Функціонування множинних форм польських іменників на позначення смутку

Числові особливості множинних форм польських іменників singularia tantum на позначення смутку. Словниковий аналіз іменників цієї групи з метою встановлення граматичних значень категорії числа. Частотність і кількісні відношення форм множини та однини.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.162.1'367.622'42

Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, Львів, 79000 Кафедра польської філології e-mail: irashewchyk@gmail. com

Функціонування множинних форм польських іменників на позначення смутку

Ірина Бундза

Анотація

множинний іменник словниковий граматичний

У статті досліджуються числові особливості множинних форм польських іменників singularia tantum на позначення смутку. Проведено словниковий аналіз іменників цієї групи з метою встановлення граматичних значень категорії числа. Визначено частотність і кількісні відношення форм множини та однини у Національному корпусі польської мови, отримані результати порівняно зі словниковою інформацією. Проаналізовано контексти з формами множини іменників singularia tantum на позначення смутку, з'ясовано семантику множинних форм цих іменників та виявлено ті з них, що не входять до словників сучасної польської мови.

Ключові слова: граматична категорія числа, однина, множина, іменники на позначення смутку, іменники singularia tantum, корпус текстів польської мови.

Annotation

It is investigated number features of the plural forms of Polish nouns singularia tantum for denotation of sorrow in the article. It is done lexical analysis of nouns for denoting sorrow to determine the grammatical category of number values. It is defined frequency and qualitative terms of singular and plural forms of nouns denoting sorrow at the National Polish case and compared the results of vocabulary information. It is analyzed the context of the plural form of nouns singularia tantum for denoting sorrow, found the value of plural forms these nouns and identified those that do not contain dictionaries of contemporary Polish.

Key words: grammatical category of number, singular, plural, nouns for denoting sorrow, nouns singularia tantum, case of texts of Polish.

Аннотация

В статье исследуются числовые особенности множественных форм польских существительных singularia tantum на обозначение печали. Проведен словарный анализ существительных этой группы с целью определения грамматических значений категории числа. Определены частотность и количественные отношения форм множественного и единственного числа в Национальном корпусе польского языка, полученные результаты сравнены со словарной информацией. Проанализированы контексты с формами множественного числа существительных singularia tantum на обозначение печали, выяснено семантику множественных форм этих существительных и определены те из них, которые не зафиксированы в словарях современного польского языка.

Ключевые слова: грамматическая категория числа, единственное число, множественное число, существительные на обозначение печали, существительные singularia tantum, корпус текстов польского языка.

Зв'язок форм числа іменників з позамовною дійсністю, кількісні значення форм однини і множини іменників, нейтралізація форм однини і множини в тексті, особливості вживання іменників singularia tantum та pluralia tantum неодноразово перебували в колі наукових зацікавлень слов'янських, передовсім польських, мовознавців. Функції числових форм іменника і їхній зв'язок з позамовною дійсністю описав польський учений К.Фелешко1. Особливостям числових форм іменника та проблемам квантифікації присвячені матеріали наукової конференції “Число, кількість, міра”2. Проблему визначення меж іменників singularia tantum та pluralia tantum описав А.Дишак3. Словотвірні особливості, історія розвитку і семантичні групи іменників pluralia tantum є об'єктом ґрунтовної праці Т.Фределувни4. Словотвірні функції групи іменників pluralia tantum розкрила Е.Роговська5. Проблемі кодифікації іменників з неповною числовою парадигмою у словниках польської мови присвячені праці У.Хрен6, Ґ.Штомбер7, Г.Ядацької8, А.Цєслікової9, А.Анджейчук10, Й.Ґрадковської11. Множинна форма власних назв аналізується у праці З. Калети12. Функції іменникових форм множини в мові преси, радіо і телебачення визначила А.Ґрибосьова13. Функціонування множинних форм іменників singularia tantum досліджують З. Салоні14 та М.Под- хаєцька15. Словниково-корпусний аналіз іменників singularia tantum здійснив у своїй монографії Л.Шалкевич16 (іменники singularia tantum поділені у ній на певні семантичні групи та на прикладі репрезантитивних одиниць, які найчастіше подані в граматиках польської мови, досліджено словниковий опис цих іменників, механізми вживання, значення та функції множинних форм іменників singularia tantum). Питання лексикалізації множинних форм іменників та словотвірну здатність категорії числа висвітлено у працях Й.Мітурської-Бояновської17, Т.Ґондецької18, П.Кжижановського19.

