Дериваційні особливості оказіональних утворень зі значенням предметності в сучасному інформаційному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дериваційні особливості оказіональних утворень зі значенням предметності в сучасному інформаційному дискурсі

Жанна Колоїз

Анотація

У статті йдеться про оказіональні утворення зі значенням предметності, засвідчені в сучасному інформаційному дискурсі, передусім у мові преси, телебачення, радіомовлення, в Інтернет-джерелах; з'ясовано їхні дериваційні та семантичні особливості, а також функціональне навантаження.

Ключові слова: оказіоналізм, оказіональне утворення, значення предметності, інформаційний дискурс, дериваційна база.

Annotation

The article deals with occasional formations in the meaning of objectivity that are represented in modern information discourse, first of all in the language of the press, television, radio broadcasting, Internet resources. The author clears up their derivation and semantic peculiarities as well as their functions.

Key words: occasionalism, occasional formations, meaning of objectivity, information discourse, derivation base.

Сучасний етап розвитку мови загалом та інформаційного дискурсу зокрема вирізняється значною кількістю новотворів, які використовуються для позначення тих чи тих процесів передусім суспільно-політичного життя. Відповідно, виникає потреба в більш глибокому дослідженні як неологічних одиниць, так і самого процесу неологізації [2, 44].

Філологічна наука накопичила чимало теоретичного і фактичного матеріалу, що з певних позицій з'ясовує питання індивідуально-авторських утворень (Г. Вокальчук, В. Герман, Д. Мазурик, А. Нелюба, Н. Сологуб, О. Стишов, Л. Струганець, О. Турчак та ін.) [1, 29]. Увага до проблем індивідуально-авторських новотворів протягом останніх десятиліть значно активізувалася, їхнє вивчення стає більш скрупульозним. Вітчизняні дослідники прагнуть якомога повніше зафіксувати в лексикографічних працях нові лексичні одиниці, вивчити природу лексико-семантичних явищ у новітній історії української літературної мови, з'ясувати причини і фактори інноваційних процесів, основні джерела поповнення національного лексикону, кількісні та якісні зміни тематичних груп неолексем, розв'язати проблеми нормування та подальшої систематизації неологічної лексики [1, 6]. Проте, незважаючи на поширений характер цього явища, воно поки що не отримало різнобічного, адекватного йому вивчення, що свідчить про актуальність та перспективність запропонованої наукової розвідки.

Мета статті полягає в тому, аби дослідити дериваційні особливості оказіональних утворень зі значенням предметності в сучасному інформаційному дискурсі.

Словниковий склад сучасного інформаційного дискурсу відображає всі процеси історичного розвитку українського пострадянського суспільства: зміни в політичному устрої України та вихід її на міжнародну арену як незалежної держави; нову політико-правову організацію суспільства та економічні перетворення в ньому, пов'язані з переходом від соціалістичної планової економіки до господарювання за ринковими законами; досягнення науки і техніки; відкритість українського суспільства та його інтеграцію в міжнародний культурний та інформаційний простір; розширення сфери функціонування української мови як державної тощо. Його оновленню сприяли як зовнішні, так і внутрішні чинники [2, 21-22]: будь-які нові поняття, що ставали набутком колективного мислення нової епохи, потребували номінації; поява нових результатів людської діяльності сприяла виникненню нових назв, формування нових царин науки стимулювало творення нових термінів і т. ін. Поряд із зовнішніми чинниками розвиток лексики визначають і внутрішні мовні фактори: характер словотвірного потенціалу; системні взаємозв'язки всередині різних тематичних груп слів; переносне вживання слова зі стилістичною метою і т. ін. Останні великою мірою сприяють появі так званих оказіональних утворень.

Оказіональні утворення є різнорідними щодо частиномовної належності. З-поміж них вирізняється численна група тих, що репрезентують частиномовне значення предметності, яку в мовознавчій традиції розуміють як узагальнену назву субстанціальних об'єктів, що є реальними предметами або сприймаються як такі в нашій свідомості, яка найлегше розрізняє саме ці матерії і чітко окреслює їх межі.

