Семантична реконструкція слів Heimat і Vaterland як ключових складових лінгвокультурного концепту "Батьківщина" в німецькій мові
Семантична реконструкція слів Heimat i Vaterland як ключових лексем, що вербалізують концепт "Батьківщина" в німецькій мові. Список первинних значень цих лексем, динаміка розвитку встановлених значень. Етимології ключових слів Heimat i Vaterland.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2019 |
Размер файла | 24,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Семантична реконструкція слів Heimat і Vaterland як ключових складових лінгвокультурного концепту "Батьківщина" в німецькій мові
Постановка проблеми
heimat vaterland лексема німецький
Лінгвокультурна домінанта "Батьківщина" присутня у багатьох етнічних культурах і належить до числа універсальних, загальнолюдських концептів. Вона може бути виражена різноманітними засобами - як вербальними, так і невербальними.
Проте метою нашої роботи є дослідження саме мовних (вербальних) засобів вираження даного концепту, що потребує особливого підходу, а саме - врахування етнокультурного фону.
Кінець 90-х рр. ХХ століття ознаменувався посиленням інтересу до вивчення концепту "Батьківщина", якому присвячені численні роботи як вітчизняних, так і іноземних науковців. У цьому плані неможливо не згадати праці І. Сандомирської, А. Вежбицької, В. Телії та інших авторитетних мовознавців, які, зрештою, дали поштовх для подальших досліджень у цьому напрямі. Проте деякі дослідники, зокрема С. Г. Воркачов, схиляються до думки, що така зацікавленість словами " батьківщина" і " вітчизна" виникла значно раніше. В цьому контексті мова йде про працю В. В. Виноградова "О языке художественной литературы", в якій автор висловив думку про те, що деякі науковці хибно ототожнюють "... значения двух современных синонимических серий слов, которые резко различались в языке Пушкина - слов: родина и отечество - отчизна” [1: 999]. Є. М. Ігнатова у своєму дослідженні "Концепт РОДИНА в идеологическом дискурсе (на материале немецкой политической пропаганды 20-40-х гг. XX в.)" вказує на те, що слово ''Батьківщина'' в творах О. Пушкіна не мало політичного забарвлення, яке, натомість, було притаманне слову ''Вітчизна'' [2: 12].
Подібно до ідіоми, поняття " Батьківщина" не так легко піддається перекладу на інші мови, як це може видатися на перший погляд. Адже кожна нація, кожен народ попри величезне бажання до всезагальності й уніфікації значень, особливо в сучасному глобалізованому світі, вкладає в це поняття щось своє, суто індивідуальне, і, як показує практика, неповторне, щось таке, що притаманне і зрозуміле лише носіям цієї етнолінгвокультури. Цілком справедливими, на нашу думку, є висловлювання Германа Баузінгера: "Versuche Heimat zu definieren, enden nicht selten bei dem Bekenntnis, dab die unsagbare Vielfalt dieses Begriffes nur dichterisch ausgedruckt werden konne" [3]. Незважаючи на слушність цієї думки у запропонованій статті, ми здійснили спробу дослідити етимологічне значення німецьких слів Heimat і Vaterland, які є найяскравішими засобами вербалізації концепту Батьківщина в німецькій мові, адже "етимологія є передісторією, дописемною історією концепта" [4: 6].
Об'єктом дослідження є лексеми Heimat і Vaterland, які функціонують в мові німецького народу на різних етапах її розвитку.
Предметом дослідження виступає семантика досліджуваних слів.
Виклад основного матеріалу
В німецькому словнику братів Грімм слово "Heimat" вперше з'явилось у 1877 р. і означало країну або місцевість, де народились або надовго затримались; місце народження або постійне місце проживання; власне батьківський дім або земельне володіння. Окрім того, воно вживалось в поезії, різноманітних мовних зворотах, а також в значенні неба. Адже за християнськими віруваннями люди є лише гостями на землі, а справжньою батьківщиною є інше, потойбічне життя.
