Концептуальна метафора як когнітивний механізм утворення евфемізмів та дисфемізмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальна метафора як когнітивний механізм утворення евфемізмів та дисфемізмів

Сучасне вивчення евфемії та дисфемії проводиться в аспекті когнітивної семантики, що дає змогу простежити специфічні ознаки ментальних процесів, які на рівні мовлення знаходять відображення в евфемізмах та дисфеміз - мах. Найбільш продуктивним засобом формування вторинних найменувань у створенні мовної картини світу є концептуальна метафора.

Мета статті полягає у визначенні ролі концептуальної метафори в утворенні евфемізмів та дисфемізмів, її видів, а також її зв'язку з метонімією.

Останні десятиліття позначені виправданим зростанням наукового інтересу до концептуальної метафори (Дж. Лакофф, М. Джонсон, Дж. Стерн, Дж. Фоконьєр, С. Жаботинська, Ю. Караулов, А. Чудінов та ін.). Учені постулювали метафору в ролі фундаментальної когнітивної операції, яка забезпечує перенесення образних схем з однієї концептуальної сфери в іншу. Іноді метафору пов'язують з метонімією. Такий процес називають метафтонімія.

Роль концептуальної метафори як потужного механізму формування смислів була розкрита в працях Дж. Лакоффа і М. Джонсона. Вихідною тезою теорії концептуальної метафори є положення про те, що метафора належить не до рівня чистої мовної техніки, а до рівня мислення й діяльності: «Наша звичайна концептуальна система, в межах якої ми мислимо та діємо, метафорична за своєю природою» [22, с. 3]. З ним погоджується і Дж. Стерн: «Метафору неможливо пояснити через семантику та в межах семантики» [27, с. ХІУ].

Р. Якобсон вказував на принципи вибору та заміщення при метафоричному перенесенні, що зближує явища евфемії й метафоризації [14, с. 4]. Під евфемією ми розуміємо явище, коли емоційно нейтральні слова або вирази вживаються замість синонімічних їм слів і виразів, що видаються мовцеві непристойними, грубими або нетактовними [1, с. 590]. Такі слова називають евфемізмами. Дисфемізми, навпаки, замінюють емоційно нейтральні слова більш грубими, непристойними [7, с. 671].

Дж. Фоконьєр визначає метафору як один із потужних засобів, що рухає мистецтво, науку, релігію, технологію [15, с. 62]. С. Глуксберг та Б. Кейсар підкреслюють важливість метафори для концептуалізації абстрактних концептів [16,

Метафора - це засіб розширення нашого розуміння світу, експансії людського мислення [19, с. 50-51].

С. Жаботинська визначає метафору як когнітивний механізм і говорить, що вона призначена для обробки інформації про абстрактні об'єкти, що перцептивно не сприймаються, способом їх порівняння з об'єктами конкретними, які мають перцептивну основу [5, с. 3].

Л. Бабіна трактує когнітивні механізми як «механізми, які визначають формування значень похідних слів і виділяє серед них перспективізацію, з'єднання, добудовування, розгортання, концептуальну метафору або концептуальну метонімію» [3, с. 136, 143].

В основі метафоризації, відповідно до теорії концептуальної метафори, лежить процес взаємодії між структурами знань двох доменів - сфери-джерела (sourcedomain) і сфери-мішені (targetdomain), при цьому елементи сфери - джерела структурують менш зрозумілу концептуальну сферу-мішень. Домен - це будь-яка зв'язна область концептуалізації, що виступає як контекст для визначення значення мовного знаку [23, с. 147, 547].

Так, метафоричне використання назв тварин щодо людини є одним із джерел дисфемізмів: a bitch, a cow, a snake, aparasite, acock - roach, arat [8, с. 267]. Зневажливі прізвиська поліцейських також є вербалізованими дисфе - мізмами з метафоричним використанням назв тварин: pigs, frogs, dogface [4, с. 67].

