До питання інтерлінгвальної омонімії та паронімії у словацькій та українській мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання інтерлінгвальної омонімії та паронімії у словацькій та українській мовах

Комарова О.С.

Стаття присвячена питанням інтерлінгвальної омонімії та паронімії у словацькій та українській мовах. Окреслено певні труднощі, які виникають при перекладі подібних лексичних одиниць. Розглянуто переклад термінологічних, сленгових інтерлінгвальних омонімів у словацькій та українській мовах. Приділено увагу приналежності інтерлінгвальних омонімів до частин мови. Розглянуто питання термінотворення на позначення цього явища у сучасному мовознавстві

Ключові слова: інтерлінгвальні омоніми, інтерлінгвальні пароніми, переклад інтерлінгвальних омонімів.

Статья посвящена вопросам интерлингвальной омонимии и паронимии в словацком и украинском языках. Очерчено определенные трудности, которые возникают при переводе подобных лексических едениц. Рассмотрено перевод терминологических, сленговых интерлингвальных омонимов в словацком и украинском языках. Уделено внимание принадлежности интерлингвальных омонимов к разным частям речи. Рассмотрено вопросы терминообразования на обозначение этого явления в современном языковедении.

Ключевые слова: интерлингвальная омонимия, интерлингвальная паронимия, перевод интерлингвальных омонимов.

The article deals with interlingval homonyms and paronyms in Slovak and Ukrainian languages. Outlined some difficulties that arise when translating such lexical edenits. Considered translation of terminology, slang interlingval homonyms in Slovak and Ukrainian languages. Paying attention to accessories interlingval homonyms to different parts of speech. We consider the question on the designation of the term formation of phenomen in modern linguistics.

Keywords: interlingval homonyms, interlingval paronyms, translation interlingval homonyms.

Явище інтерлінгвальної омонімії існує як між спорідненими, так і між генетично віддаленими мовами. Саме близькість слів в споріднених мовах може викликати багато труднощів не лише у людей з початковим рівнем знання мови, але й у перекладачів.

Українська та словацька мови належать до слов'янської групи мов. Носій однієї з них, навіть якщо не знає іншої (другої даної) мови, може швидко пересвідчитись в їх спорідненості, зрозумівши сенс декількох фраз незнайомою мовою. Проте значні труднощі та проблеми спіткають цю ж людину при зустрічі з так званими «фальшивими друзями перекладача» - інтерлінгвальними омонімами. Така ситуація виникає тоді, коли слова, які ототожнюються та асоціюються завдяки подібності в плані вираження в двох мовах, не збігаються або частково не відповідають один одному у плані вираження або вживання. Безумовно важко знайти термін, який би охопив одночасно явище інтерлінгвальної омонімії різних видів (омографи, омофони, омоформи), паронімії, парасемії, стилістичні та інші розбіжності. В сучасному мовознавстві функціонує ціла низка термінів на позначення таких лексичних одиниць, а саме: А.Е.Михневич, опрацьовуючи матеріал білоруської та російської мов, такі лексичні пари назвав паралаксами, С.О.Горская - парасемантами, також їх називають міжмовні омоніми, інтерлінгвальні омоніми, «фальшиві друзі перекладача» (faux amis, falsche Freunde), зрадливі слова (zradne slova), лексичні пастки (lexikalne pasce), апроксимати, [4, 53], слова-аналоги, псевдоінтернаціоналізми, гетероніми та інші. Текий широкий термінологічний спектр, який пропонують науковці для позначення міжмовних відповідників омонімічного характеру, вказує на складність та інтерес до даного явища.

Питанням інтерлінгвальної омонімії у слов'янських мовах присвячено дослідження таких вчених як Р. Будагов, К. Готліб, В. Муравйов, А. Супрун та ін. Зокрема явище українсько-російської міжмовної омонімії досліджували Н. В. Заславська, М. П. Кочерган, українсько-чеської - О. Л. Паламарчук, Л. Ю. Кіцила, А.А.Турчина, українсько-польської - М. Беднаж, словацько- польської - М. Панчікова, Я. Пекаровічова, словацько-французької - О. Оргоньова, словацько-німецької - М. Ваїчкова та інші. Питанням інтерлінгвальної омонімії у словацькій та українській мовах присвячено наукові доробки таких мовознавців як Пахомова С. М., І. Філак, О.Гуменна та ін.

Не дивлячись на те, що питанню інтерлінгвальних омонімів було присвячено значну кількість досліджень у різних мовах, українсько- словацькі паралелі у сучасному мовознавстві досліджувались переважно на лексико-семантичному рівні, оскільки саме «лексико-семантичний ярус будь-якої мови є найвідкритішим, найдинамічнішим» [2, 271], менша увага приділялась стилістичному вживанню, морфологічній, тематичним сферам, проблемам перекладу тощо.