Категорія числа іменника розглянута й у працях українських та російських мовознавців: О.Потебні20, В.Дегтярьова21, О.Бондарка22, О.Безпояско23, А.Реформатського24, а також граматиках і підручниках, в яких розкриті типологічні особливості категорії числа, іменники singularia tantum і pluralia tantum. Йдеться, насамперед, про розвідки А.Наґурко25, М.Баньки26, Р.Ґжеґорчикової27, І.Білодіда28, М.Жовтобрюха та Б.Ку- лика29, В.Горпинича30, О.Безпояско, К.Городенської та В.Русанівського31, І.ВихованцяВихованецьІ.Р., ГороденськаК.Г. Теоретична морфологія української мови. Київ, 2003. С.92-97. та ін. Питання, що стосуються категорії числа, а особливо іменників singularia tantum та pluralia tantum, порушені і в працях із загального мовознавства, мовознавчих енциклопедіях і словниках32 Див.: Hockett C.F. Kurs j^zykoznawstwa wspolczesnego. Warszawa, 1968. S.272-273; Lachur C. Zarys j^zykoznawstwa ogolnego. Opole, 2004. S.119-121; Encyklopedia wiedzy o j?zyku polskim. Wroclaw-Warszawa- Krakow-Gdansk, 1978. S.299, 243; Grzegorczykowa R. Kategorie gramatyczne // Wspolczesny j?zyk polski: Encyklopedia. Lublin, 2001. S.453-467; Podlawska D., Piociennik I. Leksykon nauki o j^zyku. Bielsko-Biala, 2002. S.82-83; Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. Київ-Одеса, 1991. С.262-264; Кочерган М.П. Загальне мовознавство. Київ, 2003. С.238-243 та ін..

Попри значне зацікавлення різними аспектами категорії числа іменника в сучасному польському мовознавстві, й надалі малодослідженим залишається питання функціонування форм множини іменників singularia tantum у текстах, аналіз значень множинних форм та кодифікація цих значень у сучасних словниках польської мови.

У пропонованій статті з використанням технічних можливостей сучасної мовознавчої науки, а саме методів корпусної лінгвістики (зокрема даних Національного корпусу польської мови), досліджуються особливості вживання множинних форм іменників singularia tantum у сучасній польській мові, з'ясовується поширеність чи поодинокість множинних форм цих іменників, наявних у корпусі польських текстів, визначаються, чи/наскільки формальна зміна числа впливає на значення слова, які значення виражають множинні форми, а також аналізується кодифікація числових змін у сучасних лексикографічних джерелах сучасної польської мови (“Універсальний словник польської мови” (USJP)Uniwersalny slownik j?zyka polskiego. T.1-4. Warszawa, 2003., “Інший словник польської мови” (ISJP)Inny slownik j?zyka polskiego. T.1-2. Warszawa, 2000. та “Великий словник правильної польської мови” (WSPP)Wielki slownik poprawnej polszczyzny. Warszawa, 2007.).

З огляду на те, що множинні форми, утворені від іменників singularia tantum, часто відображають ставлення мовця до висловлюваного, у статті обрано групу іменників із загальним значенням смутку, яка є складовою ширшої лексико-семантичної групи іменників на позначення почуттів і емоцій людини. Іменники на позначення смутку належать до семантико-граматичної категорії “абстрактні іменники”. Граматична особливість абстрактних іменників полягає в неповній числовій парадигміДив.: Lachur C. Zarys j^zykoznawstwa ... S.120; Podlawska D., Piociennik I. Leksykon ... S.83; KrzyzanowskiP. Kategoria liczby ... S.232; Борецький В.В. Транспозиційні відношення у сфері семантико- граматичних категорій іменника. Автореф. дис. ... канд. філол. наук: Київ, 2008. С.8; Волох О.Т., Чемери- совМ.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. Київ, 1989. С.42 та ін., тобто, виражаючи семантичну абстрактність та переважно не підлягаючи лічбі, вони мають форму лише однини або множини. Серед абстрактних іменників на позначення почуттів та емоцій в українській мові виділяються іменники singularia tantum (наприклад радість, смуток) та pluralia tantum (наприклад веселощі, заздрощі), натомість, у польській мові лексеми цього типу мають форму лише однини (наприклад radosc, smutek, wesolosc, zazdrosc). Множинні форми польських іменників singularia tantum, які можуть бути утворені за аналогією до іменників з повною числовою парадигмою, набувають у контексті нових, конкретніших, значень: наприклад, форма слова radosci позначає радісні події в житті якоїсь людини чи групи людей (Porwani przez/./strzelcow towarzy-