Сема Prostitute може набувати своєї метафоричної репрезентації за допомогою звернення до номінації tart. В результаті метафоричного перенесення виділяється така концептуальна характеристика, як «something sweet or pleasant', наявністю якої забезпечується між - концептуальний зв'язок. При цьому евфемістична заміна дає змогу нейтралізувати таку негативну характеристику вихідного концепту, як «have sex with people or money' [20, с. 82].

Власне звернення до метафори пояснюється не інтелектуальним безсиллям людини, а тим, що метафора здатна бути засобом отримання нового знання, створюючи потужне асоціативне поле за допомогою обмеженого діапазону засобів виразності, зокрема образів або символів [12, с. 179].

В. Телія продовжує цю думку: «вторинний» світ виникає не інакше як у результаті інтерпретації пізнаних індивідом фактів, у їх відверненні від предметної реальності». Таким чином, евфемістичний потенціал метафори заснований на відволіканні від вихідного денотата, що формується за допомогою асоціацій. Наприклад, поліцейський вертоліт - bird in the air, eye in the sky - евфемізований на основі метафоричного перенесення [9, с. 18].

Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють три основні типи метафори: онтологічні, орієнтаційні та структурні. Проаналізуємо особливості використання кожного із цих механізмів на матеріалі евфемізмів англійської мови. Дж. Лакофф і М. Джонсон зазначають, що онтологічна метафора категоризує абстрактні сутності шляхом окреслення їх меж у просторі [22, с. 26].

Онтологічна метафора - дуже поширений когнітивний механізм, який лежить в основі формування евфемістичних перейменувань різних тематичних груп: евфемізмів політичної й громадської сфер, інтимної сфери життя людини, а також номінацій зі значенням смерті та хвороб. Найочевидніші онтологічні метафори - це ті, де фізичний об'єкт уособлюється з людиною [22, с. 33].

Одним з яскравих прикладів метафоричного перенесення є евфемізація концепту DEATH; last journey, to sleep away, to go west, to climb the ladder, etc. [17, с. 36]:

А) Grandpa is gone.

Б) His father passed away [21, с. 24].

Евфемістична заміна die - sleep є дуже поширеною в англійській мові: бувають такі евфемістичні заміни, як the Big sleep, dreamless sleep, Hamlet sleep, little sleep, little slumber etc.

У результаті цього евфемістичного перейменування нейтралізується така характеристика змісту вихідного концепту, як «permanent cessation», тобто вказівка на незворотність процесу, наявністю цієї характеристики було зумовлено негативну оцінку, асоційовану з вихідною номінацією. В евфемізмі присутній такий компонент, як «periodic state», який зумовлює зміну загального оцінного знаку висловлювання з негативного на нейтральний. Міжконцептуальний зв'язок у цьому випадку забезпечується наявністю таких характеристик у змісті концепту SLEEP, як «state of rest for the mind and body, in which the eyes usually close and consciousness is completely or partially lost, a state of inactivity», і таких компонентів у змісті концепту DEATH, як «to stop being alive» [24, с. 407]. Іншими словами, міжконцептуальний зв'язок у цьому випадку забезпечується подібністю внутрішніх властивостей описуваних явищ.

Онтологічна метафора також відіграє роль і при формуванні дисфемізмів, тобто вона вибудовує свій образ на підставі досвіду, пов'язаного з фізичними предметами, в тому числі з людським тілом [22, с. 23].

Розглянемо дисфемізми, пейоративна оцінка яких встановлюється за антропологічними ознаками: статтю, віком, сексуальною орієнтацією тощо. Аналіз мовного матеріалу показав, що метафоризація трапляється за трьома аспектами: опредмечування живих істот, анімалізація та геніталізація.

Опредмечування відбувається, коли інші люди сприймаються як об'єкти навколишнього світу, тобто перебувають в опозиції «я - не я». Так, на адресу афро-американців вживається велика група зневажливих прізвиськ: houtie, Af, ape, buck, coon, dark, meat, dinge, darky, etc. [6, с. 126].

В. Карасик вважає, що інвективізація імен представників чужого народу відбувається через примітивну настанову «чужий - небезпечний», і основним напрямом пейорізації в англійській мові є підкреслення того, що об'єкт негативної оцінки - це чужа або нерозумна людина [8, с. 287]. Звідси можна зробити висновок, що пріоритетні цінності англомовного суспільства - бути своїм та бути розумним.

