Специфіка взаємодії між німецькою літературною мовою та швейцарським діалектом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка взаємодії між німецькою літературною мовою та швейцарським діалектом

Процеси глобалізації в суспільстві активізують міграцію робочої сили, спричиняють розширення мовних контактів і, як наслідок, суттєво впливають на мовну поведінку людини й на мови світу в цілому. Останнім часом з'явилася велика кількість досліджень, присвячених проблемі лінгвістичних контактів, однак вони стосуються переважно взаємодії англійської мови з іншими мовами [2; 5], в той час, як на матеріалі німецької мови існує дуже обмежена кількість наукових праць подібного роду [1; 6].

Однією з найменш досліджених галузей є проблема взаємодії німецької літературної мови та швейцарського діалекту (Schwyzertutsch). На сучасному етапі зростає зацікавленість лінгвістів до вивчення специфіки швейцарського варіанту німецької мови, що пояснюється розширенням його функціональної сфери на території Швейцарії, однак практично всі дослідження розглядають швейцарський діалект як замкнуту систему і залишають поза увагою динаміку його розвитку та його взаємодію з німецькою літературною мовою.

Переважна кількість праць містить інформацію про звукову, морфологічну та синтаксичну будову швейцарського діалекту або його окремих регіональних варіантів, звертає увагу читача на особливості просодичного оформлення, як, наприклад, темп мовлення, мелодичний контур фрази, словесний та фразовий наголоси, наголошує на труднощах, які очікують носіїв німецької літературної мови в процесі оволодіння швейцарським діалектом та пропонує ті чи інші методичні матеріали з метою засвоєння окремих фонетичних явищ та лексико-граматичних структур. При цьому автори радять носіям німецької літературної мови обов'язково навчитися розуміти загальний зміст мовленнєвого повідомлення на діалекті, інакше, на їх думку, неможливо налагодити плідний контакт з мешканцями країни у будь-якій сфері спілкування, оскільки німецькомовним швейцарцям властиве упереджене ставлення до літературної мови і тому вони уникають її при будь-якій нагоді [3; 4].

Слід зазначити, що подібний підхід призводить до подальшого відмежування швейцарського діалекту від німецької літературної мови, що унеможливлює успішну інтеграцію німців у швейцарське німецькомовне середовище. Попри свій професійний та життєвий досвід громадянин Німеччини, який проживає та працює на території Швейцарії, часто залишається в статусі іноземця, уникає зайвих контактів з місцевим населенням, обмежує комунікацію у країні перебування до необхідного мінімуму.

Разом з тим відомо, що серед усіх країн, до яких мігрують мешканці Німеччини у пошуках роботи, Швейцарія посідає перше місце завдяки відносно низькому оподаткуванню, чудовим професійним перспективам та надзвичайно високому рівню життя. Від початку нового тисячоліття кількість німців у Швейцарії збільшилася більш ніж на чверть мільйона переважно за рахунок висококваліфікованих мігрантів: сьогодні кожний десятий лікар, кожний восьмий топ-менеджер та кожний п'ятий професор університету у Швейцарії походить з Німеччини. Наприкінці 2010 року в Швейцарії проживало 279 000 німців. Таким чином, 3,4% населення країни мають німецьке громадянство, а це найбільший показник з часів Другої світової війни [3, с. 6].

Звичайно, що в умовах постійної міграції виникає потреба у швидкому й безболісному інтегруванні у нове суспільство, а це, перш за все, здійснюється за рахунок мовних контактів. Слід зазначити, що, всупереч твердженню окремих дослідників [7; 8], на сучасному етапі в Швейцарії спостерігається не лише поширення сфер використання діалекту, але й одночасно істотне покращення володіння німецькою літературною мовою як на рівні лексики та граматики, так і на рівні орфоепічної норми.

Раніше швейцарці недостатньо практикували використання літературної мови в усному спілкуванні, часто розглядали її як іноземну, оскільки сфера її використання охоплювала середню школу (за вийнятком уроків з природознавства, спорту й виробничої практики, де й сьогодні дозволяється діалект), гімназію, вищі навчальні заклади, офіційні переговори в рамках міжнародного співробітництва (хоча й у цьому випадку часто переважала англійська або французька мови). Однак з розвитком електронних засобів масової інформації, активізацією міграційних процесів у Європі та поглибленням міжнародних контактів сфера використання німецької літературної мови значно розширилася й відповідно зросла мовна компетентність майже всіх верств населення Швейцарії незалежно від віку, освіти та професійної діяльності. На відміну від 90-х років минулого століття, сьогодні по відношенню до літературної мови досить рідко вживається термін «Schriftsprache» (лише у довідниках з діалектології), що також свідчить про зростання її соціального престижу.