1) heimat, das land oder auch nur der landstrich, in dem man geboren ist oder bleibenden aufenthalt hat;
2) heimat, der geburtsort oder standige wohnort;
3) selbst das elterliche Haus und besitzthum heiszt so, in Baiern;
4) heimat in freierer anwendung;
a) dem christen ist der himmel die heimat, im gegensatz zur erde, auf der er als gast oder fremdling weilt;
b) dichterisch;
c) redensarten [5].
Ірина Сандомирська в своїй "Книга о родине" пише, що батьківщина - це культ локальності. "При цьому не потрібно плутати між собою поняття "Батьківщина" як фетиш державності і "Батьківщина" як ідеал локального положення" [6].
Проаналізувавши дані, отримані з тлумачних словників, ми дійшли висновку, що слово "Heimat" може співвідноситись не тільки з конкретною країною, містом, селом, але й з людьми, мовою, релігією і має в своєму складі важливу ціннісну складову. На нашу думку, це зумовлене й етимологією даного слова.
Корінь "heim" є загальногерманським. Його первинним значенням є "дім", "місце проживання" або "село". Мається на увазі місце, де почуваєш себе як удома. В готській мові іменник "heims'' вживався також у значенні "село, селище". Водночас зустрічається також вислів "haimopli", що означає "земельна власність, рідна земля" ("Grundbesitz, heimisches Land" Markus 10, 29/30).
Германський корінь "heim", в свою чергу, походить від індогерманського "kei", що означає "liegen" ("лежати, бути розміщеним, розташовуватися") або "ruhen" ("відпочивати, спочивати").
Слово "keimai" грецького походження і означає "ich liege" ("я лежу"). В готській мові зустрічаються також прикметники із коренем "heim". Наприклад: "anheimig" - zu Hause befindlich (той, що знаходиться вдома), "abheimig" - fern von zu Hause befindlich (той, що знаходиться далеко від дому).
Поряд з цими словами існували й інші. Наприклад "heim", що означає "nach Hause" (додому), "heimi" - "zu Hause, daheim" (вдома) und "heimina" - "von Hause" (weg) (з дому).
В давньоскандинавській мові вживали слово "heimr", яке означало не тільки батьківщину, але й цілу Землю або частину суші, яка заселена людьми. Для позначення місця проживання окремих людей використовували слово "heimili". В багатьох германських мовах зустрічається корінь "heim". Наприклад англійське слово "home" має в своїй основі давньоанглійський корінь "ham". Недаремно деякі назви міст зберегли цей корінь. Наприклад: Birmingham, Nottingham і т. д. [7].
Таким чином, етимологічна складова німецького слова Heimat вказує не на його прив'язаність до суто географічної точки, а на його емоційну наповненість, про що свідчать численні приклади.
"Heimat ist ja nicht nur dieses Stuck Land mit seiner Enge und Abgeschlossenheit, dieser kleine und ubersehbare Gegensatz von Welt und Feme und Leben. Die Strome und Bache sind Heimat, die durchs Land gehen, die Wolken sind Heimat, wenn sie daruber hinziehen, und die Sterne . . . gehoren dazu" [8: 158].
В літературі доби Відродження і класицизму слово "Heimat" вживалось доволі рідко. Навіть у Г. Гейне, який присвятив чимало віршів рідній мові, описував людей, що проживали в його рідній країні, а також її мальовничі пейзажі, частотність вживання самого слова Heimat є доволі низькою. Те ж саме простежується і в творах В. Гете і Ф. Шиллера. У їхніх творах слово "Heimat" вживається здебільшого в переносному значенні.
Die Heimat ist also wohl das Teuerste, was Menschen besitzen! O, und teurer als die Zunge aussprechen kann (Johann Christoph Friedrich von Schiller. Quelle: "Die Phonizierinnen", 1788).
Es ist gar schon an einem Orte fremd sein, und doch so notwendig, eine Heimat zu haben (Goethe formulierte dieser Satz im Dezember 1782 in einem Brief an Charlotte von Stein).
Alle diese vortrefflichen Menschen, zu denen Sie nun ein angenehmes Verhaltnis haben, das ist es, was ich eine Heimat nenne, zu der man immer gerne wieder zuruckkehrt (Goethe Quelle: Johann Peter Eckermann, Gesprache mit Goethe in den letzten Jahren seines Lebens, 1823).
