Полісемія в українській бджільницькій термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2.81373

ПОЛІСЕМІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ БДЖІЛЬНИЦЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Інна Шматко

Пізнання об'єктивної дійсності носіями мови породжує появу нових мовних одиниць. Кількість предметів і явищ дійсності, відображених у свідомості людини, значно перевищує кількість слів, що позначають ці предмети і явища, тому “обслуговувати нову сферу починають ті слова, що є назвами побутових понять, добутих упродовж практичного пізнання світу, які зафіксували колись початкову сходинку в русі пізнавальної думки і які стали на цьому етапі представниками наукового поняття” [8: 83]. Водночас відома раніше лексема (загальновживане слово або термін іншої галузі знання) набуває ще одного нового значення і стає багатозначною (полісемічною). Структура такої лексеми складається із сукупності значень і вживань й утворює деяку систему взаємозв'язаних і взаємо- обумовлених елементів. Розщеплення значень полісеман- тів характерне для семантичних явищ омонімії та полісемії. Виходячи із вчення О. Потебні “про близьке і далеке значення слова”, слідом за Л.В. Туровською [24: 110], виділяємо нижчий і вищий ступені розходження значень таких лексичних пар. Нижчий ступінь розходження значень (або полісемізації) -- це є власне полісемія, вищий ступінь є проявом омонімії.

Метою дослідження є проведення комплексного лінгвістичного аналізу лексико-семантичного явища полісемії в термінології бджільництва; визначення типів взаємовідношень між значеннями полісемічних бджільницьких термінів та виявлення їхньої продуктивності.

Проблема розмежування явищ полісемії й омонімії залишається актуальною. На думку деяких мовознавців, між словом та утвореним на його основі терміном можуть виникати омонімічні відношення [5: 59; 21: 48; 11: 154]. Якщо терміни й слова “мають якийсь спільний відтінок у значенні, то це є свідченням того, що термінологічна омонімія виникає внаслідок семантичного розвитку багатозначного слова” [6: 5]. У дослідженні розглядаємо п о л і с е м і ю як відношення між значеннями лексичної одиниці, які мають спільний семантичний компонент (сему) і між якими наявний семантичний зв'язок, п о л і с е м а н т а м и є лексико-семантичні варіанти слова, утворені на основі спільної семи, тобто семантична структура такої мовної одиниці складається із двох і більше семем (значень).

Явище п о л і с е м і ї для досліджуваних термінів є поширеним на ранніх етапах становлення термінології. Аналіз семантичної структури номінацій бджільництва в діахронії показав, що досліджуваним лексичним одиницям притаманні семантичні процеси звуження і розширення значень. Зокрема, у період Київської Русі семантична структура прото- терміна борть (бърть, боръть) складалася із двох значень: “улей в стоящем на корнюдереве” (напр.: “А в ъкняжи борті 3 гривны, или издеруть, или смердъумучать<...>” [13: 87] та “пасіка” (напр.: “Се азъ князь великыи Всеволодъ далъ єсмь святому Георгию Терпужьскыи погостъ Ляховичи, съ землею, и съ людьми, и съ коньми, и лъсъ и борты (пасіки), и ловища на Ло- вати” [20 І: 155--156]. У процесі функціювання ця лексема поступово втратила одне зі значень (семему) “пасіка”, тобто її семантична структура зазнала деяких семантичних змін у бік звуження. Лексема борть із багатозначної стала однозначною, що є свідченням динаміки понять термінів бджільництва. У сучасній українській мові термін бортьє застарілим, про що засвідчено у словнику,зокрема бортьзаст. “найпростіший вулик -- видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли” [18 І: 222]. Давньоруські полісеманти па^ка, пасика, які вживалися у двох значеннях “борть” і “пасека” [20 ІІ: 88], збереглися в сучасній українській мові з первинною семантичною структурою: 1) “місце, де розставлено вулики з бджолами та розташовані спеціальні будівлі”; 2) “процес розведення бджіл” [3: 891; 14: 217].

