Концепт "толерантність": розмаїття змістового аспекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт "толерантність": розмаїття змістового аспекту

І. П. Сінельник

У статті визначено актуальність дослідження проблеми толерантності в умовах створеного процесами трансформації, інтеграції й глобалізації мультикультурного суспільства; проаналізовано походження та змістовий аспект концепту «толерантність» у деяких мовних культурах світу на матеріалі лексикографічних джерел; охарактеризовано толерантність як одну з основних універсальних цінностей глобалізова- ного мультикультурного суспільства, фундаментальну основу розвитку сучасної цивілізації й безперечну умову її виживання.

Ключові слова: концепт, лексема, толерантність, терпимість, походження, змістовий аспект, лексикографічні джерела.

В статье обоснована актуальность исследования проблемы толерантности в условиях созданного процессами трансформации, интеграции и глобализации мультикультурного общества; проанализировано происхождение и содержательный аспект концепта «толерантность» в некоторых языковых культурах мира на материале лексикографических источников; охарактеризовано толерантность как одну из основных универсальных ценностей глобализированного мультикультурного общества, фундаментальную основу развития современной цивилизации и непременное условие ее выживания. толерантність мультикультурний мовний

Ключевые слова: концепт, лексема, толерантность, терпимость, происхождение, содержательный аспект, лексикографические источники.

Pedagogical Institute of Borys Hrinchenko Kyiv University (18/2, O. Davydova blvd, Kyiv, Ukraine).

The article highlights the topicality of the problem of tolerance research in terms of a multicultural society established by the processes of transformation, integration, and globalization. The just mentioned processes and the unprecedented level of society informatization are noted to transform our world into the virtual «global village» where representatives of different religions, cultures, races, nations and nationalities are interconnected by tight relationships and are in complete interdependence on each other.

Keywords: concept, lexical unit, tolerance, lenience, origin, semantic aspect, lexicographical sources.

Незважаючи на те, що проблема толерантності як така стала предметом запеклих дебатів майже півстоліття тому, коли у 1965 році світ побачила книга «Критика чистої толерантності» Герберта Маркузе, видатного філософа, соціолога, психолога та громадського діяча, вона і нині залишається актуальною.

Процеси трансформації, інтеграції й глобалізації, які відбуваються в сучасному світі, а також безпрецедентний донині рівень інформатизації суспільства неминуче призводять до розмивання кордонів між державами, до можливості «жити ... не тільки як амфібії, тобто у двох суміжних світах, а плюралістично -- в безлічі світів і культур одночасно», можливості спілкуватись у небачених досі масштабах. Завдяки надвисоким швидкостям та інформаційним технологіям сучасний світ стає для нас надзвичайно близьким і доступним, ми живемо в умовах віртуального «глобального села» [4, с. 46-47].

Разом із тим сьогодні представники різноманітних релігій, культур, рас, націй і національностей пов'язані між собою тісною мережею взаємозв'язків та знаходяться у повній взаємозалежності одні від інших. Людство перебуває в єдиній зоні тісної взаємодії, в якій діє Ефект метелика: будь-яка незначна подія на будь-якому континенті може призвести до неперед- бачуваних наслідків на всіх інших континентах. А отже, пріоритетними засадами гармонійного розвитку людства у сучасному плюралістичному і мультикультурному «глобальному селі» мають бути, на наш погляд, толерантність, терпимість, етичність, гуманізм, визнання права Іншого на інакшість. Толерантність є не тільки фундаментальною основою розвитку сучасної цивілізації, а й безперечною умовою її виживання.

Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що проблеми людинолюбства, терпимості, толерантності були предметом вивчення представників багатьох шкіл і течій упродовж всієї історії людства. Своїм корінням означені проблеми сягають античної цивілізації. Ідея терпимості простежується у працях Платона, Сократа, Аристотеля, Геракліта. Роздуми про дружбу як запоруку відданих, чесних, щирих стосунків між людьми, про гармонію стосунків людини із собою і навколишнім світом ятрили уми Піфагора, Парменіда, Емпедокла. Пізніше, у добу Середньовіччя Тертуліан, Святий Амвросій, Святий Августин, Фома Аквінський та інші замислювались над моральним виміром людини, такими чеснотами, як віра, надія, любов, терпіння, мудрість і справедливість. Видатні мислителі епохи Відродження, Просвітництва та Нового часу М. Монтень, Е. Роттердамський, М. Лютер, Дж. Локк, Ш. Мон- тескьє, Вольтер, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, І. Кант, К. Гельвецій, І. Г. Фіхте та інші відстоювали право людини на свободу, рівність, на прагнення до щастя, а не тільки на самозбереження.