Анімалізація пов'язана зі стереотипними уявленнями про тварин, які наділені у свідомості носіїв мови таким собі набором людських якостей: pig, cow, pigmeat, dog, ratetc. [10]. Наприклад, в основі внутрішньої форми дисфемі - зму skunk («extremely unpleasant person» [24, с. 1400]) - зв'язок з образом скунса, що випускає неприємний запах [8, с. 271].

В основі геніталізації лежать непристойні генітальні дескрипції: ass, butt, bung, dick, dork, gazoo, keister, dork.

Таким чином, пейоративний ефект тут досягається за рахунок негативних асоціацій (негр - темна шкіра, банани) й акцентування уваги на негативних характеристиках (свиня - брудна, корова - товста тощо).

Наступний вид метафор, орієнтаційний, має справу з просторовою орієнтацією: вгору - вниз, праворуч - ліворуч, в-з, вперед - назад.

Так, концепт DEATH можно вербалізувати такими просторовими опозиціями; to pass away, to pass out, to pass beyond the veil, to pass to the ot her side of the Jordan, departure, to hopoff, to sleep away [17, с. 36]:

«…Her father possibly to go behind the eternal cloud so soon».

«.You mid go off in ten months, or ten days». «.Is he gone to heaven?» - аsked Abraham, between the sobs» [18].

Ці орієнтаційні метафори засновані на уявленні про життя як про певне замкнуте коло, контейнер, за межами якого - не-життя. Смерть сприймається як перехід від життя до не-життя за допомогою прийменників:

- away - used to say that someone leaves a place or person, or stays some distance from a place or person [24, с. 89];

- out - from in side an object, container, building, or place [24, с. 1060];

- departure - an act of leaving a place, especially at the start of a journey [24, с. 394];

- off - leaving a place or going away from something [24, с. 1034].

Наявністю такої загальної концептуальної характеристики як «leaving a place» і забезпечується міжконцептуальний зв'язок, на якому засновані перейменування.

Третій тип метафор, що виділяються Дж. Лакоффом та М. Джонсоном, - структурні. Подібно до онтологічних та орієнтаційних, структурні метафори базуються на взаємозв'язку з нашим досвідом. У структурних метафорах когнітивна топологія сфери-джерела є моделлю для осмислення сфери-мішені. Цей тип метафоричного перенесення буде характерний для багатокомпонентних структурованих концептів: фреймів, сценаріїв тощо [22, с. 62]. Так, дієслово checkout використовується для репрезентації концепту DIE [17, с. 36]. У цьому випадку евфемістична заміна спирається на уявлення про життя як готель, при якому такий компонент змісту вихідного концепту, як відхід із життя, репрезентується за рахунок відповідного компонента похідної структури - виїзд з готелю.

У наступному прикладі евфемістичний вираз to check into Crowbar hotel вербалізує концепт CRIME і означає «потрапити до в'язниці» [17, с. 30]. Евфемістична номінація camp також репрезентує концепт CRIME і має значення «в'язниця». Ця евфемістична заміна утворена за допомогою структурної метафори. У результаті евфемістичного перейменування увага акцентується на такій характеристиці вихідного концепту, як «temporary lodgings», при цьому відбувається нейтралізація негативних характеристик його змісту.

У такому випадку і вихідний концепт, і евфемізм є багатокомпонентними структурованими концептами (в'язниця - готель, табір, школа).

Структурна метафора використовується і при утворенні дисфемізмів: can, jug (позначення в'язниці) [4, с. 75]. Пейоративне забарвлення досягається за рахунок асоціацій з консервною банкою («can - a closed metal container… with ou tar [24, с. 208], глечиком («jug - a container for water or milk with a very narrow top») [24, с. 816], акцент робиться на замкнутості, відсутності повітря, тісноті. Вихідний концепт і дисфемізми являють собою багатокомпонентні структуровані концепти: в'язниця - це ємність.

