Засоби репрезентації та відтворення українською мовою макроконцепту "портрет" (на матеріалі німецькомовних художніх текстів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засоби репрезентації та відтворення українською мовою макроконцепту "портрет" (на матеріалі німецькомовних художніх текстів)

Волкова О.М.

Статтю присвячено проведенню семантичного аналізу портретної лексики. Розглянуто класифікацію макроконцепту «портрет», його репрезентацію в німецькомовних художніх текстах й проблему його відтворення в українській мові. Наведені приклади репрезентації та відтворення макроконцепту «портрет» висвітлюють проблему перекладу мовних одиниць портретної семантики різних рівнів мовної організації.

Ключові слова: макроконцепт «портрет», засоби перекладу, репрезентант, комбінаторні зв'язки, концептуальна семантика, мова перекладу, мова оригіналу.

Статья посвящена проведению семантического анализа портретной лексики. Рассмотрена классификация макроконцепта «портрет», его репрезентацию в немецкоязычных художественных текстах и проблему его передачи в украинском языке. Приведенные примеры репрезентации и передачи макроконцепта «портрет» иллюстрируют процесс перевода разноуровневых языковых единиц с портретной семантикой.

Ключевые слова: макроконцепт «портрет», комбинаторные связи, концептуальная семантика, репрезентант, способы перевода, язык оригинала, язык перевода. портретна лексика мовний переклад

The article investigates the problem of rendering of portrait macroconcept in Ukrainian translations of German literary texts. The research was performed due to comparable aspect in the framework of the contrastive linguistics aspects. The research focused on the study of the portrait conceptual semantics in the meaning structure of the lexical units and on the analysis of the possible language ways of their transmission. Taking into account that all previous researches have been undertaken from the linguistic viewpoint, there is an actual need in the study of the semantic component `portrait' in the terms of translation of the meaning structure of lexical units and analysis of all possible means of language used to transfer the `portrait' semantic during translation. In connection herewith the assumption about the existence of the the semantic component `portrait' in the meaning structure of lexical units of the source language and its influence on the choice of means to reproduce the portrait macroconcept in the target language is one of the fundamental hypotheses. In contrast to previous studies, the actual side of this research is the analysis of a direct (implied) as well as indirect (explicated) description of the character from the translator's point of view and the development of own classification of the means of reproduction of portrait macroconcept in the translation of belles-lettres. The translational overviewing of the categorical semantics of the parts of speech representing portrait macroconcept showed necessary results. The exemplifying of representation and language realisation of static and dynamic portrait macroconcept in German fictional texts illustrated its transmission into the Ukrainian language. The research has been based on the cognitive-orientated method and performed within the framework of the constitutional, pragmatic and cognitive paradigm.

Key words: combinatorial links, conceptual semantics, portrait macroconcept, representative, source language, target language, ways of translation.

У світлі ключових ідей сучасної антропоцентричної парадигми специфіка мовного аранжування «портрету» людини як онтологічної сутності досліджується на матеріалі різноманітних концептів. Метою нашої статті є дослідження репрезентації та відтворення макроконцепту «портрет» у німецькомовних художніх текстах.

«Портрет» у нашому дослідженні розглядається як мовна характеристика образу людини за допомогою, з одного боку, актуалізації її внутрішнього стану (імплікований динамічний портрет (ДІП)), з іншого боку, фіксації зовнішніх ознак (статичний портрет (СП)) [10]. До портретної характеристики належить зображення зовнішніх характеристик людини, поєднаних з безліччю інших внутрішніх рис, як, наприклад, опис світогляду, рис характеру, її соціальної та національної належності. Оскільки людина є соціальною сутністю, «портрет» - це результат оцінки, зазвичай, з позиції зовнішнього спостерігача, який ґрунтується на процесі сприйняття людиною іншої людини - об'єкта у просторі - розрізнення у цьому об'єкті окремих якостей, подальший їх синтез [11, c. 53].

