Перспективи репрезентації теорії комунікативної лінгвістики у словниках активного типу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи репрезентації теорії комунікативної лінгвістики у словниках активного типу

Тетяна Осіпова

Communicative and linguistic competence of contemporaries depends on the quality of their knowledge and rhetorical skills. Dictionaries of active type support increasing the level of linguistic competence, which concept is based on the principles of previously concluded dictionaries of paremias representing communication laws. Under the terms of situational communication paremia may represent communication laws, rules, principles, strategies, tactics, speech genres (SG), and describe communicative situation itself. It's obvious that the first edition of “Communicative Code of

Ukrainians in Paremias' (T. Kosmeda, T. Osipova, 2010) should be renewed, added and oriented to the principles of the dictionary of active type that will be useful for specialists, the average modern speaker and foreigners who learn the Ukrainian language.

У сучасних умовах міжкультурної інтеграції гостро постає проблема взаєморозуміння між етносами, регулювання взаємостосунків, виховання взаємної толерантності, що полегшує спілкування і сприяє успішній комунікації загалом.

Сьогодні ніхто не заперечує твердження, що володіння ефективною комунікацією -- це запорука успіху в усіх сферах людської життєдіяльності, тому й актуалізовано проблему підготовки учнів, студентів, молоді та й комунікантів старшого покоління до активного володіння словом. Одним із головних завдань у процесі навчання мові стало скерування на набуття риторичних знань, умінь і навичок для ведення успішної комунікації, зокрема й повсякденної -- риторики на щодень.

У 2010 році було видано перший в Україні тлумачний словник паремій, що належить до словників активного типу, мета якого -- підвищити рівень комунікативної компетенції сучасних українців за рахунок ознайомлення з механізмами чинності комунікативних процесів, їх технологіями, стратегіями, тактиками, правилами, законами і под., вербалізованими в пареміях як відповідних словесних штампах [Див.: 3; 4; 5; 7].

Ідея створення та розробка проекту цього словника належить докторові філологічних наук, професору Тетяні Анатоліївні Космеді, яка й здійснювала загальне керівництво роботою над укладанням словника та його редагування. Укладачі кваліфікували “Комунікативний кодекс українців у пареміях” як неповний словник, оскільки завдання полягало в зображенні того “зрізу”, який би репрезентував найбільш популярні, поширені паремії, що містять комунікативний досвід українців.

В укладанні словникових статей автори дотримуються пареміографічної концепції Івана Франка в аспекті “розкоду- вання” паремійного матеріалу відповідно до специфіки його застосування в комунікації, окреслюючи або прогнозуючи конкретні комунікативні ситуації, описуючи їх особливості і смисли.

Метамова словника репрезентує термінологічний апарат комунікативної лінгвістики, що вимагає від читача певної підготовленості й творчої уяви, зокрема щодо механізмів дії комунікативних законів, яких у словнику репрезентовано вісімнадцять, комунікативних правил, стратегій і тактик, закономірностей і тенденцій, мовленнєвих жанрів, невербальних засобів комунікації тощо.

Загальновідомо, що основна функція словників активного типу -- сприяти синтезу мовлення, допомагати в моделюванні мовлення, будувати ко - мунікацію відповідно до конкретних мовленнєвих жанрів, подій, ситуацій. Лексикографічний “принцип активності вимагає принципового розширення мовної інформації, що подає словник, зокрема якомога повного опису мовленнєвої компетенції мовців (володіння мовою)” [1: 9].

Отже, особливої значущості набувають лінгвістичні та світоглядні чинники, що впливають на “смислову наповненість відповідних комунікативних формул та своєрідність їхнього виявлення в дискурсах, що скеровані на різні мовленнєві дії як реалізація семантичної гнучкості та прагматичної спроможності до реалізації множинності смислів, що, впроваджені думкою, відображаються в слові, тексті, дискурсі під час спілкування” [6: 47].

Усвідомлюючи потребу вдосконалення першого видання словника в аспекті збагачення цього лексикону мовним матеріалом, зокрема прикладами з художнього, публіцистичного, повсякденного дискурсу, що виявляють різні комунікативні смисли в різних ситуаціях, автори-укладачі сконцентрували увагу на пошуково-текстовій діяльності.

Наголосимо, що проблема вияву смислів у комунікації на сьогодні є ма- лодослідженою й тому перспективною в аспекті вивчення їхніх особливостей і фіксації в лексикографічних працях, зокрема одна й та сама паремія, використана мовцями в певних комунікативних контекстах, має різні смислові відтінки й репрезентує низку мовленнєвих жанрів (МЖ), зумовлених інтенціями автора висловлювання, порівн.: Не спитавши (перше) броду, не лізь (не сунься, не пхайся) прямцем у воду. Основне значення: осторога необережному чоловікові, що починає роботу, не обчисливши сили й обставини” [ГРНП: 188]. Ситуативні значення:1) репрезентація МЖ докору за необачність у серйозній справі, порівн.: “Так, сину, не можна свататися, як же таки так, не спитавшись броду та в воду” [Н-Л-1]; 2) репрезентація МЖ повчання, настанови, порівн.: “Треба перше пошукати броду, а потім лізти у воду” [Н-Л-2]; 3) обурення: “Як же так можна, не спитавши броду, та у воду!” [Н-Л-1].

