Невідомий словник рим, укладений В.В. Лутковським
Розгляд словника авторських рим як одного із наукових інструментів вивчення поетичної мови. Впорядкування та оприлюднення "Словника рим Лесі Українки" та "Словника рим Т.Г. Шевченка" Лутковським. Характеристика зовнішніх ознак рукописного словника рим.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.04.2019 |
Размер файла | 301,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Невідомий словник рим, укладений В. В. Лутковським
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика
Лариса Мовчун
The article is devoted to the unknown handwriting “Ivan Kotliarevsky Rhyming Dictionary” compiled by philologist Volodymyr Lutkovsky in 1969. We used the author's method of manuscript analysis, consisting of three blocks. The rhyming dictionary introduced in scientific everyday life will help reconstruct Ukrainian rhymography history.
Словник авторських рим -- один з наукових інструментів вивчення поетичної мови. Це лексикографічна праця, у якій зібрані і розміщені за певною системою слова, що утворюють римові пари і ланцюги. На відміну від загальномовного словника рим, де представлені гнізда слів як з реальною, так і потенційною римоздатністю, такий словник показує справжні звуко- смислові зв'язки мовних одиниць у тексті, а тому його цінність для наукових досліджень є безперечною.
Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями. Історія української римографії нині все ще залишається білою плямою у вітчизняній науці, і, очевидно, однією з причин є те, що чимало укладених словників рим було втрачено, у найкращому ж разі вони збереглися неописаними в архівах. На сьогодні видано тільки два словники авторських рим [ЄГ, ТШ], обидва мізерними накладами, тоді як наші найближчі сусіди -- польські та російські римографи вже мають чималий доробок [СА, СЕв, СЕс, СЛерм, СЛом, СМ, СП, СР, АМ, PR, ST та ін.].
Метою нашого дослідження є висвітлення невідомої сторінки історії української римографії та введення в науковий обіг одного з виявлених нами неопублікованого словника рим І. П. Котляревського, укладеного в 1969 р. В. В. Лутковським, а також повернення його імені в історію науки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У своєму дослідженні ми спираємося на рекомендації щодо опису і видання кириличних та українських рукописів В. М. Перетца, І. І. Огієнка, Д. С. Лихачова, В. В. Німчука, Л. А. Дубровіної та О. М. Гальченко, на досвід опису рукописних словників різних типів Д. Г. Бучка, Б. К. Галаса, Й. О. Дзендзелівського, В. В. Німчука, М. М. Пилинського, а головним чином -- на розроблену нами детальну схему аналізу рукописних словників рим [5: 45-46].
Виклад основного матеріалу. 30-60-ті роки ХХ ст. -- підготовчий етап української римографії, період інтенсивної роботи над матеріалами УДК 811 : 801.66(03) словників рим як у наукових закладах, так і поза ними завдяки зусиллям філологів та письменників. Увагу укладачів словників авторських рим привертала перш за все поетична мова найвизначніших поетів -- Т Г Шевченка та І. П. Котляревського, яка давала взірець українського класичного римування. З'явилася можливість порівняти їхню систему рим за даними словників [Гур., 1: 270-275]. У 1969 р. до 200-річного ювілею І. П. Котляревського було завершено укладання двох рукописних словників рим, над якими незалежно один від одного працювали В. В. Лутковський та І. І. Гурин.
Загальні відомості. Установлені нами біографічні дані Володимира Васильовича Лутковського досить скупі, оскільки його життя і римо- графічна діяльність ще не були предметом дослідження. Відомо, що він отримав філологічну освіту, у 1936-1937 рр. слухав лекції академіка Л. А. Булаховського та доцента О. Гая у Харківському державному університеті імені О. М. Горького; під їхнім впливом у нього і виник задум укласти словник українських рим. Новаторською була і сама ідея першого римарію, і вибір його джерельної бази -- конкретного поетичного матеріалу, адже, наприклад, за російською римографічною традицією ХІХ -- початку ХХ ст. враховували тільки теоретичну ймовірність римування.
В. В. Лутковський був освіченою, ерудованою людиною, захоплювався лінгвістикою, літературознавством і краєзнавством, досліджував топоніми і працював над “Історією населених пунктів Золотонощини”. Він мав доступ до бібліотечних фондів -- і це, безперечно, давало багатий поетичний матеріал для “творчого дозвілля”, як він сам називав свою діяльність. Працюючи в Харківській науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка, В. В. Лутковський взявся за реалізацію свого проекту та розпочав роботу над картотекою рим, але під час Другої світової війни всі картки були втрачені. Після війни В. В. Лутковський оселився в Києві і відновив картотеку. Робота мала певний резонанс: про “перший в українській філології словник українських рим” писала преса [6], про захоплення В. В. Лутковського словникарством згадують і його сучасники [1]. Римограф розписав 850 поетичних збірок, які охоплювали український поетичний фольклор, а також поезію від ХVП ст. до радянської доби, і в 1947 р. картотека вже налічувала приблизно 500 тисяч карток (350 тисяч рим) [6].
Коли “Словник українських рим”, “Словник рим радянської української поезії”, а також окремі римарії Лесі Українки та М. Т. Рильського були вже майже завершені, В. В. Лутковський зазнав політичних утисків. Він працював на посаді старшого бібліотекаря в науковій бібліотеці АН УРСР і брав участь у бібліографічній роботі, очолюваній директором цієї установи
Ю. М. Меженком, зі складання репертуару української книжки 1798-1914 рр. Ю. М. Меженка та інших українських бібліографів звинуватили в націонал- фашизмі і піддали так званій чистці; керівник теми опинився в ленінградському вигнанні, а В. В. Лутковський -- у золотоніському, на Черкащині, де став завідувачем читального залу районної бібліотеки. На репресії В. В. Лутковський натякає в передмові до “Словника рим І. Котляревського”: “Мене спіткала доля, яка випала всім вільно- і інакомислячим з 1937 р., -- і я до 1956 року був позбавлений можливості працювати над словником” [Лутк., 2: 9-10]. Словникові матеріали знову були втрачені, тож робота вкотре почалася фактично з нуля. Перешкоджали відновленню картотеки умови, у яких він перебував у Золотоноші, -- відсутність необхідної літератури і брак місця для зберігання карток. До того ж у В. В. Лутковського народився задум, крім укладання римаріїв окремих поетів як частин словника українських рим, створити український “загальнонормативний” словник рим, скомпонувавши його на основі найновіших словників (тлумачного, українсько-російського, енциклопедичного), “Української радянської енциклопедії” та покажчика до “Історії міст і сіл України”.