Суттєвий внесок у дослідження проблеми толерантності зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці ХІХ та ХХ сторіч, як М. Бердяєв, М. Бахтін, П. Флоренський, І. Ільїн, В. Соловйов, К. Ясперс, С. Франк, Ж.-П. Сартр, Дж. Дьюї, Дж. С. Мілль, Дж. Роулз та інші.

На сучасному етапі різні аспекти толерантності досліджують В. Лекторський, В. Золотухін, О. Асмолов, І. Зязюн, Д. Ле- онтьєва, І. Гріншпун, О. Клепцова, С. Бондирєва, Д. Колєсов, Р. Валітова, О. Грива, О. Тодоровцева, О. Довгополова, С. Тер- Мінасова, Б. Гершунський, О. Швачко, Ю. Тодорцева, Т. Білоус, Я. Довгополова, М. Уолцер, О. Хеффе, С. Мендус, Б. Ріер- дон та інші.

Незважаючи на те, що проблема толерантності досліджується з античних часів, що теоретично її визнано своєрідною етичною доктриною сучасності, що «Декларація принципів толерантності», підписана в листопаді 1995 року 185 державами-членами ООН з питань освіти, науки та культури, проголошує рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри, наш світ став ще більш конфліктним, ніж раніше. Прояви нетерпимості, ксенофобії, екстремізму в суспільстві не тільки не сходять нанівець, а й навпаки, мають тенденцію до зростання й ускладнення. Газети, радіо та телебачення сповнені новинами про події інтолерантного характеру, як-от насилля та вандалізм, приниження національної гідності, міжнародний тероризм, загострення міжнаціональних відносин, викликаних локальними війнами.

Це дає змогу дійти висновку, що толерантність поки ще не є пріоритетною стратегією соціокультурного життя пересічних громадян сучасного глобалізованого світу. До того ж спостерігається нерозуміння самого концепту «толерантність» як у молодіжному середовищі, так і у віковій групі. А отже, є потреба у з'ясуванні сутності феномену толерантності, у дослідженні змістового аспекту означеного поняття.

Метою статті є аналіз походження та змістового аспекту концепту «толерантність» в українській, російській та англійській мовних культурах на матеріалі лексикографічних джерел.

Варто зазначити, що на сьогодні не існує єдиного розуміння феномену толерантності, оскільки у різних культурах зміст концепту «толерантність», як і будь-який інший концепт, неоднозначний, має різні смислові відтінки, що зумовлено історичним досвідом того чи того народу, особливостями його вербальної та невербальної поведінки, системою його традицій і духовних цінностей. Хоча сама лексема «толерантність» має дуже схожу вимову в багатьох мовах світу: толерантность (російська), tolerancja (польська), tolerance (англійська), tolerancia (іспанська), tolrnance (французька), toleranse (норвезька), toleranssi (фінська), tolerans (турецька), tolerana (албанська).

В «Етимологічному словнику української мови» означену лексему ми знаходимо у формі прикметника «толерантний», походження якого пояснюється таким чином: «терпимий до чужих думок і вірувань, толерувати -- виявляти терпимість -- запозичення із західноєвропейських мов від лат. tolerans, -- ntis -- терплячий, дієприкметник від слова tolerare -- витримувати, зносити, терпіти, пов'язаного з tollo, tollere -- піднімати, здіймати, прибирати» [2, с. 593]. «Словник української мови» подає таке визначення лексеми «толерантний» (книжн.): «поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо. У мене є один дуже близький друг і він мириться якось з моїми виступами хоч я виражаюсь перед ним далеко гостріше, ніж тепер перед Вами. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Л. Укр., V, 1956, 266); дієслову «толерувати» (заст., книжн.) -- «виявляти толерантність, терпіти. ... -- Ми спорили над питанням, чи можемо толерувати тебе дальше в своїм товаристві, чи ні? (Фр.,

VI, 1951, 420)» [8, с. 179]. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» «толерантність» визначається як «1. здатність організму переносити несприятливий вплив яких-небудь факторів; 2. поблажливість, терпимість до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо» [1, c. 1254].