Починаючи з середини ХХ ст. проблема взаємозв'язків значень у структурі полісеманта викликала зацікавлення багатьох учених різних шкіл. Основними серед них були три школи: 1) представники, зокрема О.О. Потебня [16], Л.В. Щерба [25] та ін. заперечували багатозначність, оскільки, на їхню думку, словоможе мати лише одне значення; 2) Р.О. Бу- дагов[2], Є.Р Курилович [7], В.В. Левицький [9] та ін., вважали, що багатозначність -- це об'єктивно існуюча реалія, в якій значення багатозначного слова є одиницями мовної системи, вони перебувають в ієрархічних відношеннях. “Елементи змістової структури слова пов'язані один з одним складними ієрархічними відношеннями” [9: 4]; 3) учені стверджували, що у семантичній структурі багатозначних слів можуть існувати ієрархічні та незалежні відношення -- М.П. Муравицька [12], В.Г. Гак [4]. Приєднуємося до думки представників другої школи і вважаємо, що багатозначність є невід'ємним явищем для формування української бджільницької термінології, оскільки вона є одним із найдавніших лексичних шарів, яка витворилася на народній основі.

Аналіз семантичної структури українських термінів бджільництва показав, що в складі досліджуваної термінології наявні внутрішньо- системна (напр., бджільник, медозбір, бджолиний та ін.), позасистемна (напр., димар, підніжжя,роїтися та ін.) і міжсистемна полісемії (напр., рій). Також притаманна багатозначність змішаного типу або комбінована (напр., матка, первак та ін.). Оскільки на сьогодні немає тлумачного словника української бджільницької термінології, у визначенні значень полісемантів бджільництва послуговуємося тлумаченнями, наведеними в загальномовних словниках української мови. За характером розвитку значень полісемантів (три-, чотири- і шестизначних), слідом за О.О. Та- раненком [23: 466], виділяємо такі типи полісемії: 1) ланцюжковий, де кожне наступне значення виникає на основі найближчого попереднього (напр., первак) та 2) комбінований ланцюжково-радіальний (напр., маточник, матка).

Якщо виходити із притаманних парадигматиці видів опозицій, то в полісемії спостерігаємо такі: семантична -- еквіполентна опозиція і формальна -- диз'юнктивна опозиція. Відношення семантичної еквіполент- ної опозиції характерні для лексико-семантичних варіантів (далі -- ЛСВ) полісеманта, в яких збігаються або перетинаються інтегральні семи. Зокрема, внаслідок термінологізації від значення загальновживаного слова магазин “крамниця, склад (місце, де щось зберігали)” через збереження (збігу / пересічення) функційної ознаки (інтегральної семи) `зберігати' утворився термін магазин на позначення місця для збереження додаткових рамок у вулику [1: 344; 17: 314]. Формальна опозиція в полісемантів зазвичай нульова -- ЛСВ слова однакові за вираженням і звучанням.

Під в н у т р і ш н ь о с и с т е м н о ю п о л і с е м і є ю розуміємо таку, яка притаманна термінам у межах термінології бджільництва. Бджільницькі терміни-полісеманти найчастіше є двозначними (бісе- манти), неоднорідними за частиномовною належністю. Зокрема, до бісемантів-іменників належать терміни бджоляник (“омшаник” і “пасіка”) [18 І: 117]; бджільник (“те саме, що бджоляр”1 і “те саме, що пасіка1”2) [19 І: 390], згаданий попередньо термін пасіка1 [3: 709; 18VI:

“той, хто розводить бджіл” [18 І: 117].

“місце, де розставлено вулики з бджолами і розташовано спеціальні будівлі”; “розведення бджіл” [18VI: 86].

86] та трутнівка (“щільник з комірками більшого розміру, ніж звичайно, з яких виводяться трутні”; “окрема така комірка”) [18 Х: 303]. До бісемантів-прикметників належать терміноодиниці бджолиний (“прикм. до бджола”3 і “у знач. бджолині ім. -- назва групи жалоносних комах, до яких належать бджола, оса, джміль та ін.”) [3: 39, 18 І: 117]; бджолярський (“прикм. до бджоляр”; “стос. до бджолярства”4) [19 І: 391] і стільниковий (“прикм. до стільник1” 5); “який міститься у стільнику” [18 ІХ: 715].