Оказіональні новотвори виникають внаслідок суб'єктивного індивідуального переосмислення словотвірних законів сучасної української мови та порушення семантичної системності словотвірного типу. Основу багатьох індивідуально-авторських номінацій становить творча фантазія індивідуума, який створює суб'єктивний образ об'єктивної дійсності. Індивідуально-авторські неологізми є одним із тих засобів, які допомагають творчій особистості показати сьогодення в усій його повноті, з усіма його суперечностями. Наприклад: Нині поліція має новий головний біль - міжнародну автомафію (Дзеркало тижня), де автомафія < автомобільна мафія - «організація з викрадення та перепродування автомобілів»; Дати українській політиці добрячого стусана може МВФ <…>. Користь від таких євростусанів наші гаманці відчують нескоро (Інтернет-видання), де євростусани < євро (європейські) стусани - «стусани Європейського Союзу»; Цим етнобумом у День Києва нагадав про свою літню неминучість фестиваль екологів, етнологів, музикологів усієї України «Трипільське коло: Земля» (Український тиждень), де етнобум < етно (етнічний) бум - «галас навколо етнічного фестивалю» тощо. Такі словотворчі процеси викликані чи то необхідністю назвати нові поняття, зокрема ті, що характеризують особливості пізнання дійсності, чи то потребою виокремити певні відтінки смислу, дати нову оцінку зображуваному. «В умовах демократизації суспільного життя з'явилася можливість відверто говорити й писати не лише у вузько локальному середовищі, а й у державних, офіційних установах, вільно висловлювати свої погляди через радіо, телебачення, газети та журнали, Інтернет» [2, 21]. У сучасному інформаційному дискурсі формуються мовні смаки, що «визначають моду на виражальні стереотипи і впливають на масову свідомість мовців». Так, скажімо, останнім часом з'явилося чимало матеріалів, які маніфестують відносно нове поняття - Інтернет-блоги < Інтернет, блог, де блог < англ. blog (від web log ? «Інтернет-журнал подій, Інтернет-щоденник») ? «веб-сайт, де регулярно додаються записи у вигляді тексту». Блоги зазвичай є публічними й передбачають читачів, здатних долучитися до полеміки з автором. Для найменування людини, яка має свій блог, використовується й відповідний неологічний звуковий комплекс ? блогер. Таке явище інформаційного дискурсу сприяло наповненню словотвірного гнізда за рахунок оказіональних утворень: блогоманія, блогодружба, блогоненависть, блогофанатзм і т. ін. Ілюстративний матеріал засвідчує перехід нейтральної, на перший погляд, електронної блогосфери на емоційний рівень: Блогодружба - це зовсім нецікаво, як у пісочниці дорослій людині. А от Дні блогоненависті в рунеті - оце було цікаво (Інтернет-видання); Що ви думали?! Закінчилася «Блогоманія» на фольк-спільноті! (Інтернет-видання); Блог часто наближає неприступних селебритіз до нас, смертних, але часом із розділу «просто цікаве» це переходить у блогофанатизм (Телебачення).

Варто зауважити, що саме запозичення є плідною дериваційною базою для продукування оказіоналізмів в Інтернет-виданнях. Наприклад: у матеріалі про комп'ютерні технології оказіональне утворення Linuxоїди надає іронічності всьому текстові: Час від часу я зустрічаю людей, які здаються мені живими частинами комп'ютера, біологічним продовженням цієї людини. Ці люди - Linuxоїди; Деякі Linuxоїди поводяться як фанатичні неофіти, постійно сперечаються на форумах, доводячи одними і тими ж аргументами свої погляди на неправильність і несправедливість світоустрою. Заслуговує на увагу латино-кириличне графічне оформлення проілюстрованого новотвору. Декодування інформації передбачає обізнаність читача з таким поняттям комп'ютерної техніки, як операційна система Linux. Звідси, відповідно, Linuxоїди - «люди, які користуються таким програмним забезпеченням, інакше кажучи, «споживають» Linux».