З «Філософського енциклопедичного словника» ми довідуємось, що термін «толерантний» застосовується для позначення «доброзичливого або, принаймні, стриманого ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою толерантності є поцінування різноманітності -- природної, індивідуальної, суспільної, культурної. Межі допустимої толерантності залежать від соціальних норм, що діють у суспільстві, однак у межах діючих соціальних норм можливі більш толерантні та менш толерантні варіанти особистої та групової поведінки» [12, c. 642].

Тлумачення досліджуваного концепту ми знаходимо й у «Політологічному енциклопедичному словнику»: «Толерантність -- різновид взаємовідносин між різними сторонами, індивідами, соціальними групами, державами, політичними партіями, за яких сторони виявляють сприйняття і терпіння щодо різниці у поглядах, уявленнях, позиціях та діях». Тут же подається словосполучення «політична толерантність», яке трактується як «неодмінна вимога у стосунках усіх активних учасників суспільного життя, що усвідомлюють необхідність підпорядкованих цивілізованих взаємовідносин як всередині держави, так і між державами» [5, с. 352].

Розглянемо лексему «толерантність» у російській лексикографічній інтерпретації. Ми з'ясували, що в російських джерелах означену лексему уперше зафіксовано в 30-х роках XX століття у формі прикметника «толерантный» (<терпимый») в чотиритомному «Толковом словаре русского языка» під редакцією Д. М. Ушакова, де вона подається як абсолютний синонім лексеми «терпимый». Остання є похідною від «терпеть» і відповідно детермінується як: «1. не противодействуя, не жалуясь, безропотно переносить, сносить что-нибудь бедственное, тяжелое, неприятное. Было очень больно, но пришлось терпеть. Лучше самому терпеть, чем других обижать (Даль). Нет ни охоты, ни силы терпеть невыносимую муку кромешную (Некрасов); 2. не противодействуя, переносить, сносить что-нибудь, мириться с чем-нибудь в ожидании перемены, каких-нибудь результатов. В житейских треволненьях терпел и стыд и зло (Некрасов). Терпел я долго стыд горькой бедности (Пушкин). Терпи, казак, атаманом будешь. (посл.); 3. испытывать что-нибудь, подвергаться чему-нибудь (неприятному, тяжелому и т.п.). Наведаться, не терпят ли проезжающие неприятностей (Гоголь). Терплю напраслину (Крылов). Терплю насмешки целый день (Некрасов); 4. мириться с кем-, чем-нибудь, допускать наличие, существование кого-чего- нибудь, снисходительно переносить кого-, что-нибудь. Он же мастер угодить, ну, его и терпят (Гончаров). Балеты долго я терпел, но и Дидло мне надоел (Пушкин)...» Звертаємо увагу на те, що лексема «толерантность» тут є похідною від «толерантный» і детермінується як «терпимость» [10, с. 1026].

