Прагматико-стилістичні особливості перекладу англомовних фразеологізмів-колоронімів українською мовою в художніх творах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Під час роботи з фразеологічними одиницями виникає необхідність прагматичної адаптації перекладу для того, щоб забезпечити однаковий вплив на читача в тексті оригіналу та перекладу. Під час перекладу художнього твору його зміст передається іншомовному читачу разом з прагматичними особливостями, тобто відбувається прагматична адаптація тексту та його редагування. Прагматична адаптація найчастіше виявляється в перекладі авторських оказіоналізмів, реалій та фразеологічних одиниць.

Окрім цього, перекладач постійно стикається зі стилістичними проблемами. Йдеться про випадки, коли використовуються спеціальні засоби для того, щоб зробити текст цікавим і яскравим, здійснити значний емоційний вплив на читача. Цієї мети можна досягти, вживаючи стилістичні прийоми, а також, поєднуючи фрази чи речення особливим чином. На лексичному рівні у художній літературі присутні слова, які мають переносне значення і стають основою тропів, а також емоційно забарвлені слова, прислів'я, приказки та фразеологічні одиниці.

Дослідження особливостей перекладу фразеологічних одиниць слід почати з визначення самих фразеологічних одиниць. На думку А.В. Куніна, фразеологічні одиниці це стійкі поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням [6, 20]. Найбільш загальними ознаками фразеологічної одиниці називають “мовну стійкість, семантичну цілісність і нарізно оформленість” [1, 12].

Фразеологічні одиниці заповнюють певну частину лексичної системи мови. Адже без них неможливо виразити всі пізнані людиною сторони дійсності і в багатьох випадках фразеологізми є єдиними позначеннями предметів, властивостей, процесів, станів та ситуацій.

Багато авторів беруть за основу своєї класифікації фразеологічних одиниць такі критерії, як неподільність компонентів фразеологізму, а також мотивування їх значення та метафоричність. В залежності від цих аспектів вони поділяються на фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності (метафоричні одиниці), фразеологічні сполучення і фразеологічні вирази [2, 254; 4, 256; 5, 448].

Поняття кольору існує у культурі будь-якої нації, воно несе важливу соціокультурну інформацію, накопичену етносом за багато століть його існування. Колір це один із ключових концептів загальної культури людства, який є одним з багатьох засобів відображення світу. У ході культурного розвитку народів кольори набули символічного значення. Символіка кольору спирається на різні асоціації людини, особливості її мислення, основою яких є повсякденний досвід.

Перекладаючи художній твір, де використані словосполучення з колірним компонентом, треба враховувати їх символічне значення, адже воно у кожній культурі різне. У будь-якому разі перекладач повинен зробити адекватний переклад вислову. Потрібно пам'ятати, що сталі вирази з колірним компонентом потребують особливої уваги, адже вони вважаються культурними реаліями. фразеологічний семантичний лексема

Переклад фразеологічних одиниць пов'язаний із значними труднощами, тому для перекладача особливо важливо добре знати основні фразеологічні відповідники, їх стильову приналежність та сферу використання. Помилки при перекладі фразеологічних одиниць виникають тоді, коли перекладач не може розпізнати фразеологічну одиницю і намагається перекласти її, як вільне сполучення слів. Дійсно, можна відмітити, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця, згідно з правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Особливу увагу способам перекладу фразеологічних одиниць приділяли такі науковці, як С.Д. Влахов [3, 340], В.Н. Комісаров [4, 256], І.В. Корунець [5, 448], О.В. Кунін [6, 139].

Вважається, що можливість досягнення повноцінного перекладу фразеологічної одиниці залежить в основному від співвідношення між одиницями вихідної мови та мови перекладу. Існують такі варіанти співвідношень: фразеологічна одиниця має точний, не залежний від контексту переклад; фразеологізм можна передати у мові перекладу тим чи іншим відповідником, але з деякими відхиленнями від повноцінного перекладу; та фразеологізм зовсім не має ні еквівалентів, ні аналогів.

Дещо спрощуючи цей розподіл можна сказати, що фразеологізм можна перекласти або фразеологізмом (фразеологічний переклад), або іншими способами (за відсутністю фразеологічних еквівалентів чи аналогів), тобто нефразеологічним перекладом. Між ними існує безліч проміжних способів перекладу, в залежності від певних характеристик, ознак та видів фразеологічних одиниць, а також від стилю тексту, колориту мови та авторства. Ці додаткові аспекти повніше розкривають проблему перекладу фразеологічних одиниць та полегшують вибір прийому для їх адекватної інтерпретації.

Розглянемо фразеологічний переклад. Він передбачає використання у тексті перекладу стійких одиниць різного ступеня близькості між одиницею мови оригіналу та перекладу, а саме від повного еквіваленту до приблизного фразеологічного відповідника.

Для того, щоб говорити далі про цей спосіб перекладу, дамо визначення фразеологічного еквівалента. Фразеологічний еквівалент це фразеологізм, який за всіма показниками рівноцінний лексичній одиниці мови оригіналу. Як правило, незалежно від контексту, він повинен мати ті ж денотативні та конотативні значення, тобто між одиницями оригіналу та перекладу не має бути розбіжностей у компонентному складі, вони повинні мати однакові лексикограматичні показники: сполучуваність, приналежність до однієї граматичної категорії, стилістичну вживаність.

Мова йде про повну,абоабсолютну еквівалентність. Все це вже існуючі одиниці, робота з якими зводиться до їх виявлення у мові перекладу. Вирішальну роль у цій роботі відіграє володіння перекладача обома мовами та словниками.

