «прикметник (мотивуючий) + іменник» (багата людина = багач, вівсяна крупа = вівсянка) [7: с. 108], “означуваний іменник якого вказує на ономасіологічну базу, а означуваний прикметник - на ономасіологічну ознаку” [2: с. 53].

В українських говорах Закарпаття відприкметникові іменники утворюються за допомогою таких суфіксів: -ак, -ан, -ар/-ар ', -ец '/иц ' (-ец/-иц), -ик, -ил-о, -ник, -ук, -улник, -ун, -'ух. Із значною частиною утворюються високопродуктивні типи, решта суфіксів часто бере участь у творенні поодиноких назв. Про замкнутість чи непродуктивність таких типів говорити не варто, бо в майбутньому вони можуть бути поповнені новими лексемами.

Суфікс -ак. Іменники з цим суфіксом утворюються переважно від прикметників на -авый, -ивый. Це переважно деривати, що вказують на ознаку (здебільшого зовнішню) особи [6: с. 173]. Суфікс -ак в українській мові високопродуктивний як в діалектному мовленні, так і в літературній мові. Також він продуктивний, на думку дослідниці Л.Ф.Мойсєєвої, і в діалектному мовленні російської мови, де такі похідні вживаються переважно з експресивно нейтральним значенням, напр.: чистяк `білий голуб', серяк `гуска сіра', большак `старший син', голяк `голий, бідний' [4: с. 39]. Утворюються такі словотвірні типи в українських говорах Закарпаття:

1. Високопродуктивний тип назв осіб:

а) стилістично нейтральні лексеми: сиридн 'ак `людина, яка належить до середнього прошарку населення' (дау'но не<sup>и 1</sup>было бо'гатых, май буш сиридн'а'кы) (Вш, Трн), йас'н'ак `провидець' (КбП), н'і'мак `німа людина' (ВВ, Трн, Пл; [П.,Г.: 118]), добрак `добряк' [Сб.: 67], л'івак `лівша' [ib.: 161], простак `простодушний, нелукавий, наївний чоловік' [ib.: 293], сво'йак `родич; чоловік дружининої сестри' [ib.: 328], си<sup>1</sup>лак `сильний, кремезний чоловік' [148: с. 174], жовт 'ик (< -ак) `русявий чоловік, хлопець' [П.,Г.: 56], молод'ик (< -ак) `парубок' [ib.: 104], бетежняк `хворий' [Бв.: 33]; пор. лемк. бідак `убога людина, нещасливець' [Пиртей: 29], босяк `босяк, бідний міський хлопчик' [ib.: 32]; бойк. біньняк `бідняк' [Ониш., І: 57]; гуц. лівак `лівша' [ГГ: 112]; наддністр. лівак `шульга' [Шило: 161]; слоб. здоров'як `сильний, не виснажений' [СЛ: 67]; зах.поліс. рідняк `родич' [Арк., ІІ: 121];

б) стилістично забарвлені лексеми (переважно із зневажливим відтінком): не^итр 'іб^н 'ак `лінивий чоловік' (в усіх обстежених говірках), глу'пак [Сб.: 48], туб л'ак [6: с. 174] `нерозсудлива, нерозумна людина чоловічої статі', погни'л 'ак `вічно хворий, немічний чоловік' [Сб.: 238], голод <sup>1</sup> н'ак `дуже голодна людина'; перен `той, кому весь час мало статків' [ib.: 50], горд'ак `гордовита людина' [ib.: 51], згыб 'л 'ак [ib.: 123], здых¹л'ак [ib.: 125] `дуже хворий немічний чоловік', кусурдак `непривітний, невдоволений, надто чутливий до образ' [ib.: 157], не^ивал6ушб 'ак `ні до чого не здатний, нікудишній чоловік' [ib.: 203], незрос'л'ак [ib.: 205], не- доросляк [Бв.: 92] `людина невеликого зросту', нече^ис ''н 'ак `чоловік або хлопець неспокійної вдачі' [Сб.: 207], погыб[л'ак `кволий, хворобливий чоловік, хлопець' [ib.: 238], поме^ирз\л'ак [ib.: 254], замерзляк [Бв.: 64] `чоловік, що швидко мерзне', прийшШл 'ак `прийшла (не тутешня) людина' (тат '