В «Словаре современного русского литературного языка» лексема «толерантность» характеризується як «(устар.) терпимость, снисходительное отношение к кому-, чему-либо. Наши правящие сферы, вообще говоря, отличаются самою похвальною толерантностью (Маркевич, Перелом, III, 12. -- по «Словарь иностранных слов 1937»: толерантность)». Означена лексема, але у формі прикметника «толерантный» трактується як «(устар.) снисходительный, терпимый. Стало быть, отчуждаясь от них (нигилистов) вы их презираете? -- ...спросил Хвалынов... -- Я?! Боже меня избави! Я слишком толерантен для этого! (В. Крест. Две силы, II, 6). Она шла за временем, была толерантна (М. Анток. Письмо В. В. Стасову, 20 июня 1898)». У словнику знаходимо також лексему у формі прислівника «толерантно» -- «Ничего, пущай ее! -- толерантно замечает сосед. (В. Крест. Оч. кавалерийск. жизни. -- Ушак. Толк. слов. 1940: толерантный. -- франц. tolerant)» та у формі дієслова «то- лерировать», що означає «(устар.) проявлять толерантность по отношению к кому-, чему-либо» [7, с. 538]. Дослідивши «Советский энциклопедический словарь», ми встановили, що «толерантность» (от лат. Tolerantia -- терпение) формулюєтся як: «1. способность организма переносить неблагоприятное влияние того или иного фактора среды; 2. терпимость к чужим мнениям, верованию, поведению» [9, с. 1352]. Тлумачення досліджуваної лексеми знаходимо і в «Словаре иностранных слов», за яким «толерантность (лат. tolerantia -- терпение) -- 1. терпимость, снисходительность к кому-, чему-либо; 2. биол., мед. полное или частичное отсутствие иммунологической реактивности, т.е. потеря (или снижение) организмом животного или человека способности к выработке антител в ответ на антигенное раздражение» [3, с. 1055].

«Философский энциклопедический словарь» подає таку дефініцію толерантності: «терпимость к иного рода взглядам, нравам, привычкам. Толерантность необходима по отношению к особенностям различных народов, наций и религий. Она является признаком уверенности в себе и сознания надежности своих собственных позиций. Признаком открытого для всех идейного течения, которое не боится сравнения с другими точками зрения и не избегает духовной конкуренции» [11, с. 457].

Аналізуючи один із сучасних російських психологічних словників, ми довідались, що психологи визначають толерантність як «отсутствие или ослабление реагирования на какой- либо неблагоприятный фактор в результате снижения чувствительности к его воздействию» [6, с. 401-402].

На основі аналізу вищезазначених українських і російських лексикографічних джерел можна констатувати, що концепт «толерантність» як такий є поняттям, що не має давніх коренів в українській та російській мовних культурах. Лексема «толерантність» є порівняно недавнім запозиченням, а її попередником є лексема «терпимість» (рос. «терпимость»), яка означає терпиме, поблажливе ставлення до чужих думок, поглядів, вірувань. Сьогодні концепти «толерантність» і «терпимість» часто використовують як синоніми, що свідчить про їхню семантичну близькість, але вони не є тотожними, оскільки перший має активну спрямованість, а другий -- пасивну.

«Оксфордський словник англійської етимології» («The Oxford Dictionary of English Etymology») звертає нашу увагу на той факт, що виникнення концепту «толерантність»/ «tolerance» датується XV століттям і що на той час він вживався у значенні «витривалість, здатність терпіти біль». У XVI столітті зміст концепту поповнюється лексемами «дозвіл», «стриманість», «помірність» [14]. У «Російсько-англійському/ англо-російському словнику Коллінз» («:Collins Russian-English and English-Russian Dictionary») концепт «толерантність» («tolerance») представлений різними формами відповідної лексеми, як от: «tolerance n -- терпимість; техн. допуск; tolerable adj -- терпимий, стерпний; tolerably adv: ~ good -- досить добре; tolerant adj: ~ (of) -- терпимий (до); tolerate vt -- терпіти; toleration n -- терпимість» [15, с. 507]. «Словник англійської мови та культури Лонгман» («Longman Dictionary of English Language and Culture») подає ті самі форми лексеми «толерантність», що і вищезгаданий словник, але деякі з них мають ширший діапазон значень: «tolerable adj -- досить добре чи прийнятно; що може бути стерпним; tolerably adv -- до певної міри; досить I feel tolerably well today/Сьогодні я почуваюся досить добре; tolerance/ also toleration n -- 1. здатність сприймати чужі вірування, традиції, особливості поведінки тощо без агресії Try and show some tolerance/Виявіть трохи терпимості; 2. здатність витримувати біль, зносити труднощі і т.д. Many old people have a very limited tolerance to cold/Багато літніх людей дуже погано переносять холод; 3. техн. припустима похибка, напр. в розмірах механізму чи його частин, яка не впливає на нормальну роботу механізму This machine part was built to a tolerance of 0.01 millimetres/Ця деталь машини була виготовлена з похибкою в 0,01 мм; 4. біол, мед. поріг чутливості клітини, тварини, рослини і т.д. до впливу отрути, медикаментів і т.д.; tolerant adj -- терпимий, терплячий, витриманий a tolerant father/терплячий батько; tolerate v -- 1. допускати, дозволяти; 2. терпіти, витримувати I won't tolerate your bad manners any longer/Я більше не можу терпіти твої погані манери» [13, с. 1418] (Переклад -- І. Сінельник).