Таким чином, вербалізація концепту «в'язниця» може бути представлена опозицією: в'язниця - заклад (структура розгорнута, евфемізми) і в'язниця - ємність (структура згорнута, дисфемізми).

О. Селіванова виділяє ще один тип метафори, гештальтний, що утворюється при зближенні доменів на основі візуальних, слухових, смакових гештальтів - константних цілісних складових мислення людини [11, с. 108]. Наприклад, візуальні гештальти вагітної жінки співвідносяться с метафоричними евфемізма - ми large, heavy, п'яного - з legless, merry. Смакове відчуття печії в горлі зафіксоване в евфемізмі fire water (віски) [17, с. 180]. Серед дисфемізмів, що утворюються на основі смакових гештальтів, - lemoncurd («неприємна людина»), lemonette («неприваблива дівчина») [10, с. 178].

Аналіз мовного матеріалу показав, що концептуальна метафора є одним із найбільш продуктивних способів формування евфемізмів та дисфемізмів. Оскільки основне завдання евфемізму полягає в тому, щоб уникнути прямої номінації, метафора в широкому значенні застосовується до будь-яких видів вживання слів у непрямому значенні, то евфемізація та метафора якнайкраще доповнюють одна одну [2, с. 296]. Д. Спербер та Д. Вілсон визначають метафору як loose talk, що також зближує її з евфемією [26, с. 256].

Варто також зазначити, що з трьох різновидів метафоричного перенесення найбільш широко представлена на сучасному етапі онтологічна метафора. Це може бути зумовлено тим, що сфера дії двох інших типів вельми обмежена: для реалізації орієнтаційної метафори необхідна наявність певних просторових протиставлень, структурна метафора можлива лише при взаємодії багатокомпонентних структурованих концептів, тоді як механізм онтологічної метафори більш універсальний, для його реалізації не потрібно виконання будь-яких особливих умов.

Ще одним цікавим етапом використання концептуальної метафори у формуванні евфемізмів і дисфемізмів є позначення кольору. Австралійський лінгвіст К. Аллан досліджував евфемістичні та дисфемістічні конотації англійських позначень кольору. Так, чорний колір має дисфемістичне забарвлення, тому що він асоціюється з ніччю, темнотою, смертю, занепадом, і часто використовується в позначенні кольору шкіри (расистські дисфемізми): black-ass, blackbum, blackmeat, blackvelvet [10, с. 39].

Білий колір, у контрасті із чорним, асоціюється зі світлом, чистотою й має в основному позитивні конотації: наприклад, евфемістичні вирази - white elephant, white feather, white rabbit scut, white girl, white knight, white marriage, white satin [17, с. 404].

Жовтий колір бере участь у формуванні як евфемізмів (yellow в значенні «cowardly»: yellow - page) [17, с. 411], так і дисфемізмів для позначення азіатів (yellowass, yellowvelvet) [10, с. 321].

Таким чином, використання назв кольорів засноване на візуальних характеристиках денотата, а дисфемістичне або евфемістичне забарвлення залежить від контекстуального оточення семи.

Метафора - далеко не єдиний спосіб вторинної номінації. Так само продуктивні і метонімія, і синекдоха. Однак ці способи більш «реалістичні», ніж метафора: вони оперують не образно-асоціативною подібністю, а реальною суміжністю [12, с. 181]: toputto a bighouse (toimp - rison), underthecounter (cheating) [9, с. 19].

Метонімічна модель «частина замість цілого» здійснюється за допомогою виокремлення певних характеристик вихідного концепту, які використовуються для його репрезентації. Це дає змогу профілювати нейтральні компоненти змісту вихідного концепту й тим самим нейтралізувати ті його концептуальні характеристики, які викликають до себе негативне ставлення.

Метонімічне перенесення відбувається в таких прикладах: skirt (a woman viewed sexually by man), head-hunter (recruiting agent who entices employees to change jobs) тощо [13, с. 103].