¹ тот прийш [л'ак ме^{е 1} ні У казовати не^{и 1} буде) [Сб.: 281], с'л'і^[пак `чоловік, який недобачає' [ib.: 334], хвор'ак `хворобливий чоловік' [ib.: 402], хытр'ак `спритний, енергійний, діяльний чоловік'[ib.:

403], чу'дак `дивакуватий чоловік' [6: с. 174], слу<sup>1</sup> т'ак `кульгавий чоловік; каліка' [ib.: 174], гол'ик (< -ак) `бідняк, голий чоловік' [П.,Г.: 37], здохл'ик (< -ак) `слабкий, хворобливий чоловік' [ib.: 68], сухорляк (< -ак) `слабун, худорляк' [Бв.: 123], тучняк `товстун' [ib.: 128]; пор. лемк. замерзляк `мерзляк, той, хто швидко мерзне' [Пиртей: 100]; бук. голяк `голодранець' [СБГ: 73]; наддністр. кривак `кривонога людина' [Шило: 152].

2. Малопродуктивний тип назв конкретних предметів: руЧн 'ак `ручне гальмо в атомобілі' (в усіх обстежених говірках), чуПл'ак `тупий ніж' (Трн), си ¹ н'ак `синець' (Ск, Вш, ЛП, СП, Кл), гни\л'ак `гниле дерево' [Сб.: 49], гуц. на території Закарпаття: гнил'ик т.с. (< -ак) [П.,Г.: 36], кругл 'ик [ib.: 88], але круг¹ л'ак (Ск, Нн, Кл, Трн) `кругле дерево; деревина, колода'; `один із видів дзвінків' (дзвін ^П ки сут к^Пругл'і - кругл'а^П ки) [Гриц.: 247], тепляк `приміщення для ягнят' [ib.: 76], дубленяк `дубле^Пн 'ак - кот^Пре дублена ^П була ^П гун 'а' [ib.: 261]; пор. лемк. верхняк `верхній камінь у жорнах' [Пи- ртей: 39]; зах.поліс. жовтяк `монета з жовтого сплаву' [Арк., І: 158], куцак `хвіст зайця' [ib.: 273].

3. Малопродуктивний тип назв їжі, напоїв та кухонного начиння: кыс '^Пл 'ак `що-небудь кисле (переважно фрукти)' (Ск), чугу<sup>П</sup>н':ак `чавунна каструля для голубців' (ВВ), пра ^П вак `кухонний ніж' (пра а вак у<sup>1</sup> се п Правый) [Сб.: 278], сы Пр'ак `щось сире (переважно про їжу)' [6: с. 174], `сире дерево' (Трн); пор. зах.поліс. кисляк `кисле молоко' [Арк., І: 220].

4. Малопродуктивний тип назв свійських тварин: замореняк `погано годована вівця' [Гриц.: 21], здохляк `квола вівця' [ib.: 21], загореняк `вівця, яка через хворобу дійок не дає молока' [ib.: 26], перед- няк `вівця, яка в отарі переважно йде попереду' [ib.: 30], залеліляк, погибляк `кволе, слабе ягня' [ib.: 64]; пор. зах.поліс. простяк `непородистий дворовий собака' [Арк., ІІ: 95].

5. Малопродуктивний тип назв грибів: чил:и^Пн 'ак `підосиновик' (Ск, Вш), бі<sup>П</sup>л 'ак `боровик' (Ск), жду¹ т'ак `вид гриба' [6: с. 174]; пор. лемк. жовтяк `вид грибів' [Пиртей: 91]; бойк. біляк `білий гриб' [Ониш., І: 56].

Суфікс -ан. У говорах Закарпаття цей суфікс зафіксований у назвах осіб: глу~хан, г^Плухман `чоловік, який погано чує' (ВБ, ВВ, Кв, Ск, Гр, Лп, Лц, Гр, Дв), Пбехман `чоловік міцної будови, високого зросту' [Сб.: 23]; пор. гуц. світован `той, хто побував світі' [ГГ: 169]; зах.поліс. вел'ікан `людина високого зросту' [1: с. 286].

Суфікс -ар/-ар'. А.М.Мукан назвав цей суфікс малопродуктивним [5: с. 157]. У говорах Закарпаття із ним зафіксовано два непродуктивні типи: назви осіб - глу^П хар' `людина, яка погано чує' (в усіх обстежених говірках), ди <sup>1</sup> кар' `відлюдько' (Тш, Ял, Ст, Трн, Лз, Пл); пор. зах.поліс. дикар т.с. [1: с. 288]. Лексема вживається переважно із зневажливим відтінком. Виділяємо також тип збірних назв рослинності: су¹ хар' `сухе гілля' (Гр, Лаз).

