Інноваційні ад’єктивні графодеривати сучасної української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні ад'єктивні графодеривати сучасної української мови

Пономаренко В.Д., Новікова Є.Б.

Анотація

ад'актив графодериват фонетичний семантичний

У статті з'ясовано структурно-семантичні особливості неузуальних інноваційних ад'активів із графічно виділеними елементами. Проаналізовано й описано їхні найпродуктивніші словотвірні типи. Скласифіковано графодеривати залежно від співвіднесеності їхнього графемного й фонетичного складу, написання й вимови твірних баз. Виявлено специфіку словотвірної семантики неузуальних прикметників-графодериватів.

Ключові слова: інновація, графодериват, словотвірна семантика, графодеривація, ад 'актив, конотація, мовна гра, схрещування слів.

Аннотация

В статье определены структурно-семантические особенности неузуальных инновационных адъективов с графически выделенными элементами. Проанализированы и описаны их наиболее продуктивные словообразовательные типы. Классифицированы графодериваты в зависимости от соотношения их графемного и фонетического состава, написания и произношения производящих баз. Выявлена специфика словообразовательной семантики неузуальных прилагательных-графодериватов.

Ключевые слова: инновация, графодериват, словообразовательная семантика, графодеривация, адъектив, коннотация, языковая игра, скрещивание слов.

Annotation

The article deals with the structural and semantic features of non-usual innovative adjectives. Their most productive word-formation types have been analyzed and described. Depending on the correlation of their written language and phonetic content, writing and pronouncing forming stem graph-derivatives have been distinguished. The specificity of derivational semantics of non-usual adjectives- graph-derivatives has been found.

Key words: innovation, graph-derivative, derivational semantics, graph-derivation, adjective, connotation, language game, hybridization.

Виклад основного матеріалу

Початок XXI ct., як і кінець попереднього, характеризуються значними змінами в лексико-семантичній системі української мови, яких вона зазнала під впливом перетворень у соціальній, політичній, економічній та культурній сферах Української держави. Особливо активно ці зміни, викликані внутрішньо- та зовнішньомовними чинниками, відбуваються на словотвірному рівні. Саме деривація, яка оформляє нові слова, пристосовує до норм літературної мови неозапозичення, відіграє важливу роль у сучасній українській номінації. Помітна демократизація мови, послаблення різних заборон [1], породжувальна функція мовної системи, тенденція до експресивності спричиняють появу великої кількості оказіоналізмів: як узуальних (утворених із використанням узуальних дериваційних ресурсів, що характеризують традиційне словотворення), так і неузуальних (грунтованих на використанні неузуальних засобів, властивих для ненормативної деривації).

Неузуальні способи словотворення виокремлюються, на думку Ж. Колоїз, на основі належності / неналежності до системи [2]. Свобода форм вираження («мовна гра» (Т. Космеда) [3, 137], «мовна розкутість» (Ю. Бічай), «мовна релаксація» (I. Авер'янова)), «вільне поводження з мовними ресурсами», що притаманні сучасному мовленню, стимулюють появу оказіоналізмів, що розхитує значні межі усталеної системи.

Неузуальна деривація є периферійним різновидом способів словотворення, що реалізує себе в мовленні, виявленням можливостей мовної системи, і, як зазначає Є. Карпіловська, є «потужним ресурсом поповнення українського лексикону, важливим знаряддям розвитку його експресивно-оцінного, образного потенціалу» [4, 115]. Незважаючи на значну низку праць, присвячених вивченню неузуального словотворення (роботи Ю. Жабаєвої, О. Кузнєцової, Р. Номітокової, О. Земської, І. Улуханова, А. Нелюби, Ж. Колоїз, В. Ізотова, Д. Гугунави, Т. Попової, О. Журавльова, А. Спиридонова, Н. Циганової, І. Пекарської та ін.), багато питань, що стосуються способів і засобів неузуальної деривації, залишається дискусійними. Особливе місце серед великої кількості неузуальних новотвірів належить графодериватам.

