До питання про специфіку перекладу англомовних текстів запрошень на наукову конференцію українською мовою

Стаття присвячена дослідженню специфіки перекладу англомовних текстів запрошень на наукову конференцію українською мовою. У результаті дослідження було визначено лінгвістичні аспекти оформлення текстів запрошень на наукову конференцію українською мовою та виявлено засоби перекладу англомовних текстів означених запрошень.

Ключові слова: запрошення на наукову конференцію, лінгвістичні аспекти оформлення запрошень на наукову конференцію, лексикограматичні прийоми перекладу.

Аннотация

Статья посвящена исследованию специфики перевода англоязычных текстов приглашений на научную конференцию на украинский язык.

В результате исследования определены лингвистические аспекты оформления текстов приглашений на научную конференцию на украинском языке и выявлены, средства перевода англоязычных текстов указанных приглашений.

Ключевые слова: приглашения на научную конференцию, лингвистические аспекты, оформления приглашений на научную конференцию, лексико-грамматические приемы перевода.

Annotation

The article highlights the translation specificity of invitation letters to scientific conferences from English into Russian. As a result of research linguistic aspects of invitation text-frames to scientific conferences in Ukrainian are established and translation of the ways of English-language texts of the specified invitations are revealed.

Key words: invitation letters to scientific conferences, linguistic aspects of the above invitation text-frames, lexical and grammatical translation devices.

Виклад основного матеріалу

Сучасна транслатологія характеризується стрімким зростанням значущості досліджень у галузі перекладу текстів офіційно-ділової спрямованості. Це пояснюється, зокрема, динамічним розвитком міжнародної діяльності України в політичній, економічній, науковій та культурній сферах, низкою невирішених питань, пов'язаних із лінгвокогнітивною специфікою офіційно-ділової мови, неприпустимістю суб'єктивної інтерпретації перекладачем ділових текстів, а також необхідністю детального перегляду лексико-граматичного оформлення україномовних текстів запрошень у відповідності до вимог сучасної української мови.

Незважаючи на те, що запрошення мають визначену структуру, а тематика наукових конференцій покриває всі без винятку сегменти суспільної діяльності, сьогодні саме переклад офіційно-ділових паперів є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних перекладознавців (Й. А. Багмут, С. П. Бибик, Т. А. Казакова, А. В. Красницька, О. В. Попова та інші). Отже українськими і зарубіжними вченими висвітлено основні засади теорії перекладу офіційно-ділових паперів (В. Н. Комісаров, І. В. Корунець, Л. М. Черноватий); проведено розвідки, присвячені лінгвістичним особливостям текстів-констітуентів офіційно-ділового стилю (І. В. Арнольд, В. А. Блощинська, 3. Я. Тураєва).

Нагальна потреба в опрацюванні лінгвістичних аспектів перекладу офіційного дискурсу з англійської мови державною мовою сформувала передумови для цілісного вивчення особливостей перекладу міжнародних угод, державних актів, юридичних законів, постанов, статутів, інструкцій, службового листування, ділових паперів, запрошень тощо.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що високий ступінь розробки проблеми перекладу англомовних запрошень на наукові конференції українською мовою не може бути достатньою підставою для того, щоб вважати її вирішеною в контексті сучасного перекладознавства. Переклад зазначених текстів має свою специфіку, яка пов'язана з унікальністю офіційно-ділового стилю.

Оскільки лінгвістичне “навантаження” запрошень на наукові конференції вирізняються певною стилістикою, чіткістю у вживанні лексичних, фразеологічних одиниць, морфологічних та синтаксичних конструкцій, вивчення адекватних засобів їх перекладу дозволить, з одного боку, визначити прийоми і методи перекладу означених текстів; з іншого -- продемонструвати значний потенціал ділової української мови. Попри існуючі наукові праці дотепер в українському перекладознавстві відсутнє комплексне дослідження засобів перекладу англомовних запрошень на наукові конференції українською мовою, яке дозволило б визначити його місце в контексті українського перекладознавства.

Мета даної роботи полягає, з одного боку, у загальному визначенні специфіки перекладу запрошень на наукові конференції з англійської мови на українську, з іншого -- в осмисленні сутності лексикограматичного оформлення текстів-оригіналів та текстів-перекладів.

Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

1. дослідити лінгвістичні аспекти оформлення означених запрошень;

2. виявити засоби перекладу англомовних текстів запрошень на наукову конференцію українською мовою.

Розглядати саме офіційні запрошення на наукові конференції доцільно крізь призму офіційно-ділового стилю, який, перш за все, є мовою ділового спілкування. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, що відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології, стандарту форми, регламентацією розміщення та будови тексту.

Діловий стиль -- це сукупність мовних засобів, функція яких обслуговування сфери офіційно-ділових відносин, тобто відносин, що виникають між органами держави, між організаціями і приватними особами в процесі їх виробничої, господарської, юридичної діяльності. Широта цієї сфери дозволяє розрізняти щонайменше три різновиди ділового стилю: 1) власне офіційно-діловий (канцелярський), 2) юридичний (мовою законів та указів); 3) дипломатичний [1].

Згідно з Гавриленко С. [2] запрошення на наукову конференцію належать до адміністративно-канцелярського підстилю:

Адміністративно-канцелярський стиль -- використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Він обслуговує та регламентує:

— службові (офіційні) відносини між підприємствами одного й різного підпорядкування;

— службові відносини між структурними підрозділами одного підпорядкування;

— службові відносини між приватною особою та організацією, установою, закладом і навпаки;

— приватні (неофіційні) відносини між окремими громадянами.

