Переклад як когнітивно-комунікативна діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРЕКЛАД ЯК КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Андрієнко Т. П.

Анотація

Переклад як когнітивно-комунікативна діяльність представляється у статті у вигляді діяльнісної моделі, яка охоплює низку послідовних етапів; виявляються характерні риси кожного з них, пропонується визначення понять глобальної та локальних стратегій, тактик і прийомів перекладу.

Ключові слова: переклад, когнітивно-комунікативна діяльність, глобальна і локальна стратегія перекладу, тактики і прийоми перекладу.

Аннотация

Перевод как когнитивно-коммуникативная деятельность представляется в статье в виде деятельностной модели, которая охватывает ряд последовательных этапов; устанавливаются характерные черты каждого из них, предлагается определение понятий глобальной и локальных стратегий, тактик и приемов перевода.

Ключевые слова: перевод, когнитивно-коммуникативная деятельность, глобальная и локальная стратегия перевода, тактики и приемы перевода.

Annotation

Translation as a cognitive-communicative activity is represented as activity-based model which presents a number of successive stages; the characteristics of each of them areestablished, definitions of the concepts of global and local strategies, tactics and techniques of translation are offered.

Key words: translation, cognitive-communicative activity, global and local translation strategy, tactics and techniques of translation.

Виклад основного матеріалу

переклад когнітивний комунікативний модель

Методологічну основу дослідження перекладу як когнітивної і комунікативної діяльності закладено в працях Р. Якобсона [6], Ю. Лотмана [2], П. Торопа [7] та ін. Зростання уваги до ролі перекладача як суб'єкту цієї діяльності, ментальних та психологічних процесів, що лежать в її основі, стратегій та етапів перекладу, свідчить про актуальність моделювання перекладу як когнітивно-комунікативної діяльності. Метою цієї роботи є виявлення основних етапів та закономірностей, які визначають сутність перекладу як виду когнітивно-комунікативної діяльності та створення діяльнісної моделі перекладу.

В когнітивно-комунікативній дослідницькій парадигмі переклад постає як оперування зі змістом вихідного повідомлення, внаслідок чого породжується комунікативно актуальний смисл, який репрезентується через зміст одиниць мови перекладу і набуває матеріального оформлення для передачі цільовій аудиторії, яка, у свою чергу, має стати “співтворцем” нового комунікативного смислу.

Етапи розгортання діяльності з породження і передавання смислів представлені у концепції красномовства української дослідниці Г. Сагач [3], яка ґрунтується на низці законів управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю. Ці закони, на думку автора, послідовно розгортаються у часі від задуму промови до її реалізації і аналізу.

Концептуальний закон визначає закономірності осмислення предмету повідомлення, формування задуму й концепції. Закон моделювання аудиторії передбачає встановлення ознак аудиторії (соціально-демографічних, соціально-психологічних, індивідуально-особистісних), які слід враховувати для успішності комунікації. Третій закон - стратегічний - полягає у формуванні й розробці програми діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрету аудиторії. Наступний закон - тактичний - підпорядкований стратегічному і передбачає розробку засобів реалізації стратегії: підбір аргументів, засобів впливу тощо. Мовленнєвий закон визначає формування конкретного мовного втілення комунікативних тактик, вибір стилю та регістру спілкування, експресивно-образних мовних засобів, особливостей фонетичного оформлення. Закон ефективної комунікації спрямований на втілення розробленої концепції, стратегії і тактик у конкретному акті мисленнєво-мовленнєвої діяльності, встановлення контакту з аудиторією, управління перебігом комунікації. Останній закон - системно-аналітичний - передбачає самоаналіз і зовнішній аналіз здійсненого акту комунікації [3].

Відповідно до сучасних уявлень про когнітивне регулювання комунікації, у цій концепції відправною точкою спілкування є концепція, задум; вплив прагматичних чинників (зокрема, “фактора адресата”) враховується в ході “планування аудиторії”. Трирівнева ієрархія “стратегія - тактика - мовленнєва реалізація” відповідає загальному розумінню ієрархічної впорядкованості регулятивів дискурсу: в типології Т.А. ван Дейка ця ієрархія представлена глобальною, локальною і мовленнєвою стратегіями, де глобальна - це стратегія всього дискурсу, яка реалізується за допомогою локальних стратегій, спрямованих на досягнення більш конкретних цілей, а мовленнєва стратегія визначає можливості прагматичного, семантичного або стилістичного вибору і сприяє вирішенню локального або глобального завдання [1, с. 274 - 277]. Важливою рисою концепції Г. Сагач є врахування аналізу вже здійсненого акту комунікації, який передбачає оцінювання доречності обраних стратегій і тактик.

Наведені закономірності характеризують і переклад як вид мисленнєво-мовленнєвої діяльності, проте специфічний характер цієї діяльності визначає і особливість кожного з етапів. Відправним моментом діяльності перекладача вважаємо осмислення ним загального смислу тексту оригіналу, результатом якого є породження його цілісного образу - створення текстового концепту як ментальної репрезентації, що утворюється в процесі інтегрування інформації тексту у цілісну картину світу перекладача інтерпретатора [4, с. 5]. Цей концепт стає концептуальної основою образу цільового тексту, який має поєднувати істотні характеристики текстового концепту оригіналу, що можуть бути інтегровані до національної картини світу цільової аудиторії.