Проведення семантичного аналізу портретної лексики (ПЛ) вимагає її дефініції та окреслення структури портретного опису. Виходячи з тематичної класифікації лексичного складу мови, ПЛ може бути визначена як прошарок лексики з імпліцитним семантичним компонентом (ІСК) «зовнішність людини», який є диференціальним при формуванні корпусу лексем-вербалізаторів макроконцепту «портрет» (МКП). Зазначений ІСК прогнозує заповнення мовними одиницями інтегральної схеми - «мати певний вигляд через а) соціальну, національну або професійну належність і б) через емоційний стан або стан здоров'я». Аналіз емпіричного матеріалу дозволяє віднести до складу ПЛ:

Найменування анатомічних ознак людини (тіло, його частини):

Sie safi auf dem Stuhl am Fenster, die Сиділа на стільці біля вікна,

nackten Beine hochgezogen... [13, с. 11]. підібгавши під себе голі ноги [2, с. 3].

Найменування динамічних характеристик людини (хода, мовлення, погляд):

Найменування характеристики емоційного стану людини, яка має зовнішній прояв:

Der Schweifi lief ihm ubers Gesicht, und Піт струменів йому обличчям, він

er zitterte vor Aufregung [14, с. 230]. тремтів від хвилювання [6, с. 218].

Найменування соціальної, професійної та національної належності людини:

Hinter ihm ein За ним видніється постать жандарма

Kriminalschutzmann [14, с. 107]. з карного відділу [6, с. 76].

До лексичного складу сучасної німецької мови належить низка лексичних одиниць на позначення «портрету», які виступають засобами зображення людини. Зазначена лексика формує фонд портретного опису, що дозволяє розглядати її як універсальну. Спираючись на проведений аналіз 2000 пар речень портретної характеризації, ми пропонуємо віднести до ПЛ такі групи частин мови (вихідні та похідні):

1) іменник (... undsah einen Augenblick lang tatsdchlich wie eine Venezianerin aus, ... [13, с. 240]. ..., і якусь мить можна було справді подумати, що вона венеціанка, ... [2, с. 55]);

2) дієслово (Eine Frau schwebte an mir vorbei [14, с. 26]. Повз мене майнула жінка, ... [6, с.23]);

прикметник (Seine kleinen, schnellen Augen erinnerten an die Holzkohlen, auf denen er seine Kastanien briet, ... [15, с. 184]. Його маленькі, бистрі очка нагадували вуглинки, на яких він пік свої каштани, ... [8, с. 275]);

прислівник (Mirjam schuttelte freudig den Kopf [14, с. 165]. Міріам радісно похитала головою [6, с. 155]);

дієприкметник (..., er trug einen schwarzen zerknitterten Anzug undeinen billigen Silberring am kleinen Finger der rechten Hand [13, с. 293]. ..., його чорний костюм був зім 'ятий, а на мізинці правої руки він носив дешевий срібний перстень [2, с. 151]);

дієприслівник (Buddy kam zum Tresen, nahm sich das Bier, trank schlurfend, ... [13, с. 209]. Бадді підійшов, узяв пиво, сьорбаючи, відпив, ... [2, с. 186]).

Оскільки портретна характеризація людини, як уже зазначалось, - це сприйняття об'єкта дійсності іншою особою - спостерігачем, перекладач має відтворити це інформаційне ядро і передати концептуальну семантику ПЛ за допомогою різноманітних вербальних засобів цільової мови. Завдання перекладача - мінімізувати втрати при перекладі, тому для всебічного опису семантичної організації ПЛ було взято до уваги не лише лексичний, а й синтаксичний, текстовий і дискурсивний рівні мови. Зручним у цьому розумінні виступає, на нашу думку, структурно-семантичне утворення - макроконцепт «портрет» (МКП).

