Наукове бачення світу, побудова моделей і теорій - це продовження й поглиблення спостережень та переживань людини, що опановує світ і себе у світі. Інакше кажучи, наукове моделювання світу нерозривно пов'язане з іншими способами пізнання, і мова, будучи цілісною системою, що відображає світобачення, включає всі вербально зафіксовані значення. Мовна картина світу об'єктивно відображає світогляд носіїв певної культури, але людське відображення не є механічним, воно має творчий (а тому до певної міри суб'єктивний) характер.

Постановка наукової проблеми та її значення. Концепція інтимізації народилася під впливом культурологічних ідей Ю.М. Лотмана [5] та М.М. Бахтіна [1] як механізм протилежний об'єктивізації. Чужа свідомість (свідомість адресанта) безпосередньо впливає на процес сприйняття художньої інформації адресатом і, в свою чергу, піддається його впливу, сприяючи їх взаємному зближенню. Проте, будь-яка спроба конкретизувати визначення інтимізації з позицій дискурсивної лінгвістики призводить до усвідомлення факту існування цілої низки суміжних понять, що, в свою чергу, викликають нечіткість та неоднозначність самого трактування.

Мета та завдання. Саме тому ми вважаємо за доцільне спочатку визначити концепт-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ в межах наївної картини світу і лише потім проаналізувати його існуючі наукові тлумачення. Такий інтегрований підхід дозволяє більш об'єктивно встановити зміст самого поняття.

Виклад основного матеріалу. Інтенсивний розвиток когнітивної лінгвістики, теоретичне осмислення поняття “концепт” і типології концептів привело дослідників до розуміння того, що концепт все ж є парасольковим терміном, який об'єднує в собі різні види ментальних явищ, функцією яких є структурування знань у свідомості людини. Беручи за основу аналіз робіт М.В. Нікітіна і О.С. Кубрякової, здійснений у статті С.А. Жаботинської, вважаємо, що значення є концепт, зафіксований знаком, або квант інформації, підведений під тіло знака. Спільним є розуміння концептів як одиниць мислення, які за своїм змістом і організацією суттєво відрізняються, але при цьому зберігають свою основну функцію - структурують знання і виступають одиницями мисленнєвого процесу. Таким чином, концепт є гіперонімом для цілої низки сутностей (образ, схема дій, гештальт, поняття) [3, 254-255].

Типи знань, які передають концепти, - різняться, тому, на думку З.Д. Попової та Й.А. Стєрніна, типологія концептів є не лише можливою, а і необхідною. На думку дослідників, концепти можна класифікувати за різними ознаками, кожна з яких буде відображати “когнітивну реальність”, але найбільш важливими критеріями типології виступають тип знання та відображення дійсності, яке вони закріплюють, оскільки саме від цього залежать методи виділення та опису концептів. Концепт-поняття відображає найбільш загальні ознаки предмета чи явища і є результатом їх раціонального відображення й осмислення. Концепти-поняття формуються в мисленні переважно як відображення наукової та виробничої сфер діяльності (термінологія). Багато з понять фактично створюють лінгвісти, перед якими постає завдання дати слову дефініцію [7, 72-73]. Отже, ІНТИМІЗАЦІЯ є номінальним, абстрактним, універсальним концептом-поняттям.

А.М. Приходько вважає, що лексична об'єктивація концепту є сферою засобів, що формують відповідні когнітивно-семантичні простори, тобто тим значеннєвим субстратом, який слугує посередником між планом змісту і планом вираження концепту. Основна одиниця цього рівня - лексичний знак [8, 111]. Лексична об'єктивація концепту є основним і найбільш продуктивним прийомом його реалізації, а точніше - присвоєння йому (прототипового) імені. Отже, опис концепту містить велику кількість процедур і, зокрема, - дефінування (виділення ознак концепту за словниковими дефініціями) [6, 31].

інтимізація дискурсивна лінгвістика когнітивний

У найширшому розумінні, структуру концепту можна представити як коло, центром якого є основне поняття, ядро концепту, а на периферії знаходиться все те, що додано культурою, традиціями, народним і особистим досвідом. Ядро - це словесне значення тієї чи іншої лексеми, представлене гіперсемою / гіперсемами - семантичним компонентом вищого порядку, що організує навколо себе розгортання семантичного поля. Центр поля складається з одиниць, що мають інтегральне, спільне з ядром диференційне значення. Периферія поля включає найбільш віддалені від ядра одиниці, спільне родове значення яких належить до потенційної або ймовірнісної семантики [9, 15].

Вербальне розмаїття в аранжуванні концепту - це його представленість у плані вираження цілою низкою синонімів, тематичних рядів і лексико-семантичних полів [8, 125].

Власне, матеріали тлумачних словників пропонують дослідникові великі можливості в плані розкриття змісту концепту, у вияві специфіки його мовного вираження.

Хоча переважна більшість концептів номінуються лексичним шляхом, А.М. Приходько зазначає можливість синтаксичної та фразеологічної номінації, до того ж дослідник фіксує схильність деяких концептів до ад'єктивного втілення [8, 107].

