Іменники rihtmre i schaffmre у середньоверхньонімецькій мові: лексико-семантичний та перекладацький аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Іменники rihtmre i schaffmre у середньоверхньонімецькій мові: лексико-семантичний та перекладацький аспекти

Дослідження номінації особи є актуальним для лінгвістичних розвідок на матеріалі багатьох мов за допомогою різноманітних підходів та методик [1; 2]. Ця ономасіологічна група привертає увагу вчених, які проводять наукові розвідки на окремому мовно-історичному зрізі німецької мови, а саме - середньоверхньонімецькому (далі - свн.), який охоплює значний часовий період - від 1050 до 1350 рр. [3; 4; 5]. Свн. найменування чоловіків (далі - НЧ), утворювані за допомогою суфікса - er, репрезентують досить потужну групу лексем, тому детальне вивчення їх семантичних і функціональних особливостей, а отже й особливостей їх перекладу, є актуальним.

До завдань цієї розвідки належить дослідження розвитку семантики НЧ на - er, особливостей їх функціонування і перекладу в автентичних свн. текстах на прикладі двох лексем - riht&re «суддя» і schaffsre 'розпорядник', оскільки вони є одними із найчастотніших похідних найменувань чоловіків у свн. мові.

Джерелами матеріалу дослідження є тритомний словник свн. мови М. Лексера [6], який відображає її цілісну систему й висвітлює стан свн. мови, і писемні пам'ятки різних типів і жанрів цього періоду (релігійні тексти [7; 8], куртуазно-лицарський епос [9], грамоти [10; 11]), які репрезентують писемне мовлення аналізованого мовно-історичного періоду.

Особливість свн. періоду полягає у тому, що саме в цей час були наявні численні діалекти [10: 279] і тому єдиної літературної норми у сучасному розумінні, єдиних правил написання пам'яток у свн. період ще не існувало. Л.М. Ягупова [3: 55] зауважує, що термін «середньоверхньонімецька мова» - це збірне поняття для групи діалектів свн. періоду, оскільки усі пам'ятки, зокрема й епічні, містять ознаки певних діалектів. Цей факт підтверджує розлога графічна варіативність написання однієї й тієї ж самої лексеми, навіть в одному тексті, пор.: richer, rihtzre, гєМєг [9].

Писемна німецька мова бере початок у свн. період, а типологія текстів стає набагато ширшою, ніж у попередній давньоверхньонімецький період. Релігійні пам'ятки, спрямовані на поширення християнства, відомі здавна, тож характерні для всього досліджуваного періоду. Високе Середньовіччя, ключовий етап Середніх віків, представлений героїчним і куртуазно-лицарським епосами, які набувають у цей час значного розвитку. Грамоти є новим типом тексту, що з'явився саме у свн. період. Вони притаманні останньому етапу розвитку свн. мови і містять нові утворення, у т. ч. і на позначення чоловіків (найменування нових професій, нові засоби словотвору тощо).

Органічне поєднання словникового і текстового матеріалу у дослідженні історичного словотвору, особливо з позиції семантики, є абсолютно доцільним, оскільки це дає можливість виявити не тільки всі значення лексеми, якщо вона є полісемантичною, але й проаналізувати продуктивність функціонування й особливості перекладу кожного з її значень у текстах.

Розвиток системи номінації чоловіків спостерігається, передусім, на рівні семантики. В основі функціонування різних мов, як продукту метафоричного утворення, лежить полісемія [13: 184] і німецька мова не є винятком. Дослідження тільки словникових одиниць не дає можливості визначити, яка семантика була притаманна для слова у той чи інший період розвитку мови. Словник фіксує всі можливі значення лексеми, хоча великою проблемою при укладенні словника є саме те, що у полісемантичних словах через генералізацію семантичного розподілу не визначено і не виокремлено маленькі значення слова, які може конкретизувати тільки текст.

Іменники riht&re і schaff&re зафіксовані як у словнику свн. мови М. Лексера [6: 431, 622], так і в писемних різножанрових пам'ятках цього періоду. Вони є морфологічно і семантично вмотивованими лексемами з суфіксом - er на позначення агенса, словотвірні бази яких - дієслова rihten «судити» і schaffen «творити, робити, наказувати» - вказують на конкретний (професійний) або загальний вид діяльності чоловіка, пор.: riht&re «суддя, упорядник» rihten «судити'), schaff&re 'розпорядник» schaffen 'творити, робити, наказувати').

У релігійних текстах обидва іменники зафіксовані не часто - 3 і 2 слововживань відповідно. Скоріше, це зумовлено змістовною спрямованістю релігійних пам'яток, оскільки вони втілюють спілкування середньовічної людини з Богом, до якого зверталися зі словами vater або herr, тому найбільш типовими для таких свн. текстів є прості невмотивовані іменники на позначення чоловіка - vater 'Отець (Господь)', herr 'Господь', bruoder ' (духовний) брат', передусім, чернець або чоловік, що належав до вірян взагалі або до певного релігійного ордену.