Актуальність статті зумовлена необхідністю всебічного аналізу інноваційних прикметників-графодериватів, які активно входять у сучасну українську мову в останнє десятиліття, зокрема вивчення особливостей семантики і структури цих одиниць, а також законів їхнього творення. Отже, предметом нашої роботи є інноваційні ад'єктиви з графічним виділенням окремих елементів, відповідно об'єктом статті - способи їхнього творення. Джерельна база дослідження - мова засобів масової інформації, Інтернету, словники інноваційної лексики, усне публічне (радіо, телебачення) і живе мовлення.

Метою статті є з'ясування особливостей деривації та словотвірної семантики нових ад'єктивних графодериватів, засвідчених у мовленнєвому просторі українців.

Здійснюючи інвентаризацію неузуальних способів словотворення, учені називають різну їхню кількість. Найбільш активно використовуваними неузуальними різновидами продукування оказіоналізмів є: емансипація афікса, субституція, редеривація, контамінація, черезступеневе продукування, гендіадіс, голофразис Що стосується графодеривації, то її диференціюють по-різному: або як окремий спосіб неузуального творення оказіоналізмів, або як різновид ідеографічної деривації (такий спосіб утворення слів, при якому словотвірним оператором виступають графічні й орфографічні засоби), при якій, за словами Д. Гугунави, базою, формантом є різні ідеограми [5]. Однак статус такої деривації ще й досі не визначений, про що свідчить термінологічна неусталеність. Поряд із терміном «графічна гібридизація» (В. Костюков) використовують також терміни «графічний засіб словотвору» (А. Нелюба) «графіксація» (В. Ізотов), «графодеривація» (Т. Попова) і - як більш загальний - «графічна гра», «гра з графікою» (С. Ільясова, В. Максимов, С. Сметаніна, Є. Маринова та ін.).

На позначення мовних одиниць, що постали внаслідок такого творення, існує також значна кількість синонімічних термінів: графодеривати (В. Ізотов, Т. Попова), графічні неологізми (Є. Карпіловська), неографізми (Л. Амірі, Г. Вокальчук, Ж. Колоїз), слова-ай-стопери (В. Горбань, С. Ільясова), графосемантизми, графоакцентовані одиниці (О. Стишов) тощо.

Услід за В. Ізотовим і Т. Поповою, одиниці із графічно виділеними окремими елементами називатимемо графодериватами. Сутність графічної деривації полягає у виділенні якого-небудь сегмента в слові для перерозчленування словоформи. Поява графодериватів, на думку багатьох учених, пов'язана з «якісно новим етапом розвитку сучасної комунікації, який характеризується, з одного боку, демократизацією, відносною нестабільністю і необов'язковістю дотримання норм, а з другого - тотальним збільшенням інформації і, як наслідок, її розподілом між різними каналами сприйняття, що зумовлює частотну візуалізацію інформації, яка передається» [6, 213].

Структурні й семантичні особливості значної частини зафіксованих ад'єктивних графодериватів грунтуються на мовній грі. «Суть графічної гри, - як зазначає С. Сметаніна, - у виділенні тієї частини слова, яка повинна бути сприйнята як активний елемент, що формує оригінальний смисл» [7, 204]. Цей чинник має важливе значення для швидкості та якості інтерпретації новотвору в мінімальному контексті. Ще однією особливістю такого типу інновацій є легкість їхнього творення (у багатьох випадках достатньо наявності в базовому слові букв, із яких можна скласти інше слово, причому зовсім не обов'язково, щоб вони складали окрему морфему), що також сприяє продуктивності цього способу творення інноваційної лексики.

Використання різних прийомів у процесі деривації інноваційних одиниць, зокрема й мовної гри, дає можливість спрогнозувати можливі зміни в лексиці, простежити тенденції розвитку словникового фонду мови загалом.

