Національно-культурна специфіка номінацій-вербалізаторів понять сфери вищої освіти в сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національно-культурна специфіка номінацій-вербалізаторів понять сфери вищої освіти в сучасній англійській мові

Як слушно зауважує Д. Кристал, мова є віддзеркаленням нашого життя, його різноманітності, змін, а також тих розшарувань, які існують у суспільстві [1, с. 10]. Мова є не незалежною і закритою структурою форм і значень, а частиною людської поведінки і її відображення [2, с. 126]. Саме лексико-семантичне поле, на думку Н.А. Дмітрієвої, є мовною мікросистемою, яка має об'єктивну спрямованість та вказує на «місце зустрічі» закодованої культури і носія мови. У нашому дослідженні ми спираємося на визначення культури В.А. Новосельцевою, за яким культура становить собою систему відносин, які встановлюються між людиною та світом, систему зберігання й організації інформації про минуле та сьогодення [3, с. 151]. У лексико-семантичному полі культура представлена в єдності лексичних одиниць, що пов'язані семантично. Лексико-семантичне поле - це та частина цілого, котра «народжується» не з менших одиниць, а з більших, за допомогою тісного взаємопроникнення мовних картин світу окремих людей та їх груп [4, с. 6].

Метою цієї статті є виявлення національно-культурної специфіки номінацій, що вербалізують поняття вищої освіти в сучасній англійській мові. Лексеми та фраземи на позначення понять вищої освіти досліджуються як складники окремої лексико-семантичної групи, що входить до семантичного поля НАВЧАННЯ / LEARNING.

Мова та культура настільки тісно переплетені, що їх практично неможливо роз'єднати. Культура значною мірою ґрунтується на мові, мова значною мірою насичена культурою [5, с. 30]. Національно-культурний компонент значення розглядається в лінгвістиці як внутрішня форма мови (за В. Гумбольдтом), як специфічна категоризація світу засобами визначеної мови (гіпотеза лінгвістичної відносності Ф. Сепіра і Б. Уорфа), як концентрований вияв культурного контексту (у розумінні Е.М. Верещагіна та В.Г. Костомарова), як частина концептосфери мови ( Д.С. Лихачов) [6].

Загальновідомо, що освіта відноситься до одного з найбільш значущих засобів соціального відтворення спільноти і підвищення потенціалу її адаптивних можливостей і перспектив соціокультурного розвитку. Освіта виконує функції, які пов'язані з соціалізацією та інкультурацією особистості, що навчається. Отже, освіта, зокрема вища, є частиною культури як історично визначеного рівня розвитку суспільства і людини, який відбивається в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у матеріальних і духовних цінностях, котрі створюються ними. Освіта розвивається в контексті культури.

Вища освіта, яка є культурно-орієнтованим соціальним інститутом, забезпечує трансляцію фрагментів загального і спеціалізованого соціального досвіду, що накопичений людством загалом і власне спільнотою зокрема [7]. Освіта вводить людину до норм і правил соціальної і культурної адекватності суспільства та дає їй спеціальні знання, вміння і навички продуктивної діяльності в рамках тієї соціально-функціональної ролі (спеціальності), що опановується нею в суспільному розподілі праці. Специфічні відомості про світ, які властиві лише певному колективу, соціальні, культурні й історичні фактори розвитку суспільства знаходять відбиття в культурно-значущій інформації.

Культура розглядається як знакова система високого рівня спільності, яка, з одного боку, відіграє роль середовища для будь-яких систем (аналітично або практично), а з іншого боку, - є для таких систем системою більш високого рівня - суперсистемою, яка задає головні принципи структурування для своїх «підсистем» [8, с. 85]. У лексиці сфери вищої освіти найбільш яскраво знаходить своє відбиття культура як сукупність проявів життя, досягнень і творчості народу або групи народів.

Культурно-значуща інформація реалізується в процесах номінації (закріплення цієї інформації-змісту за яким-небудь об'єктом, який виступає як знак - комунікативний аналог, замінник певної інформації) і розуміння (осмислення, реконструкції інформації, яка транслюється за допомогою того чи іншого знака). Зокрема, у значеннях лексем у сфері науково-педагогічної комунікації і освіти закріплюється культурно-значуща інформація, специфічна для сучасних освітніх процесів, яка відбиває актуальні соціальні й культурні фактори розвитку освіти в усьому світі.

