Особливості вживання лексики в англійському авіаційному радіотелефонному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості вживання лексики в англійському авіаційному радіотелефонному дискурсі

Розвиток науки, техніки, комп'ютерних технологій сприяє підвищеній мобільності суспільства. Авіація - це одна зі сфер людської діяльності, яка надзвичайно швидко розвивається. Виникає негайна потреба у підтриманні зв'язків України з іншими державами на різних рівнях: економічному, освітньому, культурному тощо.

З метою підвищення безпеки польотів активізується увага до професійного спілкування між пілотом та авіадиспетчером. Метою професійного спілкування є ясність, точність та правильність. Указаним цілям підпорядковані й складові професійного спілкування. Якісними характеристиками професійного спілкування, спрямованими на краще взаєморозуміння, є специфічність, точність і прямота. Головне у радіообміні - помірний об'єм інформації, чітка пауза між словами та фразами.

Англійський авіаційний радіотелефонний дискурс становить особливий інтерес для мовознавців, оскільки представляє особливу нішу в англійській мові, яка має свої фонетичні, лексичні та граматичні особливості.

Що стосується вивчення різнорівневих мовних одиниць авіаційної комунікації, то в лінгвістиці відомими є наукові праці з цієї теми Г. Єнчевої, Т. Мальковської, А. Романченко, Л. Ткачової, присвячені семантиці лексичних компонентів авіаційної терміносистеми. Деякі дослідники докладно вивчали структуру авіаційної англійської мови (Г. Емері, Дж. Мелл, М. Міцутомі, К. О'Брайен). Мовні особливості були представлені у дослідженнях А. Кириченко. Проте, дослідження лексики англійського авіаційного радіотелефонного дискурсу не знайшли вичерпного відображення в науковій та навчально-методичній літературі.

Мета даної статті полягає в тому, аби розкрити особливості вживання лексики в англійському авіаційному радіотелефонному дискурсі.

Перед тим, як розпочати дослідження особливостей вживання лексики у фразеології радіообміну, необхідно дати визначення терміну «англійський авіаційний радіотелефонний дискурс». На думку, А. Кириченко, це мовлення авіаційних спеціалістів, мета якого полягає у вербальному обміні засобами англійської мови професійною інформацією під час польоту за допомогою радіотелефонного зв'язку [1: 63].

Підмову радіообміну Т. Мальковська розглядає як сукупність фонетичних, граматичних і лексичних одиниць мови, що вживаються в діалогах між учасниками повітряного руху (авіаційного диспетчера й пілота) під час виконання польоту [2: 23].

Мова радіообміну порівняно із загальновживаною мовою має незначні відмінності у вимові й інтонації, серйозні відмінності у граматичних структурах, певний тип мовлення. ІКАО висуває до мови радіообміну дві вимоги: стислість і однозначність. Як функціональний стиль мова радіообміну характеризується жорстокою структурованістю, насиченістю числівниками, термінологією та псевдотехнічною лексикою. Це в основному усне, діалогічне мовлення [ICAO 2001] [3].

Забезпечення ефективності міжнародної радіотелефонної комунікації, де англійська відіграє роль мови - посередника, відбувається завдяки таким основним характеристикам ААРД [1: 63-64; 4: 7; 5: 46; 6: 13; 7: 8]:

1) лаконічність (concision), яка передбачає стисле вираження певного змісту за допомогою мінімальної кількості мовних засобів, що посилює змістовність висловлювань;

2) чіткість (clarity), або чітке розмежування схожих мовних засобів, що унеможливлює їхню плутанину;

3) однозначність (non-ambiguity), тобто використання мовних засобів з одним значенням, що не дає змоги хибно інтерпретувати висловлювання.

Досліджуючи особливості вживання лексики у фразеології радіообміну, звернемося до визначень поняття «слово». Більшість же мовознавців уважають, що слово - найконкретніша мовна одиниця, основна і базисна. Мова - це, передусім, мова слів, а не форм чи звуків. Тому-то спроби дати дефініцію слова не припиняються. Наведемо деякі з визначень: «Слово - найважливіша одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов'язані між собою'' (P.O. Будагов);

«Слово - граничний складник речення, здатний безпосередньо співвідноситися з предметом думки» (О.С. Ахматова);

«Слово - найменша смислова одиниця мови, вільно відтворювана в мовленні для побудови висловлювань» (Б.М. Головін);

«Слово - мінімальна структурно-семантична одиниця мови, яка виражає своїм звуковим складом поняття про предмети, процеси, явища дійсності, їхні ознаки чи відношення між ними, вільно відтворюється в мовленні і служить для побудови висловлювань» (Д. І. Ганич, І. С. Олійник);

''Слово - оформлена за нормами даної мови, неподільна на менші подібні єдності мовна одиниця, що складається із звука чи комплексу звуків і називає певні предмети, процеси і явища об'єктивної дійсності та їх ознаки або тільки вказує на них ч

и на відношення між ними, або виражає емоційно-вольові прояви» (Є. В. Кротевич, Н.С. Родзевич).