Суфікс -ец'Іиц' (-еці-иц). Суфікс -иц < -ец' < -ьсь давній з походження, належить до найпродуктивніших як у літературній мові, так і в діалектному мовленні. В.В.Ґрещук, А.М.Мукан, Л.В.Дика віднесли його до високопродуктивних у творенні відприкметникових дериватів саме в діалектному мовленні. Л.Родніна виділила три типи відприкме- тникових дериватів із суфіксом -ець: 1) утворення з «чистою» прикметниковою мотивацією (біля- вець, молодець, мудрець, ревнивець), 2) утворення, мотивовані словосполученням «мотивуючий прикметник + іменник» (чорноморський флот - чорноморець, марафонський біг - марафонець), 3) назви осіб, мотивовані прикметниками із суфіксом -ськ- (це переважно назви осіб за належністю до ідеологічного суспільства, політичного, релігійного напряму тощо) (францисканець, якобінець) [7: с. 110].

У говорах Закарпаття ми виділили такі словотвірні типи:

1. Високопродуктивний тип назв осіб: мирт^Пвиц ' `покійник' (Ск, НБ, МУ, Кл) `май у нас се^илові мирт^авиц' (у значенні `знову у селі покійник'), бре<sup>и</sup>х<sup>П</sup>ливиц ' `вигадливий чоловік, хлопець' (КПс, Лт, Пр, Ял, Тш, Пл, Лз, Трн), без^П вірниц' `той, що не довіряє; безбожник, атеїст' [Сб.: 21], вуШливиц' `вошива людина чоловічої статі' [ib.: 43], г¹ нидавиц' `хлопець, чоловік, який має гниди' [ib.: 49], <sup>1</sup> гугнавиц' `чоловік, що гугнявить' [ib.: 53] (від Пгугнавый `гугнявий'), за <sup>1</sup> быушливиц ' `забудько' [ib.: 87], ^Пзависливиц' `заздрісник' [ib.: 89], ко<sup>П</sup>равиц ' `упертий, непоступливий чоловік, хлопець' [ib.: 150], коШчавиц' `той, що не має апетиту, вибагливий до їжі' [ib.: 152], к<sup>П</sup>риндавиц' `плаксивий, капризний хлопчик' [ib.: 154], ^Плепавиц' `брудний чоловік, що рідко миється' [ib.: 160], не<sup>П</sup>дыбавиц ', не<sup>и</sup>дуйдавиц ' `ні до чого не здатний, нікудишній чоловік' [ib.: 204], по^Плохавиц' `метушливий, боязкий чоловік або хлопець' [ib.: 252] (від полбхавый `метушливий, боязкий, лякливий'), реуП ливиц' `хлопчик, який часто плаче' [ib.: 306], сап<sup>П</sup>ливиц' [ib.: 327],у <sup>П</sup> душливиц' [ib.: 372] `чоловік, який важко дихає через задишку' (від сап [ливый, у¹ душливый `з важким диханням, задишкою'), с<sup>П</sup> линавиц' `хлопчик, який часто слиниться' [ib.: 334], укурливиц ' `який з будь-якого приводу виявляє супротив, непокору, робить наперекір' (від у<sup>1</sup> курливый т.с.), <sup>[</sup>хыравиц ' `хворобливий чоловік' [ib.: 403], храп^Пливиц' `чоловік, що хропе або хрипить' [ib.: 405], короставец `неохайний, коростявий хлопець' [П.,Г.: 84], найманец `наймит; той, що найнятий, прийнятий' [ib.: 110], <sup>1</sup> цуравиц' `чоловік, який ходить у старому, порваному одязі' (від ¹ цуравый `рваний, обшарпаний'), кучи Пр 'авиц ' `чоловік (хлопець) із кучерявим волоссям' [6: с. 173], л'іінивиц' `чоловік, який повільний до роботи або недбало виконує певну роботу' [ib.: с. 173], бр'іхП ливиц' `людина, яка постійно говорить неправду' [ib.: с. 173], старец `жебрак, колохиж- ник' [Бв.: 121]; пор. лемк. завзятец `впертюх' [Пиртей: 94]; гуц. килавец `той, хто має грижу' (від килавий т.с.) [ГГ: 92]; зах.поліс. паршивиць `підла людина' [Арк., ІІ: 29].

