Лексичні вербалізатори концепту "Weg" у німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.112.2'373.4

Лексичні вербалізатори концепту «Weg» у німецькій мові

Тетяна Бондар (Луцьк, Україна)

Анотація

вербалізатор weg німецький лексема

У статті розглядаються вербалізатори концепту «Weg». Показано, що основними мовними репрезентантами концепту «Weg» у німецькій мові є однойменна лексема der Weg та її синоніми. Наявність великої кількості вербалізаторів свідчить про актуальність концепту «Weg» для німецького народу.

Ключові слова: концепт, концептосфера, вербалізатор, полісемія, синонімічні ряди, лексико-семантичний варіант.

Annotation

The article deals with the verbalizers of the concept «Weg» in the German language. It is shown that the lexeme der Weg and its synonyms are the main language representatives of the concept «Weg». The great number of verbalizers prove the actuality of the concept «Weg» for German people.

Keywords: concept, concept sphere, verbalizer, polysemy, synonymous rows, lexical-semantic variant.

Проблема вивчення концептосфери певного народу є дуже складною. Мова дає можливість пізнати та експлікувати значну частину концептуального змісту свідомості. Для лінгвістів вона є чи не єдиним засобом доступу до свідомості людей, до змісту і структури складових концептосфери - концептів. Як зазначають З. Д. Попова та Й. А. Стернін, через вивчення семантики мовних одиниць можна проникати у концептосферу людей, можна з'ясовувати, що було важливо для того чи іншого народу у різні періоди його історії, а що залишилося поза полем його зору, в той час як для іншого народу це виявилося суттєвим [6: 18].

Як відомо, не всі концепти мають репрезентанти у мові. Крім того, повнота вербалізації того чи іншого концепту може варіюватися. Наявність концепту як одиниці мислення не передбачає обов'язкової наявності у мові одиниці, що позначає даний концепт. Слова у мові існують для комунікативно релевантних концептів, тобто таких концептів, які суспільство вважає необхідним обговорювати [8: 8-9]. Отже, наявність мовної одиниці завжди свідчить про наявність у народу деякого концепту, а відсутність такої одиниці зовсім не означає, що у свідомості народу відсутній відповідний концепт (за винятком випадків мотивованих міжмовних лакун, зумовлених відсутністю у народу конкретних предметів чи явищ. Наприклад, в англійців немає концептів «борщ», «кобза», «балалайка» тощо). Як бачимо, дослідження засобів мовної об'єктивації концептів є питанням актуальним і цікавим.

Об'єктом нашого дослідження є лексичні вербалізатори концепту «Weg» у німецькій мові. Слід зазначити, що концепт «дорога» є одним з найдавніших і дуже важливих концептів для різних народів. Доказом універсальності концепту є його наявність у свідомості людей різних національностей та його вербалізація у різних мовах. Концепт «дорога» та його мовні втілення вже неодноразово привертали увагу дослідників, зокрема, йому присвятили свої роботи Н. Д. Арутюнова, Т. В. Радзієвська, Т. В. Цив'ян, І. О. Седакова, Л. Г. Невська, Т. М. Ніколаєва, Т. Б. Щепанська. Однак повного опису цього концепту не дано.

Мета нашої розвідки - виявити та проаналізувати представлені у німецькій мові лексичні вербалізатори концепту «Weg».

У німецькій мові основним лексичним репрезентантом досліджуваного концепту слугує однойменна лексема der Weg. Ця лексема є полісемічною і має декілька близьких значень. Розглянемо тлумачення лексеми der Weg, подані у словниках.