szylismy im w walce, w zyciu codziennym, w ich radosciach i smutkach, we wzlotach i upadkach. [NKJP: Andrzej Urbanczyk, 1985]; подібно форма слова smutki- сумні події, клопоти (Doswiadczasz dziwnych, nieoczekiwanych sytuacji, szczegolnie w zwiqzkach miios- nych, ktor ezwykle przynoszq cierpienie, smutki, straty, osamotnienie... [NKJP: Krystyna

Konaszewska-Rymarkiewicz, 1997]. Щодо форми smutki, то словники польської мови (USJP, ISJP, WSPP) дають її окремою словниковою статтею (USJP та NSPP) або окремим значенням у межах словникової статті smutek (ISJP), при цьому зазначається, що слово належить до іменників pluralia tantum. Множинна форма іменника radosc та значення, якого вона набуває, у згаданих словниках не фіксується.

Матеріал нашого дослідження становить 20 лексичних одиниць, а саме bolesc, depresja, desperacja, melancholia, nostalgia, ponurosc, posqpnosc, przygngbienie, przykrosc, rozgoryczenie, rozpacz, rozzalenie, smgtek, smutek, tqsknica, tqsknota, utgsknienie, zal, zaloba, zalosc. Функціонування іменників на позначення смутку досліджувалося за текстами Національного корпусу польської мови Narodowy Korpus J^zyka Polskiego. Режим доступу: http://nkjp.pl. (за допомогою пошукової системи Pelcra), а саме його стилістично зрівноваженої версії, яка налічує близько 250 млн. слів. У корпусі представлені тексти в такій пропорції: періодичні видання - 50%, книги - 29%, усне мовлення - 10%, інтернет (блоги, форуми, інтернет-сайти) - 7%, інші писані тексти - 4%. Отримані результати якнайповніше відображають реальну картину функціонування іменників на позначення смутку в сучасній польській мові. Досліджено 3337 контекстів вживання множинних форм іменників, похідних від іменників singularia tantum із загальним значенням смутку.

Наступний етап дослідження полягав в опрацюванні словникових статей іменників на позначення смутку у сучасних словниках польської мови (USJP, ISJP та WSPP) з метою виявлення інформації про числові особливості цих іменників. У згаданих словниках граматична характеристика багатозначних слів дається окремо для кожного зі значень. До уваги бралися значення іменника “почуття”, “емоція”.

Як іменники singularia tantum у всіх трьох словниках кваліфікуються слова desperacja, nostalgia, ponurosc, posqpnosc, przygngbienie, rozpacz, smutek, zaloba, zalosc. Словникові статті цих іменників містять кваліфікатори blm (USJP, WSPP), NL (ISJP), які інформують про вживання слова лише у формах однини. У всіх трьох словниках наведені іменники з повною числовою парадигмою, а саме depresja, rozgoryczenie, smgtek. При цьому в ілюстративній частині словникової статті даних іменників є приклади вживання їх лише у формі однини.

Як іменники singularia tantum в USJP та іменники з повною числовою парадигмою в ISJP окреслено слова melancholia, przykrosc, rozzalenie, utqsknienie, zal. Знову ж таки, в ISJP ці іменники ілюструються лише прикладами вживання в однині.

У словникових статтях деяких іменників автори USJP використовують кваліфікатор zwykle w lp, який інформує, що слово зазвичай вживається в однині. Однак такий кваліфіка- тор не дає інформації, чи належить цей іменник до singularia tantum. Серед нашого матеріалу таким кваліфікатором відзначені іменники bolesc, tgsknica, tgsknota. В ISJP ці слова представлені по-різному: bolesc - як singularia tantum, tgsknota - як іменник з повною числовою парадигмою, іменника tgsknica словник не фіксує. У WSPP числова характеристика іменників на позначення смутку подібна до характеристики в USJP, за винятком іменника zal, який в WSPP представлений як іменник з повною числовою парадигмою.

