Вербалізація концепту народ у текстах підручників з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 811.161.2

Вербалізація концепту народ у текстах підручників з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів

Михайло Кононенко

Аннотация

семантичний народ концепт навчальний

В статье проанализирована вербализация и семантическое наполнение концепта НАРОД, выявлены значимые структурные составляющие и дискурсивная конфигурация концепта.

Ключевые слова: базовые социокультурные понятия, концепт, структура концепта, дискурсивная конфигурация концепта, учебный текст.

Annotation

This article contains the analysis of the verbalization and semantic content of the concept FOLK, there identified significant structural components and discursive configuration of the concept.

Key words: basic socio-cultural notions, concept, structure of the concept, discursive configuration of the concept, educational text.

Концепт НАРОД належить, на думку вчених, до ключових концептів будь-якої культури, «ядерних (базових) одиниць картини світу» [7, с. 51]. Учені аналізують його в різних площинах, зокрема, Ю.С. Степанов - у складі константи-антиномії «СВОЇ» і «ЧУЖІ» [13, с. 483], О.М. Муратова - з погляду польової структури [8, с. 35-37], І.Д. Стоянова - в англійській, російській та українській мовних картинах світу [15, с. 109], Ж.А. Джамбаєва - його репрезентацію в мовній свідомості росіян, що живуть у Казахстані [6, с. 9].

Низка дослідників розглядає його представленість у текстах художньої літератури й публіцистики. У монографії К.Ю. Голобородька звернено увагу на індивідуально-авторське, художнє увиразнення когніотипу «НАРОД» у мовосфері О. Олеся [5, с. 226-238]. С.Г. Воркачов досліджує вербалізацію лінгвоідеологеми НАРОД у текстах російської поезії [4, с. 50-71]. А.С. Бессараб розкриває мовні засоби репрезентації концепту НАРОД у творчості Д.С. Мережковського [3]. Дослідження М.Д. Невінської присвячене аналізу концептуальної опозиції «народ- влада» в сучасному російському політичному дискурсі [9].

Попри значний інтерес до зазначеного об'єкта, деякі аспекти проблеми все ще залишаються актуальними, зокрема його вербалізація в навчальних текстах як базового концепту української культури.

Об'єктом спостереження обрано вербалізацію концепту НАРОД у навчальних текстах шкільних підручників з української мови для 5-11 класів авторів С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичової, предметом - його структурування.

Метою розвідки є з'ясування національно-культурної специфіки семантичної структури концепту НАРОД. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: 1) виявлення актуальних аспектів вивчення концепту НАРОД у сучасній лінгвістиці; 2) репрезентація складників у навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів; 3) аналіз семантичної структури концепту НАРОД та його національно-культурної специфіки.

За словником, лексема є багатозначною: «1) населення держави, жителі країни; 2) форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я); 3) трудящі маси експлуататорського суспільства - більшість населення країни; 4) взагалі люди, переважно у великій кількості» [14, с. 174]. С.Г. Воркачов стверджує, що в науковому дискурсі визначаються три основних напрями тлумачення поняття НАРОД: 1) народ-населення; 2) народ-етнос/нація і 3) власне народ як деяка частина двох перших [4, с. 18-19]. На думку дослідника, семантична структура лексеми організована за принципом матрьошки: в семантичну структуру народу 0 як сукупності осіб узагалі включена семантика народу 1 як сукупності осіб, виділених за якоюсь певною ознакою, а в семантику народу 1 уключена семантика народу 2 як його частини [4, с. 19-21].

На думку Ю.С. Степанова [13], Н.Д. Арутюнової [1, с. 181], Н.Б. Баландіної [2], В.І. Карасика [7], одним із провідних засобів презентації концептів уважається текст. Згідно з теорією лексичних концептів і когнітивних моделей В. Еванса, «...слова не «несуть» чи закодовують значення. Значення - це, швидше, величина, яка пов'язана з цілим висловлюванням. Значення виникає в процесі ситуативного розуміння, тоді як висловлювання і позалінгвістичний контекст указують, яка частина семантичного потенціалу слова має бути активована в процесі конструювання значення» [23]. Відповідно, становить інтерес і структурування концепту НАРОД як культурно значущого в навчальних текстах підручників з української мови.

Вихідним положенням є те, що ключовими складниками поняття НАРОД є: МОВА, КУЛЬТУРА, ІСТОРІЯ, БАТЬКІВЩИНА, ДЕРЖАВА, НАЦІЯ, РОДИНА, що в Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів декларується в наскрізній темі «Я і ми» [16].