Виявлення істотних для перекладу ознак цільового тексту, на нашу думку, відображено поняттям “функціональних домінант тексту” О. Д. Швейцера, які являють собою основні “компоненти смислу, що відіграють особливу роль при визначенні стратегії перекладу” [5, с. 57]: “перекладач виявляє на основі функціональних домінант вихідного тексту комунікативну інтенцію, що лежить в його основі, і, створюючи кінцевий текст, прагне отримати комунікативний ефект, що відповідає цій інтенції” [Там само, с. 147] (перекл. на укр. мову наш - Т.А.). Створена таким чином концептуальна проекція цільового тексту буде ідеальним орієнтиром перекладача під час роботи над текстом оригіналу і перекладу.

Наступним етапом є планування цільової аудиторії: її національної картини світу, стилю комунікації, інтенцій, сфери інтересів. Значний вплив на планування перекладу здійснюють такі чинники, як вплив редакційної політики на вибір перекладача, побажання щодо майбутнього перекладу, висловлені замовниками чи самим автором (його представником) (наприклад, зберегти експресію чи національний колорит оригіналу), або інші суб'єктивні чинники.

Враховуючи ці основні чинники - когнітивний, тобто концептуальну проекцію цільового тексту і уявлення перекладача про картину світу цільової аудиторії, і комунікативний, тобто інтенцію вихідного тексту і комунікативно-прагматичні характеристики аудиторії, перекладач виробляє глобальну стратегію перекладу, яка є своєрідним планом досягнення усвідомленої мети. Стратегія визначається на основі наявних у перекладача уявлень про загальні закономірності - принципи перекладу, а також літературні та перекладацькі традиції.

Глобальна стратегія співвідноситься з цілісним образом, але текстовий матеріал, з яким працює перекладач, представляє інформацію оригіналу лінійною послідовністю знаків. Глобальну стратегію не реалізують абсолютно всі елементи тексту, лише деякі з них відкривають можливість реалізації стратегії у перекладі. Наявність таких фрагментів, які допускають неоднозначність розуміння і втілення в цільовому тексті, визначає перекладну ентропію тексту, яку ми розуміємо як міру його інформаційної невизначеності. Програму перекладу окремих фрагментів тексту задають локальні стратегії; саме ці стратегії є об'єктом спостереження у перекладознавчих дослідженнях лінгвістичного спрямування, в той час як глобальні стратегії перебувають у центрі уваги літературознавчих досліджень перекладу.

Тактика перекладу, у нашому розумінні, полягає у визначенні конкретних компонентів змісту або форми мовних/мовленнєвих одиниць оригіналу, які підлягають відтворенню у перекладу, а прийом перекладу є реалізацією тактики і полягає у підборі мовної/мовленнєвої одиниці цільової мови, яка втілювала б визначені істотні змістовні та/або формальні характеристики.

Створення концептуального образу цільового тексту, планування аудиторії, вибір стратегії і тактики перекладу недоступні для спостереження, оскільки являють собою саме ту стадію перекладу, яка відбувається у свідомості перекладача.

Матеріальною репрезентацією стратегій і тактик, обраних перекладачем, є мовні одиниці цільової мови, вжиті внаслідок застосування того чи іншого прийому перекладу. Саме за відповідністю когнітивного змісту і прагматичного ефекту одиниць цільового тексту одиницям оригіналу, які становили проблему перекладу, оцінюється якість перекладу і доречність застосування перекладачем стратегій і тактик.

Аналітичній стадії мовленнєво-мисленнєвої діяльності відповідає аналіз перекладачем результату власної діяльності, коригування стратегічних рішень і виправлення випадкових помилок (в разі усного перекладу, як і у випадку публічної промови, результати аналізу впливають переважно на стратегічні рішення в наступних актах подібної діяльності). Наступним етапом, згідно встановленої практики, є відправка письмового перекладу на зовнішнє редагування, яке теж може сприяти кращому усвідомленню перекладачем механізму прийняття рішень і підвищенню якості перекладу, як вже виконаного, так і майбутніх перекладів з подібними видами перекладацьких проблем. Послідовність та взаємозв'язок процесів, що складають діяльність перекладача, можна систематизувати у вигляді діяльнісної моделі перекладу, яка схематично представлена на рис. 1.

Отже переклад являє собою когнітивно-комунікативну діяльність, яка розгортається як послідовність таких етапів: визначення текстового концепту оригіналу та проектування його на картину світу цільової мови, планування аудиторії, визначення глобальної та локальних стратегій, тактик і прийомів перекладу, мовленнєва реалізація й аналіз перекладу. Перспективою подальших досліджень у цьому напрямку вважаємо детальний аналіз чинників, що впливають на діяльність перекладача на кожному етапі перекладу.

Рис. 1 Діяльнісна модель перекладу