“Словник рим Лесі Українки” і початок “Словника рим Т Г Шевченка” В. В. Лутковського були оприлюднені в упорядкованому М. Ф. Пономаренком, директором місцевого музею в Золотоноші, літературно-краєзнавчому альманасі “Супій” (1964-1965) -- машинописному самвидаві, надрукованому всього-на-всього в п'яти примірниках [4]. На жаль, жоден зі словників рим, “дітище і зміст свого чудернацького життя” [Лутк., 2: 10], філолог-ентузіаст не зміг донести до широкого кола користувачів. Помер В. В. Лутковський через невиліковну хворобу в 1971 р. [Гур., 1: 1].
Рукопис “Словника рим І. Котляревського” був завершений у січні 1969 р. і 9 лютого надісланий до музею письменника в Полтаві. В. В. Лутковський плекав надію, що хоч до ювілею класика української літератури працю вдасться опублікувати.
У 50-60-х рр. інтерес українських лексикографів до мови письменників матеріалізувався у словопокажчиках драматичних творів Лесі Українки [СДТ], поезій Т. Г. Шевченка [ШЛ], “Енеїди” І. П. Котляревського [ЛЕ] та у двотомному “Словнику мови Шевченка” [СМШ]; розпочалася робота над словником мови І. Я. Франка. Слід віддати належне В. В. Лутковському: він відчував необхідність видання повноцінного словника мови Котляревського і бачив свій римарій, разом із покажчиком [ЛЕ], сходинкою до створення такого словника. Як і укладачі “Лексики “Енеїди” І. П. Котляревського”, ри- мограф опрацював перший том повного зібрання творів класика [3]. Хоча поетична спадщина І. П. Котляревського складається з поеми “Енеїда”, “Пісні на новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну”, написаної російською мовою “Оди Сафо”, 7 українських та 5 російських пісень із опери “Москаль-чарівник” і 19 українських пісень із опери “Наталка Полтавка”, В. В. Лутковський обмежився лексикографуванням рим “Енеїди” і “Пісні на новий 1805 год...”.
Про існування рукопису “Словника рим І. Котляревського” було відомо римографові І. І. Гурину, згадку про це знаходимо в передмові укладеного ним рукописного “Словника рим І. П. Котляревського” [Гур., 1:
1] . Про В. В. Лутковського І. І. Гурину було відомо небагато: прізвище Лутківський (без імені), професія, місце зберігання рукопису і дата смерті. Словник Лутковського він визначає як “абетковий індекс римових груп з “Енеїди” та “Пісні на Новий 1805 рік.”. Найімовірніше, із самим рукописом І. І. Гурин не був знайомим. Провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Є. В. Стороха підтвердила, що до рукописного словника, укладеного В. В. Лутковським, дослідники ще не зверталися. Не виявили ми записів про ознайомлення з ним і в музеї.
Загальна характеристика зовнішніх ознак рукописного словника рим.
Лутковський В. В. Словник рим І. Котляревського // Фондова колекція Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського (шифр ПМК УВ № 2852 інв. № 213-рукописи). Формат 170x250 мм, 436 арк.-- Золотоноша, 1969; Лист В. В. Лутковського від 9.02.1969. -- 2 арк.
Це автограф, написаний на 37 учнівських зошитах, перші два мають блідо-жовту м'яку обкладинку, решта -- з обкладинками темно-жовтого кольору. У верхній частині обкладинки 2-го зошита графічний малюнок сірого кольору -- будівля музею В. І. Леніна в Горках Московської області, унизу стяг і лаврова гілка, обвиті стрічкою з написом: “Дом-музей В. И. Ленина в Горках”. Кожен зошит підписаний від руки синім чорнилом: 1) Лутковський В. В. Словник рим І. Котляревського. 1. Передмова;
2) 1 А. Передмова; 3) Словник. 2 А. Глибокі і відкриті рими. Вподоба -- взяла; 4) 3 А. Відкриті і глибокі рими. Дала -- стан; 5) 4 А. І. Відкриті і глибокі рими. Стан -- трощать. ІІ. Звичайні рими. Баба -- скриготав; 6) 5 А. Не скуштовав -- прибравши; 7) 6 А. Приказавши -- посилай; 8) 7 А. Прощай -- дівалась; 9) 8 А. Збиралась -- побратались; 10) 9 А. Пововертались [Повивертались] -- оддана; 11) 10 А. Прочухана--парнаська; 12) 11 А. Брат -- сказати; 13) 12 А. Сказати -- поручаю; 14) 13 А -- Е. А:
Поспихаю -- сухая. Е: Гребе -- неба; 15) 14 Е. Треба -- упер; 16) 15 Е, Є. Утер -- твоєю; 17) 16 И. Збився -- справедливий; 18) 17 И. Уродливий -- потрощити; 19) 18 И. Боронив -- трусився; 20) 19 И. Тулився -- ісхопилась; 21) 20 И. не Камезилась -- різанина; 22) 21 И. Ряднина -- осрамить; 23) 22 И. Перемудрить -- ниць; 24) 23 И, І. Сестрице -- чагарі; 25) 24 І. Шинкарі -- віз; 26) 25 І. Горлоріз -- ніс; 27) 26 І -- Ї -- О. Поніс -- значкові; 28) 27 О. Коси -- умову; 29) 28 О. Безголов'я -- волі; 30) 29 О. Доволі -- назворот; 31) 30 О, ЬО -- У. Рот -- услугу; 32) 31 У. Помилую -- хто-небудь; 33) 32 У. Буде -- статут; 34) 33 У -- Ю. Тут -- втоплюся; 35) 34 Ю -- Я. Журюся -- вихваляє; 36) 35 Я. Гуляє -- щемлять; 37) 36 Я -- консонанси. Паненята -- не стидно.
Зошити зберігаються в трьох однакових папках такого ж, як і зошити, формату, виготовлених з нецупкого тисненого картону з ефектом мармуру, блакитного кольору, з тканинними зав'язками білого кольору. У верхній частині папок розміщений графічний малюнок темно-коричневого кольору -- зображення будівлі, розташованої в Києві на вулиці Володимирській 57 (ко - лишній Педагогічний музей імені цесаревича Олексія, нині -- Київський міський будинок учителя). Під нижнім лівим кутом -- підпис темно-коричневого кольору: “Киев. Музей В. И. Ленина”. У нижній частині теки надруковано зміщений управо курсивний підпис темно-коричневою фарбою “Для школьных тетрадей”.
Аркуші кожного зошита скріплені двома металевими скобами, розмір аркушів 170х250 мм, верхнє поле 16 мм, нижнє -- 12 мм, бічне (рожева лінія) -- 20 мм, папір в одну лінію, білий з сіро-жовтим відтінком, середньої товщини. Пагінація сторінок відсутня, загальна кількість аркушів: передмова -- 25 арк., словник -- 411 арк., всього -- 436 арк. (1-й, 3-22-й, 24-36-й зошити по 12 арк., 2-й -- 13 арк., 23-й -- 10 арк., 37-й -- 5 арк.).