2. Продуктивний тип назв їжі: холо^Пдиц ' (Ск, Бр, Тс, Трн), холо^Пд'ец (Гн), студи^П нец' (ВБ, КсП), студе^Пнец ' (ВВ), кл 'аґа^Пниц ' (від бл 'аґаний `заквашений за допомогою кл 'аґу') (МР, Дв, Бр, ВР, Трс, Квс, Дб) `холодець', зилШниц' `недоспілий плід (яблука, груші, сливи тощо)' (Ск, ВВ), ліско <sup>1</sup> виц' `плід (горішок) ліщини' [Сб.: 162], червивець `червивий плід' [П.,Г.: 219], близнец `грудка сира, зроблена водночас з іншою' [Гриц.: 175]; пор. лемк. закалец `непористий, глевкий шар хліба або печива' [Пиртей: 98]; гуц. жилавец `хліб з ячмінної муки' [ГГ: 70]; бук. зеленец `зелені, недостиглі фрукти' [СБГ: 161]; наддністр. дзеленец т.с. [Шило: 107].

3. Непродуктивний тип назв предметів: йариц ' `гнійне запалення повіки ока' (Дв, Ял, Квс), `ячмінь звичайний' [Сб.: 429], скоченец `то'то, шо Шкіру Скот'а у та<sup>У</sup>ку Шрубочку - скОченец' [Гриц.: 208] (від (Скочений `скинутий; скручений'). В інших українських діалектах тип високопродуктивний; пор. лемк. дерев'янец `черевик із дерев'яною підошвою' [Пиртей: 74]; гуц. яснец `прозорий лід' [ГГ: 224]; наддністр. ласкавець `вид зілля' [Шило: 159]; поліс. живец `джерело' [Лис.: 73]; зах.поліс. сушець `сухе дерево' [Арк., ІІ: 188].

Суфікс -ик. Деривати із суфіксом -ик можуть утворюватися не тільки від прикметникових основ, а й від дієприкметників, про що свідчить суфіксальний -л-. Деякі лексеми можна також виводити як від іменникових, так і від дієслівних основ [7: с. 109]. Утворюються такі словотвірні типи:

1. Високопродуктивний тип назв осіб: змерЗлик (КсП), студеХик (Кв) `нетривкий до холодів', здоХлик `несильний чоловік; худорлявий' (Бг),

¹ жоутик `русявий хлопець' (ВБ, КбП, ВД, ВВ), Хресник `хрещеник' (Ск, Дв), Хамішник `лукава людина' (від <sup>1</sup> гамішний `єхидний, фальшивий, лукавий') [Сб.: 44], ддуЖ ник `боржник' (від <sup>1</sup> доужний `який боргує') [ib.: 68], Узависник `заздрісник' (від <sup>1</sup> зависний `заздрісний') [ib.: 89], за- маШченик `замазура, неохайна, брудна людина' [ib.: 102], не<sup>1</sup>харник, зневаж. `брудний, неакуратний чоловік, хлопець' (від ¹ нехарний т.с.) [ib.: 207], неш ¹ часник `недобра людина, зловмисник' [ib.: 207], розпаа лайданик `чоловік, що ходить переважно розхристаний' (від розпаУяайданий `розхристаний') [ib.: 317], бесч'исник `нещасник' [П.,Г.: 12], парадник `святково одягнутий чоловік (хлопець)' [ib.: 133]; пор. лемк. безвстидник `безсоромник' (від безвстидний `безсоромний') [Пиртей: 26]; бойк. дивотник `дивак (дуже дивний)' [Ониш., І: 214]; гуц. охтник `доброволець' (від охтний `охочий') [ГГ: 142]; слоб. довжник `боржник' [СЛ: 48]; сх.слоб. зависник `заздрісний чоловік' [ССГ: 79].

