Виражальні потенції складнопідрядних речень із підрядним компонентом причини (на матеріалі сучасної української художньої прози)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виражальні потенції складнопідрядних речень із підрядним компонентом причини (на матеріалі сучасної української художньої прози)

Граматика

УДК 811.161.2 О.О. Волобуєва

Анотації

У пропонованій розвідці автор доводить, що складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини у класичній і факультативних формах вияву виступають потужним засобом зображального синтаксису, реалізуючи свій виражально-художній потенціал у таких компонентах цілісного художнього тексту, як пейзаж, опис інтер'єру й зовнішніх обставин дії твору, портретна характеристика. Такі речення також є невід'ємною структурною складовою в побудові експозиції, зав'язки, розвитку дії, кульмінації й розв'язки як обов'язкових сюжетних компонентів композиції художнього твору.

Ключові слова: складнопідрядне речення з підрядним компонентом причини, виражальні можливості, виражально-художній потенціал.

Волобуева Е.А. Выразительные потенции сложноподчиненных предложений с придаточным компонентом причины (на материале современной украинской художественной прозы). В предлагаемой статье автор доказывает, что сложноподчиненные предложения с придаточным компонентом причины в классической и факультативных формах их реализации -- это активное средство изобразительного синтаксиса, реализуя свой выразительно-художественный потенциал в таких компонентах целостного художественного текста, как пейзаж, описание интерьера и внешних обстоятельств действия произведения, портретная характеристика, а также являются неотъемлемой структурной составляющей в построении экспозиции, развития действия, завязки, кульминации и развязки как обязательных сюжетных компонентов композиции художественного произведения.

Ключевые слова: сложноподчиненное предложение с придаточным компонентом причины, выразительные возможности, выразительно-художественный потенциал.

Volobuyeva O.O. Expressive potential of compound sentences with cause-subordinated clause (based on the contemporary Ukrainian prose). In this paper the author shows that compound sentences with cause-subordinated clause are powerful means of figurative syntax in classical and optional forms of such sentences realization. They realize their expressive and artistic potential in such components of a literary text as landscape, description of the interior and of exterior circumstances of the action, portrait description. They are the integral structural components of the building of exposure, plot, action development, culmination, and denouement as compulsory components of the text composition.

Keywords: compound sentences with cause-subordinated clause, expressive means, expressive and artistic potential.

Своєрідність художнього тексту полягає в культурологічній значущості й можливості втілювати в образній формі модельовану автором особливу художню картину світу. До засобів моделювання авторської художньої картини світу належать зокрема і синтаксичні конструкції. Загальні положення щодо реалізації різних видів речень у текстах художньої літератури як виражального засобу розробляли російські й українські мовознавці: М.М. Бахтін, В.В. Виноградов, Т.Г. Винокур, С.І. Дорошенко, С.Я. Єрмоленко, В.В. Одинцов, М.І. Формановська. До питання мовно-виражальних потенцій різних синтаксичних одиниць у прозових і поетичних творах окремих авторів зверталися Р.Я. Гладкова (К. Паустовський), Є.А. Іванчикова (Ф. Достоєвський), Н.Б. Ладиняк (І. Багряний), Н.В. Морозова (Є. Гуцало), Л.М. Мялковська (В. Підмогильний), І.З. Петличний (І. Франко), Н.М. Сологуб (О. Гончар). Проте, незважаючи на значну кількість досліджень у цій царині, бракує розвідок, предметом розгляду яких виступає окремий різновид складних речень. З огляду на це, уважаємо за доцільне проаналізувати особливості функціонування складнопідрядних речень із підрядним компонентом причини як зображальних конструкцій у художніх текстах. Складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини не лише виступають стабільною синтаксичною одиницею, що є елементом передачі текстового задуму, а й, несучи певний зміст, стають його художнім виразником. Це й доводить правомірність пропонованого дослідження і підтверджує його актуальність.

Мета статті -- виявити і схарактеризувати потенціал складнопідрядних речень із підрядним компонентом причини як виражального засобу у творах української художньої прози кінця ХХ -- початку ХХІ століття.