Опрацьовані словникові статті іменників на позначення смутку, з огляду на словникову граматичну характеристику, можуть бути поділені на три групи:

1) іменники depresja, rozgoryczenie і smgtek. У всіх трьох словниках їх трактовано як іменники з повною числовою парадигмою, хоча в ілюстративній частині словникової статті їх вживання у формі множини не підтверджене;

2) іменники desperacja, nostalgia, ponurosc, posqpnosc, przygnqbienie, rozpacz, smutek ,zaloba, zalosc, які, за словниковим описом, належать до singularia tantum;

3) іменники bolesc, melancholia, przykrosc, rozzalenie, tysknica, tysknota, utysknienie, zal, які в словниках представлені по-різному.

Наступний крок у нашому дослідженні - робота з корпусом текстів. На підставі корпусних даних виявлено частотність вживання обох форм - однини та множини - іменників на позначення смутку. Отримані результати представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Кількісні відношення словоформ іменників на позначення смутку в Національному корпусі польської мови*

група

іменник

загальна кількість словоформ

кількість форм множини

відсоток форм множини

rozgoryczenie

765

16

2,09 %

і

smytek

184

14

7,6 %

depresja

4456

500

11,2 %

posypnosc

32

-

-

przygnybienie

811

2

0,25 %

zaloba

1 956

20

1,02 %

zalosc

352

4

1,14 %

2

desperacja

754

10

1,28 %

rozpacz

5 752

81

1,4 %

ponurosc

68

1

1,47 %

nostalgia

1 017

29

2,85 %

smutek

6 291

603

9,58 %

rozzalenie

225

1

0,44 %

melancholia

1 155

9

0,78 %

utysknienie

360

3

0,83 %

3

zal

11 648

893

6,67 %

przykrosc

2 991

344

11,5 %

tysknota

4 019

573

14,26 %

tysknica

41

13

31,7 %

bolesc

650

221

34 %

У кожній групі слова розміщено в порядку зростання відсотка їх форм множини.

Як бачимо, кількісні відношення форм однини та множини відповідних іменників на позначення смутку у польській мові коливаються від 0,25% (zaloba) до 34% (bolesc) (за винятком іменника posqpnosc, для якого контекстів з формою множини не виявлено). Для іменників другої групи (singularia tantum) відсоток форм множини становить 0,25%-9,58%. Щодо іменника smutek, то в словниках як pluralia tantum наводиться форма множини smutki, чим і пояснюється високий (9,58%) його відсоток, порівняно з іншими словами цієї групи, форма множини яких у словнику не зафіксована. Щодо іменників melancholia (0,78%), rozzalenie (0,44%), utgsknienie (0,83%), то, попри незначний відсоток форм множини (порівняно з другою групою), в ISJP ці іменники кваліфікуються як іменники з повною числовою парадигмою. Значну частку форм множини іменників bolesc (34%), przykrosc (11,5%), zal (6,67%) можна пояснити їхньою багатозначністю, причому в одному зі значень їм притаманні форми і однини, і множини, а іменників tqsknica (31,7%), tqsknota (14,26%) - інформацією у словниковій статті про наявність у них форм однини і множини (в USJP дається інформація про те, що ці іменники зазвичай вживаються у формі однини). Таким чином, у словниках сучасної польської зафіксовано певну тенденцію до вживання іменників singularia tantum у формах множини, однак не завжди це відбувається послідовно (наприклад, іменник rozgoryczenie (2,09%) у словниках представлений як іменник з повною числовою парадигмою, а nostalgia (2,85%) - як іменник singularia tantum).

З аналізу контекстних значень польських іменників на позначення смутку можна зробити висновок про те, що вжиті у формах множини іменники singularia tantum набувають значення конкретизації, квантифікації, лексикалізації, термінологізації, а також відзначаються експресивним відтінком, виражають оцінку чи ставлення мовця до висловлюваного.

