Лексикографічне опрацювання церковно-релігійної лексики в сучасній українській мові

Проблема дослідження глибини розгортання семантичних структур релігійних лексем, зафіксованих сучасними словникарями. Рекомендації для вдосконалення сучасного лексикографічного представлення подібних запозичень з уточненнями мотивації біблійних вживань.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2019
Размер файла 699,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Лексикографічне опрацювання церковно-релігійної лексики в сучасній українській мові

кандидат філологічних наук, доцент

А.А. Ковтун

Анотація

У статті порушено проблему дослідження глибини розгортання семантичних структур релігійних лексем, зафіксованих сучасними словникарями. На прикладі здійсненої словникової каталогізації значень церковнослов'янізму агнець вироблено рекомендації для вдосконалення сучасного лексикографічного представлення подібних запозичень з уточненнями мотивації біблійних вживань та розвідок словотвірно-етимологічного праслов'янського гнізда. Обґрунтовано думку, що для фіксування оновлень українського релігійного лексикону, крім вивчення його сучасного функціонування, надзвичайно важливим є врахування походження лексичних одиниць та біблійних значень за всіма сучасними українськими перекладами Святого Письма.

Ключові слова: лексикографія, біблійний лексикон, семема, семантична ознака, релігійна сфера.

Аннотация

В статье поднята проблема исследования глубины развертывания семантических структур религиозных лексем, зафиксированных современными украинскими словарями. На примере проведения словарной каталогизации значений церковнословянизма агнець выработаны рекомендации по совершенствованию современного лексикографического представления подобных заимствований с уточнениями мотивации библейских значений и исследований словообразовательно-этимологического праславянского гнезда. Обосновано мнение, что для фиксирования обновлений украинского религиозного лексикона, кроме изучения его современного функционирования, чрезвычайно важно учитывать происхождение лексических единиц и библейские значения во всех современных украинских переводах Священного Писания.

Ключевые слова: лексикография, библейский лексикон, семема, семантический признак, религиозная сфера.

Annotation

The levels of lexical-semantic structures of religious lexemes which are recorded by the modern lexicographers are the subject of this article. With dictionary cataloguing of Church Slavonic агнець as an example, the recommendations on the modern lexicographic presentation improvement of synonymic borrowings are made, motivations of biblical meanings are studied and researches of Proto-Slavic families of words are carried out. In the author's opinion, the religious part of the semantic structure of lexeme агнець is different in the Bible translations by Metropolitan Illarion and Patriarch Filaret. Trying to present God's Word plain, Metropolitan Illarion substitutes Church Slavonic агнець for lexeme ягня; such synonymization of lexeme агнець resulted in the simplified presentation of biblical values: the translator systematically actualizes only the deeply metaphorical biblical meaning 'Jesus Christ', despite the fact that lexeme агнець more precisely than lexeme ягня corresponds, for example, to the Old Testament meaning "sacrificial lamb" (ягня and агнець are only partial synonyms since агнець refers to the gender of the animal), etc . Patriarch Filaret retains the traditional Church Slavonic агнець, keeping in view not only the stylistic aspect, but also the history of Christianity origin. In the article, three biblical meanings of lexeme агнець are specified as the obligatory components of the semantic structure of every authoritative dictionary: "sacrificial lamb ", "Jesus Christ" and "servant of God [the person]". The author anticipates lexeme агнець meaning "rehabilitation" and more passive use of ironic meanings formed by the Soviet regime. Thus, the article states that, in order to record the renewals of the Ukrainian religious word-stock, it is utterly important to take into account all the biblical meanings in all modern Ukrainian translations of the Holy Scripture, as well as, of course, the origin of lexical units.

Key words: lexicography, biblical word-stock, sememe, semantic emphasis, religious sphere.

Постановка проблеми. Сучасні словники української мови прагнуть до якомога повнішого відображення змін, що відбуваються в лексичній системі української мови на початку нового тисячоліття. З цією метою вітчизняна лексикографія зорієнтована "на охоплення всіх стилістичних пластів і літературних жанрів, де функціонує українська мова" [1: 3], в результаті чого укладання нових словників ХХІ ст. ґрунтується на широкій джерельній базі, зокрема й біблійній. Тому останні тлумачні словники, на відміну від СУМ-112, збільшують кількість одиниць релігійної лексики (напр., в СУМ-11 словотвірне гніздо з ядром алілуя налічує 3 компоненти (алілуя, алілуйщик, алілуйщина), у ВТССУМ - уже 5 (додано алілуйний, алілуйко), у СУМ-20 - 6 (додано алілуйський)), поновлюють "призабуті" лексеми (напр., алілуйко), уводять нові лексичні одиниці (напр., у СУМ-20: богозневага, богозневажати, богозневажний, богозневажник, богопізнання) і т. ін.

