Числова символіка в текстах українських історичних думах дохмельницької доби (на прикладі семантичних зрізів чисел три та сім)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Числова символіка в текстах українських історичних думах дохмельницької доби (на прикладі семантичних зрізів чисел три та сім)

В запропонованій статті подається спроба реконструкції числової матриці в українських історичних думахна прикладі чисел три та сім, коли система координат визначається як специфікою жанру, так і культури. Думи, вбираючи в себе всі переживання народу, стали чудовим репрезентантом його погляду на історичні реалії та втілювали ті провідні моральні та етичні принципи суспільної свідомості, які були гарантами формування почуття національної самоідентифікації та високого культурного рівня.

Жанр народних дум знайшов своє остаточне становлення в епоху козаччини і національно- визвольної боротьби проти турецько-татарського та польського поневолення, будучи органічним синтезом багатовікової української поетичної і музичної фольклорної традиції та індивідуальної творчості талановитих індивідів з народу - епічних співців [3, с. 19]. Вони ввібрали в себе нашарування народної колективної пам'яті та творчості, поєднавши характерні риси народних голосінь києворуської доби, історичних пісень та зразків агіографічної літератури раннього середньовіччя [3, с. 19]. Думи є епосом реформаційної, козацької епохи в історії України і водночас континуумом епічної творчості Київської Русі, її відродженням у новій історичній ситуації, з новими дійовими особами, не відірваної від кореневої системи народної творчості княжого періоду.

Дослідники тривалий час аналізували думи окремо від культурного контексту, в якому вони були створенні та знайшли побутування. На зміну поглядам П. Житецького , який у своїй праці “Мысли об украинских народных думах” (1893) відстоював тезу про генетичний зв'язок дум з середовищем старців, які жили при шпиталях та були пов' язаними з книжним інтелектуальним середовищем (“У школах та шпиталях зосереджувалося напівнародне, напівкнижне середовище духовенства, козаків та посполитого люду, з середовища яких і вийшли думи” [7, с. 36]), прийшла історична школа, представники якої зосередили увагу саме на історичному підґрунті дум. Але думи мисляться важливим механізмом передачі культурних та моральних цінностей, сформованих багатовіковою історією нашого народу [2, с. 30]. Культура кожного народу віддзеркалює його тисячолітні пошуки сенсу свого життя та через обрядово-звичаєві та художні функції намагаються розкрити глибини своїх переживань. Цей процес ґрунтується на пізнанні світу, природи, свого місця в Універсумі; формується система традицій та ритуалів, звичаїв, обрядів, уявлень та візій, які є репрезентантами того складного явища, що має назву трансформації колективної пам'яті [13, с. 6]. Тож думи служать символічним кодом розуміння основ світосприйняття та морально-культурних орієнтирів, які складали основу життя нашого народу.

Символіка чисел мислиться важливим концептом в системі загального символічного тла дум. Вона є синтезованим конструктом, який ввібрав в себе міфологічну та християнську основи, проведену крізь призму народного світорозуміння. Вони стали ключем до розкриття певних універсальних істин. Д. Ревуцький зазначав, що всі епічні числа в думах “колись мали якесь релігійне звучання й тепер стали “загальною формулою” [11, с. 32].

В архаїчних традиціях числа могли використовуватися в ситуаціях, які мали сакральне значення, стаючи свого роду символом світу. В колі наших наукових пошуків опинились думи до хмельницької доби, які представлені “невільницькими плачами” та тематично пов' язані з ними зразками: “Невільники на каторзі” (“Плач невольників”), “Плач невольника в турецькій неволі”, “Маруся Богуславка”, “Іван Богуславець”, “Сокіл і соколя”, “Федір Безродний”, “Самійло Кішка”, “Олексій Попович”, “Буря на Чорному морі”, “Отаман Матяш Старий”, “Втеча трьох братів з Азова”, “Три брати самарські”, “Смерть козака на долині Кодимі”[13, с. 25].

Хронологічно ж ці думи відносяться до раннього козацького періоду, охоплюючи проміжок часу в півтора століття [13, с. 25]. Вони мають ряд спільних поетико-структурних та змістових елементів з “козацькими псальмами”, виступаючи потужним пластом популяризації та висвітлення вічних, загальнолюдських принципів та морально-дидактичних ідей [9, с. 5-6].