Конкретизація значення абстрактного іменника може відбуватись у самій лексемі, представленій формою однини, однак такі семантичні зміни стають помітні у контекстах із формою множини. Конкретизовані абстрактні поняття співвідносяться з особами, предметами, ситуаціями, подіями, з якими вони пов'язані. Абстрактні іменники на позначення смутку, вживаючись у формі множини, найчастіше виражають відповідні емоції та почуття, притаманні конкретній людині чи групі людей. Наприклад: Dopiero po pana smierci dowiedzialam sif, ze miai pan wielkie depresje, zaiamania, wqtpliwosci [NKJP: Janda K. Www.malpa.pl, 2004]; On sam, starszy od swojej zony ponad trzydziesci lat, doskonale znai kobiece dqsy, melancholie i migreny [NKJP: Krajewski M. Koniec swiata w Breslau, 2003]; AutorNotatek z podziemiaczfsto sugerowai, ze rozdraznienia, ziosci i melancholie jego bohaterow majq swoj zwiqzek z klimatem i nastrojem miasta [NKJP: Gazeta Wyborcza, 1993. 2 stycznia]; Zapracowujf sif, bo tylko w ten sposob mogf przeniesc na piotno moje tqsknoty, moje wrazenia i nostalgie [NKJP: Dziennik Lodzki, 2002. 11 pazdziernika]; /.../ optymizm nie polega na tym, ze ktos sif nie przejmuje drobnymi przykrosciami, ktore sif przytrafiiy innym /.../ [NKJP: Gazeta Wroclawska, 2004. 6 lutego]; Nie byio to trudne, bo w rozmyslaniach Julii przewijaiy sif ciqgle te same rozgoryczenia, rozczarowania, upokorzenia. [NKJP: Zaniewski A. Krol Tanga, 1997]; Zaczfiam pisac dziennik, tam umieszczaiam swoje radosci i rozpacze. [NKJP: Kofta K. Gdyby zamilkly kobiety, 2005]; Gdy mnie ogarniajq takie smgtki, lubif wtedy czytac Senekf... [NKJP: Jarosz M. Nasze Zdrowie - Jak skutecznie radzic sobie z l^kiem, 2004]; /.../ jestesmy ludzmi majqcymi uczucia, emocje, choroby, smutki i radosci.

[NKJP: Korczynska W.M. Wroc... 2001]. У наведених контекстах іменники depresje, melancholie, tqsknoty, nostalgie, przykrosci, rozgoryczenia, rozpacze, smgtki, smutki виражають почуття, емоції, переживання, події, які повторюються у житті людини або різних людей.

Доволі часто множинна форма іменників підсилює негативне забарвлення значення. Для цього задіюються прикметники straszny (/.../ umarfy w strasznych bolesciach [NKJP: Jasienski B. Pal§ Paryz, 1929), potworny (Pokonujqc slabosc i potworne bolesci /.../ [NKJP: Kwapich T. Detektyw nr 5 (153), 1999]), duzy (/.../ miai w zwiqzku z tym duze przykrosci [NKJP: Gazeta Wyborcza. 1995. 19 czerwca]) та ін.

У різних іменників ступінь конкретизації може бути неоднаковий. Якщо в попередніх прикладах форми множини вказували на конкретні акти переживання почуттів однією людиною або на почуття, властиві різним людям, то в наступному прикладі ступінь конкретизації ще більший. Так, іменник zal у формі множини означає претензії та незадоволення кимось або чимось, наприклад: /.../ Czasami trochf sif nawet dziwif swoim zalom do Agnieszki... [NKJP: Nowacka E. Mozenie, mozetak, 1976], а також слова, в яких виражається це незадоволення чи сумні враження, нарікання: Zadzwonii do Igi /.../ Wysluchala cierpliwie jego zalow [NKJP: Klarecki T., Smolarek I. Wilk... i smierc bankiera, 2006]. Слова, в яких ми передаємо свої почуття, сприймаються як щось більш конкретне, ніж почуття.

Іменник zaloba вживається на позначення не лише почуття, а й, зазвичай, чорного одягу, який носять після смерті близької людини, періоду після смерті людини, коли її близькі не беруть активної участі в світському житті, а також пошанування народом померлої особи чи катастрофи. У всіх значеннях цей іменник є singularia tantum, однак у трьох останніх значеннях цей іменник уживається в множині: Jednak pod czas ogolnonarodowych zalob narodowych - dobrze by bylo odwolac huczne zabawy...[NKJP: www.forumowisko.pl, 2007]; Zony w zalobach, zprzodu do ziemi [NKJP: Bialoszewski M., Chamowo, 2010].

Іменник bolesc у формі множини означає сильний фізичний біль (Istotnie kolo tlqcych sif ognisk lezaly trupy skrfcone w bolesciach [NKJP: Poltawska W. I boj§ si§ snow, 2009], а також душевні страждання (KAKTUS - w wyniku zawodu milosnego doznasz wielu bolesci [NKJP: Ostrowska K. Sny - klucz, 2000]).

