"Готові вирази" в контексті стилістичної лексикології китайської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Готові вирази" в контексті стилістичної лексикології китайської мови

Який наступний крок іноземного студента, що вивчає китайську мову, після засвоєння фонетики, граматики та вокабуляру? Логічним буде пізнати щось типово китайське, як, наприклад, ідіоми, стійкі вислови, прислів'я та приказки. Ідіоми настільки близькі до китайської культури, що той, хто одного разу пізнає їх, буде не тільки в змозі використовувати ідіоми в живому мовленні, говорити майже як носій мови, а й глибше порине в культуру Китаю і стане знавцем цієї культури. Китайські ідіоми (ченюй) мають велике практичне та експресивне значення.

Об'єктом дослідження у пропонованій статті виступає фразеологія китайської мови, відповідно предметом дослідження є виражальні можливості фразеологізмів, а саме: структурно-семантичні особливості та пізнавальне значення ідіом китайської мови. Таким чином, стаття має таку мету та завдання:

а) розкрити поняття «готові вирази»;

б) схарактеризувати виражальні можливості фразеологізмів;

в) проаналізувати структурно-семантичні особливості та пізнавальне значення ідіом китайської мови.

Матеріалом дослідження виступають аутентичні тексти літературно-художнього стилю, що містять «готові вирази», або ідіоми китайської мови.

Дослідженням питання ролі ідіом у сучасній китайській мові сьогодні займаються українські та російські філологи, сходознавці В.І. Горєлов, М.Г. Прядохін, О.О. Щукін, В.В. Микитенко, О.Л. Семенас, П.П. Вєтров та ін. Проблемам китайської фразеології присвячені роботи китайських науковців, лінгвістів Люй Шусян, Чжан Чжигун, Чхао Фенсун, Ян Мінбо, Го Юймін та ін.

Питання аналізу стилістичних явищ китайської мови є актуальним і співзвучне із зростаючим інтересом світової спільноти до китайської мови, до багатовікової культури Китаю, що закріплено саме в словниковому складі мови. Мова й національна культура -- це неподільне ціле, яке вимагає комплексного дослідження на сучасному етапі. Сьогодні існує проблема співвідношення універсального та національного в китайській мові (як і в будь-якій іншій мові), впливу матеріальної та духовної культури на розвиток мови. Назрілою необхідністю є більш глибокий аналіз одного з підрозділів стилістичної лексикології -- виражальних можливостей фразеологізмів, оволодіння якими дозволить досягти високого як усного, так і писемного мовленнєвого рівня, що є необхідною умовою для отримання вищої освіти в галузі знань «Гуманітарні науки», напрямі підготовки «Філологія». Недостатня вирішеність питань, що стосуються критеріїв виділеня ідіом -- ченюй і відмежування їх від суміжних розрядів фразеологічних одиниць з одного боку і від складного слова з іншого, створює певну прогалину в наукових знаннях про фразеологічну систему сучасної китайської мови. Наука, яка займається вищезазначеним питанням, -- стилістична лексикологія.

«Стилістична лексикологія китайської мови -- це вчення про словниковий склад та фразеологічний фонд із погляду стилістичних властивостей, що притаманні лексиці та фразеології мови. Стилістична лексикологія покликана дати опис експресивно-емоційно-оцінних властивостей, особливостей лексики та фразеології китайської мови» [1: 6].

Саме до зображально-виражальних засобів фразеології китайської мови можна віднести «готові вирази». «Готові вирази», абоШ@ (ченюй), -- це стійке фразеологічне словосполучення (найчастіше чотирьохслівне), побудоване за нормами стародавньої китайської мови, семантично-монолітне, з узагальнено-переносним значенням, яке має експресивний характер, функціонально є членом речення» [1: 7--10].

Аналізуючи наведене визначення, можна говорити також про важливе пізнавальне значення ченюй.

Родовід криється в глибині століть. Джерелами більшості з них є класична китайська література: філософські трактати, історичні хроніки, філософські притчі, легенди й міфи. Фразеологізми китайської мови мають яскраво виражену національну самобутність. В їхню основу покладено факти, явища, події, пов'язані з побутом, традиціями, звичаями китайців. Фразеологізми китайської мови -- це відображення національної культури, скарбниця таємниць, історії імператорських династій і великих битв, народна мудрість і гумор витончених мистецтвознавців.

Відповідно до класифікації виражальних можливостей фразеологізмів можуть бути представлені ідіоми паралельної або непаралельної конструкції.

Китайські ідіоми паралельної конструкції мають такі характеристики: складаються зазвичай із чотирьох складів-ієрогліфів; можуть мати в своєму складі синоніми або антоніми; частини ідіом зазвичай знаходяться в однаковій синтаксичній залежності; співвідносні компоненти частин ченюй частіше за все відносяться до однієї лексико-граматичної категорії; мають закономірну послідовність змін рівних та ломаних тонів. Однак, окрім структурно-семантичних особливостей, китайські ідіоми ще мають важливе пізнавальне значення.

