Сприйняття та інтерпретація художнього тексту: когнітивний механізм

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПРИЙНЯТТЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ: КОГНІТИВНИЙ МЕХАНІЗМ

Чернівецький національний університет

У статті розглянуто художній текст під когнітивним кутом бачення і запропоновано когнітивний механізм його сприйняття та інтерпретації. На основі концепції літературно-художнього твору Р. Інгардена виокремлено три фази перебігу такого когнітивного механізму. Поліфонія текстових рівнів і послідовне розгортання когнітивних субстратів витлумачуються як найважливіші фактори процесу сприйняття та інтерпретації ХТ.

Ключові слова: художній текст, когнітивний механізм, сприйняття, інтерпретація, ментальний конструкт.

В статье рассмотрено художественный текст с когнитивной точки зрения и предложено когнитивный механизм его восприятия и интерпретации. На базе концепции литературно-художественного произведения Р. Ингардена выделено три фазы протекания данного когнитивного механизма. Полифония текстовых уровней и последовательное развертывание когнитивных субстратов истолкованы как важные факторы процесса восприятия и интерпретации ХТ.

Ключевые слова: художественный текст, когнитивный механизм, восприятие, интерпретация, ментальный конструкт.

In the article fiction is addressed from a cognitive standpoint and a cognitive mechanism of perception and interpretation of fiction is specified. On the basis of R. Ingarden's conception of a literary work of art three phases in the course of the cognitive mechanism are singled out. Polyphony of text strata and subsequent development of cognitive substrata are proved to be important factors in the process of perception and interpretation of fiction.

Key words: fiction, cognitive mechanism, perception, interpretation, mental construct.

Постановка проблеми та її наукове значення

Не менш важливим чинником, що додає амбігуативності тлумаченню тексту, є існування, як зазначає В. А. Маслова, трьох парадигм (порівняльно-історичної, системно-структурної й антропоцентричної) [3, с. 8], в координатах яких мова і, відповідно, текст набувають нових функціональних властивостей. Тим не менш, варто зауважити, що в сучасній лінгвістиці дедалі більшої актуальності здобуває антропоцентрична парадигма, а разом з нею і когнітивний підхід, в якому мова постає інструментом пізнання, каталізатором мисленнєвих процесів, детермінантом специфічної поведінки і мовної свідомості людини та носієм соціального знання і етнокультурного досвіду.

Виклад основного матеріалу дослідження

Характеризуючи текст з когнітивної точки зору, ми передусім розглядаємо його як вмістилище інформації, що зазнає когнітивної обробки зі сторони читача. Оскільки когнітивна наука в цілому і когнітивна лінгвістика зокрема оперують поняттями ментальних структур знань, текст у ході сприйняття й обробки підлягає процесу суб'єктивної інтерпретації зі сторони читача, що базується на взаємодії компонентів загальних (фонових) та енциклопедичних знань. Цей складний когнітивний перебіг завершується створенням метального конструкту (моделі) тексту в свідомості читача [8, с. 163].

По закінченню сприйняття тексту доходить до кінця і процес його інтерпретації, оскільки власне ментальний конструкт налагоджує кооперацію між реляційною і референційною когерентністю, що імплементуються лінгвістичними засобами [7, с. 7]; зіставляє знання, представлені в тексті, і знання, якими володіє читач; контролює формування розуміння тексту і нашарування на нього індивідуально-читацького аксіологічного пласту.

Одним з перших до проблеми сприйняття та інтерпретації ХТ торкнувся Р. Інгарден (1931) [5]. Фундаментальна праця, присвячена питанням онтологічного та епістемологічного статусів ХТ, постулює концепцію текстової стратифікації. У Р. Інгардена текст є складною ієрархічною структурою, що складається з окремих рівнів - звукових формацій, одиниць значень, репрезентованих об'єктів, схематизованих аспектів, - які переплітаються й актуалізують одне одного в процесі розгортання тексту, а конструкція завершеного ХТ базується на поліфонії компонентів текстових рівнів [5, с. 211].

Фаза психологічно-когнітивного налаштування пов'язана із спектром художньо-естетичних, емоційних, мовних та індивідуально-стильових очікувань читача від ХТ і психологічною готовністю до надходження інформації та її обробки. Відбувається мобілізація релевантних ментальних репрезентацій знань і когнітивно значущих реагентів на об'єкт ХТ.