У куртуазному епосі зустрічається тільки іменник riht&re (6 слововживань). Варто зауважити, що незважаючи на досить великий обсяг аналізованих пам'яток, відносно невелику кількість похідних іменників на позначення чоловіків можна пояснити тим, що куртуазно-лицарський і героїчний епоси визначають численні позитивні якості чоловіків-героїв і негативні якості їх ворогів, але на тлі розмаїття зовнішніх форм, можна спостерігати помітну одноманітність внутрішнього змісту творів. Як наслідок - повторювання одних і тих самих НЧ, зокрема таких, що позначають соціальне положення і діяльність особи чоловічої статі.

Саме у грамотах аналізовані похідні найменування чоловіків є найчастотнішими лексемами - riht&re (184 слововживань), schaff&re (100 слововживань). Це можна пояснити насамперед тим, що грамоти репрезентують вид правового документу, а головними представниками правосуддя цього періоду були суддя (riht&re) і виконавець або розпорядник (schaff&re).

Іменник riht&re. У словнику М. Лексера наведено такі тлумачення цієї лексеми: 1) lenker «управляючий', 2) ordner 'розпорядник'; 3) oberherr 'голова'; 4) regent 'регент'; 5) richter 'суддя'; 6) pedell 'голова» [6: 431]. Безумовно, така багатозначність слова викликає певні труднощі для дослідників і перекладачів, тому контекст у цьому сенсі, на відміну від словника, визначає одне, ситуативне значення лексеми, оскільки в ньому нівелюється багатозначність і реалізується лише одне значення слова, пор.:

(1) <…> ez muge dehein rihter nieman ertoeten <…> [7: 12] - 'нехай жодний суддя не вб'є жодної людини'.

(2) <…> Erhart richttar an der zeit gesessen zw Parzr <…> [10: 77.21] - 'Ерхарт - суддя, який сидів на цей час у Порці'.

(3) Dar vber hab auch wier gebeten hern vlrichen van wolfgerstorf den Lant Rihter / der diser sache harer vnd rihter was… <…> [11: 3310] - 'Про це також ми просили пана Ульріха фон Вольфґерсдорфа, голову земельного суду, який був у цій справі слухачем і суддею…'.

(4) <…> daz dem der rihter einen anlaiter geb den er vordert <…> [11: 3110] - 'що йому суддя призначає того, хто на його вимогу здійснює введення у володіння…'.

У наведених прикладах іменник riht&re перекладається українською за допомогою повних (приклади 1, 4) і часткових еквівалентів з уточненнями (приклади 2, 3).

Варто зауважити, що кожний жанр і стиль історичних писемних пам'яток зумовлює появу того чи іншого синоніма певного слова. У грамотах, наприклад, найменування чоловіків у галузі судочинства представлено значно більшою кількістю іменників на - er, пор.: riht&re, scheid&re, tagedinger, uberharer 'суддя'', kieser 'суддя (третейський суддя, посередник щодо досягнення або збереження миру)', ujrihter 'судовий виконавець'. Останні дві лексеми перекладаються за допомогою комбінованого способу перекладу (український еквівалент + описовий переклад), оскільки мова йде про певні професійні обов'язки і завдання чоловіка.

Іменник schaffsre. За словником М. Лексера найменування чоловіка schaffsre також є полісемантичним словом, оскільки має декілька лексико-семантичних варіантів, а саме 1) schopfer «Творець'; 2) anordner 'розпорядник'; 3) aufseher 'наглядач'; 4) verwalter 'управитель (управляючий) маєтку'; 5) schaffner 'управитель'; 6) procurator 'розпорядник, уповноважена особа'; 7) zugfuhrer 'той, хто керує процесією» [6: 622].

Така різноманітність значень свідчить, що однією із основних тенденцій розвитку свн. мови є розширення лексичного значення похідних іменників із суфіксом - er і поява нових лексем, які йменують чоловіка за його діяльністю, що спричинено економічним і політичним розвитком середньовічного суспільства.

Жанровий чинник теж вплинув на багатозначність слів, а отже і перекладу похідних НЧ на - er. У релігійних текстах, які є найдавнішими з усіх писемних джерел Середньовіччя, іменник schaff&re має значення «Творець, Бог» (^ schaffen 'творити'), пор.:

(5) <…> da sprach er: «Vil lieber schaffer <…>' [8: 7] - 'і тоді він мовив: «Найулюбленіший Творцю.».

Це найменування зафіксовано двічі в однаковому сполученні 'Vil lieber schaffer', яке є звертанням до

Бога (Творця). А слово viel, часто уживане у свн. пам'ятках, слугує, у цьому випадку, для підсилення всього висловлювання.