Під МКП розуміємо однойменне концептоутворення, яке виступає центром «портретного» концептополя в процесі характеризації зовнішності людини. Це загальний високоабстрактний конструкт, що інтегрує всю ієрархію концептоутворень спадних рівнів абстракції. Для диференціації МКП може бути використана існуюча класифікація гіпер-, гіпо-, мезо- і катаконцептів [7, с. 3], що релевантна для концептуальних конструктів будь- якого типу. Оскільки семантична структура МКП є недетермінованою, а алгоритм вираження портретних характеристик варіюється залежно від внутрішнього стану, вестиальної характеристики, динамічної характеристики, соціальної й національної належності людини, врахування зазначених характеристик є принципово важливим у процесі відтворення ПЛ у тексті перекладу.

Семантика МКП актуалізується за допомогою різнорівневих мовних одиниць із ІСК «портрет»: від мікротекстового - рівня одиниць до макротекстового - синтаксичного та дискурсивного. Існування значного за обсягом та характером корпусу різнорівневих одиниць-вербалізаторів МКП дає можливість припустити наявність «текстової концептосфери» в цілому [3, с. 48]. Тексти художньої літератури найбільш повно ілюструють МКП, оскільки саме в таких текстах актуалізація МКП присутня на всіх рівнях мовної організації. Говорячи про макротекстовий рівень актуалізації МКП у художньому творі, припускаємо наявність дискурсивного рівня репрезентації останнього і виокремлюємо так званий портретний дискурс, як мовленнєве застосування концептуалізованої портретності в тексті. Тому «портрет» слід розглядати як образний феномен, який виражається у вигляді дискретних ментальних одиниць, організованих за принципом концептополя, структуру якого слід розглянути окремо.

Під час дослідження було взято до уваги, що мова відображає життєвий досвід людини, який реалізується у вигляді концептів, що мають вплив не лише на повсякденну діяльність, але й організовують наші відчуття, поведінку, ставлення до інших людей [5, с. 25]. Отже, за допомогою концептів мова фіксує здатність людини мислити та інтерпретувати фрагмент дійсності в концептуальній системі. Цим фрагментом у нашому дослідженні виступає портретна характеристика людини [12, с. 4], яка вимагає детального вивчення та класифікації засобів її відтворення в процесі перекладу.

Враховуючи, що поняття «концепт» з позиції когнітивної лінгвістики визначається як різносубстратна інформаційна форма свідомості, наділена інформацією про об'єкт пізнання і картину світу в цілому [9, с. 292], розгляд МКП з позиції когнітивної лінгвістики вважаємо занадто глобальним. У рамках цієї статті ми обмежуємося термінами концептуальної семантики, зумовленої принципами лінгвокультурологічних досліджень.

Із лінгвокультурологічної точки зору МКП можна інтерпретувати як ментальний образ етнокультурного світу людини, якому притаманна власна, детермінована семантична форма, що характеризується етнокультурною зумовленістю з вираженням конотативних, модальних, емоційних, експресивних, прагматичних та інших оцінок [12, с. 3, 4]. Отже, МКП - це ментальне утворення, що складає концептосферу мовної особистості [3, с. 43], яка з мінімальними затратами повинна бути відтвореною в процесі перекладу.

Враховуючи існуючі дослідження різних видів концептів як «базових одиниць лінгвокультури» [3, с. 129, 138], МКП можна класифікувати як «культурний концепт» - багатовимірне змістовне утворення з відбиттям ціннісних, образних та понятійних сторін.

Оскільки репрезентантами будь-якого типу концептів виступають мовні знаки - слова, словосполучення, речення [3, с. 47], МКП знаходить свою знакову реалізацію через засоби різних рівнів мовної структури - лексичних, синтаксичних, текстових і дискурсивних. Обсяг номінативного набору для відтворення МКП у цільовому тексті може бути змінено внаслідок мовних і лінгвокультурологічних причин. Усе сказане визначає вибір різнорівневих мовних засобів його відтворення, що зумовлює необхідність визначення шляхів передачі даного макроконцепту в цільовій мові.