В інформаційному дискурсі, як свідчить фактичний матеріал, досить активно функціонують іменники на позначення назв осіб. Так звані персоніми демонструють стосунок певної особи до суспільно-політичного життя й не лише називають, але й дають їй відповідну (переважно негативну) оцінку: вислужень < вислужитися; витріщант < витріщатися; дебілізатор < [дебілізувати] < дебіл; лідерчук < лідер; комуністик < комуніст; крутелик < критий тощо. Наприклад: Безжально вимикав мікрофон, якщо виступовець перебирав ліміт (Політика і культура), де виступовець < виступати - «особа, яка виступає»; Справжня Україна тоді настане, коли серед українців буде більше серединців, ніж окраїнців (Літературна Україна), де серединець < середина - «особа, що займає середину»; окраїнець < окраїна - «особа, що займає окраїну, знаходиться осторонь від усього, байдужа»; Бо тут, на Донбасі, усе завалено агітками янучкістів, майже всі місцеві ЗМІ вихваляють лише донецьких (Літературна Україна), де янучкіст < Янукович - «прихильник В. Януковича» тощо. При цьому використовуються найрізноманітніші словотвірні ресурси, здебільшого суфікси.

Похідні утворення репрезентують найрізноманітніші семантичні особливості (вказують на належність до професійної діяльності, соціального статусу, організації і т. ін.) і продукуються на досить строкатій у частиномовному плані дериваційній базі: інтернетник < Інтернет; інтерівець < Інтер; мажор < мажоритарник; маргінал < маргінальний; вільник < вільний; збірник < збірний; конфліктер < конфліктувати; симпатизант < симпатизувати тощо. Причому доволі часто точне значення оказіонального утворення встановлюється лише з контексту, як-от: Інший український вільник - Андрій Стадник - виборов бронзову винагороду (Телебачення), де вільник - «спортсмен, що виступає у вільній боротьбі». Це стосується, власне, й тих ситуацій, коли виникає семантичний оказіоналізм: репрезентуючи оказіональне значення, звуковий комплекс вступає в омонімічні відношення з узуальною лексемою: під Говерлою підготували трамплін із фрістайлу, який тут же апробували наші збірники (Телебачення), де збірник - «учасник збірної спортивної команди»; Почесні танкісти Фагот і Фоззі закликають усіх «відсвяткувати разом кожен м'яч» (Телебачення), де танкіст < Танок [на майдані Конго] - «учасник музичного гурту «Танок на майдані Конго» (пор. також: ядерник < ядро - «спортсмен ? штовхач ядра» тощо). Омонімічні відношення може засвідчувати коренева морфема: елітар < еліта; елітчик < Еліта-центр.

Специфічні особливості дериваційної бази демонструють оказіональні утворення, об'єднані однаковим формантом. Так, скажімо, іменники абсурдист, автолоббіст, бабаїст, баграніст, ЗМІст, лояліст, боротьбист і т. ін., маючи у своїй словотвірній структурі суфікс -ист (-іст), засвідчують неоднакові мотивувальні вихідні: абсурдист < абсурд - «особа, що є «автором» абсурду», автолоббіст < автолоббі - «особа, причетна до автолоббі», бабаїст < [Золотий] Бабай - «лауреат премії «Золотий Бабай», баграніст < Багряний - «прихильник або дослідник творчості І. Багряного», ЗМІст < ЗМІ - «працівник ЗМІ», лояліст < лояльний - «лояльна до когось/чогось особа», боротьбист < боротьба - «особа, що бореться, веде боротьбу з кимось/ чимось».

Для утворення оказіональних назв осіб успішно послуговуються основоскладанням, що здебільшого супроводжується й суфіксацією: владореформатор < влада, реформатор; олігархожер < олігарх, жерти; рекламожер < реклама, жерти; травознай < трава, знати; кльошоносій < кльош, носити тощо. Такі номінативні одиниці не лише називають у широкому витлумаченні предмети об'єктивної дійсності, але й репрезентують потужні функціонально-стилістичні можливості. Наприклад: …прикласти цидулку від якогось із поважних письменників-верховнорадців (Українське слово), де верховнорадець < Верховна Рада - «депутат Верховної Ради»; Кучмоноїдам, відМОРОзкам, голубим пацанам вхід заборонено (Телебачення), де кучмоноїд - «кучмоподібний». Останній контекст репрезентує оказіоналізм, який ілюструє так зване неузуальне словотворення: відМОРОЗок < від[мороз]ок + Мороз - «той, хто підтримує байдужість, агресивність О. Мороза» ( пор.: відморозок - презирл. «емоційно та інтелектуально недалека байдужа людина, часто агресивна»). Варто акцентувати, що такі моменти, коли оказіоналізми ілюструють чи то неузуальні способи словотворення, чи то відповідні модифікації, які супроводжують процес продукування, у сучасному інформаційному дискурсі є непоодинокими й пов'язуються не тільки з оказіональними назвами осіб: відсидент < відсид[іти + де]сидень; хахлуй < хах[ол + хо]луй; федераст < федер[аліст + педар]аст; балотриса < балот[уватися + акт]риса (пор. також: екзит-шоп < екзит-[пол + секс-]шоп; лайфочка < лайф + [карт]очка; литвинарник < Литви[н + сви]нарник; монстробачення < монстр + [Євр]обачення) тощо.