Інша тенденція простежується у другій половині XIX - XX століттях. У цей час розквіту набула так звана Heimatliteratur. Слово "Heimat" до ХІХ ст. вживали не тільки в літературних творах, але і в юридичному і географічному контекстах. Це поняття використовували, головним чином, в службових установах і канцеляріях, коли йшлося про місце народження чи проживання або про країну, звідки походила та чи інша людина. "Landbesitz galt auch als Heimat und der Besitzer hatte Heimatrecht. Als heimatlos galten die nachgeborenen Nichterben sowie Handwerksgesellen, Dienstboten, Vagabunden, Gelegenheitsarbeiter, entlassenen Strafgefangene".
Стає очевидним, що слово "Heimat" вживалося також для позначення права на проживання або перебування в певному місці. Тим, хто не мав власності і не мав постійного місця проживання в ХІХ ст. не дозволялось одружуватись.
У XVIII ст. слово "Heimat" аж ніяк не асоціювалось з емоціями, спогадами, чи тим паче із родинним теплом. Про це пише і Ганс-Георг Велінг: "Heimat symbolisierte nicht die Sehnsucht nach einem Ort, in dessen Uberschaubarkeit und Unverwechselbarkeit man sich wiederfinden kann"[9: 7]. Якщо подивитись на слово "Heimat" у сучасному значенні, то побачимо, що воно має ціннісну і емоційну складові. Батьківщина асоціюється із домом (Haus), який, у свою чергу, є символом міцності і надійності. Недаремно вислів Едварда Кока "For a man's house is his castle" (нім. Mein Haus ist meine Burg) став крилатим. "Heimat reprasentierte nicht den Wunsch nach Geborgenheit, menschlicher Nahe und Vertrautheit" [9: 7]. Також висловлювання німецького політика і голови Південнотірольської народної партії (Die Sudtiroler Volkspartei (SVP) Томаса Тейнера свідчать про поліаспектність значення слова Heimat.
"Heimat, das ist Nahe, das ist dort, wo wir wohnen, arbeiten, wo Familie und Freunde sind. Deshalb ist Heimat nicht nur ein Ort, sondern auch ein Gefuhl, schafft Identitat und Vertrauen" [10].
Натомість батьківщина асоціювалась із правом і законом. "Heimat" war zunachst nicht mehr und nicht weniger als eine rechtliche Grebe. Wer "Heimat" hatte, konnte Rechte geltend machen und hatte Pflichten zu erfullen" [11: 68].
Ще однією доволі цікавою є думка, що Heimat - це, передусім, Identitat. "Heimat vermeidet die ausschliebende Eindeutigkeit und ist ambivalent, zugleich heimlich und unheimlich, Gefuhl und Konstruktion, bietet gleichmaben Identitat an ermoglichte Rollenspiel" [12: 110].
Цікавим, на нашу думку, є той факт, що у рукописах, які датуються ХІІ ст. можна зустріти такі слова, як faterheim і faterhaima [13: 524]. Герман Пауль у своєму словнику зазначає, що в часи дрібних князівств ("in der Zeit der Kleinstaaterei") не існувало диференціації у значеннях слів Heimat i Vaterland [14: 397]. Така тенденція простежувалась до ХІХ століття.
Наголошуючи на відмінності між словами Heimat і Vaterland Ірина Сандомирська в своїй "Книге о родине" зазначає: "... в німецькій мові імперська риторика Vaterland протистоїть поетизації локальних патріархальних стосунків в риториці Heimat" [6].
За даними, які знаходимо в етимологічному словнику німецької мови, слово "Vaterland" виникло в ХІ столітті і походить від латинського patria. Означало воно "частину землі, яка знаходилась у власності батька і яку син отримував у спадок" [5].
Слово "Vaterland" означає країну походження. "Vaterland: Land, aus dem man stammt, zu dessen Volk, Nation man gehort, dem man sich zugehorig fuhlt; Land als Heimat eines Volkes" [15].