Історично інтерлінгвальні омоніми є наслідком взаємовпливу мов або, в незначній кількості, виникають в результаті випадкових збігів. Що стосується словацько-українських «фальшивих друзів», як зазначає С. М. Медвідь-Пахомова [2, 273], вони є переважно гомогенними за своїм походженням, перебувають у певних парадигматичних зв' язках та належать переважно до спільного лексико-семантичного поля.

До інтерлінгвальних омонімів відносяться в першу чергу ті лексичні одиниці двох мов, значення яких повністю не співпадає (тобто абсолютні омоніми). Значно більшу за об'ємом групу складають інтерлінгвальні омоніми, значення яких не співпадають лише частково. До них відносяться пари слів, що відрізняються деякими з основних значень, переносними значеннями, деякими основними й переносними значеннями [6, 393].

За своїм походженням інтерлінгвальні омоніми слов'янських мов можна розділити на чотири типи. До першого типу належать спільні за походженням слова, які з часом в кожній з мов набули різної семантики в результаті розвитку нових значень, розширення або звуження старих, втрати первинного значення в одній з мов і т.д. До другого типу належать запозичені лексичні одиниці, що були по-різному засвоєні у мові- реципієнті. До третього типу належать паралельні утворення, які в кожній з мов-реципієнтів одразу набули різних значень. До четвертого типу належать різні за походженням слова, що випадково співпали за формою, причому таке співпадіння може стосуватись як двох слов'янських за походженням слів, так і пари слов'янського слова і запозиченого.

Переклад міжмовних паралелей омонімічного характеру потребує мовної компетентності, фонових знань, логічного мислення. Деколи «знайомі» слова непрофесійний перекладач для економії часу використовує у мові перекладу фонетично-графічно тотожний відповідник. Такий підхід при перекладі інтерлінгвальних омонімів є неприпустимим, бо може призвести до викривлення в інтерпретації змісту оригіналу і таким чином може виникнути комічний ефект каламбуру. Так, наприклад, словацько- українські омонімічні та паронімічні пари: vonat' (гарно пахнути) - воняти (погано пахнути); сещ^у (свіжий) - черствий (не свіжий); pozor (увага) - позор (ганьба); zachod (туалет) - захід (сторона світу); trus (екскримент) - трус (розм. боягуз); travif (проводити час) - травити (мор. відпускати); spak (недопалок) - шпак (птах); pohanka (гречка) - поганка (не їстівний гриб) та інші, яких помилкове асоціативне сприйняття перекладачем може більше чи менше вплинути на зміст перекладу або створити неточності в стилістичних відтінках тексту.

Досить важливим є питання виділення інтерлінгвальних омонімів, які виникли в внаслідок розділення полісемічної одиниці, коли лише одне із значень вступає у омонімічні відносини з лексичною одиницею у мові- реципієнті. Мова йде про запозичення неоднакової кількості значень, яке може бути спричинене тим, що у більшості випадків запозичується не вся семантична структура, а лише деякі значення. Це ж стосується і секундарних значень, коли основне значення залишилось невідомим у мові-реципієнті. Інколи запозичується декілька значень, таке запозичення, як правило, відбувається не одночасно і таким чином лексичні одиниці належать до різних тематичних груп. Об'єктивним критерієм розділення омонімів, які виникли в наслідок розщеплення полісемантів, це, на думку Ю.Долніка, такі фактори як різноманітність словотворчих рядів, характер словосполучень тощо [3, 87]. переклад омонім словацький український

Під час перекладу більшу увагу необхідно приділяти міжмовній асиметрії термінологічного характеру, оскільки така лексична одиниця, як термін притаманна науковому, науково-технічному та офіційно-діловому стилям мовлення і неправильно або необдумано підібраний відповідник може спричинити повне або часткове викривлення тексту, що є неприпустимим у нормативно-правових актах, інструкціях, анотаціях тощо. Наприклад, словацька лексична одиниця stat має значення 1) (державне утворення) держава, 2) (територіальна одиниця) штат, 3) (країна) держава, країна, в той час як в українській мові лексична одиниця штат має лише друге значення, в той же час у словацькій мові функціонує лексична одиниця krajina з одним значенням «країна». В текстах зустрічаємо терміни з використанням обох лексичних одиниць stat (у значенні країна) та krajina: clensky stat/clenska krajina, zmluvne staty/ zmluvne krajiny, не дивлячись на те, що в українській мові також використовуються обидві лексичні одиниці штат та країна вони не можуть бути взаємозамінними в жодному з прикладів. В таких випадках мова йде про невідповідну кількість значень у двох мовах.

Інтерлінгвальні омоніми термінологічного характеру не допустимо перекладати базуючись на мовній здогадці або асоціаціях, оскільки таке викравлення повністю спотворює інформацію і не дає можливості досягти комунікативної та інформаційної мети перекладу.