У думі “Плач невольників” сюжет зводиться до ніби плачу невольниками, які розповідають про своє положення і звертаються до Бога по допомогу, щоб той наслав природні сили, які б звільнили їх з каторги. При цьому самі невільники ніяких дій для свого визволення не здійснюють.

“Баша турецькій бусурманській,

Недовірок христіянській,

По рынку вонь похожае;

Вонь самъ добре тее зачувае;

На слуги свои, на турки-янычаре зозла гукае:

“Кажу я вамъ, турки-янычаре, добре вы дбайте,

Изъ ряду до ряду захожайте,

По тры пучки тернины и червоной таволги набирайте,

Бедного невольника по тричи в одномъ месце затинайте!" [13, с. 126].

В даному контексті ми спостерігаємо стилізовану модель застосування числа три в якості посилення внутрішньої напруги: три пучки тернини використанні в якості знаряддя покарання, а для більшого ефекту - тричі ними затинають в одне місце. Якщо дума виступає свого роду молитвою, зверненням до Бога, то люди мають відчувати його присутність. Для цього невільники спочатку просять у Бога допомоги, а коли отримують покарання за свої молитви, починають проклинати турецьку землю та неволю:

“Каже ты земля турецькаябусурменьськая

Вказівка на прокляття турецької землі посилюється три кратністю, що слугує додатковим емоційним фоном для слухача. Такі поєднання молитов і прокльонів є типовим для світосприйняття людини того часу. Але нас цікавить сама ідея християнської покори всім випробуванням, які випадають на долю людини і число три має підкреслити Божу допомогу, яка послідує після катувань та переживань (Самійло Кішка рятує своїх козаків після того, як їм довелося пережити побиття та збільшення кількості кайданів, Олексій Попович каяттям в своїх гріхах та трикратним читанням Святого Письма теж приносить порятунок товаришам, судно яких розбила хвиля на три часті, 30 років сидять в неволі полонені, перш ніж М. Богуславка дарує їм спасіння). Трійка теж може підсилювати емоційне ставлення невільників до турецького баші, якого вони називають “недовірком християнським”. Дані сюжети ми знаходимо і в інших думах невільницького циклу, що може слугувати вироблення усталеної традиційної символічної схеми для числа 3 (дума “Про Самійла Кішку” [13, с. 549], “Втеча трьох братів з Азова” [4, с. 121-124]).

Посилаючись на класифікаційні методики попередників, відзначаємо, що всі варіанти думи “Плач невільників” можна поділити на два типи варіантів: перший містить мотив знущання турків-яничар над невільниками (і характерне вживання числа три для стилізації оповіді), а другий зображає скутих кайданами невільників, що виголошують молитви про звільнення і прокляття турецької землі й бусурменської віри [13, с. 123]. Тобто, трійка присутня при знущаннях для ще більшого підсилення емоційного ефекту (аналогічний контекст трійки присутній і при описі смерті Ф. Безродного та Івася Коновченка, при покаранні Х. Андибером багатих дуків).

У думі “Про Олексія Поповича” за сюжетом в морі потопають 350 козаків, а кошовий просить їх сповідатись в своїх гріхах, щоб Бог змилувався над ними і припинив бурю. Далі йде сповідь писаря Олексія Поповича, гріхи якого суперечать суспільній моралі, а не несуть якогось більш суттєвого злочину.

Він не просто сповідується, а просить прощення і обіцяє змінитися у разі успішного завершення пригоди. Після цього буря стихає і козаки успішно рятуються. Дума ж завершується повчанням та прославлянням отцево-матчиної молитви. Дума “Про Олексія Поповича” “розвиває давній легендарний мотив про поглинання морем великого грішника (пізніші варіанти - відтинання йому пальця, проливання крові в море), закомпонований у події морських козацьких походів наприкінці XVI- поч. XVII ст. [13, с. 572]. Ця дума, а також дума “Буря на Чорному морі” ситуативно перегукуєтьсяз євангелівськоюпритчею “Утихомирення бурі на морі” - про силу Божої проповіді [3, с. 24]. Читаємо рядки:

