Когнітивні дієслова в лексико-семантичній системі англійської мови: історія та перспективи дослідження

Рассмотрены главные подходы к изучению когнитивных глаголов английского языка. В центре внимания полевое моделирование и выделение соответственной лексико-семантической группы. Проанализировав существующие принципы и критерии идентификации когнитивных глаголов, представлено авторское видение системного изучения лексических единиц с привлечением новых методов и современных тенденций языкознания.

Ключевые слова: когнитивные глаголы, лексико-семантическая группа, ментальный лексикон, системное моделирование, парадигматика, синтагматика, эпидигматика.

Предметом нашого огляду є дослідження лексико-семантичної групи англійських дієслів, які описують процеси, пов'язані з інформацією та знанням: дієслова знання, пізнання, мислення, судження, пам'яті тощо. Цю групу розглядали в мовознавстві під різними термінами: "ментальні дієслова", "дієслова розумовоїУінтелектуальної діяльності", "інформаційні дієслова", "епістемічні дієслова", "метарепрезентативні дієслова", "когнітивні дієслова" тощо.

Під ментальними дієсловами головно розуміли або дієслова мислення (В. Станкевич [28]), або дієслова, які описують ментальність (Д. Байбер [38], М. Піменова [21], В. Крофт [45]). В. Крофт зараховує до ментальних дієслів, або "психічних" дієслів (psych verbs), перцептивні, когнітивні та емотивні дієслова [45, p. 55]. Сюди ж входять, на думку М. Піменової, дієслова віри, страху, оцінки, схвалення, звинувачення, вибачення, поваги, наміру, переконання тощо [21]. Д. Байбер розглядає ментальні дієслова як одну з-поміж семи семантичних категорій дієслів, що позначає широкий спектр дій та станів людини, і включають когнітивні, емотивні, перцептивні дієслова та дієслова сприйняття комунікації (такі як read, hear) [38, p. 246].

Термін "розумова/інтелектуальна діяльність" не завжди вдалий, оскільки зосереджує увагу на акціональному характері дієслів, і водночас є група стативних когнітивних дієслів. Хоч, звісно, його можна сприймати як синонім до терміна "когнітивний".

Для інформаційних дієслів, за визначенням Г. Сильницького [27], обов'язковим компонентом значення є різні види оброблення інформації у психіці людини або тварини. До "тематичного комплексу" інформаційних дієслів належать дієслова зі значеннями сенсорного або інтелектуального сприйняття, емоційного та волітивного стану, мовлення [27, с. 45-46]. У класифікації Г. Сильницького інформаційним дієсловам протиславлені енергетичні та онтологічні дієслова.

Епістемічні дієслова - обмежене коло дієслів на позначення епістемічної модальності, які до того ж вимагають чітко визначеного контекстуального вживання, тож термін "епістемічні дієслова" є вдалішим для досліджень з функціональної граматики.

Термін "метарепрезентативні дієслова" наголошує на номінативній сутності лексем та має екстралінгвальне забарвлення, нерідко використовується у філософії та психології.

Ми віддаємо перевагу терміну "когнітивні дієслова", який не викликає застережень у західних дослідників і зустрічається на слов'янських просторах: у білоруської дослідниці О. Руденко [23], російської дослідниці О. Ільчук [8] та ін.

Дослідження, пов'язані з когнітивними дієсловами, мають давню історію. Вивчення когнітивної дієслівної лексики здійснювали в кількох напрямах, нерідко вона слугувала матеріалом для обґрунтування нових теорій. Показово, що ще Й. Трір для обґрунтування та перевірки висунутої своєї теорії поля обрав поле інтелекту [61]. Проте, дослідження Й. Тріра було обмежене не лише просторовими та часовими рамками - предметом дослідження було порівняння складу та зв'язків між конституентами поля у 13 та 14 ст. у німецькій мові, - але і логічним підходом. Й. Трір намагався пристосувати структуралістський підхід до вивчення значення слова, побудувавши мозаїчну модель лексичного поля [61].

Існує вагомий дослідницький доробок з цього питання на матеріалі англійської мови. когнітивний дієслово англійський мовознавство

Є. Іофик (1969) провів структурно-семантичний аналіз сполучуваності дієслів розумової діяльності у зіставленні із сполучуваністю однокореневих іменників [9]. Дієслова розумової діяльності трактувалися як окремий валентнісно-дистрибутивний клас у складі дієслова як частини мови. На основі морфологічного складу словосполучень виділено 17 моделей сполучуваності цих дієслів.