У художній прозі, що належить перу сучасних українських письменників, простежується багатогранний вияв речень розглядуваного різновиду як потужного мовно-виражального засобу.

Одним із художньо значущих стильових компонентів опрацьованих різножанрових прозових творів є пейзаж. У створенні пейзажу як композиційного компонента художнього твору [11: 542] разом з іншими синтаксичними утвореннями важливу роль відіграють аналізовані складні конструкції.

Так, у романі-фентезі Дари Корній «Зворотний бік темряви» натрапляємо на локус Оселища Відтіні, у змалюванні якого автор активно використовує складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини:

То був геть інший світ. Зовсім не схожий на ті, які їй доводилося бачити. Оселище Відтіні. Для себе вона це пояснювала так -- поселення, очевидно, народилося від тіні, відповідно тіні мати не може, бо саме є нею. Відсутність сонця робило свою лиху справу, бо вічний похмурий день висів над поселенням. Запитувала себе, чи бувають тут зорі і чи бачать тут люди хоча б інколи місяць, і що тут тримає небо? О так, небо. Потім вона зрозуміє, що саме, коли добреде до центральної площі Оселища і побачить Чорнобогів Храм.

Світ Відтіні і справді був особливим у всьому. Прямі, мов стріли, вулички, вимощені чорною бруківкою. Звісно, це не дивовижа, бо у світі, з якого вона прийшла, вулички також здебільшого прямі, але ці були мов під лінійку вирівняні й не мали зовсім бічних відгалужень. Маленькі. Крихітні безликі халупки тулилися близько до дороги. Тут росло щось схоже на траву та дерева, але розглядати прискіпливіше їх зовсім не хотілося. Бо воно не милувало око, просто заповнювало вільний простір. Щоб світ не видавався пустирищем. Однак це не дуже допомагало. Бо світ все одно був безликим. Стенула здивовано плечима. Що ж, люба, то тобі не світ Вередів чи Яроворот та й навіть не рідний світ Єдиного Бога.

Було якось незвично тихо. Не співали пташки, не шелестіло листя на деревах, не шурхотіло каміння під ногами, не було чутно людського звичного для поселень галасу, тільки гучно та чітко карбувалися по бруківці кроки. Тук-тук, тарах-тарах. І все, бо за півмиті і це гучне бамкання з'їдала тиша. Липка тиша, але не порожнеча, бо була заповнена (Дара Корній).

Отже, опис місцевості, наведений у запропонованій ілюстрації, нерозривно пов'язаний із тим, що відчуває героїня твору, яка все це споглядає: причинове пояснення таких картин зовнішнього світу автор наводить саме крізь призму сприйняття персонажа -- Мальви.

Як елемент пейзажного опису, що ґрунтується на фізичному й психічному сприйнятті героєм твору довкілля, вживає складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини й Валерій Шевчук в історичній повісті «Закон зла. Загублена в часі»:

Нестор кинувсь у темряву, а він, Іван, стояв і не міг з місця зрушити, ніби кілком прибитий до землі. І здалося йому, що бур'яни навколо інакше пахнуть, десь так, як палена сірка. А ще коли подививсь у небо. Не уздрів ані місяця, ані зір, хоча перед цим не хмарилося -- отаке дивне й голе небо, хіба трохи світліше землі. І вже нічого більше біля нього не дихало, бо й не було нічого. Але ноги й руки в нього позаклякали і це не від страху, бо таки не боявся, а тому що з ним щось приключилось із тілом (Вал. Шевчук).

Аналізовані синтаксичні утворення подеколи представлені як елемент інтер'єрного опису, як-от: Можна було вертатися на каву. Натомість ми пішли в інший заклад -- під готелем «Львів». Там було дуже симпатично, бо стояли довжелезні столи з такими ж лавками з двох боків. Незнайомі люди мусили сидіти один коло одного, як на сільському весіллі (Т. Прохасько). Наведена ілюстрація не лише конкретизує для читача місце події, але й розкриває особливості сприйняття персонажем того місця, де з ним відбувається певна дія.