2. Продуктивний тип назв їжі та кухонного начиння:

а) назви їжі: вер ¹ ченик `обрядова кругла весільна хлібина з отвором усередині' [Сб.: 37], квас<sup>1</sup> ник [ib.: 140], кис<sup>1</sup>лик (КсП, Лаз), плетеник `плетений калач, бублик' [П.,Г.: 142], присипаник `присипаний зверху пиріг' [ib.: 156], ранник `ранні груші, яблука' (Лаз; [П.,Г.: 161]); пор. наддністр. білик `білий налив (сорт яблук)' [Шило: 53], водяник `рідка пшоняна або гречана каша з молоком' [ib.: 78]; зах.поліс. голик `пиріжок з вареної картоплі' [Арк., І: 96];

б) назви кухонного начиння: глин 'а ¹ ник `глиняний горщик' (Тр, Лз, Трн), куХон:ик `шафа для посуду' (ВВ), бляшаник `из бХ'ахи ко <sup>1</sup> тел, бл'аХовий - бл'аша <sup>1</sup> ник' [Гриц.: 228], мідяник `¹мід 'аний ко ^Утел та Шід 'аник с 'а зве ' [Гриц.: 228]; пор. наддністр. дерев 'яник `ніж із дерев'яною ручкою' [Шило: 106]; поліс. плетеник `обплетений лозою бутель' [Лис.: 162].

3. Малопродуктивний тип назв одягу, взуття та виробів із тканини: клоча¹ ник `міх з полотна, зітканого з клочаних ниток' [Сб: 145], целт'а <sup>1</sup> ник `брезентовий плащ' (від целтяний `брезентовий', що від целта `брезент', яке з пол., чес. celta т.с.) [ib.: 406], деревйиник `дерев'яний черевик' (Бг; [П.,Г.: 216]), ціфрованик `той, який чим-небудь оздоблений' (Нв, Трс), солом ¹ н 'аник `солом'яний матрац' (Пр), `солом'яна шапка' (ВВ), вішиваник `оздоблений кептар, кожух, лейбан та ін.' [П.,Г.: 216], по- лотняник `вид взуття' (полотн'ани ¹ ки май пе ¹ чут йакґума ¹ ші) [Гриц.: 262].

4. Непродуктивний тип назв інших конкретних предметів: обпеченик `вид бука' (йе шо обпі <sup>1</sup> кайут бук та та'кий Хорний, обпеченик) [Гриц.: 238]; пор. лемк. ноцник `нічний горшок' [Пиртей: 201]; бойк. смоляник `смолоскип' [Ониш., ІІ: 232]; поліс. ночник `нічний каганець' [Лис.: 138]; зах.поліс. дреник `старий віник' [Арк., І: 142].

5. Непродуктивний тип деяких понять: тайник

март'аХик `березневий вітер' [Сб.: 168]; пор. зах.поліс. Волоченик, Волочебник `другий день Великодня, коли хресні розносять своїм хрещеникам подарунки - волочебне' [Арк., І: 71].

Суфікс -ил-о. Утворюється непродуктивний тип назв осіб: здоровило `висока та сильна людина' (Бр, Трн). У сучасній українській літературній мові цей тип високопродуктивний; пор. літ. здоровило, дурнило, страшило та багато ін. [ІСУМ: 514].

Суфікс -ник. Суфікс -ник складний за своїм походженням (-н- + -ик) непродуктивний у творенні дериватів відприкметникового походження. У говорах Закарпаття він утворює такі типи:

1. Непродуктивний тип збірних назв осіб: мо- лодХик `молоде покоління, молодь' [Сб.: 175], старХик `старше покоління' [ib.: 342].

2. Непродуктивний тип назв конкретних предметів: спон:ик `нижній одяг, який жінка в давнину одягала під плаття' (Гд, РК) < сХодний (н < д).

В інших українських говорах із цим суфіксом можуть утворюватися словотвірні типи назв тварин, рослин, конкретних предметів, наприклад, зах.поліс. кривавник `деревій звичайний', кривов- ник `дика морква', ранник `пролісок', дощовник `хробак' [1: с. 309].

Суфікс -ук. В.В.Ґрещук, А.М.Мукан відносять цей суфікс до непродуктивних в українській мові [3: с. 81; 5: с. 157]. У досліджуваних говорах Закарпаття із ним утворюються такі типи:

1. Малопродуктивний тип назв осіб: тоус 'т 'ук `товстий чоловік' (Пл, Трн), молоОд'ук `молодий, здоровий, сильний чоловік' [Сб.: 175], чамнюк `працьовита людина' [Бв.: 141]; пор. бук. замерз- люк `мерзляк, людина, що боїться холоду' [СБГ: 136]; наддністр. гнилюк `ледащо, нероба' [Шило: 93].