Є. Путятіна (1970) виділила синонімічний ряд дієслів, об'єднаних значенням "think" [22]. А. Авдукова (1972) дослідила дієслово think у прийменникових словосполученнях [1].

І. Юрін (1979) дослідив парадигматичний та синтагматичний аспекти лексико- семантичної групи дієслів мисленнєвої діяльності [34]. Мета дисертації полягала у визначенні якомога чіткіших меж лексико-семантичної групи дієслів мисленнєвої діяльності. Було встановлено номенклатуру лексико-семантичної групи за допомогою семантико-логічного способу (37 дієслів - вихідний мінімум (ядро), 84 - периферія), а також типи семантичної зв'язності між конституентами групи. На синтагматичному рівні визначена ієрархія складових лексико-семантичної групи за допомогою способу математичної побудови лінгвістичного параметра - методу "узагальненого відгуку".

В окремих дослідженнях розглянуто дієслова пам'яті, або мнемічні дієслова, зокрема у працях В. Туровського [31], О. Цимеринової [32], E. Кім [12], Р Ісхакової [10], Т. Лазаріс [16], Е. Йорґенсон [50], Д. Болінджер [40].

Дотичні розвідки стосуються функціонування когнітивних дієслів у різних регістрах і стилях. Так, в дисертації О. Зубкової (1986) досліджено дієслова розумової діяльності, мовлення та фізичного сприйняття в англійській художній та науковій прозі [7]. О. Хомутова (1972), виходячи з функціонального підходу до лексики загальнонаукової мови, дослідила тематичні групи дієслів передачі та отримання знань у науковій мові фізики [32]. E. Татаринова (1990) намагалася простежити семантичне поле "Інтелект" у художньому тексті [30].

На сучасному етапі дослідженням когнітивних дієслів в англійській мові займаються російські дослідниці проф. M. Піменова і проф. О. Ільчук. M. Піменова спробувала зробити зіставний аналіз англійських і російських ментальних дієслів, а також визначила поняття "ментальність" та простежує його концептуалізацію в обох мовах [20; 21]. О. Ільчук займається вивченням семантичних особливостей окремо взятих когнітивних дієслів англійської мови (використовуючи термін "когнітивні дієслова") з метою перегляду словникових дефініцій. У докторській дисертації О. Ільчук детально дослідила семантичну структуру 17 дієслів на позначення поглядів suppose, consider, think, find, hold, count, reckon, deem, judge, surmise, conjecture, look upon, regard, see as, view as та 5 дієслів когнітивного сприйняття perceive, feel, look, seem, appear у зіставленні з відповідними російськими еквівалентами [8]. Загалом праця виконана у руслі традиційної семантики, проте дослідниця торкається і проблем когнітивної лінгвістики.

Західні лінгвісти також неодноразово зверталися до вивчення когнітивних дієслів. Власне у західній традиції закріпився термін "когнітивні дієслова" ("cognitive verbs"). Якщо вітчизняна лінгвістика під час вивчення дієслівної лексики займається переважно проблемами структурної семантики та функціонування в тексті, то зарубіжна лінгвістика торкається проблем граматичного, прагматичного, когнітивного характеру. Фундаментальне дослідження лексичної семантики англійських ментальних дієслів належить німецькому лінгвістові Е. Шнайдеру [55]. Когнітивні дієслова займають вагоме місце у дослідженнях, пов'язаних з аспектуальною класифікацією дієслів (З. Вендлера [64], Д. Дауті [46], А. Кенні [44], Б. Комрі [51], В. Чейфа [42]). Зокрема, вчені розглядають проблему аспектуально неоднозначних контекстів, таких як вживання стативних когнітивних дієслів на зразок think, understand, know у формах тривалого граматичного виду. Румунський дослідник Д. Читоран (1969) виділив семантичне поле фактитивних дієслів (factitives) в англійській мові, які поділяють спільне лексичне значення та дистрибуцію (доповнення додатком) [43].

