Лексикографічні витоки сучасних концепцій тезаурусного моделювання термінолексики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Лексикографічні витоки сучасних концепцій тезаурусного моделювання термінолексики

Оксана Тур,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри українознавства Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Потреба сучасного суспільства в отриманні різ - номанітної інформації з мовних питань ускладнює і розширює репертуар словників. Нині немає можливості подати в одному словникові вичерпну інформацію, яка б однаково задовольнила суспільство загалом й окремі його категорії зокрема. Саме тому в будь-якій національній лексикографії знаходимо десятки, а то й сотні словників різноманітних типів. тезаурус термінологічний лексика

Метою статті є аналіз типології сучасних лексикографічних продуктів, виявлення основних ознак ідеографічних словників (тезаурусів) та можливостей представлення в них термінологічної лексики.

Сучасна типологія словників зумовлена низкою основоположних моментів: об'єкт опису, мета словника, його обсяг та форма викладу матеріалу, порядок розташування лексем та ін. З огляду на це є нелінгвістичні словники, в яких лексичні одиниці (зокрема, однослівні і складені терміни та власні імена) слугують лише відправною точкою для подання відомостей про предмети й явища позамовної дійсності; лінгвістичні, які описують під певним кутом зору лексичні одиниці мови (перекладні, тлумачні, історичні, діалектні та регіональні, словники сленгу, неологізмів, етимологічні, крилатих виразів та ін.).

Потреба в словниках різних типів, які б забезпечували пошук унормованої мовної інформації, стимулювала появу та розвиток розділів лексикографії:

навчальної, теоретичні основи якої викладено в роботах "Нариси з російської лексикології та навчальної лексикографії" [7], "Основи теорії навчальної лексикографії" [15], "Практична лексикографія" [21]. Проблеми навчальної лексикографії також досліджено у працях російських та вітчизняних вчених [8; 9;11; 14];

перекладної, що довгий час задовольняла винятково практичні потреби перекладачів, а питання теорії складання багатомовних словників розглядалися здебільшого в рамках статей у збірниках з проблем перекладацької діяльності, а також у передмовах до великих перекладних словників [16; 20]. Так, передмову Л. Щерби до "Російсько- французького словника" дотепер вважають узагальненням основних принципів складання двомовних словників [22].

ідеографічний словник (тезаурус), інформаційно-пошуковий

Нині перекладні словники задовольняють потреби користувачів, пов'язані не тільки з перекладом лексем з однієї мови на іншу, а й з пошуком фразеологічних [17], омонімічних [13], неологічних [18] відповідників. Одним з перших монографічних видань з проблем перекладної лексикографії стала праця В. Беркова "Двуязычная лексикография", основною метою якої, за словами автора, є роздуми над тим, "як створити надійний та зручний словник, в якому максимум інформації займе мінімум місця" [2];

науково-технічної, пов'язаної з бурхливим розвитком у ХХ ст. терміносистем різних галузей знань і зародженням нового напряму лінгвістичних досліджень -- термінознавства. Цю дисципліну називають галузевою лексикографією [10], термінологічною лексикографією [5], науково-технічної лексикографією [3] і термінографією.

Термінографія визначається як наука про теорію та практику складання спеціальних (термінологічних) словників [5, с. 21]. С. Гриньов стверджує, що термінографія -- це один із розділів лексикографії. З. Комарова доводить, що термінографія є окремою науковою дисципліною, на підтвердження чого висуває відповідні аргументи: теоретичною основою термінографії є не лексикографія, а термінознавство; як практична діяльність зі складання словників лексикографія і термінографія існують паралельно; в історії вітчизняної лексикографії термінологічні словники були і є базою при створенні як загальномовних, так і сучасних тлумачних словників [12, с. 21]. Термінографія, як і лексикографія, існує в єдності та взаємообумовленості практики, історії й теорії, а теоретична термінографія складається з двох основних елементів: теорії та історії [12, с. 22].

Крім названих вище робіт, питання термінографії знайшли відображення в працях Ю. Караулова, В. Гака, О. Карпової, В. Козирева, О. Сербенської, М. Комової, В. Дубічинського та ін.

Особливий підтип утворюють так звані ідеографічні тезауруси, що подають інформацію від поняття (ідеї) до його вираження в слові або словосполученні. У сучасному мовознавстві під терміном "тезаурус" розуміють:

Словник, що подає лексичний склад мови за семантичними розрядами (поняттєвими рубриками) різного ступеня узагальнення і кількості з перехресним групуванням.

