Метафоризована лексика є найбільш виразним засобом творення певних груп соціальних діалектів. Та й у загальномовній практиці безліч слів реально чи потенційно пов'язані з метафорою. Найменування, що виникають у результаті метафоричного перенесення є породженням розвитку системи мови, заснованій на багатогранності мовного знака. Метафорами переповнене усне розмовне мовлення, публіцистика, художня література. Аналізований троп широко використовують для утворення нового імені того чи іншого предмета або явища. Але це робиться не безпідставно, а на основі перенесення властивостей і ознак якогось предмета, явища, аспекту буття на інші за принципом уподібнення.

Упродовж останніх двох десятиліть у світовій лінгвістиці загалом і в україністиці зокрема з'явилася численна кількість наукових студій, які демонструють неабиякий інтерес учених щодо метафоричного феномену. Існуючі класифікації охоплюються семантичними і структурно-граматичними критеріями. Нині в лінгвостилістиці відома низка типологій метафор:

1) за морфологічним виявом головного компонента метафори: іменникові, прикметникові, дієслівні (Л. Андрієнко, М. Варламов, Г. Гасанова, І. Нечитайло та ін.);

2) за структурою: прості (однокомпонентні), складні (багатокомпонентні) (Н. Арутюнова, Н. Варич,Є. Ільїна, Л. Кноріна, Л. Кравець, В. Миргородська, М. Старцева, В. Чембай);

3) за функцією: порівняння, протиставлення, загадка, номінація, базисна метафора, приписування властивостей, відкриття (Н. Арутюнова, О. Балабан, А. Вежбицька, В. Петров, І. Степанченко);

4) за належністю до систем мови і мовлення: узуальні (або стерті, мертві, згаслі, мовні), авторські (образні, оказіональні, мовленнєві) (В. Вовк, В. Гак, Т. Гончарова, Н. Кожевникова, В. Телія, А. Шамота);

5) за семантикою: антропометафори (персоніфікація, прозопопея, уособлення), зоометафори, ботанометафори (або біометафори), метафори-опредмечування ознак, метафори - синестезії (сенсорні метафори) (Б. Болквадзе, О. Вербицька, Т. Єщенко, А. Купіна, Л. Макаренко, О. Некрасова, О. Потебня, О. Тимченко, О. Тищенко, А. Ткаченко);

6) за належністю головного компонента метафори до певної лексико-тематичної групи (О. Поцибіна, О. Яковенко) та ін.

Актуальність статті зумовлена загальною настановою сучасної лінгвістики вивчати усне розмовне мовлення, зважаючи як на лінгвальні, так і екстралінгвальні фактори, а також недостатнім вивченням проблем, пов'язаних з функціонуванням сучасного жаргоновживання як номінативно - експресивного засобу в дискурсі друкованих засобів масової інформації та художньої літератури.

Традиції досліджувати мову як соціальне явище були закладені В. Жирмунським [6], О. Береговською [1], О. Швейцером [11] Л. Нікольським [11], М. Грачовим [3], Й. Дзендзелівським [5], Л. Ставицькою [7] та ін. Історія вивчення соціальних діалектів Україні налічує не одне десятиліття: увагу дослідників привертали таємні мови лірників і кобзарів, арго злочинців, сленг військових, молоді тощо. Однак роль дієслівної метафори в арго на території України досі не було об'єктом комплексного дослідження, що зумовлює актуальність пропонованої статті. З огляду на це, мета статті полягає в аналізі дієслівної метафори, яку представлено в мові арго, дослідженні процесу лексичної метафоризації та динаміки розвитку зазначеної групи лексики.

Оскільки метафора традиційно вважається основною словотвірною моделлю арго, дієслівна метафоризація стала головним аспектом нашої розвідки. Процес дієслівної метафоризації охоплює, зазвичай, тематичні групи лексем, про що свідчать сформовані в мові численні схеми переносів назв з однієї сфери дійсності на іншу [1, с.32]. Об'єкти і явища природи проектуються передусім на людину, дії, які виконує людина, адже мова за своєю суттю глибоко антропоцентрична, вона повністю належить тільки людині, а тому вся вербальна категоризація фрагментів картини світу орієнтована саме на неї та на її національний характер [10, с.67]. Як бачимо, "мовно-мисленнєвий процес оживлення полягає в тому, що семема слів-каталізаторів передає сему чи зчеплення сем в семему номінації "оживленого" поняття, унаслідок чого здійснюється процес збагачення семеми слова, що називає "оживлене" поняття, конкретними варіантами семи [6, с.98]".

