Перекладність німецькомовних теологічних текстів у популярно-теологічному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 81 '253:811.112.2

Перекладність німецькомовних теологічних текстів у популярно-теологічному дискурсі

Білоус Н.В.

У статті розглядається категорія перекладності на матеріалі оригінального тексту сучасного популярно-теологічного дискурсу Німеччини та його перекладу українською мовою.

Ключові слова: популярно-теологічний дискурс, мовно-термінологічна неперекладність, культурно-термінологічна неперекладність, популярно- теологічний дискурс в аспекті перекладності.

В статье рассматривается категория переводимости на материале оригинального текста современного популярно-теологического дискурса Германии и его перевода на украинский язык.

Ключевые слова: популярно-теологический дискурс, языковая терминологическая непереводимость, культурно-терминологическая непереводимость, популярно-теологический дискурс в аспекте перевода.

This article deals with the category of translatability on the basis of the original text of contemporary popular-theological discourse of Germany and its translation into Ukrainian.

Key words: popular-theological discourse, linguistic-terminological untranslatability, cultural-terminological untranslatability, popular theological discourse in terms of translatability.

Постановка наукової проблеми в загальному вигляді. Актуальність пропонованої статті зумовлена відсутністю комплексних досліджень теологічних текстів з погляду їх перекладності, зокрема у німецько-українському напрямі перекладу.

Мета дослідження полягає у встановленні типів перекладності на рівні лексичних елементів теологічних текстів у популярно-теологічному дискурсі (ПТД). дискурс переклад мова

Об'єктом дослідження є німецькомовний теологічний текст, якій належить до популярно-теологічного дискурсу, та його переклад українською мовою.

Матеріалами дослідження стали теологічний текст Йосифа Рацінгера (папи Бенедикта XVI) “Salz der Erde. Christentum und katholische Kirche im 21. Jahrhundert. Ein Gesprach mit Peter Seewald” та його переклад українською мовою Олега Конкевича.

Виклад основного матеріалу. За даними досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених [1; 3; 4; 5; 6; 7; 8], теологічний дискурс як гіпонім релігійного дискурсу містить два функціональних підтипи: теоретико-теологічний та популярно-теологічний дискурси. Вони розрізняються насамперед у лінгвопрагматичному аспекті за принципами організації (категоріями дискурсу), структурно-змістовими і мовними особливостями. Тому в межах пропонованої статті вважаємо за необхідне звернутися до текстів так званого “нефахового” теологічного дискурсу, який належить до популярно-теологічного підтипу і відзначається ненауковим характером релігійної комунікації за принципом “теолог-нетеолог”. Серед жанрів популярно-теологічного дискурсу можна виділити усні та зафіксовані на письмі виступи теологів у мас-медіа, проповіді, пасторські листки (газети для віруючих), популярно-теологічні публікації, зокрема календар віруючого.

Під час нашого дослідження текстів ПТД ми зіткнулись із цікавим та незвичним видом тексту під назвою “розмова-ріка”. Тут мається на увазі інтерв'ю теолога, надане журналісту, яке фіксується на письмі, і потім видається у вигляді книги за формою “запитання-відповідь”. Відмінність такого жанру від традиційного інтерв'ю полягає, насамперед, у його обсязі, який набагато перебільшує обсяг звичайного інтерв'ю як жанру, притаманного стилю преси та публіцистики.

Отже, проілюструємо проблеми перекладності на матеріалі фрагменту відомого інтерв'ю кардинала Йосифа Рацінгера (папи Бенедикта XVI), наданого журналісту “Зюддойче Цайтунг” Петеру Зевальду. Згаданий вид тексту, що якраз належить до виду “розмова-ріка”, вперше вийшов друком у Німеччині у 1996 році під назвою “Salz der Erde. Christentum und katholische Kirche im neuen Jahrtausend. Ein Gesprach mit Peter Seewald” і з того часу користується особливою популярністю серед читачів.