А. Вежбицька зазначає, що в національній специфіці мовних одиниць, їхньому ціннісному навантаженні в соціумі, їхній змістовій та ієрархічній підпорядкованості і яскравості окремих компонентів значення проявляються підсвідомі аспекти культури суспільства [9, с. 162]. Аналіз змісту деяких лексичних одиниць свідчить про те, що національно- культурна специфіка значень слів значною мірою зумовлена закономірностями їхньої появи і розвитку. Наприклад, лексема Ivy League з'явилась на позначення групи університетів та коледжів східної частини США (Brown University, Columbia University, Cornell University, Dartmouth College, Harvard University, University of Pennsylvania, Princeton University, Yale University) з метою організації спортивних змагань і участі в них.

Культура значною мірою визначає когнітивну і прагматичну основу комунікативної діяльності [10, с. 166]. У лексичному прошарку сучасної англійської мови, що номінує сферу вищої освіти, існує невелика група лексичних одиниць, культурна спрямованість яких експліцитно представлена в номінації екстралінгвістичних реалій. Наприклад, в електронному словнику Education Terminology Every Parent Must Understand виокремлюються культурно-зумовлені тести Culturally-biased tests (this term arises from the claim that the SAT and other standardized tests are culturally biased because different cultural groups get different results) [11]. Проте переважно в номінаціях, які вербалізують сферу вищої освіти в сучасній англійській мові, культурна специфіка проявляється на рівні семантики.

У більшості педагогічних лексикографічних джерел, що стали матеріалом дослідження, відсутні позначки, що кваліфікують наявність культурологічної інформації в значенні тієї чи іншої лексеми, тобто т. зв. «культурні блоки» в словникових статтях досліджуваних джерел не створені. Під культурологічними позначками, за визначенням М.В. Бурлакової, ми розуміємо індикатори того екстралінгвістичного змісту слова, який прямо відбиває культуру, що зумовлена мовою [12, с. 18]. Проте аналіз словникових дефініцій вказує на те, що в досліджуваному лексичному прошарку є лексеми, у значеннях яких спостерігається насиченість культурними компонентами. До культурно-зумовленого (культурно-орієнтованого, культурно-значущого) мовного матеріалу відносяться лексеми, які мають у своїй семантиці культурну специфіку. Ця специфіка може виявлятися в денотативному, конотативному і в граматичних компонентах значення [13, с. 38].

Лексика сфери вищої освіти виявляє національну специфіку переважно в конотативному компоненті значення, до якого відносяться емоція, оцінка, посилення, темпоральна, стилістична і територіальна характеристики. Конотативна інтерпретація, за визначенням

О.В. Ніколаєвої, виокремлює конвенціональні оцінки або емоціональне відношення членів мовного колективу стосовно певного об'єкта або явища [14, с.19]. Деякі з них включені до лексикографічних джерел і мають відповідні культурологічні позначки. Наприклад, у глосарії English-Russian Higher Education Glossary for Preservice and Inservice Teachers наводяться відповідні жаргонізми: plough - провал на екзамені, to take a plough - провалитися на екзамені, pollman - студент, який закінчив коледж без відзнаки (у Кембриджі), undergraduetee - студентка останнього курсу, puexy - ректор університету, директор коледжу, директор школи, poll-degree - ступінь без відзнаки (у Кембриджі) [15] тощо.

Конвенціональні оцінки знаходять мовний вияв, наприклад, у лексемах, які описують надання стипендій учням вищих навчальних закладів, а також оплату за надання освітньої послуги за:

1) формою навчання залежно від її фінансування (free tuition, school fees, tuition fees, cost of education, cost of attendance, tuition rate, tuition prices, tuition costs, tuition charges, educational expenses тощо).

2) типом навчального закладу (college tuition, college costs, college prices, college scholarship service, college student aid college-sponsored study тощо).

3) видом оплати за проживання і послуги, що надаються (laboratory fees, admissions costs, room and board costs, instructional costs, student-sponsored project, student fees, test fees, application fees, residence hall charges, laboratory use fees, material fees тощо).

4) джерелом надання стипендій і грантів (state scholarship, presidential scholarship, scholarship fund, grants committee, institutional and external funds, scholarships from external sources, grants from external sources, Federal Supplemental Educational Opportunity Grant (FSEOG), gift aid, faculty research fund, the State Student Incentive Grant Program, need-based aid, need- based gift aid, need-based self-help aid, nonneed-based gift aid, non-need-based self-help aid тощо).