Суть дієслівної метафори полягає в уживанні слова, що позначає предмет, явище, ознаку, дію, для назви іншого предмета, явища, дії на основі подібності, яка випливає з порівняння, зіставлення за асоціацією [8, с.375].В. Бондалетов зазначав, що характер переносних значень слів пов'язується з приналежністю слова до тієї чи іншої граматичної категорії - частини мови. Наприклад, переносне значення іменників і прикметників відрізняється від переносного значення дієслова, адже дієслово і прикметник "переносять своє значення не самі по собі., а тільки по відношенню до іменників, тобто переносять своє значення, коли стосуються різних предметів [2, с.33]". Метафора "служить одним із засобів посилення образності й виразності мови. Будь-яка метафора - це переносно вжите слово, що виступає засобом образної. характеристики [9, с.174]". Хоч більшість лінгвістів аналізує метафору в художньому тексті, вона властива й іншим стилям мови, зокрема мові арго, де виступає як своєрідна модель формування лексико семантичних варіантів багатозначного дієслова, наприклад, лексема базлати - розмовляти, невимушено бесідувати, в арго - кликати на допомогу [7, с.43]. Ти чого базлаєш, - сердитим шепотом спитав він, - по соплях захотіла? (М. Омельченко); Здається, що нас взули, наче останніх лохів! (Л. Кононович); Він вас замовить. Кілеру з колишніх афганців або збіглих чеченців (Г. Тарасюк); Справу вела молодий слідчий Жовтневої районної прокуратури Наталя Куракова, яка рік тому одержала диплом. Вона і "розкрутила" вбивцю на стовідсоткове зізнання ("День", 07.09.2009).

Метафоричні значення розвиваються в дієсловах арго за певною подібністю дії чи стану. Саме метафоричні перенесення є найбільш активним засобом збагачення лексичного складу мови в процесі розвитку багатозначності слів. Так, на основі прямих значень дієслів у мові арго з'являються інші лексико-семантичні варіанти. Наприклад, пряме значення дієслова гнати - змушувати рухатисяу певному напрямку, а його переносне значення утворене за подібністю дії - повідомляти сумнівну інформацію [7, с.105]. Ти ж, козел, гнав, що нікого не буде! - люто засичав Лисий і замахнувся на Півня кулаком (А. Кокотюха); гнати гаму - фантазувати; гнати платівку - брехати; гнати гусей, гнати дуру - удавати із себе дурня.Е. е! - сказав Холоденко своїм тонким голосом. - Ти що дуру гониш. про що мова, е? (Л. Кононович).

Сполучення слів ходити в мові арго має своє лексичне наповнення - красти [7, с.356]. Аналогічно до цієї словосполуки утворилися й інші, метафоричні значення яких розвиваються за подібністю дії або стану: бігати всю дорогу - постійно скоювати злочини; бігати по домовій - здійснювати крадіжки із будинків та квартир; бігати по ланцюжку - красти білизну; бігати по очковій - красти із будинків через кватирку [3, с.78].

У мові арго закладено критичне ставлення до реальної дійсності, тому відсутні назви на позначення реалій піднесеного, світлого, позитивного. За допомогою арготизмів у мовленні завжди спрощували деякі аспекти життя і акцентували увагу на потрібних значеннях слів.

Наприклад, дієслово видати у значенні "зрадити" (викривати, виказувати кого-небудь, розголошувати таємницю) [3, с.51] не використовується в кримінальному світі, тому що воно не містить негативної експресії. Арготизм продати охоплює тільки частину цього поняття - видавати товаришів злочинної шайки, з метою полегшення власної долі [3, с.217]. Об'єм арготичного слова значно менший, ніж загальновживаного, тому більша частина дієслів у мові арго має одне значення.