“Одьвась таки гріхів більше маю:

300 душ дітей відносимо до семантичного конструкту, за яким трійка носить характер драматизованого уточнення в християнському смисловому колі (300 душ ми зустрічаємо і в думі про Самійла Кішку [13, с. 561-563], і в думі про Івася Коновченка [5, с. 46, 57, 82]). Підкреслюємо ще раз - така формула є сталою для трійки, яка вносить додаткову внутрішню напругу в оповідь та вказує на Божу присутність. Пряму вказівку на Божественну суть, що витікає з ритуальних дійств ми бачимо при трикратному читанню Святого Письма Олексієм Поповичем для порятунку, що пов'язана з християнською обрядовістю та може служити прямим іносказавчим елементом:

“Ой Олексію Поповичу,

Пирятинський родичу,

Отамане військовий,

Писарю лестровий!

Тижь бо й по трійчі письмо святе у руки береш на день, та й читаєш [13, с. 595].

Зупинимо увагу на інших контекстах вживання числа три:

1) На позначення кількості частин:

“Ой близь Чорного моря, на кеменю біленькому, Тамьсоколь ясненькій жалобненькоквиліть,проквиляе,

На Чорное море спильна поглядае,

Що на неби в с извиздипомрачило,

А половину мисяця в. хмари уступило,

А изь низу буйний витер повивае,

А по Чорному морю супротивнаяфіляуставае,

Судна бере козацьки, молодецьки, на три части розбивае " [13, с. 589].

Ми вже згадували вживання трійки в моменти важких випробувань для українців, тож даний уривок є продовженням традиції на позначення перста Божого. Сюжети “розбиття”, “рубання”, “паювання” на три частини заховалися і в інших думах циклу (на три частини ділять скарб козаки в думі “Про Самійла Кішку” і віддають його на три церкви, на три частини розрубав кошовий Кішка турецького башу [13, с. 558560], на 3 частини розривають тіло молодшого брата в думі “Про втечу трьох братів з Азова” [4, с. 123]).

2) На позначення часу. Цей семантичний аспект вживання числа три представлений широким спектром думових пам'яток: дума “Про Івана Коновченка” (3 дні плакала мати Івася та на третю годину наздогнав він загін козацький [5, с. 24-28], дума “Про ХвеськаАндибера” [5, с. 138], дума “Про Федора Безродного” [13, с. 427], дума “Про Самійла Кішку” (дри дні і три ночі стояли козаки на острові [13, с. 596].Згадаймо і 30 років, які провів Самійло в неволі (цей же сюжет і в думі “Про Марусю Богуславку”). За словами В.Антоновича і М. Драгоманова “выражение, что невольники 30 лет не видят солнца, - поэтическое преувеличение. Рабы, особенно если ихъ было много, употреблялись для работъ, и следовательно выводились на светъ” [1, с. 238]. З огляду на це, 30 років не мають під собою конкретно-історичного і фактографічного підґрунтя і відносяться до епічних числових конструкцій Варіації цього символічного конструкту вказують на глибокий зв'язок числа три та системи часово-просторових уявлень народу.

3) на позначення кількості втеч та походів. У думі “Втеча трьох братів з Азова” читаємо:

“Два рази нас доганяла (віра бусурманська - прим. Авт.)

Тут ми знову проглядаємо фігурування числа три при згадуванні мусульманської віри (“невільницькі плачі”, дума “Про Самійла Кішку”, дума “Про О.Поповича”), що говорить про вироблення сталої форми числового символізму для трійки (на підтвердження:по три рази ходив походами

ІвасьКоновченко на турків і татар і за третім разом його вбивали три татарини [5, с. 84]).