Окрім збільшення кількісного складу релігійних лексичних одиниць, нові словники демонструють поглиблене осмислення релігійних лексем, до яких українці звикли, уточнюючи їхні дефініції. Укладачі біблійної частини СУМ-20 використали автоматизовану систему "Єврейський та грецький лексикони Стронга", "де до кожного слова Старого і Нового Завіту подали варіанти перекладів. Адже без спеціальних знань такі біблійні поняття, як, наприклад, віра, спасіння, гріх, покаяння, святість, праведність, закон, благодать, апостол, ангел тощо правильно не витлумачиш" [2: 26). Нині мовці сприймають бібліїзми уже як загальномовні лексичні одиниці, що адаптували своє біблійне походження у мовній практиці, а тому доцільність уточнення дефініцій таких лексем не викликає сумнівів:

Частина подібних розширень - це поновлення "призабутих" значень. Напр., лексему аллілуя традиційно трактували покомпонентним перекладом грецького слова: "АлнлМа = алил&гит алълигнт

- аллилуія,аИцІото.-Евр.вираженіе,означ. хвалите Бога [13:І:61];"Аллилуія,алелуія, алелу, аллилуі виг. (цсл. аллилуя, гр. ОкХцХоЬш, стгебр. hallelu) алілуя, хвала богу: ладнані, хвала eU" [12: І: 98]; "Алилуя [від давньоєвр. halle-lujah - звеличуйте Єгову, славте Бога], виг. У християнській та юдейській релігії

- ужив. як заклик звеличувати Єгову, славити Бога" [1: 21] і т. д. Проте, напр., ЕССУМ та ПЦСС указують, що алілуя - це не тільки заклик хвалити Бога, але й частина церковної пісні: "Аллилуя "хваліть Господа" - це єврейське богослужбове виголошення як звернення до народу. В нашій Церкві співають потрійно" [6: І: 51]; "

^aahUia = ст. слав, алнл&т, алнлЛігнт, алілЛігніа - греч. дИцІото. изъ евр. hallelu jah (хвалите

Господа) = п^снь въ честь Тріединаго Бога, поемая или читаемая при богослуженіи по трижды, съ присоединеніемь славословія Богу: слава Теб^, Боже!" [7: 12].

Лексема беззаконник називала порушника законів, у переліку яких були і Божі закони: "Беззаконьникъ, -а, с. Человек, не принадлежащий к христианам, нарушающий догматы христианства, законы церковной или светской власти; грешник" [9]. "Бєзздконїє - д^ло, противное закону Божію Псал. 30, 19: глаголящій на праведнаго беззаконніе. Отсюда происходить беззаконнику, т. е. грешный челов^къ Псал. 64, 4: словеса беззаконнику премогоша насъ [7: 35]. Сьогодні значення ''порушник законів лексеми беззаконник набуло статусу " застаріле", а порушник Божих законів (грішник) не перестає бути актуальним.

семантичний релігійний лексема біблійний

Окрім сказаного, як доводить мовна практика, деякі значення релігійних лексем останнім часом не функціонують. Напр., тривалий час дефініція лексеми алілуйко / алилуйко традиційно позначала глузливе ставлення прихожан до духівника, який багаторазово повторював у церкві "Алілуя / Алилуя":

"Алилуйко, -ка, м. НасмОшливое прозваніе духовнаго лица" [10: І: 6]; "алілуя "хвала богу" (вигук у кінці молитви), алілуйщик, алілуйщина, [алилуйко] (глузл.) "піп", [алилуйкати]" [4: І: 61]; "Алілуйко, -а, ч., зах. Насмішкувате прізвисько духовної особи" [3: 21]. Проте СУМ-20 уже фіксує інше значення лексеми алілуйко: "Алілуйко, а, ч., зневажл. Людина, що на шкоду справі надміру вихваляє кого-, що- небудь: Прибравсь, як алілуйко на утреню (приказка)" [11]. СУМ-20 констатує семантичну трансформацію значення ''піп - зміщення фокусу уваги з постаті духівника на людину, яка вихваляє когось чи щось на шкоду для інших (без стосунку до церковно-піснеспівного возвеличення Бога); і мовці це засуджують. Тут проглядає очевидна аналогія нового значення лексеми алілуйко зі значеннями лексем алілуйщина, алілуйний та алілуйський - ''надмірне вихваляння'', "перебільшено хвальний'': Нас застерегли від надмірного захоплення, від алілуйщини (з газ); Останнім часом у нашій поточній газетній і журнальній критиці почав вироблятися такий собі алілуйський стиль, який, власне, не несе жодного смислового навантаження (із журн.). Подібні мовні факти демонструють поступове стирання одних вторинних значень та утворення на їхній основі нових семантичних новотворів, від яких збільшено семантичну відстань до релігійних значень первинних лексем (аллілуя).

Зауважуємо, що процес деактуалізації релігійних значень, як це сталося зі значенням ''піп'', лексеми алілуйко, сьогодні є непродуктивним, як, загалом, і поповнення пасивного лексичного запасу української мови релігійними лексемами, як це було зі словами, зафіксованими Б. Грінченком: алилуйкати 'співати "Алілуя", амбросити 'святкувати Амбросія', апостолування 'апостольство', безувір 'невірний', бискуплянин 'хто живе на єпископських землях', бісний 'біснуватий', біжник 'поличка для ікон', блюзник 'богохульник', богодавець 'богоданий', богонько 'бог (ласк.)', божкарь 'святоша', варварити 'святкувати Варвари', дябель 'диявол', неньо 'священик', панахидник 'священик', попонько 'священик (ласк.)' та багато інших.

Однак питання дослідження глибини розгортання значень слів залишається актуальним, оскільки, за нашими спостереженнями, в оновлених відображеннях сучасними лексикографами семантичних структур лексем із релігійними значеннями не завжди наявна одностайність. Для порівн.:" Агнець. Ягня, ягнятко (як культова тварина, яку приносять у жертву // пер., ірон. Про покірливу, лагідну, сумирну людину. А. Божий: а) одне з найменувань Ісуса Христа; б) покірна, сумирна людина" [1: 16]; "АГНЕЦЬ. 1. заст. Ягня, ягнятко.