Слово "Vaterland" в сучасному значенні сформувалось в ХVI ст. під впливом гуманізму, який поширював римську етику і дав можливість розвинутись цьому слову у сучасній конотації. На відміну від слів "батьківщина" (Heimat) і "країна" ("Land"), слово вітчизна ("Vaterland") використовувалось у політичній сфері. Окрім того слово "Vaterland" мало й інше значення - регіональна одиниця. Наприклад: Rheinland. Саме тому існувала форма множини - Vaterlander.
Пізніше значення цього слова дещо змінилось: "Vaterland - eigentlich das Land des Vaters oder dasjenige Land, in welchem der Vater einheimisch ist oder gewesen, d. h. das Land, in welchem man geboren und erzogen worden" [16].
Друге значення слова "Vaterland", яке є менш поширеним і яке стало важливим завдяки соціально- історичному розвитку, наводить Й. К. Аделюнґ: "In weiterer Bedeutung pflegt man auch zuweilen dasjenige Land, welchem man als Einwohner einverleibt ist, in welchem man den Schutz und die Wohltaten eines ordentlichen Burgers geniebt, sein Vaterland zu nennen" [16]
В словнику Даніеля Зандерса "Vaterland" записане як складне слово під головним словом "Vater" і зі значенням, подібним до значення "Heimat".
Із соціологічної точки зору Герман Баузінґер дає таку дефініцію слову "Vaterland": "Haus und Hof [...] fur die Mehrheit der Bevolkerung kein Haltepunkt mehr, und fur viele war auch die Bindung an einen einzelnen Ort verloren gegangen. Heimat sollten trotzdem alle haben, - Heimat im Sinne von Vaterland" [17].
Слово "Vaterland" зазнало не тільки історичних змін, але і "політичних репресій". Одним із найяскравіших прикладів є постанова міністра пропаганди Пауля Йозефа Геббельса від березня 1942 року, після проголошення якої слово "Vaterland" практично повністю, за деякими незначними винятками, зникло із офіційного " обігу". Окрім того, воно активно використовувалось в пропагандистських текстах, що викликало хвилю негативної реакції, яка прокотилась Німеччиною і мала поганий відголос на протязі багатьох років після закінчення війни. І навіть сьогодні, після його фактичної " реабілітації", у свідомості багатьох носіїв німецької мови воно має негативну конотацію, адже фактично напряму асоціюється із війнами і нацистським режимом. На думку Є. М. Ігнатової після табу на слово Vaterland, деякі його семантичні ознаки перейняла лексема Heimat. "Так, до сфери HEIMAT переходить концепт VOLK, який раніше поєднувався тільки з VATERLAND" [18: 62]. Під впливом нацистської пропаганди, не втрачаючи свого фактично першочергового значення " малої" батьківщини", лексема Heimat " поповнилась" іще одним, за визначенням Є. М. Ігнатової, " воєнним" значенням, а саме - " глибокий тил, внутрішня зона".
Нашу увагу також привернув цікавий неологізм, який " влився" в МКС німецького народу і став дуже популярним. Йдеться про Wahlheimat (дослівно - " батьківщина за вибором"), яке з точки зору слов'янського світосприйняття є абсурдним. Адже навіть, незважаючи на величезну кількість емігрантів, які залишили Україну в пошуках кращої долі, на підсвідомому рівні вони не можуть вважати країну, яка надала їм всі офіційні права і документи на постійне місце проживання " батьківщиною за вибором". Не останню роль в цьому плані відіграли слова із пісні В. Симоненка "Можна все на світі вибирати, сину! Вибрати не можна тільки Батьківщину", які стали крилатими. Поява лексеми-неологізму Wahlheimat ". зумовлена, вочевидь, невідворотним перетворенням Німеччини у ході глобалізаційних процесів із відносно моноетнічної у Einwanderungsland ("країну імігрантів") [19].
Якщо уважно розглянути діахронічний аспект зміни значення слів Heimat і Vaterland, то варто зауважити, що їхнє значення змінювалось в залежності від потреб суспільства, а точніше пануючої в той чи інший час ідеології. Тому нерідко вони ставали предметом "спекуляцій" і маніпуляцій певної пропаганди. Оптимістичним в цьому плані є думка Анни Вежбицької про те, що "Heimat survived the Nazi era, losing nothing of its emotive, social, or political power in German life" [8: 157].