Рукопис повний; збереженість оправи та аркушів добра, але є незначні механічні пошкодження (3-37-й зошити мають по одному вертикальному сліду від згинання посередині; 1-й зошит -- трохи загнутий верхній правий кут обкладинки, 14-й зошит -- незначні надриви і пом' ятість обкладинки, 1-й арк. 28-го зошита має заломлений правий нижній кут сторінки, верхній кут останньої обкладинки 34-го зошита майже до половини зігнутий) та забруднення (темно-жовті плями між 13 і 14 рядками 6-го арк., між 9 і 10 рядками 7-го арк., між 8 і 9 рядками 9-10-го арк. 28-го зошита, у лівій частині обкладинки 29-го зошита, у верхній частині 1-го арк. 29-го зошита, у нижній частині 7-го арк. 32-го зошита; кілька маленьких чорнильних цяток на 2-му й у верхній частині 7-го арк. 34-го зошита).
Текст словника розміщений тільки на одній стороні аркуша у дві колонки -- літерне позначення ядра рими посередині колонки, реєстрове слово на одному рядку, навпроти на наступному рядку -- відповідний йому римо- компонент з паспортизацією, а за наявності кількох римокомпонентів-від- повідників вони розміщені один під одним, кожен на новому рядку. Кінець передмови написаний на обкладинці.
На нижньому полі рукопису є зноски (на арк. 7, 11, 12 (2) зош '. 1; арк. 1, 6 (2), 7 зош. 2; арк. 5, 6 зош. 4; арк. 2 (2) зош. 6; арк. 4 (2), 9 (2), 10 зош. 12; арк. (2), 7, 11 зош. 24; арк. 1 (2), 12 зош. 26; арк. 1, 3 (2) зош. 27; арк. 10 зош. 30). рима авторський поетичний лутковський
Автор зробив низку вставок і виправлень. Вставки: над 9 рядк . “одной из [основных] причин” (арк. 7 зош. 1), між 13 і 14 рядк. номер сторінки 280 (кол . 1 арк. 4 зош. 3), між 10 і 11 рядк. “Примандровали: захрабровали І 132” (кол. 1 арк. 5 зош. 3), під 9 рядк. номер сторінки 185 (кол. 1 арк. 4 зош. 4), між 4 і 5 рядк. “Одступає: читає І, 253” (кол. 2 арк. 7 зош. 7), між 4 і 5 рядк. номер сторінки 129 (кол. 1 арк. 2 зош. 8), між 9 і 10 рядк. “не Заживайте: сідайте І 205” (кол. 2 арк. 2 зош. 8), на 15 і 16 рядк. “(не) Держали: одпускали 136 / закричали І 186 / стояли І 128, 301” (кол. 2 арк. 2 зв. зош. 9), на 10 і 11 рядк. вставка “Попускали: одгадали І 231 / Поринали: стали І 201” (кол. арк. 7 зв. зош. 9), між 10 і 11 рядк. “Поприсідали: одступали І 138” і номер сторінки 110 (кол. 1 арк. 8 зош. 9), між 2 і 3 рядк. номер сторінки 105, між 6 і 7-200, між 9 і 10-179-180, (кол. 1 арк. 8 зош. 10), між 11 і 12 рядк. “Свинар: олтар І 218” (кол. 1 арк. 6 зош. 11), між 10 і 11 рядк. “Гати: найти І 281” і між 14 і 15 рядк. “Животи: ти І 179” (кол. 2 арк. 7 зош.18), між 12 і 13 рядк. номер сторінки 284 (кол. 1 арк. 12 зош. 19), між 7 і 8 рядк. номер сторінки 214 (кол. арк. 4 зош. 24), між 18 і 19 рядк. “потів І 77” (кол. 1 арк. 5 зош. 25), між і 4 рядк. “допоміг І 208” (кол. 2 арк. 9 зош. 25), між 5 і 6 рядк. “Погідний: не послідний І 121 / не Послідний: погідний І 121” (кол. 2 арк. 11 зош. 25), між 6 і 7 рядк. “Загорілось: зачервонілось І 103” (кол. 2 арк. 8 зош. 26), між і 7 рядк. номер сторінки 191 (кол. 2 арк. 6 зош. 28), між 17 і 18 рядк. “односкладові” (кол. 2 арк. 8 зош. 31), між 6 і 7 рядк. “Прийому: Порому І 131”, між 9 і 10 рядк. “своєму І 131”, між 11 і 12 рядк. “к Порому: прийому І 131” (кол. 1 арк. 1 зош. 32), між 9 і 10 рядк. “Обернувся: смаркнувся І 267” (кол. арк. 3 зош. 32), між 6 і 7 рядк. “ковтнули І 167” (кол. 1 арк. 5 зош. 32).
Виправлення: словник[а] (арк. 9 зош. 2), закреслено “Шинковала: бувало І, 188” (кол. 2 арк. 4 зош. 3), закреслено номер сторінки 174 і вписано його між 2 і 3 рядк. (кол. 1 арк. 12 зош. 3), на 2 рядк. виправлено ук[р]ався (кол. арк. 11 зош. 6), на 16 рядк. закреслено “стали І 128, 131” і додано вгорі “не Торговали І 142” (кол. 1 арк. 3 зош. 9), на 5 і 6 рядк. закреслено “по Кустам: по куткам І 203-4” (кол. 2 арк. 6 зош. 10), на 1-2 рядк. закреслено “Султана: драгомана І 180” (кол. 1 арк. 1 зош. 11). на 18 рядк. виправлено “ЧЕ-” на “ЦЕ-” (кол. 1 арк. 11 зош. 14), на 15 рядк. виправлено “ЦЕ-” на “ЧЕ-” (кол. 2 арк. зош. 14), на 14 рядк. виправлено номер сторінки 2[4]2 (кол. 1 арк. 8 зош. 15), на 16 рядк. виправлено “научен[н]а” (кол. 1 арк. 9 зош. 15), на 17 рядк. виправлено номер сторінки 132 (кол. 1 арк. 5 зош. 16), на 13 рядк. виправлено “[т]узив”, на 20 рядк. виправлено номер сторінки [1]3[9] (кол. 1 арк. 1 зош. 19), на 13 рядк. виправлено номер сторінки [8]1 (кол. 2 арк. 2 зош. 22), на 1 і 2 рядк. закреслено “Засадить: жить 1 152” (кол. 2 арк. 11 зош. 22), на 15 рядк. виправлено “одіт[и]” (кол. 2 арк. 7 зош. 24), на 9 рядк. виправлено “Найв[і]р[н]іший” (кол. 2 арк. 11 зош. 24), на 12 рядк. закреслено номер сторінки 206 і вставлено 70 (кол. 2 арк. 7 зош. 29), на 10 рядк. закреслено “під боки І 240-41” (кол. 2 арк. 11 зош. 29), на 15 рядк. виправлено номер сторінки 217 (кол. 1 арк. 4 зош. 30), на 16 рядк. закреслено номер сторінки 245 і вставлено 137, на 19 рядк. виправлено “(од) Пере[ч]осу” (кол. 1 колонка арк. 12 зош. 30), на 17 рядк. виправлено “клоч[ч]я” (кол. 2 арк. 4 зош. 31), на 19 рядк. закреслено “односкладові”, на 14 і 15 рядк. закреслено “Мандрьохи: не трохи І 132” і вставлено те ж саме (кол. 1 арк. 8 зош. 31), на 12 і 13 рядк. закреслено “Мандрьохи: не трохи І 132” (кол. 1 арк. 9 зош. 31), на 3-5 рядк. закреслено “Невсипуща: проклятуща І 175 / злюща І 106” (кол. 2 арк. 8 зош. 34).