Конкретизовані форми абстрактних іменників у контексті здатні набувати кількісного значення у поєднанні з різними кількісними окресленнями, наприклад: /.../ W wyniku zawodu milosnego doznasz wielu bolesci [NKJP: Ostrowska K. Studio Astropsychologii, 2000]; Gdyby nie te dwie przykrosci, bylby najszczfsliwszym pikolem wPacyfiku /.../ [NKJP: Worcell H. Zakl^te rewiry, 1936]; Dwadziescia cztery smutki, To zwykla nasza doba, I dzien jest nie za krotki, I noc sif nam podoba [NKJP: Brzechwa J. Liryka mojego zycia, 1966]; /.../ wyobrazil sobie pnqce sif w gorf podlogi i sufity, setki, tysiqce lozek, setki, tysiqce osobnych lfkow, zyciowych labiryntow, tqsknot, atakow bolu [NKJP: Kowalewski W. Bog zaplacz!, 2000]; Jedna z jej tgsknot, uslyszec dobrq niemczyznf, bez akcentu, wlasnie sif spelniala [NKJP: Nurowska M. Niemiecki taniec, 2009]. У наведених словах на кількісне значення іменників bolesci, przykrosci, smutki, tqsknoty вказують квантитативні слова wielu, dwie, dwadziescia cztery, jedna z, setki, tysiqce. Отже, процеси конкретизації та квантифікації пов'язані між собою і в багатьох випадках відбуваються паралельно.

Зі зміною числового значення іменників пов'язане явище лексикалізації: форма множини, утворена від іменника singularia tantum, наповнюється новим значенням.

Іноді важко стверджувати: форма множини повинна розглядатися як одне зі значень багатозначного слова чи як нове значення, що утворилося внаслідок лексикалізації форм множини. Деякі польські мовознавці, розглядаючи це явище в межах словотвору, стверджують, що категорія числа виконує функцію словотвірного форманта. Miturska-Bojanowska J. Rosyjskie i polskie rzeczowniki ..Gondecka T. Kategoria liczby w funkcji ... S.49-56.; KrzyzanowskiP. Kategoria liczby ... S.231-236. Прикладами перетворення словоформи, в нашому випадку форми множини, у нове повнозначне слово можуть бути пари lod (лід) - lody (морозиво), slodycz (солодкість) - slodycze (солодощі), zajgcie (заняття) - zajgcia (лекція). Серед іменників на позначення смутку також трапляються випадки лексикалізації форми множини, наприклад: tal (жаль) - tale (скарги, претензії, нарікання), smutek (смуток) - smutki (клопоти, переживання), bolesc (великий смуток, жаль) - bolesci (біль у черевній порожнині). Значення наведених іменників представлене і в корпусі польських текстів, і в словниках польської мови.

Лексикалізована форма множини часто входить у структуру стійких словосполучень. Прикладом лексикалізації можуть бути словосполучення gorzkie tale - відправа під час Великого Посту (Uczestniczylismy w mfce Chrystusa: modlilismy sif, spiewalismygorzkie tale, uczestniczylismy w Drodze Krzyzowej... [NKJP: Gazeta Tczewska, 2008. 25 marca); (ktos) od siedmiu bolesci - погана, недостойна людина, “спеціаліст” (/.../ Och, Tadziu, jaki z ciebie niedorajda, co ty jestes wart, Tadziu, bohaterze od siedmiu bolesci, o tobie nikt nie napisalby ksiqzki /.../ [NKJP: Tomaszewska M. Urwany slad, 2001]).

Прикладом термінологізації значення може бути іменник depresja, який позначає психічний стан людини. В корпусі польських текстів виявлено контексти, де форма множини depresje вживається як термін: Starozytne pojfcie melancholia, ktore dopiero w drugiej polowie XIX stulecia zostalo stopniowo wyparte przez termindepresja”, obejmowaio /.../, mifdzy innymi depresje nerwicowe i schizofreniczne; /.../ Dlugosc cykli jest wifksza w depresjach jednobiegunowych niz w dwubiegunowych [NKJP: K^pinski A. Melancholia, 1974].