На думку О.В. Ніколаєвої, культурно-значущі відомості про лексичні одиниці можуть бути виявлені на рівні гіперо-гіронімічних зв'язків [14, c. 13]. Під гіперонімом разом із М.В. Нікітіним ми розуміємо слово або сполучення з родовим, більш узагальненим значенням щодо слів або сполучень видового, менш узагальненого значення, також родове поняття стосовно поняття видового [16, с. 120]. При одному гіперонімі повинно бути як мінімум два гіпоніми. Гіпонім - це слово або словосполучення, а також поняття, що виражаються ними, видового, більш спеціального значення щодо слова, сполучення, а також поняття більш узагальненого змісту (гіпероніма) [16, с.120].

Так, наприклад, поняття «faculty» - the teaching staff of a school, college or university [17, с. 365] має значний обсяг культурно-значних відомостей, які проявляються в гіпонімічних одиницях типу: international student adviser / foreign student adviser (a professional staff member, often called an international student adviser, employed by most colleges to assist international students), adjunct faculty (faculty members who teach part-time without appointments in the regular faculty), academic advisor (the officer - a member of the faculty or another professional - who provides academic advice and guidance to students), associate professor (a tenured member of the faculty) тощо.

На думку деяких дослідників, одним із найяскравіших проявів національної специфіки мов є безеквівалентність лексичних одиниць і лакунарність. Безеквівалетна лексика і лакуни проявляються лише під час зіставлення з іншою конкретною мовою, та вони є такими лише стосовно певної конкретної мови [13, с. 36]. Отже, під час виявлення національної специфіки англомовної лексики у сфері вищої освіти доцільно використовувати елементи порівняльно-зіставного аналізу (В.Г. Гак, Ю.М. Караулов, В.П. Конецька, Е.А. Макаєв, З.Д. Попова, І.А. Стернін) та порівняти досліджуваний лексичний прошарок з аналогічним прошарком у сучасній українській мові.

Безеквівалетна лексика являє собою відсутність еквівалента якого-небудь слова однієї мови в іншій мові. Якщо дві одиниці різних мов розглядати як лексичні еквіваленти, то необхідно, щоб всі їхні ядерні, конотативні та функціональні семи збігалися. У разі якщо які-небудь умови не задовольняються, то досліджувані одиниці є не еквівалентами, а перекладними відповідниками. З.Д. Попова та І.А. Стернін до міжмовних лексичних відповідників відносять одиниці двох мов, які мають спільні семантичні компоненти (як мінімум - спільну архісему) з одиницею іншої мови, які можуть використовуватися для взаємного перекладу хоча б у деяких контекстах [13, с. 37].

Існують лінійні та векторні лексичні відповідники. До лінійних відповідників відносяться такі одиниці, які мають лише один відповідник в іншій мові: academic discipline - навчальна дисципліна, project - проект, universitarian - університетський тощо. За умови векторних міжмовних лексичних відповідників одній одиниці певної мови відповідають декілька одиниць іншої мови: лекція - lecture, prelection; стипендія - scholarship, stipend тощо.

У разі, якщо відсутній перекладний еквівалент певного слова в конкретній мові, то на його місці утворюється лакуна [13, с. 41]. Перш за все, лакуни виявляються за допомогою двомовних перекладних словників. Однією із ознак лакунарності слугує розгалужена пояснювальна дефініція лексеми в перекладному словнику з можливою приміткою «у США», «у Великій Британії», «в Оксфорді», «у Гарвардському університеті», «у Кембриджі» тощо. Так, аналіз «Стислого англо-російського словника педагогічних термінів вищої школи» виявив декілька лексем у сфері вищої освіти в сучасній англійській мові, які мають лакуни в українській мові: aularian - студент, який мешкає в гуртожитку (в Оксфорді та Кембриджі), demy - стипендіат коледжу Магдалини (в Оксфорді), caution-money - грошова застава, яка вноситься студентами Оксфорду та Кембриджу для гарантування можливих боргів.

Іншим сигналом лакунарності слугує пояснення лексеми в перекладному словнику за допомогою розгалуженого пояснення або синонімічного ряду [13, с. 42]. Так, у «Стислому англо-російському словнику педагогічних термінів вищої школи» лексема dean's list містить розгорнуту пояснювальну дефініцію: «список студентів, які відміно навчаються та претендують на отримання навчальних нагород факультету чи відділення, стипендій». У такий спосіб виникає україно-англійська лакуна. Як слушно зауважує П.В. Чесноков, досліджувані семантичні відмінності між мовами сягають корінням об'єктивного світу, який до нескінченності багатий на явища, події тощо, саме тому жодна система мови не зможе віддзеркалити його цілком, навіть зважаючи на багатство лексики певної мови [18, с. 124]. Загалом потрібно відзначити, що в безеквівалентній лексиці і в лакунах національно-культурний зміст складає ядро їхніх значень.