Крім цього, швейцарці усвідомлюють, що розвиток національної мови неможливий без урахування сучасних тенденцій міжкультурної мовної комунікації, адже діалект не завжди спроможний надати необхідний лінгвістичний матеріал для успішного спілкування між членами суспільства у різних сферах життя і може привести таким чином до відмежування Швейцарії від німецькомовного культурного середовища. Саме тому у Швейцарії широко поширене явище медіальної диглосії, завдяки якому відбувається розподіл фунцій між двома формами існування німецької мови та їх взаємне збагачення. Так, для усного мовлення у німецькомовній частині країни використовується діалект, а для письмового - переважно літературна мова (за винятком особистого листування). Однак, на відміну від ситуації із діалектами у Німеччині, швейцарський діалект не варто розглядати як «L-Varietat» («Low Variety»), тобто неформальний варіант реалізації з низькою варіативністю, у порівнянні з «H-Varietat» («High Variety»)¹, високою варіативністю, до якої належить німецька літературна мова, оскільки його функціональна сфера дуже широка, а використання є престижним, адже це повсякденна мова всіх соціальних верств населення - від священика до низько кваліфікованого робітника. Тому швейцарський діалект зазнає постійного розвитку.

У зв'язку з цим, для пояснення лінгвістичної ситуації у Швейцарії доцільно використовувати термін «Zwischenvarietat», тобто «середня варіативність» [6, с. 16]. Цей лінгвістичний феномен базується на співіснуванні літературної норми й діалекту та означає їх паралельне використання, що спричиняє певну структурну асиміляцію між ними. Так, у швейцарському варіанті часто спостерігається спрощення окремих граматичних структур, наприклад, для утворення відносних підрядних речень замість відносних займенників «der», «das», «die» у відповідному відмінку використовуються займенник або прислівник «wo» (в окремих випадках «was», «wi/wie»): «Da Maa, wo d(u) gsehsch…» (Der Mann, den du siehst…).

Як і в німецькій літературній мові, у швейцарському діалекті сфера використання родового відмінку значно обмежена, наприклад, замість конструкції «Fritzes Schatz» вживається структура у давальному відмінку: «da Schatz vom Fritz». Прийменники «trotz» та «wegen» комбінуються, як і у південно-німецькому регіоні, з давальним відмінком, а не з родовим. Таким чином, замість структури «trotz des Gewitters» виникає конструкція з давальним відмінком «trotz am Gewitter».

Для швейцарського діалекту характерна відсутність розмежування між називним та знахідним відмінками для іменників: «Da Hund isch zu mir cho» (Der Hund kam zu mir) - «I ha da Hund gseh» (Ich habe den Hund gesehen), в той час, як займенники розрізняються за відмінками: «Аг isch zu mir cho» (Er ist zu mir gekommen)

- «I han an gseh» (Ich habe ihn gesehen).

Через те, що швейцарський діалект використовується переважно для усного спілкування, в ньому існують практично дві граматичні категорії часу - Prasens: «Ds Hanni list em Grosmueti e Gschicht vor» (Hanni liest der Grofimutter eine Geschichte vor), «I springe» (Ich springe) та Perfekt: «Ds Hanni het em Grosmueti e Gschicht vorglase» (Hanni hat der Grofimutter eine Geschichte vorgelesen), «I bi gsprunge» (Ich bin gesprungen). Plusquamperfekt використовується надзвичайно рідко і є територіально обмеженим, наприклад, він має місце у бернському регіональному варіанті: «Das isch denn scho lang passiert gsy» (Das war schon lange passiert). Futur у швейцарському варіанті німецької мови виконує переважно модальну функцію: «Was warde Vatter u Mueter derzue sage?» (Was werden Vater und Mutter dazu sagen?). Часто замість майбутнього часу вживається Prasens з відповідним прислівником: «I gib dir morn an Funk» (Ich werde dich morgen anrufen). Як правило, наведені вище особливості без проблем сприймаються носіями німецької літературної мови з будь-якого регіону Німеччини, які тимчасово перебувають на території Швейцарії, швидко засвоюються, переносяться на рідну мову та активно вживаються відповідно до ситуації.