Отже, аналіз вищезазначених джерел засвідчує, що концепт «толерантність» в англійській мовній культурі характеризується як процес сприймання чужих вірувань, традицій, особливостей поведінки тощо без агресії та повага до них.

Результати проведеного дослідження дають нам всі підстави стверджувати, що концепт «толерантність» є продуктом і результатом тривалого історичного розвитку людської цивілізації, над з'ясуванням сутності якого замислювались ще античні філософи. На сьогодні день не існує єдиного розуміння феномену толерантності, оскільки у різних мовних культурах зміст концепту «толерантність», як і будь-який інший концепт, неоднозначний, має різні смислові відтінки. Можна також констатувати, що всі тлумачення лексеми «толерантність» не виключають, а, навпаки, доповнюють одне одного. Загальним у розумінні толерантності представниками різних мовних культур є осмислення її як процесу сприймання чужих вірувань, традицій, особливостей поведінки тощо без агресії та повага до них.

Нам видається, що у плюралістичному і мультикультурно- му «глобальному селі» тільки такі цінності, як толерантність, терпимість, етичність, гуманізм, визнання права Іншого на інакшість, є основою гармонійного розвитку і умовою виживання людської цивілізації.

Подальше дослідження багатоаспектного феномену толерантності буде спрямоване у площину вивчення його міждисциплінарного характеру.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. -- К., Ірпінь : Перун, 2004. -- 1440 с.

2. Етимологічний словник української мови / Р. В. Болдирєв, В. Т. Коло- мієць, Т. Б. Лукінова. -- К. : Словники України, 2006. -- Т. 5. -- 593 с.

3. Комлев Н. Г. Словарь иностранных слов / Н. Г. Комлев. -- М. : ЭКСМО- Пресс, 2000. -- 1055 с.

4. Мак-Л. Маршалл. Галактика Гуттенберга : Сотворение человека печатной культуры. -- К. : Ника-Центр, 2003. -- 432 с.

5. Політологічний енциклопедичний словник : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Ю. Шемшученка, В. Бабкіна. -- К. : Ґенеза, 1997. -- 400 с.

6. Психология : словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевс- кого. -- М. : Политиздат, 1990. -- 494 с.

7. Словарь современного русского литературного языка / Н. Г. Герасимова,

H. П. Рычкова. -- Л. : Изд-во Академии наук СССР, 1963. -- Т. 15. -- 816 с.

8. Словник української мови / ред. Л. К. Артем'єва, М. М. Друченко,

I. І. Маркевич. -- К. : Наукова думка, 1979. -- Т. 10. -- 298 с.

9. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. -- М. : Советская энциклопедия, 1989. -- 1632 с.

10. Ушаков Д. Н. Толковый словарь современного русского языка / под ред. д-ра филол. наук Татьянченко Н. Ф. -- М. : Альта-Пресс, 2005. -- 1216 с.

11. Философский энциклопедический словарь / ред.-сост. Ф. Губский, Г. Кораблева, В. Лутченко. -- М. : ИНФРА-М., 1999. -- 576 с.

12. Філософський енциклопедичний словник. -- К. : Абрис, 2002. -- 742 с.

13. Longman Dictionary of English Language and Culture / Longman. -- 2 edition. -- 1998. -- 1592 p.

14. Onions C. T. (ed.). The Oxford Dictionary of English Etymology. -- Oxford : Clarendon Press, 2005. -- 1025 p.

15. Ozieva A. Collins. Russian-English and English-Russian Dictionary / Collins A. Ozieva. Glasgow : Harper Collins Publishers, 1995. -- 586 p.

Размещено на Allbest.ru