З-поміж новотворів на позначення назв осіб можна виокремити групу, яка репрезентує граматичне значення жіночого роду: автореса < автор; політикеса < політик; виборчиня < виборець; плавчиня < плавець; регіонерка < регіонер < Партія регіонів; бар'єристка < бар'єрист < бар'єр - «спортсменка, яка займається легкоатлетичним видом спорту - бігом із бар'єрами» тощо. У таких ситуаціях твірною дериваційною базою слугують здебільшого іменники чоловічого роду.

Крім оказіональних утворень-номінацій осіб, сучасний інформаційний дискурс рясніє новотворами, використовуваними для позначення не-осіб, які маніфестують як конкретні, так і абстрактні поняття. Наприклад: І якщо в минулому сторіччі Швеція була серед перших країн, які повністю оцінили переваги телефонного зв'язку, то за останні роки «інтернетизація» країни набула лідируючих обсягів (Сучасність); І що мені лишається, крім як вирушити в найближчу інтернет-кав'ярню, розташовану за 10 хв. від мого дому (Україна молода); Удар буде нанесено і по інтернет-оголошеннях невіртуальних інтимних послуг (Україна молода) і т. ін. При їх продукуванні так само використовуються здебільшого морфологічні способи словотворення: афіксація (абсурдизація, бомжизація, геймерство, кобзонство, емейлик, міністеріада, вертепіана), власне основоскладаня (кінопілотаж, кінолагуна, кінокраїна, карподефіцит) та основоскладання, що супроводжується суфіксацією (юлесуддя, холодомор, мозкоправ, мокселезнавство, цінопад), абревіація (літкущ, літвождь, літсуєта, літсайт, партобоз). Наприклад: Така система пільг - це тільки інвалідизація вищої освіти (Телебачення); Спочатку (ви пам'ятаєте?) відбулася арсенізація українських біг-бордів (Радіо); Спільнота фанатів ексцентричного лікаря, здається, навіть вигадала новий термін - хаусизм: влучний вислів чи жарт харизматичного лікаря, такий собі аналог афоризмові (Інтернет-видання); Закодована форма дугінізму досягає більшої частини російського населення, а також ОРТ за межами Росії щодня (Телебачення); Автор «цікавого мокселезнавства» розставляє на дорозі не просто червоні прапорці, а величезні полотнища (Телебачення) тощо.

З-поміж афіксальних оказіоналізмів у кількісному плані вирізняються віддієслівні похідні на зразок обдипломування, об'європеювання, джазування, кавування і т. ін.: Освітня криза в країні доходить до того, що деякі факультети можна спокійно називати факультетами обдипломування (Інтернет-видання); Джазування під кавування (Інтернет-видання). Такий суфікс спостерігається й у структурі оказіональних утвореннях, які ілюструють значно складніший процес продукування, а за дериваційну базу слугують і слова, й одиниці-конструкції: За Лінуксом стоїть благородна ідея. Настільки благородна в час, коли всі навколо намагаються займатися тільки баблозрубуванням, що аж дивно (Інтернет-видання) (баблозрубування < бабло, зрубувати); Наші займаються на полі нічогонеробінням, детально копіюючи дураковаляння росіян (Телебачення) (нічогонеробіння < нічого не робити; дураковаляння < дурака валяти).