Інформаційно-пошуковий словник, що подає в алфавітному порядку сукупність термінів (дескрипторів) певної галузі (галузей) знань із систематизацією їхніх ієрархічних та корелятивних відношень.

Словник (здебільшого тлумачного типу), завданням якого є повне охоплення лексичного складу мови [19, с. 456].

Виникнення ідеї формування лінгвістичної концепції тезауруса пов'язане з розвитком наукової думки протягом ХХ--ХХІ ст. Нині існує кілька наукових підходів до тлумачення цього поняття. По-перше, під тезаурусом розуміють словник, в якому максимально повно представлено слова мови й семантичні відношення між ними (іншими словами -- ідеографічний словник). По-друге, тезаурус -- це семантична система певної національної мови або формалізованої мови для автоматизованих систем управління. Таке уявлення мотивувало створення інформаційно-пошукових словників і проникнення поняття "тезаурус" до сфери природничих і точних наук. Нині формується третій підхід, згідно з яким тезаурус -- це складна система, яка містить інформацію про дійсність, а також "метаінформацію" (відомості про інформацію), що забезпечує можливість опрацювання нових повідомлень. Оскільки в основі цих трьох уявлень лежить система мови, можемо сформулювати припущення, що тезаурус -- це мовно-інформаційна система, що функціонує в людському середовищі й визначає структуру знання про навколишній світ окремого індивіда й суспільства загалом на певному синхронному зрізі. Орієнтовною моделлю такої системи є словник. Як зазначають вчені, тезаурусне представлення слів "можливе лише для мертвих мов або попередніх фіксованих періодів живих мов, а точніше -- їхніх писемних пам'яток. Щодо живих мов таке завдання практично нездійсненне з огляду на їхню територіальну та соціальну розпорошеність і постійну динаміку розвитку. Тому цей жанр словника (у Л. Щерби та ін.) означає лише "прагнення до максимально повного подання лексичного складу мови (на відміну від словників, побудованих переважно на лексиці сучасних загальнонародних мов)" [19, с. 456]. Інші науковці доводять, що тезаурус дозволяє представити лексику мови "в систематизованому вигляді відповідно до сенсу слів для з'ясування місця кожного поняття серед інших, виділення основних тем і закономірностей" [1, с. 30]; "у теоретичному відношенні тезаурус є однією з можливих моделей семантичної системи лексики, а практично використовується як засіб збагачення індивідуального словника" [4, с. 60]. Науковці виділяють три різновиди таких словників. Перший -- ідеографічні тезаурусні словники. Їх класифікація лексики забезпечує віднесення кожного слова в кожному з його значень до певної смислової групи. Прикладами є "Тезаурус англійської мови" Пітера Марка Роже, "Ідеографічний словник німецької мови" Ф. Дорнзайфа, "Ідеографічний словник іспанської мови" X. Касареса, в яких головним завданням є ідентифікація й подальша раціональна класифікація понятійних груп, реально представлених у лексиці.

Ідеографічний словник аналогічного типу поєднує в собі риси алфавітного та смислового розташування лексики. В ньому слова розміщено за алфавітом, проте лексичні одиниці, пов'язані за змістом, згруповано навколо так званих слів-центрів, або смислових домінант. Одним з найперших варіантів подібних словників вважається "Словник французької мови" П. Буасьєра, а також словники, видані до ХХ ст. ("Номенклатор на русском, латинском и немецком языке" І. Копієвського (1700) та "Краткое собрание имен" Ф. Полікарпова (1701).

Третій тип -- ідеографічні словники тематичного (навчального) типу -- уміщують лексичні одиниці, значення яких характеризуються очевидною тематичною прикріп- леністю. При створенні словника спочатку відбирають і систематизують необхідні теми, які потім забезпечують відповідними словами. Специфіка словника цього типу полягає насамперед у навчальній спрямованості. Цей фактор визначає і складання тематичної сітки, і відбір слів, і особливості їх подання. Тематичний словник -- це перелік тематично згрупованих слів з перекладом на одну або кілька іноземних мов чи (значно рідше) взагалі без перекладу. Його невеликий обсяг (зазвичай не перевищує 10--12 тисяч слів) зумовлює подання тільки загальновживаних слів. Приклади таких словників: "Тематичний іспансько-англійський словник" Г. Чейна, "Тематичний іспансько-французький словник" О. Хеккера, серія "Слово й поняття", розроблена групою французьких вчених, та ін.

У практиці інформаційної роботи велике поширення отримали інформаційно-пошукові тезауруси (ІПТ), головне завдання яких -- заміна лексичних одиниць тексту стандартизованими словами і висловами ("дескрипторами") при індексуванні документів і використання родо-видових та асоціативних зв'язків між "дескрипторами".