Висновки
В ході даної роботи ми дослідили, що слова Heimat і Vaterland не є абсолютними синонімами, адже Heimat (укр. батьківщина) може вказувати не тільки на місцевість, край, але й на село, місто, країну, націю, вітчизну, мову або релігію. Слово "Heimat" вживається не тільки для позначення конкретного місця проживання, але й для реальних чи уявних предметів чи людей, із якими ототожнює себе особистість. Heimat - це сукупність умов існування, в яких виросла людина і які вона закарбувала в своїй пам'яті. Натомість слово "Vaterland" (укр. вітчизна) більше використовувалось у політичній, а також соціально-історичній сферах (особливого поширення воно набуло у пропагандистських текстах).
Таким чином, ми прийшли до висновку, що доволі велика кількість дефініцій слів Heimat i Vaterland, представлених у лексикографічних словниках, не свідчить про величезну кількість значень. Тобто відбувається деталізація і уточнення основних значень. І хоча Heimat i Vaterland є доволі близькими за значенням, твердження про те, що вони є абсолютними синонімами, на даний час не можна вважати вірним. Це зумовлено як етимологією слів (слово "Heimat" ближче за значенням до слова ДІМ, а Vaterland - БАТЬКО, ЗЕМЛЯ), так і їхнім "віком". Адже лексема Vaterland є значно молодшою, що дало змогу багатьом соціальним чинникам значно вплинути на зміну її значення. Наявність ідеологічної складової у значеннях цих слів свідчить про те, що вони є важливою частиною соціального життя людини, і, як наслідок, одним із способів вираження їхньої національної ідентичності [20].
Проте не варто забувати, що значення досліджуваних нами слів не є константними. Якщо ядерна частина є доволі стійкою, то периферійні зони є значно лабільнішими і змінюють своє значення в залежності від соціально-політичних умов життя суспільства.
Список використаних джерел та літератури
heimat vaterland лексема німецький
1. Виноградов В. В. История слов / В. В. Виноградов. - М. : ИРЯ РАН, 1994. - 1138 с. ск
2. Игнатова Е. М. Концепт "Родина" в идеологическом дискурсе : на материале немецкой политичеойпропаганды 20-40-х гг. XX в. [Електронний ресурс] : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук / Е. М. Игнатова. - Москва, 2008. - 21 с. - Режим доступу : http://www.ilmg-ran.ru/avtoreferats/Ignatova/ignatova.doc.
3. Bausinger H. Neue Siedlungen. Volkskundlich-soziologische Untersuchungen des Ludwig-Uhland-Instituts Tubingen / [Bausinger H., Braun M., Schwedt H.]. - [zweite; veranderte Auflage]. - Stuttgart : W. Kohlhammer. - 99 s.
4. Степанов Ю. С. Константы : Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. - [изд. 3-е, испр. и доп.]. - М. :Академический Проект, 2004. - 991 с.
5. Deutsches Worterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://woerterbuchnetz.de/DWB/?sigle=DWB&mode=Vernetzung&lemid=GH05424.
6. Сандомирская И. Книга о родине : Опыт анализа дискурсивных практик [Електронний ресурс] / И. Сандомирская. - Wien, 2001. - 315 с. - Режим доступу : http://yanko.lib.ru/books/cultur/sadomirskaya- rodina.htm#_Toc527292111.
7. Gimpel V. Heimat in der Sprache - Begriffe, Definitionen, Literatur, Zusammenfassung [Електронний ресурс] / V. Gimpel. - Режим доступу : http://www.gemeinsamlemen.de/laufend/heimat/h310.htm.
8. Wierzbicka A. Understanding cultures through their key words. / А. Wierzbicka. - N. Y. - Oxford, 1997. - 328 p.
9. Wehling H. G. Vorwort, in : Ders. (Redaktion) : Heimat heute, / Hans-Georg Wehling. - [herausgegeben von der Landeszentrale fur politische Bildung Baden-Wurtemberg]. - Stuttgart-Berlin-Koln-Mainz 1984. - S. 7-9.