В УБТ (українській бджільницькій термінології) крім простих слів зафіксовано приклади внутрішньосистемних бісемантів-композитів, зокрема серед іменників засвідчено композити бджололов на позначення “особа за видом діяльності, яка ловить бджіл” та “шкідник бджіл” [26: 30; 18 І: 117]; медозбір (“збір бджолами нектару з квітів; збір меду від бджіл”; “мед, зібраний від бджіл”); медоносність (“властивість за значенням медоносний”6; “те саме, що медопродуктивність -- вихід меду з певної площі насаджень, посівів і т. ін.”) [18 ІУ: 664--665]. До композитів- прикметників, які мають два значення зараховуємо термін медоносний “який виділяє при цвітінні нектар, що його бджоли переробляють на мед” і “який виробляє мед” [18 ІУ: 664--665].

Дослідження термінів бджільництва показало, що внутрішньосис- темна полісемія в УБТ з'являється внаслідок категорійної багатозначності, яку називають ще метонімічним перенесенням [5: 68]. Для аналізованої терміносистеми метонімічні перенесення найменувань як вияв внутрішньосистемної багатозначності спостерігаємо також тоді, коли матеріал позначають через назву виробу із цього матеріалу (напр., вощанка (вощина) [1: 141]--^ (папір з воску)[3: 159], колода тощо); предмет -- назва особи, яка з ним працює (напр., димар (прилад для закурювання бджіл) -- (особа, яка здійснює закурення бджіл) [1: 191] та ін. Такий вид полісемії ґрунтується на тому, що “зміст деяких понять складається з ознак, які одночасно належать до кількох поняттєвих категорій” [10: 80].

До п о з а с и с т е м н и х п о л і с е м а н т і в належать терміни, які паралельно вживаються поза межами досліджуваної терміносистеми. Такий прояв багатозначності представлено в УБТ найбільшою кількістю прикладів, оскільки досліджувана лексика як одна з найдавніших лексичних систем утворювалася внаслідок удосконалення та освоєння навколишнього середовища на основі вже відомих слів. Позасистемні полісеманти мають нижчий ступінь полісемізації -- практично незмінне семантичне ядро, але інший набір периферійних сем. У процесі аналізу семантичної структури таких полісемантів виявлено, що позасистемна багатозначність проявляється в актах вторинної номінації:

“медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед” [18 І: 117].

“синонімічне до бджільництво” [19 І: 391].

“лист, утворений чашечками з воску, який бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах” [18 І: 117].

“який виділяє під час цвітіння нектар, що його бджоли переробляють на мед”; “який виробляє мед” [18 ІУ: 665].

термінологізації загальновживаних слів, детермінологізації і ретермі- нологізації бджільницьких термінів.

Унаслідок термінологізації значень загальновживаних слів утворилися бджільницькі семами димар (“труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін.” та бджіл “прилад з міхом для обкурювання бджіл” [18 ІІ: 277; 3: 221], зимівник (“зимове житло запорожця за межами Січі” та бджіл “утеплене приміщення для зимування” [18 ІІ: 567; 3: 365], обніжжя (у СУМ-11 цей термін зафіксовано з одним значенням -- “те саме, що й обніж7”) [18V: 545] бджіл. “те саме, що й обніж 8” та “те саме, що підніжжя 9” [3: 645, 775].

Термінологізація загальновживаного слова в УБТ може актуалізуватися в мінімальних контекстах, словосполученнях тощо. Наприклад, для розмежування лексико-семантичних варіантів слова достатнім може бути такий контекст: “Бджолярі збільшують вулички до 1,7--1,9 см” [1: 155]. На основі значення загальновживаного слова вуличка “обмежений двома рядами простір для їзди та ходіння” [3: 166] утворився термін вуличка “між рамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім'ї, куди входить 250--300 г бджіл” [1: 154]; перенесення відбулося на основі архісеми`обмежений простір' ^ 'міжрамковий простір'.