Для аналізу концепту НАРОД використовуємо структуру З.Д. Попової, Й.А. Стерніна, за якою в дослідженні розглядаються також базові поняття: БАТЬКІВЩИНА, РОДИНА, ЛЮДИНА, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА, НАУКА, ОСОБИСТІСТЬ, що дає можливість дослідити їх співвідношення.

Поняття НАРОД уключає інформаційний (1), образний (2), інтерпретацій- ний (3) складники в навчальних текстах підручників 5-11 класів (427 прикладів із навчальних текстів).

1. Увиразнення універсального інформаційного складника поняття включає диференційні риси концептуалізованого предмета чи явища. Саме цей складник становить підґрунтя словникової дефініції - це ознаки, які диференціюють денотат концепту і виключають суб'єктивно-особистісні, факультативні й оцінні ознаки. Основним наповненням інформаційного складника є населення, нація, інші народи, частина людства, наприклад:Населення, нація: «Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України» (З Конституції України) [20, с. 170].

Велика кількість людей: «Коли вивчаєш рідну мову, літературу, історію, починаєш усвідомлювати свою належність до великої спільноти людей, яка називається народом» (Авторський навчальний текст) [18, с. 10].

Частина людства. У більшості прикладів мова йде про народ своєї Батьківщини і вживається словосполучення УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД. Проте у навчальних текстах підручників трапляються приклади, коли, як стверджує К.Ю. Голо- бородько, «слово «народ» уміщує в себе значення відчутно ширше, ніж лише тільки означення українського народу», позначає народ як частину людства [5, с. 234]. Наприклад, О. Довженко створює образ народу, який узяв на себе тягар відповідальності за долю всього людства: «На українських ланах і селах в огні і полум'ї вирішується доля людства, вирішується велетенська проблема світової гегемонії, вирішується доля людства на нашій (народу, нації) недолі» (О. Довженко «Щоденник) [22, с. 225].

Належить сюди і поняття діаспори як частини людства і частини українського народу. Наприклад: «Феномен українських переселенців, які з роками й десятиліттями стали називатися «діаспорою», полягає в тому, що впродовж століття ці люди не втратили своєї етнічної ідентичності (За В. Губарцем) [22, с. 7].

Отже, основним наповненням інформаційного складника є такі сфери відношень, як населення, нація, інші народи, частина людства. Розгляд навчальних текстів свідчить, що в шкільних підручниках із метою розвитку емоційного інтелекту учнів частіше використовуються навчальні тексти публіцистичного і художнього стилів. Менш частотними є близькі до словникової дефініції приклади ділового стилю, тому найменш наповненим у структурі концепту НАРОД є інформаційний складник (12,8%).

Образ у структурі концепту складається з перцептивних ознак (зорових, звукових, тактильних), які відображуються у свідомості носія мови за допомогою органів сприйняття, та когнітивних ознак, що формуються метафоричним осмисленням відповідного предмета чи явища.

Образний компонент у структурі концепту НАРОД становить 24,5 відсотка і включає: а) перцептивні ознаки (зоровий, звуковий, тактильний образи): «На ясну зорю і на чисту воду в благословенний і єдиний час цілуєм руку своєму народу, цю ніжну руку - вона любить нас» (М. Вінграновський) [21, с. 166]; б) когнітивний образ, що створюється наближенням абстрактного концепту до матеріального світу. Наявність когнітивних ознак (метафоричних і метонімічних характеристик концепту) спостерігаємо в навчальних текстах, наприклад: «В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров» (М. Рильський) [22, с. 19].

Образний складник представляють також словосполучення, що включають основне слово НАРОД і його художні поширювачі, здебільшого означення, які найчастіше є маркерами возвеличення: великий, вічний, талановитий, співучий, сильний, вольовий, працьовитий, наприклад: «А великий народ України спроможний на великі справи - своєю працьовитістю, культурою, інтелектом, аурою душі» (В. Симоненко) [19, с. 221]. Уживаються також означення на позначення тяжкого життя народу, вираження громадянської позиції авторів, болю й тривоги за свій народ: бідний, ошуканий, поневолений, наприклад: «Нас осміють сучасні плазуни, що на іменні «неньки-України» взяли бариш. І, скинувши личини, допродують на ринках Сатани ошуканий народ, його святині новітнім хазяям із чужини» (Б. Олійник) [22, с. 235]. Таких словосполучень у навчальних текстах віднайдено 54.