Поява ІПТ нерозривно пов'язана з розвитком автоматизованих інформаційних систем. Спочатку такі словники створювали для підвищення показників якості пошуку інформації. Відповідно до цієї мети призначення інформаційно-пошукових тезаурусів полягало в такому:

Забезпечувати індексування документів та/або інформаційних запитів засобами дескрипторної мови через заміну ключових слів відповідними дескрипторами, а також за допомогою використання підпорядковуючих, підпорядкованих та асоціативних понять.

Відображати парадигматичні відношення, що існують між лексичними одиницями певної галузі науки чи техніки.

Слугувати засобом контролю й нормалізації лексики конкретної галузі знання, забезпечувати єдине й формалізоване подання інформації в пошукових системах.

Крім того, ІПТ використовуються і при традиційному (ручному) інформаційному пошуку як засіб термінологічного контролю, що дозволяє на основі експліцитного подання парадигматичних відношень між дескрипторами звужувати або розширювати область пошуку, уточнювати інформаційні запити користувачів, коригувати пошукові приписи.

Як приклад можемо назвати Інформаційно-пошуковий тезаурус Національної парламентської бібліотеки України, що містить 34 690 термінів, в тому числі 14,6 тис. дескрипторів, багатомовний політематичний інформаційно- пошуковий тезаурус EUROVOC, інформаційно-пошуковий тезаурус "Транспорт" та ін.

До лексикографічного репертуару, що задовольняє потреби сучасного суспільства в отриманні інформації, належать бази даних (БД) та термінологічні банки даних (ТБД).

БД містять бібліографічні або фактографічні описи документів різних галузей знань. БД об'єднані в галузеві й територіальні мережі інформаційних установ, що дає можливість користувачам отримувати інформацію й обмінюватися нею відповідно до поданих запитів. Крім того, бази даних організовують комплекс термінів, у тому числі й стандартизованих. Так, Міжнародна організація зі стандартизації !SO створила концептуально-термінологічну базу даних (ISO Concept Database, ISO/CDB). ISO/CDB надає узгоджену платформу для пошуку, розроблення та підтримки концептуально-термінологічного контенту для всіх стандартів ІСО. У своєму первісному варіанті ISO/CDB уможливлює пошук за трьома важливими категоріями: терміни та визначення, графічні символи, коди (країн, валют, мов тощо).

ТБД -- це електронна оболонка даних, розбитих на вузькоспеціалізовані сфери та орієнтованих на певні групи користувачів, що володіють різними інтересами, знаннями й рівнем підготовки. Виділяють два види ТБД: словникового та лексичного типу. Перші, орієнтовані на перекладачів, містять інформацію, характерну для окремого поняття без взаємозв'язку з іншими одиницями.

Банки лексичного типу співвідносяться з термінологічної лексикою, де дані структуровано з відображенням поняттєвої системи та взаємовідносин між концептами. На відміну від електронної форми термінологічного словника, що є двомовним чи одномовним, перекладним або тлумачним, ТБД поєднує у структурі всі зазначені різновиди словників, у тому числі й тезаурус. Термінологічний словник тлумачить лексеми певної галузі знань і дотримується здебільшого алфавітної організації матеріалу, натомість ТБД властиве широке охоплення тем, надання інформації двома й більше мовами. Як правило, систематизація даних ТБД дозволяє користувачеві отримати інформацію в найзручніший формі: алфавітно або системно впорядкованій. Незважаючи на те, що основою ТБД є авторитетні видання термінологічних словників або дослідницькі роботи провідних фахівців, вона має більші можливості порівняно з термінологічним словником і абсолютно очевидно є перспективним напрямом розвитку термінографії. У 2010 році секція з архівної освіти та навчання (ICA-SAE) Міжнародної ради архівів (МСА) розпочала створення інтерактивної, доступної в Інтернеті багатомовної бази даних архівної термінології. Робоча група зі студентів магістратури та аспірантів за напрямом архівних наук, а також їх наукових керівників (серед яких були як фахівці-практики, так і представники галузевої науки) працювала над відбором визначень для англійських термінів, виходячи з практики їх використання в ряді англомовних країн, а також еквівалентних термінів і визначень (за наявності) на 15 інших мовах з урахуванням досвіду відповідних країн. Завданням термінологічної бази даних МСА є надання підтримки й допомоги архівістам і фахівцям сфери управління документами та інформацією з питань забезпечення довготривалого збереження автентичних документів в електронних системах. У березні 2012 року МСА надала базу даних для публікації та інтерактивного використання в Інтернеті за адресою: http://icarchives.webbler.co.uk/14282/ica-multilingual-archival- terminology/ica-multilingual-archival-terminology.html.