У межах логіко-семантичних досліджень окремі когнітивні дієслова розглядають як предикати пропозиційної установки. Такий напрям дослідження представлений у працях З. Вендлера, Н. Арутюнової, Т. Булигіної, В. Гака, А. Шмельова, М. Дми- тровської тощо. Вираження епістемічної модальності когнітивними (епістемічними) дієсловами стало предметом дослідження Е. Світсер [57], Н. Малкольма [19], Е. Кур - лянда [15]. Н. Малкольм, розглядаючи семантику I know, виділив дванадцять значень цієї лексеми [19]. К. Аймер (1997) взагалі кваліфікує I know як модальну частку [35]. Згідно з класифікацією Н. Арутюнової, когнітивні дієслова виражають модуси знання, незнання та поглядів [2]. Проблемою співвідношення знань та поглядів займалися П. і К. Кіпарські [52], С. Кріпке [14]; Л. Карттунен [11]; З. Вендлер [64]; Т. Булигіна, М. Дмитровська, Є. Іонесян, І. Шатуновський, які належали до відомої проблемної групи "Логический анализ язика" (1988) [17].

Наголошуючи на зростанні ваги епістемічної модальності в англійській мові, Е. Траугот запровадила спеціальний термін - "суб'єктифікація" і дослідила породження епістемічних значень шляхом семантичної деривації [60]. На переконання дослідниці, наступним кроком у дериваційному ланцюгу є перетворення епістемічних дієслів на парентетичні одиниці. Ще в 1959 році Дж. Ермсон виділив дві групи "парентетичних" когнітивних дієслів: дієслова, які сигналізують як сприймати логічно вставлене у дискусію твердження і сполучаються з прислівниками admittedly, consequently, presumably (assume, concede, confess, deduce, maintain, infer, presume, presuppose), та дієслова, які вказують на вірогідність ситуації, в якій сформульовано твердження, і сполучаються із certainly, possibly, probably (believe, estimate, feel, guess, know, suppose, suspect) [62, p. 485].

Контекст першої особи однини теперішнього часу споріднює дієслова пропози- ційної установки з перформативами. Окремі когнітивні дієслова (наближені до дієслів мовлення) за підтримки контексту набувають статусу перформативів чи "квазіперфор- мативів" (Т Булигіна, А. Шмельов [24]; Н. Рябцева [4], Ф. Бацевич [3]).

Особливої уваги заслуговують сучасні дослідження у руслі когнітивної лінгвістики, адже термін "знання" є ключовим у когнітивістиці. З позицій когнітивної лінгвістики дослідження ведуть у кількох напрямах. Досліджують онтогенез засвоєння когнітивних дієслів, що відображає формування та ускладнення когнітивних структур людського мозку. Окремим предметом дослідження є мова дитини. Оскільки когнітивні дієслова є абстрактною лексикою, їхнє свідоме вживання дещо запізніле: згідно з авторитетними дослідженнями, першими вживаються у віці трьох - чотирьох років разом з першими завершеними синтаксичними структурами дієслова know, think, believe, guess (американський варіант) [41]. Вони ж є найчастотнішими когнітивними дієсловами в англійській мові [59]. Соціальний чинник, освіченість людини також впливають на засвоєння когнітивної лексики, передусім лексики наближеної до науково-технічної термінології. Група канадських та італійських вчених провела зіставне дослідження рівня компетенції у використанні та розумінні метарепрезентативних (когнітивних) дієслів канадськими та італійськими школярами різного віку [58]. Такі дієслова, як interpolate, extrapolate носії мови адекватно засвоюють лише на певному рівні набуття теоретичних знань. У дослідженні А. Райнмерінк встановлено, що когнітивні дієслова за частотністю вживання на другому місці (17% від усіх дієслів) після дієслів існування у наукових статтях: This study was undertaken (ACTION) to investigate (COGNITION) whether the NATZ polymorphism is associated (COGNITION) with breast cancer risk... [54, p. 15]. На важливість вивчення когнітивної лексики звернув увагу й відомий американський психолог освіти Б. Блум (1956). Під його керівництвом у межах спеціального проекту зі стандартизації термінології розроблено "Таксономію когнітивних дієслів" англійської мови для технічних навчальних програм [39].