2. бібл. (з великої літери) - Одне з імен Ісуса Христа, яке вживається на позначення Його викупної жертви за людей. Агнець Божий, бібл. - одне з імен Ісуса Христа, яке вживається на позначення Його викупної жертви за людей" 19]; "Агнець Божий, книжн., несхв. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина" [14: 19]. Як зауважує Ю. Апресян, теоретична семантика й системна лексикографія - дві взаємопов'язані галузі лінгвістики: " перша утворює природний фундамент системної лексикографії, а друга, відповідно, є упорядкованою емпіричною базою першої" [16: 25].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідники приділяють велику увагу вивченню складу й характеру формування релігійної лексики, зокрема номенклатурних назв окремих підгруп релігійної терміносистеми (С. Бібла, І. Бочарова, Г. Наконечна, Н. Піддубна, Н. Пуряєва, Ю. Осінчук та ін.). Привертають увагу студії, у яких ідеться про врахування лексико-семантичних особливостей уніфікації сучасної української богословської термінології (напр., [17: 73-78]), розв'язання проблем адекватного перекладу релігійних текстів засобами української мови (напр., [18: 3-27]) тощо. Водночас науковці вивчають питання збагачення неконфесійного мовлення конфесійно маркованими лексичнимизасобами, обговорюючи здебільшого стилістичні аспекти функціонування релігійної лексики [19; 20]. Отже, у вітчизняному сучасному мовознавстві вивчення процесу розвитку релігійної лексики відбувається за напрямками термінологізації загальновживаної лексики і появи відтермінологічних загальновживаних значень. На нашу думку, наявні напрацювання доцільно об'єднувати в загальні дослідження розвитку релігійної лексики, оскільки вторинні нетермінологічні значення в семантичних структурах релігійних лексем тісно пов'язані з термінологічними.

Мета статті - після здійснення словникової каталогізації усіх значень багатозначного церковнослов'янізму агнець та розвідки словотвірно-етимологічного праслов'янського гнізда з уточненням мотивації біблійних уживань означеної лексеми подати пропозиції до словників щодо вдосконалення презентації її сучасної семантичної структури.

Виклад основного матеріалу. Загальновідомо, що відсоток церковнослов'янізмів релігійної тематики, які функціонують у сучасній українській мові, високий. Доволі багатою, напр.., є група церковнослов'янізмів релігійної тематики грецького походження: агнець, ад, акафіст, алілуя, амвон, анабаптизм, анабаптист, аналой, анафема, анахтема, анахорет, ангел, антихрист, апокаліпсис, апокриф, апологетика, апостол, архангел, архідиякон, архієпископ, архієпископський, архімандрит, архіпастир, аскет, аскетизм, атеїзм, атеїст та багато інших). Упродовж функціонування в українській мові частина таких церковнослов'янізмів (напр., акафіст, алілуя, амвон, анабаптизм, аналой та ін.) не вийшла за межі релігійної сфери, при цьому вони: 1) або не змінили своїх первинних семантичних структур ("Аналой, я, ч. У церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги і т. ін. [11]); 2) або розширили свої семантичні структури похідними релігійними значеннями ("Акафіст, а, ч. 1. рел.-церк. У християнському богослужінні - різновид церковних хвалебних пісень на честь Христа, Богородиці та святих, під час якого присутні стоять. 2. Літургічна поезія" [11]); 3) або після розширення своїх структур похідними релігійними значеннями, втратили їх ("Архшастиръ ч. цсл. (Архшастиръ) (про Бога) архіпастир" [12: І: 137] - "Архіпастир, я, ч. Шаноблива назва вищих чинів духовенства (єпископа, митрополита та ін.)" [11]).

Друга частина церковнослов'янізмів (приблизно така сама за кількістю, як і перша), окрім релігійної сфери, функціонує й поза нею. Ще до християнства більшість з них уже мала нерелігійні значення: ад - 'темінь, невідомість, підземелля, смерть'; анафема - 'відлучення, прокляття, покарання'; анахорет - 'самітник'; ангел - 'посланець, вісник'; апокаліпс - 'одкровення, відкриття'; апокриф - 'те, що приховане'; апостол - 'посланець' та ін. Після термінологізації, упродовж Х-ХХІ ст. церковнослов'янські запозичення розвивалися не лише в сакральній сфері: анафема - 'відлучення від церкви, церковне прокляття' ^ 'проклятий (ім., лайл.)'; апокаліпс - 'частина Нового Завіту про кінець світу' ^ 'щось катастрофічне'; анахорет - 'релігійний самітник' ^ 'самітник'; апостол - 'один із 12-и учнів Ісуса Христа', 'Ісус Христос', 'церковна книга з "Діяннями апостолів" та "Посланнями апостолів"' ^ 'проповідник якого-н. учення'; ангел - 'духовна істота ('Ісус Христос', 'Божий вісник, посланець, виконавець', 'нижчий чин небесної ієрархії', 'злий дух' ^ 'небесний захисник') ^ 'людина-захисник' ^ 'добра, лагідна, турботлива людина' ^ 'ласкаве звернення до кого-н.'^ 'уособлення чого-н. позитивного' і т. д. Утворенню нерелігійних значень сприяла висока й тривала активність релігійних значень.