Спостерігаємо активне використання номінацій і похідних, у тому числі й дієслівних, пов'язаних із поняттям вода і вогонь. На думку деяких дослідників, це зумовлено тим, що вода і вогонь були об'єктами поклоніння та вірування давніх людей, символізували щастя і біду. Подібні вірування певним чином відобразилися у мові, у тому числі й кримінальному арго: втопити - зрадити; спалити - підвести, видати, зрадити співучасників; спалитися - виявити себе, бути затриманим; мити - грабувати; розмити - розрізати одяг жертви; ллється вода - обережно (сигнал); паритися - відбувати покарання в місцях позбавлення волі; добути вогню - вивести людину з рівноваги; змитися - втекти, зникнути, не закінчивши злочин; по річці хвиля прийшла - гонитва; пустив ловити рибу - втопити [3, с. 203].

У мові арго активно виявляється багатство мовних засобів. Слова набувають нових значень, відбуваються зміни в сполучуваності слів, з'являються нові одиниці й вислови - усе це здебільшого формується і фіксується носіями усного мовлення. Дієслова в мові арго вживаються як у прямому, так і в переносному значенні, тобто відбувається процес метафоризації - досить динамічне семантичне явище, яке може виступати і як багаторазовий акт, біля одного основного значення, напр.: дієслово купити має шість значень. Пряме значення - "придбати за гроші" і п'ять переносних, уживаних у мові арго - "вкрасти"; "обдурити"; "привертати на свій бік підкупом, хабаром"; "спровокувати когось"; "дізнатися про якийсь секрет"; "затримати, арештувати" [6, с.100].

У кримінальному арго досить чітко виділяється тематична група дієслів, у межах якої найвиразніше простежується оцінне значення. У першу чергу, це - дієслова мовлення, розумової діяльності, точніше дієслова, якими передаються особливості мовлення людини. Базарити - бесіда, розмова: Я знав, що це не пустий базар; шум, скандал, крик: Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу; базарити - говорити про щось, про когось: Вам нема про що базарити? - неохоче подав Гога із Кущів (А. Коктюха); гнилий базар - порожні балачки; фільтрувати базар, шліфувати базар - слідкувати за розмовою, не вживати образливих слів; базар зам 'яти - припинити розмову; в 'їжджати в базар - розуміти розмову; базаревич - те саме, що базар; базарило - людина, яка багато розмовляє; базарний, базарна - голосний, голосна [7, с.42].

Подібними до слів з коренем - базар є лексеми з коренем - базл - (-базел-): розмова; базланити, базлати - голосно розмовляти: Ти чого базлаєш, - сердитим шепотом спитав він, - по соплях захотіла? (М. Омельченко); базли - те саме, що розмови.

Близькою до арготизмів базарити і базланити у фонетичному і семантичному відношенні є лексема базікати - "розмовляти, вести пусті розмови, просторікувати [7, с.42]". Синонімом до слова базікати є арготизм вякати (вякнути) - розмовляти.В. Даль вважав, що лексема вякати у розмовному мовленні ХІХ ст. мала дещо інше значення - заїкатися, мямлити, розмовляти протяжно, в'яло; просторікувати, пліткувати, обманювати [4, с.314]. Від арготизму вякати утворилося декілька слів: в 'язальник, вякалка - рот: До того мені обридло вякання своєї кобри - хоч на стінку кидайся. Сядь на місце чмо, і не вякай! (А. і Г. Вайнери).