Словник і лист написані одним почерком, в основному розбірливим; лист -- розмашистим через рядок; у 30-36-му зошитах -- більш недбалим, неоднорідним і розмашистим; почерк виправлень і зносок збігається з основним. Автограф написаний чорнильною ручкою синім чорнилом, текст за інтенсивністю кольору періодично переходить від темнішого до світлішого, ледве помітного.
Спеціальний опис рукописного словника рим. Праця В. В. Лутковського -- словник рим одного автора (індекс римових пар). Адресат римарію -- науковці і поети-початківці, його призначення -- наукове і практичне. Джерельною базою стали два твори: “Енеїда” і “Пісня на новий 1805 год...”. Об'єкт лек- сикографування -- римові пари.
Мегаструктура Словника проста, він складається з передмови і словникової частини. Правила користування Словником та списки ремарок і скорочень відсутні.
П'ять інформаційно насичених частин передмови висвітлюють біографію укладача, історію його римографічної діяльності, теоретичні й естетичні погляди на риму, а також принципи укладання Словника. На наукові погляди В. В. Лутковського вплинули теорія В. Брюсова про виникнення рими як результату втрати квантитативності голосних [Лутк., 1: 7] та міркування В. Маяковського про важливість останнього слова у віршовому рядку [Лутк., 2: 6]. В. В. Лутковський подає короткий огляд світової римографії, починаючи від словників рим періоду італійського Відродження і до рукописних матеріалів російського дослідника Г. В. Бикова, укладених у повоєнний час, та спроб у 30-ті рр. у Харкові зібрати Шевченкові рими. Укладач висловлює впевненість в актуальності словника українських рим, навіть неповному. Така лексикографічна праця, на думку В. В. Лутковського, не менш потрібна, аніж словник тлумачного, історичного, фразеологічного, омонімічного та інших типів. Він матиме, по-перше, наукове значення -- “як синтез і підсумок багатовікової і багатогранної поетичної майстерності, виявом якої і є рима, її лексичний добір з загальномовної криниці нашого народу, конденсації цього добору у відповідній поетичній практиці” [Лутк., 2: 3]. Укладач зауважує, що важливо вивчати поетичне слово не лише в морфологічному, синтаксичному і стилістичному аспектах, а й у римових варіаціях та комбінаціях: “Римування -- це спілкування слів у вірші” [Лутк., 2: 3]. Брак таких досліджень він пояснює відсутністю відповідної традиції та джерельної бази -- словників рим. По-друге, словник рим, на думку укладача, матиме і практичне значення -- як довідник, який допоможе творчій молоді зорієнтуватися в римовому багатстві мови і виробити чуття краси, уникаючи трафаретів і шаблонів. В окремому розділі передмови пояснюються принципи укладання Словника та описується його джерельна база.
Отже, значна частина необхідних компонентів (призначення словника, історія роботи над ним, порівняння з іншими працями цього типу, джерельна база, пояснення принципів розміщення римового матеріалу) у передмові є. Бракує визначень термінів, якими оперує укладач: рима, односкладова рима, двоскладова рима, відкрита рима, асонанс, консонанс, римування, словник рим, римівник (“римовник”) та авторських термінів римовані варіації, римовані комбінації, звичайні рими, загальнонормативний словник рим, римолек- сичний матеріал, складові гнізда. З деяких пояснень стає очевидним його розуміння рими як співзвучних слів (“слова, які становлять рими” [Лутк., 2: 6]), глибокої рими як такої, що має опорний приголосний [Лутк., 2: 12]. Відсутня в передмові й інформація про кількісний параметр корпусу словника.
Римарій В. В. Лутковського має нетабличну форму, матеріал систематизований за гніздовим принципом: римові слова розміщені парами і гніздами, згрупованими навколо літерного позначення ядра рими. Реєстрова одиниця -- ядро рими. По суті, Лутковський не дає визначення одиниці входження рими в реєстр, обмежуючись лише констатацією, що “римолек- сичний матеріал” подається “по складових гніздах в алфавіті закінчень” [Лутк., 2: 11]. Укладач інтуїтивно підійшов до поняття ядра рими, так і не зумівши його визначити. “Складові гнізда” -- досить невдалий термін, оскільки реальна складова структура римових слів відрізняється від тієї, за якою матеріал систематизовано: АЖ -- поКАже, СКАжем, доКАжем, СТРАжу [Лутк., 7: 10-11]. Якщо порівняти цей принцип систематизації матеріалу з поширеною у світовій римографії традицією групувати римові гнізда навколо римоформ (клаузул / римових закінчень / римових сегментів), як це зробив і І. І. Гурин (АЖЕ скаже-покаже, АЖЕМрозкажем-до- кажем, скажем-покажем, АЖНЕ одважне-необачне [Гур., 1: 12]), то ідею В. В. Лутковського можна вважати новаторською і доцільною в перспективі дослідження еволюції української рими, в її русі від класичної до нової. Та не забуваймо, що Лутковський мав справу якраз із класичним взірцем рими. Підрахунки І. І. Гурина на матеріалі свого словника доводять, що в поета збіг опорних приголосних (а саме вони формують відкриті склади) не відіграє значної ролі. Багатих рим у І. П. Котляревського лише 26% [Гур., 2: 335]. З другого ж боку, якщо брати закриті склади як основу рими, то це має сенс лише для неточних і приблизних рим, а І. П. Котляревський -- “поет точних рим”, їх 90,9% [Гур., 2: 334].