Цей стиль реалізується в офіційній кореспонденції (листах, запрошеннях), договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках та ін.

Зокрема запрошення на наукову конференцію належать до офіційних документів, саме тому під час опрацювання їх текстів слід дотримуватися загальних правил офіційно-ділового стилю. Отже запрошення -- це документ, що містить коротке повідомлення про якийсь захід і пропозицію взяти у ньому участь. У даному дослідженні ми розглядатимемо такі різновиди запрошень на міжнародному, всеукраїнському, регіональному рівнях: -- запрошення на наукову конференцію; -- запрошення на науковий конгрес; -- запрошення на практикум; -- запрошення на семінар; -- запрошення на наукові читання; -- запрошення на тематичні слухання.

Структура листа-запрошення на наукову конференцію відрізняється високим ступенем одноманітності, стандартом форми, суворою регламентацією розміщення та будови тексту. Обсяг основних частин відносно стабільний: тематичне “навантаження” впливає на “розмір” тексту, оскільки зміст конференції може покривати широке коло наукових питань або вузьке; саме тому кількість надрукованих знаків у тексті запрошень варіює. Реквізитами запрошення є такі компоненти:

1. “Шапка” (необов'язковий елемент листа-запрошення) -- вказується конкретна особа або організація, якій направляється запрошення.

2. Звернення -- загальне (наприклад: “Шановні пані та панове!”, “Шановні студенти, магістранти, аспіранти, здобувачі, викладачі!”), або конкретне, із зазначенням прізвища або імені та по батькові особи (наприклад: “Шановна Ольго Вікторівно!”).

3. Текст листа-запрошення -- зазначається назва конференції та окреслюється тематика; конкретне місце, дата і час його проведення; мова конференції; умови реєстрації учасників конференції; інформація про друк тез і / або статей; вимоги до оформлення тез і / або статей; номера телефонів контактної особи, його електронна адреса; умови фінансування витрат на переїзд (оформлення віз), проживання, харчування.

4. Підпис особи (представника організації), яка ініціює запрошення із зазначенням його посади та ПІБ.

Специфічною мовною ознакою текстів запрошень на наукові конференції є використання термінів з різних галузей науки. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур; відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо).

На морфологічному рівні помітна висока численність іменників. У текстах багато назв, іменники і прикметники майже не замінюються займенниками, дії і процеси передаються опредмечено, через віддієслівні іменники (виконання, засідання, опис, розподіл). До високовживаних мовних одиниць можна віднести відіменні похідні прийменники: відповідно до, у відповідь на, на виконання, у зв'язку з, на заміну, у разі [3: 37] (порівняйте з англійською мовою: in accordance with, in case).

Інформаційний характер запрошень на конференції зумовив високу частотність вживання в англійській мові інфінітивів (сприяти, обговорити, підготувати, обґрунтувати, розробити / англ. to facilitate, to discuss, to ground, to elaborate), серед дієслівних форм виділяються частотністю використання форми теперішнього часу та дієприкметники і дієприслівники, що пояснюються потребою стисло викласти зміст.

Майже всі прикметники, які вживаються в досліджуваних україномовних текстах, входять до стійких словосполученнь: наукові розробки, зарубіжні науковці, актуальна проблема, сучасні дослідження і таке інше (англ. scientific elaborations, foreign scientists, acute problem, modern research). З причини відсутності якісних оцінок у запрошеннях дуже мало прислівників, частково функція їх компенсується прийменниково-іменниковими конструкціями науки [3: 39]: до питання, за умови, у розвиток (англ. to the issue, on condition that).

Перекладацький аналіз текстів запрошень на наукові конференції здійснювався в декілька етапів: текст запрошення конференція переклад

1. аналіз перекладу власних назв (звернення до учасників конференцій (прізвище, ім'я, рідко по батькові), географічні назви в адресах, назви організацій / навчальних закладів-учасників і організацій / навчальних закладів-організаторів конференцій);

2. аналіз лексичних прийомів перекладу на рівні словосполучень (тематика конференцій, назви змістових блоків запрошень);

3. аналіз морфологічних перетворювань в умовах схожості / розбіжності форм;

4. аналіз синтаксичних перетворювань.

Дослідження мовного матеріалу показало, що вищенаведені власні назви передаються на іншу мову засобами перекладацької транскрипції (див. табл. 1).

Як видно з таблиці 1, змішаний тип передачі власних назв, вживаних у текстах запрошень на наукові конференції, з англійської мови на українську (тобто транслітерація та транскрипція) як засіб передачі власних імен та назв з англійської мови на українську складає 55,7 %. Наприклад: Laura -- укр. Лора, Auckland -- укр. Окленд, Global Strategies -- укр. “Глоубал Стратеджіс”. Транслітерація налічує 26,0 % (Debora -- укр. Дебора, Perry -- укр. Перрі, Calcutta -- Калькутта, Graphic Center -- “Графік Сентер”). Транскрипція як засіб перекладу власних імен складає 18,3 %. Наприклад: Susie -- С'юзі, Fife -- Файф, Washington Press -- “Вошингтон Прес”.

Таблиця 1

Засоби передачі власних назв, вживаних у текстах запрошень на наукові конференції, з англійської мови на українську (%)