Примітним є те, що доволі часто оказіональні одиниці продукуються за однією й тією ж моделлю; препозитивний чи постпозитивний компонент має здатність повторюватися в ряді однотипних слів й набуває статусу так званого афіксоїда: У політиків сезонне загострення обіцянкоманії (Телебачення); Оскароманія почалася (Телебачення); Це просто капелюхопопея разом з капелюхоманією: дай скажу тобі на вушко, що вся справа в капелюшку! (Телебачення); Причина шпигуноманії теж неофіційно озвучувалася - скандал між профспілковим осередком і представниками інвестора (Український тиждень) тощо.

У ряді аналітичних матеріалів трапляються різні неузуальні утворення на позначення одного і того ж поняття: скажімо, для номінації поняття «шкідлива телевізійна інформація» використовуються оказіоналізми телебазар, телетріскотня, телепрання, телеплітки, телебруд і т. ін.: Телебазар замість аналітики (Інтернет-видання); Великою журналістикою тут і не пахне, адже це максимум телепрання чужих шкарпеток (Радіо); Після прослуховування радіо- і телетріскотні останніх вістей я пробував читати статтю <…>, і відклав: не читалося (Інтернет-видання).

Часто засобом створення оказіональних утворень є своєрідна гра слів, заміна однієї чи кількох літер (модифікація графічного оформлення) спричиняє увиразнення не лише семантики, але й функціонально-стилістичного потенціалу: Після того, як іпотека стала доступнішою, у багатьох співвітчизників у голові утворилась споживавка (Інтернет-видання), де споживавка < спожи[вати] + вавка [в голові] (пор.: споживачка < споживач < споживати); КАНАЛізація Дунаю (Політика і культура), де КАНАЛізація < канал + [канал]ізація.

Оказіональні репрезентанти предметності утворюються й від власних назв (льонінізм, кучманізм, путінізм, сердючкізм, нобелівщина, фаготка тощо) і за зразком власних назв: Чи на роду нам написано тягти цю, як казав поет, «планиду грузьку» країни Транзистії - Між морозною Євразією і ситою Шенгенією? (Україна молода); «Стой, хто ідіот?!» Кілька слів про країну Вахтерію (Український тиждень), де Шенгенія - «територія країн, об'єднаних дією Шенгенської зони; Транзистія - «країна, через яку проходить транзит, тобто Україна»; зі значенням «Україна» використовується й оказіоналізм Вахтерія: відбувається актуалізація іншої семи, зокрема «пропускати». Такі неузуальні одиниці не є поодинокими. Однак це вже тема окремої наукової розмови.

Насамкінець зауважимо: поява оказіональних утворень у сучасному інформаційному дискурсі зумовлена стрімким розвитком усіх царин суспільно-політичного життя. Неабияке значення відіграли демократизація суспільства та послаблення цензури, найновіші досягнення науки і техніки. Так, скажімо, «мобільний» прогрес сприяв утворенню таких оказіоналізмів, як-от: джинсер, діджусівець, самсунгізм, елджізм, нокіаізм і т. ін.: В одних телефонах трапляються відверті самсунгізми, а інші, зовсім далекі від LG, аж майорять елджізмами (Радіо); Нову техніку малювання Мінін назвав «есемесизм» і навіть вигадав підвиди - «самсунгізм» та «нокіаізм» - залежно від того, у якому мобільному працює (Інтернет-видання). І це далеко неповний перелік слів, покликаних до життя мобільним телефонним зв'язком. Попри те, що подекуди досить нелегко знайти мотивацію або обґрунтувати доцільність продукування тих чи тих оказіональних одиниць, інформаційники продовжують вдаватися до неординарних мовних засобів вираження позамовної дійсності, оскільки прагнуть бути насамперед почутими, прагнуть, аби їхню «продукцію» споживали. В історії кожного такого інноваційного явища простежуються два моменти: а) момент продукування новотвору окремим індивідом; б) момент перетворення інноваційної «продукції» на надбання колективу. Чи стануть ті або ті оказіональні утворення надбанням колективу - вирішуватиме узус. З'являються нові слова, і, відповідно, виникає потреба їх подальшого вивчення, системного і всебічного дослідження.

предметність інформаційний телебачення семантичний

Література

1. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація : [монографія] / Ж. В. Колоїз. - К. : Акцент, 2007. - 311 с.

2. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : [монографія] / О. А. Стишов. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.

Размещено на Allbest.ru