Представниця когнітивної лінгвістики А. Вежбицька зараховує know і think до ментальних примітивів метамови семантичного опису, наявних в усіх мовах світу [65]. Ще один напрям когнітивістських досліджень передбачає аналіз, зіставлення культурних концептів. Так, Ю. Степанов (2004) досліджує концепт ЗНАННЯ в індоєвропейських культурах, у межах якого виділяє концепт СОФІЯ [29]. О. Лукашевич (2002) змоделювала когнітивну структуру концепту ЗНАННЯ у російській, англійській та французькій мовах [18]. Вивчення співвідношення між знанням та інформацією стало предметом дослідження О. Кітової, яка розглянула ієрархію концептів DATA, INFORMATION, KNOWLEDGE у сучасній англійській мові [13]. А. Семьохіна дослідила концепт KNOWLEDGE у тексті [26].

З'ясовують семантичні особливості когнітивних дієслів з погляду психолінгвістики, нейролінгвістики, етнолінгвістики, що є, на переконання Н. Рябцевої, з яким не можна не погодитись, вагомим чинником теорії штучного інтелекту [24]. Часте звернення саме до цієї групи дієслів можна пояснити тим, що майже усі когнітивні дієслова наділені значною семантичною ємністю, широким діапазоном сполучуваності, для них характерна висока частотність вживання, стилістична нейтральність, відсутність значних розбіжностей між письмовою та усною мовами, а також суттєвих територіальних обмежень.

На сучасному етапі розвитку лінгвістики з'являється низка досліджень, що ґрунтуються на використанні евристичних можливостей електронних корпусів з метою виявлення прагматично значущих контекстів слововживань (Дж. Синклер [56], К. Алм-Арвіус [36; 37], Б. Ерман [47], П. Мейєр [53], А. Райнмерінк [54] тощо). Зокрема, К. Альм-Арвіус провела корпусний аналіз окремих когнітивних дієслів, таких як see і know [36; 37]. П. Мейєр зосередив увагу на функціонуванні когнітивних дієслів в англійському академічному мовленні [53]. Б. Ерман зробив корпусний аналіз прагматичних маркерів you know, I mean, you see [47].

Залишається актуальним питання мовного моделювання, що вимагає глибшого вивчення дієслівної семантики, повнішої інвентаризації та систематизації дієслів та їхніх зв'язків на парадигматичному рівні. Проведені раніше розвідки обмежують картотеку когнітивних дієслів (до 200 одиниць). Метою таких досліджень було встановлення домінуючих внутрішньопарадигматичних зв'язків та часто доведення нових теорій та підходів. Матеріалом досліджень були переважно словники або художній текст, вибірку робили без застосування електронних технологій, що на сучасному етапі видається мало репрезентативним. Сучасна лінгвістика зорієнтована на максимально наближене відтворення ментального лексикону людини, що має важливе прикладне значення [48]. Чи не єдиним джерелом знань про ментальний лексикон є мова, і особливо важливим видається вивчення саме групи дієслів, які описують когнітивні дії, процеси, стани. Хоча і це буде слабкою проекцією ментального лексикону, позаяк когнітивні можливості людини досі не розкриті та не вербалізовані повністю [6].

Сучасні дослідники постулюють конструювання ментального лексикону за трьома системними осями: парадигматичною, синтагматичною та когнітивною (епідигматичною) [46]. У своєму дослідженні ми намагалися виявити взаємозв'язок парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних (мотиваційних) відношень когнітивної дієслівної лексики англійської мови [5]. У дисертації інвентаризовано лексико-семантичну групу когнітивних дієслів англійської мови (605 одиниць), яка складається з двох головних лексико-семантичних підгруп: дієслів знання та мислення. Використання корпусних даних та електронного тезауруса WordNet [66] дало змогу узгодити парадигматично та синтагматично релевантні результати дослідження та провести аналіз на рівні лексико- семантичного варіанта. Це дало змогу дослідити семантичні дериваційні процеси (епідигматику) в межах лексем та визначити взаємозалежність системних лексико-семантичних зв'язків, а отже, тісніше наблизитися до ментального лексикону людини, способів концептуалізації, та дало підстави виділити динамічний когнітивний компонент значення.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у глибшому дослідженні ментального лексикону та можливості екстраполяції запропонованого нами підходу до вивчення когнітивних дієслів на інші групи дієслів та їхньому зіставленні.