Обов' язковим є і врахування контекстових та функціонально- стилістичних компонентів у зв' язку з дослідженням специфіки вживання інтерлінгвальних омонімів у мові. Наприклад, військовий термін posadka, має значення «гарнізон» і не має нічого спільного з жодним значенням в українській мові, а саме: посадка 1) висаджування (квітів, рослин), 2) приземлення (літака), 3) вступ (до транспортного засобу). Спираючись на контекст можна уникнути помилки, так, наприклад у реченні: V nasom meste sidli vojenska posadka спираючись на прикметник vojenska можна зрозуміти, що мова йде про військовий термін. Подібних прикладів є багато: prapor (батальйон) - прапор (як символ); vybor (комітет) - вибір; strana (партія) - сторона тощо, тому словосполучення vybor demokratickej strany перекладається як «комітет демократичної партії» і мова не йде про вибір демократичної сторони.

Ще більшу складність представляють собою інтерлінгвальні омоніми та пароніми, які належать в двох мовах до різних стилів уживання, а саме, коли в одній з мов лексичні одиниці належать до ненормованої лексики. Ця група лексики створює найбільші труднощі при перекладі, оскільки значна кількість таких одиниць не зафіксована у словниках: druk - незграбна людина (To je ale druk), konina - дурниця (Trepes riadne koniny), kosa - холод (Rano bolo minus dvadsat', to je konina), kost' - гарна, вродлива дівчина (Ta nova studentka je ale kost), liter - тисяча євро (V novej robote mozem mat aj liter cisteho), muka - нудьга (Dnes ma chyta muka), oskar - сонце (Spoza mrakov vykukol oskar) тощо. Подібні лексичні одиниці часто не мають асоціацій навіть на рівні контексту, таким чином під час перекладу допомогти можуть певні інтернет ресурси, як то молодіжні форуми, спеціальні статті, відгуки тощо.

У словацькій та українській мовах інтерлінгвальні омоніми та пароніми належать переважно до іменників: chudoba (бідність) - худоба (тварини), chata (дача) - хата (сільський будинок), guverner (губернатор, управляючий) - гувернер (домашній вчитель), napad (ідея) - напад (акт насилля), pohoda (хороший настрій, спокій) - погода(природне явище), pokuta (штраф) - покута (покаяння), trest (покарання) - трест (установа)дієслів: brakovat' (експр. грабувати) - бракувати (1. не вистачати, 2.означати як неякісні), chytat' (ловити) - хитати (гойдати, розгойдувати), pominat' (витратити) - поміняти (виміняти); менш кількісну групу представляють прикметники: chytry (меткий) - хитрий (І.метикований, 2. розм.складний), chlapsky (чоловічий) - хлопський (іст. зверхньо людина низького походження), dospely (дорослий) - доспілий (висрівший), urazeny (ображений, скривджений) - уражений (1.інфікований, 2. пошкоджений), тощо.

Отже, при вивченні мови та підготовці фахових перекладачів необхідно приділяти окрему увагу інтерлінгвальним омонімам та паронімам, щоб уникнути в подальшому хибного розуміння іноземної мови. Особливо варто бути обережними перекладачам зі споріднених для своєї мов, адже деякі слова протягом свого історичного розвитку в різних мовах набули різного значення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Васильєва Л. Деякі аспекти викладання словацької та інших близькоспоріднених словянських мов (Позитивний трансфер і міжмовна інтерференція) / Л. Васильєва // Stadia slovakistica. 4. Українсько-словацькі діалоги. Мовознавство. - Ужгород. : Мистецька лінія, 2004. - С. 34-42;

2. Медвідь-Пахомова С. Українсько-словацька інтерференція на лексико-семантичному рівні / С. Медвідь-Пахомова // Шляхом єдності. Збірник матеріалів з міжнародної наукової конференції «Словацько-українські взаємини», Банська Бистриця, 23-24 жовтня 2003. - Banska Bystrica: Partner z.p., 2003. -С. 271 - 279;

3. Dolnik J. Lexikologia / J. Dolrnk. - Bratislava : Univerzita Komenskeho, 2003. - 236 s.;

4. Pekarovicova J. Slovencina ako cudzf jazyk / J.Pekarovicova. - Bratislava: STIMUL, 2004. - 208 s.;

5 Як справи? Українсько-словацький словник / упорядник К.Сладек, А.Стара. - Пряшів : Видавництво Міхала Вашка, 2010. - 182 с.;

6. Кочерган МЛ. Словарь русско-украинских межъязыковых омонимов ("ложные друзья переводчика") / М.П Кочерган. - К. : Академия, 1997. - 400 с.

Размещено на Allbest.ru