Отже, відповідно до актуального (комунікативного) смислу, що “виформовується в комунікативному акті як результат взаємодії інтенцій мовців у конкретній консигуаци спілкування” [2: 159], паремія може репрезентувати комунікативні закони, правила, принципи, стратегії, тактики, мовленнєві жанри в певній комунікативній ситуації тощо. Поглиблення концепції словника відбувається в напрямку виявлення й аналізу дискурсивного матеріалу, що містить паремійний компонент і виявляє зазначену вище специфіку. Доповнене й оновлене 2-е видання “Комунікативного кодексу українців у пареміях” разом із теоретичним аналізом прагматичних ситуацій буде презентувати і їхнє мовленнєве вираження, що посилить статус Словника як словника активного типу. Оновлена словникова стаття може відображати нові параметри:

З вовком жити, вовком бути. ... по вовчому вити [ГРНП: 354]. Вербалізовано сутність комунікативної стратегії планування, проведення комунікативної дії (й керування нею) з метою досягнення ефективності ко - мунікації. У мовленні ця паремія може виявляти такі комунікативні смисли:

1) репрезентація комунікативного закону довіри до зрозумілих висловлювань [Див.: 5] -- висловлення довіри до сформованої суспільним досвідом істини -- думки, що не підлягає сумніву: “Юний Паблос, випробувавши страждання і приниження в університеті Алькала, роздумує: “Приказка говорить, і говорить правильно: з вовками жити -- по-вовчому вити” [Біогр.];

2) репрезентація комунікативного принципу, що визначає певну атмосферу спілкування: “З вовками жити -- по-вовчому вити. Це і є принцип виживання в школі № 12. Або мовчи і посміхайся знахабнілій директорці, або пиши заяву на звільнення за власним бажанням. Третього не дано” [Ів.];

3) репрезентація комунікативного правила: “Живеш серед вовків, то вий по-вовчому, / я чую цю пораду і промовчую. / Бо між вовками мало вити голосно, / ще ікла шкірити і груди -- колесом” [СлМ];

4) омовлення комунікативної стратегії: “Окремі нардепи показали, що можуть не тільки декларувати, вмовляти, переконувати і критикувати владу. Вони готові фізично протистояти, до крові. Саме так треба відстоювати інтереси країни. З вовками жити -- по вовчому вити. Опозиція лише діяла традиційними методами своїх опонентів” [НВ];

5) визначення комунікативної тактики, керівництва до конкретної ко - мунікативної дії: “Від підпису рука не відвалиться. Що ж робити, коли тепер весь світ перевернувся, а з вовками жити -- по-вовчому вити. Потім ще щось торохтіла про те, що вона йому все життя своє офірувала, а він для неї такої дрібниці не може зробити” [ОТел.];

6) опис комунікативної ситуації: “Муфтикові доведеться на власній шкурі дізнатися, як воно: між вовками жити -- по-вовчому вити. А Півчеревичкова дружба піддасться серйозним випробовуванням” [ЕР];

7) формула МЖ повчання, настанови: “Прикро, що дуже часто у сучасних сім 'ях батьки стають перешкодою на шляху до спасіння своїх дітей. Хіба не вони переконують їх, що в наш час по правді не проживеш, що “з вовками жити -- по-вовчому вити”? Замість заповіту -- жити по Христовому слову, навпаки, вони запевняють, що в сучасному житті Христова мудрість шкідлива, а потрібна своя, життєва” [Проп.];8) репрезентація МЖ попередження: “З вовком жити -- по-вовчому вити” -- попереджають тих, кого доля закидає в коло лихих людей” [vovk.ua].

Вочевидь, оновлене 2-е видання словника “Комунікативний кодекс українців у пареміях” (2010) буде корисним не лише для українського мовця, а й для носіїв інших мов світу, що спілкуються з українцями в глобалізованому сучасному суспільстві.

Література

тлумачний словник паремія комунікація

1. Апресян Ю. Д. Предисловие // Новый объяснительный словарь синонимов русского языка / [под. общим рук. акад. Ю. Д. Апресяна].-- М.: Школа “Языки русской культуры”. -- Вып. 3.-- 2003.-- 1488 с.

2. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації- К.: Довіра, 2007. --205 с.

3. Голуб Н. Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу (Космеда Т. А., Осипова Т. Ф.-- Дрогобич: Коло, 2010.): [Рецензія] // Українська мова і література в школі: науково-методичний журнал Інституту педагогіки АПН України. --2011. -- № 3 (89). -- С. 63-64.

4. Дорошенко С. Перший в Україні паремійний словник як комунікативний кодекс українців (рецензія). Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу / авт.-- упоряд. Т. А. Космеда, Т. Ф. Осіпова.-- Дрогобич.: Коло, 2010.-- 272 с. // Українська мова.-- 2011. -- №.4.-- С. 107-112.

5. Космеда Т. А., Осіпова Т. Ф. Комунікативний кодекс українців у пареміях: тлумачний словник нового типу- Дрогобич: Коло, 2010.-- 272 с.

6. Космеда Т. А. Параметр “вишуканість мовлення” в лінгвістичній концепції Івана Франка // Людина. Комп'ютер. Комунікація: Зб. наук. пр. / за заг. ред. Ф. С. Бацевича.-- Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2010.-- С. 45-50.

7. Куньч З. Вивчаймо українські паремії: рецензія на словник Т. А. Космеди, Т. Ф. Осіпової “Комунікативний кодекс українців у пареміях” // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”.-- 2013. -- № 765. -- С. 140-141.

Размещено на Allbest.ru