2. Непродуктивний тип назв грибів: то^уус '^От 'ук `білий гриб' (Дб); пор. наддністр. білюк `біла сироїжка' [Шило: 53]; див. ще укр. bil'uk `Anthericum ramosum' [8: с. 28].

Суфікс -улник. Непродуктивний тип назв приміщень - кур'а'шулник `приміщення, де ночують кури' (Ск, НБ, Нн) (від 'кур 'ачы(и)й `курячий').

Суфікс -ун. Суфікс -ун непродуктивний, а похідні з ним часто набувають відтінку зневажливості. У говорах Закарпаття утворюються три типи:

1. Непродуктивний тип назв осіб із значенням «носій ознаки, названої твірним прикметником»: с'і'дун `посивілий чоловік' [Сб.: 331]; пор. гуц. сліпун `сліпець' [ГГ: 173]; сх.слоб. кривун `чоловік, який має одну ногу коротшу за другу' [ССГ: 108]; поліс. воркотун `буркотлива людина' [Лис.: 49]. У західнополіських говірках тип продуктивний; пор. дикун, хорошун, кривун, чистун [1: с. 317].

2. Непродуктивний тип назв істот (тварин, птахів, плазунів тощо): ди~кун `дикий кабан' (Ск, ЛП, Вш, Гр, Дб, КсП, Дл), білун `кличка кабана білої масті' [Сб.: 25]; пор. гуц. гладун `вуж' [ГГ: 46]; поліс. живун `горобець' [Лис.: 73].

3. Непродуктивний тип назв кухонного начиння: р'а ¹ бун `висока і тонка каструля для молока' (МР, Гн), `горщик, у якому носили робітникам їжу в поле' [Сб.: 325]; пор. бук., наддністр. гладун `глечик' [СБГ: 71; Шило: 92].

Суфікс -'ух. Із цим суфіксом у говорах Закарпаття утворюється непродуктивний тип назв грибів - чиллін'ух `підберезовик' (МР, Бр, Дв, Лц, Рк); пор. наддністр. болотюх `болотяний опеньок' [Шило: 56], а також єдина назва осіб - л 'ін 'ух `лінива людина' (МР; [Сб.: 162]).

Отже, високопродуктивними є суфікси -ак, -ец '/иц ' (-ец/-иц), -ик. У статті ми проаналізували 231 лексему, 154 з яких є утвореннями на території Закарпаття, а 77 - відповідники з діалектів та сучасної української літературної мови, що дає можливість говорити про широке функціонування і постійне поповнення таких дериватів у говорах Закарпаття.

Скорочення назв обстежених населених пунктів

Бг - с. Богдан Рахівського району, Бз - с. Березники Сваляв., Бр - с. Брід Іршав., ВБ - с. Великий Бичків Рахів., ВВ - с. Верхнє Водяне Рахів., Вд - с. Водиця Рахів., ВЛ - с. Великі Лази Ужгород., Вр - с. Ворочево Перечин., ВР - с. Верхні Ремети Берегів., Вш - с. Вишково Хуст., Гд - с. Гайдош Ужгород., Гл - с. Голубине Сваляв., Гн - с. Ганьковиця Сваляв., Гр - с. Грушово Тячів., Ґр - с. Ґоронда Мукачів., Дб - с. Добрянське Тячів., Дв - с. Довге Іршав., Дл - с. Ділове Рахів., Зг - с. Загорб Вели- коберез., КбП - с. Кобилецька Поляна Рахів., Кв - с. Кваси Рахів., Квс - с. Квасово Берегів., Кл - с. Колочава Міжгір., КПс - с. Костева Пастіль Великоберез., КсП - с. Косівська Поляна Рахів., Лаз - с. Лазіщина Рахів., Лз - с. Лозянський Міжгір., ЛП - с. Липецька Поляна Хуст., Лп - с. Лопухово Тячів., Лт - с. Люта Великоберез., Лц - с. Лецовиця Мукачів., МР - с. Малий Раковець Іршав., МУ - с. Мала Уголька Тячів., НБ - с. Нижній Бистрий Хуст., Нв - с. Новоселиця Виноградів., Нн - с. Нанково Хуст., Пл - с. Пилипець Міжгір., Пр - с. Перехресний Воловец., РК - с. Руські Комарівці Ужгород., Рс - с. Руське Мукачів., Ск - с. Сокирниця Хуст., СП - с. Синевирська Поляна Міжгір., Ст - с. Скотарське Воловецьк., ТП - с. Тур'я Поляна Перечин., Тр - с. Турички Перечин., Трн - с. Торунь Міжгір., Трс - с. Тросник Виноградів., Тс - с. Тарасівка Тячів., Тш - с. Тишів Воловецьк., Чн - с. Чинадієво Мукачів., Ял - с. Ялове Воловецьк.