«Duden Deutsches Universalwцrterbuch» подає 4 основних значення лексеми der Weg, при чому у 2-му та 3-му значеннях виділено по два підзначення:

1. etwas, was wie eine Art Streifen - im Unterschied zur StraЯe meist nicht asphaltiert oder gepflastert - durch ein Gebiet, Gelдnde fьhrt und zum Begehen [u. Befahren] dient (`певний тип смуги землі, який, на відміну від автомобільної дороги / вулиці, не є асфальтованим чи покритим бруківкою, проходить через якусь територію, місцевість і слугує для проходу і проїзду');

2. a) Richtung, die einzuschlagen ist, um an ein bestimmtes Ziel zu kommen (`напрямок, який слід вибрати, щоб дістатися до певного пункту призначення');

b) Strecke, die zurьckzulegen ist, um an ein bestimmtes Ziel zu kommen (`відстань, яку потрібно подолати, щоб дістатися до певного пункту призначення');

3. a) Gang (2), Fahrt (2 a) mit einem bestimmten Ziel (`проходження якоїсь відстані, подорож з певною метою');

b) Gang (2) irgendwohin, um etwas zu besorgen, zu erledigen (`ходка, поїздка куди-небудь, щоб щось виконати, здійснити');

4. Art und Weise, in der man vorgeht, um ein bestimmtes Ziel zu erreichen; Mцglichkeit, Methode zur Lцsung von etwas (`спосіб і метод, які людина застосовує, щоб досягнути визначену ціль; можливість, метод розв'язання чогось') [10: 1718-1719].

Згідно із словником «Deutsches Wцrterbuch», лексема der Weg має такі значення: “festgetretene oder leicht befestigte Bahn zum Gehen” (`протоптана або легко укріплена дорога для пересуваня', наприклад, Feld-, Garten-, Wald-, Spazier-); “Verkehrsbahn, Verkehrsstrecke” (`дорога, дорожній маршрут', напр., Land-, Reise-, See-); “Strecke auf der man geht, zurьckzugelende oder zurьckgelegte Strecke” (`відстань, яку людині треба подолати, або яку вже людина подолала', напр., Heim-, Rьck-); “Entfernung” (`відстань, дистанція'); “Zugang, Gang, um etwas zu erledigen, Besorgungsgang, Besordung” (`доступ, прохід, щоб щось виконати; хід виконання, виконання (роботи)'); “Laufbahn, Bahn zum Ziel” (`життєвий шлях, шлях до мети', напр., Instanzen-, Lebens-); “Mittel, Verfahren, Mцglichkeit” (`спосіб, метод, можливість') [12: 1351].

У «Немецко-русском словаре» («Deutsch-russisches Wцrterbuch») виділено два основних значення лексеми der Weg:

1. дорога, путь (тж. перен.); тропа;

2. путь, способ, средство [3: 947-948].

Узагальнюючи дані вищевказаних словників, можна зробити висновок, що основним лексико-семантичним варіантом (ЛСВ) лексеми der Weg є `festgetretene oder leicht befestigte Bahn zum Gehen; Verkehrsbahn', тобто `певним чином облаштована смуга землі, призначена для пересування'. Позначимо це значення ЛСВ-1.

Другим лексико-семантичним варіантом (ЛСВ-2) лексеми der Weg є `Richtung, die einzuschlagen ist, um an ein bestimmtes Ziel zu kommen', тобто `напрямок, маршрут пересування'. Слід зазначити, що ЛСВ-2 може вживатися як у прямому, так і в переносному значенні і позначати напрям діяльності чи спосіб життя. Наприклад, das ist der schnellste, sicherste Weg zum Erfolg; neue Wege einschlagen, gehen (neue Methoden entwickeln, anwenden); auf dem falschen, richtigen Weg sein (das Falsche, Richtige tun); den Weg allen / alles Fleisches gehen (sterblich sein, sterben) [9: 2850]. У «Duden Deutsches Universalwцrterbuch» під цифрою 2b виділено ще таке підзначення як “Strecke, die zurьckzulegen ist, um an ein bestimmtes Ziel zu kommen” (`відстань, яку потрібно подолати, щоб дістатися до певного пункту призначення') [10: 1718]. Ми не вважаємо за потрібне позначати це підзначення окремим лексико-семантичним варіантом, адже, по суті тут спостерігається явище синкретизму: йдеться про поєднання ознак ЛСВ-1 і ЛСВ-2. Як бачимо, бувають випадки, коли лексема der Weg одночасно реалізує своє перше та друге значення. Наприклад, у словосполученнях на кшталт einen weiten, langen, kurzen Weg zur Schule haben (мати дальню, довгу, коротку до школи) не зрозуміло, чи йдеться про коротку / довгу смугу землі, чи відстань до кінцевої точки, маршрут. Той факт, що неможливо точно визначити, яке саме значення лексеми реалізується в даному контексті, свідчить про цілісність концепту «дорога», репрезентованому лексемою der Weg.