Однією із лексем, яка розширила свою семантичну структуру релігійними й нерелігійними значеннями, є агнець. Коротка етимологічна довідка: лексема запозичена зі старослов'янської мови: "агнець - книжне запозичення в давньоруську мову із старослов'янської; стсл. агньць відповідає східнослов'янському ягня [4: І: 46]); лексему агньць вважають праслов'янською словотвірною інновацією: демінутивний суфікс -ьсь додався до основи *agn-, невідомої у вільному вигляді для слов'янських мов [15: І: 54], яку дослідники пов'язують з *agnq ^ "ст.-слав. агна, apvwv, арщ agvoq 'ягненок, агнец', болг. агне 'ягненок', ягня то же, макед. ]агне 'ягненок', сербохорв. jdgm 'ягненок', словен. agnje, jagnje, janje 'ягненок', чеш. jehne 'ягненок', слвц. jahna то же, в.-луж. jehnjo 'ягненок', н.-луж. jagne, полаб. jognq 'ягненок; козленок', польск. jagniq 'ягненок', словин. jagnq 'ягненок', др.-русск. гаги# 'ягненок', русск. ягненок, укр. ягня 'ягненок', блр. ягня 'ягненок" [15: І: 54]; праслов'янське утворення функціонує в багатьох сучасних слов'янських мовах: "болг. агнец, ягнец 'барашек', '(жертвенный) агнец', сербохорв. jagnac, диал. ja-шц 'ягненок', jдgаnac, словен. agnec, jagnec, jagnjec, janec, janjec 'ягненок, барашек', чеш. jehnec 'ягненок', русск. диал. ягунец 'ягнёнок" [15: І: 57].

Семантична структура старослов'янізму агнець, що має грецьке коріння (apvwv, apqv, ayvoq), за основними українськими загальномовними тлумачними словниками ХХІ ст. (СУМ-1 [1: 16], ВТССУМ [3: 10], НТСУМ [5: І: 17], , СУМ-20 [11]), на жаль, неоднорідна - різна кількість значень, розходження у трактуваннях. Назвемо значення, зафіксовані словниками останніх видань, прокоментувавши їх.

1. Агнець: 'ягня, ягнятко'. Нерелігійне значення реєструють усі словники, маркуючи як неактивне (книжн. чи заст.). Сучасний користувач мови, справді, залучає лексему агнець у значенні 'ягня' винятково за потреба стилізації образу, ситуації, а отже, доволі рідко: Батько на радощах, що повернувся блудний син, зарізав агнця, щоб його почастувати (із журн.).

2. Агнець: 'жертовний баранець'. Належне уточнення того, що лексема агнець означає не лише 'ягня, ягнятко', а головну тварину в старозавітному обряді жертвоприношення, подає лише СУМ-1: "ягня, ягнятко (як культова тварина, яку приносять у жертву)" [1: 16]. У Біблії (переклад Патріарха Філарета) та багатьох церковно-релігійних книгах читаємо: І скликав Мойсей усіх старійшин Ізраїлевих і сказав їм: виберіть і візьміть собі агнців зі сімействами вашими і заколіть пасху (Вих. 12: 21); "ветхозаветная жертва, преобразовавшая Христа: Измени мзду мою десяти агнцеві (Быт. 3: 7)" [7: 5]; "Во тъ же празникъ волъ, на жертвоу приведенъ, роди агнець посрди цркве; Авель же принесе(т) агнець первенець " [9]; "Агнец - баранец младный. [...] Понеже бо яко тая животная древле євреє на жертву Богови приведеше закалаху во очищеніє своїх согрешеній, тако и Христосъ, Богъ наш, принесе Себе волноє заколєніє, яко єдинолhтенъ агнецъ непороченъ, о нашихъ гр^с^х" [6: І: 33-34] і т. д.

На нашу думку, у словниках така конкретизація (не 'ягня', а 'жертовне ягня') вкрай необхідна, тому що, за нашим припущенням, саме значення 'жертовне ягня' стало спонукою до праслов'янського інноваційного утворення агнєць, оскільки агн#, як доводять етимологи, уже існувало в багатьох мовах, а от лексеми для позначення жертовного ягняти, якої потребувала тогочасна ситуація християнизації, ще не було. Крім цього, хочемо зауважити те, що жертовна молода тварина, за Біблією, обов'язково мала мати чоловічу стать (Бог, напр. у Вих. 12: 5, повелів євреям зарізати на кожну сім'ю по одному ягняткові без вади, самчика, однолітка). Тому лексеми агньць і агн# доцільно розглядати лише як часткові синоніми. До конкретизованого значення 'жертовний баранець' замість 'жертовне ягня' спрямовує не лише релігійний, а ще й мовний чинник - існування опозиційних лексем: "Агнецъ - ягненок. [...] Агница - молодая овечка" [7: 5]; "Агница - овца, овечка, agna. [АГНЪ] - овенъ, agnus. Это первичное имя предполагается производными агньць, агноносьнът и пр." [13: І: 7]; "агнец - баранок, агница - молодая овечка''; агнец - баран младный, агнец - баранок, агница - молодая овечка; агнец - баран младный, агница - юнейшая овечка" [6: І: 33-34].