Неповним (частковим) фразеологічним еквівалентом називають таку одиницю мови перекладу, яка є еквівалентом, у співвідношенні з багатозначною одиницею мови оригіналу, але не у всіх значеннях. Часткових еквівалентів відносно небагато, адже багатозначність не властива фразеології, натомість значно частіше у мові зустрічається відносний фразеологічний еквівалент.

Відносний фразеологічний еквівалент (фразеологічний аналог) відрізняється від лексичної одиниці мови оригіналу лише певним показником, наприклад: іншими, часто синонімічними компонентами, незначними змінами форми, зміною синтаксичної будови, тощо. В усьому іншому він є повною відповідністю фразеологічної одиниці оригіналу, а “відносність” еквіваленту приховується контекстом. Образи двох аналогів можуть не співпадати, але це не значить, що переклад шляхом використання фразеологічного аналогу, буде неадекватним. Варто відмітити, що ступінь яскравості образу один із головних аспектів під час вибору способу перекладу між аналогом та калькою.

До фразеологічних можна умовно віднести індивідуальні еквіваленти. Досить часто перекладачу потрібно використовувати під час роботи індивідуальні еквіваленти. Не знаходячи у мові перекладу повного чи часткового відповідника, перекладач змушений вдаватися до створення нових слів, словосполучень та синтаксичних структур, створювати оригінальний вираз, який чимось нагадує фразеологізм цільової мови і максимально передає всі відтінки конотативного значення, який дуже схожий на лексичну одиницю оригіналу). Якщо такий варіант читач сприйме, значить перекладач досить вдало зміг передати стиль і зміст одиниці оригіналу. Перекладач вигадує їх у ході своєї роботи, і досить рідко цей переклад закріплюється в мові.

Існує також нефразеологічний переклад, яким користуються у тих випадках, коли не знаходиться ні фразеологічний еквівалент, ні аналог. Такий переклад важко назвати повноцінним, адже у мові перекладу вже не буде такої образності, експресивності, відтінків значення. Тому, частіш за все, перекладачі звертаються до цього перекладу у крайніх випадках. До нефразеологічного перекладу відносять: калькування, описовий переклад.

Зазвичай, калькування, чи дослівний переклад, обирають у тих випадках, коли іншими прийомами неможливо передати семантико-стилістичне та експресивно-емоційне значення, та потрібно показати образну основу. Калькування можливе тільки тоді, коли виключно дослівний переклад може донести до читача зміст усього фразеологізму.

Описовий переклад не є просто перекладом, а саме поясненням фразеологічної одиниці. Це може бути пояснення, опис, тлумачення, а саме всі засоби, які у максимально короткій формі можуть передати зміст лексичної одиниці, та у найбільш виразній фразеологічній формі.

Отже, розглянувши різні способи перекладу фразеологічних одиниць, можна стверджувати, що різні вчені розглядають пов'язані з даною темою проблеми по-різному. Та, потрібно пам'ятати, що найважливішу роль у процесі роботи над інтерпретацією фразеологічних одиниць має перекладач. Він повинен відчути на собі стилістичне та емоційне забарвлення тексту оригіналу, стати частинкою культури мови оригіналу.

Для того, щоб краще зрозуміти принцип перекладу індивідуальним еквівалентом розглянемо уривок з твору Емілі Бронте: “Isud more likker look forth” horse,' hereplied. “It `ud be to more sense. Bud I can look for norther horse nur man of a neeghtloike this as black as t chimbley! und Heathcliff's noan t' chap to coom at my whistle happen he'll be less hard o' hearing wi' ye!”. Він був перекладений наступним чином: “Я б кра' коняку пошукав, відповів він. Мо' більше було б із того пожитку. Та отакої ночі, як зарані коня, ні чоловіка не найдеш чорно, як у чорта у вусі!”. Переклавши фразеологізм “as black as chimney', як “чорно, як у чорта у вусі”, автор українського варіанту врахував усі стилістичні та прагматичні особливості тексту. Персонаж твору неосвічений конюх, який має специфічну вимову та лексику. Усі ці особливості були збережені та майстерно відображені в українському варіанті. Окрім цього, перекладач залишив колірний компонент в українському варіанті. В українській мові існують фразеологічний аналог цьому виразу, який виглядає як “темно, хоч в око стрель” або “темно, хоч око виколи”, але автор вирішив передати унікальність фрази, яка існує в оригіналі.

Проаналізувавши художні твори, які перекладались шляхом віднаходження індивідуального еквіваленту, можна зробити висновок, що досить часто перекладачам вдається адекватно інтерпретувати лексичні одиниці і одночасно врахувати всі прагматичні та стилістичні особливості художнього твору.

Окрім індивідуальних еквівалентів, перекладачі також користуються повними, частковими еквівалентами та фразеологічними аналогами, які широко використовуються в мові та зафіксовані у словниках. Тому, зазвичай, у випадку виникнення труднощів під час роботи можна звернутись до лексикографічних джерел та знайти значення певної фразеологічної одиниці.

У художніх творах автори використовують загальновживані фразеологізми для того, щоб забарвити мову та зробити її більш цікавою та легкою. Оскар Уайльд не раз звертається у своєму романі до їх використання. Найчастіше такі фразеологічні одиниці у творі “Портрет Доріана Грея” використовуються для опису емоцій та зовнішності людини. Звернемося до уривку з роману:

“How dreadful!'' cried Lord Henry. “I can stand brute force, but brute reason is quite unbearable. There is something unfair about its use. It is hitting below the intellect".

“I do not understand you”, said Sir Thomas, growing rather red.

Що в українському варіанті виглядає наступним чином:

- Це чистий жах! скрикнув лорд Генрі. Я можу пристати на грубу силу, але груба, практична розсудливість річ нестерпна. Просто непорядно керуватися нею у житті. Це наче підступний удар по інтелектові.