Для позначення поняття «проститутка» використовуються евфемізми: a street girl, a call girl, a bar girl, ladyoft he stage [17, с. 56]. Вони утворені за допомогою метонімічного перенесення, при якому вказівка на місце роботи (street, stage, bar) або на спосіб зв'язку використовується для називання власне діяльності (a street girl is a girl who works in a street; a call girl is a girl with whom appointments are made by telephone).

Поняття «BROTHEL» евфемізується семами red light, red lamp, massage parlour [17, с. 56]. У цьому випадку перейменування засноване на метонімічній моделі «об'єкт замість місця». У результаті евфемістичної заміни відбулась нейтралізація таких негативних характеристик вихідного концепту, як «a house where men pay to have sex with prostitutes» [24, с. 182].

Вказівку на місце роботи для найменування власне діяльності можна навести і в прикладах дисфемізмів: метонімічне перенесення використовується для позначення працівників сфери обслуговування (бармени, офіціанти, продавці, працівники автосервісу) - beer-slinger, counterjumper, grease-monkey [4, с. 66].

У першому і другому прикладах пейоративний ефект посилюється за рахунок іменників, утворених від дієслів - tosling (to throw something with forcein a careless way) [24, с. 1405] і to jump, який акцентує увагу на способі роботи офіціанта (швидкість, «подай-принеси»). У третьому випадку інтенсифікатор «monkey» принизливо наголошує на непрестижності брудної професії автослюсаря.

Дисфемізми, які позначають частини тіла, також можуть утворюватися за допомогою метонімічного перенесення:

- голова (в тому числі мозок): conk, wet-ware;

- обличчя: kisser, map, mug, pan, smacker,

- очі: blinkers, peepers;

- ніс: beak, beezer, hooter, sniffer, schnozz;

- рот: bazoo, flytrap;

- живіт: baywindow, breadbasket, Germangoiter [4, с. 73].

В основі метонімічного перенесення може бути репрезентація вихідного концепту за рахунок виокремлення певної однієї його характеристики, при цьому одна й та сама концептуальна сфера може бути репрезентована за допомогою вказівки на різні компоненти її змісту.

Іноді метафора тісно пов'язана з метонімією. Такий процес називається метафтонімія [25, с. 340]. Сутність цього механізму полягає у визначенні в змісті вихідного концепту певної характеристики, на основі якої відбувається його метафорична репрезентація: так, евфемі - змами поняття cocaine є семи snow, white - powder [17, с. 7].

В основі цього перейменування лежать два типи міжконцептуального зв'язку: зв'язок за суміжністю (cocaine - whitepowder - метонімічний перенос) і зв'язок за подібністю (cocaine - snow).

Метафора і метонімія настільки взаємопов'язані, що межі між ними часто бувають розмитими, незрозумілими.

Висновки. Концептуальна метафора є потужним механізмом утворення евфемізмів та дисфемізмів в англійській мові. Цей когнітивний механізм може як нейтралізувати негативні характеристики предмета (евфемія), так і, навпаки, виділяти їх (дисфемія).

Перспективним для подальшого вивчення специфіки концептуальної метафори у випадках з евфемією та дисфемією є здійснення крос-культурного порівняльного аналізу британських й американських евфемізмів та дисфемізмів, що утворюються через метафору.

Список використаної літератури

метафора евфемізм дисфемізм

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. - Москва: Эдиториал УРСС, 2004. - 571 с.

2. Арутюнова Н.Д. Метафора / Н.Д. Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. - Москва: Советская энциклопедия, 1990. - С. 296.

3. Бабина Л.В. Концептуальные основы словообразования / Л.В. Бабина // Когнитивные исследования языка. IV. Концептуализация мира в языке: монография / [гл. ред. Е.С. Кубрякова; отв. ред. Н.Н. Болдырев]. - Москва: Ин-т языкознания РАН; Тамбов: Издательский дом ТГУ им. Г.Р. Державина, 2009. - С. 128-149.

4. Бушуева Т.С. Прагматический аспект эвфемизмов и дисфемизмов в современном английском языке: дис…. канд. филол. наук: 10.02.04 / Т.С. Бушуева. - Смоленск, 2005. - 176 с.