Образний складник передбачає також сферу відношень НАРОД - риси людини, включаючи значення «олюднення» народу, що, за К.Ю. Голобородьком, досягається вживанням слів на позначення рис людини» [5, с. 235]. Оскільки «семантичне наповнення концепту НАРОД є абстрагованим» [5, с. 235], метафоричне використання рис людини для характеристики цього поняття дозволяє створити більш емоційно зрозумілий і близький читачеві образ народу.

Навчальні тексти репрезентують приклади, що стосуються: а) анатомо-фізі- ологічних і б) психічних характеристик та рис характеру:

а)анатомо-фізіологічні характеристики: голос народу, серце народу, руки народу: «Мова - то не просто звуки, витворені відповідними м'язами відповідних органів. Це - голос народу, неповторного тембру й інтонації» (Б. Олійник) [19, с. 84];

б)психічні характеристики і риси характеру: душа народу, доброта і співчуття, гідність, патріотизм, волелюбність: «Національний характер, як і національна душа народів, містить у собі найзагальніші спільні риси поведінки й світосприймання того чи іншого народу» (Авторський навчальний текст) [21, с. 166].

Оцінний складник уважають одним із найбільш вагомих у структурі концептів. На думку Н.Д. Арутюнової, людина, щоб оцінити об'єкт, повинна пропустити його через себе. Моментом первинного утворення того чи того концепту у свідомості носія культури є його емоційне переживання [1, с. 181]. Оцінна зона, за З.Д. Поповою і Й.А. Стерніним, об'єднує когнітивні ознаки, що виражають загальну оцінку й емоційне ставлення (хороший/поганий), естетичну (гарний/ негарний), емоційну (приємний/неприємний), інтелектуальну (розумний/нерозумний), моральну (добрий/злий, законний/незаконний, справедливий/несправедливий та ін.) [11], наприклад:

Народ - велич: «У світі немає малих народів. Велич народу аж ніяк не вимірюється його чисельністю, так само як не вимірюється велич людини її зростом» (В. Гюго) [19, с. 20].

Народ - духовне багатство: «Культура мови - це духовне обличчя людини. Вона формується багатством словника і свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духовних багатств рідного народу, надбань усього людства» (За О. Мацей) [22, с. 123].

Народ - найвища цінність: «І гордість за власний народ пронизує серця всіх присутніх» (Авторський навчальний текст) [18, с. 211].

Народ - інтелект: «А великий народ України спроможний на великі справи - своєю працьовитістю, культурою, інтелектом, аурою душі» (П. Таланчук) [21, с. 221].

Народ - талант: «Катерина Білокур мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як розвинуте в ньому від природи естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного в житті» (За О. Гончаром) [19, с. 157].

Народ - творець прекрасного: «Творці, мислителі народу, крізь полум'я буремних літ несли Вкраїни горду вроду, як материнський заповіт...» (Д. Луценко) [20, с. 105].

Усього ознак оцінного складника концепту НАРОД у навчальних текстах віднайдено 11,2 відсотка.

До прагматичного складника, представленість якого 11,4 відсотка, належать концептуальні ознаки, що стосуються функцій і діяльності людини. Основним наповненням інформаційного складника є сфери відношень: природа, наука, діяльність. Наприклад: «Умудрому прислів'ї - віковий досвід народу. Люди спостерігали за природою й через неї давали оцінку людським характерам, вчинкам» (Авторський навчальний текст) [5, с. 50].

Регулятивний складник, який становить 9,2%, об'єднує ознаки, що стосуються моральних цінностей і норм у сфері, яка покривається концептом НАРОД:

Народ - борець за свободу: «Українська пісня - це геніальна поетична біографія українського народу. Це історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу...» (За О. Довженком) [20, с. 92].

Народ - національна гідність, патріотизм: «Українці - нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Тимчасово Україна роздерта між сусідами. Але матеріал для будови української держави лежить готовий: коли не нині, то пізніше з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику і незалежну Українську Державу!» (З журналу) [21, с. 232].

Соціально-культурний складник (30,9%) вербалізує когнітивні ознаки, що відображують зв'язок НАРОДУ з культурою і побутом.

Народ - родина: «Стверджуючи про такий вплив родинного виховання на формування характеру людини (і нації), цікаво придивитись, а яке ж родинне виховання в нас,українців» (За матеріалами Інтернету) [21, с. 219].

Народ - Батьківщина. Поняття Батьківщини у єдності з народом вербалі- зується за допомогою понять Вітчизна, Україна, свій край, земля, наприклад: «У кожного на світі є земля, що в ній, як люди кажуть, пуповина закопана; що нас ростить, зціля, карає і прощає нам провини. Чи ж я посмію твердить, що вона над інші всі поставлена вже зроду, та є в ній висота і глибина, й народ великий, якусі народи» (В. Підпалий) [19, с. 18].

Народ - мова: «Мова - запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє» (За І. Огієнком) [20, с. 36].

Народ - культура. У навчальних текстах містяться приклади, що описують: а) багату і самобутню культуру українського народу, б) невиправдані запозичення з інших культур, недостатнє цінування і повагу до культури своєї: «Дивно, що ми,українці, чия культура вимірюється тисячоліттями, нині бездумно запозичуємо в побуті елементи культур інших народів» (З газети) [22, с. 135].

Народ - народні звичаї, традиції: «Вукраїнського народу збереглося багато повір'їв про воду, вогонь, місяць, сніг тощо» (М. Дмитренко) [20, с. 82].

Народ - історія: «Загадкова дорога історії привела нас сьогодні в минуле, коли український народ будував свою першу державу. Назва цієї держави - Київська Русь» [18, с. 12].

Значна частина прикладів із навчальних текстів, повязаних з історією народу, стосується тяжкого життя народу і створює концептуальну опозицію народ - влада: «Нас осміють сучасні плазуни, що на іменні «неньки-України» взяли бариш. І, скинувши личини, допродують на ринках Сатани ошуканий народ, його святині новітнім хазяям із чужини» (Б. Олійник) [22, с. 235].

До периферійної частини концепту НАРОД належать 112 словосполучень, які К.Ю. Голобородько позначає так: «іменник + народний» [5, с. 336]. Найчастіше зустрічаються в текстах словосполучення народна пам'ять, народна мудрість, народна творчість, народна пісня, народне вбрання, народне право, народна культура. Наприклад: «Не тільки народні думи й історичні пісні зберігають народну пам'ять про добу Хмельницького» [17, с. 211].

Отже, переважна більшість наведених у текстах підручників прикладів інтерпретаційного складника містить позитивні характеристики, возвеличення особистісних якостей, поведінки та громадянської позиції НАРОДУ, проте реалістичність образу НАРОД досягається і за допомогою опису деяких негативних рис характеру українського народу, а також використанням прикладів, що наповнюють опозицію народ - влада.

Для більш систематизованого розгляду стуктури базового соціокультурного поняття НАРОД за вербалізацією у навчальних текстах підручників узагальнимо представлений вище описовий аналіз у зведену таблицю за кількісним наповненням структурних складників концепту.

Таблиця 1 увиразнює концепт НАРОД за представленістю в його структурі кожного зі складників у відсотках.

Найбільш вагомим є інтерпретаційний складник - 62,7%, у структурі якого поняття НАРОД розкривається за допомогою оцінного, прагматичного, регулятивного, соціокультурного наповнень. До образного складника, представленість якого - 24,5%, належать перцептивні й когнітивні ознаки, що ілюструють метафоричне осмислення поняття НАРОД авторами аналізованих текстів. Ознак інформаційного складника концепту НАРОД у навчальних текстах віднайдено 12,8%.

Таблиця 1. Аналіз структури базового соціокультурного поняття НАРОД за його вербалізацією у навчальних текстах (за структурою концепту, запропонованою З.Д. Поповою і Й.А. Стерніним, а саме: інформаційний, образний, інтерпретаційний складники)

На рисунку 1 графічно зображено концептополе НАРОД (за вербалізацією в навчальних текстах підручників для 5-11 класів). У концептополі НАРОД, поряд з іншими соціокультурними поняттями, перебувають у «відносинах перетину» всі названі вище поняття, що аналізуються в дослідженні.