1) трійка на позначення природних явищ: сюжет про три гаї, через які їхали три брати Азовські брати і аналогічний уривок у думі про Матяша Старого, вийшов з глибин колективної народної фольклорної традиції, яка криється в шануванні природи (згадаймо і три вітри, які мали рознести останки молодшого брата у “Втечі...” [4, с. 124], і три хвилі, які розбивають козацькі судна на три часті в думі “Про бурю на Чорному морі”). Одухотворення та поклоніння неживій природі виступають однією з ключових дефініцій світосприйняття нашого народу. З цього ж репертуару і три зозулі, які прилетіли провести козака в останню путь і тут ми проглядаємо синтез християнського і фольклорного традиційного світосприйняття. Той же мотив і в приході трьох орлів та соколів. Сокола вважають символом козацької душі, посередником між світом живих і мертвих, тож вказівка на три соколи ще раз підтверджує тезу про глибоку символічну традицію трійки в якості образу Божого. Звірів і птиць люди вважали за давньою архаїчною традицією, своїми друзями та побратимами. Тож не дивно, що саме вони прийшли провести в останню путь молодшого брата, а сама смерть є нічим іншим, як поверненням до природи;

2) кількість шляхів, доріг. Це один з улюблених казкових сюжетів, який відбився і в наших думах (дума “Про Івана Коновченка” [5, с. 46], “Втеча.” [4, с. 124128]);

3) вказівка на “три недолі”, які переслідують героя при порушенні архаїчних законів життя народу: три недолі спіткали братів, які вигнали стареньку матір з двору у думі “Про вдову і трьох синів”, таж доля була і в Івася Коновченка та молодшого брата з “Втечі.”. Всі ці думи демонструють глибоке розуміння родової моралі, за якою родові традиції та порядки мали найвищу цінність. В дотриманні цих не писаних правил вбачалась сила роду, а їх порушення викликали Боже покарання. Трійка і в цьому контексті є незримим образом Божої присутності (а Івась Коновченко демонструє проходження трьох сходинок: порушення материної заборони (закривала на три замки його), побажання трьох недоль матір'ю за порушення її слова та загибель Івася від трьох татарині [5].

4) числа три служить на позначення міцності та сили (три чарки міцного вина наливають Самійлу Кішці аби знесилити його, тричі кайданами обкували його, 300 яничар побив Івась Коновченко, 3 пуди важить сідло І. Богуславця);

5) і важко не згадати типовий для народної творчості сюжет про трьох братів (у думі “Буря на Чорному морі” протиставляються 2 брати, яких рятує зв'язок з родом і третій сирота, який вмирає, бо нічия молитва його не рятує. Це також вказує на силу роду та побутування числа три в усіх подібних сюжетах).

Широта та глибина символічної природи трійки вражає своєю різноманітністю контекстів та образів.

Цікавим представляється нам і семантична різнорідність числа сім. Так у думі “Про Марусю Богуславку” читаємо:

“Що на Чорному морі,

Сімсот козаків, які перебували 30 років в неволі відносяться до царини епічних чисел. Таж картина вимальовується і щодо семи сотень бранців-козаків: в цьому семантичному навантажені 7 має значно більше коло свого застосування. Про 700 козаків ми знаходимо сюжет у думі про І. Богуславця (але це не представляється чимось особливим з огляду на гіпотезу Житецького та Томашівського про спільні витоки обох дум від більш старого епосу про родину Богуславців [7, с. 220; 11, с. 8]); у думі про Федора Безродного (“Ой то батько Кошовий Отаман військовий, добре дбав, - із семисот козаків та пітдесятвибірав” [13, с. 409]); у думі про Самійла Кішку теж присутній даний сюжет, з тією тільки різницею, що було не 700 невольників, а яничар:

“У той галеръ пробувало 700 (семьсот) турокъ, Межъ ними булъстаршш старшиною Алканъ-паша, Трапезонское дитя молодое” [13, с. 509].

Ще один приклад вживання сімки в якості певної сукупності людей знаходимо в думі про Олексія Поповича:

“Третьячасть по Чорному морю гуляе, Нивиткильсобипоряхунку не мае;

Сімсот “душ християнських”, які потопають на третьому обломку судна не мисляться випадковим набором числових змістових ключів: яскравою тут теж є теза про Божественне передвизначення, образом якого і виступають числа три та сім.

Як ми бачимо для сімки є типовим вживанням в якості круглого числа на позначення певної сукупності людей. Це витворює етикетну форму числового семантичного поля для числа 7.