Римові гнізда укладач розмістив за алфавітом наголошених голосних ри- моформи: А, Е, Є, И, І, О, У, Ю, Я, окремо подав консонанси. Модель реєстру -- прямоалфавітна циклічна: спочатку йдуть багаті (“глибокі”) рими -- БА, ВА, ГА..., ША, ЩА; потім рими без опорного приголосного (“звичайні рими”) -- АБ, АВ, АГ., АШ, АЩ, АЮ, АЯ. Блок А містить 42 ядра рими, Е -- 40, Є -- 1, И -- 35, І -46, О -- 46, У -- 39, Ю -- 2, Я -- 30, всього -- 281 реєстрова одиниця.
Розміщення пар у гнізді відповідає складному алфавітному принципу: по-перше, ураховується послідовності літер римоформи (“в алфавіті закінчень”), по-друге (і цього укладач не зазначає),-- порядок літер від початку слова. Таким чином, римові пари в гнізді розташовані в прямоалфавітній двобічній послідовності, причому окремо римові слова з односкладовими (І) і двоскладовими (ІІ) римоформами. Групи з різними римоформами відмежовуються горизонтальною відбивкою, як-от у випадку -ада і -ади:
в Ад: |
АД- І в лад І 240 |
|
Альбу-град: |
нелад І 284 чад І 86 лад І 200 |
|
Гад: |
гармат І 188 [Лутк. арк. 2 зош. 7] |
|
Гром ада: |
ІІ рада І 120, 174 |
|
Ограда: |
одрада: 232 |
|
Одрада: |
ограда І 232 |
|
Рада: |
громада І 120, 174 |
|
Громади: |
обря ди І 274 |
|
поради І 106 [Лутк. арк. 3 зош. 7]. На літеру А подано 2209 римокомпонентів, Е -- |
І -- 646, О -- 743, У -- 600, Ю -- 67, Я -- 440, усього корпус словника містить 6657 римокомпонентів. Кожна римова пара фіксується мінімум двічі: на перше і на друге слово пари. У випадку ж багатих (“глибоких”) рим пара повторюється чотири рази: двічі з опорним приголосним і двічі без нього. Таким чином, обсяг словника виявляється роздутим, а користувач при цьому не може встановити реальну послідовність римових слів у парі. Для порівняння: на літеру А В. В. Лутковський подає з усіма повторами 2209 пар, І. І. Гурин без повторів і в послідовності, що відповідає тексту, -- 1234. За підрахунками І. І. Гурина, усіх римових пар в “Енеїді”, “Пісні на Новий 1805 год...” та піснях “Наталки Полтавки” 3843 [Тур., 2: 332], словник В. В. Лутковського без матеріалу “Наталки Полтавки” їх нараховує 6657.
За точністю звучання І. І. Гурин усі рими поділяє на точні, асонанси і кон - сонанси. Не пояснюючи критеріїв групування, він однак зупиняється на питанні кваліфікації рим з наголошеними И та І та вважає такі рими консо- нансними, всього ж їх нараховує 31 [Гур., 2: 334]. В. В. Лутковський подає тільки 6 (дитятко-не стидно, доживсь-обізвавсь, Еней-їй, задав-не йшов, закрутив-сказав, народ-рід [Лутк, 37: 5]). Випадки сил-віл [Лутк., 20: 9], Сивилла-посіділа [Лутк., 20: 11] він відносить до “звичайних” рим, тоді як І. І. Гурин -- до консонансів [Гур., 2: 57, 325]. Така розбіжність зрозуміла з огляду на те, що і в теоретичних працях питання консонансів ров'язується неоднозначно. За визначенням В. В. Ковалевського, це “співзвуччя, звуковий повтор якого складається з самих приголосних (гарним-горнем) або з приголосних і ненаголошених голосних (гарне-горне). Для другого з цих видів встановлено окрему назву -- дисонанс” [2: 257]. Літературознавчий словник Л. І. Тимофєєва і М. П. Венгрова ототожнює ці поняття і вважає консонанс різновидом рим, “коли в словах, що римуються, співзвучні, повторюються тільки приголосні звуки, а голосні, на які падають наголоси в словах, що римуються, не збігаються [норов-коммунаров, стеная-стеною]” [7: 40]. Так само широко розуміє консонансну риму й укладач словника рим С. Єсеніна, беручи основним критерієм неоднаковий наголошений голосний і однакові приголосні, незалежно від якості ненаголошених голосних [СЕс: 293].
Правила технічного оформлення матеріалу не пояснені, їх можна зрозуміти безпосередньо з аналізу рукопису. Усі римокомпоненти, навіть односкладові, подані з наголосами, слова в парі відокремлені двокрапкою. Перше слово римової пари йде з великої літери, навіть після прийменника і частки не; якщо римове слово вжито в тексті з різними прийменниками, останні даються через кому в дужках. Ремаркування відсутнє; у випадку граматичної омонімії укладач робить зноски, зазначаючи форму слова. Кожна римова пара паспортизована: римською цифрою вказано номер тому, арабською -- номер сторінки (фіксуються всі сторінки у випадках кількаразового вживання пари). Оскільки укладач опрацював тільки 1-й том, римське позначення в паспорті рими зайве.
Висновки і перспективи подальших досліджень. В. В. Лутковський систематично дотримувався вироблених ним принципів укладання Словника, проте не уникнув деяких пропусків римових пар. За умови відповідного коментування і редагування праця може бути опублікована, оскільки вона поповнює лакуну в історії української римографії та може служити джерелом матеріалу для науковців, а також практичним посібником для по- етів-початківців. Публікація аналізованого Словника має належати до наукового класу, її доцільно здійснювати критично-дипломатичним методом. Готуючи його до друку, дотримуватимемося норм сучасного правопису; помилки та описки (“складений мной” замість “складений мною” [Лутк., 2: 1], “швидче” замість “швидше”, “багацтво” -- “багатство” [Лутк., 2: 5], “яз зазначив” -- “як зазначив” [Лутк., 2: 10]) виправлятимемо. Крім цього, планується написання коментарів до нерозбірливих місць, виправлень, описок, вставок й у випадках теоретичних розходжень автора з поглядами дослідників рими. Готується також покажчик термінів римології і римографії з предмови Словника. Після дослідження словника рим І. І. Гурина ці праці, присвячені описові рим І. П. Котляревського, варто порівняти.
Нижче подаємо фрагмент Словника.
