Стратегія дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі (на матеріалі промов Джона Керрі та Девіда Камерона)

Актуальність дослідження і постановка проблеми.

Сьогодні дискурс посідає чільне місце у сфері мовознавчих, когнітивних та психолінгвістичних досліджень, а особливо дискурс у сфері дипломатії. Мовці завжди маніпулюють поверхневими структурами, словами, фразами, прагматичною інформацією з контексту, а також соціальними і культурними даними [4: 78]. Тому, вивчення стратегій мовця в дипломатичному дискурсі сьогодні особливо актуальне, оскільки наш час характеризують військові конфлікти, соціально-політичні заворушення, інформаційні й торговельні війни тощо.

Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю когнітивного й психолінгвістичного аналізу дискурсу, вивченням особливостей структурування й застосуванням мовцем конкретних стратегій реалізації дискурсивних категорій, що характеризується актуальністю для сучасних мовознавчих студій англомовного дипломатичного дискурсу.

Об'єктом дослідження є англомовний дипломатичний дискурс, а предметом вивчення є лінгвальні маркери реалізації дискурсивних стратегій англомовного дипломата.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Мовознавчі концепції категорій та стратегій дискурсу досліджені у працях Т ван Дейка, І.Є. Фролової, І.С. Шевченко. Теорію неправдивості інформації пояснюють О.І. Морозова та Г.В. Єйґер. Відомі наукові розробки щодо категорій адресованості належать О.П. Воробйовій, Н.Д. Арутюновій. Проблемі категорії зв'язності тексту присвячені дослідження І.Р. Гальперіна, І.М. Колегаєвої. Проблематиці класифікації стратегій дискурсу присвячені дослідження та публікації І. Є. Фролової, І.О. Алєксєєвої, Л.Л. Славової, Л.Р. Безуглої та інших.

Мета і завдання статті. Метою дослідження є встановлення особливостей реалізації стратегії дискредитації за допомогою дискурсивних тактик англомовного дипломата. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань:

- проаналізувати підходи щодо визначення дискурсивних стратегій;

- окреслити та описати основні тактики стратегії дискредитації;

- виявити та проілюструвати на прикладах групи мовних тактик дипломатів за допомогою яких реалізується стратегія дискредитації.

Методи та методики дослідження. У дослідженні використано загальнонауковий гіпотетико-дедуктивний метод, який передбачав добір фактичного мовного матеріалу, побудову гіпотези, її уточнення й перевірку її істинності, виведення дедуктивним способом висновків на основі зіставлення її зі здобутими новими лінгвальними фактами; методи контекстуального та зіставного аналізу.

Обґрунтований виклад основного матеріалу і отриманих результатів. Реалізація мовленнєвого акту в дискурсі завжди підпорядкована певній стратегії [1]. Під мовленнєвим актом у нашому дослідженні маємо на увазі процес дискурсивно-мовленнєвої взаємодії комунікантів на ґрунті комунікативної інтенції мовця [1: 33]. Інтенцію розуміємо за Л.Р. Безуглою як "спрямованість свідомості мовця на об'єкти і стани речей зовнішнього світу [1: 29], а дискурс як "мисленнєво-комунікативну мовленнєву діяльність комунікантів у широкому контексті, зафіксовану текстом" [1: 25].

Поняття "стратегія" й "тактика" є широковживаними у сучасному дипломатичному дискурсі та досліджуються великою кількістю науковців. Тому, є ціла низка визначення даних понять, які відрізняються одне від одного. Хоча поняття стратегії було використане в багатьох дослідженнях, йому рідко давали чітке визначення. Слово "стратегія" як метафора було запозичене з військової науки, де воно використовується для позначення організації військових дій для досягнення певної військової мети. Термін також поширений в політології, економіці і в інших дисциплінах, де позначає складні, цілеспрямовані дії. Проте, у всіх випадках вживання поняття "стратегія" науковці сьогодні пов'язують з досягненням мети оптимальним чином: швидко, ефективно, тощо [4]. Дискурсивна тактика підпорядкована дискурсивній стратегії на рівні мовленнєвого ходу, вони співвідносяться між собою як загальне і конкретне поняття [1]. Т. ван Дейк пише, що стратегія -це ідея агента про кращий спосіб діяти, щоб досягти мети [4: 64-65]. Слід зазначити, що конкретної класифікації мовленнєвих стратегій і тактик немає.

У нашій роботі, під стратегією ми розуміємо сукупність мовленнєвих дій, що направлена на вирішення комунікативної мети мовця. Відповідно, тактика направлена на забезпечення реалізації певної комунікативної стратегії.

Л.Л. Славова пропонує поділ дискурсивних стратегій на два типи: кооперативні та конфронтативні. Кооперативний тип перебігу дискурсу характеризується орієнтацією партнера по комунікації на співрозмовника. До них належать: стратегія саморепрезентації, прямої ідентифікації, самозахисту, ототожнення, підсилення, ухиляння, кооперації та консолідації. До конфронтативних дослідниця відносить: стратегію конфронтації та дискредитації. Стратегія дискредитації спрямована на пониження іміджу опонента [3]. Отже, стратегія дискредитації - це одна з конфронтативних дискурсивних стратегій, що є сукупністю певних зумисних мовленнєвих дій, які спрямовані на підрив авторитету, іміджу чи довіри.

Існує низка різноманітних класифікацій тактик за допомогою, яких реалізується стратегія дискредитації. Проте, дослідивши тексти промов та інтерв'ю англомовних дипломатів Джона Керрі та Девіда Камерона щодо подій в Сирії ми зосередили увагу, саме на тих, що містять описані нижче тактики "гри на підвищення". За основу ми взяли тексти вступного слова нинішнього держсекретаря США Джона Керрі 3 вересня 2013 року на сенаті [5] та висловлювання Девіда Камерона 27 квітня 2013 року [6] і 2 червня 2014 року [7], які були присвячені подіям в Сирії. Ми проаналізували їх з метою визначення тактик дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі.

О.Л. Михальова пише про так звану стратегію "гра на пониження", яку ми розглядаємо як стратегію дискредитації, адже вона теж направлена на суперника, і її мета - розкриття та розвінчання намірів опонента, тобто дискредитація. Дослідниця виділяє п'ять основних тактик, завдяки яким цю стратегію реалізовують у мовленні. До цих них належать: "аналіз-мінус", звинувачення, безособове звинувачення, викриття й образа [2]. Розглянемо ці тактики на прикладах.

Тактика аналіз - "мінус". Використовуючи дану тактику дипломат демонструє негативне ставлення до певної ситуації, а також до опонента чи його вчинків [2]. Наприклад: "I think the most pressing and most worrying that because Syria has become a broken state, because it has become such an unsafe part of our world - there are now terrorist training camps in Syria that are training up Jihadist terrorists who could come back here to Britain to do us harm, as terrorists who trained in Afghanistan befoгє" [7]. Ми припускаємо, що вдаючись до даної тактики Девід Камерон таким способом дискредитує джихадистів в Сирії.