Оскільки в сучасній англійській мові, в жодному англомовному словнику (опрацьовано 16 джерел) немає слова, яке було б відповідником українському слову ІНТИМІЗАЦІЯ, спробуємо визначити його через прикметник INTIMATE, наявний у таких визнаних англомовних словниках, як Concise Oxford Dictionary, Merriam-Webster`s English Dictionary, Collin`s English Dictionary і Roget`s Thesaurus [10; 11; 12; 13], тлумачення у Concise Oxford Dictionary - найширше і вміщує всі наявні в розглянутих словниках дефініції прикметника INTIMATE.

Попередньо визначивши інтимізацію як PROCESS AND RESULT OF BEING INTIMATE, вважаємо релевантним аналіз концепту ІНТИМІЗАЦІЯ через лексему INTIMATE.

Рис.1. INTIMIZATION as a Process and as a Result

У Concise Oxford Dictionary є такі тлумачення прикметника intimate [11]:

1) associated in close personal relations / пов'язаний близькими, особистими стосунками;

2) characterized by or involving warm friendship or a personally close or familiar association or feeling / такий, що характеризується або викликає відчуття знайомого, близького;

3) very private; closely personal / дуже особистий, глибоко приватний;

4) (of an association, knowledge, understanding, etc.) arising from close personal connection or familiar experience / відомий, знаний через близькі особисті стосунки або досвід;

5) detailed; deep / детальний, глибокий, глибинний.

Синоніми, які знаходимо в проаналізованих лексикографічних джерелах, такі: close / близький, closest / найближчий (near, nearest), dear / дорогий, dearest / найдорожчий, friendly / дружній, familiar / знайомий, devoted / відданий, confidential / особистий, faithful / відданий, loving / люблячий, deep / глибокий, informal / неформальний.

Як антонімічні до INTIMATE вживаються такі прикметники: unfriendly / ворожий, неприязний, formal / формальний, public / публічний, distant / дистанційований, віддалений.

Проаналізувавши об'єктивацію концепту INTIMATE, в його структурі виділяємо чотири гіперсеми: “friendliness”, “closeness”, “frankness” та “privacy”, остання з яких при визначенні концепту-поняття ІНТИМІЗАЦІЯ в режимі автор - текст - читач буде рудиментарною, що демонструє Рис.2.

Отже, авторська комунікативна стратегія інтимізації створює ефект близькості, дружби та безпосереднього емоційно-інтелектуального спілкування автора із читачем. Інтимізація, реалізуючись у дискурсі за допомогою ряду комунікативних тактик, також сприяє імітації усної розмови в тексті та викликає ілюзію дійсності, синхронності художньої комунікації.

Певною мірою інтимізація ґрунтується на внутрішній сумісності адресанта й адресата, а тому одні й ті ж стратегії інтимізації по-різному спрацьовуватимуть залежно від умов художньої комунікації: автор - повідомлення - читач - конситуація, де під читачем ми розуміємо всю множину ймовірних читачів тексту, а під конситуацією - всі ймовірні ситуації сприйняття тексту, що можуть як сприяти, так і заважати реалізації інтимізації.

Література

1. Бахтін М.М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках / М.М. Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. - Л.: Літопис, 1996. - 318 с.

2. Дейк Т.А. ван Стратегии понимания связного текста / Т.А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике: Когнитивные аспекты языка. - М.: [б. и.], 1988. - Вып. XXIII. - С.153-211.

3. Жаботинская С.А. Концепт / домен: матричная и сетевая модели / С.А. Жаботинская // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 168. - Т.1. - С.254-259

4. Корольова А.В. Типологія наративних кодів інтимізації в художньому тексті: монографія / Корольова А.В. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. - 267 с.

5. Лотман Ю.М. В школе поэтического слова: Пушкин, Лермонтов, Гоголь / Лотман Ю.М. - М.: Просвещение, 1988. - 352 с.

6. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі / Мартинюк А.П. - Х.: Константа, 2004. - 292 с.

7. Попова З.Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж: Изд-во “Истоки”, - 2001. - 191 с.

8. Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / Приходько А.М. - Запоріжжя: Прем`єр, 2008. - 332 с.

9. Фрумкина Р.М. Концептуальный анализ с точки зрения лингвиста и психолога / Р.М. Фрумкина // Науч. - техн. информ. - 1992. - Сер.2. - № 3. - С.3-29.

Список лексикографічних джерел

10. Collins Cobuild English Dictionary / [Ed. by J. Sinclair]. - London; Clasgow: Collins, 1993. - 1703 p.

11. Concise Oxford Dictionary of Current English / [Ninth Edition]. - Oxford: Claredon Press, 1995. - 1672 p.

12. Merriam-Webster`s English Dictionary, 2009. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.websters-online-dictionary.org

13. Roget's Thesaurus / [Ed. by S. Lloyd]. - Burnt Mill, Harlow, Essex: Longman Group Limited, 1982. - 712 p.

Размещено на Allbest.ru