1. Досліджуючи лексичні особливості англійського авіаційного радіотелефонного дискурсу, необхідно зазначити, що алфавіт є ключовим елементом будь-якої мови. За кожною літерою алфавіту фразеології радіообміну зашифроване певне слово. Алфавіт радіообміну наводимо у нижче поданій таблиці:

Даний алфавіт використовується у фразеології радіообміну для передачі власних назв, позивних повітряних суден та слів, у написанні яких є сумніви. Букви також широко застосовують для позначення важливих понять - маяків, рубіжних доріжок тощо, - їхнє передавання за допомогою слів кодового алфавіту забезпечує чіткість радіообміну, усуваючи можливість хибного сприйняття буквених позначень за умов шуму та значного робочого навантаження [8: 20]. Наприклад, Request start-up, information K (Kilo) (дозвольте запуск двигуна, інформація кілоу); BAW (Bravo, Alpha, Whiskey) 407, request taxi (BAW 407, дозвольте руління);

2. Специфічне читання цифр: Flight level 120 (one two zero) - ешелон польоту 120; Magnetic bearing 180 (one eight zero) - магнітний пеленг 180; Wind direction 225 (two two five) - напрям вітру 225; Altitude 12000 (one two thousand) - абсолютна висота 12000; Visibility 700 (seven hundred) - видимість 700; Cloud base 2200 (two thousand two hundred) - межа хмарності 2200.

3. Обмеження синонімії [5: 46]. Одне поняття потрібно позначати однією лексичною одиницею [9]. Наприклад, із двох синонімічних виразів Leaving flight level та Out offlight level, що означають «Покидаю ешелон польоту», лише перший рекомендовано вживати під час міжнародного телефонного спілкування [8]. Наприклад, дієслово commence означає «починати». Синонімами є begin, start. Проте, у фразеології у складі виразів рекомендовано вживати саме дієслово commence: Report commencing procedure turn (Повідомте про початок стандартного розвороту). Інші приклади: Report flight level, Will advise later for right turn (Повідомте ешелон польоту, Повідомлю пізніше щодо правого розвороту); Decompression / depressurization (Розгерметизація).

4. Явище антонімії є теж обмеженим: climb (набирати висоту), descend (знижуватися); inbound (лінія шляху наближення), outbound (лінія шляху віддалення); maintain flight level 150 (витримуйте ешелон польоту 150), leave flight level 150 (залишайте ешелон польоту 150); expedite taxi (прискорте руління), taxi slower (руліть повільніше); ILS serviceable / unserviceable (ІЛС працює / не працює). У посібнику С. Лєбєдєва знаходимо такий приклад антонімії: on long final (на довгій прямій); on short final (на короткій прямій) [10: 446].

5. Лексика у фразеології радіообміну вживається у прямому значенні. Для неї не характерна метафоричність або переносне значення. Наприклад, вислів take-off означає to leave the ground and begin to fly. Це пряме значення виразу. Проте, цей вислів має ще й таке значення, яке ніколи не вживається у фразеології радіообміну: to become successful or popular very quickly or suddenly (of an idea or a product). Наприклад, метафоричне словосполучення full house, яке означає, що всі місця в салоні зайняті [10: 671], або жаргонний вираз Charlie Bravo для позначення купчасто-дощової хмарності [10: 671], можуть становити труднощі для мовців, що користуються англійською мовою як lingua franca. Під час міжнародної комунікації ці словосполучення необхідно замінити на нейтральні «All seats are occupied» та «Cumulonimbus» [1: 64].

6. Відсутність полісемії. Одна лексична одиниця повинна мати одне значення [9]. Наприклад, під час процедури заходу на друге коло вираз takeoff power, що означає злітну потужність, може бути хибно інтерпретований як «зменшити потужність» (take off power). Для уникнення двозначності цей термін рекомендовано замінити на go-aroundpower (потужність для заходу на друге коло) [7: 8].

Як показує дослідження, для позначення певної ситуації вживається конкретна лексична одиниця. Недотримання цього правила може призвести до фатальних наслідків. Так, в аеропорту Cove Neck (Нью - Йорк) 25 січня 1990 р. однією із причин авіаційної події було використання фрази «running out of fuel», що в розмовній англійській мові означає «закінчується паливо» замість авіаційного технічного терміну «emergency» («екстремальна ситуація»). Як результат, це не дало можливості зрозуміти диспетчеру ступені терміновості прийняття мір [11: 2].

Як вважає сучасний дослідник фразеології радіообміну А. Кириченко, одним із засобів забезпечення однозначності лексичних одиниць англійського авіаційного радіотелефонного дискурсу є чітка диференціація їхніх значень. Зокрема, для уникнення багатозначності поняття «чекати» можна позначати словами expect, hold, stand by, кожне з яких має специфічне значення: expect - очікувати на подію, hold - чекати на місці, stand by - чекати на частоті [1: 64].