До одного з найбільш поширених явищ у сфері Zwischenvarietat належить так зване «перемикання кодів»

- Code-Switching, яке в умовах спілкування між носіями німецької літературної норми та швейцарського діалекту є цілком природним і спостерігається практично у кожному німецькомовному регіоні країни. В даному випадку мова йде про таке змішування німецької літературної мови з швейцарським діалектом, при якому жоден з варіантів реалізації не зазнає будь-яких структурних модифікацій під впливом іншого, на відміну від наведених у лінгвістичній літературі різновидів Code-Switching на матеріалі інших мов, коли окрема лексико - граматична конструкція з однієї мови запозичається другою, внаслідок чого виникає практично нова одиниця.

В процесі перемикання кодів, який має місце на території Швейцарії, одна частина висловлювання реалізується, як правило, за допомогою одного варіанту, наприклад, літературної мови, а друга - за допомогою діалекту. Оскільки кожен варіант реалізації в процесі Code-Switching, залишається у незмінному вигляді, проблем з розумінням мовленнєвого повідомлення не виникає. Code-Switching охоплює як приватну, так і ділову сферу комунікації.

Code-Switching проявляється як включенням у повідомлення окремих слів, так і синтагм та цілих фраз і розповсюджується переважно на усну форму спілкування. Слід розрізняти функціональне (соціолінгвістичне)

Терміни запозичені із праці проф. Claudia Maria Riehl «Sprachkontaktforschung», 2009. - С. 15.

та нефункціональне (психолінгвістичне) перемикання кодів. Функціональне перемикання кодів обумовлене екстралінгвістичним контекстом та стратегічними міркуваннями партнерів по комунікації. Застосування Code-Switching може також свідчити про емоційне ставлення одного із співбесідників до теми розмови, його оцінку ситуації: «Hatte er doch gschwige!» (Hatte er doch geschwiegen!). При функціональному перемиканні кодів розмова інколи починається однією мовою, а закінчується іншою, що свідчить про прагнення співрозмовників краще пристосуватися один до одного: «D Lade warden am vieri gschlosse. (Die Geschafte schlieften um vier). Wir miissen uns also beeilen!». Нижче наводиться приклад розмови між носієм швейцарського діалекту (бернський регіональний варіант) Руді Майером та носієм німецької літературної мови Вальтером Крамером із застосуванням перемикання кодів:

MEIER Sali, Walter!

KRAMER Guten Morgen, Ruedi.

MEIER Dr Petrus chas nit la, us mit so nem Souwatter z'strafe (Petrus kanns nicht lassen, uns mit einem solchem Sauwetter zu strafen).

KRAMER Ja, einen regnerischen Sommer habe ich noch nie erlebt.

MEIER Der Sommer 1973 ist noch schlimmer gewesen. Die Aare ist uber die Ufer getreten und hat die halbe Berner Altstadt unter Wasser gsetzt (gesetzt).

KRAMER Damals lebte ich noch in Hamburg.

MEIER Da hast du fur einmal Gluck gehabt.

KRAMER Gluck? In Hamburg regnet es standig. Das Wetter wechselt ahnlich oft wie in Schottland.

MEIER Schottland? Da han i immer scho hi woule (Da wollte ich schon immer hin).

KRAMER Lebt deine Tochter nicht in Glasgow?

MEIER So ne Seich (So ein Unsinn). Sie hat einen Schotten geheiratet, aber leben tun sie jetzt in London.

KRAMER Auch eine schone Stadt. Hast du sie dort besucht?

MEIER Ich sollte mal, aber das Essen dort sou u grusig si (soll extrem schlimm sein).

KRAMER Deine Tochter kennt sicher ein Restaurant, das leckere Rosti serviert.

MEIER Nit din Arnscht (Nicht dein Ernst).

KRAMER Hundert Pro.

MEIER Aber sind die Fluge nicht wieder hene tuur (sehr teuer)?

KRAMER Wo denkst du hin! Fur hundert Franken kommst du hin und zuruck.

MEIER Dann sollte ich es mir vielleicht schon mal uberlegen.

KRAMER Aber vergiss nicht, den Regenschirm einzupacken.