Хоча зони використання обох значень ('ягня', 'жертовний баранець') різні (перше пов'язане з домашньою твариною як матеріальною цінністю (джерело молока, вовни, м'яса), друге зосереджене в нематеріальній сфері - обряді жертвоприношення, в якому баранець грає роль відкупної жертви за провини людей), проте їх об'єднує спільний компонент 'тварина'. У цих двох значеннях можлива заміна лексеми агнець лексемою ягня, як, напр., у перекладі Біблії І. Огієнка (він, як багато українських представників духовної культури, у своїй роботі намагався, як писав О. Горбач, " наближувати слово Боже в зрозумілій формі своєму найближчому довкіллю" [21: 46]): Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз (Вих. 12: 5). Натомість варіант перекладу Біблії Патріарха Філарета зберігає церковнослов'янізм агнець у значенні 'жертовний баранець', очевидно, за принципом: " церковнослов'янський (а отже, і грецький) елемент повинен бути збережений в українському тексті у тих випадках, де він служить єдиним засобом творення піднесеного колориту або стилізації оповіді" [17: 6]: Агнець у вас має бути без вад, чоловічої статі, одноліток; візьміть його від овець або від кіз (Вих. 12: 5). Таким консервативним штрихом Патріарх Філарет не просто надав перевагу стилістиці, але й зберіг історію зародження лексеми агнець, що сягає періоду першого знайомства слов'ян із Біблією та християнством загалом.

3. Агнець: 'Ісус Христос'. Таке значення лексеми Агнець з ремаркою бібл. констатує лише СУМ-20: " одне з імен Ісуса Христа на позначення його викупної жертви за людей", хоча значення 'Ісус Христос' багато разів зреалізовано в біблійних текстах (Знаючи, що нетлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків, а дорогоцінною Кров'ю Христа, як непорочного і чистого Агнця, призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас (1 Петр. 1: 18-20) - переклад Філарета), в давній церковно-релігійній літературі ("4. Перен. Про Ісуса Христа: Ты єстєсь Агшцъ, агнецъ незлобивый, чистый, безгрешный... справедливы(й). Вси грешници пришли видети є(г), и поклонитис# агньцю божию" [12: І: 72]; "Наричет же Писаніє и Христа Бога Агньцем и Юнцем приточне (алегорично)" [6: І: 33-34]), в сучасних релігійних текстах (А я хреста вже бачу: на нім стікає кров'ю Той Агнець, що на Себе гріхи мої візьме... (із сучасної релігійної поезії). Словосполучення Агнець Божий у значенні 'Ісус Христос' фіксують і СУМ-20, і СУМ-І: "одне з імен Ісуса Христа на позначення його викупної жертви за людей" [11], "одне з імен Ісуса Христа" [1].

Порівняно з двома попередніми значеннями, заміну лексичних одиниць Агнець і Агнець Божий лексемою ягня не практиковано - переклади біблійного церковнослов'янізму Агнець Патріархом Філаретом і митрополитом Іларіоном ідентичні (приклади подаємо парно): І я поглянув, і ось, посеред престолу і чотирьох тварин і посеред старців стояв Агнець, ніби заколений (Об. 5: 6) - І я глянув, - і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений (Об. 5: 6); І взивали вони гучним голосом, кажучи: "Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві" (Об. 7: 10) - І викликували гучним голосом,кажучи: спасіння Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві! (Об. 7: 10); "Оце Агнець Божий, що не Себе гріх світу бере!" (Ів. 1: 29) - "Оце Агнець Божий, що не Себе гріх світу бере!" (Ів. 1: 29). Лише в одному випадку, за нашими спостереженнями, І. Огієнко вербалізує жертву Ісуса Христа за допомогою синонімічного корелята Ягня: І знайте, що нетлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від ваших батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти, що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього час (1 Петр 1: 18-20). Не виключаємо, що таке злиття в сакральному дискурсі в семантику однієї лексеми Ягня значення двох функціонально й стилістично різних лексем агнець і ягня (навіть з метою наближення українського читача до давнього тексту) навряд чи можна вважати доцільним.

Підкреслимо, що використання лексеми агнець у значенні 'Ісус Христос' є надзвичайно вдалим засобом відображення піднесеного колориту біблійної оповіді та посилення семантичного ядра 'викупна жертва'. Метафоричне значення 'Ісус Христос' лексеми агнець має глибоку біблійну основу, тому воно, безсумнівно, повинно бути обов'язковим компонентом семантичної структури означеної лексеми кожного авторитетного словника.

4. Агнець: 'вірний Богові (слуга Божий) [про людину]'. У словниках, залучених до нашого аналізу, такого значення немає, проте воно наявне в Біблії (приклади - з перекладу Патріарха Філарета) та, відповідно, в давній церковно-релігійній літературі: Як пастир Він буде пасти стадо Своє; агнців буде брати на руки і носити на грудях своїх, і водити дійних (Іс. 40: 11); А я, як лагідний агнець, якого ведуть на заколення, і не знав, що вони складають задуми проти мене, говорячи: "Покладемо отруйне дерево в їжу його й відірвемо його від землі живих, щоб і ім'я його більше не згадувалося" (Єр. 11: 19); Ко начасте тако и кончасте, добрии ХСс)ва стада пастыри, за нюже и дшю свою положисте, не дадуще волку къ агньцемъ приближитис# [9]; "5. Перен. Паства: Рекль Тс... пєтрови... паси агньці мои. Петре, паси агнца моя, паси овца моя, паси агнца моя [12: І: 72]; "Наричютжеся приточні (алегорично) Агнцами и Святіи мученицы и принесошася Богови яко жертвы одушествленные у Всесожженія словесная" [6: І: 33-34] та ін. Значення 'вірний Богові (слуга Божий) [про людину]' знаходимо у словнику-довіднику "Знаки української етнокультури" В. Жайворонка, де агнцями названо ченців: ”2) (з малої літери) агнець (ж. агниця) - про ченця (черницю)" [22: 8]. Утілює значення 'вірний Богові (слуга Божий) [про людину]' й сучасна конфесійна література. Так, 2008 р. в Києві під час проведення VI Всеукраїнського з'їзду православної молоді презентували журнал із назвою "Агнець" як одне із духовно-просвітницьких видань про православну молодь та її сучасне культурне життя.