Ключовим суспільним явищем Пізнього Середньовіччя стає розвиток комерційно-правових відносин серед людей, що сприяло появі нового типу тексту - грамоти. В них вищеназвана лексема отримує вже інший варіант перекладу, а саме «розпорядник» (^ schaffen 'робити, наказувати') [пор. також 5: 207].Дослідники мови свн. періоду Т. Кляйн, Г. Зольмс і К. - П. Вегера [4: 84] зараховують іменник schaff&re щодо свн. періоду до ідіоматизованих утворень, тобто таких, семантика яких не виводиться в межах дериваційних правил, оскільки науковці зафіксували цю лексему в інших текстах у значенні 'посланець або уповноважений (збоку духовної або світської особи) чоловік', що ще раз підкреслює значну роль автентичних писемних пам'яток у дослідженні семантики лексем певного історичного періоду розвитку мови.

Отже, семантичний аналіз похідних найменувань чоловіків riht&re і schaffsre та особливостей їх перекладу на матеріалі лексикографічних джерел і різножанрових писемних середньоверхньонімецьких пам'яток виявляє значний вплив навколишнього середовища на суто мовні явища, зокрема, на розширення і зміну значень лексичних одиниць, що підтверджує взаємозв'язок розвитку мови і суспільства.

Аналізовані іменники є морфологічно і семантично вмотивованими лексемами з суфіксом - er на позначення агенса, зафіксованими у словнику свн. мови як полісемантичні лексеми, окремі значення яких можливо уточнити лише в контексті. Жанровий чинник безумовно вплинув на багатозначність слів, а отже і на їх переклад. У досліджених автентичних текстах найменування чоловіків riht&re і schaffsre перекладаються українською за допомогою еквівалентного комбінованого способів перекладу.

Обсяг статті унеможливлює висвітлення всіх питань, пов'язаних з утворенням і семантичним розвитком найменувань чоловіків на - er, тому проблема дослідження особливостей їх творення залишається актуальною і надалі.

Список використаних джерел та літератури

німецький іменник лексема переклад

1. Теслер О.В. Роль гендерного фактору у творенні назв осіб у французькій мові ХХ століття / О.В. Теслер // Науковий вісник. Сер. «Філологічні науки'' (мовознавство). - Луцьк, 2012. - №22. - С. 95-100.

2. Baeskow H. Abgeleitete Personenbezeichnungen im Deutschen und Englischen: kontrastive Wortbildungsanalysen im Rahmen des minimalistischen Programms und unter Berucksichtigung sprachhistorischer Aspekte / H. Baeskow. - Berlin: Walter de Gruyter, 2002. - 769 S. - (Studia linquistica Germanica, 62).

3. Ягупова Л.М. Мовно-географічна варіативність системи середньоверхньонімецьких префіксальних іменників: [монографія] / Л.М. Ягупова. - Донецьк, 2007. - 605 с.

4. Klein Th. Mittelhochdeutsche Grammatik / [Klein Th., Solms H.-J., Wegera K. - P.] - Tubingen: Niemeyer, 2009. - Teil III: Wortbildung. - 684 S. - (Mittelhochdeutsche Grammatik).

5. Ring U. Substantivderivation in der Urkundensprache des 13. Jahrhunderts. Eine hystorisch-synchrone Untersuchung anhand der altesten deutschsprachigen Originalurkunden / Uli Ring. - Berlin; New York: Walter de Gruyter, 2008. - 581 S. - (Studia Linguistica Germanica; 96).

6. Lexer M. Mittelhochdeutsches Handworterbuch: In 3 Bd-n / Matthias Lexer. - Nachdruck der Ausgabe Leipzig 1872-1878. - Stuttgart: S. Hirzel, 1992. - Bd. 2. - 2050 S.

7. Berthold von Regensburg. S®lic sint die reines herzen sint [Електронний ресурс] / Berthold von Regensburg. - Режим доступу до тексту: http://sps.k12.mo.us/khs/gmcling/bert.htm.

8. Christine Ebner. Engelthaler Schwesternbuch [Електронний ресурс] / Christine Ebner. - Режим доступу до тексту: http://www.uni-giessen.de/gloning/tx/1350engt.htm.

9. Wolfram von Eschenbach. Parzival [Електронний ресурс] / Wolfram von Eschenbach. - Режим доступу до тексту: http://armazi.fkidg1.uni-frankfurt.de/texte/etcs/germ/mhd/Parzzival.

10. Wilhelm Fr. Corpus der altdeutschen Originalurkunden bis zum Jahr 1300 / Fr. Wilhelm. - Lahr (Baden): Moritz Schauenburg K.-G., 1943. - Bd. 2, 1283-1292, Nr. 565-1657. - 812 S.

11. Wilhelm Fr. Corpus der altdeutschen Originalurkunden bis zum Jahr 1300 / Fr. Wilhelm. - Lahr (Schwarzwald): Moritz Schauenburg K.-G., 1963. - Bd. 4, 1297-Ende 13. Jahrhundert, Nr. 25605-3598. - 653 S.

12. Eggers H. Das Althochdeutsche und das Mittelhochdeutsche / Hans Eggers. - Reinbek bei Hamburg: Rowohlt, 1986. - 559 S.

13. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика: Введение / Дж. Лайонз; [пер. с англ. В.В. Морозова, И.Б. Шатуновского]. - М.: Языки славянской культуры, 2003. -400 с.

Размещено на Allbest.ru