Н1 Peter Seewald: Ein frommer Besucher von der evangelischen Gemeinde der Hutterer hat Sie einmal mit den Worten “Bruder Joseph“ angesprochen. Fanden Sie das unangebracht oder gar respektlos? Nach dem kirchlichen Sprachgebrauch sind Sie doch eine Eminenz.

Joseph Ratzinger: Nein, “Bruder Joseph“ finde ich ganz schon. Es ist nicht unser Sprachstil, aber wenn wir schon von der Geschwisterlichkeit der Christen reden - ich habe 1960 ein kleines Buch uber die christliche Bruderlichkeit geschrieben - dann liegt es ja gerade auch im Bereich dessen, was ich von sehr fruh an zu bedenken versucht habe [10, с. 11].

У1 Петер Зевальд: Якийсь доброчесний відвідувач із протестантської громади одного разу назвав Вас “братом Йосифом”. Як Ви до цього ставитеся? Це недоречно чи, може, взагалі неввічливо? Адже, згідно з церковним етикетом, звертаючись до Вас, належить казати “Ваше високопреосвященство”.

Йосиф Рацінгер: Ні, “брат Йосиф” мені дуже подобається. Це не наш мовний стиль, але, коли вже зайшла мова про християнське братерство (1960 року я написав про це невелику книжку), такий стиль належить якраз до тієї сфери, над якою я намагався роздумувати ще віддавна [2, с. 12-13].

У наведеному фрагменті можна спостерігати наявність чотирьох термінів християнсько-богословської терміносистеми, які належать до католицького і протестантського релігійного дискурсу: evangelische Gemeinde, Hutterer, Eminenz, Geschwisterlichkeit, christliche Bruderlichkeit. Як бачимо, лише деякі з наведених термінологічних одиниць не викликають труднощів при відтворенні українською мовою, оскільки мають однозначні еквіваленти у мові перекладу (протестантська громада, Ваше Високопреосвященство, християнське братерство). Решта термінів становлять, з нашого погляду, приклади двох типів обмеженої перекладності елементів теологічного тексту.

Так, значення лексеми der Hutterer відсутнє у двомовних словниках, що свідчить про її безеквівалентний характер. Онлайн-словник німецької мови DUDEN надає таке тлумачення даного терміна: Hutterer - Angehoriger einer in der

1. Halfte des 16. Jahrhunderts in Mahren gegrundeten, in Gutergemeinschaft lebenden Gruppe der Wiedertaufer, genannt nach ihrem Fuhrer, dem Tiroler Wiedertaufer J. Huter [10].

Перекладач радикально долає культурну неперекладність названої лексеми, просто вилучаючи її з речення. Хоча в даному випадку і йдеться про культурну реалію, специфічну саме для християнсько-богословського дискурсу протестантської конфесії, можна погодитися із рішенням перекладача, оскільки даний фрагмент інформації не є релевантним для тексту загалом і наведеного висловлення журналіста зокрема. З нашого боку, ми пропонуємо додати до словосполучення протестантська громада лексему анабаптисти (еквівалент терміну der Wiedertaufer). У такий спосіб можна семантично компенсувати відсутність еквіваленту для реалії der Hutterer, адже анабаптисти і є історико- релігійним позначенням для членів групи названої громади.

У випадку уживання лексеми die Geschwisterlichkeit перекладач стикається із типово мовною неперекладністю, пов'язаною із незбігом семантичних полів поняття у двох мовах (Geschwister = брати й сестри). Однозначний еквівалент українською мовою тут також відсутній із системних причин, тому перекладач вилучає названий термін із перекладу, замінюючи його на синонім братерство. Ми вважаємо дане перекладацьке рішення цілком правомірним, оскільки в оригінальному висловленні термін christliche Bruderlichkeit з'являється вже у контексті найближчого оточення у межах висловлення Й. Рацінгера, а саме - у парантезі ich habe 1960 ein kleines Buch uber die christliche Bruderlichkeit geschrieben. Тому перекладач не втрачає важливу інформацію, залишаючи основне поняття братерства у межах речення і вилучаючи його із парантези: коли вже зайшла мова про християнське.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, коротко проаналізувавши текст популярно-теологічного дискурсу з погляду його перекладності, можемо зробити такі висновки. У теологічних текстах даного підтипу дискурсу було зафіксовано два види неперекладності, пов'язані з особливостями відтворення фахової термінології: мовно-термінологічна і культурно-термінологічна. Наявність двох названих видів неперекладності ми вважаємо типовою ознакою теологічних текстів для теологічного дискурсу загалом, як для популярно-теологічного, так і для його теоретико-теологічного підтипів. Насиченість теологічних текстів елементами з обмеженим ступенем перекладності, зокрема у популярно-теологічному дискурсі, пояснюється, на нашу думку, декількома факторами.