Отже, національно-культурна своєрідність лексики у сфері вищої освіти проявляється в конотативному компоненті значення, що включають конвенціональні оцінки та емоційне ставлення, і на рівні гіперо-гіпонімічних зв'язків. Проте, незважаючи на наявність культурно зумовлених лексичних одиниць, у лексиці сфери вищої освіти переважає загальний фонд одиниць, які не є національно-маркованими. Дослідження цих ненаціонально-маркованих одиниць з інших позицій, зокрема в соціофункціональному аспекті, і є метою наших подальших наукових розвідок.

Література

1. Crystal D. Who Cares about English Usage? / D. Crystal - L. : Penguin Books, Harmondsworth.

2. Karasik V.I. Concepts and Linguistic Conceptology // Коммуникативные исследования Современная антология / Под ред. проф. О.А. Леонтович / V.I. Karasik. - Волгоград : Перемена, 2003. - С. 126-139.

3. Новосельцева В.А. О соотношении национально-культурной и индивидуальноавторской составляющих концепта «Время» // Язык. Дискурс. Текст : Тр. и материалы. Междунар. науч. конф., посвящ. юбилею В.П. Малащенко / В.А. Новосельцева. - Ростов-на-Дону : РГПУ, 2004. - Ч. I. - С. 151-156.

4. Дмитриева H.A. Лексико-семантическое поле «Культура» в языковой картине мира : Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук, спец : 10.02.04 / Н.А. Дмитриева. - Донецк, 1995. - 16 с.

5. Ter-Minasova S.G. Global English - a Global Problem / S.G. Ter-Minasova // Вестник Московского ун-та. [Vestnik Moskovskogo Universiteta. Series 19]. Лингвистика и межкультурная коммуникация / S.G. Ter-Minasova. - М. : Изд-во МГУ, 2001. - № 4. - С. 29-36.

6. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке / В.И. Карасик // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www/vspu.ru/~axiology/vik/vikart2.htm.

7. Astin A.W. Assessment for Excellence : the Philosophy and Practice of Assessment and Evaluation in Higher Education / A.W. Astin. - Oryx Press, Phonex, 1993. - 335 p.

8. Гура В.В. Дистанционное образование в контексте современной культуры /

B. В. Гура // Личностно-ориентированное образование в контексте культуры. Изв. Юж. отд-ния Рос. академии наук / В.В. Гура. - Вып. 2. - Ростов-на-Дону, 2000. -

C. 85-91.

9. Вежбицка А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / А. Вежбицка; пер. с англ. А.Д. Шмелёва. - М. : Языки славянской культуры, 2001. - 272 с.

10. Бергельсон М.Б. Межкультурная коммуникация как исследовательская программа / М.Б. Бергельсон // Вестник Московского университета. - Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. - 2001. - № 4. - С. 166-181.

11. Education Terminology Every Parent Must Understand // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.math.nyu.edu/mfdd/braams/nychold/hirsch-termin.html.

12. Бурлакова М.В. Культурно-ориентированная лексика британского варианта английского языка (лексикографическая разработка) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. н., спец: 10.02.04 / М.В. Бурлакова. - Иваново, 2004. - 22 с.

13. Попова З.Д. Язык и национальная картина мира / З.Д. Попова, И.А. Стернин. - Воронеж : ВГУ, 2002. - 59 с.

14. Николаева О.В. Когнитивные аспекты исследования тематической группы «Высшее образование США» : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук, спец. 10.02.04 / О.В. Николаева. - Владивосток, 2000. - 20 с.

15. Тузлукова В.И. Международная педагогическая терминология : теория, практика, перспективы : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.04 / В.И. Тузлукова. - М., 2002. - 45 с.

16. Никитин M.B. Лексическое значение слова (структура и комбинаторика) : Учеб. пособие для пед. вузов по спец. № 2103 «Иностр. яз.» / M.B. Никитин. - М. : Высш. шк., 1983. - 127 с.

17. Unger H.G. Encyclopedia of American Education / H.G. Unger. - New York : Facts on File, 1996. - 1235 p.

18. Чесноков П.В. Языковая картина мира и национальный менталітет / П.В. Чесноков // Язык. Дискурс. Текст : Тр. и материалы. Междунар. науч. конф., посвящ. юбилею профессора Г.Ф. Гавриловой. - Ч. II. - Ростов-на-Дону : РГПУ, 2005. - С. 123-125.