З метою уникнення викривлення інформації й образності необхідним є відтворення концептополя «портрет» у максимально повному обсязі. Тому, враховуючи факт опанування світу індивідуальною свідомістю людини [3, с. 43], принципово важливим є сприйняття МКП перекладачем і правильне відтворення його в мові перекладу.

Перекладацька практика свідчить, що індивідуальна концептосфера адресанта, як носія певної мови, й концептосфера перекладача, як мовного посередника, можуть не збігатися, оскільки вони, як дві різні особистості, мають різну ментальну свідомість. Тому вірогідність «незбігу» змістового наповнення концептосфери «портрет» перекладача має вагоме значення, адже в процесі перекладу він повинен адаптувати власну концептосферу до концептосфери носія мови перекладу.

Дослідження німецькомовних художніх текстів засвідчило, що портретна характеризація людини може відбуватися за допомогою:

- лексичних вербалізаторів, що належать до різних частин мови;

на синтаксичному рівні - за допомогою семантичної сполучуваності цих частин мови (синтаксичних вербалізаторів);

на текстовому і дискурсивному рівні - за допомогою фрагментів тексту (текстових та дискурсивних вербалізаторів).

Наведені приклади ілюструють вербалізацію МКП у цільовій мові та його переклад із вживанням таких перекладацьких трансформацій:

Транспозиція (приклади 1, 3, 4).

Смисловий розвиток поняття (приклади 1, 2).

Конкретизація (приклад 3).

Зміна частини мови (приклади 3, 4).

Отже, ми вбачаємо наявність ІСК «портретності» в семантиці низки частин мови, які можуть розглядатися окремо, з урахуванням їхнього категоріального значення і системно- мовних зв'язків у межах портретного дискурсу. Найбільш наочними в цьому відношенні є німецькомовні художні тексти, які дозволяють водночас вивчити комбінаторний алгоритм лексем-вербалізаторів.

До перспектив дослідження цієї проблематики належить вивчення впливу лексико- синтаксичних зв'язків лексем-вербалізаторів і способів актуалізації МКП на вибір перекладацьких прийомів їх відтворення в цільовому тексті.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. - М. : Международные отношения, 1975. - 240 с.

2. Германн Ю. Нічого крім привидів : оповідання / Юдіт Германн ; пер. з нім. Н. В. Сняданко. - Х. : Фоліо, 2007. - 285 с.

3. Карасик В.И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. - Волгоград : Перемена, 2002. - 476 с.

4. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения / Елена Самойловна Кубрякова. - М. : Ин-т языкознания РАН, 1997. - 327 с.

5. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Джордж Лакофф, Марк Джонсон ; пер. с англ. А.Н. Баранова, А. В. Морозовой ; под ред. и с предисл. А.Н. Баранова. - М. : Едиториал УРСС, 2004. - 256 с.

6. Майрінк Г. Голем : Роман / Густав Майрінк ; пер. з нім. Н. Іваничук. - К. : Укр. письменник, 2011. - 311 с.

7. Путій О.С. Репрезентація макроконцепту «стан людини» в сучасній німецькій мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Олена Сергіївна Путій. - Х., 2010. - 20 с.

8. Рот Й. Йов. Роман простого чоловіка. Фальшива вага. Історія одного айхмістра / Йозеф Рот; пер. з нім. Ю. Прохаська. - К. : Критика, 2010. - 351 с.

9. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. - Полтава : Довкілля, 2010. - 844 с.

10. Синегуб С. В. Семантика, синтаксис и прагматика немецких портретных глаголов : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 „Германські мови” / Светлана Викторовна Синегуб. - К., 1996. - 197 с.

11. Уфимцева А.А. Лексическая номинация // Языковая номинация. Виды наименований / Анна Анфилофьевна Уфимцева. - М. : Наука, 1977. - С. 53-63.

12. Фесенко Т.А. Концептуальные основы перевода : учеб. пособ. / Тамара Александровна Фесенко. - Тамбов : Изд-во Тамб. ун.-та, 2001. - 124 с.

Размещено на Allbest.ru