Графічні елементи, на яких грунтуються структурно-семантичні особливості графодериватів, значно експресивізують текст і формують нові асоціації і смисли. Такі мовні ігри дають змогу митцям, журналістам звільнитися з-під влади офіційної культури і вільно висловлювати свої думки. Завдяки цьому література, а також мова преси водночас стає діалогічною і навіть полілогічною, а «мовний потік набуває форми тілесності» [8, 24]. У сучасній українській мові ХХІ ст. виявлено інноваційні одиниці, у структурі яких, крім букв кирилиці, літер латиниці, наявні графічні знаки, цифри, символи чи виділені графічно (за допомогою шрифту, кольору, розміру) елементи слова. Спостерігаємо «експлікацію зображення», постійне перетворення власне мовленнєвої комунікації на відеовербальну [3, 19].

Схрещування слів, супроводжуване графічним виділенням елементів, спричиняє утворення відсутніх в узусі одиниць із новим оригінальним смислом, які часто набувають іронічного звучання. Аналіз фактичного матеріалу дає змогу виділити різні типи графодериватів залежно від співвідношення їхнього графемного й фонетичного складу, написання й вимови твірної бази: 1) новотвори, у яких виділений елемент фонетично й за графемним складом повністю збігається з твірною базою; 2) новотвори, близькі, але не тотожні за графемним складом і вимовою узуальним твірним; 3) новотвори, які мають значне розходження порівняно з узуальними базами.

Найпоширенішим способом творення графодериватів першого типу в українській мові є неузуальне чергування малих і великих літер. Це чергування спричиняє виділення в слові частини, що збігається з іншим узуальним словом. Часто під час творення таких одиниць увага акцентується на походженні тієї або тієї узуальної лексеми.

Лише зорове сприйняття дає змогу правильно кваліфікувати такі інноваційні деривати, як аРАБСЬКІ країни ^ арабський + рабський, Кримінальний ^ Крим (півострів) + кримінальний, ЗМІЇний ^ ЗМІ (засоби масової інформації) + зміїний. Незважаючи на те що мотиваційні стосунки з твірною базою прозорі, словотвірна семантика таких одиниць містить нарощені значення, здебільшого ускладнені пейоративною конотацією. За допомогою графічного виділення елементів актуалізується затемнена внутрішня форма вихідного слова.

Іноді графічні виділення в ад'єктивах повідомляють про зміни, унесені автором контексту в те чи те узуальне слово, указуючи на новий складник слова або підкреслюючи факт творення нового слова: ПіаРівський ^ ПР (Партія Регіонів) + піарівський: ПіаРівські кандидати на виборах губернатора продемонстрували єдність (https://www.facebook.com). Шукаючи в літерному виділенні глибинний зміст, реципієнт надає особливу увагу елементам слова і новим словам загалом, що виділяються з мовного потоку. Коли читач звертає увагу на графічно виділене слово, то для нього загальний зміст тексту вже випливає із цього слова.

Доцільність і логічність написання якоїсь частини складника великими літерами може викликати сумніви мовця, особливо якщо йому не зовсім зрозумілим є значення виділеного фрагмента: МУДацький ^ МУД (масоване успадкування дурості) + мудацький. Така інноваційна одиниця є стилістично маркованою й має негативну оцінку, оскільки асоціативно співвідноситься із жаргоновим лайливим словом негативнооцінної конотації.

Графічно виділяти частини слова можна і за допомогою латиниці. «Оформлення новотворів за допомогою графічних засобів різних мов» отримало назву графогібридизаціі або полікодифікаціі [9, 15]. Графічно виділений сегмент новотвору Бґоекгольмський ^ Stock (склад, запас) + стокгольмський фонетично тотожний початку кореневої морфеми узуального слова стокгольмський.

Подекуди твірними для візуальних графодериватів першого типу виступають ергоніми, зокрема назви торговельних мереж (підРОСТаючі бізнесмени ^ РОСТ + підростаючий), банків (ПРИВАТний випадок ПРИВАТбанк + приватний), політичних партій (УДАРний ^ ударний + УДАР). Здебільшого творення таких одиниць грунтується на каламбурному накладанні структурних елементів.