7. Використання великої кількості власних назв, точок на маршруті, позивних повітряних суден: Lufthansa 342, KLM 301, LOT 851 (позивні суден); INGUR, KEBIR, WICKEN (точки на маршруті); Melbourne, Malta (власні назви).

8. Вживання спеціальних фраз, аби привернути увагу до важливості повідомлення: Cancel take-off, I say again, cancel take-off (відміняю виліт, я повторюю знову, відмініть виліт); Contact Control 121.7, correction 121.8 (працюйте з Контролем на частоті 121.7, поправка 121.8); That is correct (зрозуміли вірно).

9. Використання спеціальних слів і словосполучень для позначення окремих ситуацій. Зокрема, Roger означає, що адресат прийняв повідомлення, Pan уживають для ситуації на борту, що потребує термінових дій, Mayday використовують при виникненні ситуації, яку кваліфікують як лихо [8: 92]. Наприклад, Mayday, Mayday, Mayday, Simferopol Control. Air France 710. Decompression. Passing FL 250. Emergency descent to FL 100, heading 310 (лихо, лихо, лихо, Сімферополь Контроль. Ер Франс 710. Розгерметизація. Проходжу ешелон польоту 250. Аварійне зниження до ешелону польоту 100, курс 310).

10. Застосування абревіатур [12: 166], серед яких можна виокремити такі типи: 1) ініціальні звукові (PAPI - precision approach path indicator, VASIS - visual approach slope indicator system); 2) ініціальні літерні (VFR - Visual Flight Rules; VMC - Visual Meteorological Conditions; EAT - Expected Approach Time); 3) складові (Wilco - will comply, nosig - no significant changes).

11. Уживання слів Affirm (для пілотів), Affirmative (для диспетчерів), Negative замість yes, no, ok для вираження згоди та незгоди [1: 65].

12. Використання кодових позначень окремих понять. Наприклад, QFE - тиск на рівні аеродрому, QNH - тиск, зведений до середнього рівня моря за стандартною атмосферою [1: 65]. Кодові позначення не варто плутати з абревіатурами, оскільки вони є результатом скорочення твірної словосполуки, а належить до умовних кодів - так званих Q-кодів, - які створено для передавання повідомлень за допомогою абетки Морзе [10: 154].

Таким чином, лексика в англійському авіаційному радіотелефонному дискурсі має свою специфіку: вживання слів кодового алфавіту; явище синонімії та антонімії є обмеженим; відсутність полісемії; специфічне читання цифр; вживання лексики у прямому значенні та великої кількості власних назв; використання кодових позначень окремих понять та абревіатур; вживання спеціальних слів і словосполучень для позначення певних ситуацій та для наголошення на важливості повідомлення. У перспективі особливий інтерес може становити дослідження фонетичних особливостей фразеології радіообміну.

Список використаних джерел та літератури

лексика англійський авіаційний дискурс

1. Кириченко А.Г. Мовні особливості англійського авіаційного радіотелефонного дискурсу / Анна Кириченко // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. - 2013. - Випуск 21. - С. 63-68.

2. Мальковская Т.А. Англо-русские соответствия в языковой структуре радиообмена в режиме общения пилот-авиадиспетчер: дис…. канд. филол. наук: 10.02.20 / Т.А. Мальковская. - Пятигорск, 2004. - 163 с.

3. Асмукович І.В. Структурно-синтаксичні особливості авіаційної фахової мови (на матеріалі радіообміну англійською мовою): [збірник наукових праць міжнародної наукової конференції, (18 жовтня 2012 р., Київ)] / І.В. Асмукович // Мови та літератури в глобалізованому світі: взаємодія та самобутність. - Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2012. - С. 44-50.

4. Ковтун О.В. Сутність професійно-мовленнєвої діяльності авіаційних операторів / О.В. Ковтун // Гуманізація навчально-виховного процесу. - 2010. - №51. - С. 3-14.

5. Emery H. Plane English, Plain English / Henry Emery // English Teaching Professional. - 2008. - №56. - P. 46-47.

6. Mell J. Language training and testing in aviation need to focus on job-specific competencies / Jeremy Mell // ICAO Journal. - 2004. - №1. - P. 12-14.

7. Mitsutomi M. Fundamental aviation language issues addressed by new proficiency requirements / Marjo Mitsutomi, Kathleen O'Brien // ICAO Journal. - 2004. - N1. - P. 7-9.

8. ICAO Manual of Radiotelephony (Doc 9432 AN / 925) / International Civil Aviation Organization. - Montreal,

2006. - 106 p.

9. Лебедев С.Б. Основы теоретической подготовки диспетчеров по обеспечению полетов: [учебное пособие]/ С.Б. Лебедев. - Киев, 2005. -796 с.

10. Uplinger Sh. English-language Training for Air Traffic Controllers Must Go Beyond Basic ATC Vocabulary / Shanjn Uplinger // Flight Safety Foundation Airport Operations. - 1997. - Vol. 23, N. 5. - P. 1-5.

11. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru