До питання про технічну термінологію

ст. викладач Є.О. Марченко

У статті розглядається питання вживання лексичних одиниць технічної наукової термінології. Етимологічний аналіз та використання термінів на сучасному етапі дає можливість визначити актуальність їхнього вживання.

Ключові слова: термін, наукова періодика, матеріалознавство, густина, щільність, прокатка, прокатування, плющення, відпал, відпуск.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы употребления лексических единиц технической научной терминологии. Этимологический анализ терминов, а также их использование на современном этапе дают возможность определить актуальность их употребления.

Ключевые слова: термин, научная периодика, материаловедение, густота, плотность, прокатка, отжиг, отпуск.

Annotation

The article deals with the problem of lexical units' usage in technical scientific terminology. Etymological analysis and terms functioning are able to define their actuality at present stage.

Keywords: term, scientific periodicals, materials science, density, compactness, a roll, rolling, spreading, annealing, tempering.

Стан термінів у різних галузях науки (технічна, медична, хімічна і т.п.) Вимагає постійного дослідження і контролю для забезпечення їх ефективного функціонування. Термінологія повинна задовольняти усі потреби наукової мови: однозначність, чіткість, стислість, словотвірна гнучкість та милозвучність.

Для вивчення і удосконалення науково-технічної термінологічної бази в україні створено науково-технічна комісію з питань термінології при Держстандарті України, до якої входять 44 фахівці як в окремих галузях знань, так і провідних філологів.

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (тк снтт) організаційно складається із двох осередків: львівський - розміщений на базі національного університету «львівська політехніка» (ну лп), та київський - на базі національного технічного університету україни «київський політехнічний інститут» (нтуу кпі). Між цими осередками, згідно з положенням про тк снтт, розподілено певні напрямки термінологічної діяльності:

«НУ ЛП:

1) Нафтопродукти; 2) машини й обладнання; 3) електротехнічне обладнання; 4) хімічні продукти та гумово-технічні вироби; 5) охорона здоров'я, засоби санітарії та гігієни; 6) сільське господарство, лісове господарство, лісоматеріяли; 7) загальнотехнічні й організаційно-методичні стандарти; 8) вимірювальні прилади, засоби автоматики й обчислювальної техніки;

НТУУ КПІ:

1) гірнича справа; 2) Метали та металеві вироби; 3) транспортні засоби й тара; 4) енергетика й атомна техніка; 5) будівельні, силікатно-керамічні та вуглеводні матеріали; 6) текстильні та шкіряні матеріяли й вироби; 7) харчові та смакові продукти; 9) електронна техніка, радіоелектроніка та зв'язок; 10) вироби культурно-побутового призначення. Відповідно до напрямків діяльності у тк снтт створено галузеві та міжгалузеві підкомітети й робочі групи» [1].

Проблемами функціонування термінів технічних галузей знань займалися і продовжують займатися багато учених (в. Перхач, р. Рожанківський, б. Лицар, р. Микульчик, і. Качан, м. Коротко, м. Ганиткевич, м. Никипанчук, а. Коваль та ін.), проте охопити надзвичайно велику термінологічну базу одночасно неможливо, до того ж при виборі терміна в технічній науковій літературі виникає багато питань, які лежать у декількох площинах:

- використовувати термін запозичений або власний (якщо такий існує в мові): проблема вибору національної або іншомовної назви на позначення наукового поняття є актуальною ономасіологічною проблемою термінології: «десять років тому питома вага термінів іншомовного походження представляла в середньому близько 40 відсотків. Дуже важливо знайти ту «золоту середину» між невмотивованими запозиченими номінаціями наукових понять і вузьконаціональною замкнутістю в розвитку термінології» [2, с. 3]; лексичний одиниця термінологія

- Якщо використовувати термін власний, то якими словотворчими засобами краще скористатися;

- Наявність декількох наукових шкіл, кожна з яких має свою точку зору відносно правильної технічної термінології;

- Проблема складності термінологічних понять технічної галузі для професійного рівня філолога і т. П.

Об'єктом дослідження є сучасні терміни галузі матеріалознавства.

Предметом дослідження виступає семантика термінологічних одиниць, а також їх функціонування в науково-технічній літературі.

Актуальність статті полягає у спробі логічно обґрунтувати використання наукових термінів згідно з правилами і нормами сучасної української літературної мови.

Постановка проблеми. У науковій періодиці фізико-математичного, хімічного, медичного профілів часто вживаються терміни, які подібні, але нетотожні: густина - щільність; прокатування - плющення - прокат; відпал - відпуск, що спричиняє виникнення питань відносно правильності їх застосування. Важливим для вибору того або іншого терміна є його значення, словотворча здатність, а, відповідно, здатність повною мірою описувати ті або інші наукові явища, стани.

До одного з термінологічних полів прикладного матеріалознавства залучалися лексичні одиниці із загальновживаної лексики, які, набувши нових значень, перетворювалися на термін. Проте часто близькі за значенням лексичні одиниці закріплювалися у терміносистемі паралельно, створюючи синонімію, що негативно впливає на вимоги до творення наукового терміна (чіткість, однозначність, логічність, евфонічність).

Саме тому доцільно проводити етимологічний аналіз близьких за значенням лексичних одиниць для визначення, яка з них найкраще здатна описати той чи інший стан, процес, те чи інше явище, містить необхідне значення, що може закріпити лексичну одиницю у термінологічній системі.

При розгляді першої пари лексичних одиниць густина - щільність було досліджено такі їх значення у «словнику української мови» та «словнику» Бориса Грінченка:

Щільний, а,е. Плотно пристающій. Щільна покришка. Щільно, нар. 1) плотно, не оставляя скважинъ, промежутковъ; въ обхватъ; 2) настойчиво, усердно, неотвязно [3, т.5, с. 572].

Щільність, ності, ж.р. 1. Абстр.ім. До плотний. 2. Спец. Відношення маси тіла до його об'єму [4, т.11, с. 591]

Густий, а, е. 1) густой, частый, плотный; 2) плотный, сильный; 3) Многолюдный; 4) обильный (объ урожаъ). Гуща, ж. 1) гуща, подонки, осадокъ; 2) чаща, густое місто; гущавина - чаща, густо заросшее місто; гущавник - гущак - кусты, густой кустарникъ; гущики - чаща лісная [3,т.1, с. 343-344].

Густий, густавий, гуснути «робитися густішим», (густити) «робити

Густішим», густіти «гуснути», густішати «тс.», густо, згуслий, згусток, згущувач (тех.) - (стсл. Гжстъ), псл.§9®3ъ є, очевидно, похідним пасивним дієприкметником з суфіксом - to- від основи *gom-> gp- (пор. Другим ступенем вокалізму псл. *zpti, 2ьшр, укр. Жати, жму); з тим самим первинним вокалізмом псл. *gomola «брила, кулька» укр. [гомілка] «круглий сир (з тміном)»; - споріднене з лтс. Gumt, gumstu «набухати», гр.уєцш «я повен», уєцор, уоцор «вантаж, корабельний вантаж»;

Початкове значення «стиснутий, сдавлений > густий»; при цьому можливий також зв'язок із ч.йщцу «масивний» [5, т.1, с. 627].

Густина, и, ж. 1. Рідко. Те саме, що густота. Вироби з тіста нормальної густини трохи розпливаються на злегка змащеному жиром листі; 2. Фіз. Маса тіла, що міститься в одиниці його об'єму. Густиною речовини називається величина, що вимірюється відношенням маси тіла до його об'єму; вирішальне значення для ступеня нагріву космічною апарата мають склад і густина повітря [4, т.2, с. 199].

Для наукових публікацій в галузі матералознавства характерним є вживання обох лексичних одиниць, проте при аналізі значень цих лексичних одиниць, а також застосування їх в інших наукових терміносистемах, можна виокремити характерну рису: для технічної галузі знань доцільно використовувати термін густина на позначення структури матеріалу замість щільність (при цьому, чим менша складова частка речовини, тим більша вирогідність вживання терміна густина).

У сучасних наукових публікаціях різного профілю термін густина часто застосовується на означення щільності речовини: «представлені результати експериментального дослідження оптичної густини плазми венозної крові щурів з моделями інтраабдомінального запалення» [6]; «виявлено, що при гострому набряковому панкреатиті відмічається вірогідне зростання кількісного показника оптичної густини плазми, а при поширеному панкреонекрозі - вірогідне зниження» [7]; «однак слід зазначити, що отримані результати вимірювання є заниженими порівняно із результатами пікнометричного методу і не відображають реальної густини досліджуваного газу, оскільки не враховується його вологість, і можуть бути об'єктивними оцінками густини лише для осушеного газу» [8].

Щодо терміна щільність, то він значно ширший значеннєво, використовується для опису не тільки стану матеріалу, але й для вираження кількості, що підтверджується і етимологічним аналізом: «зокрема, значення показника щільності населення для таких обласних центрів, як Житомир чи Вінниця значно перевищує значення щільності населення в таких містах, як Донецьк чи Дніпропетровськ» [9]; щільність стрічок соломи вони оцінювали кількістю стебел на 1 пог. М і нормою розстилання соломи (т/га) [10]; розглянуто вплив гетерогенності матриці радіоактивних відходів (рав) на величину щільності потоку вихідних гамма-квантів при їх проходженні в матриці [11].

Уваги з боку науковців вимагає і використання термінів на означення процесу та результату дії: прокатка - прокатування та плющення. Дуже часто в науково-технічній літературі ці терміни взаємозаміняють один одного. Для правильного вживання терміна слід розглянути власне термін, а також його похідні у різних площинах. В академічних словниках української мови термін прокатка має таке значення:

Прокатка, и, жін. Дія за значенням прокатувати 2. Прокатка, волочіння, штампування, кування в матрицях та інші види холодної обробки металів тиском необхідні для одержання найрізноманітніших виробів, що випускаються металургійною та машинобудівною галузями; прокатування 1, я, сер. Дія за значенням прокатувати; прокатування 2, я, сер. Дія за значенням прокатувати; прокатувати 1, ую, уєш, недок., прокатати, аю, аєш, док.; і.перех. Возити когось на чому-небудь або в чомусь для розваги, на прогулянку; катати; 2. Неперех., рідко. Швидко проїжджати повз кого-, що-небудь; 3. Перех., перен., розм. Гостро критикувати когось привселюдно, на зборах, у пресі тощо; протягувати. Прокатати в газеті; 4. Тільки док., перех. Катати якийсь час. Прокатувати 2, ую, уєш, недок., прокатати, аю, аєш, док., перех. 1. Вирівнювати, розгладжувати за допомогою котка; уторовувати, роблячи гладким, рівним (про шлях); 2. Спец. Обтискувати і витягувати щось за допомогою обертових валків; 3. Спец. Обробляти метал або металевий сплав пропусканням між обертовими валками прокатного стану[4, с.195-196]: використовуючи рівняння (13) визначено температуру сталі на виході з осередку деформації для характерних режимів, параметри яких взято з роботи: 1, 2 - холодне прокатування (50^100°с), 3, 4 - тепле прокатування (500^900°с), 5, 6 - гаряче прокатування (1100^1300°с) [6]. академічний словник української мови подає і таке значення дієслова

Прокатати: 3. Перех., техн. Те саме, що вальцювати [4, т. 4, с. 118], проте цей термін не може повністю замінити термін прокатувати (прокатка), бо технологічно найчастіше він описує процес завершення обробки деталей, отримані прокаткою.

Стосовно терміна плющення (плющити), то використання його в галузі технічної термінології викликає сумніви: плющення, я, сер. Дія за значенням плющити 1. Вальцьова льономолотарка молотить льон снопами за принципом плющення коробочок між двома вальцями барабана; плющити 1. Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, робити його плоским, тонким, коваль гатить молотком, плющить залізо; 2. Натискаючи на що-небудь, б'ючи по чомусь, роздавлювати його. Берестовець... Плющив чобітьми синювато - білі мушлі оббитого з стін вапна; образно:в свою троянці также чергу в одбої поралися зверху, рутульців плющили, як мух; плющити; 2. Закривати, заплющувати (очі). Душно йому, важко; плющить він очі [4, т. 6, с. 601-602].

В інших наукових галузях вживання терміна плющення (плющити) має такий вигляд: технологія плющення зерна дає змогу вирощувати більш пізні та врожайні сорти [12]; у стебел, які плющили на установці з м'якими накладками, початкові деформації набагато менші, ніж у стебел, які плющили стандартними зразками пасів [13].

Необхідне для термінологічного поля прикладного матеріалознавства значення не є превалюючим у цих дефініціях, тому на позначення дії за значенням прокатувати слід вживати термін прокатування, а результат прокатування - прокатка.

Вибір терміна в українській термінології часто пов'язаний із порівнянням його використання з російським відповідником, проте в українській терміносистемі є свої особливості: «українська мова номіналізує дію (тобто присвоює їй ім'я) диференційовано, розрізняючи завершені й незавершені дії, акцентуючи в іменниках додаткові характеристики повторюваності, процесуальності, а російська часто в тому ж випадку дає одне ім'я для обох. Присвоєння імені свідчить, що дії надається статус факту, отже тут проявляється вибірковість мов щодо присвоєння статусу факту діям. Українська мова більш гнучка, більш творча, більш вибіркова при описі дій дієсловами, тому й група віддієслівних іменників різноманітніша» [14, с. 39]. Дещо штучно і навіть комічно виглядає на цьому фоні термін відпал. Академічний словник української мови засвідчує таку його форму: відпал ¹, у, ч., техн. Те саме, що відпалювання¹; відпал², у, ч., гірн. Те саме, що відпалювання²; відпалювання 1, я, сер.,техн. Дія за значенням відпалювати; 1. Відпалюванням називається процес, коли сталь нагрівається до певної температури, видержується при цій температурі до повного прогрівання і повільно охолоджується разом з піччю [4, т. 1, с. 616].

Проте в технічній галузі цей термін називає виключно процесуальну дію, тому використання терміна відпал є недоречним, натомість термін відпалювання забезпечує повний опис: відпал каліброваних прутків (після холодної протяжки) з високовуглецевої легованої сталі (хромистої, хромокремнистої) проводять при 680-740⁰с протягом 0,5-1,5 год.[15, с. 190] (процесуальність визначається навіть часовими показниками); відпал - термічна обробка матеріалу, яка полягає в нагріванні до певної температури, витримці при цій температурі і повільному охолодженні [15, с. 287]. У наведених прикладах автори суперечать собі при використанні власне терміна відпал, а також при подачі дефініції процесу відпалювання.

На користь використання терміна відпалювання виступають і норми української мови, де іменники дії (віддієслівні іменники) передають семантику твірного дієслова, а за допомогою твірного форманта -анн-(-я) семантично передають значення тривалої, довгочасної дії, що не закінчилася. У той час, коли б нульовий афікс означав завершену, непроцесуальну дію.

Подібно до попереднього терміна викликає сумніви вживання лексичної одиниці відпуск на означення процесів у галузі матеріалознавства. Згідно зі значеннями, поданими в словнику української мови, лише останнє є відповідним до термінологічного вживання. Багатозначність негативно впливає на принципіальні засади творення терміна, на опис наукового факту в цілому: відпуск, у, чол. 1. Тільки одн. Дія за значенням відпускати: за допомогою вдосконалених автоматів прискорюється відпуск товарів; відпуск води підприємствам; 2. Розм., рідко. Те саме, що відпустка. 3. Тільки одн., мет. Термічна обробка сталі для зменшення її крихкості [4, т. І, с. 625].

Значний вплив на творення таких термінів мала російська мова (пор. Рос. Отжиг -укр. Відпал; рос. Отпуск -укр. Відпуск).

У термінологічних словниках галузі матеріалознавства термін відпуск має такі значення: відпуск - нагрів загартованого сплаву нижче температури фазових перетворень: 1. Відпуск частіше за все є завершальною операцією термічної обробки; 2. Низький відпуск використовується для зняття гартувальних напружень у виробах, які повинні мати високу поверхневу твердість; 3. Після середнього відпуску сталь має високу пружність, достатню міцність і прийнятну в'язкість; 4. Деталі піддають відпуску для отримання комплексу механічних властивостей [15, с. 288].

Проте за аналогією до терміна відпал, де вдалим є його віддієслівний термін відпалювання, значення терміна відпускання не можуть задовольнити вимоги наукової мови: відпускання, я, сер. Відпускання солдатів до міста; відпускання товарів; відпускання сталі [4, т. 1, с. 625], де тільки третє значення характеризує власне термін.

Можливо, у такому випадку слід скористатися іншими лексичними одиницями для характеристики цього процесу.

Найпоширенішими джерелами творення термінів були стародавні мови. На сучасному етапі можна скористатися сучасною англійською або німецькою термінологією. Англійською термін відпуск має переклад temper, tempering, проте в музичній термінології української мови вже є терміни темперація, темперувати: темперація, ї, жін. У муз. Точно встановлена кількість тонів та їх співвідносність за висотою в музично-звуковій системі; темперувати, ую, уєш, недок. І док., перех., муз. Здійснювати темперацію [4, т.10, с. 71]. Німецькій термін anlassen (про сталь), stahl blau anlassen - відпускати сталь до синього кольору мінливості; blau anlassen - воронувати (сталь) також не може слугувати основою для утворення запозиченого терміна.

Тож, проблема вибору терміна в науково-технічній термінології залишається і досі нагальною, оскільки немає чіткої загальної для всіх системи номінації поняття, явища, процесу.