Рисунок 1 ілюструє, що певну кількість прикладів вербалізації базового поняття НАРОД із навчальних текстів за змістом можна віднести до кількох сфер відношень. До найбільш характерних прикладів перетину значень базових понять належать: УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД/ІСТОРІЯ - 8; наприклад: «Ішли люди в сірих шинелях, солдати, діти України і їхні брати, що знесли горе і розлуку, що пройшли крізь пожарища, смерть і рани, що прийшли визволяти Україну, Київ і свій народ» (А. Малишко) [21, с. 140]; УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД/КУЛЬТУРА - 5: «Творцем культури Київської Русі був, треба думати, український народ» (За О. Гончаром) [21, с. 19]; НАЦІЯ/ІСТОРІЯ - 3: «Чим цікаві різноманітному світові ми, українці? Урешті, що означає «бути українцем»? - Передусім, знати свою історію, культуру, мову...» [22, с. 223]; НАЦІЯ/КУЛЬТУРА - 3: «Українці - нація з власною мовою, культурою та історичною традицією» [21, с. 232]; НАЦІЯ/МОВА - 6: «Кожна літературна мова ставить собі завданням бути мовою загальною для всього народу-нації, і, як така, вона є мова науки, викладів, проповідей, школи, театру, урядів і т. ін., цебто вона є мовою публічного вжитку для нації»(1. Огієнко) [22, с. 115]; КУЛЬТУРА/ІСТОРІЯ - 6: «Це страшно, коли те, що жило у народі упродовж століть, відходить у небуття. Страшно, коли люди сприймають це як належне. Мовляв, для чого нашим сучасникам синяво-чорний задимлений посуд чи паперові витинанки. Але якщо забрати в людей рідну історію, народне мистецтво, то це значить забрати з-під ніг ґрунт» (Я. Коваль) [20, с. 43]; КУЛЬТУРА/МОВА - 5: «Кожне нове покоління українців складало до рідної мови, наче до великої багатої скарбівні, найдорожче й найцінніше зі своїх інтелектуальних і духовних набутків» (З газети) [20, с. 80]; БАТЬКІВЩИНА/КУЛЬТУРА - 5: «Софія Русова жила й навчалася в Києві. Усе життя славна українка присвятила дітям, справі освіти, рідному народові, Батьківщині» [19, с. 108]; РОДИНА/ІСТОРІЯ - 5: «У наших містах є вулиці, площі, названі ім'ям Богдана Хмельницького. Батьки, вибираючи для своєї дитини ім'я Богдан, також хочуть бачити хлопчика славним сином українського народу» [17, с. 211].

Найбільше суміжних значень з іншими соціокультурними поняттями мають поняття: КУЛЬТУРА - 46, ІСТОРІЯ - 34, МОВА - 21, НАЦІЯ - 20, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД - 15, ДЕРЖАВА - 13, БАТЬКІВЩИНА - 11, РОДИНА - 10.

Дискурсивні конфігурації цих концептів у концептополі НАРОД зображено на рисунку 1 [12, с. 215].

Кожне з базових соціокультурних понять, що входять до дискурсивної конфігурації концепту НАРОД, також має свою структуру і розглядається у дослідженні як концептополе.

К.Ю. Голобородько вважає, що при проведенні концептуального аналізу слід використовувати: «1) знання як продукт невербальної діяльності письменника; 2) знання, вмотивоване певним способом мислення та розуміння дійсності читачем (дослідником); 3) знання, що містяться в концептуальних системах комунікантів; 4) знання, актуалізоване мовними значеннями слів і смислами макротексту. Когнітивнимінс трументаріє мдослідженняєінтерпретаційни й дискурс носія мови» [5, с. 124].

Ця структура концептуального аналізу є значущою в межах подальшого дослідження в компятксі зі структуроюЗ.Д. Поповоїі Й.А. Стерніна, аджнвона включає репрезентацію учнями досліджуваних понять у ході асоціативного експерименву, щосприяє (зіяьш пдєномуєтал^анйаліпаці'і' базовихсо цюпуль- турних ппняпевпідие^чникахв україеськоїмапн.

Отже, аналіз структури концепту НАРОД за трьома базовими структурними компонентами - інформаційним, образним та інтерпретаційним, показав, що у навчальних текстах шкільних підручників розглянутий концепт є одним із найбільш значущих. Ключовими складниками поняття НАРОД є: МОВА, КУЛЬТУРА, ІСТОРІЯ, БАТЬКІВЩИНА, ДЕРЖАВА, НАЦІЯ, РОДИНА, що в програмі для загальноосвітніх навчальних закладів декларується у наскрізній темі «Я і ми». Певну кількість прикладів вербалізації базового поняття НАРОД із навчальних текстів за змістом можна віднести до двох чи кількох сфер відношень, що свідчить про наявність дискурсивних конфігурацій у концептополі НАРОД.