Найяскравіша сфера виявлення метафоричного значення дієслова в арго - це перенесення ознак за схожістю функцій явищ (ознак зовнішніх або внутрішніх). В аналізованих арготичних словосполуках дієслова в прямому значенні характеризують, так би мовити, фізіологічні вияви тварин, зміни його стану, причому тут об'єднуються дієслова, що стосуються і людини, і тварини, дієслова, які передають поведінку, стан людини і тварини та іменники, які відображують тваринний світ: ворушити копитами - втікати від переслідування; мочити гусака - обкрадати п'яного; метати ікру - намагатися задовольнити чиїсь потреби; ворушити хвостом - зраджувати закони злочинців, традиції; падати (впасти, сісти, причепитися) на хвіст - спостерігати, слідкувати за кимось; тягти на хвості - вести за собою працівника правоохоронних органів; вирвати хвоста - позбавити прав злодія; бити хвостом - видавати співучасників злочину, доносити; гнати тюльку - брехати; спустити собачку - зламати замок; брати (взяти) на собаку - грабувати жертву, якій дали сильний снодійний наркотик; зламати роги - втекти із місць позбавлення волі; мочити роги - скомпрометувати когось; впертися рогами - виконувати важку фізичну працю; дати півника - подати руку на згоду; пустити півника на мокру справу - здійснити підпал, щоб приховати сліди злочину; запороти (зламати) ведмедя - зламати сейф; зарядити ведмедя - здійснити крадіжку із сейфа; пасти лебедя - слідкувати за п'яною жертвою; лебедів чесати - обкрадати п'яних; зробити ластівку - викинути жертву у вікно та ін. [3, с. 205]. У наведених прикладах дієслова, що за своєю семантикою відносяться до характеристики явищ живої природи, виявляють здатність метафоризуватися за зовнішньою подібністю явищ і психологічними станами й ознаками. Метафоричні значення дієслів у мові арго вирізняються високою продуктивністю, діахронічною стійкістю. Основні значення для них є моделлю, елементи якої наповнюються іншим денотативним змістом. Вторинні, переносні значення дієслів поступово закріплюються як найменування нових дій чи станів, унаслідок чого обсяг багатозначності таких дієслів розширюється, адже "за таких умов метафоризація виступає як засіб творення нових словесних значень, збагачення лексико-семантичної системи мови [3, с.41]".

Ще одна найважливіша риса виникнення метафоричних значень дієслів - це взаємодія категорій фізичного і психічного. Майже в кожному випадку спостерігається також і додаткове протиставлення: дієслово в прямому значенні відноситься до характеристики конкретних предметів, а набуваючи метафоричного значення, воно ускладнюється явищем абстрагування, дематеріалізації значення. Не менш важливою є група дієслів, які позначають рух, стан речей, оскільки здатність до довільного руху, переміщення в просторі - одна з найхарактерніших рис живих організмів, у якому провідне місце займає процес абстрагування. Явище метафоризації в арго охоплює дієслова на позначення довільного руху, і дієслова конкретної дії, але в усному мовленні вони виявляють одну спільну властивість, яка полягає у втраті буквальності значення, у набутті інших значень, іноді навіть протилежних: брикати, брикнути - тікати від переслідувачів; вилетіти - вигнати; виставляти - утікати; гуляти - піти, прийти, зайти; йти на дроти - здійснити самогубство; з'їхати - сварити когось, дати догану; іде - добре, згода; крити (когось) - спіймати; мішати, місити - грати в карти; наїхати - тікати з місця невдалої крадіжки; заїхати - вдарити; засипатися - бути арештованим, спійманим; замести - арештувати, затримати когось; натерти - побити когось; наколоти - позначити карти; коцати - бити, вбивати; кидати - вкрасти, пограбувати; капати - доносити, видавати; взяти - арештувати; купити - вкрасти; ліпити - скоювати крадіжки; линяти - переховуватися від правоохоронних органів; ламати - шахрайські дії у картярській грі [3, с.57].В. Даль у "Толковом словаре живого великорусского языка" зафіксував дієслово капати, а також лексеми каплюжити або каплюжничати - зливати у корчмі краплі, залишки вина і випивати їх. У кінці ХІХ століття каплюжниками називали поліцейських, а пізніше - п'яниць, бажаючих випити за чужий рахунок; скнару і крахобора.

Отже, метафоризація дієслів у мові арго співвідносна з відповідними діями, станами, явищами, які пов'язані із діяльністю певних соціальних груп. Вони перебувають у процесі постійних змін, характеризуються нечіткістю визначення меж. Відповідно до змін у суспільстві розширюється і поглиблюється їхній семний обсяг, уточнюється зміст. Для певної групи метафоризованих дієслів характерна багатозначність, особливо утворених за моделлю "дієслово + іменник".

Стаття не вичерпує низки проблем у функціонуванні арголексем, тому пропонуємо в подальших дослідженнях описувати і систематизувати аналізовану групу лексики.

Література