Третім лексико-семантичним варіантом (ЛСВ-3) лексеми der Weg є `Gang, Fahrt mit einem bestimmten Ziel' (`проходження якоїсь відстані, подорож з певною метою'); він охоплює обидва підзначення, виділені у «Duden Deutsches Universalwцrterbuch» під цифрами 3а і 3b.

ЛСВ-4 лексеми der Weg реалізує значення `Mittel, Verfahren, Mцglichkeit' (`спосіб, метод, можливість').

Отже, проаналізувавши дані лексикографічних джерел, ми виділили чотири основних значення полісемічної лексеми der Weg. У зв'язку з цим важливо знайти відповідь на питання: чи можна всі значення багатозначного слова вважати репрезентацією єдиного концепту чи, можливо, вони представляють різні концепти. Зрозуміло, що однозначної відповіді на це питання бути не може. Зокрема, M. А. Стерніна пропонує у цьому випадку виходити із денотативного принципу: якщо значення відносяться до різних денотатів, то вони представляють різні концепти [7: 114]. Щодо лексеми der Weg, то на нашу думку, вона є вербалізатором двох різних концептів: концепту «дорога» (який репрезентують перші три лексико-семантичні варіанти) та концепту «спосіб» (який репрезентує четвертий ЛСВ).

Вербалізаторами концепту «дорога» у німецькій мові слугують також синоніми лексеми der Weg. Розглянемо синонімічні ряди, до яких входить лексема der Weg. Згідно з даними «Duden, Sinn- und sachverwandte Wцrter: Synonymwцrterbuch der deutschen Sprache», ця лексема є домінантою двох рядів:

1. Gehweg (`пішохідна доріжка, тротуар'), Fahrweg (`дорога, проїжджа частина; маршрут'), Radfahrweg (`велосипедна доріжка'), Fahrradweg (`велосипедна доріжка'), Feldweg (`путівець, польова дорога'), Trampelpfad (`протоптана доріжка, стежка'), Pfad (`стежка'), Steig (`стежка'), Treidelweg (`шлях, стежка бурлаків'), Treppelweg (`шлях, стежка бурлаків'), Treidelpfad (`шлях, стежка бурлаків'), Leinpfad (`шлях, стежка бурлаків'), Serpentine (`зигзагоподібна дорога, серпантин'), Umweg (`манівець, об'їзд, обхід'), Schlenke (`крюк, об'їзд, обхід'), Durchgang (`прохід'), Kurve (`віраж, поворот дороги'), StraЯe (`вулиця, дорога, шосе').

2. Marschroute (`маршрут'), Verfahren (`метод, спосіб') [11: 808].

У «Немецко-русском синонимическом словаре» подаються три синонімічні ряди з лексемою der Weg, а також міститься інформація про подібність / відмінність значень та вживання синонімічних одиниць. Згідно з даними цього словника, лексема der Weg входить до таких синонімічних рядів:

1. дорога, путь: Weg, StraЯe (`шосе'), Bahn (? `Weg', але зазвичай застосовується щодо дороги, яку вперше прокладають у неходжених місцях, а також щодо рівної ділянки дороги), FuЯweg (`дорога для пішоходів, путівець'), Pfad (`стежка'), Steg (заст. `стежинка', зараз - часто дощаний настил для проходу, поміст), PaЯ (`перевал, гірський прохід'), LandstraЯe (`дорога (поза населеним пунктом), заміське шосе) [4: 649-650].

2. дорога (відстань): Weg, Strecke (`ділянка дороги, відрізок шляху') [4: 650].

3. засіб, спосіб: Mittel, Weg (`шлях (до мети)'), Ausweg (`вихід (зі становища)') [4: 318].