В. В. Лутковський
Словник рим І. Котляревського (фрагмент)
Побувать: мусовать І 122 // |
не Насувались: увивались І 235 |
||
Покепковать: мудровать І 150 Поціловать: мірковать І 153 |
Увивались: |
не насувались І 235 |
|
Скиксовать: перервать І 283 |
Небувалі: |
толковали І 283 |
|
ІІ |
Бувало: |
шинковало І 188 |
|
Звався: здавався І 238 Здавався: звався І 238 |
Шинковало: |
бувало І 188 |
|
Обізвався: розлютовався І 280 |
Коновальський: шаповальський І 138 |
||
совався І 97 Розлютовався: обізвався І 280 |
Шаповальський: коновальський І 138 |
||
Совався: обізвався І 97 |
Будовання: |
кочовання І 180 // |
|
Кочовання: |
будовання І 180 |
||
Коверзовала: пророковала І 158 / |
Малювання: |
пановання І 170 |
|
Пророковала: коверзовала І 1588 Дівалась: здавалась І 123 |
Пановання: |
малювання І 170 |
|
Здавалась: дівалась І 123 |
Бульвари: |
прочвари І 194 |
|
Гарцювали: дівовали І 141 |
Прочвари: |
бульвари І 194 |
|
не Давали: мордовали І 135 |
Поживати: |
ціловати І 155 |
|
не торговали І 142 |
Ціловати: |
поживати І 155 |
|
Живали: ликовали І 149 Задавали: мудровали І 139 |
ІІ |
||
Заривали: співали І 304 // |
гА - |
||
Захрабровали: примандровали І 132 |
і |
||
не Коверзовали: раховали І 106 |
на Берега: |
четверга І 166 / |
|
Ликовали: живали І 149 |
(на) Врага: |
настрига І 263 |
|
Мордовали: не давали І 135 |
стьога І 240 |
||
Мудровали: задавали І 139 |
Яга І 178 |
||
Примандровали: захрабровали І 1329 |
Дорога: |
Я І 230 |
|
Раховали: не коверзовали І 106 |
Помага: |
слова І 211 |
|
Співали: заривали І 304 |
Пострига: |
врага І 263 |
|
Толковали: небувалі І 283 |
Стьога: |
врага І 240 |
|
не Торговали: не давали І 142 |
Четверга: |
на берега І 166 |
|
/ |
Яга: |
врага І 178 |
|
8 На наступному рядку закреслено |
Ізнемогав: |
протягав І 198 |
|
“Шинковала :бувало І 188”. 9 Вставлено між рядками. |
Протягав: |
ізнемогав І 198 // |
ІІ |
Чужа: |
бажа І 277 |
||
Ганну: |
гарну І 73 |
Жар: |
пожар І 289 |
|
Ганю: |
стариганю І 104 |
Пожар: |
жар І 289 |
|
Стариганю: |
ганю І 104 |
ЗА - |
||
Гарну: |
Ганну І 73 |
І |
||
одказав: |
взяв І 281 |
|||
ДА - |
прив'язав: |
сказав І 223 |
||
І |
Сказав: |
взяв І 107 // |
||
Вода: |
куда І 78 |
прив'язав І 223 |
||
Куд а: |
вода І 78 |
ІІ |
||
ворота І 142 / |
Сказала: |
указала І 147 |
||
Молода: |
вподоба І 165 |
Указ ала: |
сказала І 147 |
|
Орда: |
стида І 96 |
|||
Пропада: |
живота І 230 |
КА - |
||
Стида: |
орда І 96 |
І |
||
сюда І 144-5 |
Гайдука: |
гоцака І 73 |
||
Сюда: |
стида І 144-5 |
Гопака: |
така І 299 |
|
Дав: |
не ждав І 101 |
Гоцака: |
гайдука І 73 |
|
не Ждав: |
дав І 101 |
Дропака: |
Ентелла-козака І 93-94 |
|
Ентелла-козака: дропака І 93-94 |
||||
Бідам: |
дам І 103 // |
Здалека: |
шпака І 258 / |
|
Дам: |
бідам І 103 |
Новичка: |
тичка І 256 |
|
Така: |
гопака І 299 |
|||
Дать: |
покидать І 82 |
Тичка: |
новичка І 256 |
|
Покидать: |
дать І 82 |
Третяка: |
в ковтках І 73 |
|
ІІ |
Феська: |
Харка І 146 |
||
Дождались: |
складались І 109 |
Харка: |
Феська І 146 |
|
Складались: |
дождались І 109 |
Черв' яка: |
яка І 243 |
|
Шпака: |
здалека І 258 |
|||
ЖА - І госпожа І 148, 261 |
Яка: |
черв' яка І 243 |
||
Бажа: |
Позатикай: |
утікай І 122-3 // |
||
ножа І 286 |
Утікай: |
позатикай І 122-3 |
||
чужа І 277 / |
||||
Госпожа: |
бажа І 148, 261 |
Дівкам: |
жінкам І 78 |
|
Ножа: |
бажаІ 286 |
Жінкам: |
дівкам І 78 |
Лариса Мовчун |
|||
по Куткам: |
по пусткам І 153 |
з Байраками: руками І 299 |
|
по Полкам: |
сотникам І 187 |
попід Боками: кулаками І 179-180 // |
|
по Пусткам: |
по куткам І 153-4 |
з Буряками: з галушками І 17410 |
|
Сотникам: |
по полкам І 187 |
з Галушками: з Буряками І 174 |
|
з Грінками: з кишками І 205 |
|||
Вулкан: |
Полкан І 212 |
з Кишками: з грінками І 205 |
|
Полкан: |
Вулкан І 212 / |
Козаками: проводниками І 110 |
|
по Балках: |
в свитках І 73 |
Кулаками: попід боками І 179-80 |
|
в Ковтках: |
третяка І 73 |
Проводниками: козаками І 110 |
|
в Руках: |
шапках І 150 |
Руками: з байраками І 299 |
|
в Свитках: |
по балках І 73 |
||
Святках: |
в сіряках І 156 |
ЛА - |
|
в Сіряках: |
святках І 156 |
І |
|
в Шапках: |
в руках І 150 |
Була: вела І 292 / |
|
ІІ |
верзла І 120 |
||
Ласкава: |
нелукава І 121 |
добула І 165 |
|
Нелукава: |
ласкава І 121 // |
взяла І 270-71 додала І 154 |
|
не Виникає: |
потакає І 301 |
звела І 207 |
|
Засукає: |
затикає І 285 |
ішла І 206-207 |
|
Затикає: |
засукає І 285 |
лила І 211 |
|
Потакає: |
не виникає І 301 |
(не) мала І 116, 134 пролила І 197 |
|
Покаже: |
скаже І 109 |
п'яла І 171 |
|
Скаже: |
покаже І 109 |
смола І 103 |
|
стріла І 177 |
|||
Докажем: |
розкажем І 271 |
Вела: була І 292 |
|
Покажем: |
скажем І 119 |
Верзла: була І 120 |
|
Розкажем: |
докажем І 271 / |
лила і 197 |
|
Скажем: |
покажем І 119 |
Взійшла: помишляв І 230 Взяла: була І 270-71 // |
|
Прокази: |
розкази І 206 |
[3 А Відкриті і глибокі рими |
|
укази І 143 |
|||
Розкази: |
прокази І 206 |
Дала -- стан] |
|
Укази: |
прокази І 143 |
(не) Дала: загула І 300 зла І 199 |
|
Приказу: |
проказу І 292 |
||
Проказу: |
приказу І 292 |
10 Номер сторінки закреслений і вписаний |
|
між рядками. |
тряслася І 125 |
Ентелла-сіромаху: Тімаху І 94 |
|||
Вплелася: |
піднялася: І 225 |
з Маху: |
саламаху І 167 // |
|
Вп'ялася: |
не взялася І 284 |
Саламаху: |
з Маху І 167 |
|
Завелася: |
простяглася І 262 не взялася І 146 |
Тімаху: |
Ентелла-сіромаху І 94 |
|
Запеклася: |
лилася І 258 / |