Яскравими прикладами паралельної конструкції, що мають різноманітні сфери вжитку та розкривають самобутність китайської мови, можуть слугувати наступні «готові вирази»:

1. Перша група розкриває ідею «людина в соціумі»:

-- АЙЙШ : «Підчас переправи через море, кожен з восьми небожителів показав свою дивовижну майстерність» -- у російській мові відповідає ви-разу «кто во что гаразд»;

-- «намалювавши дракона, вказати на його очні яблука» -- «нанести завершающий штрих»;

-- ЙЯДД : «переляканий луком, боїться і пташки» -- «пуганая ворона куста боится»;

-- ТтйДЖ : «надмірне довести до потрібної кількості» -- «на безрыбье и рак рыба»;

-- : «старий кінь знає шлях» -- «старый конь борозды не испортит»;

-- It ЦЯ Й Я : «це єдине, на що осел гуйчжоуський здатний» -- «не так страшен чёрт, как его малюют»;

-- ЙЙЙЙ : «доглядати коміль від зайця» -- «ждать с моря погоды»;

-- : «вода капає, камінь наскрізь пробиває» -- «вода камень точит»;

-- АЙДШ : «небо ціле, без швів» -- «комар носа не подточит»;

-- ЙЙЙД : «ремонтувати овчарню тоді, коли вже виявили зникнення вівці» -- «лучше поздно, чем никогда»;

-- ДЙЙЙ : «тягнути паростки рукою, щоб вони швидше росли» -- «медвежья услуга»;

-- ШЙЯШЙЙЙ : «силився намалювати тигра, а вийшла жалюгідна по-доба собаки» -- «ничего не выйдет, получится один конфуз» [7: 3--59].

2. Друга група характеризує моральні якості людини (позитивні або негативні). Зазвичай вони створювались на прикладі життя та діяльності чи-новників Стародавнього Китаю:

-- МЯНЙ : «І в вітер, і в дощ пливти в одному човні» -- «делить совместно и горести и печали»;

-- Ш§ЙЙ : «лисиця тим і грізна, що з нею лицар звірів» -- «бесчинство-вать, прикрываясь именем сильных мира сего»;

-- АШАЙ : «жаба на дні колодязя» -- «ограниченный человек»;

-- : «шукати меч за зарубкою, що зроблена на човні під час падіння в річку» -- «много упрямства и никакой логики»;

3. Третя група китайських ідіом відповідає особливостям духовного світу людини:

-- МЙЙЙ : «Дивитися на квіти абрикоса Муме -- тільки спрагу відчувати» -- «тешить себя пустой надеждой»;

-- ftA'ffiA : «люди князівста Ци турбувалися, що небо провалиться» -- «по-пусту беспокоиться»;

-- ЙФвй : «в небі терем» -- «строить воздушные замки»;

-- : «тінь від лука, відображена на склянці, вже здається змією» -- «у страха глаза велики» [ 5: 67--120].

Відповідно до класифікації виражальних можливостей фразеологізмів китайської мови розглянуті ідіоми паралельної конструкції, що складаються з чотирьох складів-ієрогліфів, частини яких знаходяться в однаковій синтаксичній залежності, як лінгвістичне явище характеризується досить стислою і, разом із тим, сталою структурою та має неабияку експресивність. Фразеологізми цього класу завдяки структурно-семантичним особливостям розкривають реалії китайської дійсності, уміщують широкомасштабні відомості щодо етики та естетики Китаю. Пройшовши шлях від давнини до сьогодення, ченюй заслуговують на актуальне використання майже в усіх функціональних стилях китайської мови.

Таким чином, на основі матеріалів дослідження було розкрито поняття стилістики китайської мови -- «готові вирази», схарактеризовано особливості виражальних можливостей та проаналізовано структурно-семантичні особливості, пізнавальне значення особливого класу ідіом китайської мови.

Питання визначення критеріїв виділення ченюй і відмежування їх від суміжних розрядів фразеологічних одиниць з одного боку і від складного слова -- з іншого, робота в галузі порівняльної характеристики українських та китайських ідіом як складової частини одного з підрозділів стилістичної лексикології (а саме виражальних можливостей фразеологізмів) потребує більш глибокого аналізу й уточнень у подальших наукових дослідженнях.

Матеріали статті можуть бути використані в курсах лекцій з лінгвокраїнознавства, порівняльної стилістики китайської мови, на курсах підвищення кваліфікації викладачів китайської мови, для укладання навчально-методичних посібників.

Література

ідіома мова фразеологізм

1. Горелов В.И. Стилистика современного китайского языка / В. И. Горелов. --М.,1979. -- 192 с. 2. Ван Цзиндань. Учебник чэнюев / Цзиндань Ван. -- Шанхай, 2008. -- 229 с. 3. Ветров П.П. Проблемы синтаксиса и стилистики фразеологических единиц в свете экспериментальных данных (на материале современного китайского языка) / П. П. Ветров. -- М., 2007. -- 32 с. 4. Го Юйлин, Цянь Сувэнь. 500 обиходных выражений. Разговорный китайський / Юйлин Го, Сувэнь Цянь. -- М., 2007. -- 298 с.

5.Гу Бай линь. К вопросу об отборе лексики и формирования китайско-русского словаря. Новое в зарубежной лингвистике / Байлинь Гу. -- Москва, 1989. -- C. 191-201.

6.Хуа Ли. Китайская красота и русское прекрасное / Хуа Ли. -- Пекин, 2006. -- C.74-80.

7.100 Chinese two-part allegorical sayings. -- Beijing, 2009. -- 200 p. 8. Chaofen Sun Chinese: A Linguistic Introduction / Sun Chaofen. -- New York, 2006. -- 234 p.

Размещено на Allbest.ru