10. Das Gefuhl von Heimat [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tageszeitung.it/2013/09/04/das- gefuhl-von-heimat/.
11. Zimmermann H.-P. Das Heimatrecht im System der Gemeindeangehorigkeit am Beispiel Schleswig-Holsteins 1542 bis 1864. Ein Beitrag zur rechtlichen Volkskunde / H.-P. Zimmermann // Kieler Blatter zur Volkskunde 23. - S. 67-101.
12. Gebhard G. Heimat : Konturen und Konjunkturen eines umstrittenen Konzepts / [Gebhard G., O. Geisler, Schrotter S.]. - Transkript Kerlag, 2007. - 198 S.
13. EWdD 1997 - Etymologisches Worterbuch des Deutschen. - [2. Aufl.]. - Munchen : Deutscher Taschenbuch Verlag, 1997. - 1665 S.
14. Paul H. Deutsches Worterbuch. 9., vollstandig neu bearbeitete Auflage von H. Henne und G. Objartel unter Mitarbeit von H. Kamper-Jensen / H. Paul. - Tubingen : Max Niemeyer Verlag, 1992. - 1130 S.
15. Duden online [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.duden.de/suchen/dudenonline/%5BVaterland%5D.
16. Adelung J. Ch. Grammatisch-kritisches Worterbuch der Hochdeutschen Mundart mit bestandiger Vergleichung derubrigen Mundarten, besonders aber der oberdeutschen [Електронний ресурс] / J. Ch. Adelung. - [zweite, vermehrte und verbesserte Ausgabe]. - Leipzig 1793-1801. - Режим доступу :
http://woerterbuchnetz.de/Adelung/?lemma=vaterland.
17. Bausinger H. Auf dem Wege zu einem neuen, aktiven Heimatverstandnis. Begriffsgeschichte als Problemgeschichte [Електронний ресурс] / Н. Bausinger. - Режим доступу : http://tobias-lib.unituebingen.de/volltexte/2012/6180/pdf/Bausinger_Hermann_Weg_neues_aktives_Heimatverstaendnie.pdf.
18. Игнатова М. Е. Прием пульсирования значений в текстах политических речей. Языковое бытие человека и этноса : психолингвистический и когнитивный аспекты / Е. М. Игнатова // Материалы Международной школы-семинара (V Березинские чтения). Вып. 15. - М. : ИНИОН РАН, МГЛУ, 2009. - 229 с.
19. Остапович О. Я. Вербалізація концептосфери "Батьківщина" у німецькій ідіоматиці. Топос "домівки" /О. Я. Остапович // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2012. - № 62. - C. 134-140.
20. Казакова Н. Ю. Общечеловеческая ценность РОДИНА в русском и немецком языковом сознании[Електронний ресурс] / Н. Ю. Казакова. - Режим доступу : http://www.ibngran.ru/library/sborniki/for_lang/2012_04/3.pdf.
REFERENCES (TRANSLATED & TRANSLITERATED)
1. Vinogradov V. V. Istoriya slov [History of Words] / V. V. Vinogradov. - M. : IRA RAN, 1994. - 1138 s.
2. Ignatova Ye. M. Kontsept ''Rodina'' v ideologicheskom diskurse : na materiale nemetskoy politicheskoy propagandy
20-40 gg. XX v. [The Concept ''Motherland'' in the Ideological Discourse : on the Material of the German Political Paradigm in the 20-30th of the XX Century] [Elektronnyi resurs] : avtoref. diss. na soiskanie uch. stepeni kand. filol. nauk / Ye. M. Ignatova - Мoskva, 2008. - 21 s. - Rezhym dostupu : http://www.ilmg-ran.ru/avtoreferats/Ignatova/ignatova.doc.
3. Bausinger H. Neue Siedlungen. Volkskundlich-soziologische Untersuchungen des Ludwig-Uhland-Instituts Tubingen / [Bausinger H., Braun M., Schwedt H.]. - [zweite; veranderte Auflage]. - Stuttgart : W. Kohlhammer. - 99 S.
4. Stepanov Yu. S. Konstanty : Slovar' russkoi kultury [Dictionary of Russian Culture] / Yu. S. Stepanov. - [izd. 3-e, ispr. i dop.]. - M. : Akademicheskii Proekt, 2004. - 991s.