Інший контекст вживання сімки стосується часових уявлень та показників. Так сім років мав Івась Коновченко, коли пішов воювати (ідея перегукується з билинним епосом та героїчним епосом києворуської доби (казка про Михайлика-семилітка), за семирічну війну проклинали наші невольники в думі “Плач невольника” турецьку землю, сім років гуляв славний козак Хвесько Андибер:

“Що козакХвеськоДендиберя гуля

Автор міг вказати на одинадцять років чи інше сполучення років, але було згадано саме про сім років, що підтверджує попередню думку про формування сталої семантичної образності числа сім. Ще дума “Вдова Сірка Івана” повідомляє про таку числову модель: 7 років не бачила вона чоловіка [5, с. 124]. Але ми не знаходимо інших контекстів часових позначень для сімки, окрім згаданих, що наводить нас на думку, що сімка мала широке своє застосування на позначення кількості, і лише один часовий сюжет, який прийшов з глибини народної пам'яті. Яскравий контраст представляє трійка, що вказує на появу системи художніх семантико-числових образних конструктів, які отримали застиглу сталу форму.

У думі “Про Івася Коновченка бачимо і новий для нас сюжет про сім миль, які він мав пройти, щоб наздогнати козацький загін.

Порівнюючи контексти та широту застосування сімки та трійки, ми побачили особливості вживання цих чисел та специфіку їх смислового навантаження. Трійка займає провідну позицію в числовій матриці дум, несучи глибокий релігійний контекст, тоді як число сім мислиться нам радше як яскравий зразок саме міфо- епічної народної пам' яті та традиції, відсторонивши на другий план християнську складову.

Давні думи тісно були пов'язані з релігійною агіографічною літературою в силу оспівування складної долі невільників. Ключовим тут буде момент не просто втрати свободи, а можливості втрати своєї релігійності, духовності. Антагонізм християнського і мусульманського світу лежить за загальною канвою оповіді. Тож і не дивним мислиться нам голосний релігійний контекст дум невільницького циклу. Вони мали не лише спільну систему інвокативів та благословінь і восхвалянь, які складають так звані кінцеві молитовні, з псалмами, але і самі сюжети запозичували з Біблії (думи “Буря на морі” та “Олексій Попович” перегукуються з євангелівською притчею “Утихомирення бура на морі” [3, с. 23], а дума “Про братів самарських” - з біблійними притчами про багатія і Лазаря, про блудного сина [3, с. 24]). Тісний зв'язок з релігійними мотивами мали і побутові думи, які за мету мали зберегти народні цінності та підвищити моральність, які теж лежать в царині християнського світосприйняття. Але ці сюжети відступили в тінь перед змінами реалій суспільно-політичного та соціально- економічного життя українського народу. Змінились парадигми та постали нові ідеї, прагнення, переконання. Вони виросли на тих же архаїчних принципах, що характерні для міфологізованого світосприйняття, але отримали нову окантовку. Народ стає головним героєм дум і вже його сили рухають історію.

Щодо числової символіки, то стали свідками різних її проявів та контекстів. Головним мислиться для нас злиття давніх архівних форм з новими християнськими конструктами, що породило різні варіації та семантико- семантичні конструкції числової інформації. Число стало важливим художнім та стилістичним засобом, і що головне - своєрідним символічним кодом до розуміння глибин народного світосприйняття.

Список використаних джерел

числовий символізм український світосприйняття

1. Антонович В., Драгоманов М. Предисловие // Исторические песни малорусского народа с объяснениями В. Антоновича и М. Драгоманова : [в 2 т.]. - К., 1874. - Т. 1. - 336 с.

2. Грабович. О. Думи як символічний код переказу культурних цінностей // Родовід. - К., 1993. - № 5. - С. 30-37.

3. Грица С. Біблійні елементи в думах // Народна творчість та етнографія. - 10/2005. - № 5. - С. 19-28.

4. Грушевська К. Українські народні думи. Т. 1.: Тексти № 113 / К. Грушевська. - Київ-Харків : Пролетар, 1927. - 175 с.

5. Грушевська К. Українські народні думи. Т. 1.: Тексти № 14-33 / К. Грушевська. - Київ-Харків : Пролетар, 1931. - 303 с.