Якщо творення інновацій попередньої групи пов'язане з випадковим фонетичним збігом семантично різних лексем, то деривація прикметників РЕАЛьна гра ^ РЕАЛ (футбольний клуб) + реальний, безІДЕЙний ^ Ідейє (футболіст) + безідейний, заБАЛЬзамований ^ забальзамований + Баль (футболіст, тренер) ЗаБАЛЬзамовані два «рятівники» - Баль і Заваров оконфузилися в національній збірній (Український футбол, листопад 2012) супроводжується накладанням семантики омонімічних твірних, що зумовлює творення графічних неологізмів з новим значенням. Так, новотвір РЕАЛьна (гра) позначає «справжню» (реальну) гру іспанського футбольного клубу «Реал». Неологізм безІДЕЙний має значення «гра без футболіста Ідейє» і асоціативно співвідноситься з семантикою загальномовного прикметника безідейний («позбавлений ідейного змісту»).

За аналогією до вищевказаних утворено інноваційні ад' єктиви МАКСИМальний ^ МАКСИМ (назва журналу) + максимальний, КУМівський ^ КУМ (кафедра української мови) + кумівський, ШОКові ціни ^ ШОК (назва магазину) + шоковий, ощаСЛИВлений ^ ощасливлений + слива (йдеться про назву кулінарної страви «ОщаСЛИВлена курка» - «курка, нафарширована сливами»).

В основі інновації ВІЛьна (весна) також лежить мовна гра, викликана накладанням семантики абревіатури ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) на значення узуального прикметника вільний. У цьому разі, уважаємо, графічне виділення використовують із метою псевдомотивації (формується новий контекст для наявного слова і створюються нові зв' язки між словами, що виявляють протилежні конотативні значення). Відзначимо, що псевдомотивовані неологізми мають найвищий ступінь експресивності.

Дериваційну активність виявляють також новотвори другого типу, які мають близький фонетичний і графемний склад до узуальних твірних. Здебільшого інноваційні одиниці першої і другої групи в науковій літературі не розрізняють і зараховують до візуальних графодериватів. Графічні й фонетичні відмінності у структурі цих ад'єктивів дають нам підстави виділяти їх в окрему групу.

Назва футбольного клубу REAL, передана латиницею, стала твірною базою для графічного новотвору неЯЕАЬні (канікули) (REAL (футбольний клуб) + реальний). Кількаразове використання твірної бази REAL, що є омонімічною кореню прикметника реальний, свідчить про різноманітність семантичних нюансів указаних ад'єктивів.

Затемнену семантику має інновація заМОТТаний ^ замотатися + Тьяго Мотта (італійський футболіст): (Неперевершені vs заМОТТАні безсиллям (Український футбол, вересень 2012)), яка асоціативно пов'язана із дієсловом замотатися. Зважаючи на це, можемо передбачити, що заМОТТаний означає: «яких замотав Мотта».

Окремо в цій групі виділяємо неологізми з порушенням орфографічної норми зі спеціально виділеним «неправильним» фрагментом, який можна було б сприйняти як орфографічну помилку: ЗАРЯджений ^ Зоря (футбольний клуб) + заряджений, безОРЕЕяційне рішення ^ OPEL (марка автомобіля) + безапеляційний. Здебільшого такі інноваційні лексеми фіксуємо в заголовках статей, використовуваних у засобах масової інформації для привернення уваги читачів.

Емоційно-експресивно забарвленою є інновація, в основі якої також лежить схрещування: ЗНОхабнілий ^ ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) + знахабнілий, побудована з порушенням орфографічних норм від узуальної буквеної абревіатури ЗНО і стилістично маркованого дієприкметника знахабнілий.