5. Жаботинская С.А. Концептуальная метафора: процедура анализа для множественных данных / С.А. Жаботинская // Актуальні проблеми менталінгвістики: зб. ст. за матер. VII Міжнар. наук. конф. - Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2011. - С. 3-6.

6. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка / В.И. Заботкина. - Москва: Высшая школа, 1989 - 126 с.

7. Караулов Ю.Н. Язык и личность / Ю.Н. Караулов // Русский язык: энциклопедия. - 2-е изд. - Москва: Дрофа, 1997. - 671 с.

8. Карасик В.И. Язык социального статуса / В.И. Карасик. - Москва: Ин-т языкознания РАН; Волгогр. гос. пед. ин-т, 1992. - 330 с.

9. Ковалева Т.А. Фразеологические эвфемизмы в современном английском языке: авто - реф. дис…. канд. филол. наук: 10.02.04 / Т.А. Ковалева. - Москва, 2008. - 22 с.

10. Кудрявцев А.Ю. Англо-русский словарь табуированной лексики и эвфемизмов / А.Ю. Кудрявцев, Г.Д. Куропаткин. - Москва: АСТ; Минск: Харвест, 2006. - 384 с.

11. Селиванова Е.А. Энигматический дискурс: вербализация и когниция: монография / Е.А. Селиванова. - Черкассы: Изд-во

Ю. Чабаненко, 2014. - 224 с.

12. Телия В.Н. Метафоризация и её роль в создании языковой картины мира / В.Н. Телия // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира. - Москва: Наука, 1988. - С. 173-203.

13. Торопцева Е.Н. Эвфемистические наименования в аспектах языка, истории, культуры: дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Е.Н. Торопцева. - Москва, 2003. - 193 с.

14. Dirven R. Metaphor and metonymy in comparison and contrast / R. Dirven, R. Porings. - New York: Moutonde Gruyter, 2003. - 605 с.

15. Fauconnier G. Rethinking Metaphor / G. Fauco - nnier, M. Turner // Cambridge Handbook of Metaphor and Thought. - Cambridge: Cambridge University Press, 2008. - P. 53-66.

16. Glucksberg S. Understanding metaphorical comparisons: Beyond similarity / S. Glucksberg, B. Key - sar // Psychological Review. - 1997. - P. 3-18.

17. Holder R.W. Dictionary of euphemisms / R.W. Holder. - Oxford: Oxford University Press, 2008. - 412 p.

18. Hardy Th. Tess of the d'Urbervilles [Electronic resource] / Th. Hardy. - Mode of access: http://www.ritsumei.ac.jp/acd/cg/lt/rb/600/600P DF/chen.PDF.

19. Jaynes J. The Origin of Consciousness in the Breakdown of the Bicameral Mind / J. Jaynes. - Boston: Houghton Mifflin Co, 1976. - 467 p.

20. Keyes R. Unmentionables / R. Keyes. - London: John Murray Publish, 2010. - 342 p.

21. Kovecses Z. Metaphor: A Practical Introduction / Z. Kovecses. - Oxford: Oxford University Press, 2002. - 285 p.

22. Lakoff G. Metaphors We Live By / G. Lakoff, M. Johnson. - London: University of Chicago Press, 2003. - 276 p.

23. Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar: in 2 vol. / R.W. Langacker. - Stanford: Stanford University Press, 1987. - Vol. 1: Theoretical prerequisites. - 516 p.

24. McMillan English Dictionary. - new ed. - London, 2008. - 1745 p.

25. Ricoeur P. The creativity of language / P. Ri - coeur; [ed. by L. Burke, T. Crowley, A. Girvin] // The Routledge Language and Cultural Theory Reader. - London: Routledge, 2000 [1981]. - P. 340-344.

26. SperberD. Relevance: Communication and Cognition / D. Sperber, D. Wilson. - Oxford: Blackwell, 1995. - P. 255-279.

27. Stern J. Metaphorin context / J. Stern. - Massachusetts: Massachusetts Institute of Technology, 2000. - 385 p.

Размещено на Allbest.ru