6. Еліаде Мірча. Священне і мирське; Міфи, сновидіння і містерії; Мефістофель і Андрогін; Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Галина Кьоран (пер.), ВячеславСахно (пер.). - К. : Видавництво Соломії Павличко Основи, 2001. - 592с.

7. Житецкий П. Мысли о народных малорусских думах / П. Житецкий. - К. : Изд-во редакции журнала “Киевская старина”, І893. - 275 с.

8. Костомаров Н. История козачества в памятниках южнорусского народного песенного творчества // Костомаров Н.: Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования. - СПб.,1905. - 740 с.

9. Колесса Ф. Про ґенезу українських народних дум (Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і похоронних голосінь) / Ф. Колесса. - Л., 1921. - 236 с.

10. Лисовский А. Опыт изучения малорусских дум / А. Лисовский. - Полтава, 1890. - 58 с.

11. Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні / Д. Ревуцький. - К. : Видання товариства “Час”, 1919. - 330 с.

12. Томашівський С. Маруся Богуславка в українській літературі. Історично-літературний нарис // Літературно- науковий вісник. - К., 1901. - Т. 14. -№ 4-6. - 76 с.

13. Українські народні думи. У ^5 т. / [упоряд. : М. К. Дмитренко, Г. В. Довженок (тексти), С. Й. Грица (мелодії)]. - К. : ІМФЕ НАН України, 2009. - Т. 1. Думи раннього козацького періоду.- 856 с.

References

1. Antonovich V., Drahomanov M. Predisloviye // Istoricheskiie pes'ni malorusskogo naroda s ob'asneniyami V.Antonovicha i M. Drahomanova : [u 2 t.]. - K., 1874. - T. 1. - 336 s.

2. Grabowiczh O. Duma jak symvolichnyj kod perekasu kul'turnyh tsinnostey // Rodowid. - K., 1993. - № 5. - S. 30-37.

3. Grits'a C. Bibliini elementy v dumah // Narodna tvorchist'i etnographiya. -10/2005. - № 5. - S. 19-28.

4. Hrushevska K. Ukrains'ki narodni dumy. T.1: Texty №1-13 / K. Hrushevska. - Kyiv-Kharkiv : Proletar, 1927. - 273 s.

5. Hrushevska K. Ukrains'ki narodni dumy. T.1: Texty №14-33 / K. Hrushevska. - Kyiv-Kharkiv : Proletar, 1931. - 303 s.

6. Eliade Mircea. Sv'ashchenne і myrs'ke / Galina Koran (per.), Vyacheslav Sakhno (per.). - K. : Vydavnytstvo Solomii Pavlychko Osnovy, 2001. - 592 s.

7. Zhytetskiy P. Mysli o narodnyh malorusskikh dumakh/P.Zhytetskiy. - K. : Izd-vo redaktsii zhurnala “Kyivskaia starina”, 1893. - 275 s.

8. Kostomarov N. Istoriya kozachestva v pam'atnikach juzhno- russkogo narodnogo pesennogo tvorchestva // Kostomarov N.: Sobraniie sochineniy: Istoricheskiie monografii i sochineniia. - SPb.,1905. - 740 s.

9. Kolessa F. Pro genezu ukrains'kich narodnych dum (ukrains'ki narodni dumy u widnoshenni do pisen', wirshiw і golosin') / F. Kolessa.- L., 1921. - 236 s.

10. Lisovs'kiyA.Opyt izucheniyamalorusskich dum

/ A. Lisovs'kiy. - Poltava, 1890. - 58 s.

11. RevutskiyD.Ukrains'ki dumyі pisni istorichni

/ D. Revutskiy. - K. : Wydann'a tovarystva “Chas”, 1919. - 330 s.

12. Tomashewskiy S. Marusia Boguslawka v ukrainskii literature // Istorychno-literaturnyi visnyk. - K., 1901. - T. 14. - № 4-6. - 76 s.

13. Ukrains'ki narodni dumy u 5 t. / [uporiad. : M.K. Dmitrenko, G.V. Dovzhenok (texty), Gritsa S. (melodii)]. - K. : IMFENAN Ukraine, 2009. - T. 1. Dumy rann'ogo kozats'kogo periodu. - 856 s.

Размещено на Allbest.ru