У своїх перекладах І. Огієнко допускає заміну агнець синонімічними варіантами ягня та вівця у значенні 'вірний Богові (слуга Божий) [про людину]', акцентуючи на позитивній рисі вірян - їхній покірності Пастиреві: - Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде (Іс. 40: 11); А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: "Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його вишнім і ймення його не згадається більше!" (Єр. 11: 19). До речі, фокус уваги біблійного імені Авель (^ від індоєвропейського кореня *ovis "вівця" [4: І: 49]) так само зосереджено на смиренності: щира покірлива віра Авеля була бажаніша для Бога за Каїнову, як і вівчарні дари Авеля за землеробські Каїна. Невипадково Біблія, метафорична мова якої "загалом осмислена і, зокрема, корисна для того, щоби говорити про Бога" [3: 540], називає грішну людину заблуканою, блудною, приблудною вівцею, яка через свою непокірність втратила можливість жити з Богом. Хоча з плином часу активний вжиток цього фразеологізму розширив біблійний характер його значеннєвих меж, змістивши традиційний у Біблії семантичний акцент 'покірність' лексеми вівця в 'нерозсудливість': "Заблукана (блудна, приблудна) вівця. Людина, яка порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху" [14: 94]).

5. Агнець: 'частина проскури'. У загальномовні словники таке значення не внесено через обмеженість використання (окрім церковної діяльності, в інших сферах його особливої активності не помічено). Це значення фіксує лише спеціальна література, напр.: "Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; Анафор" [8: 21]. Значення 'частина проскури' закріпилось у мові як термінологічне (утворилось у процесі становлення церковної обрядовості метонімічним шляхом від значення 'Ісус Христос'): "часть просфоры съ печатью Їс. Хс., вынимаемая на проскомидіи и предназначаемая къ таинственному пресуществованію въ Тіло Господа Іисуса Христа" [7: 5]; "часть просфоры с печатью, вынимаемая для жертвоприношения во время литургии: Бретохомъ въ пред^л^хъ новгородьскыхъ дьконы #млюща еж(с)тбьнын агньць и преже поповъ проскоурмисани# твор#ще. Не пов^л^ва#мъ. дькономъ агньца вынимати нъ по(п)мъ. Възнесене оубо просхуры раздробление рекше из не# же агнець и#зтъ есть никако же просто нести но въ церкви токмо" [9]; "частина проскури, яка виймається для жертвоприношення під час літургії: Антідарот, вьікладаєтьс# даръ, то єсть Просфоры онои з которои Агнецъ вынятый єсть, роздроблєніє, и людє(м) прихшд#чи(м) //раздаваніє [12: І: 72]; "головна часточка в ім'я Ісуса Христа, що виймається з проскурки на Проскомідії" [6: І: 33-34].

6. Агнець: 'миролюбний [про людину]'. Значення 'миролюбний [про людину]' для лексеми агнець пропонує тільки СУМ-1 і лише у складі фразеологічного утворення агнець Божий - "покірна, сумирна людина" [1: 16]. Компонент 'миролюбність, покірність' пов'язує фразеологізм агнець Божий із фразеологізмом як агнець (звичайно як агнець використовують зі словами тихий, покірний - "дуже, надзвичайно": Пан дяк встав і земно вклонився, уцілував руку господині. Розумиха увірвала його зненацька: - Так ви залучили до себе пана

Сковороду? - Так, дидаскал мудрий, акі змій, та тихий, акі агнец (М. Лазорський) [14: 19]). Однак стійке словосполучення агнець Божий може бути використано і в кардинально протилежному значенні, як це фіксує ФСУМ: "Агнець Божий, книжн., несхв. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина” [14: 19]. Тлумачення ФСУМ описує людину з негативного боку, вказуючи на вдавану миролюбність, покірність і слабкий інтелект (на можливість виокремлення останньої ознаки, напевне, вплинув зв'язок похідних значень лексем ягня і вівця; для порівн.: "Ягня. 2. перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину" [2: ІІ: 624] і "Вівця в стаді - про покірну, перев. несвідому людину" [11]).

7. Агнець: 'удавано миролюбний [про людину]'. Таке значення лексем агнець як самостійне фіксує НТСУМ: "2. ірон. Покірлива, лагідна, сумирна людина" [5: І: 17]; у ВТССУМ, СУМ-1 його кваліфікують як відтінок значення "ягня" (очевидно, через спільний узагальнювальний компонент 'манера поведінки': людина покірна, слухняна і навіть боязлива, як ягня).