НА |
||
Лилася: |
запеклася І 258 |
І |
||
піднялася І 133 |
Вина14: |
війна І 273 |
||
Нажилася: |
спеклася І 145 |
Війна: |
вина І 273 |
|
Піднялася: |
вплелася І 225 |
Вона: |
сукна І 110 |
|
лилася І 133 |
Грязна: |
чадна І 127 |
||
Потряслася: |
пронеслася І 231 |
Зна: |
списав І 198 |
|
Приплелася: |
взялася І 144, 185 |
На: |
старшина І 278 |
|
Пронеслася: |
потряслася І 231 |
Навісна: |
поспішна І 105 / |
|
Простяглася: |
вп'ялася І 262 |
Поспішна: |
навісна І 105 |
|
Розп'ялася: |
не взялася І 240 |
Старшина: |
на І 278 |
|
Спеклася: |
нажилася І 145 // |
Сукна: |
вона І 110 |
|
Тряслася: |
не взялася І 125 |
Чадна: |
грязна І 127 |
|
Застилати: Простилати: |
простилати І 183 застилати І 183 |
Знав: |
порозганав І 121 |
|
-- |
МА - |
Нас: |
кназь І 172 |
|
І |
у Волнах: |
на човнах І 109 |
||
Нема: |
без ума І 270 |
на Човнах: |
у волнах І 109 |
|
без Ума: |
нема І 270 |
// |
||
Чотирма: |
до ярма І 159-160 |
ІІ |
||
до Ярма: |
чотирма І 159-160 / |
перед Нами: |
човнами І 159 |
|
Атаман: Гетьман: |
гетьман І 260 атаман І 260 |
Човнами: не Знаюсь: |
перед нами І 159 признаюсь І 300 |
|
Дрімать: Мать12: не Займає: Має: |
мать І 212 дрімать І 212 ІІ має І 286 не займає І 286 |
Признаюсь: не знаюсь І 300 13 Номер сторінки 94 вставлений між рядками. |
||
12 У Словнику |
- зноска “ім.” |
14 У Словнику |
- зноска “ім. ж. р.” |
Зраду: |
на пораду І 84 |
в Небесах: |
чудеса І 98 |
|
на Пораду: |
зраду І 84 |
іі |
||
од Досади: |
із засади І 279-80 |
|||
Карайте: |
умирайте І 210 |
із Засади: |
од досади І 279-80 |
|
Умирайте: |
карайте І 210 |
|||
/ |
Досаді: |
в осаді І 254 // |
||
Енея-неборака: рака І 197 |
в Осаді: |
досаді І 254 |
||
Рака: |
Енея-неборака І 197 |
-- |
ТА - |
|
Небораки: Олексій Кур акин І 304 |
Висмокта: |
І завіта І 226 |
||
Олексій Куракин: небораки І 304 |
Ворота: |
куда І 142 |
||
Живота: |
пропада І 230 |
|||
Грали: |
не козиря ли І 104 |
Завіта: |
висмокта І 226 |
|
Міста: |
уста І 116 |
|||
Позбирались: |
прибрались І 124 |
(не) Пуста: |
(в) уста І 261, 27117 |
|
Прибрались: |
позбирались |
(в) Уста: |
міста І 116 не пуста І 261, 271 / |
|
до Брами: |
рами І 235 // |
Хвоста: |
верства І 240 |
|
Рами: |
до брами І 235 |
|||
Потоптав: |
став І 257 |
|||
Прасу: |
за рясу І 260 |
Прочитав: Розплатав: |
став І 260 одтяв І 260 |
|
Браттю: |
перед раттю І 195 |
Став: |
потоптав І 257 |
|
перед Раттю: |
браттю І 195 |
прочитав І 260 |
||
-- |
СА - |
не Мастак: |
так І 272 |
|
Коса: |
І оса: І 66 |
Так: |
не мастак І 272 |
|
Оса: Чудеса: |
коса І 66 в небесах І 98 |
Там: |
стан І 221 |
|
/ Сам-на-сам: по Усам: Карвасар: Псар: |
по усам І 179 сам-на-сам І 179 псар І 242 карвасар І 242 |
(в) Стан: султан І 259 // 17 Номер сторінки 271 вставлений між рядками. |
[Зошит 4 А |
Женихались: |
розбрехались І 206 |
|
І. Відкриті і глибокі рими стан -- трощать |
Розбрехались: женихались І 206 |
||
ІІ. Звичайні рими Баба -- скриготав] |
Женихання: |
кохання І 178 |
|
там І 221 |
Кохання: |
женихання І 178 |
|
шайтан І 223 |
|||
Султан: в стан І 258 |
Бурхати: |
колихати І 158 |
|
Шайтан: стан І 223 |
не Збрехати: |
хати І 147 / |
|
ІІ |
Колихати: |
бурхати І 158 |
|
Нахлистався: хитався І 111 Хитався: нахлистався І 111 |
Хати: |
не збрехати І 147 |
|
ЧА - |
|||
Літає: навертає І 199 |
І |
||
Навертає: літає І 199 |
Меча: |
силача І 291 |
|
Навтікача: |
плеча І 276 |
||
Встали: хлестали І 69 |
Плеча: |
навтікача І 276 |
|
Повставали 18: пристали І 113 |
Силача: |
меча І 291 |
|
Пристали 19: повставали 20 І 113 |
|||
Хлестали: встали І 69 |
не Накричав: |
начав І 299-300 |
|
Начав: |
не накричав І 299-300 // |
||
Зашатались: хватались І 96 |
Дівчат: |
нявчать І 253 |
|
Хватались: зашатались І 96 |
|||
Нявчать: |
дівчат І 253 |
||
ХА - |
|||
І |
ІІ |
||
Блоха: лиха І 253 |
Ворчали: |
шкварчали І 141 |
|
не без Гріха: плоха І 78 |
Захрючали: |
кричали І 209 |
|
Лиха: блоха І 253 |
Істочали: |
шкварчали І 272 |
|
Плоха: не без гріха І 78 // |
Кричали: |
захрючали І 209 |
|
І |
розкачали І 94 |
||
Осміхався: прислухався І 205 |
Розкачали: |
кричали І 94 |
|
Прислухався: осміхався І 205 |
Шкварчали: |
ворчали І 141 |
|
-- |
/ Звичаю: |
істочали І 272 |
|
чаю І 178 |
|||
18 У Словнику “повстали”. 19 У Словнику “привстали”. 20 У Словнику “повстали”. |
Чаю: |
звичаю І 178 |
ША - |
Визивав: |
засукав І 95 |
||
І |
Виливав: |
заїдав І 69 |
||
Душа: |
з коша І 111 |
розкидав І 125 |
||
поспіша І 194 |
Вкрав: |
обіщав І 223 |
||
з Коша: |
душа І 111 |
Вплав: |
попав І 241 |
|
Поспіша: |
душа І 194 |
не Вставав: |
поминав І 91 |
|
Гасав: |
кричав І 215 |
|||
щА - |
Глитав: |
Голіаф І 238 |
||
і |
Годував: |
вигризав І 181 |
||
Пищать: |
трощать І 234 |
Горював: |
забрав І 106 / |
|
Трощать: |
пищать І 234 |
Дав: |
не ждав І 101 |
|
// |
не завиляв І 160 |
|||
Звичайні рими |
задрімав І 282 |
|||
АБ- |
звав І 66 |
|||
ІІ |
злигав І 158 |
|||
Баба: |
слаба І 182 |
ізняв І 80 |
||
Слаба: |
баба І 182 |
ковтав І 205 |
||
Авель І 189 |
кричав І 104 |
|||
ні Шабель: |
не мав І 263 накивав І 65 |
|||
Баби: |
слабі І 249 |
сказав І 292 толковав І 220 |
Подобные документы
Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Місце іншомовних запозичень в словниковому складі англійської мови. Асиміляція запозичень та фонетична адаптація. Вплив запозичень на обсяг словника англійської мови. Орфографічний вплив французької мови. Характеристика основних джерел запозичень.