По-перше, теологічні тексти належать до наукової парадигми гуманітарних наук і за своїми ознаками наближаються до філософських, психологічних, соціологічних, історичних текстів, а також мають деякі спільні риси із сакральними текстами. Тому для теологічних текстів у цілому характерна певна розмитість терміносистеми, що становить додаткові труднощі для перекладу і значно розширює дискурс. Така розмитість реалізується у термінологічній синонімії, внутрішньогалузевій, міжгалузевій та міжсистемній термінологічній полісемії, термінологічному паралелізмі, а також у наявності загальновживаних слів у нетермінологічному значенні, але в особливій функції (наприклад, die Verkundigung, das Bekenntnis).

По-друге, визначальними рисами теологічного дискурсу, є прецедентність та інтертекстуальність, які вербалізуються, зокрема, у численних посиланнях на Святе Письмо, Святе Передання, твори Отців Церкви, Апостольські послання, а також теологічні публікації інших авторів у межах католицького або протестантського дискурсу. Зрозуміло, що такі відсилки формують, з одного боку, дуже широкий дискурс для перекладу, з іншого боку, вимагають глибокої фахової компетенції перекладача.

Перспективою подальших розвідок у галузі теологічного перекладу вважаємо побудову моделей перекладу теологічних текстів за принципами фреймінга і когнітивного картування.

Література

1. Ваврінчік Р. Я. Лінгвістичні особливості теологічного дискурсу як складового компоненту релігійного дискурсу [Електронний ресурс] / Ваврінчік Р. Я. // Academia. edu. - Режим доступу:

http://www.academia.edu/1290425/1.

2. Бенедикт XVI (Рацінгер Йосиф). Сіль землі: Християнство й Католицька Церква в XXI столітті. Розмова Петера Зевальда з Йосифом Рацінгером / Пер. з нім. О. Конкевича. - Львів: Місіонер, 2007. - 282 с.

3. Гадомский А. К. Теолингвистика: история вопроса // Учен. зап. ТНУ. - Т. 18 (57). - № 1. - Филология. - Симферополь: ТНУ, 2005. - С. 16-26.

4. Жерновей Є. Г. Релігійна термінологія сучасної французької мови: ґенеза, семантика, функціонування: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Євген Георгійович Жерновей. - Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2003. - 258 с.

5. Закреницька Л. А. Англійська християнсько-богословська терміносистема: генезис, структура, семантика : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Людмила Антонівна Закреницька. - Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2011. - 20 с.

6. Романченко Ю. В. Лингвопрагматический аспект немецкоязычного теологического дискурса: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Юлия Валентиновна Романченко. - М., 2008.

7. Чевела О. В. Использование методов теолингвистической герменевтики при интерпретации сакрального текста [Электронный ресурс] // Православный собеседник. - 1 (11). - 2006. - Ч. 1.. - Режим доступу:

http://www/ksb/ru/f10/bibl/resource/chevela.pdf. . 23.

8. Чернишова Ю. О. Концептуальні та мовні аспекти перекладу сучасних італійських релігійних текстів: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.05 / Юлія Олександрівна Чернишова. - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. - 253 с.

9. Duden online [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.duden.de/suchen/dudenonline.

10. Joseph Kardinal Ratzinger / Benedict XVI. Salz der Erde. Christentum und katholische Kirche im 21. Jahrhundert. Ein Gesprach mit Peter Seewald. - MQnchen: Deutsche Verlags-Anstalt, 1996. - 301 S.

Размещено на Allbest.ru