REFERENCES

1. Crystal, D. (1986) Who Cares about English Usage? Penguin Books, Harmondsworth.

2. Karasik, V.I. (2003) «Concepts and Linguistic Conceptology», Kommunikativnyie issledovaniia Sovremennaia antologiia [Communicative studies. Modern antology], ed.by prof. Leontovich, O.A., Peremena, pp.126 - 139.

3. Novoseltseva, V.A. (2004) «Concerning the correllation of national, cultural and individual author's components of the concept «TIME», O sootnoshenii natsyonalno-culturnoi i individualno-avtorskoi sostavliaushchikh contsepta “Vremia” Language. Discourse, Text. Collected works of International Scientific conference, devoted to Malaschenko's anniversary, Rostov-na-Donu, Part 1, pp. 151-156.

4. Dmitrieva, N.A. (1995) Lexico-semantic Field “CULTURE” in the Language Worldview, Leksiko- semanticheskoepole “Cultura” vyazykovoi kartine mira, Thesis abstract... cand.sc., Donetsk.

5. Ter-Minasova,S.G. (2001) “Global English - a Global Problem”, Vestnik Moskovskogo Universiteta. Lingvistika i mezhkulturnaia kommunikatsyia. Series 19, Moscow State University Publishing House, no 4, pp. 29-36.

6. Karasik, V.I. Culrural Dominants in the Language, Kulturnyie dominanty v yazyke, available at http://www/vspu.ru/~axiology/vik/vikart2.htm. (access September 03, 2014).

7. Astin, A. W. (1993) Assessment for Excellence : the Philosophy and Practice of Assessment and Evaluation in Higher Education, Oryx Press, Phonex

8. Gura, V.V. (2000) “Distance Education in the context of modern culture”, Lichnostno-orientirovannoe obrazovanie v kontekste kultury, Izvestiia yuzhnogo otdeleniia rosiyskoi akademii nauk [Individually oriented education in the context of culture, Scientific works of Southern brach of Russian Academy of Science], Rostov-na-donu, issue 2, pp. 85-91.

9. Vezhbitska, A. (2001) Comparison of cultures with the help of lexics and pragmatics, Sopostavleniie kultur cherezposredstvo leksiki i pragmatiki, Translated by Shmelyov, A.D. Yazyki slavianskoi kultury, Moscow.

10. Bergelson, M.B. (2001) “The cross-cultural communication as a research programme”, Mezhkulturnaia kommunikatsia kak issledovatelskaia programma Vestnik Moskovskogo Universiteta. Lingvistika i mezhkulturnaia kommunikatsiia. Series 19, MGU Publishing House, no 4, pp. 166-181.

11. Education Terminology Every Parent Must Understand / available at http://www.math.nyu.edu/mfdd/braams/nychold/hirsch-termin.html. (access September 13, 2014)

12. Burlakova, M.V. (2004) The cultural-oriented lexics of British English (lexicographic elaboration), Kulturno- orientirovannaia leksika britanskogo varianta angliiskogo yazyka Thesis abstract... cand.sc., 10.02.04 , Ivanovo.

13. Popova, Z.D., Sternin, I.A.(2002) Language and National Worldview, Yazyk i natsionalnaia kartina mira, Voronezh State University, Voronezh.

14. Nikolaeva, O.V. (2000) The Cognitive aspects of the research of the thematic group “Higher Education at USA”, Kognitivnye aspekty issledovaniia tematicheskoi gruppy “Vyschee obrazovanie SCHA” Thesis abstract... cand.sc., 10.02.04, Vladivostok.

15. Tuzlukova, V.I. The international pedagogical terms : theory, practice and perspectives, Mezhdunarodnaia pedagogicheskaia terminologiia: teoriiia, praktika, perspektivy Thesis abstract... cand.sc., 10.02.04, Moscow.

16. Nikitin, M.V. (1983) The lexical meaning of the word (structure and combinability), Leksicheskoe znachenie slova (struktura i kombinatorika), High school textbook, Vyshshaia shkola, Moscow

17. Unger, H.G. (1996) Encyclopedia of American Education, Facts on File, New York.

18. Chesnokov, P.V. (2005) The language worldview and national mentality Yazykovaia kartina mira i natsyonalnyi mentalitet / Language. Discourse, Text. Collected works of International scientific conference, devoted to prof Gavrilova's anniversary, Part 2, Rostov State University, Rostov-na-Donu, pp. 123-125.

Размещено на Allbest.ru