Перспективою використання результатів дослідження концепту НАРОД та його складників є побудова дидактичної моделі формування соціокультурної компетенції учнів засобами підручника, яка включатиме асоціативний експеримент для діагностики рівня сформованості ключових концептів культури, до яких належить зазначений концепт, і сприятиме більш повному аналізу вербалізації базових соціокультурних понять у підручниках з української мови; розробку змісту (добір текстів), методів і засобів проведення екперименту та інтерпретацію його результатів.

Список використаних джерел

I. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 905 с.

2 Баландіна Н. Б. Навчальний текст : проблема визначення, типологія, функції / Н. Д. Баландіна // Філологічні науки. - 2013. - Вип. 14. - С. 88-94.

3. Бессараб А. С. Языковые средства репрезентации концепта народ в критической статье Д. С. Мережковского «Не святая Русь (религия Горького)» / А. С. Бессараб // 16-е Международные чтения молодых ученых памяти Л. Я. Лившица (Л. Жаданова) / Харьк. нац. пед. ун-т имени Г. С. Сковороды. - Харків, 2011. - С. 193-199.

4. Воркачев С. Г. Лингвоидеологема «народ» в зеркале русской поэзии / С. Г. Ворка- чев // Научный диалог. - 2013. - № 5 (17) : Филология. - С. 5о-71.

5. Голобородько К. Ю. Концептосфера мовотворчості Олександра Олеся : дис. ... на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 / К. Ю. Голобородько. - Харків, 2011. - 521 с.

6. Джамбаева Ж. А. Аксиологическое стереотипы языкового сознания казахстан- цев : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ж. А. Джамбаева. - Кокшетау, 2010. - 49 с.

7. Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. - М. : Гнозис, 20а4. - 390 с.

8. Муратова Е. Н. Выражение концепта «народ» в английской лингвокультуре / Е. Н. Муратова, А. Э. Сенцов // Молодой ученый. - 2011. - № 10. - Т. 2. - С. 35-37.

9. Невинская М. Д. Концептуальная оппозиция «народ - власть» в политическом дискурсе : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / М. Д. Невинская. - Волгоград, 2006.

10. Попова З. Д. Очерки по когнитивной лингвистике / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Воронеж : Истоки, 2001. - 191 с.

II. Попова З. П. Когнитивная лингвистика : [учеб. пособ.] / З. П. Попова, И. А. Стернин. - М. : АТС : Восток-Запад, 2007. - 314 с.

12. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики / А. М. Приходько. - Запоріжжя : Прем'єр, 2008. - 332 с.

13. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. - М. : Академический проект, 2004. - 838 с.

14. Словник української мови : в 11 т. Т. 4. І-М / ред. І. К. Білодід ; АН УРСР. Ін-т мовоз- нав. імені О.О.Потебні. - К. : Наук. думка, 1973. - 840 с.

15. Стоянова І. Д. Семантичний простір концепту НАРОД у дискурсі антиутопії (зі- ставний аспект) / І. Д. Стоянова // Studia germanica et romanica : Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання. - 2009. - Т. 6. - № 1 (16). - С. 109-119.

16. Українська мова 5-12 класи : програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К. : Ірпінь, 2005. - 176 с.

17. Єрмоленко С. Я. Рідна мова : підруч. для 5 кл. загальноосвітніх навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2005. - 240 с.

18. Єрмоленко С. Я. Рідна мова : підруч. для 6 кл. загальноосвітніх навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2011.- 296 с.

19. Єрмоленко С. Я. Рідна мова : підруч. для 7 кл. загальноосвітніх навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2007. - 295 с.

20. Єрмоленко С. Я. Рідна мова : підруч. для 8 кл. загальноосвітніх навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2008. - 332 с.

21. Єрмоленко С. Я. Українська мова : підруч. для 9 кл. загальноосвітніх навч. закл. /

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2009. - 303 с.

22. Єрмоленко С. Я. Українська мова : підруч. для 11 кл. загальноосвітніх навч. закл. / С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова. - К. : Грамота, 2оі1. - 335 с.

23. Evans V. How Words Mean: Lexical concepts, cognitive models and meaning construction / V. Evans. - Oxford University Press, 2009. - 371 p.

Одержано 13.06.2014 р.

Размещено на Allbest.ru