Розглядуваний різновид складних синтаксичних конструкцій автори активно використовують і в описах зовнішніх обставин, у яких опинився той чи той персонаж. Такі ситуації в художньому творі передаються за допомогою речень, що будуються за різними смисловими схемами:

а) зовнішня ситуація -- події об'єктивного світу: І румуни часом дивилися крізь пальці на неньову таку бесіду, бо їм треба було в селі спокою й порядку (М. Матіос); Його зазнимкували, нагодували й відпустили, бо у в'язниці не було місця (О. Думанська);

б) зовнішні обставини -- психічний чи фізичний стан або дії особи: Сталося щось надзвичайне! Щось жахливе і несподіване, бо ніколи раніше Ліда не бачила маму такою розгніваною і водночас безпорадною (Люко Дашвар); Відтоді в Софійки з Лілею почалося королівське життя, адже за витерту з журналу «енку» чи переправлену оцінку однокласники та однокласниці були готові на все (Н. Сняданко); Власне, для мене це щорічна катастрофа, адже Вадик у цей час здає річні звіти і його краще не чіпати з дурними проханнями щодо покупок (Ірен Роздобудько);

в) стан і дії особистості -- причини їх виникнення, пов'язані з об'єктивним світом: Так і не протверезілий генерал Кир'яковутікав пішки, бо коня якась куля підбила (І. Корсак); Зрештою, навіть після своєї смерті дідо став причетним до українських історій, бо саме його деякий час енкаведисти вважали Робертом (Т. Прохасько);

г) дії певного персонажа, які вказують на створення умов для іншого персонажа -- причина цих дій, пов'язана з поведінкою чи рисами іншого персонажа: Вони вскочили в більшу халепу, ніж у сосняку, бо тут із ними ще була жінка з двома дрібними дітьми (В. Шкляр); Несподівано для себе В'ячеслав Казимирович у хворості навіть користь знайшов, бо тепер, позбавлений на деякий часзустрічей, міг щільніше опрацювати зі шкільництвом, із пресою (І. Корсак).

Складнопідрядні речення з підрядним компонентом причини представлені також у портретних описах. Причому спостерігаються приклади їх використання і в зовнішніх, й у внутрішніх портретах персонажів. Зразок зовнішнього портретного опису становить ілюстрація з історичного роману І. Корсака «Отаман Чайка»: Максим Зеленчук побачив загін кіннотників ще наприкінці вулиці -- вершники наближалися швидко, підпитуючись у сідлах, видно було вже, що то не російська кіннота, бо вдягнуті у звичний тутешній одяг, але чомусь при зброї (І. Корсак). У більшості проаналізованих художніх творів досліджувані речення використовуються як елементи створення психологічного портрета персонажа чи окреслення психоемоційного стану героя, що у свою чергу є компонентом загального внутрішнього портрета, як от у романі Дари Корній «Зірка для тебе»: І зараз, лежачи на траві і дивлячись у зоряне небо, у власну душу, допіру замкнену, прочинив двері. І заштормило. Спогади почали накочувати хвилями, і він спочатку наче кволо противився, але втомився врешті та, замість піти на дно, схопився за пір'їнку свідомого і заходився гойдатися на хвилях. Може, не втопить. Може, винесе. Бо ніч сьогодні така розкішна, така зоряна. Бо він нарешті готовий. Бо «Місячна соната» палко бринить над світом. Бо, напевно, час (Дара Корній).

Трапляються приклади психоемоційної характеристики персонажів художнього твору, у яких причиною описуваного стану чи рис виступають:

а) зовнішні обставини: Люся пашіла від сорому, бо завжди хлопці насміхалися з її незграбного тіла (В. Даниленко); Дівчатам хахоньки, а їй, Соломії, біда. Бо таки дві причепи з вечорниць проводжають, і стоять двоє, і поступитися жоден -- аніяк (В. Лис);