5. Deutsches Worterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm plektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://woerterbuchnetz.de/DWB/?sigle=DWB&mode=Vernetzung&lemid=GH05424.
6. Sandomirskaya I. Kniga o rodine : Opyt analiza diskursivnykh praktik plektronnyy resurs] / I. Sandomirskaya. - Wien, 2001. - 315 s. - Rezhym dostupu : http://yanko.lib.ru/books/cultur/sadomirskaya-rodina.htm#_Toc527292111.
7. Gimpel V. Heimat in der Sprache - Begriffe, Definitionen, Literatur, Zusammenfassung. plektronyy resurs] / V. Gimpel. - Rezhym dostupu : http://www.gemeinsamlernen.de/laufend/heimat/h310.htm.
8. Wierzbicka A. Understanding cultures through their key words. / А. Wierzbicka. - N. Y. - Oxford, 1997. - 328 p.
9. Wehling H. G. Vorwort, in : Ders. (Redaktion) : Heimat heute, / Hans-Georg Wehling. - [herausgegeben von der Landeszentrale fur politische Bildung Baden-Wurtemberg]. - Stuttgart-Berlin-Koln-Mainz 1984. - S. 7-9.
10. Das Gefuhl von Heimat plektronyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.tageszeitung.it/2013/09/04/das-gefuhl-von- heimat.
11. Zimmermann H.-P. Das Heimatrecht im System der Gemeindeangehorigkeit am Beispiel Schleswig-Holsteins 1542 bis 1864. Ein Beitrag zur rechtlichen Volkskunde / H.-P. Zimmermann // Kieler Blatter zur Volkskunde 23. - S. 67-101.
12. Gebhard G. Heimat : Konturen und Konjunkturen eines umstrittenen Konzepts / [Gebhard G., O. Geisler, Schrotter S.]. - Transkript Kerlag, 2007. - 198 S.
13. EWdD 1997 - Etymologisches Worterbuch des Deutschen. - [2. Aufl.]. - Munchen : Deutscher Taschenbuch Verlag, 1997. - 1665 S.
14. Paul H. Deutsches Worterbuch. 9., vollstandig neu bearbeitete Auflage von H. Henne und G. Objartel unter Mitarbeit von H. Kamper-Jensen / H. Paul. - Tubingen : Max Niemeyer Verlag, 1992. - 1130 S.
15. Duden online plektronyy resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.duden.de/suchen/dudenonline/%5BVaterland%5D.
16. Adelung J. Ch. Grammatisch-kritisches Worterbuch der Hochdeutschen Mundart mit bestandiger Vergleichung der
ubrigen Mundarten, besonders aber der oberdeutschen plektronyy resurs] / J. Ch. Adelung. - [zweite, vermehrte und verbesserte Ausgabe]. - Leipzig 1793-1801. - Rezhym dostupu : http://woerterbuchnetz.de/Adelung/?lemma=vaterland.
17. Bausinger H. Auf dem Wege zu einem neuen, aktiven Heimatverstandnis. Begriffsgeschichte als Problemgeschichteplektronyy resurs] / Н. Bausinger. - Rezhym dostupu : http://tobias-lib.uni-tuebingen.de/volltexte/2012/6180/pdf/Bausinger_Hermann_Weg_neues_aktives_Heimatverstaendnie.pdf.
18. Ignatova Ye. M. Priiom pul'sirovaniia znacheniy v tekstakh politicheskikh rechey. Yazykovoe bytie cheloveka i etnosa : psikholingvisticheskie i kognitivnye aspekty [The Pulsation Procedure of Meanings in the Political Speeches Texts. Language Existence of a Human and Ethnos : Psycholinguistic and Cognitive Aspects] / Ye. M. Ignatova // Materialy Mezhdunarodnoi shkoly-seminara (V Berezinskie chteniya). Vyp. 15 [Materials of the International School-Seminar (the V Berezinskie Readings). Issue 15]. - M. : INION RAN, MgLU, 2009. - 229 s.