Фаза первинної когнітивної діяльності реалізується в ході прочитання ХТ і стосується ознайомлення читача із структурою ХТ. Згідно з термінологією Р. Інгардена, читач, перетворившись на споглядача «зсередини» репрезентованих в ХТ часово-просторових рамок, виконує низку важливих когнітивних операцій:

1) перебуває в активному пошуку взаємозв'язків між репрезентованими об'єктами (represented objects) і з'ясовує ситуації, що їх репрезентують (states of affairs) [5, с. 189];

2) виокремлює інформацію про репрезентовані об'єкти у ситуативному контексті власне репрезентації (representation) - показ об'єкта в певній ситуації з метою виявлення його аспектів, тобто в динаміці - та демонстрації (exhibiting) - показ об'єкта під кутом зору його феноменологічного змісту, тобто об'єкта «в собі» [5, с. 193-194];

3) сприймає репрезентовану реальність та існуючі в ній об'єкти шляхом ідентифікації їх схематичних аспектів (schematized asperts), які візуалізуються в текстових ситуаціях [5, с. 207]. Схематичність аспектів свідчить про інгерентну ієрархічну будову їх значення; та слід зауважити, що ієрархічність зумовлюється контекстуальним середовищем і заданою ХТ ситуацією. Окрема текстова ситуація експлікує окремий аспект репрезентованого об'єкту, переміщуючи його у висхідному напрямку в ієрархії значення і розташовуючи його в актуальній позиції для когнітивної перцепції. Таким чином, інші компоненти аспектів займають другорядне місце, позицію «напоготові» (held-in-readiness), і слугують змінними для актуалізації того ж аспекту в іншій текстовій ситуації [5, с. 267].

Фаза вторинної когнітивної діяльності полягає в обробці інформації про сприйняту художню дійсність, налагодження зв'язків між її фрагментами і побудовою ментального конструкту прочитаного ХТ.

Варто наголосити, що, по-перше, ментальний конструкт ХТ утворюється внаслідок когнітивно-редуктивної трансформації. Реконструкція проходить так, що внаслідок перехрещення й активізації витків загальних (фонових) знань читача і знань, трансльованих ХТ, та індивідуального емоційно-естетичного досвіду читача, ментальний конструкт ХТ уособлює акумулятивний ланцюг узагальнених текстових смислів [6, с. 38]. Суперечливим є питання, якою є внутрішня організація ментального конструкту, оскільки, як зауважує С. Райхль, термінологічний плюралізм схем, скриптів і фреймів [6, с. 45, 47] перешкоджає теоретично-когнітивній конкретизації цього ментального утворення.

По-друге, обмеженою є темпоральна протяжність ментального конструкту. В результаті когнітивно-психологічних експериментів була констатована слабка темпоральна резистентність ментального конструкту ХТ (менше трьох тижнів) [4], що обгрунтовує наше припущення про мисленнєво-розвиваючу і стимулюючу функцію когнітивного процесу сприйняття та інтерпретації ХТ.

Висновки дослідження і перспективи

Отож, багатошаровість інформації про художню дійсність, що відтворюється на різних рівнях ХТ, свідчить про когнітивну квінтесенцію ХТ і вагоме значення когнітивного механізму його сприйняття й інтерпретації. У ході аналізу на основі концепції Р. Інгардена було визначено три фази цього процесу: психологічно-когнітивне налаштування, первинна когнітивна діяльність і вторинна когнітивна діяльність. Кожна фаза є генеративною по відношенню до наступної та взаємоконтрибутивною у сенсі міжфазового художньо-естетичного перцептивного резонансу і надфазової взаємодії ментальних структур знань читача і локальних стимуляторів цих знань в ХТ.

Література

1. Бехта І. Літературно-художній твір у концепції Р. Інгардена: схематизація та об'єктивізація / Іван Бехта. - Вісник Львівського університету. - Серія іноземні мови. - 2012. - Вип. 19. - С. 24-28.

2. Кубрякова Е. С. О тексте и критериях его определения / Елена Самойловна Кубрякова // Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира. - Рос академия наук. Ин-т языкознания. - М.: Языки славянской культуры, 2004. - С. 505-518. - (Язык. Семиотика. Культура).

3. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: учеб. пособие / В. А. Маслова. - 3-е изд., перераб. и доп. - Минск: ТетраСистемс, 2008. - 272 с.

4. Flammer A. The mental representation of the text. Relationship between text characteristics and characteristics of mental representation / August Flammer, Ruth Luthi // Text and Text Processing. Edited by Guy Denhiere, Jean-Pierre Rossi. - North Holland: Elsevier Science Publishers, B. V., 1991. - P. 45-60.

5. Ingarden R. The Literary Work of Art. An Investigation on the Borderlines of Ontology, Logic and Theory of Literature / Roman Ingarden // Translated, with an Introduction by George R. Grabowicz. - Evanston: Northwestern University Press, 1973. - 416 p.

6. Reichl S. Cognitive principles, critical practice: Reading literature at university / Susanne Reichl. - Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2009. - 348 p.

7. Sanders T. Text representation as an interface between language and its users / Ted Sanders, Wilbert Spooren // Text Representation: Linguistic and psycholinguistic aspects. - Amsterdam: John Benjamins Publishing, 2001. - P. 1-26.

8. Schwarz M. Einfuhrung in die Kognitive Linguistik / Monika Schwarz. - Tubingen: Basel: Francke, 1996. - 238 S.

Размещено на Allbest.ru