За частиномовною належністю позасистемні бісеманти в УБТ у більшості випадків представлені іменниками, проте засвідчено двозначний термін-дієслово підкурювати “обдавати димом, зменшуючи життєдіяльність бджіл, комах і т. ін. або виганяючи їх звідкись” і “обробляти хутро підпалюванням для надання йому певного кольору, відтінку // Робити жовтавим, рудуватим від довгого куріння тютюну, цигарок” [18VL 446; 3: 772]. лінгвістичний семантичний полісемія термінологія

Детермінологізація термінів бджільництва як наслідок позасистемної багатозначності для досліджуваної термінології є явищем продуктивним. Напр., значення терміна-іменника віск -- бджіл. “пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників” стало основою для утворення нової семеми “якісно близька до бджолиного воску речовина мінерального або рослинного походження” [18 І: 683--684]. За аналогією детермінологізується термін-прикметник вощаний бджіл. “прикм. до віск; просочений воском” і загальновживане вощаний “який має колір воску; блідо-жовтий” [3: 159; 18 І: 746], яке в сучасній українській мові вживається в переносному значенні. Такі терміни є різними за частиномовною належністю і кількістю значень. Наприклад, серед бісемантів, крім згаданих вище, засвідчено дієслово роїти

“квітковий пилок, що його бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги” [18V: 545].

“квітковий пилок, що його бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги” [3: 645].

“нижня частина, основа чого-небудь високого” [3: 775].

(“збирати, об'єднувати в рій” і перен. “виконувати у великій кількості, масово, безперервно, сильно”) [3: 1085; 18 VIII: 873--874]; прикметник восковий (“зроблений з воску” і перен. “м'який, податливий (про людську вдачу)”) [18 І: 743--744] та іменник трутень (“самець бджоли, який не виконує ніякої роботи” і перен. “людина, яка живе за чужий рахунок, чужою працею; нероба, паразит”) [18 Х: 302--303]. Також у переносному значенні функціонують тризначні терміни із ланцюжковим типом відношень семем, напр.: іменник рій (“сім'я бджіл або інших подібних комах, які з маткою утворюють окрему групу”; “безліч літаючих комах, зграя птахів” і перен. “велика кількість, багато кого-, чого-небудь”) [18 VIII: 573] та дієслова вироюватися (“вилітати роєм”; перен. “з'являтися де-небудь у великій кількості; показуватися” і перен. “виникати”) [18 I: 476] і роїтися (“скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах)”; перен. “безперервно з'являтися, виникати одне за одним (про думки, почуття і т. ін.)” [3: 1085; 18 VIII: 873-874].

В УБТ засвідчено багатозначні терміни, у семантичній структурі яких наявна з м і ш а н а п о л і с е м і я (напр., чотиризначний термін первак, п'ятизначний матка і шестизначний маточник. Семантична структура термінів первак і маточник засвідчує одночасно відношення двох типів багатозначності. Зокрема, полісемант із відношеннями ланцюжкового типу первак -- с. г. заст. “перший рій” та род. “наливка, квас і т. ін. першого настою” утворилися на основі загальновживаної семеми “перша, старша дитина”, що засвідчує позасистемну полісемію; друге значення цього слова -- шкільн. “першокласник” указує на міжсистемну багатозначність [3: 714; 18 VI: 118].