MEIER Warum nur hat sie nicht Francesco geheiratet. So ne glatte Cheib (So ein guter Junge). Dann hatte ich sie in der Toskana besuchen konnen statt in London.

Психолінгвістичне, нефункціональне перемикання кодів відбувається на рівні внутрішнього (інтерного) процесу мовлення. В цьому випадку спостерігається підсвідомий перехід з одного варіанту реалізації на другий без прямого наміру: «Ganz wie du meinscht!» (Ganz wie du meinst!), «Hast du deinen Uswys bei dir?» (Hast du deinen Ausweis dabei?). Слід, однак, зазначити, що інколи буває досить важко відмежувати нефункціональне переключення кодів від функціонального, оскільки не завжди уявляється можливим відслідкувати наявність чи відсутність комунікативного наміру учасника розмови.

Перемикання кодів, при якому виникають нові запозичення з кодифікованої німецької мови чи з швейцарського діалекту, стосуються переважно звукового та просодичного оформлення мовленнєвого повідомлення. Так під впливом швейцарського діалекту у носіїв літературної мови спостерігається уповільнення темпу мовлення, зростання кількості речень з інтерогативною мелодикою, ослаблення артикуляційної напруженості при реалізації зімкнено-вибухових приголосних фонем [p], [t], інколи реалізація консонанта [k] як щілинного [x]: «Chind» замість «Kind», вокалізація сонанта [l]: «Muuch» замість «Milch», зміна тембрального окрасу голосного [a:] до [o:]: «jo» замість «ja», та в окремих випадках нейтралізація протиставлення «довгий закритий голосний» - «короткий відкритий голосний». Але слід зазначити, що ці фонетичні зміни тривають лише протягом контакту носіїв німецької літературної мови зі швейцарцями і швидко зникають при його обмеженні.

З свого боку, носії швейцарського діалекту запозичують з розмовного варіанту сучасної літературної мови елізію приголосних фонем: «Gedachnis» замість «Gedachtnis», «Wachmeischter» замість «Wachtmeister» та прогресивну асиміляцію приголосних за способом й місцем утворення: «wemir» замість «wen mir», «gimer» замість «gib mer», «grapmir» замість «grad mir». Характерно, що фоностилістичні звукові модифікації, які запозичуються з літературної мови, стають більш частотними та носять тривалий характер. Ймовірно, в даному випадку має місце загальномовна тенденція до спрощення артикуляції.

Таким чином, за умов тривалого контакту між носіями кодифікованої норми та швейцарського діалекту відбувається зближення та взаємопроникнення лексичних, граматичних та фонетичних структур обох форм існування німецької мови. Значне місце в процесі взаємодії між літературною мовою та діалектом посідає явище перемикання кодів - Code-Switching.

Література

лінгвістичний діалект диглосія лексичний

1. Bechert J., Wildgen W. Einfuhrung in die Sprachkontaktforschung / Johannes Bechert, Wolfgang Wildgen. - Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1991. - 178 s.

2. Clyne M. Dynamics of Language Contact. English and Immigrant Languages / Michael Clyne. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003. - 300 p.

3. Eilinger-Fitze N. Oh, dieses Schweizerdeutsch! / Nicole Eilinger-Fitze. - Welver: Conrad Stein Verlag GmbH, 2014. - 70 s.

4. Feuz B. Barndutsch. Ein Lehrgang fur Auslander und Nicht-Deutschschweizer / Barbara Feuz. - Muri bei Bern: Cosmos Verlag, 1995. - 76 s.

5. Myers-Scotton C. Contact Linguistics. Billingual Encounters and Grammatical Outcomes / Carol Myers-Scotton. - Oxford/New York: Oxford University Press, 2002. - 360 p.

6. Riehl C.M. Sprachkontaktforschung. Eine Einfuhrung / Claudia Maria Riehl. - 2., uberarbeitete Auflage. - Tubingen: Gunter Narr Verlag, 2009. - 234 s.

7. Schenker W. Das Verhaltnis des Deutschschweizers zum Hochdeutschen / Walter Schenker. - Zurich: Schweizer Monatshefte, 1971. - Band 51, №12. - Режим доступу до журн.: http://dx.doi.org/10. 5169/seals-162676.

8. Wyler A. Dialekt und Hochsprache in der deutschsprachigen Schweiz. / Alfred Wyler. - 3. Auflage. - Zurich: Pro Helvetia, 1989. - 45 s.

Размещено на Allbest.ru