Останнє іронічне значення сьогодні не є достатньо актуальним. Ні лексему агнець, ні фразеологізм агнець Божий, за нашими спостереженнями, сучасні мовці не поспішають обирати для висловлення несхвальної оцінки дій чи поведінки когось зі свого оточення, як, напр., це робив В. Ленін ("І от у цей тяжкий час меншовики і праві есери, ці ласкаві агнці, кричать про нашу жорстокість, забуваючи про те, що вони поставили шибеницю для тов. Шаумяна" [2: І: 17]) чи преса радянського періоду ('Бачиш агнець Божий, покірний, тихий перед тобою, а що він у бригаді виробляв, хай тобі люди розкажуть! (з журн.)" [14: 19]).

Висновки дослідження

Релігійна частина семантичної структури лексеми агнець за перекладами Біблії митрополита Іларіона та Патріарха Філарета різна. У намаганні зробити Боже слово зрозумілим митрополит Іларіон замінює церковнослов'янізм агнець лексемою ягня; така синонімізація лексеми агнець спричинила спрощене відтворення її біблійних значень: перекладач системно актуалізує лише метафоричне біблійне значення 'Ісус Христос', незважаючи на те, що лексема агнець точніше, ніж лексема ягня, відповідає, наприклад, старозавітному значенню 'жертовний баранець' (ягня і агнець лише часткові синоніми, оскільки агнець передає ще й стать тварини) і т. ін. Патріарх Філарет зберігає традиційний церковнослов'янізм агнець, утримуючи в полі зору не лише стилістичний аспект, але й історію утворення лексеми, пов'язану з християнством. Обов'язковими компонентами семантичної структури лексеми агнець кожного авторитетного словника вважаємо такі три біблійні значення: пряме значення 'жертовний баранець', метафоричні 'Ісус Христос' та 'слуга Божий [про людину]'. Крім вивчення сучасного стану функціонування лексичних одиниць, для фіксування оновлень українського релігійного лексикону необхідне врахування походження слів та його біблійних значень за всіма сучасними українськими перекладами Святого Письма. Співпраця між знавцями Біблії та стародавніх мов, як стверджує В. Німчук, має стати запорукою адекватного відтворення старослов'янізмів у перекладах Біблії та інших текстів церковного вжитку [23: 3-27].

З поверненням українців до традиційних християнських цінностей передбачаємо перспективу "реабілітації" значення лексеми агнець "перен. Лагідний, покірний, жертовний [про людину]" (див. СУМ- 28: "перен. (про безгрішну людину) лагідна, покірна, жертовна істота" [12: І: 72]) та відхід до пасивного вжитку її зневажливо-негативних значень " ірон. Покірлива, лагідна, сумирна людина" і "Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина", сформованих радянським режимом.

Список використаних джерел та літератури

1. Словник української мови / [відп. ред. В. В. Жайворонок ; кер. наук.-видавн. проекту В. В. Німчук, П. Ю. Гриценко, П. М. Мовчан та ін.]. - К. : Видавничий центр "Просвіта", 2012. - 1316 с.

2. Словник української мови : [в 11-ти т.]. - К. : Наук. думка, 1970-1980.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.] - К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2007. - 1736 с.

4. Етимологічний словник української мови : у семи томах [Електронний ресурс] / [ред колегія : О.С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко]. - К. : Наук. думка, 1985. - Т. 2. Д - Копці. - 570 с. - Режим доступу : http://lytopys.kiev.ua - Дата доступу : 24. 07. 2006.

5. Новий тлумачний словник української мови :[у3-х т.]/[укл.В.Яременко,О.Сліпушко].- [вид.2-ге., випр.]. - К. : Аконіт, 2001. - 100 с.

6. Огієнко І. Етимологічно-семантичний словник української мови / Митрополит Іларіон (проф. д-р Іван Огієнко) ; [ред. й доповнення др. Магдалина Ласло-Куцюк ; ред. колегія : др. С. Радчук, інж. Ілія Онуфрійчук, о. Протопресв. Сергій Кіцюк [та ін.]. - Вінніпеґ : Накладом товариства "Волинь", 1979 - 1995. -100 с.

7. Полный церковно-славянскій словарь (со внесеніем въ него важнhйшихъ древнерусскихъ слов и вьіраженій) / [сост. свящ. магистръ Г. Дьяченко]. - М. : Типографія Вильде, 1900. - 1120 с.

8. Пуряєва Н. Словник церковно-обрядової термінології / Наталія Пуряєва. - Львів : Видавничий відділ "Свічадо" Монастиря Монахів Студитського Уставу, 2001. - 160 с.

9. Словарь древнерусского языка (ХІ - ХІУ вв.) : в 10 т. [Електронний ресурс] / АН СССР Ин-т рус. яз.; [гл. ред. Р. И. Аванесов]. - М. : Рус. яз., 1988-1991. - Режим доступу : http://slovari.ru/search.aspx?s=0&p=3068.

10. Словарь української мови : [у 4-х т.] / [зібр. ред. журн. "Киевская старина" ; упоряд., з дод. власного матеріалу Б. Грінченко]. - [репринтне вид.]. - К. : Лексикон, 1996. - 367 с.

11. Словник української мови : [у 20-ти томах] [Електронний ресурс] / [гол. наук. ред. В. М. Русанівський ; наук. кер. проекту В. А. Широков]. - К. : Наук. думка, 2010-2014. - Режим доступу : http://lcorp.ulif.org.ua/ExplS/.

12. Словник української мови XVI - першої половини XVII ст. : [у 28-ми вип.] / Інститут українознавства імені

0. Крип'якевича НАН України / [гол. ред. Д. Гринчишин]. - Львів, 1994-2010. - Вип. 1- 15 : А-Л.