Як наслідок ретермінологізації -- перенесення значення терміна на терміни інших терміносистем утворено термін маточник: перші два значення 1) і 2) функціонують у сфері бджільництва (“велика комірка у вулику для виведення бджолиної матки” і “пристосування, яким ловлять бджолину матку під час роїння та підсаджують її в безматочний рій”), що є проявом внутрішньосистемної полісемії; наступні чотири значення свідчать про позасистемну ланцюжково-радіальну багатозначність: 3) “приміщення, де тримають маток різних тварин”; 4) “рослина, що використовується для вирощування інших рослин”; 5) “розсадник”; 6) діал. “барліг” [3: 514; 18 IV: 652]. За аналогією розглядаємо явище полісемії терміна матка. Семантична структура терміна матка, первинне значення якого бджіл. “найбільша, єдина на всю сім'ю бджола, яка відкладає яйця” свідчить про міжсистемну (анат. “внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, в якому розвивається зародок”) та ланцюжково-радіальну позасистемну багатозначність (2) діал. “мати”; 4) діал. “жила”; 5) діал. “матірка”) [3: 514; 18 IV: 651].

М і ж с и с т е м н а п о л і с е м і я в УБТ представлена одиничним прикладом -- це термін, який вживається у двох терміносистемах, маючи у своїх семемах спільну ознаку. В УБТ цей вид полісемії виникає ре- термінологізацією -- утворенням терміна іншої терміносистеми на основі значення бджільницького терміна. Наприклад, семантика терміна бджільництва рій “сім'я бджіл або інших подібних комах, які разом із маткою утворюють окрему групу” стала основою для творення військового терміна рій у значенні “найменший військовий підрозділ; частина взводу” [18 VIII: 573]. У “Словнику української мови” в 11-ти томах обидва терміни зафіксовані із цифровими позначками (') і (2), що є закономірним для виокремлення омонімів, проте, на наш погляд, їх не можна вважати термінами, оскільки кожен із них у своїй семній структурі має спільну ознаку 'скупчення'. Проте похідні від рій терміни ройовийБілик Є.В. Сучасний словник-довідник бджоляра / Є.В. Білик. -- Донецьк: ТОВ ВКФ БАО, 2006. -- 704 с. Будагов Р.А. Многозначность слова // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. -- М., 1958. -- № 1. -- С. 5--18. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і голов. ред. В.Т Бусел]. -- К. -- Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. -- 1440 с. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология: На материале французского и русского языков. -- М.: Международные отношения, 1977. -- 264 с. ДаниленкоВ.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания.-- М.: Наука, 1977. -- 246 с. Красножан Ж.В. Із спостережень над омонімією в термінології / Ж.В. Красножан // Українське мовознавство :Респ. Міжвідомчий зб. -- К. : Вища шк., 1988.-- Вип. 15. -- С. 3-10. Курилович Е.Р. Очерки по лингвистике. -- М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1962. -- 456 с. Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении научных терминологических систем / Л.Л. Кутина // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. -- М. : Наука, 1970. -- С. 72--94. Левицкий В.В. Опыт експериментального разграничения лексической полисемии и омонимы // Психолингвистические исследования. Лексика. Фонетика. -- Калинин, 1985. -- С. 4--14. (бджіл.) “прикметник до рій” та ройовий (військ.) “командир відділення” [18 VIII: 874] є яскравими прикладами вияву вищого ступеня розходження значень -- омонімічного.

Отже, відношення полісемії є характерними для термінів бджільництва, що підтверджує тісний зв'язок УБТ із загальновживаною лексикою та термінологією різних галузей знань. Аналіз полісемічних термінів галузі бджільництва показав, що вони є різними за кількістю значень (дво-, три-, чотири-, п'яти- і шестизначні) та за морфологічною природою (іменники -- первак, прикметники -- стільниковий, дієслова -- роїтися). Полісемія в УБТ представлена чотирма різновидами: внутріш- ньосистемна, позасистемна, міжсистемна і змішаного типу, серед яких особливо небажаним явищем є внутрішньосистемна, оскільки варіантність значень може ускладнити взаєморозуміння між фахівцями. За структурним складом в УБТ переважають полісеманти, виражені тер- мінами-однословами (напр., димар, ситник, трутень), хоча засвідчено порівняно невелику кількість внутрішньосистемних полісемантів-ком- позитів (напр., медозбір, бджололов). Важливим засобом нейтралізації багатозначності є контекст.