дипломная работа [474,0 K], добавлен 12.06.2011Проблема формирования словника кросскультурного терминологического словаря. Лингвистический, логико-понятийный, лексикографический подходы к объективному отбору лексических единиц, их достоинства и недостатки. Составление системной классификации терминов.
статья [222,2 K], добавлен 20.08.2013Задачі та історія тлумачного словника. Переваги електронних словників. Характеристика найпопулярніших тлумачних словників англійської мови та механізм роботи з ними. Якість тлумачень лексики: загальновживаної, сленгової, спеціалізованої та неологізмів.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2009Омофразія в системі рівнойменності мовних одиниць. Утворення омофраз в результаті фразеологізації словосполучень в англомовній військовій лексиці. Усунення омофразії у текстах оригіналу. Структура і принципи укладання загального словника омофраз.
курсовая работа [183,6 K], добавлен 13.12.2011Розгляд регіональної специфіки українських прізвищ Північної Донеччини, мотивованих слов’янськими автохтонними іменами, що уможливлює уточнення даних загальної системи прізвищевого антропонімікону України. Аналіз іменного словника в основах прізвиськ.
статья [24,0 K], добавлен 31.08.2017Поняття та історія математичної методики в лінгвістиці. Статистичні закономірності як основа організації словника і тексту будь-якої мови. Математичні методи в дослідженні мови. Напрями математичної лінгвістики: лінгвостатистика та стилостатистика.
реферат [15,5 K], добавлен 15.08.2008Поняття словника, його види та призначення. Давня та сучасна українська лексикографія. Місце і значення словників у житті сучасників. Антропонімічні, двомовні і багатомовні перекладні словники, діалектні, граматичні та лінгвокраїнознавчі словники.
реферат [28,2 K], добавлен 05.01.2013Словотвірні процеси у дериваційній системі пізньої середньоукраїнської мови. Особливості основоскладання, суфіксального, конфіксального та нульсуфіксального словотвору та активності використання дериватів. Українська наукова історична лексикографія.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 19.09.2010Найбільш продуктивні способи утворення нових слів в англійській мові, основні сфери вживання неологізмів. Огляд словотворчої системи англійської мови. Способи утворення неологізмів на основі дослідження "Словника нових слів англійської мови" Дж. Ейто.
дипломная работа [82,9 K], добавлен 07.02.2011Полісемія у термінологічній системі англійської мови. Багатозначність та неоднозначність відповідників перекладу термінів з англійської на українську мову. Використання словника при роботі з багатозначними термінами, їх переклад відповідно до контексту.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 13.03.2013Теоретико-методологічні підходи до вивчення колокацій. Аналіз фразеологізмів на синтаксичному та стилістичному рівнях. Визначення особливостей військового перекладу на всіх мовах. Створення словника сталих термінологічних виразів на політичну тематику.
статья [254,6 K], добавлен 21.09.2017Проблема конструювання лінгвістичної бази даних художніх порівнянь. Мета створення лінгвістичної бази даних – укладання електронного словника художніх порівнянь українського поетичного мовлення другої половини ХХ століття. Методика створення бази даних.
статья [2,2 M], добавлен 23.04.2008Понятие русского языка как национального. Характеристика диалекта, литературного языка и просторечия. Проведение анкетирования и выработка алфавитного словника сленговых единиц. Описание возможности практического применения полученных данных в школе.
дипломная работа [484,5 K], добавлен 29.06.2014Фахова мова - сукупність усіх мовних засобів, які використовують у конкретній сфері науки, щоб забезпечити взаєморозуміння комунікантів. Точність терміна - адекватне співвідношення висловів до предметів, станів і процесів галузей людської діяльності.
статья [19,4 K], добавлен 19.09.2017Чи може двомовність призвести до роздвоєння особистості. Короткі статті до словника "Мовознавство в іменах". Зв'язок етимології з іншими науками. Аналіз текстів, стилістичне навантаження слів. Назви осіб за територіальною ознакою та спосіб їх творення.
конспект урока [46,7 K], добавлен 21.11.2010Історія розвитку фразеології як науки про стійкі поєднання слів. Класифікація фразеологічних одиниць. Опрацювання фразеологічних одиниць, що супроводжують студентське життя, з допомогою німецько-російського фразеологічного словника Л.Е. Бинович.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.05.2014Терминология - словарное ядро языка науки. Систематизация терминологической лексики, упорядочение и унификация. Формирование словника словаря терминов. Словарь военной терминологии периода Второй мировой войны (на основе "Дневника боевых действий").
курсовая работа [80,0 K], добавлен 19.12.2015Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.
дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007З'ясування основ стилістичного аспекту розшарування лексики в українській мові. Дослідження наявності маркованої лексики в драмі Лесі Українки "Лісова пісня". Аналіз окремих маркованих слів, їх естетичного аспекту та функціонального призначення.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 30.09.2015