19. Оstapovych О. Ya. Verbalizatsiia kontseptosfery "Batkivshchyna " u nimets'kiy idiomatytsi. Topos "domivky" [The Verbalization of the Conceptual Sphere "Motherland" in the German Idioms. Topos of "Home"]. / О. Ya. Оstapovych // Visnyk Zhytomyrskogo derzhavnogo universytetu imeni Ivana Franka [Zhytomyr Ivan Franko State University Journal]. - 2012. - № 62. - S. 134-140
20. Kazakova N. Yu. Obshchechelovecheskaia tsennost' RODINA v russkom i nemetskom iazykovom soznanii [Common Human Value HOMELAND in the Russian and German Language Consciousness] [Elektronnyy resurs] / N. Yu. Kazakova. - Rezhym dostupu: http://www.iling-ran.ru/library/sborniki/for_lang/2012_04/3.pdf.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.
статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017Лексико-семантична характеристика та стилістичне використання вигукової лексики. Поняття та структурно-семантичні особливості ономатопоетичних слів та їх функціонально-стилістичний аспект. Класифікація вигуків та звуконаслідувальних слів української мови.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 03.10.2014Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.
дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014Поняття концепту в мовознавстві. Семантична і структурна будова прислів’їв і приказок та їх репрезентація у мові. Сутність паремії в лінгвістиці. Представлення концепту "життя" у словниках, його істинна (пропозиційна) частина та семантичне наповнення.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 03.05.2014Прикметник як категорія означуваних слів, особливості його параметричної форми. Типи лексичного значення слова та семантична деривація. Поняття валентності в лінгвістиці. Семантична структура параметричних прикметників в англійській і українській мовах.
дипломная работа [149,2 K], добавлен 12.06.2015Явище рахівних слів у китайській мові та сучасний етап їх вивчення. Принципи вживання та проблема класифікації рахівних слів. Іменникові та дієслівні рахівні слова. Значення універсального рахівного слова. Найчастотніші рахівні слова та їх використання.
курсовая работа [65,4 K], добавлен 03.04.2012Словник вживаних іншомовних запозичуваних слів в українській мові. Значення іншомовних слів: авеню, авокадо, будуар, берет, віньєтка, вуаль, гамак, ґофри, діадема, дриль, екіпаж, жакет, жокей, зонт, індивідуум, йогурт, йод, кардіограма, каньйон та ін.
презентация [5,6 M], добавлен 20.10.2017Проведення структурного аналізу лексико-семантичного поля концепту, та етимологічного аналізу ряду синонімів лексем-номінацій емоції "гнів" в іспанській мові. Конкретизація та систематизація компонентів внутрішніх форм, які складають цей концепт.
статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017Структурно-семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 01.05.2014Лінгвокогнітивні основи аналізу англомовних засобів вираження емоційного концепту "страх". Прототипова організація і лексико-семантична парцеляція номінативного простору "страх" у сучасній англійській мові. Способи представлення концепту у художній прозі.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 27.03.2011Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Психологічні особливості емоції страху. Поняття концепту, його семантична структура в англомовній картині світу. Інтонаційні, лінгвокогнітивні та семантичні аспекти засоби вираження концепту страх у англійському мовленні на матеріалах відеофільмів.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 04.11.2009Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 02.10.2014Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Поняття "концепт" в різних мовах світу. Компоненти концепту "кохання". Концепт "кохання", що вербалізований засобами англійських паремій. Поняття "паремії" в англійській мові. Метафорична репрезентація концепту "кохання" та процес його вербалізації.
курсовая работа [90,4 K], добавлен 07.12.2010Значення модальності в лінгвістиці як мовної універсалії. Основне значення модальних дієслів у німецькій мові, форми модальних дієслів, їх функція у реченні. Інфінітивні речення з дієсловами mssen, sollen, drfen, knnen, wollen, mgen та їх тлумачення.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 24.02.2014Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015Композиція як засіб номінації медичних понять терміносистеми гастроентерології в сучасній німецькій мові. Поняття "термін-композит". Структурно-синтаксичний аналіз складних фахових термінів. Типи композитів, продуктивних в досліджуваній терміносистемі.
статья [37,2 K], добавлен 18.08.2017