Отже, потреба у словниках певного типу стимулює появу різних напрямів лексикографії. Особливий підтип нині утворюють так звані ідеографічні словники (тезауруси), що подають інформацію від поняття (ідеї) до його вираження в слові або словосполученні. Значущість використання тезауруса щодо термінологічної лексики зумовлена потребою унормування термінологічних систем різних галузей знань як на поняттєвому, так і на рівні фіксації (термінів). Це дозволило б збудувати чітку відповідність між поняттям та терміном, що його позначає.

Список використаної літератури

Баранов О. С. Идеографический словарь русского языка / О. С. Баранов. -- Москва : ЭТС, [1996]. -- 820 c.

Берков В. П. Двуязычная лексикография / В. П. Берков. -- Санкт-Петербург : Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 1996. -- 248 с.

Герд А. С. Заметки о научно-технической лексикографии /

С. Герд // Романское и германское языкознание. -- 1977. -- Вып. 1. -- С. 109--116.

Горбунов Ю. И. Тезаурусное моделирование французской лингвистической терминологии : дис. ... д-ра филол. наук / Горбунов Юрий Иванович.. -- Тольятти, 2004. -- 356 л.

Гринев С. В. Введение в терминологическую лексикографию : учеб. пособие / С. В. Гринев. -- Москва : [б. и.], 1986. -- 98 с.

Денисов П. Н. Лексика русского языка и принципы ее описания / П. Н. Денисов. -- Москва : Русский язык, 1980. -- 251 с.

Денисов П. Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии / П. Н. Денисов. -- Москва : Изд-во Москов. ун-та, 1974. -- 255 с.

Денисов П. Н. Типология учебных словарей / П. Н. Денисов // Проблемы учебной лексикографии / под ред. П.Н. Денисова и

В. Морковкина. -- Москва, 1977. -- С. 39--57.

Дубичинский В. В. Искусство создания словарей : конспекты по лексикографии / В. В. Дубичинский. -- Харьков : ХДПУ, 1994. -- 102 с.

Кантор И. М. Педагогическая лексикография и лексикология / И. М. Кантор. -- Москва : Просвещение, 1968. -- 200 с.

Карпова О. М. Лексикография как учебная дисциплина / О. М. Карпова // Актуальные проблемы теоретической и прикладной лексикографии / отв. ред. О. М. Карпова. -- Иваново, 1997. -- С. 85--97.

Комарова З. И. Русская отраслевая терминология и терминография: рекомендации по спец. курсу для студентов филологических факультетов вузов / З. И. Комарова. -- Каменец-Подольский : Изд-во Каменец-Подольского ин-та, 1990. -- 36 с.

Куньч З. Словарь русско-украинских языковых омонимов / З. Куньч. -- Киев : Академія, 1997. -- 400 с.

Морковкин В. В. О базовом лексикографическом знании / В. В. Морковкин // Учебники и словари в системе средств обучения русскому языку как иностранному / Ин-т рус. яз. им. А. С. Пушкина. -- Москва, 1986. -- С. 102--117.

Морковкин В. В. Основы теории учебной лексикографии : дис. .. д-ра филол. наук в форме науч. доклада / Морковкин Валерий Вениаминович. -- Москва, 1990. -- 72 с.

Новітній українсько-російський словник : 150 000 слів / уклад. Л. П. Коврига. -- Харків : Белкар-книга, 2006. -- 1280 с.

Олійник І. С. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник / І. С. Олійник, М. М. Сидоренко. -- Київ : Рад. школа, 1991. -- 400 с.

Словник неологізмів : англо-український / укл.: Ю. А. Зацний, А. В. Янков. -- Вінниця : Нова книга, 2008. -- 360 с.

Українська мова : енциклопедія / редкол.: Русанівський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова) [та ін.]. -- 2-ге вид., випр. і доп. -- К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. -- 824 с.

Українсько-англійський словник : близько 200 000 слів / за ред. Є. І. Гороть. -- Вінниця : Нова книга, 2009. -- 1040 с.

Шерстяных И. В. Практическая лексикография : учеб. пособ. / И. В. Шерстяных. -- Иркутск : ИГЛУ, 2012. -- 392 с.

Щерба Л. В. Предисловие к русско-французскому словарю / Л. В. Щерба // Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба. -- Москва, 1974. -- С. 304--312.

Размещено на Allbest.ru