Специфікою творення відзначаються прикметники-неологізми третьої групи, у яких незвичне поєднання структурних елементів, часто паронімічних, призводить до створення комічного або сатиричного ефекту, що досягається завдяки актуалізації внутрішньої форми і засобу паронімічної атракції (КГБісівський ^ КГБ + бісівський: І це в умовах жорстокого ментовсько-КГБісівського режиму, що цьому протидіяв... (Здоровий А. Мова - це явище космічне), ПЕКлівський ^ ПЕКівський (паливно-енергетичний комплекс) + пекло), оскільки схрещування цих одиниць ускладнене суфіксацією. Зауважимо, що подекуди внаслідок іронічного ставлення автора інновації до описуваного об' єкта, ситуації чи ознаки, позначуваної ними, творення інноваційного прикметника, що суміщає семантику двох стилістично нейтральних узуальних одиниць, супроводжується додатковою експресією (МЕРсіанський ^ мер + марсіанський: МЕРсіанський гоп- стоп не пройде (Україна молода, серпень 2007)).

За аналогією до стилістично нейтрального неологізму верховнорадівський утворено графодериват шляхом схрещування твірних ВерховнозРадівський ^ Верховна Рада + зрада, що відзначається виразною емоційно-експресивною забарвленістю та має негативну конотацію. Оксюморонна конструкція, що виникає внаслідок такого поєднання елементів, використовується не лише для вираження негативної оцінки, а й указує на зміну ситуативних характеристик.

Отже, серед інноваційних неузуальних ад'єктивів графодеривати вирізняються довільним характером внутрішньослівних меж, збільшенням семантичного обсягу, семантичною компресією, що досягається різними засобами паронімічної гри із внутрішньою формою слова. Це сприяє максимальній інформативності тексту, а також створює різний стилістичний ефект. Невідповідність стилістичного забарвлення компонентів та інших складників цих же слів є наслідком появи в них відтінку каламбуру, іронії, сарказму, створення різко сатиричного або конфліктно-комічного образу, іноді виразного сатиричного звучання.

Література

1. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі: моногр. / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. К.: ВД Дмитра Бураго, 2008. 336 с.

2. КолоїзЖ. В. Неузуальне словотворення: [монографія] / Ж. В. Колоїз.Кривий Ріг: НПП Астерікс, 2015. 156 с.

3. Космеда Т. Мовна гра у системі лінгвістичних термінів / Т. Космеда // Культура слова. 2011. Вип. 74. С. 137-141.

4. Карпіловська Є. А. Неузуальне словотворення: правила «гри без правил» / Є. А. Карпіловська // Вісник Київського національного лінгвістичного ун-ту: Серія: Філологія. 2005. Т. 8. № 1. С. 106-117.

5. Гугунава Д. В. Специфика словопроизводства в литературной критике произведений постмодернизма [Электронный ресурс]: автореф. дисс.... канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / Д. В. Гугунава. Нижний Новгород, 2003. Режим доступа: http://cheloveknauka.com/spetsifika-slovoproizvodstva-v-literatumoy-kritik:e-proizvedemy- postmodemizma#ixzz3RI9o1BPr.

6. Мельник С. М Графодеривація в українській постмодерністській прозі / С. М. Мельник // Наук. записки Нац. ун-ту «Острозька академія». Острог: Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія», 2013. Сер.: Філологічна. Вип. 35. С. 213-215.

7. Сметанина С. И. Медиа-текст в системе культуры (динамические процессы в языке и стиле журналистики конца XX века / С. И. Сметанина. СПб: Михайлова В. А., 2002. 383 с.

8. Гундорова Т. I. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн / Т. І. Гундорова. К.: Критика, 2005. 264 с.

9. Первухина И. Ю. Продуктивные типы и модели современного словообразования (на материале Нижегородской прессы конца XX - начала XXI века) [Электронный ресурс]: автореф. дисс.... канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / И. Ю. Первухина. М.: РГБ, 2007. Режим доступа: http://cheloveknauka.com/v/44623/a?#?page=24.

10. Клименко Н. Ф. Термінування і детермінування в процесах інтелектуалізації сучасної української мови / Н. Ф. Клименко // Studia Linguistica: збірн. наук. праць. К., 2009. Вип. 3. С. 100-107.

Размещено на Allbest.ru