13. Срезневский И. И. Матеріальї для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ [Електронний ресурс]. - Санкт-Петербургъ : Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1893-1912. - Режим доступу : http://imwerden.de/pdf7sreznevsky_slovar_drevnerusskogo_jazyka_tom3_r-ja.pdf.

14. Фразеологічний словник української мови / [укл. В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук та ін.]. - К. : Наук. думка, 2003. - 1104 с.

15. Этимологический словарь славянских языков : праславянский лексический фонд / [под ред. О. Н. Трубачева (вып.1-32) ; А. Ф. Журавлева (вып. 33-34)]. - М. : Наука, 1974-2008. - Вып. 1-34.

16. Языковая картина мира и системная лексикография / [Апресян В. Ю., Апресян Ю. Д., Бабаева Е. Э. и др. ; [отв. ред. Ю. Д. Апресян]. - М. : Языки славянских культур, 2006. - 912 с.

17. Бабич Н. Проблеми терміновживання і термінотворення в сучасному богослужбовому стилі / Надія Бабич // Богословський стиль української мови у контексті стилістичної науки : [зб. науково-дидактичних праць]. - Чернівці : Видавн. дім "Букрек", 2009. - С. 73-78.

18. Горбач О. Мовостиль новітніх перекладів Святого Письма на українську народну мову 19-20 вв. / Олекса Горбач // Наукові записки Українського Вільного ун-ту : [збірник мовознавчої комісії Наукового Конгресу в 1000-ліття Хрещення Русі-України]. - Мюнхен, 1988. - Ч. 13 : Філософський ф-т. - С. 29-98.

19. Браїлко Ю. Семантико-стилістичні інтерпретації християнських теонімів у поезії Василя Стуса / Юлія Браїлко // Дивослово. - 2005. - № 1. - С. 44-48.

20. Вежбицкая А. Семантические универсалии и базисные концепты / Анна Вежбицкая. - М. : Языки славянских культур, 2011. - 568 с.

21. Берест Т. М. Семантика художнього слова в поезії 80-90 рр. ХХ ст. (на матеріалі творів молодих українських авторів) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Берест Тетяна Миколаївна. - Харків, 1999. - 199 с.

22. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : [словник-довідник]. - К. : Довіра, 2006. - 703 с.

23. Німчук В. Лексеми раб і слуга в українських перекладах Нового Завіту / Василь Німчук // Українська мова : [науково-теоретичний журнал української мови НАНУ]. - 2011. - № 1. - С. 3-27.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010

  • Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011

  • Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014

  • Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

    магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Огляд новітньої української термінології. Розгляд проблем спадщини, запозичень, перекладу термінів. Особливості словотворення та правопису термінів; орфографічні рекомендації. Питання запису українських власних назв латинкою, культури наукової мови.

    реферат [35,0 K], добавлен 02.06.2015

  • Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.

    курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009

  • Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.

    автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.

    контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014

  • Дослідження синтагматики параболізмів, представленої у німецькій мові через сполучуваність слів у фіксованих словниками лексико-синтаксичних варіаціях біблійних притч і їх модифікацій. Структурні моделі їх сполучуваності за лексико-граматичними класами.

    статья [191,5 K], добавлен 07.08.2017

  • Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.

    курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014

  • Вивчення типів запозичень, елементів чужої мови, які було перенесено до іншої мови в результаті мовних контактів. Огляд зберігання іноземними словами свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей.

    курсовая работа [80,5 K], добавлен 21.11.2011

  • Дослідження специфіки процесу запозичення українською мовою іншомовної лексики. Історичні зміни в системі італійської мови. Уточнення етимології конкретних тематичних груп італійської лексики з метою виявлення шляхів їх проникнення в українську мову.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 29.07.2012

  • Застаріла лексика в лексичній системі сучасної української літературної мови. Активна і пасивна лексика, застарілі слова в сучасній українській літературній мові. Вживання застарілої лексики, історизмів та архаїзмів в романі Ю. Мушкетика "Яса".

    дипломная работа [104,2 K], добавлен 06.09.2013

  • Розгорнута характеристика мови середньоанглійського періоду та дослідження впливу церкви на її розвиток. Основні тенденції лексики даного періоду. Зміни та запозичення, характерні середньоанглійській мові. Роль французьких запозичень у її формуванні.

    реферат [44,4 K], добавлен 08.06.2016

  • Підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Визначення особливих етимологічних, структурних та семантичних рис в топоніміці Англії та України. Визначення топоніму, топоніміки та ономастики.

    курсовая работа [43,7 K], добавлен 11.03.2015

  • Систематизування комбінованої варіанти слова, що існують в українській мові. Опис структурних типів комбінованих варіантів з урахуванням специфіки рівнів, на яких виявляється їх варіантність. Аналіз стилістичних можливостей варіантів змішаного типу.

    реферат [15,9 K], добавлен 01.12.2010

  • Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 07.10.2012

  • З'ясування основ стилістичного аспекту розшарування лексики в українській мові. Дослідження наявності маркованої лексики в драмі Лесі Українки "Лісова пісня". Аналіз окремих маркованих слів, їх естетичного аспекту та функціонального призначення.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 30.09.2015

  • Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.

    дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012

  • Визначення поняття гендеру, історія його дослідження. Прояви гендерної дискримінації у мові. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові. Засоби лінгвістики у вираженні гендеру.

    курсовая работа [65,8 K], добавлен 28.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.