Література

1. Малевич Л.Д. Термінологічна полісемія: онтологія явища, різновиди, шляхи впорядкування / Л.Д. Малевич // Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. праць. -- К. : КНЕУ, 2007. -- Вип. VII. -- С. 78-81.

2. Микитюк О.Р. Явище омонімії в загальновживаній і термінологічній лексиці / О. Микитюк // Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. праць. -- К., 1998. -- Вип. ІІІ. -- С. 151-154.

3. Муравицька М.П. Псилінгвістичний аналіз лексичних омонімів // Мовознавство, 1975. --№ 3. -- С. 59-68.

4. Новгородская летопись по Синодальному харатейному списку / так названная Новгородская первая летопись/ Изд. Археографическою комиссиею. -- СПб., 1888. -- сводный текст.

5. Новий тлумачний словник української мови: У 3 т. / Уклад. В. Яременко, О. Сліпуш- ко.- К. : Аконіт, 1999. -- Т ІІІ. -- 926 с.

6. Полюга Л.М. Термінологічне значення в семантичній системі слова / Л.М. Полюга // 2-а Міжнародна наукова конференція / Проблеми української науково-технічної термінології : Тези доповідей. -- Львів, 1993. -- С. 79-81.

7. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. -- Т 1-2. -- М.: Учпедгиз, 1958. -- 536 с.

8. Словник бджільництва: Англо-російсько-український / За ред. Л.І. Боднарчука, М. Л. Алексеніцер. -- К., 1997. -- 344 с.

9. Словник української мови: В 11 т. -- К., 1970-1980; Т І: А-В. -- 1970. -- 799 с.; Т VL П-Поїти. -- 1975. -- 832 с.

10. Словник української мови: У 20 т. / Голов. наук. ред. В.М. Русанівський; НАН України, Укр. мовноінформ. фонд. -- К. : Наук. думка, 2010. -- Т. 1. А -- Б. -- 912 с.

11. Срезневский И.И. Словарь древнерусского языка : В 3-х т. / Репринт. изд. -- М. : Книга, Т І, Ч. 1 А-Д. -- 1989. -- 804 с. ; Т І, Ч. 2. Е-К -- 1989. -- 807 с. ; Т ІІ, Ч. 1. Л-О. -- 1989. -- 851 с. ; ТІІ, Ч.2. П. -- 1989. -- 1802 с.

12. Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология. Вопросы теории / А.В. Суперанская, Н.В. Подольская, Н.В. Васильева. -- М. : Наука, 1989. -- 243 с.

13. Тараненко О.О. Переносне значення / О.О. Тараненко // Українська мова: Енциклопедія / Редкол. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко та ін. -- К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2000. -- С. 432-433.

14. Тараненко О.О. Полісемія / О.О. Тараненко // Українська мова: Енциклопедія / Редкол. В.М. Русанівський, О.О. Тараненко та ін. -- К. : Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2000. -- С. 466.

15. Туровська Л.В. Військові звання та посади в Україні: Історично-генетичний аспект вивчення української військової термінології / Л.В. Туровська. -- К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. -- 160 с.

16. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. -- Л.: Наука, 1974. -- 428 с.

17. Яворницький Д.І. Словник української мови: В 2 т. / Д.І. Яворницький. -- Катеринослав : Слово, 1920. -- 412 с.

Анотація

У статті проведено аналіз явища полісемії в термінології бджільництва; визначено типи взаємовідношень між значеннями полісемічних бджільницьких термінів та виявлено їхню продуктивність.

Ключові слова: полісемія (багатозначність), полісемант, семема, сема, термінологізація, детермінологізація, ретермінологізація.

In the article it is conducted the analysis of the phenomenon of polysemy in terminology of bee keeping; certainly type so formutual relations between the values of polysemy bee keeping term sand found out their productivity.

Keywords: polysemy (significance), polisemant, sememe, sema, terminologizaciya, determi- nologizaciya, reterminologizaciya.

Размещено на Allbest.ru