Скорочення назв джерел

Арк. - Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок : У 2-х т. / Аркушин Г.Л.- Луцьк : Вежа - 2000. - Т. 1-2.

Бв. - Бевка О. Словник-пам'ятник. Діалектний словник села Поляни Марамороського комітату / Бев- ка О. - Ніредьгаза, 2004. - 180 с.

ГГ - Гуцульські говірки : Короткий словник. - Львів, 1997. - 232 с.

Гриц. - Грицак М. Скарби гуцульського говору : Росішка (вівчарство у текстах) / Грицак М. - Львів, 2008. - 320 с.

ІСУМ - Інверсійний словник української мови. - К. : Наук. думка, 1985. - 811 с.

Лис. - Лисенко П.С. Словник поліських говорів / Лисенко П.С. - К., 1974. - 260 с.

Ониш. - Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок : У 2 ч. / Онишкевич М.Й. - К. : Наук. думка, 1984. - Ч. 1-2.

Пиртей - Пиртей П.С. Словник лемківської говірки : Матеріали до словника / Пиртей П.С. - Івано- Франківськ, 1986. - 345 с.

П.,Г. - Піпаш Ю.О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю.О. Піпаш, Б.К. Галас. -Ужгород, 2005. - 266 с.

Сб. - Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району / Сабадош І.В. - Ужгород : Ліра, 2008. - 480 с.

СБГ- Словник буковинських говірок / [за заг. ред. Н.В.Гуйванюк]. - Чернівці : Рута, 2005. - 688 с.

СЛ - Словник діалектної лексики Луганщини / [за ред. З.С.Сікорської]. - К., 2002. - 224 с.

ССГ - Словник українських східнослобожанських говірок / [К.Глуховцева, В.Лєснова, І.Ніколаєнко, Т.Терновська, В.Ужченко]. - Луганськ, 2002. - 234 с.

Шило - Гаврило Шило. Наддністрянський регіональний словник / Гаврило Шило. - Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2008 (Серія “Діалектологічна скриня”). - 288 с.

Список використаної літератури

1. Аркушин Г.Л. Іменний словотвір західнополіського говору : [Монографія] / Аркушин Г.Л.- Луцьк : Вежа, 2004. - 764 с.

2. Грищук В. В. Структура словотвірних значень відприкметникових утворень у сучасній українській мові / В.В.Грищук // Українське мовознавство. - 1991. - № 18. - С. 51-58.

3. Ґрещук В.В. Відприкметникові утворення / В.В.Ґрещук // Українська мова : Енциклопедія / [редкол.

: В.М. Русанівський,О.О.Тараненко(співголови)та ін.] -3-євид.,зі змінами і доп. - К.:Укр.енцикл.

4. Мойсєєва Л.Ф. Відад'єктивні утворення найменувань птахів (на матеріалі російської мови) / Л.Ф.Мойсєєва // Мовознавство. - 1973. - № 6. - С. 34-41.

5. Мукан А.М. Словотвір українських наддунайських говірок / А.М.Мукан // Праці Х Республіканської діалектологічної наради. - К., 1961. - С. 156-168.

6. Німчук В. В. Спостереження над словотвором іменника в говірці села Довге Іршавського району (суфіксація) / В.В.Німчук // Наукові записки Ужгородського університету : Діалектологічний збірник. - 1955. - Т. 14. - С. 169-192.

7. Родніна Л. О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові / Л. О. Родніна // Словотвір сучасної української літературної мови. - К. : Наук. думка, 1979. - С. 57-118.

8. Dylewska-Kupisz J. Slowotworstwo nazw botanicznych w j^zyku ukrainskim / Dylewska-Kupisz J. // Studia j^zykoznawcze streszczenia prac doktorskich / [pod redakj Janusza Siatkowskiego]. - T. I. - Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk : Wydawnictwo PAN, 1976. - S. 7-46.

Одержано 20.06.2014 р.

Размещено на Allbest.ru