Як бачимо, лексема der Weg виступає домінантою у перших двох синонімічних рядах. Слід звернути увагу на те, що у «Немецко-русском синонимическом словаре» зазначається, що лексеми der Weg та die Bahn мають приблизно однакові значення (die Bahn ? der Weg). Про близькість значень цих двох лексем свідчить також той факт, що у деяких словниках значення лексеми der Weg тлумачиться через лексему die Bahn і навпаки: значення die Bahn пояснюють, посилаючись на значення лексеми der Weg. Наприклад, у «Deutsches Wцrterbuch» зазначено, що der Weg це `festgetretene oder leicht befestigte Bahn zum Gehen' (`протоптана або легко укріплена дорога для пересуваня') [12: 1351]. У «Duden Deutsches Universalwцrterbuch» подане таке визначення лексеми die Bahn: `Weg, den sich jemand, etwas (durch unwegsames Gelдnde oder Дhnliche) bahnt' (`дорога, яку собі хтось/ щось (через непрохідну місцевість) прокладає, пробиває') [10: 201]. Крім того, лексеми der Weg та die Bahn можуть входити до складу одних і тих самих сталих виразів, що ще раз підтверджує їхню синонімічність. Наприклад, однакове значення мають такі фразеологізми: j-n auf den rechten Weg bringen (`наставляти когось на путь істини') [5 (2: 307)] та j-n auf die rechte Bahn fьhren (bringen) (`допомагати кому-н. стати на правильний шлях, навернути кого-н. на добру стежку') [5 (1: 70)], j-m, einer Sache (D) den Weg ebnen (`прокладати, розчищати шлях кому-н., чому-н') [5 (2: 305)] та j-m, einer Sache D die Bahn ebnen (висок. `прокладати шлях чому-н.') [5 (1: 70)]. Проте у «Duden, Sinn- und sachverwandte Wцrter: Synonymwцrterbuch der deutschen Sprache» не зазначено, що лексема die Bahn є синонімом до лексеми der Weg.

Синонімами іменника der Weg згідно з даними, отриманими на сайті wortschatz.uni-leipzig.de, виступають лексеми Anfahrt (`під'їзна дорога'), Anfahrtsweg (`під'їзний шлях, дорога до чогось'), Anmarsch (`підхід, наближення; дорога, шлях'), Chance (`шанс, можливість'), Fahrweg (`дорога, проїжджа частина; маршрут'), Feldweg (`путівець, польова дорога'), Gehsteig (`тротуар'), Gehweg (`(пішохідна) доріжка; тротуар'), Leinpfad (`шлях, стежка бурлаків'), Lцsungsmцglichkeit (`можливість розв'язання чогось'), Mцglichkeit (`можливість, варіант'), Pfad (`стежка'), Route (`напрям, маршрут'), Steig (`стежка'), Strecke (`відстань, дистанція'), Treidelpfad (`шлях, стежка бурлаків'), Treidelweg (`шлях, стежка бурлаків') [13].

Питання синонімічності цих лексем є, на нашу думку, спірним, оскільки такі мовні одиниці не відповідають основним критеріям синонімічності. На думку В. В. Левицького та Й. А. Стерніна, незважаючи на чималу кількість критеріїв (ознак) синонімічності, всі такі критерії можна звести до трьох основних: близькість / тотожність сигніфікативного компоненту значення (тобто все те, що називають “близькістю значень”, “тотожністю поняття” і т. п.); близькість / тотожність предметів, які позначає слово (тобто денотативна спільність); близькість / тотожність структурного значення слова [1: 14]. Як відомо, повні (точні) синоніми здатні до взаємозамін, проте здатність до взаємозамін мають і деякі семантично неточні синоніми. Ю. Д. Апресян вважає, що синонімами є лексеми, тлумачення яких, зведені до рівня семантичних примітивів, мають таку спільну частину, яка або більша їхніх сумарних відмінностей (якщо розглядати дві лексеми), або не менша, ніж їхні сумарні відмінності (якщо розглядати три і більше лексеми) [2: XLVI]. Ми вважаємо, що наведені вище лексеми є неточними синонімами лексеми der Weg.