Порівняння значень іменників, виявлених у корпусі текстів зі значеннями, поданими в словниках, свідчить про те, що деякі значення множинних форм зафіксовані у словниках (smutki - клопоти, переживання; bolesci - фізичний біль; przykrosci - неприємні події, клопоти; tale - скарги, претензії, нарікання). Іменники bolesc зі значенням “душевні страждання” та taloba зі значенням одягу чи періоду у словниках визначаються як singularia tantum, у корпусі текстів ці значення представлені також формами множини. Множинні форми іменників, які вказують на конкретизовані почуття та емоції однієї людини або групи людей, інтенсивність цих емоцій, у словниках сучасної польської мови не зафіксовані.

Отже, множинні форми іменників на позначення смутку протиставляються формам однини як конкретне - більш загальному. Іменник tal як емоція має більш загальне значення, аніж tale - емоції, почуття, переживання конкретних людей чи przykrosc як загальний емоційний стан та przykrosci - конкретні неприємні ситуації, клопоти, проблеми. Іменники у формі множини означають також посилення емоційного стану людини.

Множинні форми іменників на позначення смутку найчастіше вживаються в літературних текстах, навчальній літературі, а також на інтернет-форумах. Рідше - в літературі факту та публіцистиці. Це дає підстави для припущення, що основною функцією цих форм є експресивна, яка, власне, характеризує художню літературу та розмовну мову, а також бажання мовця виразити своє ставлення до висловлюваного та дати його оцінку.

Як свідчить аналіз, у сучасній польській мові помітна тенденція до вживання форм множини іменників singularia tantum, до того ж, ідеться не про одинокі випадки. Якщо така тенденція посилюватиметься, то вживання множини іменників singularia tantum може стати ужитковою нормою сучасної польської мови.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Іменники, що мають лише форми однини, є іменниками singularia tantum, іменники, що мають лише форми множини, є іменниками pluralia tantum. Встановлення особливостей іменників множинностi та їх існування і функціонування в сучасній українській мові.

    дипломная работа [89,8 K], добавлен 27.06.2008

  • Іменник як частина мови, його значення та основні морфологічні ознаки. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини. Які категорії числа має іменник. Поняття про особливості вживання іменників, що мають форму тільки однини чи множини.

    презентация [1,1 M], добавлен 20.04.2015

  • Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012

  • Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.

    реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015

  • Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.

    курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012

  • Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в англійській мові. Творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Виявлення продуктивних словотворчих моделей іменників.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 18.01.2014

  • Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.

    дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012

  • Загальна характеристика граматичної категорії як ряду співвідносних граматичних значень, виражених в певній системі співвідносних граматичних форм. Дослідження категорій роду, числа і відмінка як граматичних категорій іменника в англійській мові.

    контрольная работа [52,2 K], добавлен 19.06.2014

  • Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.

    автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009

  • Чи може двомовність призвести до роздвоєння особистості. Короткі статті до словника "Мовознавство в іменах". Зв'язок етимології з іншими науками. Аналіз текстів, стилістичне навантаження слів. Назви осіб за територіальною ознакою та спосіб їх творення.

    конспект урока [46,7 K], добавлен 21.11.2010

  • Частини мови: самостійні (повнозначні) і службові (неповнозначні); вигуки і звуконаслідування. Назви загальні та власні. Конкретні і абстрактні, збірні, речовинні іменники, відмінки іменників. Морфологічний розбір іменників. Прикметники та їх розряди.

    учебное пособие [59,9 K], добавлен 28.10.2009

  • Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.

    реферат [29,5 K], добавлен 27.09.2013

  • Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.

    реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017

  • Виявлення словотвірної спроможності іменників назв овочів, фруктів і злакових культур, а також структурної й семантичної типології відсубстантивних утворень в українській мові. Способи деривації, дериваційні форманти та їх продуктивність у словотворі.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 11.05.2011

  • Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.

    дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012

  • Характеристика повних та коротких форм прикметників. Вираження синтетичними та аналітичними формами вищої і найвищої ступенів порівняння; порушення літературних норм їх вживання. Поняття присвійних, присвійно-відносних та відносних прикметників.

    презентация [549,1 K], добавлен 06.11.2013

  • Вивчення лексичних особливостей і правил правопису української літературної мови, який не поступається своїми можливостями жодній з найрозвиненіших мов світу. Роль скорочень в діловому мовленні. Запис представлених іменників у родовому відмінку однини.

    контрольная работа [28,2 K], добавлен 16.12.2010

  • Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.

    курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.