Слід звернути увагу на той факт, що серед мовних одиниць, поданих у словниках як синоніми лексеми der Weg, є багато композитів зі складовою -weg. Ці складні іменинники (Gehweg, Fahrweg, Radfahrweg, Fahrradweg, Feldweg, Treidelweg, Treppelweg) є частковими синонімами der Weg, оскільки вони виступають гіпонімами по відношенню до гіпероніма Weg. Тут можлива лише однобічна заміна (гіперонім der Weg може завжди замінити у контексті гіпонім, але не навпаки).

Отже, у німецькій мові наявний чималий масив лексичних одиниць, які слугують для номінації різних типів доріг (не менше 25), на відміну від української чи російської мов, які оперують максимум десятьма назвами (дорога, шлях, гостинець, кам'янка, бруківка, тракт, шосе, автомагістраль, рос. путь, большак). Можна припустити, що у свідомості німців існує багато підконцептів концепту «дорога». У цьому і відбивається національно-культурна специфіка концепту «дорога» у німецькій мові. Наявність великої кількості вербалізаторів свідчить про те, що німці активно пересувалися, будували і прокладали дороги, називаючи при цьому різні типи доріг. Наприклад, лише для позначення доріжки вздовж річки, по якій рухалися бурлаки, у німецькій мові існує чотири лексеми: Treidelweg, Treppelweg, Treidelpfad, Leinpfad. В українській ж мові нема окремої лексичної одиниці на позначення такого шляху, маємо лише словосполучення, тобто описове представлення. Це свідчить про неактуальність підконцепта «доріжка бурлаків» для українців.

Бібліографія

1. Левицкий В. В., Стернин И. А. Экспериментальные методы в семасиологии. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1989. - 192 с.

2. Новый объяснительный словарь синонимов русского языка / Под рук. акад. Ю. Д. Апресяна. - 2-е изд., исправл. и доп. - М.: Школа “Языки славянской культуры”. - 1488 с.

3. Немецко-русский (основной) словарь: Ок. 95000 словарных статей - 3-е изд., стереотип. - М.: Рус. яз., 1995. - 1040 с.

4. Немецко-русский синонимический словарь: Ок. 2680 рядов / И. В. Рахманов, Н. М. Минина, Д. Г. Мальцева, Л. И. Рахманова и др. - М.: Рус. яз., 1983. - 704 с.

5. Німецько-український фразеологічний словник: В 2-х т. / Укл. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. - К.: Рад. школа, 1981. - т.1 - 416 с., т.2 - 383 с.

6. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. - М.: АСТ: Восток - Запад, 2007. - 314 с.

7. Стернина М. А. Лексема и концепт // Значение. Смысл. Концептосфера. Межвузовский сборник научных трудов. / Под. ред И. А. Стернина, А. С. Кравеца. - Воронеж: «Истоки», 2009. - С. 114 - 116.

8. Стернин И. А. О лингвокогнитивном подходе к языку // Значение. Смысл. Концептосфера. Межвузовский сборник научных трудов. / Под. ред И. А. Стернина, А. С. Кравеца. - Воронеж: «Истоки», 2009. - С. 8 - 11.

9. Duden. Das groЯe Wцrterbuch der Deutschen Sprache in GBd / hrsg. u. bearb. vom Wissenschaft I. Rat u. d. Mitarb. d. Dudenred. unter Leitung von Gьnther Drosdowski. - Band 6. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 1981. - 2992 S.

10. Duden Deutsches Universalwцrterbuch / hrsg. und bearb. vom Wissenschaftichen Rat und den Mitarbeitern der Dudenredaktion. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 1996. - 1816 S.

11. Duden, Sinn- und sachverwandte Wцrter: Synonymwцrterbuch der deutschen Sprache / hrsg. und bearb. von Wolfgang Mьller. - Band 8. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zьrich: Dudenverlag, 1997. - 858 S.

12. Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch. - Gьtersloh: Bertelsmann Lexicon Verlag, 1997. - 1420 S.

13. http://wortschatz.uni-leipzig.de/egi-portal/de

Відомості про автора

Тетяна Бондар - старший викладач кафедри прикладної лінгвістики Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика

Размещено на Allbest.ru